Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 219/1733/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2023. Зареєстровано: 29.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2023.
Дата набрання законної сили: 29.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/229/250/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022050000000013

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 219/1733/22
		Провадження № 1-кп/229/250/2023
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 травня 2023 р. м. Дружківка, Донецької області
		Дружківський міський суд Донецької області у складі:
		головуючого суді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участі прокурора ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції у залі судових засідань Дружківського міського суду Донецької області кримінальне провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022050000000013 від 22.01.2022 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмут Донецької області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України,- 
		Встановив:
		24.08.1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року вказано, що ВР УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
		Згідно з п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, рф, Сполучене Королівство Великої Британії та північної Ірландії й Сполученні Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання, згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючи кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності, чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь - яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй. 
		31.05.1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та рф уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф (ратифікований Законом України від 14.01.1998 року № 13-98 - ВР та Федеральним Законом рф від 02.03.1999 року № 42 ФЗ). 
		Відповідно до ст..ст. 2-3 зазначеного договору рф зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основоположних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародних безпеки; від 21.12.1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про недопустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, встановлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь - якій формі або з будь - якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримка сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Положеннями ст..ст. 1,2,3 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції Украйни захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь - яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально - економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно - територіального устрою України входить АР Крим, області. Зокрема Донецька область, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Відповідно до ст..ст. 72,73 Конституції України питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається ВР України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		В кінці 2013 на початку 2014 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у групи осіб (стосовно яких розслідуються окремі кримінальні провадження) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом проведення незаконного псевдо референдуму щодо зміни території України та утворення на території Луганської області квазідержавного утворення - «Луганская народная республика».
		Так, представниками російської федерації у продовження злочину агресії проти України та подальшої реалізації злочинного плану щодо зміни меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, з використанням прибічників ідеї відокремлення Луганської області від України, 27 квітня 2014 року у м. Луганськ Луганської області створено квазідержавне утворення - «Луганская народная республіка», яке відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» має ознаки терористичної організації, зокрема, включає не передбачені законом збройні формування.
		За таких обставин 11.05.2014 року в окремих містах і районах Луганської області всупереч законодавству України проведено псевдо референдум так званий «загальний обласний референдум», за результатами якого 12.05.2014 року проголошено про суверенітет «ЛНР» на території Луганської області.
		Надалі представниками «ЛНР» за підтримки РФ з числа місцевого населення Донецької області та окремих громадян інших держав сформовано політичний та силовий блоки зі стабільними складами лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, забезпечуючи центральне підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розроблено план злочинної діяльності та чіткій розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Так, на учасників політичного блоку покладаються обов`язки: створення так званих «органів державної влади ЛНР» та організація їх діяльності; видача документів, які мають ознаки нормативно - правових актів, від імені нелегітимних «органів державної влади ЛНР»; організація та проведення незаконних референдумів та виборів на території Луганської області, підконтрольній «ЛНР»; проведення агітаційної роботи серед місцевого населення щодо діяльності терористичної організації «ЛНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичної організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до діяльності останньої, а також її розподілу; налагодження взаємодії з терористичною організацією «Донецька народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу і зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам антитерористичної операції /операції Об`єднаних сил; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ЛНР», дискредитації діяльності офіційних органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення операції об`єднаних сил (до 30.04.2018 року - антитерористичної операції) та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		Водночас подальше вторгнення та утримання території Луганської області відбувалось за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних не передбачених законом збройних формувань, озброєних банд та груп найманців. Створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією.
		Так. Учасниками силового блоку «ЛНР» підтримка збройної агресії російської федерації проти України здійснюється шляхом: створення та забезпечення діяльності не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності; систематичної організації та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил антитерористичної операції/операцій Об`єднаних сил, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції /операції Об`єднаних сил; вербування нових учасників до складу силового блоку терористичної організації «ЛНР», організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області; вчинення терористичних актів та диверсій на інших територіях України; захоплення чи заволодіння у іншій спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами. А також будівництво інженерних укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення операції об`єднаних сил (до 30.04.2018 - антитерористичної організації) та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ЛНР», захоплення. А також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації тощо.
