Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/9692/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 29.05.2023. Зареєстровано: 29.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2023.
Дата набрання законної сили: 27.06.2023
Номер судового провадження: 2-а/521/108/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
		Справа №521/9692/23
		 
		Пр. №2-а/521/108/23
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 травня 2023 року             м. Одеса
		 
		Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
		 
		головуючого  судді Сегеди О.М.
		при секретарі  Замниборщ А.С., за участю 
		 
		позивача  ОСОБА_1 ,
		представника відповідача  Рудика В.П.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції Одеської області Левко Марії Володимирівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
		встановив:
		 
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 06 квітня 2023 року інспектором Управління патрульноїполіції вОдеській областіДепартаменту патрульноїполіції (далі УППв Одеськійобласті ДПП) Левко М.В. відносно нього було винесено постанову серії ЕАС №6791520 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зі змісту вказаної постанови вбачається, що 06 квітня 2023 року о 22 год. 57 хв. в. м. Одесі по вул. Іцхака Рабіна, 16 він керував транспортним засобом «Ford Focus», з номерним знаком НОМЕР_1 , який прикритий стороннім предметом, а саме чорною металевою сіткою, чим порушив вимоги п. 2.9в ПДР України. За порушення водієм вимог ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, останній був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн.
		Позивач із фактом скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не погоджується, вважає постанову серії ЕАС №6791520 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням його прав. 
		Крім цього, вважає постанову такою, що ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Стверджував, що 06 квітня 2023 року о 22 год. 57 хв. він очікував свою дружину ОСОБА_2 , та перебував в дворі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 біля магазину «Таврія В». Приблизно через 5 хвилин, дочекавшись дружину, керуючи своїм транспортним засобом «Ford Focus», з номерним знаком НОМЕР_1 , був зупинений старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , після чого йому було повідомлено, що ним порушено п. 2.9. ПДР, а саме: водієві забороняється керувати транспортним засобом, з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м). 
		Вказував, що після ознайомлення його зі ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», він повідомив інспектора, що номерні знаки з відстані 20 метрів чітко визначаються, після чого, остання вказала, що зазначена норма статті відноситься лише до забруднення номерних знаків.
		Зазначив, що вимірювання за допомогою технічних засобів відстані з якої номерний знак не було видно поліцейським ОСОБА_3 не проводився та відповідно докази про порушення ним п. 2.9в ПДР України відсутні.
		На прохання позивача надати докази вчинення ним даного адміністративного правопорушення, патрульним поліцейським вказане прохання було проігноровано.
		При цьому, ствержував що постанова серії ЕАС №6791520 не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейськими було зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
		Крім того, відповідач винесла оскаржувану постанову, без будь-якої підготовки до розгляду справи, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, чим грубо порушив вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП.
		Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд скасувати постанову серії ЕАС №6791520 від 06 квітня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та закрити відносно нього провадження по справі.
		Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 14).
		Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено УПП в Одеській області ДПП (а.с. 29).
		Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року було витребувано з УПП вОдеській областіДППматеріали, на підставі яких ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у тому числі матеріали відео фіксації (а.с. 30).
		Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
		Представник УПП в Одеській області ДПП, діючий на підставі довіреності від 20 грудня 2022 року, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Раніше через канцелярію суду надав відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що 06 квітня 2023 року приблизно о 22 год. 57 хв. в ході виконання службових обов`язків інспектор роти № 2 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 16, виявив транспортний засіб «Ford Focus» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо громадянина ОСОБА_1 , який керував т/з з номерним знаком, який прикритий стороннім предметом, а саме металевою чорною сіткою, чим порушив п. 2.9.в ПДР, та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
		Факт встановлення металевої сітки на автомобілі «Ford Focus» номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується фотознімком та відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських.
		Вказував що інспектор під час розгляду справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6791520 від 06 квітня 2023 року за своїм внутрішнім переконанням дослідив наявні у справі докази та дійшов висновку про їх достатність, які в сукупності підтверджували факт вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
		Стверджував, що посилання позивача на те, що сітка, яка встановлена на номерному знаку, дозволяє чітко визначити символи номерного знаку, у тому числі на відстані 20 метрів, не повинни братися судом до уваги, оскільки така вимога пред`являється тільки до забруднених знаків.
