Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1212/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано судом: 26.05.2023. Зареєстровано: 26.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2023.
Дата набрання законної сили: 23.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		23 травня 2023 року 
		м. Київ
		cправа №  917/1212/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В., 
		за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
		та представників:
		прокурор: Сельська О.З.
		позивача: не з`явився
		відповідача-1: не з`явився
		відповідача-2: не з`явився
		відповідача-3:  Бойко І.Ю.
		відповідача-4:  не з`явився
		відповідача-5: Коваленко Н.В. (в режимі відеоконференції)
		третьої особи-1: не з`явився
		третьої особи-2: не з`явився
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022
		та рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 
		у справі № 917/1212/21 
		за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
		до: 1. приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни; 2. Державної служби геології та надр України; 3. Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України"; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс"; 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Комфорт Капітал"
		третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -   Фонд державного майна України
		третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 5    - приватний нотаріус Удовіченко Марина Юріївна,
		про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію та наказу, недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач-1), Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» (далі - ПрАТ «НАК «Надра України», відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс» (далі - ТОВ «ГК «Інвестсервіс», відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал» (далі - ТОВ «ІК «Комфорт Капітал», відповідач-4), приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни (далі - нотаріус) про:
		- визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32046495 від 26.10.2016;
		- визнання незаконним та скасування наказу Держгеонадр від 15.05.2020 № 224 «Про прийняття рішення про вчинення ПрАТ «НАК «Надра України» правочинів щодо відчуження майна Компанії, переданого до її статутного капіталу засновником» частково;
		- визнання недійсним договору купівлі - продажу від 14.08.2020, укладеного між ПрАТ «НАК «Надра України» та ТОВ «ГК «Інвестсервіс»;
		- витребування у ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» на користь позивача нерухомого майна - виробничий корпус та блок обслуговуючих приміщень загальною площею 5 242,2 кв.м за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 54 (далі - спірне нерухоме майно);
		- скасування державної реєстрації права приватної власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» з одночасним припиненням речових прав останнього на це майно.
		Позов обґрунтований тим, що власником майна, переданого до статутного фонду ПрАТ   «НАК «Надра України» є держава в особі КМУ, яким не приймалось рішення про зміну правового режиму спірного нерухомого майна, у зв`язку з чим зміна форми власності державної на приватну не відбувалась. Отже, Держгеонадра при наданні згоди на відчуження спірного нерухомого майна перевищив свої повноваження, оскільки щодо цього майна діють обмеження щодо вільного розпорядження, встановлені для державного майна. 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022, в позові відмовлено.
		Суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення статей 80, 85 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 152, 155 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виходили з того, що акціонерне товариство як суб`єкт господарювання утворюється на майновій основі, що складається з вкладів акціонерів у його статутний капітал, а відтак таке майно належить акціонерному товариству на праві власності. Засновники з моменту передачі до статутного капіталу акціонерного товариства майна в якості внесків перестають бути власниками переданого майна, набуваючи у власність корпоративні права щодо управління товариством.
		При цьому НАК «Надра України» не проходило процедуру корпоратизації (перетворення) на підставі Указу Президента України № 210 від 01.06.1993 «Про корпоратизацію підприємств», не мало статусу державного підприємства, а створено саме як акціонерне товариство за окремим розпорядчим актом Президента України та є власником майна, переданого засновником до її статутного фонду      як плату за акції. Також Статут відповідача-2 в редакції як на момент передачі майна до статутного фонду, так і на дату реєстрації права власності відповідача-2 та відчуження майна, не встановлював особливостей правового статусу майна, переданого засновником до статутного капіталу товариства, як і не передбачав обмежень щодо розпорядження цим майном.
		Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), прийняти нове рішення про задоволення позову.
		Доводи касаційної скарги зводяться до наступного.
		Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми частин 2, 3 статті 145 ГК України, без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 06.11.2018 у справі №   925/473/17, від 11.10.2018 у справі №   906/916/16, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16 про те, що передане державою до статутного фонду підприємства майно не змінює свого правового режиму та залишається державною власністю і стосовно нього діють обмеження щодо вільного розпорядження державним майном. 
