Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/572/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 26.05.2023. Зареєстровано: 27.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2023.
Дата набрання законної сили: 06.06.2023
Номер судового провадження: 3/229/1722/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 227/572/23 
		Номер провадження 3/229/1722/2023 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		26 травня 2023 року    м. Дружківка 
		Суддя Дружківського міського суду Донецької області Т.Л. Панова, за участю секретарів судового засідання Себіскверідзе І.К., Подорожньої В.П., прокурора Малярова Є., особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли Національного агенства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Добропілля, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює суддею Добропільського міськрайонного суду Донецької області, за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 , як суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області, перебуваючи у приміщенні цього суду за адресою: вул. Банкова,39А, м.Добропілля, Донецької області, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: у період з 08.05.2019 по 31.05.2021 одноособово брала участь у розгляді справи № 227/1325/18 та 31.05.2021р винесла вирок, яким ОСОБА_2 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України, прийнятий в інтересах ОСОБА_3 , з яким має дружні відносини, чим порушила вимоги п.3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП. 
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-7 КУпАП не визнала. Обгрунтувала свою позицію таким. Будучи суддею, якій передана була на розгляд справа ОСОБА_2 , нею було встановлено, що вона не є особою, яка зазначена в п.1,2 ч.1 ст.75 КПК України. Також у неї не було будь-якої своєї заінтересованості у цій справі, у зв"язку з чим вона не бачила підстав для самовідводу. 
		Доводи НАЗК, що її участь у розгляді справи №227/1325/18 щодо ОСОБА_2 призведе до задоволення приватного інтересу, вважає надуманими. Для заявлення самовідводу саме суддя вирішує чи справді він перебуває в надто близьких чи особистих взаєминах з особою, які можуть вплинути на результат розгляду справи (тобто на його неупередженність та об"єктивність), чи просто складається таке враження. 
		Саме суддя визначає де проходить відповідна грань. Критерієм служить те, чи впливають такі взаємини з особою на виконання суддівських обов"язків і чи може об"єктивний спостерігач, добре проінформований про характер цих соціальних відносин, обгрунтовано висловити сумнів щодо реалізації правосуддя в такому випадку. 
		Факт того, що вона з ОСОБА_4 знаходилась в дружніх відносинах, не викликав у неъ сумніву в тому, що через цю обставину вона не може розглядати справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , оскільки при розгляді будь-якої справи вона керується принципом верховенства права, підкоряючись лише закону та додержується наданою нею присяги. Своє посадове становище вона ніколи не використовувала в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не дозволяла цього робити іншим. 
		При судовому розгляді всі обставини, які зазначені в обвинувальному акті, в тому числі і обставини, які стосуються іншої особи, яка не була учасником вказаного провадження, згідно зі ст. ст.91,92 КПК підлягають доказуванню прокурором у загальному порядку з дотриманням засад кримінального провадження.
		Вона не вбачала при розгляді цієї справи конфлікту інтересів, оскільки її приватного інтересу в цій справі не було, бо ОСОБА_3 по справі ОСОБА_2 не був учасником цього кримінального провадження. 
		Дружні відносини з ОСОБА_3 для неї жодним чином не впливали на її об"єктивність та неупередженність при розгляді справи ОСОБА_2 , оскільки при розгляді цієї справи нею оцінювалися дії саме обвинуваченої на підставі доказів, наданих стороною обвинувачення. При цьому ОСОБА_3 не був учасником цього кримінального провадження і його свідчення нею не оцінювалися, бо таких у справі не було. 
