Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2522/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання.
Надіслано судом: 25.05.2023. Зареєстровано: 26.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2023.
Дата набрання законної сили: 16.11.2023
Результат оскарження 16.11.2023 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 5/2/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 5/2/23
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		08.05.2023 Справа № 908/2522/22
		м. Запоріжжя Запорізької області 
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
		 
		За позовом: Акціонерного товариства ПроКредит Банк (пр. Перемоги, буд. 107 А, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 21677333)
		До відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Бражененка Євгена Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
		До відповідача-2: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
		про стягнення 24 445,40 дол. США та 11 930,10 грн. пені,
		 
		За участю представників сторін:
		Від позивача: не з`явився 
		Від відповідача-1: Плецька Ю.В., ордер серії АР № 1112479 від 06.02.2023, свідоцтво № 720 від 26.12.2008, адвокат;
		Від відповідача-2: Сандак І.А. (в залі суду) - ордер серії АР №1115208 від 06.03.2023, посвідчення №ЗП001928 від 31.03.2021, адвокат;
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		08.12.2022 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства ПроКредит Банк до фізичної особи-підприємця Бражененка Євгена Борисовича та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 24 445,40 дол. США та 11 930,10 грн. пені. 
		08.12.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
		12.12.2022 судом відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України надіслано запит до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, відносно фізичної особи: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області 23.12.1997).
		27.12.2022 на адресу суду від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшов лист про надання інформації № 04-45/3/1293 від 20.12.2022 (вх. № 16885/08-08/22 від 27.12.2022), яким повідомлено, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована з 15.11.2006 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 .
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.01.2023 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2522/22 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
		Ухвалою суду від 06.02.2023 № 908/2522/22 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 06.03.2023 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
		06.03.2023 від відповідача-1 на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом надійшла заява № б/н від 03.03.2023 (вх. № 4584/08-08/23 від 06.03.2023), згідно якої ФОП Бражененко Є.Б. просить суд застосувати у справі № 908/2522/22 загальний та спеціальний строки позовної давності та відмовити Акціонерному товариству ПроКредит Банк у задоволенні позову.
		Крім цього, 06.03.2023 від позивача на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом надійшла заява № б/н від 03.03.2023 (вх. № 4586/08-08/23 від 06.03.2023) про проведення судового засідання 06.03.2023 за відсутністю представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		06.03.2023 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання № б/н від 06.03.2023 (вх. № 4644/08-08/23 від 06.03.2023) про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.03.2023 № 908/2522/22 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 09.04.2023, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 28.03.2023 о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання, призначене на 28.03.2023 о 15 год. 00 хв. вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.
		17.03.2023 від ФОП Бражененка Є.Б. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 15.03.2023 (вх. № 5604/08-08/23 від 17.03.2023), згідно якого відповідач-1 заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд в задоволенні позову відмовити.
		Крім цього, 17.03.2023 від фізичної особи Бражененко А.С. до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 15.03.2023 (вх. № 5607/08-08/23 від 17.03.2023), згідно якого відповідач-2 заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити.
		21.03.2023 від АТ ПроКредит Банк на адресу суду надійшла заява № 2023/16/03-1 від 16.03.2023 (вх. № 5861/08-08/23 від 21.03.2023) про проведення судове засідання, призначеного на 28.03.2023 о 15 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.
		27.03.2023 від позивача на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом надійшла заява № б/н від 27.03.2023 (вх. № 6355/08-08/23 від 27.03.2023) про долучення до матеріалів справи доданих відповідей на відзиви відповідачів  1 та 2, згідно яких позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
		28.03.2023 від відповідача-1 на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом надійшло клопотання № б/н від 28.03.2023 (вх. № 6430/08-08/23 від 28.03.2032) про відкладення підготовчого засідання та визнання поважною неявку повноважного представника ФОП Бражененка Є.Б.  адвоката Плецької Ю.В. у судове засідання по справі № 908/2522/22, яке призначено на 28.03.2023 о 15 год. 00 хв.
