Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 654/1169/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2023.
Дата набрання законної сили: 18.05.2023
Номер судового провадження: 61-3348ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		18 травня 2023 року                     
		м. Київ
		 
		справа № 654/1169/21
		провадження № 61-3348св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Бехтерська територіальна громада, 
		 
		третя особа - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2021 року у складі судді Сіянко В. М.та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у складі суддів: Базіль Л.В., Бездрабко В. О., Приходько Л. А., 
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2021 року  ОСОБА_1  звернувся з позовом до Бехтерської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		Позов мотивований тим, що батькам  ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності подружжя належало домоволодіння, що розташоване в с. Новофедорівка, Голопристанського району, Херсонської області.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_4 помер, після смерті якого спадкоємцями на все його майно були його дружина ОСОБА_5 та старший син ОСОБА_6 в рівних частках кожен.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_5 
		30 жовтня 2018 року до Голопристанської державної нотаріальної контори Херсонської області із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 , звернувся син померлої ОСОБА_6 
		10 грудня 2019 року до Голопристанської державної нотаріальної контори Херсонської області із заявою про прийняття спадщини звернувся позивач ОСОБА_1 , якому рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2019 року був наданий додатковий строк у два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
		ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача ОСОБА_6 .
		Позивач зазначив, що йому було відомо про те, що до спадкової маси після смерті батька увійшло домоволодіння, розташоване в с. Новофедорівка, Голопристанського району, Херсонської області, але за життя брат запевнив його, що батько подарував брату свою частку, тому він вважав за недоцільне звертатися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Проте, після смерті брата, позивач дізнався, що батько подарував не лише свою частку, а все домоволодіння.
		Вказав, що на момент смерті батька він був особою похилого віку, мав велику кількість захворювань, систематично проходив лікування, постійно проживав в м. Одеса, що також створювало труднощі у вчиненні дій щодо прийняття спадщини.
		З посиланням на викладені обставини, а також на те, що його було введено в оману щодо обсягу спадкового майна, позивач вказував, що пропустив строк для прийняття спадщини після смерті батька з поважних причин.
		З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив:
		надати ОСОБА_1 додатковий строк в шість місяців на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		У травні 2021 року  ОСОБА_1  звернувся з позовом до Бехтерської територіальної громади про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності.
		Позов мотивований тим, що батькам  ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності подружжя належало домоволодіння, що розташоване в с. Новофедорівка, Голопристанського району Херсонської області.
		Після смерті батьків та старшого брата ОСОБА_6 позивач дізнався, що за договором дарування, укладеним 19 травня 1986 року між ОСОБА_4 (батьком позивача) та ОСОБА_6 (братом позивача), який посвідчений Новофедорівською сільською радою, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_4 безоплатно у власність домоволодіння, розташоване в с. Новофедорівка, Голопристанського району, Херсонської області. Таким чином, батько подарував не лише свою частину, а все домоволодіння, проте договір укладений без згоди матері.
		28 січня 2004 року рішенням № 5 виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району підтверджено право власності на нерухоме майно - житловий будинок ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , та доручено Херсонському Бюро технічної інвентаризації в Голопристанському районі видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_6 . На підставі цього рішення ОСОБА_6 19 лютого 2004 року видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
		ОСОБА_1 зазначив, що до повноважень сільської ради не входить прийняття рішень про підтвердження права власності, рішення сільської ради не супроводжується відповідними документами в якості нормативної підстави його прийняття.
		Позивач просив:
		визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 5 від 28 січня 2004 року «Про підтвердження права власності на нерухоме майно» - житловий будинок ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 ;
		визнати недійсним свідоцтво Серії НОМЕР_1 від 19 лютого 2004 року про право власності ОСОБА_6 на нерухоме майно - житловий будинок ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 24 червня 2021 року цивільну справу № 654/1169/21 за позовом ОСОБА_1 до Бехтерської територіальної громади про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, та цивільну справу № 654/1314/21 за позовом ОСОБА_1 до Бехтерської територіальної громади про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності, об`єднано в одне провадження та прийнято до свого розгляду, присвоєно справі номер 654/1169/21.
		Ухвалою  Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .
		Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до Бехтерської територіальної громади, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності задоволено частково.
		Визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 5 від 28 січня 2004 року «Про підтвердження права власності на нерухоме майно».
		Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 , видане на підставі рішення виконкому Новофедорівської сільської ради № 5 від 28 січня 2004 року, на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_6 .
		У задоволенні інших вимог відмовлено.
		Рішення суду про задоволення позовних вимог мотивовано тим, що рішення виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради «Про підтвердження права власності на нерухоме майно» № 5 від 28 січня 2004 року є таким, що не відповідає приписам Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому оскаржуване рішення та видане на його підставі свідоцтво про право власності на майно є незаконними. Суд першої інстанції вказав, що оскаржуваним рішенням виконавчий комітет Новофедорівської сільської ради фактично передав у власність ОСОБА_6 нерухоме майно, яке не перебувало у комунальній власності. 