		Справа ОСОБА_3 надійшла до суду лише 18.03.2020року, тобто після того, як вона майже рік розглядала справу ОСОБА_2 . 
		Доводи НАЗК про те, що вона була обізнана з матеріалами справи ОСОБА_3 в період з 08.05.2019р по 18.03.2020 не відповідають дійсності. 
		20.03.2020р в рамках кримінальної справи №227/1040/20 за обвинуваченням ОСОБА_3 , нею був заявлений собі самовідвід на підставі п.4 .1 ст.75 КПК України. Заявляючи собі самовідвід, вона не говорила про свою зацікавленність у результатах розгляду справи ОСОБА_3 , оскільки такої зацікавленності у неї не було.
		Відвід був заявлений лише з метою запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо її необ"єктивності та упередженності в розгляді вказаної справи, оскільки в рамках даної справи ОСОБА_3 мав статус обвинуваченого, з яким вона має дружні відносини і ця обставина дійсно створювала суперечність між приватним інтересом та її суддівськими повноваженнями і ця обставина могла викликати у стороннього спостерігача обгрунтований сумнів в її неупередженності. 
		НАЗК, роблячи висновки у протоколі, що вона винесла виправдувальний вирок відносно ОСОБА_2 з метою створення преюдиційних фактів, які будуть враховані на користь ОСОБА_3 при розгляді справи №227/1040/20, фактично говорить про те, що прийняте нею рішення (виправдувальний вирок у справі ОСОБА_2 ), є незаконним. 
		Вважає, що посадова особа НАЗК, роблячи такі висовки, вийшла за межі своїх повноважень та фактично перебрала на себе процесуальні повноваження, які їй не властиві, оскільки тільки судом апеляційної чи касаційної інстанції може бути надано оцінку судовим рішенням суду першої інстанції. 
		На сьогоднішній день кримінальна справа №227/1325/18 ( ОСОБА_2 ) знаходиться на розгляді апеляційної інстанції і рішення у цій справі ще не прийнято. 
		Крім того, при розгляді справи №227/1325/18 стороною обвинувачення був заявлений відвід судді Здоровиці О.В., який був розглянутий суддею Добропільського міськрайонного суду Хоменко Д.Є. 26.11.2020р і в його задоволенні було відмовлено. 
		Тобто конфлікт інтересів, який вбачає НАЗК в її діях і ставиться їй в провину, під час якого вона, як суддя, прийняла рішення у справі № 227/1325/18 фактично був врегульований у спосіб, визначений процесуальним законом. 
		Конфлікту інтересів, на який вказує НАЗК у неї не було, бо закон не дає їй право без законних підстав відмовитися від розгляду справи, яка була розподілена їй для розгляду. 
		Також вона вважає, що доводи НАЗК не містять переконливих, об"єктивно спроможних доводів, що факти, викладені у виправдувальному вироку щодо ОСОБА_2 є сприятливими для ОСОБА_3 при розгляді його кримінальної справи та можуть свідчити на його користь. 
		Відповідно до роз"яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11 грудня 2015року "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", вирок, ухвалений на підставі угоди, у такому випадку (стосовно однієї із декількох осіб) не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб, а визнання винуватості першою не є доказом вини останніх. 
		Вважає, що вирок суду від 31.05.2021року щодо ОСОБА_2 жодним чином не стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 . 
		У виправдувальному вироку щодо ОСОБА_2 зазначено, що судом був достовірно встановлений факт складання та видачі листка непрацездатності ОСОБА_3 але враховуючи досліджені докази, суд вважав, що стороною обвинувачення не було доведено в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 є суб"єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України. 
		Сторона обвинувачення в рамках справи ОСОБА_2 достовірно була обізнана про існування дружніх відносин судді Здоровиці О.В. з Аксьоновим А.А., оскільки прокурором по справі Снєгурової Л.А., була прокурор Чапланова С.Ю., яка входить в групу прокурорів по справі Аксьонова А.А. 
		Вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.2 ст. 172-7КУпАП. 
		 