		Вищевказані документи долучені судом до матеріалів справи.
		Ухвалою суду від 28.03.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 06.04.2023 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Вирішено судове засідання, призначене на 06.04.2023 об 11 год. 00 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.
		Ухвалою суду від 06.04.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 20.04.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Проведення призначеного судового засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.
		Ухвалою суду від 20.04.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 08.05.2023 о 12 год. 30 хв.
		Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 08.05.2023 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу Акорд.
		Суд продовжив розгляд справи по суті.
		Представник позивача не прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.
		Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 19.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор) та фізичною особою-підприємцем Бражененком Євгеном Борисовичем (позичальник) укладено рамкову угоду № FW1501.439. 19.12.2013 між ПАТ «ПроКредит Банк» та ФОП Бражененком Є.Б. укладеного договір про надання траншу № 1501.43974/FW1501.439 (договір), відповідно до п.п. 1, 2 якого кредитор на підставі та умовах рамкової угоди № FW1501.439 від 19.12.2013, а також цього договору зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався належно виконати всі умови, необхідні для його отримання, належно здійснити погашення грошових зобов`язань та виконати усі інші зобов`язання, передбачені рамковою угодою та цим договором. 19.12.2013 між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки № 314360-ДП1, відповідно до якого поручитель поручився перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника за рамковою угодою № FW1501.438 від 19.12.2013 та договором №FW1501.439 від 19.12.2013 у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник. Позивачем виконано умови договору про надання траншу та надано відповідачу кредит на суму 110 040 доларів США. У зв`язку з порушенням відповідачем-1 умов договору щодо своєчасного погашення кредиту, позивачем на адресу відповідача-1 направлено вимогу № 14-11-22/1/22 від 14.11.2022 про повне погашення кредиту. Проте, вказана вимога залишена відповідачем-1 без відповіді та задоволення. Згідно із розрахунком позивача заборгованість відповідача-1 за період 20.01.2014 по 21.11.2022 станом на 21.11.2022 складає: капітал  22 979,16 доларів США, проценти  748,49 доларів США, проценти за неправомірне користування кредитом  717,75 доларів США, пеня у розмірі 11 933,10 грн. Просить суд позов задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів  1 та 2 вищевказану заборгованість.
		Представник відповідача-1 заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяві посилаючись на те, що оскільки місце реєстрації ФОП Бражененко Є.Б. є територія, що межує з прифронтовою зоною, відсутня протиправна поведінка чи бездіяльність відповідача-1 щодо несплати чергових платежів. Крім цього, позивач звернуся до суду із вимогами поза межами строків позовної давності, у зв`язку з чим відповідач-1 просить суд застосувати загальні та спеціальні строки позовної давності. Також, відповідач-1 заперечив проти вимоги позивача щодо стягнення одночасно за той самий період санкції у формі «процентів за неправомірне користування кредитом» у розмірі 717,75 доларів США та санкції у формі пені на суму 11 933,10 грн. Також, відповідач-1 заперечив проти вимоги щодо стягнення неустойки (пені) за період прострочки виконання основного зобов`язання в період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Також, відповідачем-1 заявлено клопотання про застосування позовної давності в частині нарахування пені. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, яку планує понести відповідач-1 під час розгляду цієї справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій складає 15 000,00 грн.
		Представник відповідача-2 заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяві зазначивши, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Останній платіж відповідачем-1 було зроблено 21.02.2022. Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся із позовною заявою до суду 28.11.2022. На підставі викладеного, право вимоги кредитора за договором поруки припинилось. Також, відповідач-2 заперечив проти вимоги позивача щодо стягнення одночасно за той самий період санкції у формі «процентів за неправомірне користування кредитом» у розмірі 717,75 доларів США та санкції у формі пені на суму 11 933,10 грн. Також, відповідач-2 заперечив проти вимоги щодо стягнення неустойки (пені) за період прострочки виконання основного зобов`язання в період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Також, відповідачем-1 заявлено клопотання про застосування позовної давності в частині нарахування пені. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, яку планує понести відповідач-2 під час розгляду цієї справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій складає 10 000,00 грн.
