Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/3325/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2023. Зареєстровано: 30.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2023.
Дата набрання законної сили: 16.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.05.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3325/20
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач, 
		суддів: Чередко А.Є., Коваль Л.А.
		секретар судового засідання Мацеко с І.М.
		розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-Інтернешнл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 (суддя Мартинюк С.В.)
		 
		у справі № 904/3325/20
		за заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро 
		про затвердження плану санації ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" до відкриття провадження у справі про банкрутство 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро із заявою про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської від 31.07.2020 затверджено план санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "ДМЗ". Скасовано мораторій, введений ухвалою від 24.06.2020.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі №904/3325/20 залишено без змін.
		Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 касаційну скаргу ТОВ Метпромбуд Інвест залишено без задоволення. Касаційну скаргу ТОВ Гір-Інтернешнл залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20 залишено без змін.
		01.07.2022 ПрАТ "ДМЗ" звернулось з заявою про затвердження змін до Плану санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської від 18.11.2022 у задоволенні заяв ТОВ "Метпромбуд Інвест", ТОВ "ТД ТЕК-Україна" про припинення процедури санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство відмовлено.
		Затверджено План санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, б.3, ідентифікаційний код 05393056) до відкриття провадження у справі про банкрутство в новій редакції зі змінами.
		Продовжено досудову санацію Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на строк, передбачений Планом санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" в новій редакції зі змінами.
		Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю Гір-Інтернешнл подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської від 18.11.2022 у справі №904/3324/20 та постановити нове рішення, яким відмовити у затвердженні плану санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" та продовженні строку досудової санації на строк, передбачений планом санації в новій редакції.
		В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
		Скаржник стверджує, що ліквідація боржника йому вигідніше за продовження досудової санації.
		Наголошує, що боржник не довів свою здатність виконати умови плану санації.
		Апелянт зауважує, що законодавство щодо неплатоспроможності для етапу досудової санації не передбачає можливості прощення 20% боргу, як це санкціоновано судом.
		Вказує на те, що суд першої інстанції допустив ситуацію, яка еквівалентна поруки держави за боржника.
		Також, заявив про понесенні ним витрати на професійну правничу допомогу та просив стягнути їх з боржника.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-Інтернешнл" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі №904/3325/20 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази надіслання копії апеляційної скарги учасникам справи.
		Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги, надано докази надіслання копії апеляційної скарги на адресу учасників справи.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-Інтернешнл" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі №904/3325/20. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 23.02.2023 о 11 год. 30 хв.
		Також, не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської від 18.11.2022 у справі №904/3324/20 та відмовити у затвердженні змін до плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод". Припинити процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод".
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі №904/3325/20 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у розмірі 7 443,0 грн.; докази надіслання копії апеляційної скарги учасникам справи, обґрунтувати свої вимоги та зазначити у чому саме полягає незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, вказати з чим саме не згоден апелянт, викласти обставин у даній справі та підстави перегляду ухвали суду першої інстанції .
		Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги.
		В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, судом встановлено обставини, що мають значення для справи, які не були доведені боржником, а висновки суду не відповідають обставинам справи,
		Скаржник стверджує, що у межах цієї судової справи існувало 3 підстави, визначені абз 4 ч. 8 ст. 5 КУзПБ, для відмови у затвердженні плану санації (у т.ч. для відмови у затвердженні змін до плану санації).
		Наголошує, що ТОВ «Індорбуд» є заінтересованою особою стосовно боржника, набуло право голосу на підставі фіктивних правочинів, які, до того ж, не підтверджують виникнення права вимоги у нього (як кредитора) до боржника.
		Апелянт зауважує, що відомість руху основних засобів боржника станом на серпень 2022 однозначно свідчить про те, що в разі ліквідації боржника у порядку встановленому КУзПБ, вимоги ТОВ «Метпромбуд Інвест» були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації, а протилежні висновки суду є суб`єктивними прогнозами та припущеннями.
		Вказує на те, що боржник не виконав процесуального обов`язку щодо надсилання іншим учасникам справи судової кореспонденції та доказів: це здійснювалось ним частково та на вимогу кредиторів у судових засіданнях, а судом не забезпечено реалізації цього інституту господарського судочинства.
		Також, звертає увагу на те,що з нового ліквідаційного аналізу походить, що будь-якого погіршення економічних показників боржника не існує, тобто боржником були надані недостовірні відомості щодо власного фінансового стану.
		Окрім того, скаржник зазначає, що боржник не довів вжиття конкретних заходів у межах саме санаційної процедури.
		Поміж іншого, наголошує, що боржником не було погашено заборгованість ТОВ «Метпромбуд Інвест» у розмірі 7 409 890,53 грн у ІІІ кварталі 2022 року, як це було передбачено затвердженим судом планом санації, не здійснено навіть часткової оплати, що свідчить про те, що такий виконаний не буде.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі №904/3325/20. Об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі №904/3325/20 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-Інтернешнл" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі №904/3325/20. Розгляд апеляційних скарг призначено у судове засідання з викликом сторін на 23.02.2023 о 11 год. 30 хв.
		Від Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 ухвалено судові засідання у справі №904/3325/20, у тому числі, призначене на 23.02.2023 о 11 год. 30 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
		06.02.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від ПрАТ «ДМЗ» надійшов відзив на апеляційні скарги ТОВ "ГІР-Інтернешнл" та ТОВ "Метпромбуд Інвест", в якому просить скарги кредиторів залишити без задоволення, а оскаржуване рішення  без змін.
		20.02.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від кредитора ТОВ «Торговельний будинок «Енергоальянс» надійшов відзив на апеляційні скарги ТОВ "Метпромбуд Інвест", в якому просить скарги задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове  про відмову в затвердженні плану санації в новій редакції (зі змінами) і про відмову в продовженні процедури досудової санації.
		Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-Інтернешнл" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2023 ухвалено судові засідання у справі №904/3325/20, у тому числі, призначене на 23.02.2023 о 11 год. 30 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-Інтернешнл" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
		Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання Корунд" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2023 ухвалено судові засідання у справі №904/3325/20, у тому числі, призначене на 23.02.2023 о 11 год. 30 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання Корунд" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
		У судовому засіданні 23.02.2023 приймали участь представники кредиторів: ТОВ "Гір-Інтернешнл" (апелянт-1) та ТОВ "Метпромбуд Інвест" (апелянт-2), ТОВ "ТД ТЕК-Україна", ТОВ "НВО Корунд" та заявника (боржника) ПрАТ "Дніпровський металургійний завод", надали суду свої пояснення. Колегія суддів, заслухавши присутніх представників учасників справи, порадившись на місці, оголосила про перерву в судовому засіданні до 23.03.2023 на 11:30 год.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі №904/3325/20, яке відбудеться 23.03.2023 о 11:30 год. Визнано явку представників сторін в судове засідання не обов`язковою.
		Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергореммаш" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2023 ухвалено судові засідання у справі №904/3325/20, у тому числі, призначене на 23.03.2023 о 11 год. 30 хв. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергореммаш" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
		У зв`язку з відрядженням головуючого судді Мороза В.Ф., яке припадає на період, в якому мало відбутися судове засідання, призначене на 23.03.2023, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 колегією суддів ухвалено розгляд справи №904/3325/20 призначити на 05.04.2023 о 14 год. 10 хв., про що повідомлено учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.
		05.04.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від кредитора ТОВ "ГІР-Інтернешнл" надійшли пояснення по справі № 904/3325/20, в яких він підтримав доводи своєї апеляційної скарги.
		В судове засідання 05.04.2023 з`явилися представники ТОВ "Гір-Інтернешнл", ТОВ "НВО Корунд", ПрАТ "Дніпровський металургійним завад", ТОВ "ТД ТЕК-Україна" та ТОВ "Енергореммаш", надали пояснення по справі. Інші учасники апеляційного провадження у судове засідання не з`явилися.
		Порадившись на місці колегія суддів оголосила перерву у судовому засіданні до 19.04.2023 о 12:00.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі №904/3325/20, яке відбудеться 19.04.2023 о 12:00 год. Визнано явку представників сторін в судове засідання не обов`язковою.
		19.04.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від кредитора ТОВ "ГІР-Інтернешнл" надійшли пояснення по справі № 904/3325/20, в яких він підтримав доводи своєї апеляційної скарги.
		У зв`язку з незапланованою відпусткою головуючого судді Мороза В.Ф. судове засідання, призначене на 19.04.2023 не відбулося.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 16.05.2023 на 14:10 год.
		16.05.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від кредитора ТОВ "ГІР-Інтернешнл" надійшла заява про приєднання до матеріалів справи витягу з Опендатабот щодо фінансових показників та декларування (звітності) ПрАТ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 05393056) за 2022 рік чистого прибутку в розмірі 183 122 000 грн.
