Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1920/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2023. Зареєстровано: 26.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2023.
Дата набрання законної сили: 13.06.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.05.2023м. ХарківСправа № 922/1920/22
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Шатернікова М.І. 
		при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66; ідент. код 40557266)
		до держави Російської Федерації
		про стягнення збитків
		 
		за участю представників:
		позивача  Крайз О.І., Челомбитько Ю.О. (в режимі відео конференції)
		відповідача  не з`явився 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - держави Російська Федерація, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки на відшкодування майнової шкоди в національній валюті України у розмірі 2 554 641,70 доларів США за курсом НБУ на дату ухвалення рішення.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2022 року відкрито провадження у справі № 922/1920/22, розгляд призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання на 06.12.2022 о 10:30.
		У підготовчому засіданні 06.12.2022 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 12.02.2023 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України на"07" лютого 2023 р. о 13:00 год.
		Разом з тим, підготовче засідання у справі № 922/1920/22, призначене на 07.02.2023 року, не було проведено у зв`язку з відпусткою судді Шатернікова М.І. з 12.12.2022 по 17.03.2023.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2023 року було призначено проведення підготовчого засідання у справі № 922/1920/22 на "06" квітня 2023 р. о 11:45. 
		У підготовчому засіданні 06.04.2023 р. булопостановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України на 18.04.2023 об 11:30 год.
		У підготовчому засіданні 18.04.2023 було розглянуто заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. 9426/23), в якій позивач посилаючись на приписи ст. 99 Конституції України та ст. 533 Цивільного кодексу України, де унормовано, що грошове зобов`язання має бути виконано у гривні, вважає за необхідне уточними позовні вимоги та просить суд стягнути збитки у грошовій одиниці України - гривні, а відтак позивач просить пункт другий прохальної частини позовної заяви вважати викладеним у наступній редакції: "стягнути з Російської Федерації на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" збитки на відшкодування майнової шкоди в національній валюті України у розмірі 93 419 670,47 гривень (дев`яносто три мільйони чотириста дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят гривень сорок сім копійок) (що є еквівалентом 2 554 641,70 доларів США за курсом НБУ ). А відтак, було постановлено протокольну ухвалу в порядку ч. 3 ст. 46 ГПК України, про прийняття до розгляду заяви позивача (вх. 9426/23) та визначено предмет спору з її урахуванням. Крім того, було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 27.04.2023 р. о 10:30.
		У судовому засіданні 27.04.2023 було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 11.05.2023 р. о 10:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
		Відповідач у справі є нерезидентом України.
		Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у справі, яка розглядається, судом враховано наступне: предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН; національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту). У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2022 року у справі №308/9708/19 (провадження №61-18782св21), від 25 січня 2019 року №796/165/18, від 18 травня 2022 року №760/17232/20-ц, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17, провадження № 14-167 цс 20, (пункт 58). 
		Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Отже, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
		Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
		Відомості про судовий розгляд справи та зазначені процесуальні рішення своєчасно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є загальнодоступними, та у мережі Інтернет на офіційному сайті Судова влада України.
		У судовому засіданні 11.05.2023 представники позивача підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.
		З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.
		Як зазначає позивач, 24 лютого 2022 року збройні формування російської федерації перетнули кордон України і почали ведення активних бойових дій. У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні запроваджено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, що неодноразово був продовжений і триває дотепер.
		Позивачем у справі є ТОВ "НОВАКОРМ", основними видами економічної діяльності якого є 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (основний), 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 52.10 Складське господарство.
		З червня 2016 року, тобто протягом 6 років ТОВ "НОВАКОРМ" законно та прозоро займалося господарською діяльністю, сумлінно сплачуючи податки.
		Станом на 2021 рік кількість працівників становила 124 людини, виробництво продукції (комбікормів) за 2021 рік склало 74 535 тонн. 
		На праві орендного користування у ТОВ "НОВАКОРМ" на підставі договору оренди № 0112 від 27.11.2020 року перебувала нерухомість, яка використовувалась у підприємницькій діяльності, а саме комплекс будівель та споруд комбікормового заводу за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вулиця Польова, будинок № 1 (далі - Завод).
		Проте, починаючи з березня 2022 року позивач не мав доступу до вищезазначеної нерухомості, оскільки з березня 2022 року Чкаловська територіальна громада Чугуївського району Харківської області, на території якої розташовано Завод, була окупованою. 
		Так, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України визначено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), серед яких є Чкаловська територіальна громада (Наказ № 75 від 25 квітня 2022 року у редакції № 217 від 26 вересня 2022 року).
		За твердженнями позивача, наслідок ворожих обстрілів 10.06.2022 близько 05:00 за адресою Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вулиця Польова, будинок 1 сталося загорання складського приміщення і пошкодження майна ТОВ "НОВАКОРМ", за фактом чого слідчим відділом УСБУ в Харківській області було розпочато досудове розслідування.
		Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення від 12.06.2022 за номером кримінального провадження 22022220000001820.
		На початку вересня 2022 року території було звільнено силами Збройних Сил України.
		22 вересня 2022 року комісія в складі представників ТОВ «НОВАКОРМ» - орендаря, власника - ТОВ "НОВААГРО УКРАЇНА", ДСНС було встановлело, що наразі експлуатація заводу неможлива у зв`язку зі значними пошкодженнями та відсутністю електропостачання. На території Заводу, внаслідок бойових дій, спричинених вторгненням російської федерації, після влучення снаряду, сталася пожежа, сама будівля зазнала значних руйнувань, майно, що знаходилося на території Заводу було знищено. За результатами обстеження та встановлення відповідних фактів було складено акт огляду об`єкту від 22.09.2022 року.