		У відповідях на відзиви відповідачів  1 та 2 позивач заперечив щодо обґрунтувань викладених у відзивах на позовну заяву. Просить суд у задоволенні вимог відповідачів  1 та 2 відмовити, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.
		У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
		Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
		Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
		Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.
		В судовому засіданні 08.05.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів-1 та 2, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор, АТ «ПроКредит Банк») та фізичною особою-підприємцем Бражененком Євгеном Борисовичем (позичальник, відповідач-1) укладено рамкову угоду № FW1501.439 (рамкова угода, угода), відповідно до п.п. 2.1., 2.2. якої кредитор на підставі угоди зобов`язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов`язується належно виконати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені угодою та кредитними договорами (п. 2.1). 
		На підставі вищевказаної угоди, встановлені наступні ліміти умов кредитування позичальника: ліміт суми кредитування  еквівалент 2 400 000,00 грн.; ліміт строку кредитування  120 місяців; максимальний розмір процентів  40 % річних. 
		Максимальний розмір процентів застосовується лише при укладенні нових кредитних договорів та видачі кредиту. Розмір процентів за користування конкретним кредитом встановлюється у відповідних кредитних договорах при їх укладенні та не може перевищувати максимальний розмір. Після укладення кредитних договорів та видачі кредитів, встановлені ними проценти можуть змінюватись тільки у випадках, що не суперечать законодавству. 
		Якщо валюта кредиту відрізняється від валюти ліміту суми кредитування, то еквівалент кредиту визначається за офіційним курсом НБУ гривні до валюти ліміту суми кредитування та валюти кредиту, діючим на дату видачі кредиту. Дане правило встановлюється виключно при і для видачі кредиту і не застосовується до інших цілей (п. 2.2).
		Відповідно до п. 4.4. рамкової угоди, у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості додати повного її погашення. 
		Встановлене забезпечення повинно гарантувати можливість повного, реального та у розумний строк погашення грошових зобов`язань позичальника за рахунок такого забезпечення (п. 5.1. рамкової угоди).
		Позичальник погоджується, що кредитор вправі самостійно встановлювати вимоги щодо забезпечення, його стану, умов та оформлення договорів забезпечення, реєстрації у відповідних реєстрах, страхування тощо та визначати осіб поручителів, види, обсяг, предмети забезпечення та необхідність укладення відповідних договорів забезпечення (п. 5.2. рамкової угоди).
		Пунктом 7.2. рамкової угоди передбачено, що грошові зобов`язання вважаються погашеними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов`язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок кредитора. 
		Сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості позичальника, наявності порушень договорів є письмова довідка кредитора з розрахунком заборгованості. Такий розмір заборгованості сторони погоджуються вважати безспірним доки позичальником не буде доведено протилежне (п. 7.8. рамкової угоди).
		Відповідно до п.8.2.1 рамкової угоди, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов`язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні. 
		Позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит протягом п`яти банківських днів з дня відправлення вимоги (п. 8.4. рамкової угоди).
		Згідно з п. 8.6. рамкової угоди, при прострочені погашення грошових зобов`язань за цим договором тривалістю більш ніж 30 (тридцять) календарних днів позичальник зобов`язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред`явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором. При цьому кредитор вправі самостійно та без повідомлення позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення,необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.
		Пунктом 10.2. рамкової угоди передбачено, що при порушенні, встановлених договорами строків погашення грошових зобов`язань позичальник сплачує штрафну неустойку у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи дату повного погашення заборгованості позичальником. Починаючи з 31 календарного дня прострочення, розмір неустойки збільшується до 1 % за умови подання кредитором відповідного повідомлення позичальнику про таке збільшення. Неустойку не може бути збільшено, якщо погашено не менше 80 % всього боргу чи щомісячно не менше ніж 30 % від суми заборгованості.