		Заява обґрунтована тим, що відповідний доказ апелянт не мав можливості подати ні в суді першої інстанції, на в апеляційному суді, так як факт декларування відбувся в 2023 році, тобто після початку апеляційного розгляду. 
		Так, згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема: подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
		При цьому учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України).
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
		Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. 
		Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в постановах від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 24.11.2021 у справі № 915/954/20, сформувалася стала судова практика при вирішенні подібних питань, відповідно до якої: «така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. 
		Слід наголосити, що апелянт ТОВ "ГІР-Інтернешнл" намагається долучити доказ, якого не існувало на момент прийняття ухвали від 18.11.2022 судом першої інстанції.
		При цьому господарським судом при вирішенні питання щодо затвердження змін до Плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство оцінювалися обставини, які снували на момент звернення ПрАТ «ДМЗ» із відповідною заявою та станом на день прийняття судового рішення. Нові обставини, які виникли після прийняття судом рішення  отримання ПрАТ «ДМЗ» за 2022 рік чистого прибутку в розмірі 183 122 000 грн, але яких об`єктивно не існувало у період липень-листопад 2022 року та які могли й не виникнути взагалі, оскільки результат фінансової діяльності за рік залежить від показників усіх повних 12 місяців, не можуть мати ретроспективний вплив на результат вирішення справи.
		Як відзначив Верховний Суд окремій думці до постанови від 15.04.2021 у справі №904/3325/20 прийняття судом апеляційної інстанції до розгляду доказу, якого не існувало на момент прийняття рішення судом першої інстанції не відповідає чинному процесуальному законодавству.
		Враховуючи все вищевикладене, скаржник не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, та фактично подав до суду новий доказ, який створений після прийняття рішення судом першої інстанції, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки такому доказу (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18, від 04.04.2019 у справі № 918/329/18).
		В судовому засіданні 16.05.2023 приймали участь представники кредитора (скаржника) ТОВ "Метпромбуд Інвест", кредитора ТОВ "ТД ТЕК-Україна", кредитора АТ "Українська залізниця" та боржника ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" (в залі суду) та представники кредитора (скаржника) ТОВ "Гір-Інтернешнл", ТОВ "Енергореммаш" та ТОВ "НВО Корунд" (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду). Інші учасники провадження по справі, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не проінформували.
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
		У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
		«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
		Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
		Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
		Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
		Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
		Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
		Як визначено ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономаренко проти України»).
		Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
		Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. 
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
		Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. 
		Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. 
		Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. 
		Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, про що свідчать подані боржником та кредитором відзиви, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами, без участі нез`явившихся представників решти кредиторів.
		Представники кредиторів (апелянтів) ТОВ "Гір-Інтернешнл" та ТОВ "Метпромбуд Інвест" в судовому засіданні 16.05.2023 підтримали доводи своїх апеляційних скарг, просили суд їх задовольнити: скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення  про відмову у затвердженні плану санації та продовженні строку досудової санації на строк, передбачений планом санації в новій редакції.
		Представники кредиторів ТОВ "ТД ТЕК-Україна", АТ "Українська залізниця", ТОВ "Енергореммаш" та ТОВ "НВО Корунд" просили задовольнити апеляційні скарги в повному обсязі, з мотивів та підстав, викладених у них. 
		Представник боржника ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" заперечив проти задоволення апеляційних скарг, наполягав на необхідності залишення оскаржуваного судового рішення без змін.
		Апеляційний господарський суд, заслухавши присутніх представників учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав.
		Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.
		Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Як передбачено ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
		Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства).
		За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, до Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро (далі - ПрАТ ДМЗ, боржник, товариство) із заявою про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 затверджено план санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "ДМЗ". Скасовано мораторій, введений ухвалою від 24.06.2020.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі №904/3325/20 залишено без змін.
		Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 касаційну скаргу ТОВ Метпромбуд Інвест залишено без задоволення. Касаційну скаргу ТОВ Гір-Інтернешнл залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20 залишено без змін.
		01.07.2022 до суду від заявника ПрАТ "ДМЗ" надійшла заява про затвердження змін до Плану санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		Розглянувши поданий План санації в новій редакції (зі змінами), дослідивши матеріали справи та оцінивши подані учасниками справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що в цілому План санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" в новій редакції відповідає вимогам чинного законодавства, порушень при його затвердженні, які б вплинули на результати голосування, судом не встановлено. Також кредиторами не доведено, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим законом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов Плану санації в новій редакції; так само не доведено наявності підстав для припинення процедури санації. 
		В результаті чого, судом було прийнято ухвалу від 18.11.2022 (оскаржуване судове рішення), якою у задоволенні заяв ТОВ "Метпромбуд Інвест", ТОВ "ТД ТЕК-Україна" про припинення процедури санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство  відмовлено; затверджено План санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, б.3, ідентифікаційний код 05393056) до відкриття провадження у справі про банкрутство в новій редакції зі змінами; продовжено досудову санацію Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, б.3, ідентифікаційний код 05393056) на строк, передбачений Планом санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" в новій редакції зі змінами. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Спір виник у зв`язку із ініціативою Боржника щодо застосування до нього санації до відкриття провадження у справі про банкрутство та у зв`язку із поданням Боржником Плану санації в новій редакції зі змінами, умови якого заперечуються кредиторами, включеними в цей план.
		Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
		Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
		Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів (див. висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
		Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
		Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняють це провадження від позовного.
		Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.
		Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
		Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації. 
		Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
		Так, підстави, порядок застосування, здійснення санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, порядок виникнення та врегулювання відповідних правовідносин між сторонами (кредитором та боржником) визначені положеннями статті 5 КУзПБ.
		Згідно з частиною першою цієї статті КУзПБ ініціатива щодо застосування процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство належить Боржнику, про що його засновниками (учасниками, акціонерами) приймається відповідне рішення, а санація здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (далі - план санації).
		В частині другій статті 5 КУзПБ законодавець визначив перелік умов та відомостей, що обов`язково має містити план санації, а саме:
		- розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації;
		- заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації;
		- обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).
		Також в цій частині статті 5 КУзПБ законодавець навів умови, що допускаються в плані санації, однак включаються до плану санації на умовах дискреції  за розсудом Боржника: планом санації може бути передбачено:
		- поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів;
		- різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій;
		- заходи з отримання позик чи кредитів;
		- умови, передбачені частиною другою статті 51 цього Кодексу.
		До плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. До плану санації може додаватися фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації. 
		Відповідно до частини третьої статті 5 КУзПБ у разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.
		Відповідно до частини третьої статті 5 КУзПБ умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації. 
		При цьому до плану санації не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Кодексом; а вимоги кредиторів, які не були змінені або реструктуризовані боржником, можуть бути виключені боржником із плану санації. 
		Погодження та реалізація плану санації не вважаються порушенням договору між боржником та будь-яким кредитором, який не бере участі в плані санації.
		Судом встановлено, що 01.06.2022 Протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ДМЗ» прийнято рішення вжити всіх необхідних заходів, які передбачені КУзПБ для введення (ініціювання) змін до Плану санації ПрАТ «ДМЗ» до відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку із наявністю обставин, які викликали труднощі у виконанні затвердженого ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 Плану санації, зокрема, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану.
		Приватним акціонерним товариством «ДМЗ» 13.06.2022 на офіційному веб-сайті ВГСУ була здійснена публікація-оголошення про проведення 29.06.2022 загальних зборів кредиторів ПрАТ «ДМЗ» у процедурі санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.
		17.06.2022 на адресу кредиторів, включених до Плану санації ПрАТ «ДМЗ» боржником було направлено повідомлення про проведення зборів 29.06.2022 з відповідними додатками.
		Відповідно до затвердженого Плану санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство, розмір вимог кредиторів ПрАТ "ДМЗ", строк виконання зобов`язань перед якими вже настав та які не є забезпеченими заставою майна боржника або майнового поручителя складає 1 246 094 297,45 грн.
		Згідно умов Плану санації, вказані грошові вимоги підлягають задоволенню боржником на умовах відстрочки виконання зобов`язань. Відстрочка виконання зобов`язань встановлювалась на 2 (два) роки від дня затвердження судом Плану санації, а задоволення вимог кредиторів здійснюється протягом 1 (одного) року поквартально рівними частинами.
		Поданий План санації (зі змінами) передбачає продовження терміну відстрочки виконання зобов`язань строком на 3 (три) роки з подальшим розстроченням боргу на 1 (один) рік і погашення заборгованості поквартально рівними частинами та часткове прощення (списання) боргу.