		Прокурор Є.Маляров в судовому засіданні надав висновок у справі щодо наявності у діяннях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, пов"язаного з корупцією, за частиною 2 чт. 172-7 КУпАП, який підтримав у судовому засіданні, зазначивши, що ураховуючи дружні відносини судді Здоровиці О.В. та Аксьонова А.А. під час розгляду справи № 227/1325/18, приватний інтерес судді Здоровиці О.В. полягав у винесенні виправдувального вироку стосовно ОСОБА_2 з метою створення преюдиційних фактів, які безумовно будуть враховані на користь ОСОБА_3 при розгляді справи № 227/1040/20 (кримінальне провадження № 42017051660000144) за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України.
		Інтересом держави, яким мала б керуватися суддя Здоровиця О.В., реалізуючи службові повноваження щодо здійснення правосуддя у справі №227/1325/18, є чесне і сумлінне забезпечення реалізазії завдань кримінального судочинства. 
		Наведений вище приватний інтерес судді Здоровиці О.В., який полягав у винесенні виправдувального вироку стосовно ОСОБА_2 , з метою створення преюдиційних фактів, які безумовно будуть враховані на користь ОСОБА_3 з яким суддя спілкується і тривалий час (більш ніж 15 років) підтримує дружні відносини, також має спільних близьких друзів та знайомих, при розгляді справи за його обвинуваченням різко суперечить із зазначеним інтересом держави.
		За таких умов існування у судді Здоровиці О.В. діаметрально протилежних за своїм змістом інтересів (приватний та публічний), сконцентрованих одночасно під час виконання нею суддівських повноважень, безумовно створює суперечність між ними та формує її суть.
		Під час розгляду ОСОБА_1 судової справи № 227/1325/18 та прийняття рішення у вказаній справі була наявна суперечність між приватним інтересом та її службовими повноваженнями, яка реально вплинула на об`єктивність та неупередженість прийняття нею рішень, що в розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів.
		Так, усвідомлюючи, що участь у розгляді судової справи № 227/1325/18 та прийняття рішення ОСОБА_1 як суддею Добропільського міськрайонного суду Донецької області щодо ОСОБА_2 призведе до задоволення приватного інтересу, ОСОБА_1 мала утриматись від реалізації відповідного службового повноваження та прийняти рішення про самовідвід, однак вона цього не зробила. 
		Доводи ОСОБА_1 про відсутність у неї приватного інтересу, при розгляді справи та прийнятті рішення стосовно ОСОБА_2 , оскільки під час розгляду останньої підлягали оцінці дії саме обвинуваченої, а не дії ОСОБА_3 , який жодного статусу у вказаній справі не мав, вважає необґрунтованими, виходячи з такого.
		Так, Добропільським міськрайонним судом Донецької області з 18.03.2020 здійснюється розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №42017051660000144 від 15.08.2017 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.ч. 2,3 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України (провадження 1-кп/227/318/2020; справа №227/1040/20). 
		Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 , окрім іншого, обвинувачується у тому, що будучи Добропільським міським головою, у травні 2017 року, надав до Добропільської міської ради завідомо підроблений офіційний документ - листок непрацездатності АГТ №706568 від 18.04.2017, який містив неправдиві відомості в частині його перебування на амбулаторному лікуванні в амбулаторії № 5 Комунального закладу «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги» у період часу з 18.04.2017 по 22.04.2017 включно, з продовженням лікування до 27.04.2017 та 28.04.2017 включно.
		В цей же час, вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.04.2018 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену у кримінальному провадженні № 42018050000000183 від 11.04.2018 між прокурором Тютюником В.В. та підозрюваної ОСОБА_2 та останню визнано винною у тому, що вона у період з 18.04.2017 по 29.04.2017, в порушення пп. 1.6, 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 № 455, на прохання ОСОБА_3 склала та наприкінці квітня - на початку травня 2017 року, видала завідомо підроблений офіційний документ - листок непрацездатності АГТ № 706568 від 18.04.2017 шляхом внесення до нього інформації, яка не відповідає дійсності, у частині перебування ОСОБА_3 на амбулаторному лікуванні в амбулаторії № 5 Комунального закладу «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги» у період часу з 18.04.2017 по 22.04.2017 включно, з продовженням лікування до 27.04.2017 та 28.04.2017 включно.
		Вказаний вирок оскаржено адвокатом Сакуном В.А. в інтересах ОСОБА_3 в апеляційному порядку. Доводами апеляційної скарги є те, що факти, встановлені вироком щодо ОСОБА_2 , будуть використані досудовим слідством в кримінальному провадженні № 42017051660000144 за обвинуваченням ОСОБА_3 . Зміст оскаржуваного вироку недвозначно підтверджує співучасть ОСОБА_3 із засудженою ОСОБА_2 і у такий спосіб створює преюдицію щодо винуватості ОСОБА_3 у вчинені зазначеного злочину. 
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 09.07.2018 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок судубез зміни.
		Вказана ухвала представником Сакун В.А., який діє в інтересах ОСОБА_3 оскаржена в апеляційному порядку. 