		За результатами інвентаризації ТОВ "НОВАКОРМ" встановлено знищення товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 71 574 087,84 грн, а саме знищено: готової продукції на суму 27 285 848,77 грн, матеріалів на суму 1 178 258,96 грн, сировини на суму 31 356 075,00 грн, тари на суму 339346,94 грн, топлива на суму 174 202,18 грн, лушпиння соняшника на суму 10 356 001,16 грн, основних засобів на суму 863 131,79 грн, що підтверджується інвентаризаційними описами, бухгалтерською довідкою та актом огляду об`єкту.
		За твердженнями позивача, майнова шкода в розмірі 71 574 087,84 грн була заподіяна 10 червня 2022 року, що станом на дату заподіяння шкоди становило 2 554 641,70 долларів США.
		У подальшому позивачем розмір заподіяних збитків у сумі 2 554 641,70 долларів США було переведено у грошову одиницю України - гривню станом на момент звернення до суду за захистом своїх порушених прав. 
		Вищевказане на думку позивача, підтверджує факт нанесення шкоди об`єктам підприємства через бомбардування, що становить у гривні 93 419 670,47 грн (що є еквівалентном 2 554 641,70 долларів США).
		У зв`язку із чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
		Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно з частини 3 статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		З аналізу вищевикладеного слідує, що знищення належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, який у зв`язку із цим набуває право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
		За змістом частин 1, 2, 3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Отже, в результаті активної фази збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, позивачу завдана шкода, яка полягає у пошкодженні майна, та втраті права власності (права володіння своїм майном), що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи доказами (договорами, актами інвентаризації, довідками та актом обстеження) на загальну суму 93 419 670,47 грн (що еквівалентно 2 554 641,70 доларів США).
		У позовній заяві, позивач просив суд, стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 2 554 641,70 доларів США за курсом НБУ на дату ухвалення рішення, оскільки на думку останнього зважаючи на повний розрив дипломатичних відносин між Україною та країною-агресором очевидним є те, що стягнення с російської федерації грошових коштів в гривні є неможливим, через неможливість конвертації російських платіжних засобів в гривню. Крім того, рішення суду буде виконуватись із застосуванням норм міжнародного права та залученням міжнародних організацій, внаслідок чого Позивач вважає за необхідне просуди Суд стягнути кошті в валюті, що є в обігу в більшості країн світу - доларі США. Натомість у подальшому позивачем були уточнені позовні вимоги та заявлено до стягнення з відповідача збитки в грошовій одиниці України - гривні, а саме просить стягнути з російської федерації на користь ТОВАРИСТА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВАКОРМ" (ідентифікаційний код 40557266) збитки на відшкодування майнової шкоди в національній валюті України у розмірі 93 419 670,47 гривень (дев`яносто три мільйони чотириста дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят гривень сорок сім копійок) (що є еквівалентом 2 554 641,70 долларів США за курсом НБУ ). 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 192 та статті 524 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
		Разом з тим, частина 2 статті 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті та такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
		Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, у тому числі при виконанні судових рішень.
		Таку правову позицію висловила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 908/1099/19.
		У даному випадку, позовні вимоги обґрунтовані завданням позивачу збитків у зв`язку із знищенням та пошкодженням належного останньому майна. У зв`язку із чим, суд дійшов висновку, про зазначення у рішенні саме суми збитків у розмірі 93 419 670,47 гривень (що є еквівалентом 2 554 641,70 долларів США за курсом НБУ).
		Суд також приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, а саме, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
		Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 року № 311/498/20, від 12.10.2022 року у справі № 463/14365/21; Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 року у справі № 990/80/22.
		Враховуючи вищевикладене, а саме встановлення судом факту завдання позивачу збитків внаслідок збройної агресії відповідача та окупації Чкаловської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, на території якої знаходилось майно позивача (Завод), у період з березня 2022 по вересень 2022, зі сторони російських військ, позивачу було завдано збитків., заявлені вимоги про стягнення суми збитків у розмірі 93 419 670,47 гривень (що є еквівалентом 2 554 641,70 долларів США за курсом НБУ) є обґрунтованими та підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами.
		Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Відповідно до частини 1 статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин
		Згідно зі статтею 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		При цьому держава є специфічним суб`єктом правовідносин. Під державою розуміється організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. До визначальних ознак держави відноситься наявність для виконання своїх завдань та функцій специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень. Реалізація функцій держави здійснюється через специфічний апарат, порядок формування, правовий статус та повноваження якого визначаються самою державою.
		Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 (що набрала чинності для України 24.08.1991 року) договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.
		Відтак, стягнення відповідної шкоди має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції, незважаючи, який конкретно її підрозділ заподіяв шкоду.
		За таких умов, пред`явлення позовних вимоги до Російської Федерації, як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.
		Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи викладене, а також фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача та підлягають стягненню з останнього у розмірі 939 400,00 грн до Державного бюджету України.
		Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю. 
		2. Стягнути з держави  Російська Федерація (103132, Російська Федерація, Москва, корпус 1, Сенатський дворець) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66; ідент. код 40557266) збитки на відшкодування майнової шкоди в національній валюті України у розмірі 93419670,47грн. (що є еквівалентом 2554641,70 доларів США за курсом НБУ).
		3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
		Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
		 
		Повне рішення складено "22" травня 2023 р. 
		 
		 
		СуддяМ.І. Шатерніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...