		Згідно з п. 10.4. рамкової угоди, нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості. 
		Відповідно до п. 12.3. рамкової угоди, до всіх вимог, що випливають з угоди та кредитних договорів, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
		Як свідчать матеріали справи, 19.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор, АТ «ПроКредит Банк») та фізичною особою-підприємцем Бражененком Євгеном Борисовичем (позичальник, відповідач-1) укладеного договір про надання траншу № 1501.43974/FW1501.439 (договір), відповідно до п. 1 якого кредитор на підставі та умовах рамкової угоди №FW1501.439 від 19.12.2013 (рамкова угода), а також цього договору зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався належно виконати всі умови, необхідні для його отримання, належно здійснити погашення грошових зобов`язань та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених рамковою угодою та цим договором.
		Пунктом 2 договору передачені умови, нап яких видається кредит:
		Розмір кредиту  110040 доларів США 00 центів.
		Строк користування  60 місяців від дати видачі кредиту включно.
		Проценти  тип процентної ставки  змінювана; розмір процентів  10 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
		Цільове призначення кредиту  придбання основних засобів.
		Спосіб видачі кредиту  продаж кредитних коштів на МВРУ та зарахування їх гривневого еквіваленту на рахунок позичальника у кредитора.
		Проценти за договором діють з моменту укладення договору до моменту їх зміни відповідно до правил.
		Через 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (далі  дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється за відповідною формулою. 
		Згідно з п. 4 договору, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені графіком в черговості, встановленій рамковою угодою.
		Відповідно до п. 7 договору, даний договір є невід`ємною частиною рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору.
		Договір набирає чинності з моменту його підписання позичальником і однією уповноваженою особою кредитора і діє протягом усього строку користування кредитом до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань. Та реалізації прав за цим договором (п. 8 договору).
		Сторонами узгоджено Додаток № 1 до договору траншу  «Графі повернення кредиту та сплати процентів», до якого неодноразово вносились зміни. 
		Також, до договору траншу неодноразово вносились зміни щодо розміру процентів та строку користування кредитом (договір № 1 про внесення змін до договору траншу від 19.03.2015, догові № 2 про внесення змін до договору траншу від 17.09.2015, договір № 3 про внесення змін до договору траншу від 17.12.2018, договір № 4 про внесення змін до договору траншу від 03.04.2020). Згідно із останніми змінами проценти складають 8 % річних, строк користування  100 календарних місяців.
		Позивачем було виконано умови договору про надання траншу та надано ФОП Бражененку Є.Б. кредит на загальну суму 110 040 доларів США 00 центів.
		В забезпечення виконання умов договору про надання траншу, 19.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор, АТ «ПроКредит Банк») та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки № 314360-ДП 1 (договір поруки), відповідно до п. 2.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника за рамковою угодою № FW1501.438 від 19.12.2013 та договором № FW1501.439 від 19.12.2013 у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.
		Пунктом 4.1. договору поруки сторони визначили, що порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку рамкової угоди, а також непред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитора вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.
		Договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань позичальника за кредитними договорами та поручителя за договором (п. 4.2. договору поруки).
		Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, станом на 20.07.2022 позичальником (ФОП Бражененком Є.Б.) порушені взяті на себе умови щодо своєчасного погашення кредиту у розмірі 22 979,16 доларів США, процентів на суму 748,49 доларів США, процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 717,75 доларів США.
		14.11.2022 позивачем на адреси відповідача-1 та відповідача-2 направлені вимоги № 14-11-22/1/22 та № 14-11-22/1/23 відповідно про повне погашення зобов`язань за договорами кредиту та поруки, що підтверджується описами вкладення до цінних листів, фіскальними чеками та реєстрами відправлення. Проте, вказані вимоги залишені відповідачами  1 та 2 без відповіді та задоволення.