		Верховний Суд,погодився іздоводами захисникастосовно того,що вирокомсуду першоїінстанції встановленофакти,якістворюють преюдиціювизнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненнізлочину,досудове розслідуваннящодо якогоздійснюється віншому кримінальномупровадженні,та своєюпостановою від18.12.2018,вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.04.2018 щодо ОСОБА_2 скасував і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Враховуючи викладене, а також те, що у вказаних кримінальних провадженнях єдиним предметом злочинного посягання є виготовлений ОСОБА_2 завідомо підроблений офіційний документ - листок непрацездатності АГТ №706568 від 18.04.2017, який ОСОБА_3 в подальшому використав, вказані кримінальні провадження є взаємопов`язаними. 
		При цьому, хоча й ОСОБА_3 жодного статусу у вказаному кримінальному провадженні й не мав, однак рішення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 безумовно стосувалось його інтересів, оскільки встановлювало певні преюдиціальні факти,щодо доведеності його вини в іншому кримінальному провадженні. До аналогічних висновків, які спростовують доводи ОСОБА_1 , дійшов й Верховний Суд, який через зазначені вище мотиви задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 та скасував вирок стосовно ОСОБА_2 .
		Вважає безпідставними доводами ОСОБА_1 , стосовно того, що конфлікт інтересів врегульовано у спосіб, визначений процесуальним законом, оскільки під час розгляду справи стосовно ОСОБА_2 , прокурором їй заявлено відвід, з тих причин, що вона є знайомою ОСОБА_3 у задоволені якого відмовлено.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», судді є суб`єктами, на яких поширюються вимоги Закону, в тому числі щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
		У п. 6 ч. 8 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів покладається на Раду суддів України. Також вона приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
		При цьому,відповідно доусталеної практикиРади суддівУкраїни (рішення № 75 від 04.11.2016, № 46 від 07.09.2017) врегулювання конфлікту інтересів суддею здійснюється шляхом: 1) розкриття інформації учасникам справи про наявність обставин, які можуть вплинути на прийняття неупередженого рішення та 2) вирішення питання про самовідвід або відвід у встановленому процесуальним законодавством порядку. 
		Процесуальним законом, що регламентує порядок врегулювання конфлікту інтересів у судді під час здійснення правосуддя у кримінальному судочинстві, є Кримінальний процесуальний кодекс України.
		З огляду на положення ч. 1 ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суддя за наявності підстав, визначених ст. 75 КПК України, що виключають участь слідчого судді, судді в кримінальному провадженні (зокрема, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени ного сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості), зобов`язаний заявити самовідвід.
		Незважаючи на те, що вказані кримінальні провадження є взаємопов`язаними, а рішення у провадженні стосовно ОСОБА_2 стосується інтересів ОСОБА_3 , що підтверджено постановою Верховного Суду від 18.12.2018, суддя Здоровиця О.В. перед початком судового розгляду інформацію про наявність у неї дружніх стосунків з ОСОБА_3 , що може викликати сумнів у її неупередженості, учасникам процесу не розкрила, заяву про самовідвід у справі стосовно ОСОБА_2 не заявила, тим самим, не зважаючи на наявний, очевидний конфлікт інтересів, жодних заходів щодо його усунення при розгляді вказаної справи та прийнятті у ній процесуального рішення, не вжила.
		В подальшому, через неможливість об`єктивного розгляду даного кримінального провадження по причині його взаємопов`язаності зі справою у якій суддя Здоровиця О.В., заявила самовідвід, прокурором у провадженні заявлено клопотання про відвід останньої.
		Втім, замість того, щоб врегулювати наявний конфлікт інтересів, суддя Добропільського міськрайонного суду Хомченко Д.Є. ухвалою від 26.11.2020 у задоволенні вказаного клопотання прокурора відмовив. 
		На думку суду за весь час, як до задоволення заяви про самовідвід з 20.05.2019 до 26.03.2020 (моменту початку розгляду справи стосовно ОСОБА_2 ), так і після вказаної заяви з 26.03.2020 по теперішній час суддя Здоровиця О.В. не заявляла самовідводу у даному кримінальному провадженні, отже вона за своїм внутрішнім переконанням не має сумніву в об`єктивності розгляду вказаної справи. Зважаючи на її професіоналізм та досвід на час розгляду даного клопотання прокурора у суду відсутні будь-які сумніви у її можливості об`єктивно розглянути справу відносно ОСОБА_2 .
		Таким чином,суд ненадав належноїоцінки доводампрокурора пронаявність підставдля відводусудді ЗдоровиціО.В.,не проаналізувавїх належнимчином усукупності зіншими матеріаламипровадження, а відсутність підстав для відводу ОСОБА_1 , під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 , фактично звів до відсутності заяви ОСОБА_1 про самовідвід, яка будучи професіоналом зі значним досвідом, маючи сумнів в об`єктивності розгляду вказаної справи, на думку суду, обов`язково б його заявила.
		Просить визнати ОСОБА_1 , яка порушила вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суддею Добропільського міськрайонного суду Донецької області, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: у період з 08.05.2019 по 31.05.2021 одноособово брала участь у розгляді справи № 227/1325/18 та 31.05.2021 винесла вирок, яким ОСОБА_2 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, прийнятий в інтересах ОСОБА_3 , з яким має дружні відносини, винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 1727 КУпАП. Призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
		 
		Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до таких висновків.
		 
		Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
		 
		Судом встановлено, що 23.04.2008року Указом Президента України № 392/2008р "Про призначення суддів" та на підставі наказу голови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.05.2008р № 15-к ОСОБА_1 призначено суддею Добропільського міськрайонного суду Донецької області, де вона працює по теперішній час.
		Відповідно до п.п. "ґ" ч.1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" судді належать до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, на яких поширюється дія Закону, зокрема вимоги ч.1 ст. 28 цього Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. 
		 
		Судом встановлено, що 20.04.2018р до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за № 42018050000000183 від 11.04.2018р стосовно ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України. 
		26.04.2018р головуючий суддя Хандурін В.в. ухвалив вирок, яким затвердив угоду про визнання винуватості від 19.04.2018р, укладену між прокурором і ОСОБА_2 . Останню визнано винною в тому, що вона склала та видала ОСОБА_3 завідомо підроблений офіційний документ - листок непрацездатності АГТ №706568 від 18.04.2017 шляхом внесення до нього інформації, яка не відповідає дійсності, в частині перебування ОСОБА_3 на амбулаторному лікуванні в амбулаторії №5 КЗ "Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги" у період часу з 18.04.2017 по 22.04.2017 включно, з продовженням лікування до 27.04.2017 та 28.04.2017 включно. При цьому ОСОБА_3 у період часу з 15.04.2017 по 02.05.2017 перебував на тимчасово окупованій території АР Крим та не відвідував вищевказану медичну установу. 
		Постановою Верховного Суду від 18.12.2018р вирок щодо ОСОБА_2 скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції. За результатами касаційного перегляду справи Верховний суд зазначив, що вирок у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 впливає на обставини та проведення досудового розслідування щодо ОСОБА_3 в іншому кримінальному провадженні № 42017051660000144. 
		Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.01.2019р у справі №227/1325/18, головуючим суддею Левченко А.М. відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 19.04.2018, укладеної між прокурором та ОСОБА_2 , а матеріали кримінального провадження за № 42018050000000183 повернуто прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475КПК України.
		08.05.2019р до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт за вищевказаним кримінальним провадженням стосовно ОСОБА_2 , яка обвинувачується за ч.2 ст. 358 КК України. ЄУН №227/1325/18.
		Головуючим суддею визначено суддю Здоровицю О.В..
		Ухвалою від 20.05.2019р суддею Здоровицею О.В. кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 було призначено до підготовчого засідання. 
		У період з 08.05.2019 по 31.05.2021 суддя Здоровиця О.В. здійснювала розгляд справи та приймала відповідні ухвали та вирок.
		31.05.2021 суддя винесла вирок, яким ОСОБА_2 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України та виправдано у зв"язку з відсутністю в її діях складу вказаного кримінального правопорушення. 
		 
