Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/873/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про усунення порушення прав власника.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2023. Зареєстровано: 26.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2023.
Дата набрання законної сили: 15.06.2023
Номер судового провадження: 34/913/873/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		 РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 травня 2023 року м.Харків Справа № 913/873/21
		 Провадження №34/913/873/21
		 
		Господарський суд Луганської області у складі:
		суддя Іванов А.В. 
		при секретарі судового засідання Чуєвій М.С.,
		розглянувши у судовому засіданні справу
		за позовом Керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області, м. Сватове Луганської області, 
		в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  Луганської обласної державної адміністрації  обласної військово-цивільної адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
		до Троїцької селищної ради, смт Троїцьке Сватівського району Луганської області,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача  Державне підприємство «Білокуракинське лісомисливське господарство», смт Білокуракине Луганської області,
		про витребування земельної ділянки
		 
		У засіданні брали участь:
		прокурор: Кадацька Д.М., посв. №058455 від 03.12.2020;
		від позивача: представник не прибув;
		від відповідача: представник не прибув;
		від 3-ї особи: представник не прибув.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 
		 
		Суть спору: Керівник Сватівської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації  обласної військово-цивільної адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Троїцької селищної ради, в якій просить витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації  обласної військово-цивільної адміністрації з незаконного володіння Троїцької селищної ради земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 22,0000 га з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, що розташована на території Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації Луганської області №477 від 12.07.2006 Державному підприємству «Білокуракинське лісомисливське господарство» (далі  ДП «Білокуракинське ЛМГ») передано для заліснення земельну ділянку загальною площею 22,0 га, яка на той час розташовувалась в адміністративних межах Троїцької селищної ради Троїцького району.
		На підставі вказаного рішення Харківською державною лісовпорядною експедицією розроблено «Проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Білокуракинське ЛМГ», згідно якого вказану земельну ділянку площею 22,0 га, включено до кварталу №15 виділів №65, 66, 67 ДП «Білокуракинське ЛМГ».
		В подальшому, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №370-сг від 23.01.2020 «Про проведення державної інвентаризації земель» проведено за рахунок коштів Державного бюджету у 2020 році державну інвентаризацію земель на території Луганської області загальною площею 35600,0000 га несформованих земельних ділянок державної власності та земельних ділянок, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі шляхом формування земельних ділянок для наповнення земельного кадастру.
		На виконання вищевказаного наказу виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів), відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, згідно якої, в тому числі, було сформовано земельну ділянку площею 22,0 га, вказана земельна ділянка належить до державної форми власності та віднесена до земель сільськогосподарського призначення.
		На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 4425455100:08:002:0239 та відомості про вказану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру.
		Головне управління Держгеокадастру у Луганській області відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 передало із державної власності сільськогосподарського призначення, а Троїцька селищна рада (Троїцька селищна територіальна громада) прийняла у комунальну власність земельні ділянки у кількості 145, загальною площею 1626,4579 га згідно з додатком.
		Відповідно п. 89 Додатку до вказаного Акту приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 22,0000 га сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, яка раніше передана у постійне користування ДП «Білокуракинське ЛМГ», передано у комунальну власність Троїцької селищної ради, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером рішення 56112295.
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.10.2021 №279687576 земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Троїцької селищної ради.
		Як зазначає прокурор, передача зазначеної земельної ділянки у власність відповідача відбулася з порушення норм земельного та лісового законодавства, оскільки на момент видачі ГУ Держгеокадастру у Луганській області вищевказаного наказу спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні ДП «Білокуракинське ЛМГ». 
		При цьому, за інформацією Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання від 27.09.2021 №567 та доданою схемою перетину земельна ділянка з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239 накладається на землі державного лісового фонду ДП «Білокуракинське ЛМГ» квартал 15 виділ 65,66,67 Троїцького лісництва ДП «Білокуракинське ЛМГ», орієнтована площа перетину становить 21,2464 га.
		На думку прокурора, викладене свідчить, що спірна земельна ділянка повністю знаходиться на землях державного лісового фонду наданих в постійне користування ДП «Білокуракинське ЛМГ».
		В той же час, ДП «Білокуракинське ЛМГ», як постійний користувач земельної ділянки, не повідомлялось та не погоджувало передачу земельної ділянки з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239 в комунальну власність Троїцької селищної ради, яка відноситься до земель лісового фонду (землі лісогосподарського призначення).
		Таким чином, прокурор вважає, що рішенням ГУ Держгеокадастру у Луганській області фактично сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239 загальною площею 22,000 га, визначено її площу та цільове призначення попри те, що вона накладається на землі лісогосподарського призначення, тим самим незаконно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки на сільськогосподарське угіддя та в подальшому зареєстровано право власності на неї.
		Також прокурор зауважує, що землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій. Відтак, спірну земельну ділянку неправомірно зареєстровано як землю комунальної власності сільськогосподарського призначення Троїцької селищної ради, оскільки цю земельну ділянку сформовано в порушення вимог земельного та лісового законодавства, невірно визначено її правовий статус та цільове призначення (землі сільськогосподарського призначення).
		Натомість, відповідно інформації Луганської обласної державної адміністрації від 15.09.2021 №4/01.01-13-4590, як розпорядника земель лісогосподарського призначення, та інформації ДП «Білокуракинське ЛМГ» від 03.09.2021 №587/04, як користувача земельної ділянки, будь-які рішення щодо відчуження спірної земельної ділянки не приймалися, тому вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею.
		В зв`язку з наведеним, виникає необхідність захисту інтересів держави шляхом повернення у її володіння земельної ділянки, яка на даний час незаконно використовується Троїцькою селищною радою, що стало підставою для звернення Керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області до суду з даним позовом.
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 справу №913/873/21 передано на розгляд судді Іванову А.В. 
		 
		Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.12.2021 позовну заяву Керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області залишено без руху, надано строк 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків.
		Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.12.2021 підтверджено підстави представництва Керівником Сватівської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації  обласної військово-цивільної адміністрації за заявленими позовними вимогами. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача  Державне підприємство «Білокуракинське лісомисливське господарство». Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.01.2022 о 15 год. 50 хв.
		Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.12.2021 виправлено описку, яку допущено у п. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 23.12.2021 у справі №913/873/21, та постановлено вважати вірною дату та час судового засідання « 19.01.2022 о 15 год. 50 хв.».
		18.01.2022 від позивача на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення від 18.01.2022, в яких зазначає, що за інформацією з ДЗК спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, тому ОДА не здійснює розпорядження нею. 
		Позивач вказує, що до моменту проведення інвентаризації, визначення цільового призначення земельної ділянки, внесення відомостей до ДЗК облдержадміністрація не володіла інформацією щодо зазначеної земельної ділянки, а на момент звернення прокурора із позовом у позивача, на його думку, були відсутні законодавчо визначені підстави щодо вчинення юридично значимих дій відносно цієї земельної ділянки та право на звернення до суду.
		Крім того, позивач звертає увагу, що наразі рішення про незаконність внесення відомостей щодо цієї земельної ділянки до ДЗК не оскаржується, вимога щодо їх коригування відсутня.
		Позивач вважає, що без участі ГУ Держгеокадастру у Луганській області, яке може надати інформацію щодо землевпорядної документації, розгляд справи є не можливим.
		Суд прийняв письмові пояснення від 18.01.2021 з додатками та долучив їх до матеріалів справи. 
		При цьому, письмові пояснення позивача від 18.01.2022 аналогічного змісту, які надійшли 18.01.2022 від позивача на електронну адресу суд залишив без розгляду в зв`язку з незасвідченням їх кваліфікованим електронним підписом.
		Також 18.01.2022 від відповідача на адресу суду надійшла заява №91 від 14.01.2022, в якій Троїцька селищна рада повністю визнала заявлені позовні вимоги та не заперечувала проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.
		Вказана заява була прийнята судом та долучена до матеріалів справи.
		 
