Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/9320/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 29.05.2023. Зареєстровано: 30.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2023.
Дата набрання законної сили: 16.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.05.2023 року м.Дніпро Справа № 904/9320/21
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі 
		судді - доповідача: Орєшкіної Е.В., 
		суддів Кощеєва І.М., Чус О.В. 
		секретар судового засідання Абадей М.О.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Чернець Ірина Андріївна (поза межами суду);
		від відповідача: Корольова Дар`я Володимирівна (в залі суду);
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 ( повне рішення складено 27.01.2023, суддя Юзіков С.Г.) у справі №904/9320/21
		за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ 
		до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро 
		за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпропетровського державного коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури, м. Дніпро 
		про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності
		ВСТАНОВИВ:
		Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 06.09.2022, просило:
		- визнати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-4547-ОД від 23.09.2011, укладений між Приватним акціонерним товариством "Київстар" та Регіональним відділенням Фондом державного майна України по Дніпропетровській області продовженим на тих самих умовах і на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 11 місяців, тобто з 23.07.2018 по 22.06.2021, шляхом оформлення додаткового договору про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна від 23.09.2011 №12/02-4547-ОД (зі змінами) в запропонованій редакції. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повідомив позивача про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання договору оренди у строк, визначений у п. 7.4 договору (не пізніше, ніж за 30 днів) та в п. 10.1 договору (протягом 1 місяця після закінчення терміну дії договору); орендар продовжує користуватися об`єктом оренди та сплачувати за нього орендну плату, тому відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди з урахуванням додаткової угоди від 16.11.2015, на думку позивача, продовжився з 23.07.2018 по 22.06.2021.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/9320/21 в задоволенні позову відмовлено.
		Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що заперечення відповідача як орендодавця щодо продовження дії договору оренди від 23.09.2011 № 12/02-4547-ОД було висловлено в листі від 20.06.2018 №11-02-03923, який був надісланий позивачу у строк, визначений статтею 764 Цивільного кодексу України та п.10.1 договору оренди, тому договір оренди від 23.09.2011 № 12/02-4547-ОД є таким, що припинив свою дію з 23.07.2018 у зв`язку з закінченням строку, на який він був укладений.
		Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/9320/21 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
		Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
		-судом порушені ст. ст. 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України в частині всебічного, повного і об`єктивного розгляду обставин справи в їх сукупності;
		-орендодавцем порушені строки повідомлення про припинення договору оренди, визначені п. 7.4 та 10.1 договору;
		-суд не дослідив той факт, що в наданому відповідачем фіскальному чеку Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» від 03.07.2018 зазначено список №5133, в той час як відповідач надав суду копію списку рекомендованих відправлень №1, який не відповідає встановленій формі;
		-відповідач не надав опису вкладення, який був би беззаперечним доказом направлення позивачу листа від 20.06.2018 про припинення дії договору;
		-позивач не отримував від відповідача лист  повідомлення про незгоду на продовження договору оренди;
		-при ухваленні оскаржуваного рішення судом не було застосовано ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України;
		-ненадання доказів страхування об`єкту оренди та непроведення оцінки об`єкта оренди не впливає на продовження дії договору оренди за «мовчазною згодою»;
		-на момент звернення орендаря з листом від 18.05.2018 про продовження дії договору оренди були чинними договори страхування об`єкту оренди;
		-станом на 18.05.2018 орендар не мав обов`язку отримувати дозвіл органів пожежного нагляду відповідно до п. 5.20 договору;
		-проведення оцінки орендованого нерухомого майна покладено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на відповідача як орган державної влади;
		-ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не є такою, що унеможливлює «автоматичне» продовження дії договору оренди;
		-відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження порушення позивачем умов договору оренди;
		-після 22.07.2018 орендар та орендодавець виконували умови оспорюваного договору більше, ніж 3 роки, тому заперечення відповідача щодо продовження дії договору є суперечливою поведінкою;
		-судом першої інстанції не було враховано положення ст. 213 Цивільного кодексу України;
		-суд не надав оцінку тому факту, що відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 24.04.2018 №66/02-Н «Про припинення роботи по договорам оренди нерухомого майна державних закладів освіти» відповідач вибірково застосовує до орендарів заборону на передачу в оренду державного майна, що перебуває на балансі закладів освіти;
		-припинення договірних відносин за спірним договором зашкоджує інтересам держави та суспільства;
		-судом не застосовані норми Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року в частині принципу «належного урядування» до відповідача, який є органом державної влади.