		18.03.2020 в провадження Добропільського міськрайонного суду надішло кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42017051660000144 від 15.08.2017 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України. (справа ЄУН 227/1040/20)
		Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 , окрім іншого, обвинувачується у тому, що будучи Добропільським міським головою, у травні 2017 року, надав до Добропільської міської ради завідомо підроблений офіційний документ - листок непрацездатності АГТ №706568 від 18.04.2017, який містив неправдиві відомості в частині його перебування на амбулаторному лікуванні в амбулаторії № 5 Комунального закладу «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги» у період часу з 18.04.2017 по 22.04.2017 включно, з продовженням лікування до 27.04.2017 та 28.04.2017 включно.
		Головуючим суддею у зазначеному кримінальному провадженні визначено суддю Здоровицю О.В., якою 20.03.2020 заявлено собі самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. У заяві про самовідвід від 20.03.2020 № 5613/20вх. суддя Здоровиця О.В. зазначила, що обвинуваченим у справі № 227/1040/20 є ОСОБА_3 , з яким суддя спілкується і тривалий час (більш ніж 15 років) підтримує дружні відносини, також суддя підкреслила, що їх пов`язують спільні близькі друзі та знайомі.
		Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.03.2020 у справі № 227/1040/20 задоволено заяву судді Здоровиці О.В. про самовідвід у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 191, ч. З ст. 191 КК України.
		 
		 
		 
		Частина 2 статті 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		При цьому, відповідно до примітки до статті 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Для констатації наявності або відсутності у діях чи бездіяльності особи події та складу вищевказаного адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи мав місце за даних обставин по справі реальний конфлікт інтересів.
		У частині 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Відповідно до Методичних рекомендацій №13 від 21.10.2022р Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання
		конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції (далі - Методичні рекомендації), основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, службові/представницькі повноваження, суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями (для реального конфлікту інтересів).
		Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов. До приблизного переліку позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу входять також дружні стосунки. 
		Немайновий інтерес, за визначенням закону, є інтересом, пов`язаним з особистими, сімейними, дружніми та іншими позаслужбовими стосунками судді. В цю групу інтересу входять стосунки судді з близькими особами та членами сім`ї у розумінні норм антикорупційного законодавства, а так само стосунки із друзями, знайомими, а також спілкування судді у соціальних мережах.
		 
		При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.
		 
		Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
		1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		3) наявність повноважень на прийняття рішення;
		4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила факт наявності у неї з ОСОБА_4 тривалих дружніх стосунків. Цей факт був підставою для її самовідводу в розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 . 
		 
		При таких обставинах суд вважає, що у судді Здоровиці А.А. наявний приватний інтерес у сфері її службових повноважень при розгляді справи №227/1325/18, як складової конфлікту інтересів.
		 
		Аналіз норм Закону України «Про запобігання корупції» дозволяє зробити висновок, що наявність у судді приватного інтересу приводить до виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів. 
		 
