Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/4434/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів.
Надіслано судом: 30.05.2023. Зареєстровано: 30.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2023.
Дата набрання законної сили: 06.06.2023
Номер судового провадження: 1-кс/335/1355/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022082020000374

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4434/23  1-кс/335/1355/2023 
		 
		 
		29 травня 2023 року                            м. Запоріжжя
		 
		Слідчий суддяОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,захисника підозрюваного ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннястаршого слідчогоСУ ГУНПв Запорізькійобласті ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12022082020000374 від 18.04.2022, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Степногірськ Целіноградської області Республіки Казахстан, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		25.05.2023 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_8 , про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення застави.
		Як випливає з клопотання, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022082020000374 від 18.04.2022, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Зокрема, досудовим розслідуванням встановлені обставини, що дають підстави підозрювати, що не пізніше грудня місяця 2022 року (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені), громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області, яка з 25.02.2022 та на час складання повідомлення про підозру є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, маючи проросійські погляди та досвід роботи в закладах освіти, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями Російської Федерації, прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації  так званої «военно-гражданской администрации Запорожской области», добровільно зайняв посаду «начальника управления физической культуры и воспитания Министерства образования и науки Запорожской области» (з 22.06.2022 зареєстрована в «реестре юридических лиц, осуществляющих деятельность в Запорожской области» з повним найменуванням «Министерство науки и образования Запорожской области»), яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в тому числі: організація проведення масових спортивних заходів та змагань на території м. Мелітополь Запорізької області, організація запровадження в закладах освіти м. Мелітополь Запорізької області тренувальних спортивних секцій, з метою виховання у молоді проросійських поглядів, тощо.    
		Таким чином, ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що вчинив добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується наявністю ризиків, зазначених у п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 клопотання підтримав, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.
		Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 , при вирішенні питання по суті клопотання поклався на розсуд слідчого судді.
		Клопотання розглядалось без участі підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України на підставі наявності достовірних даних про перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України, які стороною захисту не були оспорювались і не спростовувались.
		Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з такого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Щодо обґрунтованості підозри.
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
		У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
		При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
		Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
		Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий  що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
		З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_10 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України.
		На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий та прокурор надали в копіях відповідні докази:
		протокол огляду від 13.04.2023, яким зафіксовано огляд веб-публікації, оприлюдненої 13.03.2023, щодо участі ОСОБА_5 у відеосюжеті про діяльність центру самбо у Мелітопольській школі № 15, в якому бере участь, в тому числі ОСОБА_5 , який надає коментар щодо діяльності вказаного центру;
		протокол огляду від 02.05.2023, яким зафіксовано огляд публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «За!ТВ. Новости Запорожской области» на каналі за відповідним посиланням у програмі «Telegram», де серед іншого, наводиться пряма мова ОСОБА_5 як «начальника управления физической культуры и воспитания мнистерства образования ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
		протокол огляду від 05.05.2023, яким зафіксовано огляд веб-ресурсу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , на якому розміщені відомості щодо створених на тимчасово окупованій частині території Запорізької області органів управління, підконтрольних органам державної влади Російської Федерації, та їх структури, серед яких зазначено й «министерство образования и науки ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
		фотокопія «Указа временно исполняющего обязанности губернатора Запорожской области «О некоторых вопросах опубликования нормативных правовых актов губернатора Запорожской области» от 03.03.2023 № 19-у, яким сайт ІНФОРМАЦІЯ_4 визначений як офіційний сайт адміністрації Запорізької області для розміщення нормативних правових актів;
		фотокопія «Указа временно исполняющего обязанности губернатора Запорожской области «О системе и структуре исполнительных органов Запорожской области и создании администрации Губернатора и Правительства Запорожской области» от 29.03.2023 № 33-у;
		фотокопія «Указа председателя совета министров военно-гражданской администрации Запорожской области «О правопреемстве министерства образования и науки Запорожской области» від 21.09.2022 № 260/1-у;
		роздруківка структури «министерство образования и науки Запорожской области», де зазначено й «управленияефизической культуры и воспитания;
		протокол огляду від 12.05.2023, яким зафіксовано огляд веб-публікації з відомостями про громадян України, які добровільно співробітничають з представниками органів влади Російської Федерації, сере яких зазначений й ОСОБА_5 ;
		протокол огляду від 10.05.023, яким зафіксовано огляд веб-публікації на офіційному сайті політичної партії « ІНФОРМАЦІЯ_6 », де, серед іншого, містяться відомості про ОСОБА_5 як про кандидата від вказаної партії до незаконно створених представницьких органів на території Запорізької області;
		протоколи допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
		фотокопії особових карток ОСОБА_5 як громадянина України, які зберігаються в органах УДМС України.
		Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
		Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Щодо наявності ризиків.
		В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:
		- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
		- ризик незаконного впливу на потерпілого;
		- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
		Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути, зокрема:
		- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;
		- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи;
		- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином  підтверджене документально;
		- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;
		- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
		Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що вказані у клопотанні ризики можуть бути підставою для застосування до підозрюваного такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою.
		Щодо ризику переховування від досудового розслідування та суду.
		Діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за який передбачено покарання до десяти років позбавлення волі. Ця обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
		У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід  необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).
		Крім того, з моменту офіційної публікації повідомлення про підозру та повісток про виклик до слідчого ОСОБА_5 вважається обізнаним про наявність у нього статус підозрюваного, а неявка за вказаними повістками та невжиття дій щодо виїзду з тимчасово окупованої території може тлумачитись як ухилення від судового розслідування.
		Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
		Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого та дослідження їх судом.
		Відтак, не можна виключати спроб підозрюваного вчиняти вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, враховуючи їх уразливий стан як внутрішньо переміщених осіб, які залишили на тимчасово окупованій території своє майно, знайомих тощо.
		Щодо ризику перешкоджання досудовому розслідуванню іншим чином.
		Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого щодо того, що підозрюваний ОСОБА_5 , може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї діяльності, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування, а також, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини, оскільки він має безпосеред.
		Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання або домашній арешт, свідчить той факт, що вказані заходи не здатні забезпечити ізоляцію підозрюваного в тій мірі, яка була б достатньою для запобігання вказаних вище ризикам. 
		Неможливість обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки обґрунтовується таким.
		Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194цього Кодексу, і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
		Однак в даному випадку слідчому судді не було надано жодних відомостей про осіб, які виявили бажання поручитись за підозрюваного, які б для слідчого судді та будь-якого поміркованого стороннього спостерігача були б достатніми для висновку, що ці особи здатні забезпечити правомірну поведінку підозрюваного. Самий факт перебування цих осіб у родинних та близьких стосунках із підозрюваного не може бути єдиною підставою для такого висновку.
		Про неможливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п.3 ч.1 ст. 176 КПК України свідчить те, що на час звернення з клопотанням до слідчого судді, відповідних клопотань від заставодавців не надходило. 
		Слідчий суддя також бере до уваги, що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
		Також слідчий суддя зауважує, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 175-177, 182, 183, 194, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
		УХВАЛИВ:
		Клопотання старшого слідчого старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4  задовольнити.
		Обрати відносно підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», без права звільнення з-під варти під заставу.
		Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання підозрюваного в порядку звернення цієї ухвали до виконання.
		Після затримання підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі цієї ухвали, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України доставити його до місця кримінального провадження для участі у розгляді слідчим суддею, судом питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
		 
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
		Повний текст ухвали оголошений о 11 год. 45 хв. 30.05.2023.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...