		Зазначив, що вимога стосовно наявності у постанові про адміністративне правопорушення відомостей щодо фіксації правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису), викладена в частині 4 ст. 283 КУпАП, стосується постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, проте як в цій справі посадовою особою УПП в Одеській області ДПП була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
		Крім того, ОСОБА_1 під час розгляду справи було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 та 289 КУпАП, що підтверджується власним підписом позивача в оскаржуваній постанові.
		Зазначив, що позивачем в обґрунтування власної позиції не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт порушення п. 2.9.в. ПДР, а інспектор Левко М.В мала всі законні підстави для розгляду справи на місці вчинення правопорушення, нею дотримана процедура розгляду справи, постанова обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. 
		Посилаючись на наявність в діяннях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, представник УПП в Одеській області ДПП просив суд залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення (а.с. 41-47, 52).
		Відповідач інспектор УПП в Одеській області ДПП Левко М.В, в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце слухання справи повідомлялася судом у відповідності до вимог ст. ст. 124, 126 КАС України, у встановлений судом строк відзиву на позов не надала.
		Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
		Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) наголошує, що п. 1 ст. 6 Конвенції забезпечує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками (п. 36 рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства»). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (п. 30 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, заява № 49069/11).
		У статті 1 Конституції Україна проголошується правовою державою, і, як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини та громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Зобов`язання держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних і справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплено як основоположні принципи в Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачених ч. ч. 1, 2, 3 і 5 ст. 122 КУпАП.
		У ч. 1 ст.8Закону України«Про Національнуполіцію» встановлено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Пунктом 11 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
		Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
		У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Крім того, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВСУкраїни 07листопада 2015року №1395 (далі Інструкція) передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п. 2 розділу ІІІ Інструкції).
		Відповідно до положень п. 4 розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Пункт 8 розділу ІІІ Інструкції передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
		Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна бути заслухана, досліджені докази і вирішені клопотання (п. 9 розділу ІІІ Інструкції).
		Судом встановлено, що зі змісту постанови серії ЕАС №6791520 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної інспектором роти № 2 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Левко М.В. вбачається, що 06 квітня 2023 року о 22 год. 57 хв. в. м. Одесі по вул. Іцхака Рабіна, 16 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus», з номерним знаком НОМЕР_1 , який був прикритий стороннім предметом, а саме чорною металевою сіткою, чим порушив вимоги п. 2.9в ПДР України та чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн (а.с. 6, 49).
		У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Згідно з ч. 2 ст.7КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Статтею 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно ст.252КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо.
		Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
		ПДР України визначається порядок дорожнього руху на всій території України, за порушення якого особи несуть відповідальність передбачену законодавством.
		Згідно із п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
		Відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
		Отже, санкція цієї норми передбачає окремі склади адміністративного правопорушення, а саме керування або експлуатація транспортного засобу:
		- без номерного знака;
		- з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам;
		- з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію;
		- забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів;
		- а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
		Законом №2658-IX від 06 жовтня 2022 року, КУпАП було доповнено ст. 121-3 порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів, для посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів, оскільки складовою безпеки дорожнього руху є контроль за законністю використання транспортних засобів, як джерел підвищеної небезпеки. Запорукою ефективної реалізації контролюючих функцій у зазначеній сфері є належна ідентифікація транспортних засобів, що приймають участь у дорожньому руху.
		Згідно пояснювальної записки до цього Закону зазначалось, що останнім часом спостерігається негативна тенденція керування водіями транспортними засобами із навмисним маскуванням або приховуванням номерних знаків. Так розповсюдженим є покриття номерних знаків світловідбивними плівками, лаками, прозорими наліпками, що закривають один або декілька символів номерного знаку. У мережі Інтернет можна придбати різноманітні засоби, що підміняють у русі номерні знаки (так звані перевертні) або створюють ефект "випадкового" закриття символів керованими муляжами листків. Окремі водії розміщують номерні знаки під певним кутом, що унеможливлює їх зчитування під час автоматичної фіксації правопорушення за перевищення швидкості руху. Іншою проблемою є керування транспортними засобами у яких взагалі відсутні номерні знаки, або номерні знаки розміщенні не у встановлених місцях. Розповсюдженою негативною практикою є відсутність переднього номерного знаку, особливо у власників спортивних автомобілів. Так само не рідкими є випадки виготовлення та використання номерних знаків, що не відповідають встановленим вимогам Міністерства внутрішніх справ. Через мережу Інтернет можна придбати так звані 3D номерні знаки, що виконані із полімерних матеріалів та можуть мати елементи LED підсвічування, що ускладнює його візуальне сприйняття вночі. Такі знаки практично не можуть бути зчитані вночі під час автоматичної фіксації правопорушень.