		На переконання прокурора ПрАТ «НАК «Надра України», як акціонерне товариство, засновником і єдиним акціонером якого є держава, має спеціальний правовий режим майна порівняно з іншими господарськими товариствами, а державне майно, передане до статутного фонду державного акціонерного товариства, залишається у державній власності й відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури.
		Розглянувши доводи та аргументи касаційної скарги разом з матеріалами справи, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність передачі вказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини на підставі частини 3 статті 302 ГПК України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.
		Згідно зі статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Частиною четвертою статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Вирішуючи спір у даній справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з моменту передачі до статутного капіталу акціонерного товариства майна в якості внесків держава перестає бути власниками переданого майна, набуваючи у власність корпоративні права щодо управління товариством, а передане державою до статутного фонду майно набувається товариством у приватну власність.
		Касаційну скаргу прокурор мотивує тим, що акціонерне товариство, засновником і єдиним акціонером якого є держава, має спеціальний правовий режим майна порівняно з іншими господарськими товариствами, а державне майно, передане до статутного фонду державного акціонерного товариства, залишається у державній власності й відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури.
		Так, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 09.10.2018 у справі № 826/11262/15 за результатом системного аналізу статті 80 ГК України, статей 115, 155 ЦК України зроблено правовий висновок про те, що засновники акціонерного товариства з моменту передання товариству майнових внесків перестають бути власниками майна, що становить їх внески, здобуваючи у власність замість цього майна акції товариства і відповідно корпоративні права щодо цього товариства. Держава, набувши корпоративні права, має право брати участь в управлінні товариством, в якому 100   % акцій перебувають у державній власності, тоді як власником майна, переданого до статутного капіталу, є саме це товариство, а не держава. Право власності на акції, емітовані акціонерним товариством, і право власності на майно, яке належить цьому акціонерному товариству, за своєю формою, є різними через те, що зазначені акції та майно є окремими об`єктами права власності.
		Верховний Суд зазначає, що правовий режим майна акціонерних товариств, 100% акцій яких належить державі, чітко не визначений у чинному законодавстві.
		Відповідно до статті 22 ГК України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Отже, всі суб`єкти державного сектора економіки мають діяти на праві господарського відання чи оперативного управління.
		Вказане суперечить іншим положенням ГК України (абзацу 2 частини 2 статті 66) та ЦК України (пункту 1 частини 1 статті 115), які передбачають, що господарське товариство є власником майна, переданого йому до статутного капіталу та набутого іншими законними способами. У статті 12 Закону України «Про господарські товариства», яка діяла щодо акціонерних товариств до вступу в дію Закону України «Про акціонерні товариства», також закріплено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
		Закон України «Про управління об`єктами державної власності» передбачає, що об`єктами державної власності є корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (абзац 5 частини 1 статті 3). 
		Держава може мати частки у статутному капіталі акціонерних товариств, створених у процесі приватизації на підставі Закону України «Про приватизацію державного майна» або корпоратизації на підставі Указу Президента України від 15.06.1993 №   210/93 «Про корпоратизацію підприємств», у державних холдингових компаніях, створених відповідно до Закону України «Про холдингові компанії в Україні», у національних акціонерних компаніях і в державних акціонерних компаніях, створених на підставі постанов Кабінету Міністрів України й указів Президента України про поіменовані компанії, а також у статутному капіталі банків, акції яких були набуті державою відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		У той же час згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Частиною 1 статті 345 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації, зокрема державного майна.
		Відповідно до частини 3 статті 145 ГК України правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.
		Наведені законодавчі положення дають підстави зробити висновок, що зміна державної форми власності може відбуватися виключно шляхом приватизації. Закон України «Про приватизацію державного майна» не відносить до способів приватизації передання такого майна державою до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства. Тому державне майно, що передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю.
		Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
		Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
		З огляду на викладене колегія суддів вважає за можливе відступити від правового висновку щодо застосування статті 80 ГК України, статей 115, 155 ЦК України до спірних правовідносин, викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 826/11262/15.
		За таких обставин у силу приписів частини 3 статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Керуючись статтями 234, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Справу № 917/1212/21 разом із касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий  суддя                                                                                Могил С.К.   
		Судді:                                                                                                              Волковицька Н.О.
		                                                                                                                 Случ О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...