		План санації (в новій редакції зі змінами) передбачає наступні зміни порядку задоволення вимог кредиторів:
		- заборгованість в розмірі 80% від загальної суми боргу підлягає відстроченню строком на 3 (три) роки від дня затвердження Господарським судом Дніпропетровської області змін до Плану санації ПрАТ «ДМЗ». Загальний строк відстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 по справі №904/3325/20, складає 5 (п`ять) років;
		- після завершення терміну відстрочення, заборгованість в розмірі 80% від загальної суми боргу підлягає розстроченню на 1 (один) рік, погашення здійснюється поквартально рівними частинами. Загальний строк розстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 по справі №904/3325/20, складає 1 (один) рік;
		- заборгованість в розмірі 20% боргу  підлягає прощенню (списанню) на протязі 3 (трьох) років з дати постановлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження Плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «ДМЗ» (в новій редакції зі змінами).
		Загальний строк процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «ДМЗ» складає 6 (шість) років з урахуванням внесених змін та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 по справі №904/3325/20.
		Підставою для внесення змін до Плану санації ПрАТ "ДМЗ" є загроза виникнення стану неплатоспроможності Боржника, тобто неплатоспроможності товариства виконати, після настання встановленого Планом санації строку, грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через внесення змін до Плану санації задля відновлення платоспроможності ПрАТ "ДМЗ" та погашення вимог кредиторів.
		Враховуючи наявну військову агресію з боку Російської Федерації проти України, зміну постачальників вугільної та іншої продукції та неможливість її отримання морським транспортом, переорієнтацію бюджету України та зниження ВВП, боржник вважає за доцільне затвердити зміни до Плану санації ПрАТ «ДМЗ» задля подальшого збереження платоспроможності підприємства та задоволення грошових вимог кредиторів.
		29.06.2022 відбулись загальні збори кредиторів ПрАТ «ДМЗ», за результатами яких більшістю голосів було прийнято рішення про схвалення змін до Плану санації ПрАТ «ДМЗ» до відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Відповідно до Протоколу загальних зборів кредиторів ПрАТ "ДМЗ" від 29.06.2022 у зборах приймали участь 5 (п`ять кредиторів), яким за загальною кількістю належать 852 689, 4 голоси, що складає 68,42%, а тому збори вважаються правомочними приймати рішення з порядку денного.
		За результатами голосування по першому питанню порядку денного "Про прийняття рішення про схвалення змін до Плану санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020" проголосували "ЗА" - 789550,0 голосів (63,36% голосів), "ПРОТИ" - 63139,4 голосів (5,066% голосів).
		Кредитор ТОВ "Днепрбус" з кількістю голосів 202,32 проголосував "проти"; кредитор ПП "Оскарвіт" з кількістю голосів 1340,08 проголосував "проти"; кредитор ТОВ "ГІР Інтернешнл" з кількістю голосів 60259,35 проголосував "проти"; кредитор ТОВ "НФП ТОПСТАР" з кількістю голосів 1337,65 проголосував "проти"; кредитор ТОВ "Індорбуд" з кількістю голосів 789550,0 проголосував "за".
		Згідно з висновками поданого ліквідаційного аналізу:
		- фінансовий стан підприємства станом на 31.12.2021 та станом на 30.04.2022 оцінюється як нестійкий, однак такий, що має тенденцію до покращення. Результатом діяльності підприємства в 2021 році є чистий прибуток у розмірі 1 725 157 тис. грн, за 4 місяці 2022 року діяльність підприємства була збитковою, чистий збиток склав - 190 212 тис. грн;
		- розроблений план санації Боржника, виходячи з наявних та планових показників, є більш вигідним для кредиторів ніж ліквідація Боржника, оскільки в результаті впровадження передбачених Планом санації заходів вимоги включених до нього кредиторів можуть бути погашені в більшому обсязі в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, ніж у разі продажу майна в ліквідаційній процедурі, оскільки в ліквідаційній процедурі може бути задоволено лише частину вимог кредиторів, через те, що з`являються додаткові затрати на виплату винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, витрат по збереженню майна боржника, та інші поточні витрати; 
		- у разі продажу майна Боржника в ліквідаційній процедурі банкрутства в електронній торговій системі, початкова ціна аукціону може бути зменшена, що призведе до його продажу за заниженою вартістю та відсутністю коштів на погашення вимог всіх кредиторів;
		- в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство вдасться зберегти господарську діяльність боржника та робочі місця працівникам товариства. В разі ліквідації товариства відбудеться звільнення працівників, які змушені будуть стати на облік в Центр зайнятості, а на державу ляже тягар виплати звільненим особам допомоги по безробіттю;
		- вчинення заходів відновлення платоспроможності боржника призведе до отримання товариством прибутку та задоволення вимог кредиторів. В разі ліквідації товариства вимоги, які не будуть погашені у зв`язку з недостатністю майна вважатимуться погашеними та інші шляхи їх задоволення будуть відсутні.
		Враховуючи те, що показники фінансової, господарської, інвестиційної діяльності ПрАТ "ДМЗ" свідчать про прибутковість та розширення обсягів діяльності підприємства в 2021 році, впровадження передбачених новою редакцією Плану санації заходів відновлення платоспроможності, виходячи з наведених розрахунків, дозволять забезпечити виконання Плану санації та задоволення кредиторських вимог.
		Ліквідаційним аналізом зазначено, що виконання Плану санації свідчить про вигідність для кредиторів порівняно з ліквідацією боржника. 
		Слід зазначити, що незважаючи на врегулювання досудової санації спеціальним законом з процедур банкрутства - КУзПБ, законодавець між тим не поширює весь комплекс засобів та механізмів правового регулювання, що характерні для процедури банкрутства, зокрема, конкурсний характер та черговість задоволення вимог кредиторів з дотриманням саме визначеної Кодексом для процедури банкрутства черговості задоволення вимог кредиторів.
		Єдине застереження щодо черговості задоволення вимог кредиторів містить абзац третій частини 3 статті 5 Кодексу, відповідно до якого до плану санації не включаються вимоги першої і другої черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Кодексом.
		В свою чергу, наведена норма разом з положенням другого речення абзацу четвертого частини третьої статті та абзацу першого частини десятої 5 КУзПБ вказують на те, що участь у санації всіх кредиторів боржника та включення всіх зобов`язань боржника до плану санації не є вимогою до плану санації у розумінні положень частини другої статті 5 КУзПБ, а невключення до плану санації всіх кредиторів Боржника не є порушенням наведених норм Закону.
		Поряд з викладеним, поділ кредиторів на категорії за одним із критеріїв - в залежності від виду вимог, не містить прямого посилання на черговість, а тому не ототожнюється з черговістю у розумінні статті 64 цього Кодексу. При цьому другий критерій поділу на категорії прямо зазначений в Законі - наявність/відсутність забезпечення.
		Практичне ж застосування поділу на категорії в залежності від виду вимог у досудовій процедурі санації полягає у вимозі законодавця передбачити в плані санації різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій (частина друга статті 5 Кодексу), а також у вимозі схвалення плану санації у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, з однаковими (не гірше) умовами для задоволення вимог кредиторів, незалежно від того "за" чи "проти" схвалення плану санації голосував окремий кредитор (абзац другий частини третьої, абзац п`ятий частини четвертої статті 5 КУзПБ).
		Відповідно до частини п`ятої статті 4 КУзПБ з метою запобігання банкрутству боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство вживає організаційно-господарські, управлінські, інвестиційні, технічні, фінансово-господарські, правові заходи відповідно до законодавства. 
		Наявність або відсутність таких заходів характеризує відповідність плану санації вимогам КУзПБ. При цьому боржник, насамперед, зацікавлений у виконанні плану санації та несе всі негативні наслідки його невиконання. Основний напрямок цих норм Кодексу полягає в: своєчасності застосування заходів, що запобігають банкрутству боржника; вигідності для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. 
		Так, обставини вигідності нової редакції Плану санації для включених до нього кредиторів підтверджується ліквідаційним аналізом, відповідно до якого:
		- фінансовий стан Боржника станом на 13.06.2022 оцінюється як нестійкий та такий, що має тенденцію до покращення. Результатом діяльності за 2022 рік є збитки;
		- розроблений план санації Боржника, виходячи з наявних та планових показників, є більш вигідним для кредиторів ніж ліквідація Боржника, оскільки в результаті впровадження передбачених Планом санації заходів вимоги включених до нього кредиторів можуть бути погашені в більшому обсязі в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, ніж у разі продажу майна в ліквідаційній процедурі, оскільки в ліквідаційній процедурі може бути задоволено лише частину вимог кредиторів, через те, що з`являються додаткові затрати на виплату винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, витрат по збереженню майна боржника, та інші поточні витрати; 
		- у разі продажу майна Боржника в ліквідаційній процедурі банкрутства в електронній торговій системі, початкова ціна аукціону може бути зменшена, що призведе до його продажу за заниженою вартістю та відсутністю коштів на погашення вимог всіх кредиторів;
		- в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство вдасться зберегти господарську діяльність боржника та робочі місця працівникам товариства. В разі ліквідації товариства відбудеться звільнення працівників, які змушені будуть стати на облік в Центр зайнятості, а на державу ляже тягар виплати звільненим особам допомоги по безробіттю;
		- вчинення заходів відновлення платоспроможності боржника призведе до отримання товариством прибутку та задоволення вимог кредиторів. В разі ліквідації товариства вимоги, які не будуть погашені у зв`язку з недостатністю майна вважатимуться погашеними та інші шляхи їх задоволення будуть відсутні.
