Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 938/45/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2023. Зареєстровано: 26.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2023.
Дата набрання законної сили: 27.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/938/38/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023096130000002

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа№ 938/45/23 
		Судове провадження № 1-кп/938/38/23 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 травня 2023 року          селище Верховина
		 
		   Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		представника потерпілого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, не працевлаштованого, з середньою освітою, депутатом не обирався, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 та ч.1 ст. 246 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 вчинив завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесні ушкодження, та вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.126 та ч. 1 ст. 246 КК України.
		Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.
		ОСОБА_4 12.01.2023 року близько 22.00 годин, перебуваючи на території господарства ОСОБА_6 , розміщеного в присілок Цюбівський с.Голови Верховинського району Івано-Франківської області, на грунті триваючих особистих неприязних відносин вступив із нею в словесний конфлікт.
		Під час цього конфлікту ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою завдання фізичного болю наніс одного удару долонею руки в область обличчя ОСОБА_6 .
		У результаті умисного нанесення удару ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 було завдано фізичного болю, які не спричинили тілесних ушкоджень.
		Крім того, ОСОБА_4  напочатку січня2023року з метою вчинення незаконної порубки дерев направився в лісовий масив Верховинського лісництва філії "Верховинське лісове господарство", який розташований в адміністративних межах села Кривопілля Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області. 
		Перебуваючи в лісовому масиві, в кварталі № 25 виділі № 6 Верховинського лісництва у експлуатаційних лісах, віднесених до лісового фонду в адміністративних межах с.Кривопілля Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи умисно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, без спеціального дозволу (лісорубного квитка, ордера), за допомогою власної бензопили іноземного виробництва невстановленої марки вчинив незаконну порубку лісу, а саме відділив два сироростучі дерева породи смерека загальною кубомасою 1,82 куб. м. від кореня, припинивши їх ріст.
		   Внаслідок незаконної порубки дерев ОСОБА_4 , відповідно до проведеної судової інженерно-екологічної експертизи від 15.02.2023 року спричинив істотну шкоду довкіллю та державним інтересам в особі Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, якій завдано збитків на загальну суму 29832,44 гривень. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, вказавши, що дійсно 12.01.2023року ввечері він вдарив один раз ОСОБА_6 долонею руки в область обличчя, а також, що він на початку січня 2023 року, не маючи спеціального дозволу, зрізав за допомогою власної бензопили у лісі два дерева породи смерека. Цивільний позов на суму 29832,44 гривень визнає повністю, просить його суворо не карати. Також обвинувачений пояснив, що він офіційно не працює, проживає з батьками, які також не працюють, в їх сім`ї важке матеріальне становище.
		Представник потерпілого, Верховинської селищної ради, ОСОБА_5 у судовому засіданні просила задоволити цивільний позов прокурора, карати обвинуваченого не суворо.
		Потерпіла ОСОБА_6 про розгляд даної справи повідомлена належним чином, зокрема судові повістки, адресовані їй на 22.02.2023 року та 12.05.2023 року повернулися до суду 02.03.2023 року та 09.05.2023 року з відміткою про її одержання адресатом 14.02.2023 року та 02.05.2023 року, судова повістка, адресована їй на 26.05.2023 року не повернулася до суду, однак як вбачається з сайту Укрпошти вручена їй особисто 18.05.2023 року.
		Враховуючи вищевказане на підставі ст. 325 КПК України, суд вирішив судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.126 КК України проводити без потерпілої ОСОБА_6 .
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину повністю, а також не заперечував щодо не допитування свідків по даній справі, не досліджування письмових доказів, зазначивши, що така його позиція є добровільною та істинною, останній розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку (а.с.133).
		Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість у подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст.349КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, представника потерпілого (цивільного позивача) в частині з`ясування його позиції щодо покарання та відшкодування йому збитків, матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, накладення арешту на майно, судових витрат, а також, дослідженням досудової доповіді, складеної працівником Верховинського РС філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області.
		Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч.1 ст.246 та ч.1 ст.126 КК України.
		При призначенні покарання суд враховує, що у ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов протии Росії» (рішення від 9.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
		Крім того, загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		До обставин,що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить те, що він щиро розкаявся у вчиненному, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень.
		Як вбачається з обвинувальних актів (а.с.2-4,53-57), обставин, які обтяжують покарання відповідно дост. 67 КК України, не встановлено.
		Суд також враховує особу винного ОСОБА_4 . Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.140), раніше не судимий ( а.с.143), на психіатричному та наркологічному обліку не знаходиться (а.с.144), не працює, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.145), фактично проживає в с. Кривопілля Верховинського району разом із батьками, які не працюють, двома повнолітніми сестрами, які не працюють, та двома малолітніми племінниками (а.с.146).
		Згідно з досудовою доповіддю Верховинського РС філії ДУ «Центр пробації в Івано-Франківській області» від21.04.2023 року - ризиквчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства - середній, виправлення обвинуваченогобезпозбавлення воліабо обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку Верховинського РС у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушникавід відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним накладення на правопорушника обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питаньпробації (а.с. 110-115).
		У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		Відповідно до ч.1 ст.126 КК України ( в редакції закону, що діяв на час вчинення вказаного правопорушення, тобто станом на 12.01.2023 року) умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