		Зі змісту розділу 2.4 Методичних рекомендацій вбачається, що суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи
		іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).
		Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
		 
		Згідно зі ст. 39 Закону України "Про запобігання корупції", особи зазначені у ч.1 ст.3 цього закону (у тому числі судді), представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах. 
		У ст.ст. 1,3 Кодексу судівської етики передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високи стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженність та справедливість суду, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
		З тексту прийнятої 18.06.2008р суддею Здоровицею О.В. присяги судді вбачається її обов"язок об"єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя. 
		Ч.1 ст. 2 КПК України зазначає на завданя кримінального провадження, якими є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний , хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу. 
		Отже, інтересом держави, яким мала б керуватися суддя Здоровиця О.В., реалізуючи службові повноваження щодо здійснення правосуддя у справі №227/1325/18, є чесне і сумлінне забезпечення реалізації завдань кримінального судочинства
		Щодо службових повноважень ОСОБА_1 суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюєть виключно суди. Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. 
		Справи в судах розглядаються суддею однособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, колегією суддів. (ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") 
		Під час розгляду судової справи №227/1325/18, та прийняття рішення у вказаній справі була наявна суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями судді Здоровиці О.В. , яка реально вплинула на об"єктивність та неупередженність прийнятого нею рішення, що є реальним конфліктом інтересів. 
		 
		Стаття 28 Закону України "Про запобігання корупції " зобов`язує осіб, зазначених у ч.1 ст.3 Закону (у тому числі суддів):
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - НАЗК чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Невиконання даних зобов`язань відповідним суб`єктом тягне відповідальність по ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
		В судовому засідані встановлено, що суддя Здоровиця О.В. під час розгляду справи №227/1325/18 стосовно Снєгурової самовідвід не заявляла, а також не розкрила інформацію про конфлікт інтересів учасникам кримінального провадження. 
		Ствердження ОСОБА_1 , що прокуророві з початку розгляду кримінального провадження було відомо про наявність дружніх стосунків між нею та ОСОБА_4 , в судовому засіданні не знайшли свого підтвердженя. 
		Як вбачається з матеріалів справи, прокурор заявив відвід судді лише після того, як йому стало відомо про дружні стосунки під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_3 . 
		Суд прийшов до висновку, що суддя Здоровиця О.В. приймала рішення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів, отже в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - за ознаками: прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
		 
		Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про врегулювання конфлікту інтересів шляхом заявлення прокурором відводу судді Здоровиці О.В., який був розглянутий суддею Добропільського міськрайонного суду Хоменко Д.Є. , суд зазначає про таке. 
		26 листопада 2020року Добропільський міськрайонний суд розглянув клопотання прокурора Чапланової С.Ю. про відвід судді Здоровиці О.В. по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 . Клопотання прокурора було обгрунтовано тим, що обвинувачена ОСОБА_2 обвинувачується у складанні та видачі завідомо підробленого документа - медичної довідки в якій містилась інформація про перебування ОСОБА_3 на лікуванні у квітні 2017р.
		Ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 26.02.2020 заяву судді Здоровиці О.В. про самовідвід у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 задоволено, так як суддею вказано, що вона спілкується тривалий час (більше 15років) з ОСОБА_3 . 
		В результаті видачі медичної довідки листка непрацезданості Снєгуровою ОСОБА_3 , останньому були незаконно нараховані гроші, як наслідок Аксьонова притягнуто до відповідальності за ст. 191 КК України. Суддя Здоровиця О.В. може упереджено відноситися до розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_2 , що може призвести до виправдання ОСОБА_3 в частині привласнення грошових коштів за листком непрацезданості, який видала ОСОБА_2 . 
		Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора про відвід судді Здоровиці О.В., суд проаналізував приписи діючого законодавства, яке регулює питання відводу, самовідводу судді при розгляді справи та прийшов до висновку, що суддя Здоровиця О.В. не заявила самовідводу у даному кримінальному провадженні, отже вона за своїм внутрішнім переконанням не має сумніву в об"єктивності розгляду вказаної справи. Інші учасники, крім сторони обвинувачення, теж не оголошували будь-яких сумнівів в об"єктивності та неупередженності даної судді. 
		Тому суд вважає, що посилання прокурора на неможливість об"єктивного розгляду даного кримінального провадження по причині його взаємопов"язаності зі справою у якій судді Здоровиця О.В. заявила самовідвід не є грунтовним і містить ознаки припущення. Беззаперечних доказів необ"єктивності чи упередженності судді Здоровиці суду не було надано. Зважаючи на професіоналізм та досвід судді Здоровиці О.В. на час розгляду даного клопотання прокурора, у суду відсутні сумніви у її можливості об"єктивного розгляду справи відносно гр. ОСОБА_2 . 
		Як зазначено в Ухвалі, від судді Здоровиці О.В. письмові пояснення не надходили. Отже Здоровиця не висловила своєї думки з приводу обставин щодо її відводу в справі ОСОБА_2 і не вказала на відсутність у неї сумніву в об"єктивності розгляду справи. 
		 