		Частина четверта статті 5 КУзПБ регулює порядок схвалення плану санації.
		Для схвалення плану санації боржник скликає збори кредиторів шляхом письмового повідомлення всіх кредиторів, які відповідно до плану санації беруть участь у санації. Одночасно боржник надає цим кредиторам план санації та розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на офіційному веб-порталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не раніше ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення.
		Якщо план санації передбачає участь у санації забезпечених кредиторів, такий план санації має бути схвалений у кожній категорії забезпеченими кредиторами, які володіють двома третинами голосів кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги забезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.
		Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.
		За заявою забезпеченого кредитора до плану санації включається положення про відмову забезпеченого кредитора від забезпечення. Такий кредитор є незабезпеченим кредитором у частині тих вимог, щодо яких він відмовився від забезпечення.
		План санації має бути схвалений у кожній категорії незабезпеченими кредиторами, які володіють більше ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. При цьому вимоги незабезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.
		Якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.
		План санації не впливає на вимоги кредитора до третіх осіб, якщо кредитор з такими вимогами проголосував проти схвалення плану санації. Затвердження судом плану санації щодо первісного зобов`язання не припиняє пов`язаних з ним додаткових зобов`язань згідно зі статтею 604 Цивільного кодексу України, якщо заставодержатель проголосував проти такого плану.
		Верховний Суд в постанові від 23.01.2020 року по справі №904/1012/14 зауважив на тому, що введення господарським судом процедури санації у справі про банкрутство є переважним поряд із застосуванням щодо боржника ліквідаційної процедури, оскільки під час процедури санації до боржника вживаються заходи щодо оздоровлення його фінансово-господарського становища, задоволення в повному обсязі (частково) кредиторських вимог, з метою відновлення платоспроможності боржника та запобігання його банкрутству як суб`єкта господарювання. 
		Зміни до плану санації вносяться у порядку, встановленому для його затвердження. (абз. 2 ч. 10 ст. 5 КзПБ) 
		Господарський суд постановляє ухвалу про відмову в затвердженні плану санації, якщо:
		- при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів;
		- кредитор, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;
		- боржником були надані недостовірні відомості, що є суттєвими для визначення успішності плану санації. (абз. 4 ч. 8 ст. 5 КзПБ)
		 
		Колегія суддів наголошує, що певна частина доводів скаржників була предметом розгляду Господарським судом Дніпропетровської області у вигляді заперечень кредиторів із зазначенням підстав, передбачених абзацом 4 ч. 8 ст. 5 КУзПБ для відмови у затвердженні змін до плану санації боржника, а так само деякі з них оцінювалися судами усіх трьох ланок у справі № 904/3325/20 при вирішенні питання щодо затвердження плану санації ПрАТ ДМЗ до відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Так, щодо посилань кредиторів на те, що при схваленні нової редакції плану санації, були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів, слід зазначити що такі порушення, хоча і не визначені прямо Законом, однак ними можуть бути:
		- процедурні порушення під час схвалення плану санації, які прямо вказують на порушення організації проведення загальних зборів кредиторів та/або проведення голосування, що доводяться конкретними доказами: неповідомлення кредиторів про проведення загальних зборів тощо; 
		- матеріальні порушення, зокрема порушення порядку формування переліку кредиторів боржника та недотримання вимог статті 5 КУзПБ при визначенні складу розміру їх вимог для включення до плану санації та кількості колосів для участі на загальних зборах кредиторів: використання недостовірної інформації щодо заінтересованості кредиторів стосовно боржника, щодо суми та складу вимог тощо. 
		Заперечуючи проти затвердження змін до плану санації ПрАТ «ДМЗ» з цієї підстави, кредитори посилалися на наступні обставини :
		- наявні ознаки заінтересованості кредитора ТОВ «Індорбуд» щодо боржника, та відсутнє право участі останнього у зборах кредиторів, оскільки строк виконання зобов`язань боржника перед ним ще не настав і це призвело до порушення порядку голосування кредиторами за схвалення нової редакції плану санації на зборах кредиторів;
		- на момент проведення зборів кредиторів з питання схвалення нової редакції плану санації боржника 29.06.2022 року, кредиторам не було представлено звіт щодо виконання діючого на той момент плану санації;
		- кредитори ТОВ «Метпромбуд Інвест», ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» заявляють, що не були повідомлені про скликання зборів кредиторів боржника на 29.06.2002 року. 
		Стосовно цього суд першої інстанції зазначив, що: 
		- матеріали справи містять докази направлення повідомлення про скликання зборів кредиторів ПрАТ «ДМЗ» на 29.06.2022 року кредитору ТОВ «Метпромбуд Інвест» на адресу м. Запоріжжя, вул. Феодосійська буд. 3-А, 7 (том 70, а.с. 92). При первісному розгляді заяви про затвердження плану санації кредитор ТОВ «Метромбуд Інвест» отримував кореспонденцію за вказаною адресою, а представник кредитора вказував цю адресу у своїх заявах до суду. При цьому кредитор не надав суду доказів повідомлення боржника про зміну своєї адреси, а з початком воєнної агресії Російської Федерації, загальний доступ до відомостей реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було обмежено. Тому суд приймає як належний доказ повідомлення кредитора ТОВ «Метпробуд Інвест» про скликання зборів кредиторів на 29.06.2022р. за останньою відомою боржнику адресою : м. Запоріжжя, вул. Феодосійська 3-А, 7.
		Посилання кредитора ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» на те, що його не було повідомлено про проведення зборів кредиторів 29.06.2022 року спростовуються списком згрупованих поштових відправлень (том 70, а.с. 90  зворотній бік);
		- діючим законодавством не передбачено обов`язкового представлення звіту про виконання плану досудової санації боржника при скликанні зборів кредиторів для розгляду питання про схвалення змін до такого плану. А тому представлення до суду звіту про хід виконання плану санації лише 18.07.2022, не може вважатися порушенням законодавства, яке могло б вплинути на результат голосування при схваленні змін до плану санації ПрАТ «ДМЗ»;
		- питання заінтересованості кредитора ТОВ «Індорбуд» та його право брати участь у зборах кредиторів з огляду на момент виникнення зобов`язань боржника перед ним, було предметом дослідження судами трьох інстанцій при розгляді первісної заяви про затвердження плану санації ПрАТ «ДМЗ» по справі № 904/3325/20. Суди дійшли висновку про відсутність підстав для неврахування голосів кредитора ТОВ «Індорбуд» при визначенні результатів голосування за схвалення плану санації ПрАТ «ДМЗ».
		Водночас, апелянт ТОВ «Метпромбуд Інвест» у скарзі зазначає, що ТОВ «Індорбуд» є заінтересованою особою стосовно боржника, набуло право голосу на підставі фіктивних правочинів, які, до того ж, не підтверджують виникнення права вимоги у нього (як кредитора) до боржника.
		Щодо цих тверджень необхідно звернути увагу на таке.
		Як передбачено ч. 4 ст. 5 КУзПБ вимоги незабезпечених кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.
		Поняття заінтересованості особи щодо боржника визначено у ст. 1 КУзПБ, а саме, що заінтересованою особою стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.
		Як було зазначено в Постанові Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 904/3325/20: «в розумінні ст. 1 КУзПБ, ТОВ «Індорбуд» не є заінтересованою особою щодо боржника ПрАТ «ДМЗ», оскільки ТОВ "Індорбуд" не створено за участю боржника, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; ТОВ «Індорбуд» не здійснює контроль над боржником; ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» не здійснює контроль над ТОВ «Індорбуд»; ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» та ТОВ «Індорбуд» не перебувають під контролем третьої особи, яка контролює боржника або кредитора. 
		Колегією суддів не встановлені ст. 1 КУзПБ ознаки, які вказували б, що ТОВ «Індорбуд» є заінтересованою особою щодо ПрАТ «Дніпровський металургійний завод». 
		Посилання апелянтів на те, що ПрАТ «Суха Балка» та ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» мають однакового кінцевого бенефіціарного власника та директора не приймаються судом до уваги, оскільки з дати укладення Договорів відступлення права вимоги, а саме 04.05.2020 року ПрАТ «Суха Балка» вже не є кредитором боржника».