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.01.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 02.03.2022 о 14 год. 40 хв. із проведенням судового засідання у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, пр. Науки, 5, 2-й поверх, зал судових засідань №204.
		Натомість Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. 
		01.03.2022 на офіційному сайті Господарського суду Луганської області учасників судових процесів було повідомлено про те, що у зв`язку з бойовими діями, що відбуваються у Харкові та Харківській області, та з метою збереження життя і здоров`я працівників суду та учасників судових процесів, захисту їх законних прав та інтересів у суді діє особливий режим роботи, в зв`язку з чим слухання судових справ, які призначені до розгляду на 01.03.2022-04.03.2022, будуть перенесені на інші дати, про що сторін повідомлять додатково ухвалами суду.
		Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. 
		Також рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. 
		03.02.2022 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких вказує, що ДП «Білокуракинське ЛМГ» не замовило та не подало на затвердження землевпорядної документації, тому, на його думку, отримати земельну ділянку на праві постійного користування воно не може. Також вважає, що передача земельної ділянки від відповідача до позивача не дасть змоги передати її третій особі на праві постійного користування з метою заліснення.
		Суд прийняв додаткові письмові пояснення позивача з додатками та долучив їх до матеріалів справи.
		16.02.2022 від Сватівської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення, в яких не погоджуючись з доводами наведеними позивачем у додаткових поясненнях зазначає, що право постійного користування ДП «Білокуракинське ЛМГ» підтверджується Технічним звітом топографо-геодезичного вишукування, Проектом організації та розвитку лісового господарства та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
		Також наголошує, що спірна земельна ділянка з часу затвердження Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Білокуракинське ЛМГ» є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка перебуває в його постійному користуванні, а повноваженнями щодо розпорядження нею наділено саме Луганську обласну державну адміністрацію.
		В зв`язку з наведеним просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 
		 
		Вказані письмові пояснення були долучені до матеріалів справи.
		Також 16.02.2022 від Сватівської окружної прокуратури надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів, яке в подальшому було задоволено судом, а докази долучені до матеріалів справи.
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.05.2022 відкладено підготовче засідання у справі №913/873/21 на іншу дату та час.
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.09.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 11.10.2022 о 15 год. 45 хв.
		Судове засідання призначене на 11.10.2022 не відбулося у зв`язку із військовою обстановкою в країні та в місті Харків.
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.10.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 26.10.2022 о 10 год. 45 хв.
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.10.2022 відкладено підготовче засідання у справі №913/873/21 на іншу дату та час. 
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання у справі №913/873/21 на 29.03.2023 о 14 год. 35 хв.
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.03.2023 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті.
		Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.05.2023 повідомлено учасників справи про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 15.05.2023 о 14 год. 00 хв.
		 
		В судовому засіданні 15.05.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду взяв участь прокурор, надав усні пояснення по суті позовних вимог та підтримав позов.
		Представники сторін та третьої особи у судове засідання 15.05.2023 не прибули, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 
		Судом враховано, що під час розгляду справи було задоволено заяву відповідача про розгляд справи за наявними матеріалами без його участі.
		Разом з тим, для сторін та третьої особи неодноразово на офіційному веб-сайті судової влади (суду) розміщувалися оголошення про дату, час та місце розгляду справи, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням позивача є м. Сєвєродонецьк Луганської області, відповідача  смт Троїцьке Сватівського району Луганської області, третьої особи  смт Білокуракине Луганської області, які включені до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. 
		Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		З огляду на викладене, сторони та третя особа про дату, час та місце судових засідань, в тому числі судового засідання з розгляду справи по суті, були повідомлені належним чином.
		 