		Як наслідок, частина території Луганської області опинилась під контролем представників окупаційної адміністрації російської федерації в особі представників терористичної організації «ЛНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254- VІІІ від 17.03.2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252- VІІІ від 17.03.2015 року «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 року «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
		Визнання «ЛНР» терористичною організацією та численних злочинів, вчинених її представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 року № 1596- VІІ, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного російською федерацією міжнародного тероризму», схваленій Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 року № 1597- VІІ, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 року № 106-VІІІ, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії російської федерації та подолання її наслідків», схваленій Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 року № 337- VІІІ.
		Факт створення «ЛНР» за підтримки та під контролем рф визнано Резолюцією ПАРЄ від 12.10.2016 року. При цьому в Резолюції зазначено, що «ЛНР» та всі її «установи» не мають будь - якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
		З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ЛНР», з квітня 2014 року на частині території Луганської області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, утворено ряд підрозділі - не передбачених законом збройних формувань, які увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ЛНР». 
		Достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, 21.11.2019 року ОСОБА_6 , знаходячись на території м. Луганськ Луганської області, усвідомлюючи, що діяльність не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ЛНР» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території та державного кордону України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, з метою зміни меж території та державного кордону України, за попередньої змовою групою осіб, добровільно вступив до складу вказаної терористичної організації, а саме підрозділів її силового блоку - не передбачених законом збройних формувань.
		З 21 листопада 2019 року ОСОБА_6 перебував на посаді оператора протитанкової керованої ракети (в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), надалі 21 березня 2021 року був призначений на посаду розвідника 3 мотострілкового батальйону 7 ОМСБр 2 АК НМ «ЛНР», у складі яких приймав участь з метою дестабілізації суспільно - політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяних у проведенні антитерористичної операції/операції Об`єднаних сил. 
		При цьому, ОСОБА_6 , використовуючи позивний « ОСОБА_7 », будучи забезпеченим камуфльованою формою одягу, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї, знаходячись на позиції під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (АДРЕСА_5), виконував функції спостереження за позиціями та пересуванням військових підрозділів Збройних сил України.
		Проте, 21.01.2022 року о 22.00 годині ОСОБА_6 затримано військовослужбовцями 30 омбр ЗСУ в/ч НОМЕР_3 ЗСУ поблизу спостережного поста, розташованого в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , та 22.01.2022 року співробітниками 2 відділу 8 управління ДВКР СБУ доставлено до 3 - го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. 
		Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, вчиненими з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України.
		Крім того, 21.11.2019 року ОСОБА_6 , знаходячись на території м. Луганськ Луганської області, усвідомлюючи. Що діяльність не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ЛНР» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території та державного кордону України, призводить до загибелі людей. Заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, добровільно вступив до складу вказаної терористичної організації, а саме підрозділів її силового блоку - не передбачених законом збройних формувань.
		З 21 листопада 2019 року ОСОБА_6 перебував на посаді оператора протитанкової керованої ракети (в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), надалі 21 березня 2021 року був призначений на посаду розвідника 3 мотострілкового батальйону 7 ОМСБр 2 АК НМ «ЛНР», у складі яких приймав участь з метою дестабілізації суспільно - політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяних у проведенні антитерористичної операції/операції Об`єднаних сил. 
		При цьому, ОСОБА_6 , використовуючи позивний « ОСОБА_7 », будучи забезпеченим камуфльованою формою одягу, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї, знаходячись на позиції під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (АДРЕСА_5), виконував функції спостереження за позиціями та пересуванням військових підрозділів Збройних сил України.
		Проте, 21.01.2022 року о 22.00 годині ОСОБА_6 затримано військовослужбовцями 30 омбр ЗСУ в/ч НОМЕР_3 ЗСУ поблизу спостережного поста, розташованого в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , та 22.01.2022 року співробітниками 2 відділу 8 управління ДВКР СБУ доставлено до 3 - го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. 
		Таким чином, ОСОБА_8 своїми умисними діями, що виразилися в участі у терористичній організації, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України, 
		Крім того, 21.11.2019 року ОСОБА_6 , знаходячись на території м. Луганськ Луганської області, усвідомлюючи, що діяльність не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ЛНР» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території та державного кордону України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних та корисливих мотивів, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, добровільно вступив до складу вказаної терористичної організації, а саме підрозділів її силового блоку - не передбачених законом збройних формувань.