		В свою чергу, переглядаючи вказану постанову суд апеляційної інстанції в касаційному порядку та залишаючи її без змін, Верховний Суд зазначив наступне (п. 8.11 Постанови від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20):
		«Щодо порядку застосування наведених норм Кодексу, а саме частин четвертої та восьмої статті 5 КУзПБ, в контексті порядку схвалення плану санації та підстав для відмови у затвердження плану санації плану, Суд конкретизує позицію щодо кожної з підстави для відмови, у зв`язку із чим зазначає про таке.
		Щодо порушень при схваленні плану санації законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів, то такі порушення, хоча і не визначені прямо Законом, однак ними можуть бути:
		- процедурні порушення під час схвалення плану санації, які прямо вказують на порушення організації проведення загальних зборів кредиторів та/або проведення голосування, що доводяться конкретними доказами: неповідомлення кредиторів про проведення загальних зборів тощо,
		- матеріальні порушення, зокрема порушення порядку формування переліку кредиторів боржника та недотримання вимог статті 5 КУзПБ при визначенні складу розміру їх вимог для включення до плану санації та кількості колосів для участі на загальних зборах кредиторів: використання недостовірної інформації щодо заінтересованості кредиторів стосовно боржника, щодо суми та складу вимог тощо.
		У зв`язку з цими висновками Суд відхиляє аргументи скаржника про невідповідність рішення про схвалення Плану санації, які мотивовані зазначенням про голосування за це рішення ТОВ "Індорбуд" як заінтересованої особи (пункт 5.1.5.), оскільки суди не встановили обставин заінтересованості цієї особи стосовно Боржника у розумінні положень статті 1 КУзПБ. Водночас, дослідження фінансових, економічно-господарських зв`язків окремих кредиторів з Боржником, окрім тих, що прямо визначені законом, не входить в межі дослідження згідно зі статтею 5 КУзПБ».
		Таким чином, питання заінтересованості кредитора ТОВ «Індорбуд» вже було предметом судового розгляду та остаточно вирішено судовими рішеннями, що набрали законної сили. 
		Спроби апелянта повторно винести вказане питання на дослідження судом з тих же самих підстав порушує принцип «res judicata» (принцип правової визначеності), який є одним з основних елементів верховенства права та передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Тобто остаточне рішення правомочного суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.
		В свою чергу, в оскаржуваній ухвалі від 18.11.2022 судом правильно застосовано норми ст. 1 КУзПБ та не встановлено будь-яких інших ознак заінтересованості кредитора ТОВ «Індорбуд» у відношенні до боржника  ПрАТ «ДМЗ».
		При цьому слід наголосити, що застосування критерію пов`язаності осіб в розумінні приписів статті 14.1.159. Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки відповідно до п. 1.1 ст. 1 «Сфера дії Податкового кодексу України» Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Тобто ПКУ не регулює спірні правовідносини, до яких застосовуються положення спеціального закону з процедур банкрутства - КУзПБ, в тій мірі, що стосується й визначення критеріїв та ознак заінтересованості особи щодо боржника.
		 
		Щодо аргументів відносно фіктивності правочинів  договорів відступлення права вимоги. 
		Суд першої інстанції зазначив, що: «дослідивши наявні в матеріалах справи №904/3325/20 копії Договорів відступлення права вимоги та Договори поворотної фінансової допомоги, судом встановлено, що усі Договори відступлення права вимоги укладені 04.05.2020 року; за вказаними Договорами первісним кредитором є ПрАТ «Суха Балка», новим кредитором - ТОВ «Індорбуд», боржник - ПрАТ "ДМЗ"; згідно п. 2.2. Договорів відступлення права вимоги ТОВ «Індорбуд» набуває права вимагати від ПрАТ "ДМЗ" реального виконання зобов`язань, строк виконання яких настав та які виникли за Договором про фінансову допомогу. Права вимоги за Договорами про фінансову допомогу переходять у повному обсязі від ПрАТ «Суха Балка» до ТОВ «Індорбуд» в момент укладення Договору відступлення права вимоги, тобто 04.05.2020р.
		Судом також встановлено, що Договори відступлення права вимоги, які були укладені між боржником, ПрАТ «Суха Балка» та ТОВ «Індорбуд» не визнані в судовому порядку недійсними, тому в силу презумпції правомірності правочину за ст. 204 ЦК України вважаються правомірним.
		Враховуючи викладене, положення п. 2.2 Договорів відступлення права вимоги є достатнім та переконливим свідченням того, що кредиторські вимоги ТОВ «Індорбуд» до ПрАТ "ДМЗ", які виникли за Договорами про фінансову допомогу, є такими, строк виконання яких настав.
		Отже, та обставина, що боржник включив ТОВ «Індорбуд» в категорію кредиторів «строк виконання зобов`язань перед якими настав», пов`язана із настанням строку виконання зобов`язань на момент прийняття рішення зборів кредиторів про схвалення плану санації, що прямо витікає з умов укладених Договорів відступлення права вимоги, а саме: п. 2.2.».
		Вказані висновки відповідають змісту постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 904/3325/20, в якій судом досліджувалися вказані обставини та була надана вичерпна правова оцінка аргументам та запереченням кредиторів з цього приводу.
		Крім того, колегія суддів вважає за необхідне закцентувати увагу на наступному. 
		Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
		Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
		Тлумачення ст. 234 ЦК України свідчить, що фіктивний правочин відноситься до оспорюваних правочинів, тобто визнається недійсним на підставі судового рішення, про що має бути вказано в його резолютивній частині (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 13.01.2021 у справі № 712/7975/17).
		Таким чином, якщо особа вважає (в даному випадку кредитори), що укладення певного правочину спрямоване на недопущення (уникнення) задоволення вимог кредиторів, то такий правочин може набувати ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам), що може бути підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.
		Слід наголосити, що відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		ТОВ «Метпромбуд Інвест» не надано суду доказів (судових рішень, які набрали законної сили), якими б визнавалися договори відступлення права вимоги недійсними як з підстав їх фіктивності, так і за можливих ознак їх фраудаторності.
		Не містять таких доказів і матеріали справи № 904/3325/20 в той час, як відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.
		Відтак, правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".
		Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).
		Відтак, будь-хто з кредиторів ПрАТ «ДМЗ» мали можливість оспорити договори відступлення права вимоги починаючи з липня 2020 року, ініціювавши звернення до суду з відповідним позовом, проте цим правом не скористалися.
		Тому, за таких умов, виходячи з презумпції правомірності правочину, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що ТОВ «Індорбуд» набув право голосу на підставі фіктивних правочині за недоведеності цих обставин.
		 
		Щодо доводів про ненастання строку виконання грошових зобов`язань ПрАТ «ДМЗ» перед ТОВ «Індорбуд».
		Слід зауважити, що оцінка цим твердженням, проте з боку іншого кредитора, вже надавалася судом у цій справі, зокрема, у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 було зазначено таке.
		«З приводу доводів ТОВ "ГІР-ІНТЕРНЕШНЛ" про те, що кредиторські вимоги ТОВ «Індорбуд» є такими, строк виконання яких ще не настав, з огляду на ненадання ПрАТ "ДМЗ" відповідних доказів (письмових вимог ПрАТ «Суха Балка» до ТОВ «Індорбуд», в яких було б зазначено строк повернення коштів по кожному Договору про надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 789 550 000,00 грн.), необхідно зазначити наступне.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи № 904/3325/20 копії Договорів відступлення права вимоги та Договори поворотної фінансової допомоги, суд апеляційної інстанції встановив, що: усі Договори відступлення права вимоги укладені 04.05.2020 року; за вказаними Договорами первісним кредитором є ПрАТ «Суха Балка», новим кредитором - ТОВ «Індорбуд», боржник - ПрАТ "ДМЗ"; згідно п. 2.2. Договорів відступлення права вимоги ТОВ «Індорбуд» набуває права вимагати від ПрАТ "ДМЗ" реального виконання зобов`язань, строк виконання яких настав та які виникли за Договором про фінансову допомогу. Права вимоги за Договорами про фінансову допомогу переходять у повному обсязі від ПрАТ «Суха Балка» до ТОВ «Індорбуд» в момент укладення Договору відступлення права вимоги, тобто 04.05.2020р..
		Судом також встановлено, що Договори відступлення права вимоги, які були укладені між боржником, ПрАТ «Суха Балка» та ТОВ «Індорбуд» не визнані в судовому порядку недійсними, тому в силу презумпції правомірності правочину за ст. 204 ЦК України вважаються правомірним.
		Враховуючи викладене, положення п. 2.2 Договорів відступлення права вимоги є достатнім та переконливим свідченням того, що кредиторські вимоги ТОВ «Індорбуд» до ПрАТ "ДМЗ", які виникли за Договорами про фінансову допомогу, є такими, строк виконання яких настав.