		У зв`язку з порушенням строків повернення тіла кредиту та оплати відсотків позивачем нараховано пеню за період з 20.01.2014 по 21.11.2022 на суму 11 933,10 грн.
		Предметом розгляду справи є солідарне стягнення основної заборгованості у розмірі 22 979,16 доларів США, процентів на суму 748,49 доларів США, процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 717,75 доларів США та пені на суму 11 933,10 грн.
		Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши представників відповідачів  1 та 2, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
		За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 ГК України. 
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України). 
		Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. 
		За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України). 
		Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
		Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
		Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
		Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ГК України).
		Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		До договору про надання траншу № 1501.43974/FW1501.439 від 19.12.2013 сторонами неодноразово вносились зміни щодо графіку та строків погашення кредиту, а також розміри процентних ставок.
		В останнє, договором № 4 від 03.04.2020 про внесення змін до договору траншу, строк користування кредитом збільшено до 100 (ста) календарних місяців, від дати видачі кредиту включно. 
		Згідно додатку № 1 до кредитного договору № 1501.43974/FW1501.439 від 19.12.2013 «Графік повернення кредиту та сплати процентів», останньою датою повернення кредиту зазначено 20.04.2022, а тому з огляду на викладене, станом на дату звернення з вказаним позовом до суду (08.12.2022) строк повернення кредиту є таким, що настав.
		Відповідач - 1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконав. Докази погашення відповідачем - 1 заборгованості за договором про надання траншу № 1501.43974/FW1501.439 від 19.12.2013 у повному обсязі в матеріалах справи відсутні.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про солідарне стягнення основної заборгованості на суму 22 979,16 доларів США.
		Щодо вимоги до відповідача 2 за договором поруки.
		Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн. 5 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.
		Аналогічна правова позиція щодо істотних умов договору поруки наведена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.
		Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		На час вирішення даного спору, відповідачами 1, 2 не надано доказів належного виконання умов договору та погашення заборгованості за кредитом, а отже заборгованість за договором кредитування є неспростованою відповідачами  1 та 2.
		Перевіривши надані позивачем розрахунки судом встановлено, що обчислення простроченої кредитної заборгованості, нарахування відсотків по графіку та відсотків за фактичне користування кредитом за невиконання відповідачами  1 та 2 умов договору позивачем здійснено вірно, у відповідності до умов договору, підтверджується матеріалами справи та підлягає солідарному стягненню з відповідачів  1 та 2 основної заборгованості (капіталу) на суму 22 979,16 доларів США та процентів у розмірі 748,49 доларів США.
		Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
		На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
		Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		З розрахунків доданих до позовної заяви вбачається, що позивачем також заявлено про солідарне стягнення з відповідачів  1 та 2 штрафних санкцій («процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 717,75 доларів США» та пені на суму 11 933,10 грн.) за період з 20.02.2014 по 21.11.2022.
		Відповідачами  1 та 2 заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності за вимогою позивача про стягнення пені, оскільки вона заявлена із пропущенням строку спеціальної позовної давності, що передбачений ч. 2 ст. 258 ЦК України.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено правовий висновок про те, що перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу» (п. 59 Постанови).
		Вказане відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
		Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Положення ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Статтею 258 ЦК України встановлено спеціальний строк позовної давності, а саме, скорочений строк позовної давності встановлюється строк в один рік про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
		Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила
		За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено правовий висновок про те, що перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу» (п. 59 Постанови).
		Вказане відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
		Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст.32 конвенції), наголошує, що позовна давність  це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після ск. правопорушення.
		Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строк) позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме  обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пп.62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).
