Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/957/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 24.05.2023. Зареєстровано: 25.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2023.
Дата набрання законної сили: 08.06.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		   61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		18.05.2023                                                                                                           Справа №905/957/22                               
		  Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи
		за позовом: Приватного акціонерного товариства «Київстар», м.Київ
		до відповідача: ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область
		про стягнення 10 516,96грн,
		 
		без виклику учасників справи,
		 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Приватне акціонерне товариство «Київстар», м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Маріуполь про стягнення 10516,96грн., з яких: 9367,48грн. - сума основного боргу; 999,17грн. - інфляція; 150,31грн. - 3% річних.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за угодою про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку №9435572 від 24.12.2019 в частині сплати заборгованості, яка утворилась станом на 23.11.2022.
		У зв`язку з необхідністю отримання інформації щодо реєстрації місця проживання (перебування), а також реєстрації у якості внутрішньо переміщеної особи фізичної особи ОСОБА_1 суд на виконання вимог ч.6 ст.176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвалою від 08.12.2022 звернувся до Державної міграційної служби України та Міністерству соціальної політики України    відповідним запитом.
		21.12.2022 на електрону пошту суду   та 09.01.2023 від   Міністерства соціальної політики України надійшли відповіді на запит суду, в яких зазначено, що ОСОБА_1 станом на 20.12.2022 на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо перемішених осіб не перебуває.
		05.01.2023 та 09.01.2023 на адресу господарського суду Донецької області надійшов лист Державної міграційної служби України з інформацією станом на 24.02.2022 щодо місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .  
		Згідно з п. 5 ч.4 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).
		Згідно інформації, що міститься станом на час винесення рішення у справі на веб-сайті інформаційного агентства «ЛІГА:ЗАКОН», у розділі Аналіз контрагентів, у підрозділі дані ЄДР містяться наступні відомості щодо місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , 
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/957/22; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 31.01.2023 (враховуючи час пересилання засобами зв`язку) для подання через канцелярію суду відзиву на позов.
		Враховуючи, що останнім відомим місцезнаходженням відповідача є місто Маріуполь, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованим, відділення поштового зв`язку там тимчасово не функціонують та послуги поштового зв`язку не надаються, Господарський суд Донецької області не мав можливості направити ухвалу суду від 09.01.2023 засобами поштового зв`язку на адресу відповідача. 
		Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про фізичну особу-підприємця, які вносяться до Єдиного державного реєстру. Зокрема, передбачено, що до реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з фізичною особою-підприємцем: телефон та/або адреса електронної пошти (п. 8 ч.4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
		Так, у Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо наявності у відповідача електронної адреси, водночас є Інформація про засоби телефонного зв`язку - НОМЕР_1 .
		Ухвала про відкриття провадження у справі від 09.01.2023 надіслана: позивачу електронною поштою на вказані у позові електронні адреси, а саме:  ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.; на електрону адресу відповідача, яка вказана ОСОБА_1 у наявних в матеріалах справи заявках до договору - ІНФОРМАЦІЯ_3.
		Як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", ухвала про відкриття провадження у справі від 09.01.2023 була доставлена на вказану електронну адресу відповідача 21.04.2022, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
		В той же час, судом були вжиті також додаткові заходи для повідомлення      відповідача про розгляд справи за його участю шляхом направлення телефонограм 16.01.2023, 21.04.2023 за  номером телефону, який вказаний у Єдиному державному реєстрі, однак зв`язок не був встановлений, а також шляхом розміщення оголошення в мережі Інтернет в розділі "Повідомлення учасникам судового процесу" на сторінці Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі "Судова влада України". 
		Відповідно до ч. 2   ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ухвалу).
		Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/957/22.
		Також суд наголошує, що за змістом ст.ст.2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»    вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
		На виконання приписів чинних нормативно-правових актів ухвала Господарського суду Донецької області у даній справі розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який створений для відкритого безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень.
		З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Донецької області у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
		Станом на 18.05.2023 від відповідача заяви, клопотання, відзив на позовну заяву не надходили, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлений.
		Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
		Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
		Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву у визначений судом у відповідності до приписів ГПК України строк, в той час як згідно приписів Закону України "Про правовий режим воєнного стану" підстави для відкладення розгляду справи №905/957/22 чи зупинення провадження у даній справі відсутні.
		За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.      
		Відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Станом на 18.05.2023 клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку ч. 8   ст. 252   ГПК України    за наявними в ній матеріалами без проведення судового засідання.
		Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України   у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		Враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, забезпечення з боку суду можливості учасникам справи реалізувати свої процесуальні права, суд дійшов висновку про можливість винесення рішення по справі.
		Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Статтею 8 Конституції України, закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, згідно п.7 ч.1   ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства, зокрема, є розумні строки розгляду справи судом.
		Відповідно до частини 3   статті 2 ГПК України   основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.
		Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
		Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		Згідно зі ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст. 27 Конституції України обов`язком держави є захист життя людини.
		У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до   Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого   Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, який востаннє продовжений до 18 серпня 2023 року, враховуючи проведенням активних бойових дій на території Харківської області, особливий режим роботи господарського суду Донецької області, розташованого у м. Харкові, рішення винесено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
		Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		 
		Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
		24.12.2019 між Приватним акціонерним товариством «Київстар» (далі - оператор, позивач) та Фізичною собою-підприємцем Хараджа Марина Станіславівна (далі - абонент, відповідач) була укладена Угода про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку №9435572 (надалі - Угода), за умовами п. 2.1 якої оператор надає абоненту послуги рухомого (мобільного) зв`язку (далі - послуги зв`язку), а абонент користується вищенаведеними послугами зв`язку та своєчасно оплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в угоді.
		Згідно п. 1 угоди «Визначення термінів»:
		Авансові платежі - грошові кошти, які сплачує абонент в рахунок майбутнього надання послуг стільникового мобільного зв`язку оператором.
		Тарифи/тарифні плани - додаток до угоди, що містить тарифи, які визначають вартість послуг стільникового мобільного зв`язку оператора, розмір авансових платежів, початкового платежу та щомісячної абонентської плати.
		Абонент має право за вимогою отримувати деталізований рахунок в Центрі обслуговування абонентів після пред`явлення документа, що посвідчує особу абонента, за допомогою системи самообслуговування абонентів, а також замовити надання деталізованого рахунку як щомісячну послугу (п.3.1.5 Угоди).
		Відповідно до п. 3.2.1 Угоди абонент зобов`язується своєчасно оплачувати послуги зв`язку оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату.      Абонентна плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв`язку призупинено, за несплату наданих оператором послуг зв`язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг зв`язку, абонент зобов`язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення або (б) припинення надання послуг зв`язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.
		Згідно п. 3.4.1 Угоди після укладання замовлення оператор надає абоненту SIM-карту, вказаний у замовленні телефонний номер в мережі оператора і послуги зв`язку.
		Пунктами 4.1-4.3 Угоди сторони погодили, що абонент здійснює оплату замовлених послуг зв`язку згідно з обраним ним тарифним планом. Оплата абонентом       послуг зв`язку здійснюється згідно з чинними тарифами. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв`язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів в мережі оператора. За згодою сторін оператор може надавати особові рахунки для кожного телефонного номера або окремих груп телефонних номерів. Роз`єднання, об`єднання особових рахунків, передача прав та обов`язків третій особі, зміна тарифного плану, а також перенесення коштів на інший особовий рахунок.
		Відповідно до п.3.4.2 Угоди оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в замовленні або в письмовій заяві абонента, може надавати абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв`язку, здійснених платежів, а також за запитом абонента, інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних тарифах.
		У разі затримки оплати наданих оператором послуг зв`язку абонент, крім сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми (у відповідності до ст. 625 ЦКУ) за весь час прострочення, сплачує оператору неустойку, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг зв`язку у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла за період, за який нараховується неустойка. Строк  позовної давності щодо вимог про стягнення неустойка встановлюється у 3 роки на підставі ст.259 Цивільного кодексу України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості абонента перед оператором. Сплата клієнтом пені, індексу інфляції та процентів річних не звільняє останнього від обов`язку оплатити надані послуги зв`язку та нараховану оператором абонентну плату (п.5.2. угоди).
		Відповідно до п.6.1. Угоди вона набуває сили після підписання уповноваженими представниками сторін з моменту реєстрації у Центрі обслуговування абонентів і діє протягом 4 (чотирьох) років. У випадку, якщо жодна із сторін за 5 днів до закінчення дії угоди не попередить іншу сторону про свій намір припинити дію угоди, угода автоматично пролонгується на кожні наступні 4 роки. У разі наміру однієї із сторін припинити дію цієї угоди, ця сторона зобов`язана письмово попередити іншу сторону в строк не       пізніше як за 5 (п`ять) днів до моменту припинення угоди. При припиненні дії цієї угоди абонент особисто подає до центру обслуговування абонентів заяву встановленого зразка та повертає SlM-карту.
		Матеріалами справи підтверджується, що сторонами підписані замовлення відповідно до яких було визначено телефонні номери за якими надаються послуги мобільного стільникового зв`язку, а саме: замовлення від 24.12.2019, замовлення від 21.01.2020, замовлення від 12.02.2020, замовлення від 02.03.2020, замовлення від 19.05.2020,  замовлення від 08.10.2020, замовлення від 19.10.2020, замовлення від 20.11.2020, замовлення від 23.11.2020, замовлення від 22.02.2021. Вказані замовлення підписанні обома сторонами.
		Для оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки: №27-4365978 від 28.02.2022, №28-5117386 від 31.03.2022, №29-7581808 від 30.04.2022, №30-10925598 від 31.05.2022, №31-13554022 від 30.06.2022, №32-15624286 від 31.07.2022, №33-17976578 від 31.08.2022.
		Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем вказаних рахунків на вказану фізичною особою-підприємцем Хараджою М.С. у замовленнях до Угоди електрону адресу - ІНФОРМАЦІЯ_3. Абонент у замовленнях підтвердив дійсність інформації вказаної у замовленнях.
		В позовній заяві позивач стверджує, що станом на 23.11.2022 у відповідача утворилась заборгованість за угодою про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку №9435572 від 24.12.2019 у загальному розмірі 9367,48грн, яка виникла з наступних підстав:
		- неповністю сплачена нарахована абонентська плата за лютий 2022 у сумі 137,48грн.;
		-  абонентська плата за березень 2022 у сумі 4235,00грн.;
		-  абонентська плата за квітень 2022 у сумі 4235,00грн.;
		-  абонентська плата за травень 2022 у сумі 190,00грн.;
		-  абонентська плата за червень 2022 у сумі 190,00грн.;
		-  абонентська плата за липень 2022 у сумі 190,00грн.;
		-  абонентська плата за серпень 2022 у сумі 190,00грн.
		Неналежне виконання відповідачем умов угоди  щодо сплати абонентської плати стало підставою для звернення позивача до суду с позовом про стягнення суми заборгованості у розмірі 9367,48грн., а також 999,17грн.   інфляційних втрат та  3% річних у розмірі 150,31грн.
		 
		Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
		Відповідно до абзацу 2 ч. 1   ст.193 Господарського кодексу України   до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення   Цивільного кодексу України   з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Відповідно до   ст. 509 Цивільного кодексу України   зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених   статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України   підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до   ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
		Згідно   ст.627 Цивільного кодексу України   встановлено, що відповідно до   ст. 6 цього Кодексу   сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з   ст.628 Цивільного кодексу України   зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		У відповідності до   ст. 901 Цивільного кодексу України   за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно   зі   ст.902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
		Частиною 1   ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що   телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до       основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
		Відповідно до п.16 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених   постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 (далі - Правила) надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору.
		Відповідно до пп. 6 п. 36 Правил споживачі зобов`язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
		Позивач оприлюднив на офіційному сайті в мережі Інтернет за наступною адресою: https://kyivstar.ua/about/important-data/termsandcontract) «Умови надання телекомунікаційних послуг приватного акціонерного товариства «Київстар»» (надалі - Умови).
		Пунктом 2.2 Умов передбачено, що перед укладенням договору, незалежно від його форми та змісту, абонент має ознайомитися у центрах обслуговування абонентів та за допомогою Інтернет-сайту з інформацією, перелік якої наведено у п. 15 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою КМУ №295 від 11.04.2012.
		Про отримані послуги, а також про нараховану до сплати суму абонент інформується за допомогою Системи самообслуговування на постійній основі (п.5.2 Умов).
		Відповідно до п.7.10 Умов розрахунки за послуги здійснюються з виставленням рахунків за умови замовлення їх отримання абонентом шляхом надання оператору відповідної письмової заяви або у порядку, передбаченому в договорі. Деталізовану інформацію про належну до сплати суму абонент отримує за допомогою Системи самообслуговування або у Центрі обслуговування. Додатково інформацію про належну до сплати суму Контрактний Абонент та Корпоративний Абонент отримує поштою (у тому числі електронною), якщо таке інформування передбачене у Договорі.
		У разі, якщо оплата послуг здійснюється після їх надання, абонент зобов`язаний здійснити оплату нарахованої до сплати суми до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо абонент, який здійснює оплату послуг за виставленими оператором рахунками, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не отримає рахунок, він зобов`язаний звернутися до оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.7.13 Умов).
		Дослідивши наявні в матеріалах справи замовлення до договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку, суд відзначає, що фізична особа-підприємець Хараджа М.С. своїм підписом на замовленнях підтвердила, що отримала повну та детальну інформацію щодо послуг зв`язку ПрАТ «Київстар» та згодна з положеннями Угоди про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «Київстар» і умовами тарифних планів Оператора.
		Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за угодою про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку №9435572, надав передбачені угодою телекомунікаційні послуги по особовому рахунку НОМЕР_2 згідно виставлених на оплату рахунків №27-4365978 від 28.02.2022, №28-5117386 від 31.03.2022, №29-7581808 від 30.04.2022, №30-10925598 від 31.05.2022, №31-13554022 від 30.06.2022, №32-15624286 від 31.07.2022, №33-17976578 від 31.08.2022.
		Згідно зі   ст. 530 Цивільного кодексу України   якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Враховуючи п.7.13 Умов, абонент зобов`язаний був здійснити оплату наданих послуг в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, тобто починаючи з 21 числа кожного наступного місяця за розрахунковим відбувається прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Відповідно до   ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Пункт 1 ст.612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким,   що прострочив,   якщо  він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його   у   строк, встановлений договором або законом.
		Матеріали справи свідчать, що абонент у визначений строк оплату за надані послуги не здійснив, відтак прострочив виконання зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість у вигляді абонентської плати у розмірі 9367,48грн.
		У відповідності до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до   ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містяться у ст. 193 Господарського кодексу України.
		Частинами 3, 4   ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з   ст. 74 ГПК України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
		Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київстар» в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 9367,48грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		 
		В зв`язку з тим, що відповідач прострочив сплату наданих послуг мобільного зв`язку, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд також стягнути 3% річних у розмірі 150,31грн. та інфляційні втрати у розмірі 999,17грн.
		За приписами ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
		Умовами Угоди не визначено інший розмір процентів.
		Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
		Позивач здійснює нарахування 3% річним за наступним розрахунком:
		- з 21.03.2022 по 23.11.2022 на суму заборгованості 137,48грн. у розмірі 2,80грн.
		- з 21.04.2022 по 23.11.2022 на суму заборгованості 4235,00грн. у розмірі 75,53грн.
		- з 21.05.2022 по 23.11.2022 на суму заборгованості 4235,00грн у розмірі 65,09грн.
		- з 21.06.2022 по 23.11.2022 на суму заборгованості 190,00грн у розмірі  2,44грн.
		- з 21.07.2022 по 23.11.2022 на суму заборгованості 190,00грн у розмірі 1,97грн.
		- з 21.08.2022 по 23.11.2022 на суму заборгованості 190,00грн у розмірі 1,48грн.
		- з 21.09.2022 по 23.11.2022 на суму заборгованості 190,00грн у розмірі 1,00грн.
		Суд здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3% річних в межах визначених позивачем періодів встановив, що він є обґрунтованим, арифметично вірним та підлягає задоволенню у заявленому розмірі  150,31грн.
		 