		У судовому засіданні 15.05.2023 суд, розглянувши справу по суті, заслухавши прокурора, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		12.07.2006 відповідно до розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації Луганської області №477 від 12.07.2006 Державному підприємству «Білокуракинське лісомисливське господарство» (далі  ДП «Білокуракинське ЛМГ») передано для заліснення земельну ділянку загальною площею 22,0 га, яка на той час розташовувалась в адміністративних межах Троїцької селищної ради Троїцького району.
		На підставі вказаного рішення Харківською державною лісовпорядною експедицією розроблено «Проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Білокуракинське ЛМГ», згідно якого вказану земельну ділянку площею 22,0 га, включено до кварталу №15 виділів №65, 66, 67 ДП «Білокуракинське ЛМГ».
		В подальшому, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №370-сг від 23.01.2020 «Про проведення державної інвентаризації земель» проведено за рахунок коштів Державного бюджету у 2020 році державну інвентаризацію земель на території Луганської області загальною площею 35600,0000 га несформованих земельних ділянок державної власності та земельних ділянок, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі шляхом формування земельних ділянок для наповнення земельного кадастру.
		На виконання вищевказаного наказу виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів), відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, згідно якої, в тому числі, було сформовано земельну ділянку площею 22,0 га, вказана земельна ділянка належить до державної форми власності та віднесена до земель сільськогосподарського призначення.
		На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 4425455100:08:002:0239 та відомості про вказану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру.
		Головне управління Держгеокадастру у Луганській області відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 передало із державної власності сільськогосподарського призначення, а Троїцька селищна рада (Троїцька селищна територіальна громада) прийняла у комунальну власність земельні ділянки у кількості 145, загальною площею 1626,4579 га згідно з додатком.
		Відповідно п. 89 Додатку до вказаного Акту приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 22,0000 га сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, яка раніше була передана у постійне користування ДП «Білокуракинське ЛМГ», передано у комунальну власність Троїцької селищної ради, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером рішення 56112295.
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.10.2021 №279687576 земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Троїцької селищної ради.
		Як зазначає прокурор, передача зазначеної земельної ділянки у власність відповідача відбулася з порушення норм земельного та лісового законодавства, оскільки на момент видачі ГУ Держгеокадастру у Луганській області вищевказаного наказу спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні ДП «Білокуракинське ЛМГ». 
		При цьому, за інформацією Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання від 27.09.2021 №567 та доданою схемою перетину земельна ділянка з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239 накладається на землі державного лісового фонду ДП «Білокуракинське ЛМГ» квартал 15 виділ 65,66,67 Троїцького лісництва ДП «Білокуракинське ЛМГ», орієнтована площа перетину становить 21,2464 га.
		На думку прокурора, викладене свідчить, що спірна земельна ділянка повністю знаходиться на землях державного лісового фонду наданих в постійне користування ДП «Білокуракинське ЛМГ».
		В той же час, ДП «Білокуракинське ЛМГ», як постійний користувач земельної ділянки, не повідомлялось та не погоджувало передачу земельної ділянки з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239 в комунальну власність Троїцької селищної ради, яка відноситься до земель лісового фонду (землі лісогосподарського призначення).
		Таким чином, прокурор вважає, що рішенням ГУ Держгеокадастру у Луганській області фактично сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239 загальною площею 22,000 га, визначено її площу та цільове призначення попри те, що вона накладається на землі лісогосподарського призначення, тим самим незаконно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки на сільськогосподарське угіддя та в подальшому зареєстровано право власності на неї.
		Також прокурор зауважує, що землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій. Відтак, спірну земельну ділянку неправомірно зареєстровано як землю комунальної власності сільськогосподарського призначення Троїцької селищної ради, оскільки цю земельну ділянку сформовано в порушення вимог земельного та лісового законодавства, невірно визначено її правовий статус та цільове призначення (землі сільськогосподарського призначення).
		Натомість, відповідно інформації Луганської обласної державної адміністрації від 15.09.2021 №4/01.01-13-4590, як розпорядника земель лісогосподарського призначення, та інформації ДП «Білокуракинське ЛМГ» від 03.09.2021 №587/04, як користувача земельної ділянки, будь-які рішення щодо відчуження спірної земельної ділянки не приймалися, тому вказана ділянка вибула з володіння власника поза його волею.
		В зв`язку з наведеним, прокурор вважає, що існує необхідність захисту інтересів держави шляхом повернення у її володіння земельної ділянки, яка на даний час незаконно використовується відповідачем.
		Вказане стало підставою для звернення Керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області до суду з даним позовом про витребування на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації  обласної військово-цивільної адміністрації з незаконного володіння Троїцької селищної ради земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 22,0000 га з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, що розташована на території Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області.
		 
		Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
		У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
		Разом з тим, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Як вказала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі №п/800/490/15 (провадження №21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
		Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Оскільки Луганська обласна державна адміністрація наділена повноваженнями щодо передачі у власність або у користування, а також надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, саме їй надано право звертатися до суду на захист інтересів держави в спірних правовідносинах, тому прокурор звернувся до неї з листом.
		В листі до Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації №51/2-752вих-21 від 08.09.2021 прокурор просив надати інформацію щодо того чи відомо ОДА про те, що земельна ділянка площею 22,0000 га з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, яка раніше надавалась у постійне користування ДП «Білокуракинське ЛМГ», на даний час перебуває у комунальній власності Троїцької селищної ради, чи погоджувалося з ОДА питання щодо передачі вказаної земельної ділянки у комунальну власність, чи зверталася ОДА до суду з позовною заявою про витребування цієї земельної ділянки та чи планує таке звернення, а в разі невжиття заходів прокурор просив повідомити причини, які перешкоджають здійсненню наданих повноважень щодо захисту інтересів держави.
		У відповідь Луганська обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація в листі №4/0101-13-4590 від 15.09.2021 зазначила, що інформація про перебування вказаної земельної ділянки в постійному користуванні ДП «Білокуракинське ЛМГ» в ОДА відсутня. Також зауважила, що питання передачі ГУ Держгеокадастру у Луганській області цієї земельної ділянки в комунальну власність Троїцької селищної ради з ОДА не погоджувалося. На думку, ОДА вона не має достатніх повноважень щодо порушення питань про витребування земельної ділянки комунальної власності.
		Відтак, Луганська обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація, будучи органом владних повноважень, на який покладено обов`язки щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не зважаючи на наявність у неї повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом, протягом розумного строку всупереч інтересам держави за їх захистом до суду не зверталася, тобто цим уповноваженим органом упродовж тривалого часу не здійснювався захист порушених інтересів держави.
		Тому прокурор в повідомленні №51/2-1004вих-21 від 16.11.2021 повідомив Луганську обласну державну адміністрацію обласну військово-цивільну адміністрацію про намір звернутися до господарського суду в інтересах держави в особі вказаного органу із зазначеним позовом.
		Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права, суд вважає, що прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, обґрунтував бездіяльність компетентного органу та довів підстави для представництва інтересів держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації.
		 
		Відповідач проти позову не заперечував, навпаки в заяві №91 від 14.01.2022, повністю визнав заявлені позовні вимоги та не заперечував проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.
		 
		Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав. 
		Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		За змістом ст. 3 ЗК України земельні відносини, що виникають зокрема, при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами, в т. ч. про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
		Відповідно до абз. 2, 3 ст. 1 ЛК України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
		Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЛК України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.
		До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
		До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
		Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
		Згідно зі ст. ст. 18, 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.
		Статтею 55 ЗК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
		Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 56 ЗК України).
		Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 2 ст. 84 ЗК України).
		Згідно зі ст. 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
		Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ч. 1 ст. 57 ЗК України).
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 ЛК України місцеві державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
		Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації Луганської області №477 від 12.07.2006 ДП «Білокуракинське ЛМГ» передано для заліснення земельну ділянку загальною площею 22,0 га, яка на той час розташовувалась в адміністративних межах Троїцької селищної ради Троїцького району.
		 
		Також матеріали справи свідчать, що ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» на підставі розпорядження голови Троїцької районної державної адміністрації Луганської області №477 від 12.07.2006 розроблено «Проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Білокуракинське ЛМГ», згідно якого вказану земельну ділянку площею 22,0 га, включено до кварталу №15 виділів №65, 66, 67 ДП «Білокуракинське ЛМГ».
		За змістом ст.ст. 45, 47, 48, 54 ЛК України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку є матеріали лісовпорядкування.
		Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісовпорядного господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.
		Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.
		У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування
		Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.
		Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
		Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.
		Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.
		Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.
		Відповідно до п. 5 Розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України (в редакції чинній на час видачі розпорядження №477 від 12.07.2006 та проведення інвентаризації земель) було передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №707/2192/15-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду №488/402/16а від 23.10.2019.
		Відтак, за висновком суду при вирішенні питання щодо перебування спірної земельної ділянки в постійному користуванні ДП «Білокуракинське ЛМГ» необхідно враховувати вказані положення п. 5 Розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що ДП «Білокуракинське ЛМГ» є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 22,0 га, яка на той час розташовувалась в адміністративних межах Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області і яку йому було передано для заліснення.
		Позаяк, до одержання в установленому порядку ДП «Білокуракинське ЛМГ» державного акту на право постійного користування цією земельною ділянкою, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
		 
		Однак, з матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №370-сг від 23.01.2020 «Про проведення державної інвентаризації земель» проведено за рахунок коштів Державного бюджету у 2020 році державну інвентаризацію земель на території Луганської області загальною площею 35600,0000 га несформованих земельних ділянок державної власності та земельних ділянок, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі шляхом формування земельних ділянок для наповнення земельного кадастру.
		На виконання вищевказаного наказу виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів), відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, згідно якої, в тому числі, було сформовано земельну ділянку площею 22,0 га, вказана земельна ділянка належить до державної форми власності та віднесена до земель сільськогосподарського призначення.
		На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 4425455100:08:002:0239 та відомості про вказану земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру.
		Головне управління Держгеокадастру у Луганській області відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 передало із державної власності сільськогосподарського призначення, а Троїцька селищна рада (Троїцька селищна територіальна громада) прийняла у комунальну власність земельні ділянки у кількості 145, загальною площею 1626,4579 га згідно з додатком.
		Відповідно п. 89 Додатку до вказаного Акту приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 22,0000 га сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, яка раніше була передана у постійне користування ДП «Білокуракинське ЛМГ», передано у комунальну власність Троїцької селищної ради, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером рішення 56112295.
		Наразі, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.10.2021 №279687576 земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Троїцької селищної ради.
		 