		Відмовивши у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини, оскільки з наданих документів прямо не вбачається наявність таких труднощів через стан здоров`я, вік, а суд не володіє спеціальними знаннями для встановлення фізичного стану позивача, який перешкоджав би зверненню до нотаріальної контори, а тому позивач мав можливість у цей період звернутися до нотаріуса з відповідною заявою. Суд першої інстанції вказав, що на момент відкриття спадщини та протягом шести місяців, ОСОБА_1 не знаходився на лікуванні
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Грицак К. В., залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Коваленко В. В., задоволено.
		Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2021 року в частині визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 5 від 28 січня 2004 року «Про підтвердження права власності на нерухоме майно», визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення виконкому Новофедорівської сільської ради № 5 від 28 січня 2004 року, на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_6 , скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих позовних вимог.
		В іншій частині оскаржуване рішення суду залишено без змін.
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та вказав, що ОСОБА_1 не оспорює факт обізнаності про смерть свого батька в день її настання, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини почався з 29 вересня 2008 року і закінчився 29 березня 2009 року. На момент відкриття спадщини та протягом шести місяців, ОСОБА_1 не знаходився на лікуванні. Доказів, які б спростовували правильність цих висновків, матеріали справи не містять, не надано їх і в ході апеляційного перегляду справи.
		Відхиливши аргументи апеляційної скарги щодо встановлення у ОСОБА_1 злоякісного новоутворення травневої системи, що на думку позивача є непереборною обставиною, пов`язаною з істотними труднощами для вчинення дій щодо прийняття спадщини, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний діагноз позивачу діагностовано 18 лютого 2020 року, тобто ця обставина була виявлена та констатована зі спливом понад 10 річного строку по закінченню терміну, визначеного законом для прийняття спадщини.
		Суд апеляційної інстанції вказав, що територіальна віддаленість місця проживання позивача від місця відкриття спадщини, сама по собі також не може слугувати підставою для задоволення вимог позивача, оскільки позивач не був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини, шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними рішення виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 5 від 28 січня 2004 року «Про підтвердження права власності на нерухоме майно» та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач не надав суду докази на підтвердження того, що він є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та доказів того, що спірний будинок входив до спадкової маси після смерті батька. Суд апеляційної інстанції вказав, що позивач в установленому законом порядку не довів факт наявності порушення та/або оспорювання його прав та інтересів, що є самостійною правовою підставою для відмови у задоволенні позову.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У березні 2022 року  ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, підписану представником ОСОБА_3 , в якій просить скасувати рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами застосовані норми матеріального та процесуального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Так позивач вказує, що:
		родинні відносини його з батьками та рідним братом підтверджуються належними та допустимими доказами, тому доводи суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 не надав докази на підтвердження того, що він є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_4 є необґрунтованими;
		спірний житловий будинок належав батьку та матері ОСОБА_1 в рівних частках, оскільки був придбаний під час шлюбу, тому позивач, відповідно до частини першої статті 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги за законом;
		право власності на спірний житловий будинок ОСОБА_6 набуте незаконно, така нерухомість не може бути виключена із спадкової маси та відповідно підлягає розподілу між спадкоємцями, тому доводи суду апеляційної інстанції про недоведення порушення прав позивача є необґрунтованими;
		суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що саме після смерті брата (коли позивач фактично дізнався про склад спадщини та можливість оспорити порядок спадкування) у ОСОБА_1 було виявлено злоякісне новоутворення травної системи, що, на думку позивача, вважається саме тією непереборною обставиною, яка виникла незалежно від його волі та пов`язана з істотними труднощами для вчинення дій щодо прийняття спадщини;
		судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду з приводу того, що тяжкий стан особи, викликаний наявністю тривалих захворювань (особливо онкологічних) вважається обґрунтованою підставою для задоволення позову про надання додаткового строку для прийняття спадщини (постанова від 12 травня 2021 року у справі № 766/12921/20-ц, постанова від 08 липня 2020 року у справі № 202/2278/17).
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. 
		Після усунення недоліків ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2022 року поновлено ОСОБА_1  строкна касаційне оскарження рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2021 рокута постанови Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 654/1169/21, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 654/1169/21, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року відмовлено.
		Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року направлено до Теплодарського міського суду Одеської області копії матеріалів касаційного провадження № 61-3348ск22 у справі № 654/1169/21 для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
		У квітні 2023 року матеріали відновленого втраченого судового провадження у справі № 654/1169/21 надійшли до Верховного Суду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 16 травня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 430/1281/14-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 577/2977/15-ц, від 12 травня 2021 року у справі № 766/12921/20-ц, від 08 липня 2020 року у справі № 202/2278/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
		Фактичні обставини
		Суди встановили, що батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		Згідно копії договору дарування від 19 травня 1986 року ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_6 прийняв у дар житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в с. Новофедорівка, Голопристанського району, Херсонської області на землях радгоспу «Сонячний». Житловий будинок належить дарувальнику ОСОБА_4 на підставі записів з господарської книги Новофедоровської сільської ради народних депутатів № 111. Договір посвідчений у виконавчому комітеті Новофедорівської ради.