		З 21 листопада 2019 року ОСОБА_6 перебував на посаді оператора протитанкової керованої ракети (в/ч НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), надалі 21 березня 2021 року був призначений на посаду розвідника 3 мотострілкового батальйону 7 ОМСБр 2 АК НМ «ЛНР», у складі яких приймав участь з метою дестабілізації суспільно - політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяних у проведенні антитерористичної операції/операції Об`єднаних сил. 
		ОСОБА_6 , вступаючи до вищевказаних структурних підрозділів незаконного збройного формування «ЛНР», був достовірно обізнаним, що вони мають організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, носять формений одяг військового типу, характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеним збройним формуванням), використання знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних сил України й інших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористичної операції/ операції Об`єднаних сил на території Донецької та Луганської областей України та ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території тимчасово окупованих окремих районів Луганської області, встановлення на території цих районів Луганської області військового стану) та мають для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю - автомати, бойові припаси (патрони) та військову техніку.
		При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що зазначені підрозділи незаконного збройного формування «ЛНР» не відносяться до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України. 
		При цьому, ОСОБА_6 , використовуючи позивний « ОСОБА_7 », будучи забезпеченим камуфльованою формою одягу, вогнепальною зброєю та бойовими припасами до неї, знаходячись на позиції під умовною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (АДРЕСА_5), виконував функції спостереження за позиціями та пересуванням військових підрозділів Збройних сил України.
		Проте, 21.01.2022 року о 22.00 годині ОСОБА_6 затримано військовослужбовцями 30 омбр ЗСУ в/ч НОМЕР_3 ЗСУ поблизу спостережного поста, розташованого в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , та 22.01.2022 року співробітниками 2 відділу 8 управління ДВКР СБУ доставлено до 3 - го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ ) слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. 
		Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися в участі у діяльності не передбачених законом збройних формувань, скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 260 КК України. 
		Прокурор у судовому засіданні вказав, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 доведена матеріалами справи, а саме протоколом затримання підозрюваного, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного, постановою про визнання речових доказів, ухвалою про арешт майна, висновком експерта комп`ютерно-технічної експертизи, показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколами слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Оцінюючи сукупність зібраних по справі та досліджених у ході судового розгляду доказів прокурор вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 258-3 КК України кваліфіковані вірно і об`єктивно знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Як особистість ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується формально, на диспансерних обліках не перебуває, в силу ст. 89 КК України не судимий. Пом`якшуючи вину обставин відносно обвинуваченого не встановлено. До обтяжуючих вину обставин щодо обвинуваченого не встановлено. На підставі викладеного, прокурор просив суд визнати обвинуваченого ОСОБА_6 винного у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі, без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 260 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 110 КК України, у вигляді 6 років позбавлення волі, без конфіскації майна, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 11 років позбавлення волі, без конфіскації майна. Відповідно до ст. 72 КК України, просив суд врахувати строк попереднього ув`язнення. Речові докази, а саме автомат Калашникова АК-74 у розібраному стані, мобільний телефон Xiaomi темного кольору - звернути в дохід держави, стартовий пакет оператора «Феникс», камуфляжні штани, чорний ремінь, камуфляжний бушлат «Горка», камуфляжна підкладка, камуфляжна шапка - знищити. Витрати на проведення експертизи, які складають 5560 гривень 20 копійок стягнути з обвинуваченого. 
