Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 536/1680/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2023. Зареєстровано: 26.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2023.
Дата набрання законної сили: 24.05.2023
Номер судового провадження: 11-кп/814/599/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170000000340

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 536/1680/19  Номер провадження 11-кп/814/599/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1  Доповідач ап. інст. ОСОБА_2 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 травня 2023 року м. Полтава
		 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_2 , 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		із секретарем  ОСОБА_5 ,
		за участі прокурора  ОСОБА_6 ,
		представника потерпілих  ОСОБА_7 ,
		захисника  ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12019170000000340 за апеляційною скаргою прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 травня 2022 року,
		 
		встановила:
		   Цим вироком 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чечелеве Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, працюючого водієм на ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», із середньо-спеціальною освітою, розлученого, маючого неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Цивільні позови задоволено. Стягнуто на корись держави 17 226 грн. на стаціонарне лікування потерпілого, на користь потерпілого ОСОБА_11 200 000 грн. моральної шкоди, на користь потерпілої ОСОБА_12 100 000 грн. моральної шкоди.
		Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат, арешту майна, речових доказів.
		Згідно звироком суду ОСОБА_9  визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
		22.09.2019, близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи за кермом автомобіля Kia Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_1 , наближаючись до другорядної дороги перехрестя вул. Гагаріна - Чкалова, в напрямку вул. Гагаріна с. Чечелеве Кременчуцького району, водій ОСОБА_9 , не переконався у безпеці виконуваного маневру повороту ліворуч, не надав дорогу зустрічному автомобілю, що рухався по зустрічній смузі руху, тим самим порушив вимоги п. 10 1. «Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля з передньою частиною автомобіля ЗАЗ-Daewoo Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_2 . під керуванням ОСОБА_11 . 
		Внаслідок зіткнення водій автомобіля ЗАЗ-Daewoo ОСОБА_11 та пасажир ОСОБА_13 отримали тілесні ушкодження, а ОСОБА_14 - померла на місці події.
		В апеляційнійскарзі прокурорпросить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме, незастосування закону, який підлягав застосуванню та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості та ухвалити новий, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 6 років позбавлення волі, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд при призначенні покарання безпідставно не врахував обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. Просить показання свідка ОСОБА_15 визнати недопустимим доказом, оскільки вони не відкривалися стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України.
		Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
		Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, представника потерпілих, яка вважала, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, обвинуваченого та його захисника, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
		Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та кваліфікацію його дій учасниками не оспорюється та докази щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди місцевим судом на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджувались.
		Доводи прокурора у апеляційній скарзі про безпідставне невизнання місцевим судом обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, перебування ОСОБА_9 під час вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння є слушними.
		Так, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_9 23.09.2019 о 01.35 год. був оглянутий лікарем, який встановив, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння.
		Виключаючи обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, місцевий суд послався на показання обвинуваченого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_15 .
		Так, ОСОБА_9 у суді зазначив, що на момент вчинення ДТП був у тверезому стані та вже після події вжив алкоголь, перебуваючи у автомобілі ОСОБА_15 .
		Свідок ОСОБА_15 під час розгляду провадження у апеляційному суді підтвердив, що він перебував на місці події під час оформлення процесуальних документів за наслідками ДТП. Вказав, що в його автомобілі знаходився пакет із продуктами, у тому числі, з алкоголем. ОСОБА_9 певний час залишався у його автомобілі наодинці, а коли свідок повернувся до автомобіля, то виявив, що пляшка з горілкою наполовину порожня і на його запитання обвинувачений вказав, що це він випив алкоголь.
		Разом з тим, такі показання свідка та обвинуваченого колегія суддів оцінює критично, оскільки вони є нелогічними, суперечливими та вочевидь надуманими.
		Так, відповідно до акту медичного огляду, ОСОБА_9 під час огляду на стан сп`яніння взагалі заперечував факт вживання психо-активних речовин.
		Про те, що вжив алкоголь після ДТП, обвинувачений не вказував ні безпосередньо після події, ні в ході досудового розслідування. Також під час виконання ст.290 КПК України ОСОБА_9 не повідомляв слідчого чи прокурора про наявність свідка сторони захисту ОСОБА_15 .
		З огляду на те, що ОСОБА_9 є водієм зі стажем, обізнаний про заборону керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та вживання алкоголю безпосередньо після ДТП, та що стан сп`яніння може негативно вплинути на вирішення його долі у кримінальному провадженні, твердження обвинуваченого про те, що він вжив алкоголь на місці події, де в цей час перебувала значна кількість людей, у тому числі працівники поліції, до проходження огляду на стан сп`яніння, є сумнівними. 
		Враховуючи наведене, такі показання обвинуваченого та свідка є непереконливими. До того ж, показання обвинуваченого та свідка суперечать між собою, а показання свідка ОСОБА_15 , які він дав під час апеляційного розгляду, ще й відрізняються від його ж показань під час розгляду провадження у суді першої інстанції.
		Тому колегія суддів не бере до уваги вказані показання обвинуваченого та свідка.
		На підставі викладеного колегія суддів вважає доведеною обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_9 - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
		Є обгрунтованими і доводи прокурора про призначення місцевим судом обвинуваченому несправедливого покарання внаслідок м`якості.
		Колегія суддів у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким; невідворотні наслідки, що настали внаслідок злочину, а саме  смерть молодої людини, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, навчання та роботи, працює, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину; обставини, що пом`якшують покарання, а саме - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставину, що обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, думку потерпілих, які просили суд призначити суворе покарання. 
		З огляду на вказане, призначене місцевим судом ОСОБА_9 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок м`якості.
		З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 більш суворого покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ст. 286 КК України. Таке покарання відповідатиме вимогам ст.65 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_9 та попередження нових злочинів.
		Згідно з ч. 2ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст.420КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
		Отже, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначення покарання в зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з ухваленням в цій частині нового вироку, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
		   Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А :
		Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 травня 2022 року, щодо ОСОБА_9 скасувати в частині призначеного покарання.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		Визнати обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення кримінальногоправопорушення устані алкогольногосп`яніння. 
		В іншій частині залишити вирок без змін.
		Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту отримання його копії.
		 
		СУДДІ:
		 
		Головуючий ОСОБА_2 
		 
		Судді ОСОБА_3 
		 
		ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...