		28 січня 2004 року рішенням виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 5 на підставі заяви ОСОБА_6 та технічної документації було вирішено підтвердити право власності ОСОБА_6 на нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 . Доручено Херсонському бюро технічної інвентаризації в Голопристанському районі видати ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 .
		19 лютого 2004 року Новофедорівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області було видано ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . Право власності на житловий будинок 19 лютого 2004 року зареєстровано в Херсонському міжміському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_6 в реєстровій книзі № 2 за реєстровим № 231.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . 
		Згідно з інформацією, наданою завідуючим Голопристанською державною нотаріальною конторою від 25 лютого 2020 року № 155/02-14, після смерті ОСОБА_4 до Голопристанської державної нотаріальної контори Херсонської області 10 червня 2010 року надійшли заяви про прийняття спадщини за законом від його дружини ОСОБА_5 та його сина ОСОБА_6 .
		ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . 
		Згідно інформації, наданої завідуючим Голопристанської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_5 заява про прийняття спадщини надійшла від ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 після смерті якого спадкоємцем є його дочка ОСОБА_2 , яка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.
		Згідно виписки з історії хвороби ОСОБА_1 . Комунальної установи «Міської клінічної лікарні № 1» м. Одеса за № 5882/416, № 5882/416, 1482/1032, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 23 квітня 2013 року по 29 квітня 2013 року, з 13 липня 2015 року по 21 липня 2015 року, з 13 грудня 2017 року по 20 грудня 2017 року.
		18 лютого 2020 року ОСОБА_1 перебував на обстеженні в інституті онкології, з 09 березня 2021 року по 26 березня 2021 рік перебував на лікуванні в кардіологічному відділенні.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2021 року у справі № 766/12921/20-ц (провадження № 61-3541св21), на яку посилається позивач в касаційній скарзі, зазначено, що: «[…] вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, яка є незмінною. […] Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачка, як спадкоємець за законом за правом представлення після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі - ОСОБА_3 , пропустила на незначний термін установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки на момент її смерті вона проходила тривале медичне обстеження, внаслідок чого у неї було виявлено рідкісну хворобу».
		У постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21 (провадження № 61-11195св22) зазначено, що: «Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. […] Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою. […] У постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18) Верховний Суд додатково зазначив, що, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року у справі № 148/2003/20 (провадження № 61-404св22) зазначено, що: […] судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, а також суб`єктивне сприйняття спадкоємцем тих чи інших обставин».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 148/1923/20 (провадження № 61-3145св22) зазначено, що: «Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що […] віддаленість місця проживання позивачів від місця відкриття спадщини, не є поважними причинами пропуску встановленого законом строку для подання заяв про прийняття спадщини. […] обґрунтованим є посилання судів на те, що у відповідності до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, позивачі не були позбавлені можливості реалізувати свої спадкові права шляхом подання відповідних заяв про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку. Встановивши, що у позивачів були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову».
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
		У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зробили обґрунтований висновок про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, оскільки він не надав безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.
		Доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм матеріального права позивачем та переоцінки доказів у справі, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції. 
		Посилання касаційної скарги на те, що суди ухвалили судові рішення без урахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справа № 202/2278/17 (провадження № 61-9371св19), безпідставні, оскільки у цій справі інші фактичні обставини, а саме те, що ОСОБА_5 з квітня 2016 року діагностовано захворювання рак правої легені; наявність пухлини у правій легені з деструкцією 2, 3 ребер, а також метастазами в праву та ліву легені, що підтверджується виписками із медичної карти амбулаторного хворого. Допитані свідки пояснили, що ОСОБА_5 на момент смерті своєї матері був у важкому стані, онкохворий. Приблизно з жовтня 2016 року - січня 2017 року був лежачим. З 10 травня до 27 грудня 2016 року ОСОБА_5 отримав 12 курсів хіміотерапії. Верховний суд вказав, що oцінюючи доводи про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтовані висновки про наявність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій у зв`язку з важкою та тривалою хворобою ОСОБА_5.
		Доводи касаційної скарги про те, що судами не враховані правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 430/1281/14-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 577/2977/15-ц колегія суддів відхиляє, оскільки висновки судів в цій справі не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається позивач.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/15132/19 (провадження № 61-14687св20) зазначено, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту». […] У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що «порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову». У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».
		У справі, що переглядається, встановивши, що позивачем не надано доказів того, що він є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та доказів того, що спірний будинок входив до спадкової маси після смерті батька, суди зробили обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову.
		Порушень судом норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи суд касаційної інстанції не встановив. При цьому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України). 
		Висновки Верховного Суду
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційних скарг, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		З урахуванням меж касаційного перегляду та висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21 (провадження № 61-11195св22), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року у справі № 148/2003/20 (провадження № 61-404св22), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 148/1923/20 (провадження № 61-3145св22), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/15132/19 (провадження № 61-14687св20), не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
		Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                  І. О. Дундар
		 
		                                                                          Н. О. Антоненко 
		 
		                                                                                                            М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...