		В той же час, положеннями ст. 8 ЛК України визначено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
		Статтями 7, 8 ЛК України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
		Пунктом 4 ч. 1 ст. 31 ЛК України визначено, що обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
		Згідно з ч. 1 ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
		З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що землі лісогосподарського призначення, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій.
		Отже, в даному випадку земельна ділянка лісогосподарського призначення площею 22,0000 га з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, що розташована на території Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області належить до державної власності та перебуває у розпорядженні Луганської обласної державно адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації.
		 
		Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Натомість спосіб, в який спірна земельна ділянка, вибула із володіння держави в особі законного володільця Луганської ОДА, свідчить про низку послідовних дій щодо незаконної передачі з державної власності у комунальну земель лісогосподарського призначення з одночасним вчиненням дій щодо віднесення їх до категорії сільськогосподарських земель та унеможливлення подальшого їх повернення законному розпоряднику (об`єднання та поділ земельних ділянок з метою присвоєння нових кадастрових номерів, зміна їх конфігурації).
		Близька за змістом позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 справі №367/2022/15-ц.
		При цьому, відповідно до висновків Великої Палати формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, у тому числі права власника земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані, на їх витребування.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Cуду від 01.10.2019 у справі №922/2723/17 та Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 924/454/20.
		Таким чином, cуд вважає, що відповідні розпорядчі акти є свідченням незаконного відчуження ГУ Держгеокадастру у Луганській області спірної земельної ділянки на праві власності на користь Троїцької селищної ради, та її фактичне перебування у незаконному володінні останньої.
		 
		При цьому, суд зауважує, що прокурор не зобов`язаний заявляти вимоги про визнання недійсними вказаних актів, адже задоволення таких вимог не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Тому у межах розгляду справи він вправі посилатися, зокрема, на їх незаконність без заявлення вимог про визнання їх незаконними та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на яке воно спрямоване.
		Схожі за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 та від 22.01.2020 у справі №910/1809/18.
		 
		За змістом ст.ст. 317, 318 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 цього Кодексу).
		Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 ЦК України.
		Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.
		Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
		Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених ЦК України.
		Правовий аналіз положень ст. 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
		Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.
		Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
		Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
		Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.08.2019 у справі №914/970/18.
		З урахуванням того, що відповідач незаконно, без відповідної правової підстави володіє земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 22,0000 га з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, що розташована на території Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку належить державі як законному власнику, а повноваження з розпорядження належать позивачу, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про вилучення цього майна в натурі у відповідача, який незаконно володіє майном є належним способом захисту, оскільки відновлює безперешкодне, вільне, на власний розсуд використання правомочностей законного власника майна.
		За таких обставин, вимоги прокурора про витребування з незаконного володіння Троїцької селищної ради на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації  обласної військово-цивільної адміністрації земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 22,0000 га з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, що розташована на території Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		 
		В свою чергу твердження позивача про те, що ОДА не здійснює розпорядження спірною земельною ділянкою, а ДП «Білокуракинське ЛМГ» не може отримати цю земельну ділянку на праві постійного користування, оскільки воно не замовило та не подало на затвердження землевпорядної документації, суд вважає безпідставними в зв`язку з тим, що за висновками суду така земельна ділянка належить до державної власності та перебуває у розпорядженні саме Луганської обласної державно адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації, а право постійного користування ДП «Білокуракинське ЛМГ» підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
		Тому ці та інші доводи позивача суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються вищенаведеними висновками суду та матеріалами справи. 
		 
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
		З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 8 078 грн. 88 коп.
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю судовий збір слід покласти на відповідача.
		 