		Згідно зіч.1ст.246КК України(в редакціїзакону,що діявна часвчинення цьогоправопорушення,тобто станомна 26.01.2023року)незаконна порубкадерев абочагарників улісах,захисних таінших лісовихнасадженнях,перевезення,зберігання,збут незаконнозрубаних деревабо чагарників,що заподіялиістотну шкоду, карається штрафом від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
		Впродовж періоду з часу вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому проавопорушень та по час ухвалення судом вироку щодо нього не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діянь, передбачених ч.1 ст.126 та ч. 1 ст. 246 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за вчинення цих правопорушень або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.
		Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання щодо можливості призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень у межах санкцій ч.1 ст.126 та ч.1 ст. 246 КК України, обравши одне з альтернативних покарань, передбачених у санкціях цих статей КК України.
		Також суд враховує положення ч.2ст. 65 КК України, згідно з яким більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		При призначенні покарання суд враховує, що, оскільки обвинувачений не працює, повинен відшкодувати завдану злочином шкоду в сумі 29832,44 гривень, мінімальний розмір штрафу за ч. 1 ст. 246 КК України становить 17 тис. грн грн., а за ч.1 ст.126 КК України  510 гривень, то призначення даного виду покарання може бути "надмірним тягарем" для нього й спонукати до вчинення корисливих злочинів, у зв`язку з чим суд вважає, що штраф, як найменш суворий вид покарання, буде недостатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Враховуючи вищевказане, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, у виді громадських робіт. При цьому суд враховує, що він не відноситься до категорій осіб, яким відповідно до ч. 3ст. 56 КК України, не може призначатися такий вид кримінального покарання, як громадські роботи.
		Інші три покарання,які передбаченісанкцією ч.1ст.246КК України(арешт,обмеження воліта позбавленняволі),пов`язані з ізоляцією винної особи від суспільства. 
		Однак, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України (нетяжкий злочин), обставини, що пом`якшують його покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), особу винного (раніше не судимий), досудову доповідь органу пробації щодо середнього ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та середнього ризику небезпеки для суспільства, суд дійшов висновку проможливість його виправлення без відбування покарання, у зв`язку з чим слід призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.ст.75,76КК України після призначенняпокарання засукупністю кримінальнихправопорушень відповіднодо ст.70КК України. При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 не відноситься до категорій осіб, яким відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України,не можепризначатися такийвид кримінальногопокарання,як обмеженняволі.Такожсуд враховує те, що санкцією ч. 1 ст. 246 КК України передбачено найменш суворе покарання після штрафу - арешт на строк від одного до шести місяців, але ст. 75 КК України застосовується при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто не застосовується до такого виду покарання, як арешт. 
		Прокурором в інтересах держави Верховинської селищної ради заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину в сумі 29832,44 гривень. Згідно зі ч.2ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		У ч.1ст. 129 КПК Українипередбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до вимог ч. 1ст.1166 ЦК України- майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		    Суд, дослідивши заявлений цивільний позов дообвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню в повному розмірі.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 , на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
		Відповідно до ст. 374 КПК України суд у вироку вирішує щодо стягнення судових витрат, долю речових доказів.
		Витрати на проведення судових експертиз в данному кримінальному провадженні становлять 5735,52 гривень (а.с. 154), а саме за судову інженерно-екологічну експертизу (висновок експерта №241/23-28 ). 
		Дану суму слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави, оскільки відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		    Постановою від 20.02.20223 року (а.с.149-150) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023096130000011 від 03.02.2023 року бензопилу іноземного виробництва марки «DOLMAR» помаранчевого кольору, яку передано на зберіганняв кімнату зберігання речових доказів Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області (а.с.151).
		Ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 27.02.2023 року накладено арешт на майно, а саме набензопилу іноземного виробництва марки «DOLMAR» помаранчевого кольору, яка добровільно видана ОСОБА_4 шляхом заборони користуватися, відчужувати чи в будь-який інший спосіб розпоряджатися зазначеним майном (а.с. 152-153).
		У п.1, п.4, п.5 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що майно, яке було використане як знаряддя вчинення злочину конфіскується, тому належна ОСОБА_4 бензопила помаранчевого кольору, яка є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, підлягає конфіскації.
		Відповідно до ч.4ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про скасування арешту майна.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.349, 368-371,373,374КПК України, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст. 246 КК України, та призначити йомупокарання 
		- за ч.1 ст.126 КК України - у виді громадських робіт строком 60 (шістдесят) годин);
		- за ч.1 ст.246 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ч.1ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушеньшляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у виді у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.75КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк - 1 (один) рік.
		Відповідно до вимог ч. 1, ч.3 ст.76КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов прокурора Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, - задоволити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області шкоду, заподіяну вчиненням кримінального правопорушення, в розмірі 29832,44 гривень (двадцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять дві гривні 44 копійки).
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи в сумі 5735,52 гривень ( п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять гривень 52 копійки).
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Верховинського районного судуІвано-Франківської області від 27.02.2023 року на майно, а саме на бензопилу іноземного виробництва помаранчевого кольору, яка добровільно видана ОСОБА_4 .
		Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :
		-бензопилу іноземного виробництва марки «DOLMAR» помаранчевого кольору  конфіскувати.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду відповідно до вимог ч.2ст. 394КПК Українине може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3ст.349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
		 
		Суддя                                     Наталія ЧЕКАН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...