		Відповідно до протоколу передачі судової справи від 16.02.2023 для розгляду справи №904/9320/21 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київстар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/9320/21; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 16.05.2023.
		07.04.2023 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/9320/21 без змін. В тексті поданого відзиву на апеляційну скаргу викладене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, обґрунтоване тим, що ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023 відповідач не отримав, ознайомився зі змістом ухвали суду 05.04.2023.
		Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
		-листом від 20.06.2018 №11-02-03923 відповідач повідомив позивача про припинення дії спірного договору з 23.07.2018;
		-в матеріалах справи містяться докази надіслання відповідачем та отримання позивачем листа від 20.06.2018 №11-02-03923;
		-у фіскальному чеку від 03.07.2018 вказаний список згрупованих поштових відправлень №5133, який сформований органом поштового зв`язку на підставі списку відповідача №1;
		-на списку поштового відправлення №1 міститься відтиск поштового штампу із датою відправлення, 
		-сторони не обмежені в праві заявити про припинення дії договору як протягом одного місяця після закінчення дії договору, так і в будь-який час протягом строку дії договору;
		-отримання позивачем плати від відповідача за час фактичного використання державного майна не засвідчує суперечливу поведінку позивача як орендодавця щодо припинення договору оренди, адже користування державним майном здійснюється на платній основі;
		-після припинення дії договору позивач не звертався до відповідача з ініціюванням укладення додаткової угоди;
		-посилання відповідача на те, що позивач не повідомив його про припинення договору оренди в строк, передбачений п. 10.1. договору, у зв`язку з чим строк дії договору оренди був автоматично продовжений, є такими, що не відповідають умовам договору та фактичним обставинам справи;
		-законом прямо передбачено обов`язок здійснення оцінки майна у разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки перед укладенням договору про продовження дії договору оренди державного майна, що виключає дію загальної норми про автоматичну пролонгацію договору оренди щодо такого об`єкта оренди.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №904/9320/21, якою відповідачу встановлений п`ятиденний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу з дня її вручення, він отримав 10.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900099635431, отже строк на подання відзиву на апеляційну скаргу  15.03.2023. Відзив на апеляційну скаргу був поданий відповідачем 07.04.2023, тому клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, обґрунтоване тим, що ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №904/9320/21 відповідач не отримав та довідався про її зміст під час ознайомлення з матеріалами справи 05.04.2023 залишається судом без задоволення, оскільки причини пропуску строку, наведені у ньому, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, відзив на апеляційну скаргу, враховуючи ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, залишається судом без розгляду.
		02.05.2023 від Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач, зокрема, зазначив, що відзив на апеляційну скаргу подано з порушенням норм ч. ч.1, 2 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; введення картину з 12.03.2020 не заважало відповідачу виконувати свої обов`язки, передбачені наказом Фонду державного майна України "Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди" від 14.05.2012 N 655 та ст.32 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в період з 23.07.2018 по 24.09.2021; інші заперечення дублюють доводи апеляційної скарги.
		04.05.2023 від представника Приватного акціонерного товариства "Київстар" адвоката Чернець І.А. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 16.05.2023, за її участю в режимі відеоконференцзв`язку, яка ухвалою суду від 08.05.2023 задоволена.
		У судовому засіданні 16.05.2023 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/9320/21 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
		У судовому засіданні 16.05.2023 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/9320/21
		без змін.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2011 між Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Київстар" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4547-ОД (далі - договір), за п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове приміщення (далі - майно) площею 40,0 км.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, 8 на першому поверсі(ах) шестиповерхової (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі Дніпропетровського монтажного технікуму (далі балансоутримувача), вартість якого визначена згідно із звітом про оцінку на 19.05.2011 і становить за незалежною оцінкою 133 814,0 грн.