		Відповідно до п. 1 ст. 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним у національних законодавствах держав-учасників Конвенції виконує кілька завдань, в т.ч. забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитися у разі прийняття судом рішення, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №2208393, №2209593 у справі «Сгаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
		У позовній заяві АТ ПроКредит Банк зазначено, що з лютого 2014 відповідачем-1 почалось прострочення здійснення щомісячних платежів згідно графіку погашення.
		Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява АТ ПроКредит Банк надіслана на адресу суду 03.12.2022.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до суду (03.12.2022), строк позовної давності в один рік сплив 03.12.2021 щодо вимог про стягнення пені за прострочення здійснення щомісячних платежів за період з 20.02.2014 по 03.12.2021.
		Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову в частині стягнення пені за період з 20.02.2014 по 03.12.2021 суд відмовляє внаслідок спливу строку позовної давності.
		Відповідно до п. 4.4 Рамкової угоди «у випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентами за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом «факт/360» від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості по дату повного її погашення».
		Перевіривши надані позивачем розрахунки процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 717,75 доларів США та пені за період з 20.01.2014 по 21.11.2022 на суму 11 933,10 грн. суд зазначає, що з них неможливо достеменно встановити дату перерахування коштів відповідачем-1 на погашення основної заборгованості та процентів по договору про надання траншу № 1501.43974/FW1501.439 від 19.12.2013.
		Згідно п. 7.1. рамкової угоди, погашення грошових зобов`язань здійснюється у строк, порядку, черговості, валюті та розмірі, встановлені угодою та кредитними договорами, шляхом зарахування коштів на визначений кредитором рахунок. Строк виконання зобов`язань по сплаті процентів, неустойки, комісії, витрат пов`язаних з укладенням, виконанням, припиненням договорів та погашенням заборгованості вважається таким, що настав з моменту їх нарахування. Погашення грошових зобов`язань відбувається відповідно до правил, встановлених угодою і кредитними договорами незалежно від зміни курсів валюти та будь-яких інших обставин, якщо інше прямо не передбачено законодавством.
		Відповідно до п. 7.2. рамкової угоди, грошові зобов`язання вважаються погашеними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов`язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок кредитора. 
		З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач-1 здійснював погашення кредиту у гривні, які потім позивачем конвертувалися у долари США та зараховувались на відповідні рахунки.
		З договору № 1501.43974/FW1501.439 від 19.12.2013 не вбачається, що вважається відповідним рахунком кредитора, а тому суд дійшов висновку, що позивач не довів зарахування коштів на який саме рахунок вважається погашенням заборгованості, а також конкретну дату виникнення заборгованості за кожним платежем згідно графіку погашення заборгованості.
		Отже, позивачем не доведено суду строків порушення відповідачем-1 зобов`язань за кожним платежем окремо, а отже і розміру процентів за неправомірне користування кредитом та пені.
		У судове засідання 08.05.2023 для можливості надання суду пояснень стосовно вищевказаних обставин представник позивача не з`явився. 
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів  1 та 2 процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 717,75 доларів США та пені за період з 20.01.2014 по 21.11.2022 на суму 11 933,10 грн.
		Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково. 
		Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідачів  1 та 2 у розмірі 13 015,31 грн.
		Заявлені відповідачами до стягнення з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (відповідач-1) та 10 000,00 грн. (відповідач-2) за попередніми розрахунками можуть бути розглянуті судом в порядку ст. ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України.
		Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236  238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1.Позов задовольнити частково. 
		2.Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця Бражененка Євгена Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства ПроКредит Банк (пр. Перемоги, буд. 107 А, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 21677333) основну заборгованість за договором про надання траншу № 1501.43974/FW1501.439 від 19.12.2013 у розмірі 22 979,16 (двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять доларів США шістнадцять центів), процентів на суму 748,49 (сімсот сорок вісім доларів США сорок дев`ять центів) та витрати по сплаті судового збору в сумі 13 015 (тринадцять тисяч п`ятнадцять) грн. 31 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
		3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2023.
		 
		СуддяК.В. Проскуряков
		 
		 
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...