		Окремим питанням, що потребувало уваги законодавців та нормативноправового вирішення було незаконне використання водіями номерних знаків, що використовуються Збройними Силами України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації або Національної поліції України (далі - спеціальні номерні знаки). Під час дії воєнного стану, внаслідок збройної агресії російської федерації, всі законослухняні учасники дорожнього руху намагаються надавати максимальної переваги таким транспортним засобам. Але окремі водії використовуючи підроблені спеціальні номерні знаки або спеціальні номерні знаки, що законно належать іншим транспортним засобам, використовуючи позитивне ставлення суспільства до наших захисників, намагаються скористатись такими перевагами, іноді грубо порушуючи правила дорожнього руху, що створює негативне сприйняття та кидає тінь на Збройні Сили України, Національну гвардію України тощо. Неефективне правове регулювання сфери встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів призводить до формування у порушників відчуття безкарності та вседозволеності на дорогах, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху, стан аварійності на автошляхах.
		На виконання ухвали суду від 26 квітня 2023 року відповідачем було надано відеозапис, з якого вбачається, що 06 квітня 2023 року о 22 год. 57 хв. в. м. Одесі по вул. Іцхака Рабіна, 16 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus», з номерним знаком НОМЕР_1 , який прикритий стороннім предметом, а саме чорною металевою сіткою, що стало причиною зупинки транспортного засобу позивача у дотримання вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». З вказаного відеозапису вбачається, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута інспектором патрульної поліції з дотриманням вимог КУпАП, зокрема, роз`яснені права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на захист, порядок та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Посилання позивача на те, що сітка, яка встановлена на номерному знаку, дозволяє чітко визначити символи номерного знаку, у тому числі на відстані 20 метрів, суд не враховує, оскільки така вимога пред`являється саме до забруднених знаків.
		Суд також враховує, що зміни до КУпАП щодо доповнення цього Кодексу новою статтею 121-3 КУпАП обумовлені тим, що складовою безпеки дорожнього руху є контроль за законністю використання транспортних засобів, як джерел підвищеної небезпеки. Запорукою ефективної реалізації контролюючих функцій у зазначеній сфері є належна ідентифікація транспортних засобів, що приймають участь у дорожньому руху. Останнім часом спостерігається негативна тенденція керування водіями транспортними засобами із навмисним маскуванням або приховуванням номерних знаків. Так розповсюдженим є покриття номерних знаків світловідбивними плівками, лаками, прозорими наліпками, що закривають один або декілька символів номерного знаку. У мережі Інтернет можна придбати різноманітні засоби, що підміняють у русі номерні знаки (так звані перевертні) або створюють ефект "випадкового" закриття символів керованими муляжами листків. Окремі водії розміщують номерні знаки під певним кутом, що унеможливлює їх зчитування під час автоматичної фіксації правопорушення за перевищення швидкості руху (пояснювальна записка до проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів).
		Так, як зазначено вище згідно із п. 2.9 «в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
		Отже така заборона передбачена як ст. 121-3 КУпАП, так і п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху.
		Суд зазначає, що в ієрархії нормативно-правових актів Закон має вищу юридичну силу, ніж Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету міністрів України.
		Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Посилання позивача про те, що інспектором не зазначено у постанові, на який саме технічний засіб здійснювалась фото фіксація, а тому це є неналежним доказом, суд не приймає з огляду на таке.
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
		За приписами ст. 40 вищезазначеного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
		Тобто положення Закону України «Про національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
		Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Так, постановою Верховного Суду від 14 березня 2018 у справі №760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
		Крім того, ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
		Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
		Натомість відповідачем повністю доведено, що винесена постанова про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив, що вчиняв правопорушення, однак відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №6791520 від 06 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, не підлягає скасуванню і її слід залишити без змін.
		Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.
		 
		Керуючись ст. ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд
		вирішив:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції Одеської області Левко Марії Володимирівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення  залишити без задоволення.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення суду складено 26 травня 2023 року.
		 
		Суддя:          О.М. Сегеда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...