		Майно передається в оренду з метою розміщення оператора телекомунікації, який надає послуги з рухомого (мобільного) зв`язку. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (п. 1.2. договору).
		Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна (п. 2.1. договору).
		Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) серпень 2011 року 4 437,63 грн. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індексації за вересень (п. 3.1. договору).
		Орендар зобов`язується письмово повідомити орендодавця, не пізніше, ніж за 30 (тридцять) діб, про свій намір щодо закінчення, припинення або розірвання даного договору (п. 5.19. договору).
		Орендар, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копію договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.) (п. 5.20. договору).
		Відповідно до п. 7.4 договору орендодавець зобов`язаний письмово повідомити орендаря та балансоутримувача не пізніше, ніж за 30 діб про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання договору.
		Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 23.09.2011 по 22.09.2012 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, наданою відповідно до п. 5.20, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі (п. 10.1. договору).
		Зміни і доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3. договору).
		Всі зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони здійсненні в письмовій формі та підписані обома сторонами (п. 10.10. договору).
		На виконання умов договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області передало позивачу частину вбудованого приміщення та частини даху площею 40,0 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі від 23.09.2011.
		Додатковою угодою від 16.10.2012 сторони доповнили п. 10.1 договору абзацем 2 наступної редакції: «Цей договір є пролонгованим з 23.09.2012 по 22.08.2015 включно».
		16.11.2015 сторони уклали додаткову угоду, відповідно до якої погодили абзац 2 п. 10.1 договору в наступній редакції: "Цей договір є пролонгованим з 23.08.2015 по 22.07.2018 включно". Абзац 3 п. 10.1 договору викладено в наступній редакції: "У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності згоди балансоутримувача та дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди. У разі, якщо на момент продовження договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження договору оренди провадиться нова оцінка об`єкта оренди".
		18.05.2018 відповідач отримав лист позивача № 10264/07 від 18.05.2018 з проханням продовжити термін дії договору строком на 2 роки 11 місяців. 
		Відповідач листами № 11-02-03923 від 20.06.2018 та № 11-02-00289 від 16.01.2019 повідомив Приватне акціонерне товариство "Київстар" та Дніпропетровський державний коледж будівельно-монтажних технологій та архітектури (балансоутримувача) про припинення договору з 23.07.2018, мотивуючи п. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" з урахуванням приписів ст. 80 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII, керуючись наказом Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області від 24.04.2018 № 66/02-Н; просив відповідно до умов спірного договору повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані балансоутримувачу з наданням одного примірника акту орендодавцю; нагадав, що обов`язок щодо складання акту приймання  передачі про повернення майна покладається на орендаря.
		Відповідач зазначає, що не отримував лист відповідача про припинення дії договору № 11-02-03923 від 20.06.2018, тому наявні підстави для визнання договору продовженим на той саме строк і на тих саме умовах.
		Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом та є предметом спору у даній справі.
		Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для визнання договору оренди продовженим на тих самих умовах і на той самий строк, на який він був укладений.
		У пункті 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення строку його дії.
		Згідно з ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору в його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар у силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		Аналогічні положення визначені у частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
		Відповідна вимога (заява) про припинення чи зміну договору оренди може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.
		Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди або протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 25.05.2021 у справі № 910/9949/20, від 30.01.2020 у справі № 904/1207/19, від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 також зазначила, що здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у такій діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. З викладеного, зокрема, випливає обов`язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємця письмово в розумний строк.
		Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.
		Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.
		Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у ст. 764 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця, як власника майна, володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у виді припинення чи продовження договору є пов`язаним із дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
		За змістом ч. ч. 1,2 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
		Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
		Колегія суддів зазначає, що принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, а висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, оціненими та дослідженими судами, позаяк судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Зважаючи на викладене, істотне значення у наведеному випадку має факт доведення орендодавцем інформації про припинення дії договору оренди до орендаря, а саме направлення орендодавцем відповідного повідомлення в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору оренди та отримання його орендарем, а також зміст самого повідомлення, оскільки таке повідомлення обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди.