		Захисник у судовому засіданні вказав, що прокурором не були доведені обставини, щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ст.. ст.. 110,258-3,260 КК України. Вважає, що ОСОБА_6 частково винний у скоєнні правопорушення передбаченого ст.. 258 - 3 КК України, але, його підзахисний на стадії досудового розслідування співпрацював з співробітниками СБУ та інших органів. Спочатку дії його підзахисного кваліфікувалися саме за ст.. 258-3 ч. 1 КК України, а вже потім були перекваліфіковані. ОСОБА_6 активно сприяв розкриттю злочину за даним кримінальним провадженням, а також сприяв розкриттю інших злочинів. Свідки пояснювали, що при затриманні обвинувачений знаходився у стані алкогольного сп`яніння, але ніякого опіру не чинив, зброя була розряджена, він добровільно вийшов на кордон та здався. Всі дії підзахисного свідчать, що він не бажав воювати, та приймати участь у незаконних збройних формуваннях. В діях підзахисного відсутні кваліфікуючи ознаки злочинів, передбачених ст.. 110, 258-3. 260 КК України. Кримінальне провадження підлягає закриттю, а підзахисний - звільненню за ст.. 258-3 ч. 2 КК України. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України не визнав, суду пояснив, що у 2012 році його було засуджено Артемівським судом Донецької області та був етапований до м. Горлівка Донецької області. Звільнений був у липні 2015 року. Мав бажання поїхати до м. Бахмут, але територія Горлівки вже була окуповано, та його не пустили. У Горлівці він перебував 3 місяці, після чого у 2015 році був етапований до колонії у м. Єнакієве. Звільнений був 22 березня 2019 року. У нього була дівчина, яка народила йому дитину. Вона мешкала у м. Горлівка. Куди переїхав і він. З 2019 по 2020 рік він перебував на волі. З українським паспортом та як колишній ув`язнений роботу найти не міг. У 2020 році до нього приїхала приятелі які запропонували йому службу у ВЧ ЛНР. Через фінансові труднощі, заради грошей він погодився. 20.11.2020 року він прибув до м. Луганськ, де пройшов медичну комісію та був зарахований до штату ВЧ ЛНР НОМЕР_1 . Його було взято як оператора устаткування - протитанкова ракета. Він отримав військовий квиток ВЧ ЛНР та піксельну російську форму. Також він отримав автомат АК 47. У нього було два командира, один російський, інший місцевий. У підрозділі було 28 осіб. Його не навчали. Він ходив у наряди, охороняв склади. У бойових діях участі не приймав. Він розумів, що знаходиться на окупованій території, та розумів що це ВЧ ЛНР. З 2021 року його було переведено до розвід взводу мотострілецької батареї. У грудні 2021 року він уперше поїхав на позиції під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», охороняли окуповану територію. Коли він дізнався, що на кордоні у Ростовській області збирається велика кількість військових, почав думати як збігти. У 2022 році він пройшовши 2 замінованих поля та посадку перейшов на українську сторону, він проходив і територію ЛНР і українську. До нього підійшли військові. Запитали хто він. Він відповів, що з тієї сторони, йде додому. Він був у стані алкогольного сп`яніння. Його попросили здати зброю, і він її віддав. Його допитували. Він відповідав на всі питання, показував на карті розташування позицій ЛНР та складів. Вважає, що ніяких дій проти Держави він не скоював. Просив суд виправдати його, та застосувати ч. 2 ст. 258-3 КК України. 
		Враховуючи позицію обвинуваченого, суд між тим вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України повністю підтверджується сукупністю доказів, досліджених безпосередньо судом в ході судового розгляду.
		Так, вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується:
		-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.01.2022 року № 22022050000000013, відповідно до якого згідно повідомлення 1-го Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи всупереч Конституції України, в період з 21.11.2019 року по 21.01.2022 року за попередньою змовою групою осіб умисно вчиняв дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, правова кваліфікація кримінального правопорушення ст.. 110 ч. 2 КК України (т.1 а.с. 129); в період з 21.11.2019 року по 21.01.2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (позивний « ОСОБА_7 »), перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, діючи умисно, за власною ініціативою, приймав участь в діяльності терористичної організації «ЛНР» у складі 3-го мотострілкового батальйону 7-ї окремої мотострілкової бригади 2 армійського корпусу народної міліції (в/ч НОМЕР_1 ) міністерства оборони « ЛНР » на посадах «оператор ПТУР», «розвідник розвідувального взводу». 21.01.2022 року о 22-00 годині ОСОБА_6 затримано військовослужбовцями 30 омбр ЗСУ в/ч НОМЕР_3 ЗСУ поблизу спостережного поста, розташованого в районі населеного пункту АДРЕСА_3 . Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 258-3 КК України (т.1 а.с. 129-130); в період часу з 21.11.2019 по 21.01.2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях Луганської та Донецької області, діючи умисно, за власною ініціативою з корисливих мотивів, приймав участь в НЗФ терористичної організації т. зв. «Луганська народна республіка» з метою умисного вчинення дії для зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 260 КК України (т.1 а.с.130);