		Розглянувши також заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у розмірі 999,17грн, суд зазначає наступне.
		У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
		Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
		Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.
		Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
		Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.
		При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 по справі №910/13071/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми         Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена  наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
		Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
		Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
		- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
		- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
		Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
		Заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем на заборгованість  яка виникла у  лютому  2022 з застосуванням індексів інфляції з квітня  по жовтень 2022; у березні  2022 з застосуванням індексів інфляції з травня  по жовтень 2022включно; у  квітні   2022 з застосуванням індексів інфляції з червня  по жовтень 2022,  за травень з застосуванням індексів інфляції з липня 2022 по жовтень 2022; за червень з застосуванням індексів інфляції з серпня 2022 по жовтень 2022; за липень 2022 з застосуванням індексів інфляції з вересня  по жовтень 2022; за серпень 2022 з застосуванням індексу інфляції за жовтень 2022.
		Суд перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних, в межах обраних позивачем періодів встановив, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 999,17грн.
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Як вже зазначалось, звертаючись із цим позовом, позивач просив стягнути заборгованість за угодою, укладеною між Приватним акціонерним товариством «Київстар» та Фізичною собою-підприємцем Хараджа Марина Станіславівна.
		Слід відзначити, що однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.
		Водночас судом встановлено, що 20.05.2022 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Хараджа М.С., що підтверджується витягом з   Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Згідно з ч.9 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на час припинення відповідачем підприємницької діяльності) фізична особа-підприємець   позбавляється   статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. 
		Відповідно до   ст.52 Цивільного кодексу України   ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
		З дати набрання чинності   Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"   одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.
		З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
		Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем. 
		Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 по справі №127/23144/18 та у постанові №904/1083/18 від 25.06.2019.
		У постанові від 09.10.2019 по справі №127/23144/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що   однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. 
		Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суд дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції.
		 
		Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на відповідача.
		 
		 
		   Керуючись ст.ст. 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247,   252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		 
		В И Р I Ш И В:
		 
		Позовні вимоги задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд.53; ЄДРПОУ 21673832) суму основного боргу у розмірі 9367,48грн, інфляційні втрати у розмірі 999,17грн, 3% річних у розмірі 150,31грн., судовий збір у розмірі 2481грн.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому Розділом ІV ГПК України.
		         Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2023.
		 
		          
		Суддя                                                                                                          Ю.В. Макарова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...