		При цьому наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами є свідченням про добросовісність дій орендодавця.
		Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
		Під час вирішення спору судом встановлено, що сповіщення відповідачем позивача про припинення дії договору з 23.07.2018 підтверджується, зокрема, листом від 20.06.2018 №11-02-03923, який був надісланий позивачу 03.07.2018, що підтверджується копією списку № 1 згрупованих поштових відправлень, в якому, зокрема, зазначено адресата (ПрАТ «Київстар»), адресу (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53), номер вкладеного відправлення (№ 11-02-03923), та який містить відтиск штампу поштового відділення з датою 03.07.2018; фіскальним чеком від 03.07.2018. Згідно рекомендованого поштового відправлення №4900063655096 зазначене відправлення отримано позивачем 05.07.2018. 
		Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір є таким, що припинився з 23.07.2018 у зв`язку з закінченням строку, на який він був укладений. Підстави вважати договір продовженим з 23.07.2018 по 22.06.2021 відсутні з огляду на те, що орендодавцем було здійснено «добросовісне» звернення до орендаря з повідомленням про припинення дії договору на дату закінчення дії договору, що не суперечить положенням ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
		В апеляційній скарзі позивач посилався на те, що фіскальний чек від 03.07.2018 підтверджує направлення документації за списком №5133, тоді як відповідачем наданий список №1, тому, на думку апелянта, фіскальний чек від 03.07.2018 не може бути доказом належного відправлення листа від 20.06.2018 №11-02-03923.
		Відповідачем до поданого ним відзиву на апеляційну скаргу, який не прийнятий апеляційним господарським судом до розгляду, надана копія списку згрупованих поштових відправлень №5133, яким підтверджується надіслання позивачу рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4900063655096.
		Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Відповідачем не обґрунтовано неможливості подання списку згрупованих поштових відправлень №5133 до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому такий доказ до розгляду колегією суддів не приймається. Разом з тим, оцінивши докази надіслання листа від 20.06.2018 №11-02-03923 позивачу, що містяться в матеріалах справи, враховуючи положення ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про вчинення відповідачем залежних від його волі необхідних дій для повідомлення позивача про припинення дії договору.
		Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції Закону України від 21.04.2011 № 3269-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин») оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди. Така саме умова узгоджена сторонами в п. 10.1 договору з урахуванням додаткової угоди від 16.11.2015.
		Водночас, підстави пролонгації договорів оренди державного та комунального майна у вигляді так званої «мовчазної згоди» сторін вичерпно врегульовано положеннями ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 284 Господарського кодексу України та ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а норма ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не є такою, що унеможливлює «автоматичне» продовження дії договору оренди, оскільки відповідна норма не регулює питання, пов`язані як із закінченням дії договору оренди, так і з продовженням його дії, тобто спірні правовідносини не є предметом регулювання цієї норми матеріального права (подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі №910/5410/19).
		Щодо доводів апеляційної скарги про неприпустимість суперечливої поведінки позивача колегія суддів вказує на те, що отримання відповідачем плати від позивача за час фактичного використання орендованого майна не засвідчує суперечливу поведінку відповідача як орендодавця щодо припинення договору оренди, адже користування державним майном здійснюється на платній основі (подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19).
		Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав у задоволенні позову.
		Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області 17.01.2023 у справі №904/9320/21 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі відносяться на апелянта.
		Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 - 284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/9320/21 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/9320/21 залишити без змін.
		Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Приватне акціонерне товариство "Київстар".
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
		 
		Повна постанова суддями Орєшкіною Е.В. та Чус О.В. підписана 22.05.2023, суддею Кощеєвим І.М., у зв`язку з перебуванням у відпустці, 29.05.2023.
		 
		 
		Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
		Суддя О.В. Чус
		Суддя І.М. Кощеєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...