		-Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.02.2022 року - 21.01.2022 року приблизно о 22-00 військовослужбовцями 30 ОМСБ ЗС України було затримано громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звання - рядовий, перебував на посаді розвідника розвідувального взводу 3 мотострілкового батальйону 7 ОМСБр 2 АК НМ т. зв. «ЛНР», проходив службу на позиції «ІНФОРМАЦІЯ_4», яка розташована навпроти населеного пункту АДРЕСА_4 . Під час затримання, при собі мав автомат АК -74 у розібраному стані та сенсорний мобільний телефон (т. 1 а.с.132-136); 
		-Протоколом приймання майна, тимчасово вилученого у особи, затриманої в порядку ст.. 207 КПК України від 22.01.2022 року, відповідно до якого було прийнято майно, вилучене у ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон Xiaomi модель: М2006С3LG темного кольору та предмет схожий на автомат Калашникова в частково розібраному стані за номером НОМЕР_4 виготовлений 1974 року (т. 1 а.с.137-138);
		-Протоколом огляду речей від 22.01.2022 року, з фото таблицею, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон Xiaomi модель: М2006С3LG темного кольору, при переході в головне меню пристрою та розширення «Галерея» виявлено фотографії імовірно громадянина України ОСОБА_6 у військовому камуфльованому одязі з кулеметом Калашникова (т. 1 а.с. 139- 140). У судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердив, що на фото де видно його обличчя - дійсно він.
		-Постановою про доручення речових доказів від 22.01.2022 року (т.1 а.с. 150-153);
		-Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2022 року з фото таблицею за участі ОСОБА_6 , відповідно до якого останній підтвердив свою участь у незаконному збройному формуванні «ЛНР» (т.1 а.с.154-157);
		-Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2022 року з фото таблицею за участі свідка ОСОБА_12 , відповідно до якого останній розповів про обставини затримання 21.01.2022 року ОСОБА_6 (т.1 а.с. 158-161);
		-Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2022 року з фото таблицею за участі свідка ОСОБА_12 , відповідно до якого останній розповів про обставини затримання 21.01.2022 року ОСОБА_6 (т.1 а.с. 158-161);
		-Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2022 року з фото таблицею за участі свідка ОСОБА_13 , відповідно до якого останній розповів про обставини затримання 21.01.2022 року ОСОБА_6 (т.1 а.с. 162-165);
		-Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2022 року з фото таблицею за участі свідка ОСОБА_14 , відповідно до якого останній розповів про обставини затримання 21.01.2022 року ОСОБА_6 (т.1 а.с. 166-169);
		-Висновком експерта № СЕ-19/105-22/1150-БЛ від 31.01.2022 року відповідно до якого: предмет, схожий на автомат, вилучений 21.01.2022 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є вогнепальною зброєю, є частинами вогнепальної зброї. Предмет, наданий на дослідження, промислового виробництва. Предмет, наданий на дослідження, є частинами вогнепальної зброї, а саме: стволом зі ствольною коробкою, прицільними пристосуваннями та прикладом, газовою трубкою зі ствольною накладкою, цівкою, частинами ударно - спускового механізму (курок, бойова пружина, шептало одиночного вогню, пружина шептала, пружина автоспуску та перемикач режимів вогню) 7,62 -мм автомата Калашникова АКМ. Предмет, наданий на дослідження, не придатний до стрільби. Предмет, наданий на дослідження, знаходиться в несправному стані. Несправності полягають у відсутності кришки ствольної коробки, затворної рами з газовим поршнем, затвора та зворотного механізму, що унеможливлює проведення пострілів (т. 1 а.с.179- 182);
		-Висновком судово комп`ютерно - технічної експертизи № 27 від 03.02.2022 року (т.1 а.с.184-187);
		-Довідками № 669/окп від 01.02.2022 року; № 668/окп від 01.02.2022 року, № 690/окп від 03.02.2022 року, відповідно до яких ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 брав участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (т. 1 а.с. 188-190);
		-Допитані слідчим суддею свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , підтвердили обставини затримання ОСОБА_6 21.01.2022 року приблизно о 22-00. При затриманні ОСОБА_6 пояснив, що він є рядовий, перебував на посаді розвідника розвідувального взводу 3 мотострілкового батальйону 7 ОМСБр 2 АК НМ т. зв. «ЛНР», проходив службу на позиції «ІНФОРМАЦІЯ_4», яка розташована навпроти населеного пункту Миронівський Бахмутського району Донецької області. Під час затримання, при собі мав автомат АК -74 у розібраному стані та сенсорний мобільний телефон. ОСОБА_6 при затриманні перебував у стані алкогольного сп`яніння (т. 1 а.с. 243-244). 