		Отже, та обставина, що боржник включив ТОВ «Індорбуд» в категорію кредиторів «строк виконання зобов`язань перед якими настав», пов`язана із настанням строку виконання зобов`язань на момент прийняття рішення зборів кредиторів про схвалення плану санації, що прямо витікає з умов укладених Договорів відступлення права вимоги, а саме: п. 2.2., а відтак доводи в цій частині апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли та спростовуються вищенаведеним»
		В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне додатково зазначити, що до заперечень на заяву ТОВ «Метпромбуд Інвест» про припинення процедури санації ПрАТ «ДМЗ» боржником було надано копію вимоги від 23.03.2020 ПрАТ «Суха Балка», яку було направлено ПрАТ «ДМЗ» про повернення грошових коштів, згідно якої кредитор вимагає повернути в строк до 14.04.2020 включно грошові кошти, що були надані в якості поворотної фінансової допомоги.
		Вказаний доказ підтверджує факт настання строку виконання грошових зобов`язань ПРАТ «ДМЗ» перед ТОВ «Індорбуд», оскільки згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		 
		Щодо доведення кредитором, який не брав участі в голосуванні або проголосував проти схвалення змін до плану санації, того факту, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов нової редакції плану санації, суд першої інстанції дійшов наступних висновків.
		«Насамперед питання доведення цієї підстави порушується судом у разі, якщо умови погашення вимог кредитора (кредиторів), що не брали участь в голосуванні або проголосували проти схвалення плану санації, настільки не відповідають встановленим КУзПБ умовам задоволення у процедурі ліквідації боржника (виходячи, зокрема з доказів щодо вартості майна Боржника, кошти від продажу якого можуть бути використані для задоволення конкретного кредитора), що є очевидною відмінність від розміру задоволення вимог кредиторів згідно з планом санації порівняно з розміром задоволення у процедурі ліквідації (з урахуванням встановлених Кодексом правил та черговості визнання у справі про банкрутство).
		При цьому Суд, з урахуванням правил звернення за захистом порушеного права у господарському процесі (стаття 4 ГПК України) та закріпленого у господарському процесі принципу диспозитивності (стаття 14 ГПК України), зважує на те, що відповідні обставини мають стосуватись лише кредитора (кредиторів), що не брали участь в голосуванні або проголосували проти схвалення плану санації, та не є підставою для відмови судом в затвердженні плану санації, якщо мають місце щодо інших кредиторів.
		Заперечуючи проти затвердження змін до плану санації ПрАТ «ДМЗ» з цієї підстави, кредитори (які голосували проти внесення змін до плану санації, або не брали участі в голосуванні) посилаються на наступні обставини :
		- невідображення ринкової вартості майна боржника в ліквідаційному аналізі;
		- достатність майна боржника для задоволення 100% вимог кредиторів, при тому що зміни до плану санації передбачають списання 20% заборгованості;
		- неможливість нарахування під час дії процедури санації відсотків річних та індексу інфляції (ч. 2 ст. 625 ЦК України) на суми заборгованості, що включені до плану санації
		- необхідність врахування вартості грошей у часі при оцінці вигідності для кредиторів змін до плану санації порівняно з ліквідацією боржника.
		Кредиторами не надано посилань на вимоги нормативно-правових актів, щодо відображення у ліквідаційному аналізі саме ринкової вартості майна боржника. В той же час, проведення ринкової оцінки вартості всього майна боржника призвело б до втрати витрачання великого проміжку часу, що б унеможливило подачу заяви про внесення змін до плану досудової санації у розумний строк з моменту виявлення необхідності внесення таких змін. Ліквідаційний аналіз при первісному зверненні боржника із заявою про затвердження плану санації також не відображав ринкової вартості майна ПрАТ «ДМЗ». За таких обставин суд вважає обґрунтованим складення ліквідаційного аналізу на підставі бухгалтерських та статистичних документів боржника. 
		Вигідність для кредиторів внесення змін до плану санації боржника, навіть за умови списання 20% заборгованості, в ліквідаційному аналізі обґрунтована тим, що ліквідаційна вартість майна боржника буде низькою і не покриватиме всієї заборгованості перед кредиторами. Продаж майна у ліквідаційній процедурі не дозволить задовольнити вимоги у більшому розмірі, ніж це передбачено новою редакцією плану санації ПрАТ «ДМЗ». Така оцінка перспективи продажу майна аудитором в ліквідаційному аналізі, на думку суду, є реалістичною і цілком вірогідною, з огляду на падіння макроекономічних показників, значне зменшення обігової грошової маси і зниження можливостей для отримання кредитних та інвестиційних коштів в Україні, в умовах триваючої військової агресії з боку Російської Федерації. 
		Слід зазначити, що відсутня законодавча заборона чи мораторій на нарахування під час дії процедури досудової санації, відсотків річних та індексу інфляції (ч. 2 ст. 625 ЦК України) на суми заборгованості, що включені до плану санації. В той же час у випадку звернення кредитора із заявою щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, такий мораторій запроваджується з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Зазначаючи про необхідність врахування впливу вартості грошей у часі на вигідність змін до плану санації боржника порівняно з ліквідацією, кредитор не запропонував конкретного розрахунку чи коефіцієнту такого впливу за одиницю часу. В той же час, як зазначено вище, в процедурі досудової санації кредитори не втрачають право на компенсацію втрати грошима вартості, шляхом нарахування відсотків річних та індексу інфляції (ч. 2 ст. 625 ЦК України). 
		Таким чином, заперечуючи проти ліквідаційного аналізу як підстави для складення нової редакції Плану санації, кредитори не спростували наявність в новій редакції Плану санації, закладеного законом в частині другій статті 5 Кодексу вирішального показника цього аналізу, а саме вигідності для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника».
		Апеляційний суд погоджується з такими висновки господарського суду, проте зважає на незгоду кредиторів ТОВ «Метпромбуд Інвест» та ТОВ «Гір-Інтернешнл», яка виразилася у поданні ними апеляційних скарг, за змістом яких, зокрема, вказано таке.
		Апелянт ТОВ «Метпромбуд Інвест» зауважує, що відомість руху основних засобів боржника станом на серпень 2022 однозначно свідчить про те, що в разі ліквідації боржника у порядку встановленому КУзПБ, вимоги ТОВ «Метпромбуд Інвест» були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації, а протилежні висновки суду є суб`єктивними прогнозами та припущеннями.
		Натомість, скаржник ТОВ «Гір-Інтернешнл» стверджує, що ліквідація боржника йому вигідніше за продовження досудової санації.
		Слід зазначити, що такі висновки щодо вигідності для кредиторів ліквідаційної процедури в порівнянні з процедурою досудової санації, є однобічними, поверхневими та спростовуються матеріалами справи
		Так, за приписами абз. 10 ч. 2 ст. 5 КУзПБ до плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. 
		Тобто, ліквідаційний аналіз є тим самим доказом, в розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України, який може підтверджувати обставини вигідності для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.
		Згідно з висновками поданого ПрАТ «ДМЗ» суду ліквідаційного аналізу:
		- фінансовий стан підприємства станом на 31.12.2021 та станом на 30.04.2022 оцінюється як нестійкий, однак такий, що має тенденцію до покращення. Результатом діяльності підприємства в 2021 році є чистий прибуток у розмірі 1 725 157 тис. грн, за 4 місяці 2022 року діяльність підприємства була збитковою, чистий збиток склав - 190 212 тис. грн;
		- розроблений план санації Боржника, виходячи з наявних та планових показників, є більш вигідним для кредиторів ніж ліквідація Боржника, оскільки в результаті впровадження передбачених Планом санації заходів вимоги включених до нього кредиторів можуть бути погашені в більшому обсязі в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, ніж у разі продажу майна в ліквідаційній процедурі, оскільки в ліквідаційній процедурі може бути задоволено лише частину вимог кредиторів, через те, що з`являються додаткові затрати на виплату винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, витрат по збереженню майна боржника, та інші поточні витрати; 
		- у разі продажу майна Боржника в ліквідаційній процедурі банкрутства в електронній торговій системі, початкова ціна аукціону може бути зменшена, що призведе до його продажу за заниженою вартістю та відсутністю коштів на погашення вимог всіх кредиторів;
		- в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство вдасться зберегти господарську діяльність боржника та робочі місця працівникам товариства. В разі ліквідації товариства відбудеться звільнення працівників, які змушені будуть стати на облік в Центр зайнятості, а на державу ляже тягар виплати звільненим особам допомоги по безробіттю;
		- вчинення заходів відновлення платоспроможності боржника призведе до отримання товариством прибутку та задоволення вимог кредиторів. В разі ліквідації товариства вимоги, які не будуть погашені у зв`язку з недостатністю майна вважатимуться погашеними та інші шляхи їх задоволення будуть відсутні.