		Щодо розгляду даної справи у розумний строк, суд зауважує таке.
		Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі Kudla v. Poland заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі Vernillo v. France заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі Frydlender v. France заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі Wierciszewska v. Poland заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі Capuano v. Italy заява №9381/81 та ін.).
		Зокрема, у п. 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.
		В даній справі ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.01.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 02.03.2022.
		Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
		Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч.ч. 1-2 ст. 195 ГПК України).
		Натомість Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. 
		В подальшому Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 18.05.2022, №573 від 12.08.2022, №757 від 07.11.2022 та №58 від 06.02.2023, воєнний стан продовжувався та діє на даний час. 
		Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. 
		Харківську міську територіальну громаду із центром у м. Харків, де розташовано Господарський суд Луганської області, було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022.
		Таким чином, підготовче засідання, призначене на 02.03.2022, не відбулося в зв`язку з бойовими діями, що відбувалися у м. Харкові та Харківській області, про що 01.03.2022 учасників судових процесів було повідомлено на офіційному сайті Господарського суду Луганської області.
		В подальшому суд повідомляв сторін про підготовчі засідання та про судове засідання з розгляду справи по суті на 15.05.2023.
		Отже, проведення підготовчого провадження та розгляду справи по суті, у строки, визначені ГПК України, було унеможливлено через обставини, які не залежали від волі суду.
		Разом з тим, судом було вжито всі залежні від нього заходи для відновлення можливості проведення підготовчого провадження та розгляду даної справи по суті в розумний строк.
		Як вказав Верховний Суд в постанові від 01.02.2022 у справі №160/12705/19 у процесуальному законодавстві поняття розумний строк та своєчасний розгляд застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття розумний строк вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб`єктом владних повноважень).
		Зміст поняття розумні строки охоплює собою такі аспекти: 1) розумний строк - це найкоротший з можливих строків розгляду й вирішення справи, однак, такий строк не можна ототожнювати із швидким розглядом справи: тривалість розумних строків повинна бути найкоротшою, але достатньою для того, щоб справа була всебічно досліджена судом з наданням оцінки аргументам та доводам учасників справи, які ґрунтуються на поданих ними доказах; 2) на тривалість розумного строку мають вплив різні фактори, як об`єктивного (поведінка учасників справи, складність справи, необхідність залучення та дослідження додаткових доказів, завантаженість суду тощо), так і суб`єктивного характеру (поведінка судді та працівників апарату суду).
		Отже, складовими елементами розумного строку є періоди (проміжки часу), протягом яких: 1) суд розглядає справу та приймає по ній рішення; 2) здійснює перегляд судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, приймає остаточне рішення у справі; 3) остаточне судове рішення набуває законної сили та може бути звернено до виконання; 4) судове рішення виконується.
		При цьому, Верховний Суд зазначив, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття розумний строк.
		Відтак, суд вважає, що проведення підготовчого провадження та розгляд даної справи по суті здійснено у розумні строки з урахуванням факторів об`єктивного характеру, а саме запровадження воєнного стану в Україні та перебування суду безпосередньо в районі проведення воєнних (бойових) дій.
		 
		Суд звертає увагу відповідача, що згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
		З огляду на те, що м. Сєвєродонецьк Луганської області, смт Троїцьке Сватівського району Луганської області та смт Білокуракине Луганської області включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022, суд вважає за необхідне розмістити повідомлення для сторін та третьої особи про ухвалення рішення у даній справі на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
		 
		Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов Керівника Сватівської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах  Луганської обласної державної адміністрації  обласної військово-цивільної адміністрації до Троїцької селищної ради про витребування земельної ділянки задовольнити повністю.
		 
		2. Витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації  обласної військово-цивільної адміністрації (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, буд. 59, ідентифікаційний код 00022450) з незаконного володіння Троїцької селищної ради (92100, Луганська обл., Сватівський р-н, смт Троїцьке, пр. Перемоги, буд. 60, ідентифікаційний код 04335772) земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 22,0000 га з кадастровим номером 4425455100:08:002:0239, що розташована на території Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області.
		 
		3. Стягнути з Троїцької селищної ради (92100, Луганська обл., Сватівський р-н, смт Троїцьке, пр. Перемоги, буд. 60, ідентифікаційний код 04335772) на користь Луганської обласної прокуратури (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 27, ідентифікаційний код 02909921) судовий збір в сумі 8 078 грн. 88 коп.
		 
		4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
		 
		Повний текст рішення складено і підписано 25.05.2023.
		 
		Суддя А.В. Іванов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...