		Пункт c. Принципу V Рекомендацій N(94)12"Незалежність, дієвість та роль суддів" (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13.10.94 р.) зобов`язує суддів утримуватись від винесення вироку у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини, і лише в цьому випадку. Такі причини повинні бути визначені законом і можуть стосуватись, наприклад, серйозних захворювань, суперечності інтересу або інтересів правосуддя.
		Як вже було встановлено судом, суддя Здоровиця мала тривалі дружкі стосунки з ОСОБА_3 отже у неї наявний приватний інтерес. Суддя Здоровиця, як особа, уповноважена на виконання функцій держави, приймаючи рішення по суті стоїть перед вибором задволення публічного інтересу або приватного інтересу, що викликає суперечність між приватним інтересом та повноваженнями. Навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів. 
		При розгляді клопотання прокурора про відвід судді не було враховано наявність суперечності інтересу, хоча прокурор звертав увагу на тривалі дружні стосунки. Навіть, якщо суддя Здоровиця і розглянула справу стосовно ОСОБА_2 об"єктивно та неупереджено, вона все одно діяла в умовах реального конфлікту. 
		Тому суд вважає, що розглядом клопотання прокурора про відвід судді, конфлік інтересів не був урегульований. 
		Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в неї приватного інтересу, бо ОСОБА_3 по справі ОСОБА_6 не був учасником цього кримінального провадження, суд не приймає до уваги, оскільки судом встановлено наявність приватного інтересу при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_2 . 
		Хоча ОСОБА_3 не мав ніякого статусу в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 , рішення в цьому кримінальному провадженні стосувалося його інтересів, оскільки встановлювало певні факти , щодо доведеності його вини в іншому кримінальному провадженні. 
		 
		Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність 
		 
		Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.
		 
		При накладенні стягнення, суд враховуєт характер вчиненного правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан.
		 
		На підставі викладеного суд вважає, що стягнення повинно бути обрано у вигляді штрафу.
		 
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 536,80 грн.
		 
		Керуючись ст. ст.23,33-38,40-1, ч. 2 ст.172-7, ст.ст. 250-252,280,283-285 КУпАП, -
		п о с т а н о в и в:
		визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
		 
		Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п`ятьсот тридцять шість)грн 80коп.
		 
		Платіжні реквізити для зарахування надходжень по кримінальним справам та справам про адміністративні провопорушення: Отримувач коштів    Донецьке ГУК/Дружківська МТГ/21081100 ,Код отримувача (код за ЄДРПОУ)    37967785, Банк отримувача    Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN)    UA808999980313000106000005694, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету    адміністративні штрафи та інші санкції
		Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів    Донецьке ГУК/Дружкiвська МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)    3796778, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО)    899998, Рахунок отримувача    UA188999980313191206000005694 , Код класифікації доходів бюджету 22030101. 
		Постанова про адміністративне правопорушення може бути пред"явленна до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. 
		 
		Суддя: Т.Л. панова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...