		Враховуючи те, що показники фінансової, господарської, інвестиційної діяльності ПрАТ "ДМЗ" свідчать про прибутковість та розширення обсягів діяльності підприємства в 2021 році, впровадження передбачених новою редакцією Плану санації заходів відновлення платоспроможності, виходячи з наведених розрахунків, дозволять забезпечити виконання Плану санації та задоволення кредиторських вимог.
		Таким чином, Ліквідаційним аналізом встановлено, що виконання Плану санації свідчить про вигідність для кредиторів порівняно з ліквідацією боржника. 
		Відтак, висновки суду не ґрунтуються на припущення, як помилково стверджують апелянти, а сформовані на підставі належного доказу, достовірність якого не спростована кредиторами.
		Крім того, варто зауважити, що на важливості врахування саме ліквідаційного аналізу під час вирішення питання вигідності для кредиторів плану досудової санації, наголошував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 10.02.2022 у справі № 908/1817/21, вказавши, зокрема, таке:
		«Тлумачення норм частини п`ятої статті 4, абзацу десятого частини другої статті 5 КУзПБ свідчить, що метою санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство є відновлення платоспроможності боржника, а ліквідаційний аналіз, як один із обов`язкових документів, який має бути долучено до плану санації має вказувати про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.
		Тому під час розгляду плану санації до кола обставин, які мають обов`язково бути доведені боржником та достеменно встановлені судом входять: 1) наявність ознак неплатоспроможності боржника або її загрози; 2) вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.
		Тобто на суд покладено обов`язок встановити наявність ознак неплатоспроможності боржника (її загрози) та вигідність виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного балансу.
		За цих умов надання оцінки судом фінансово-економічного стану боржника в динаміці задля встановлення ознак неплатоспроможності, економічної ефективності та доцільності заходів відновлення платоспроможності боржника, з метою з`ясування доведеності ключової ознаки, що передбачена планом санації (вигідність плану санації) є правомірним та узгоджується й відповідає вимогам КУзПБ (див. з поміж-іншого постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №908/3411/20)».
		Таким чином, судом першої інстанції правомірно з урахуванням приписів ст. 5 КУзПБ враховано висновки ліквідаційного аналізу щодо вигідності для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією, опираючись, зокрема, на показники фінансово-економічного стану боржника в динаміці.
		Крім того, доводи кредитора ТОВ «Метпромбуд Інвест» про можливість задоволення його вимог у випадку ліквідації в повному обсязі, не узгоджуються з принципом справедливого задоволення вимог всіх кредиторів, які також включені до плану досудової санації та які, у випадку банкрутства боржника, будуть включені до реєстру вимог кредиторів і будуть претендувати на погашення заборгованості, що очевидно зменшує можливість кредитора повернення боргу повністю. До того ж, висновки про можливість отримання погашення заборгованості саме в розмірі 100% не підкріплені доказами та ґрунтуються на власних припущеннях кредитора та його суб`єктивному розумінні дієвості механізмів тих чи інших судових процедур (досудової санації, ліквідації тощо).
		Поряд з цим, апеляційний суд враховує, що санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 5 ст. 4 КУзПБ).
		Отже, метою досудової санації є саме запобігання банкрутству боржника та відновлення його платоспроможності, що власне й сприятиме створенню умов для максимального можливого задоволення вимог кредиторів із збереженням боржника, тобто буде дотримано баланс публічного та приватного інтересів.
		 
		Щодо тверджень ТОВ «Метпромбуд Інвест» про те, що боржник не виконав процесуального обов`язку щодо надсилання іншим учасникам справи судової кореспонденції та доказів: це здійснювалось ним частково та на вимогу кредиторів у судових засіданнях, а судом не забезпечено реалізації цього інституту господарського судочинства.
		Перш за все, необхідно зауважити, що скаржник не вказує які саме конкретні докази та кореспонденція не надсилалася ПрАТ «ДМЗ» йому та/або іншим учасникам провадження у справі №904/3325/20.
		В свою чергу, учасники справи наділені процесуальною дієздатністю в обсязі, визначеному ГПК України та КУзПБ, а отже вправі самостійно захищати свої права у випадку їх порушення.
		Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 25.05.2022 у справі № 904/5314/20.
		Крім того, апелянт не доводить суду, яким чином, наведене вплинуло чи могло вплинути на правильність вирішення справи, з огляду також й на те, що як стверджує боржник та підтверджується матеріалами справи, усі докази та кореспонденція (незалежно від об`єму та обсягу) надсилалися кредиторам засобами поштового зв`язку, на електронну пошту та сканувалися з відправкою адрес посилання на дані докази задля забезпечення можливості суду розмістити докази в Електронному суді, а кредитори мали можливість безперешкодного цілодобового ознайомлення із ними та надання власних пояснень та заперечень.
		 
		Щодо посилань кредиторів, які виступали проти затвердження змін до плану санації, на надання боржником недостовірних відомостей, що є суттєвими для визначення успішності плану санації.
		Судом встановлено, що кредитором ТОВ «ГІР-Інтернешнл» 07.09.2022 року було подано заяву про сумнів в достовірності поданих боржником до суду Балансу (звіт про фінансовий результат) складеного на 31.12.2021 року, звіту про фінансові результати за 2021 рік, Балансу (звіт про фінансовий стан), складеного на 30.04.2022 року, звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ПрАТ «ДМЗ» за січень-квітень 2022 року та Ліквідаційного аналізу. 
		Дана заява була обґрунтована ненаданням боржником первинних документів, на підтвердження інформації, витребуваної ухвалами господарського суду від 07.02.2022 року та 06.07.2022 року, що унеможливлює для кредитора перевірку відомостей, внесених боржником до звітної та бухгалтерської документації.
		Слід зазначити, що після надання боржником документів на виконання вимог ухвал суду, кредитором не було вказано на такі невідповідності між звітною та бухгалтерською документацією з одного боку і первинною документацією з іншого боку, щоб можна було зробити висновок про надання боржником недостовірних відомостей, які б були суттєвими для визначення успішності плану санації.
		З матеріалів справи вбачається, що кредитори в судовому засіданні 18.11.2022 року посилалися на те, що ліквідаційний аналіз та нову редакцію плану санації складено на підставі недостовірних (на момент судового розгляду) даних, оскільки за час розгляду заяви про затвердження змін до плану санації судом, звітна та бухгалтерська документація, складена станом на 31.12.2021 року та 30.04.2022 року, на думку кредиторів, вже стала неактуальною.
		Як правильно виснував суд першої інстанції, відповідна звітна та бухгалтерська документація, та складені на підставі неї ліквідаційний аналіз і зміни до плану санації були актуальними на момент проведення зборів кредиторів 29.06.2022 року, і вони вважаються цілком достовірними для встановлення фінансового стану боржника на ту дату, на яку вони складені. Тривалий судовий розгляд заяви боржника не може привести до недостовірності (неактуальності) даних, наданих ним на конкретну дату. В той же час не вбачається за можливе розглядати заяву про внесення змін до плану санації на підставі нових бухгалтерських та звітних даних, оскільки вони не досліджувались при складанні ліквідаційного аналізу та при схваленні змін до плану санації на зборах кредиторів.
		Водночас, ТОВ «Метпромбуд Інвест» посилається на те, що з нового ліквідаційного аналізу походить, що будь-якого погіршення економічних показників боржника не існує, тобто боржником були надані недостовірні відомості щодо власного фінансового стану.
		Як вже було зазначено вище по тексту постанови, ліквідаційним аналізом підтверджено, що фінансовий стан ПрАТ «ДМЗ» станом на 31.12.2021 та станом на 30.04.2022 оцінюється як нестійкий.
		При цьому як слідє з ліквідаційного аналізу, аналіз фінансового стану підприємства боржника здійснювався на підставі: балансів (звітів про фінансові стан) на 31.12.2019, 31.12.2020, 21.12.2021, 30.04.2022; звітів про фінансові результати (звітів про сукупний дохід) за 2019, 2020, 2021, 4 місяці 2022; регістрів бухгалтерського обліку по рахунках (субрахунках) за 2019, 2020, 2021, 4 місяці 2022; розшифровки дебіторської і кредиторської заборгованості на 31.12.2019, 31.12.2020, 21.12.2021, 30.04.2022; розшифровки наявності і руху основних засобів та нематеріальних активів, їх амортизації за 2019, 2020, 2021, 4 місяці 2022; розшифровки наявності і руху запасів за 2019, 2020, 2021, 30.04.2022.
		Таким чином, ліквідаційний аналіз ПрАТ «ДМЗ» в частині аналізу документів для визначення фінансового стану боржника, узгоджується з вимогами Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджені наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2020 № 1361), які застосовуються для проведення фінансового аналізу в процедурах банкрутства, себто містять достовірні висновки як щодо фінансового стану товариства так і щодо переваг процедури досудової санації для кредиторів ПрАТ «ДМЗ» перед ліквідаційною процедурою.