		Аналіз вищенаведених досліджених доказів у їх сукупності дозволяє суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого у скоєнні умисних дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України; в участі у терористичній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258 -3 КК України; в участі у діяльності не передбачених законом збройних формувань, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України. 
		Обговорюючи позицію обвинуваченого щодо його дій, які на його думку не були направлені проти Держави України, суд враховує, що зазначена позиція суперечить обставинам, встановленим судом на підставі сукупності досліджених доказів, а також частково підтверджується показами самого обвинуваченого, який не заперечував факту ані проходження служби в незаконному збройному формуванні «ЛНР», ані усвідомленого виконання поставлених перед ним незаконних військових завдань (охорона незаконно захоплених територій, складів зброї та інше), здійснення злочинних дій з корисливого мотиву, що чітко і недвозначно указує на те, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковані дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України. Суд критично ставиться до показів обвинуваченого щодо добровільного припинення своєї злочинної діяльності, адже його усвідомлені дії направлені проти України та українського народу на протязі тривалого часу свідчать про протилежне. 
		При оцінці дій обвинуваченого та доказів судом була повністю врахована практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, які викладені в ч. 2 ст. 65 КК України - особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
		При призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченим кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься тяжких (ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260 КК України) та особливо тяжкого злочину (ч. 1 ст. 258-3 КК України). 
		Також при призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого, який в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, малолітніх дітей на утриманні не має.
		Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому на підставі ст. 66 КК України судом не встановлено.
		  Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		З урахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого, суд вважає за можливим призначити обвинуваченому  ОСОБА_6 покарання у межах санкції статей ч. 2 ст. 110, ч.1 ст.258-3, ч. 2 ст. 260 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України. Суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_6 додаткового покарання у виді конфіскації майна. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 19.05.2023 року спливає 17.07.2023 року. З метою забезпечення виконання вироку суду необхідно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до набрання вироку законної сили залишити без змін. 
		Строк початку відбування покарання рахувати з дати затримання ОСОБА_6 , то б то з 22.01.2022 року (т.1 а.с.170-174). 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні необхідно стягнути з обвинуваченого в дохід держави. 
		Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 24 січня 2022 року було накладено арешт на майно: мобільний телефон Xiaomi модель: М2006С3LG темного кольору з вбудованою в нього сім- карткою мобільного оператора «Phoenix» за номером НОМЕР_5 ; камуфляжні штани, чорний ремінь, камуфляжний бушлат «Горка», камуфляжна підкладка; камуфляжна шапка, який необхідно скасувати (т. 1 а.с. 175-176).
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370,373,374,376,394 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 2 ст. 110 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, без конфіскації майна;
		- за ч.1 ст. 258-3 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років без конфіскації майна;
		- за ч.2 ст. 260 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років без конфіскації майна.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		Строк початку відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.01.2022 року.
		Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк перебування під вартою з 22 січня 2022 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави витрати на проведення експертизи у розмірі 556 0 гривень 20 копійок. 
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 24 січня 2022 року на майно: мобільний телефон Xiaomi модель: М2006С3LG темного кольору з вбудованою в нього сім- карткою мобільного оператора «Phoenix» за номером НОМЕР_5 ; камуфляжні штани, чорний ремінь, камуфляжний бушлат «Горка», камуфляжна підкладка; камуфляжна шапка. 
		Речові докази:
		-автомат Калашникова АК-74 у розібраному стані, мобільний телефон Xiaomi темного кольору - звернути в дохід держави;
		-стартовий пакет оператора «Феникс», камуфляжні штани, чорний ремінь, камуфляжний бушлат «Горка», камуфляжна підкладка, камуфляжна шапка - знищити. 
		Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...