		Крім того, на підтвердження відповідності фінансової звітності ПрАТ «ДМЗ» вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та достовірності приведених показників, які в ній відображені, боржником було надано до суду першої інстанції звіт незалежного аудитора (т. 74 а.с. 3-10).
		Отже, доводи ТОВ «Метпромбуд Інвест» в цій частині апеляційної скарги не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
		При цьому є й безпідставними посилання апелянта ТОВ «Гір-Інтернешнл» на те, що судом першої інстанції було застосовано неактуальний період з 31.12.2021 по 30.04.2022, оскільки згадана документація є актуальною на момент складання плану санації, проведення ліквідаційного аналізу та зборів кредиторів, подання заяви до суду, що відбувалися в динаміці хронології подій, а строки розгляду справи № 904/3325/20 не призвели до втрати актуальності чи спотворення достовірності даних на конкретну дату їх складання.
		 
		Щодо аргументів ТОВ «Метпромбуд Інвест», що боржник не довів вжиття конкретних заходів у межах саме санаційної процедури.
		Колегія суддів зазначає, що боржником було надано суду звіт за результатами виконання Плану санації ПрАТ «ДМЗ» до відкриття провадження у справі про банкрутство (т. 71 а.с. 60-67). Відповідно до вказаного звіту ПрАТ «ДМЗ» було наведено перелік заходів з відновлення платоспроможності боржника, які застосовувались боржником та надано детальний опис дій, які були вчинені з метою реалізації цих заходів.
		Так, з поданого звіту та наданих боржником документів вбачається, що ПрАТ «ДМЗ» забезпечувало здійснення заходів з метою відновлення своєї платоспроможності, реалізація яких, в їх сукупності, дозволила боржнику отримати фінансовий результат з липня 2020 по квітень 2022  1 101,9 млн грн, що підтверджується Звітами про фінансові результати ПрАТ «ДМЗ», які долучені до Ліквідаційного аналізу від 13.06.2022 та містяться в матеріалах справи.
		Слід наголосити, що положення ст. 5 КУзПБ не зобов`язують боржника виконувати всі заходи щодо відновлення його платоспроможності, які передбачені Планом санації, розпочати їх виконання ще до затвердження Плану санації, як і не встановлюють заборону продовжувати вчиняти дії, які вже вчинялись боржником для покращення свого фінансового становища до затвердження Плану санації.
		В свою чергу, ефективність обраних заходів відновлення платоспроможності ПрАТ «ДМЗ» засвідчено даними Ліквідаційного аналізу від 13.06.2022, з якого слідує, що підприємство на кінець 2021 року є прибутковим, розмір чистого прибутку, отриманого протягом 2021 року складає 1 725 157 тис. грн.
		Аналіз прибутковості підприємства та показників EBITDA показує прибутковість та зростаючу динаміку показників прибутку підприємства в 2021 році та позитивну динаміку як в абсолютних показниках прибутку так і у відносних показниках рентабельності. За 4 місяці 2022 року показники прибутковості погіршились, операційна діяльність підприємства є збитковою, загальний фінансовий результат (чистий прибуток/збиток) є негативним  чистий збиток за 4 місяці 2022 склав (-190 212) тис. грн.
		Отже, наведене підтверджує, що ПрАТ «ДМЗ» виконувало План досудової санації та вчиняло передбачені них заходи задля відновлення своєї платоспроможності та погашення вимог кредиторів, що мало свій економічний результат, однак у зв`язку з виникненням факторів, які не залежать від дій боржника, зокрема, військова агресія рф, введення воєнного стану на території України, утворилась загроза виникнення стану неплатоспроможності ПрАТ «ДМЗ», що, власне, й зумовило необхідність внесення змін до Плану досудової санації (затвердження його в новій редакції).
		 
		Щодо доводів ТОВ «Метпромбуд Інвест» про те, що боржником не було погашено заборгованість ТОВ «Метпромбуд Інвест» у розмірі 7 409 890,53 грн у ІІІ кварталі 2022 року, як це було передбачено затвердженим судом планом санації, не здійснено навіть часткової оплати, що свідчить про те, що такий виконаний не буде.
		Необхідно зазначити, що План досудової санації ПрАТ «ДМЗ», який передбачав графік погашення заборгованості (в тому числі перед цим кредитором) у ІІІ кварталі 2022 року.
		01.06.2022 Протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «ДМЗ» прийнято рішення вжити всіх необхідних заходів, які передбачені КУзПБ для введення (ініціювання) змін до Плану санації ПрАТ «ДМЗ» до відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		13.06.2022 на офіційному веб-сайті ВГСУ була здійснена публікація-оголошення про проведення 29.06.2022 загальних зборів кредиторів ПрАТ «ДМЗ» у процедурі санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		17.06.2022 на адресу кредиторів, включених до Плану санації ПрАТ «ДМЗ» боржником було направлено повідомлення про проведення зборів 29.06.2022 з відповідними додатками. 
		29.06.2022 відбулись загальні збори кредиторів ПрАТ «ДМЗ», за результатами яких більшістю голосів було прийнято рішення про схвалення змін до Плану санації ПрАТ «ДМЗ» до відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		01.07.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області від заявника ПрАТ "ДМЗ" надійшла заява про затвердження змін до Плану санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство. 
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2022 прийнято заяву ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, б.3 ідентифікаційний код 05393056) про затвердження змін до Плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду в судовому засіданні на 28.07.2022.
		Таким чином, ІІІ квартал 2022 року припадав на етап розгляду судом першої інстанції заяви боржника про затвердження змін до Плану досудової санації, яка обґрунтована виникненням загрози неплатоспроможності ПрАТ «ДМЗ», відтак боржник не зміг приступити до етапу погашення заборгованості перед кредиторами, які включені до Плану досудової санації, у зв`язку з непередбачуваними обставинами введення воєнного стану на території України з 24.02.2022 у зв`язку зі збройною агресією рф, які об`єктивно не залежали від боржника, на які він вплинути не міг, та які спровокували погіршення його фінансового стану до тієї міри, що виникла необхідність у внесенні відповідних змін до Плану досудової санації.
		При цьому, як зазначає ПрАТ «ДМЗ», неможливо було допустити порушення умов Плану досудової санації та приступити до погашення заборгованості раніше встановленого графіку, як і дочасно погасити вимоги якогось окремого кредитора (в даному випадку ТОВ «Метпромбуд Інвест»).
		Враховуючи викладене, слід вкотре зазначити щодо того, що процедура досудової санації є більш вигідною для кредиторів підприємства ніж ліквідація боржника, оскільки в результаті впровадження передбачених планом санації заходів:
		- у разі продажу майна підприємства в ліквідаційній процедурі банкрутства в електронній торговій системі, на початку ціна аукціону може бути зменшена, що призведе до його продажу за заниженою вартістю та відсутністю коштів на погашення вимог всіх кредиторів;
		- в процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство вдасться зберігати господарську діяльність підприємства та робочі місця працівникам. В разі ліквідації підприємства відбудеться звільнення працівників, які змушені будуть стати на облік в центрі зайнятості, а на державу ляже тягар виплати увільненим особам допомоги по безробіттю; 
		- вчинення заходів відновлення платоспроможності підприємства призведе до отримання підприємством коштів для задоволення вимог кредиторів. В разі ліквідації підприємства вимоги, які не будуть погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважатимуться погашеними та інші шляхи їх задоволення будуть відсутні.
		 
		Щодо аргументів ТОВ «Метпромбуд Інвест» та ТОВ «Гір-Інтернешнл», що боржник не довів свою здатність виконати умови плану санації.
		Як передбачено абз. 10 ч. 2 ст. 5 КУзПБ до плану санації може додаватися фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації.
		Тобто законодавець не визначив в обов`язковому порядку необхідність доведення боржником здатності виконувати умови плану санації.
		Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20 та від 27.10.2021 у справі № 908/3411/20: законодавець надавши суду згідно з положеннями частини другої статті 5 КУзПБ повноваження перевіряти та оцінити План санації, між тим не надає суду повноважень здійснювати деталізовану економічну оцінку кожного із запланованих боржником у плані санації заходів відновлення платоспроможності боржника. Водночас, у суду зберігається обов`язок ураховувати вирішальний критерій - вигідність виконання плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією, опираючись на відомості ліквідаційного аналізу (абзац другий частини другої статті 5 КУзПБ).
		Між тим, скаржники, заперечуючи ліквідаційний аналіз як підставу для складення Плану санації, не спростували наявність в Плані санації закладеного законом в частині другій статті 5 Кодексу вирішального показника цього аналізу, а саме вигідності для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. 
		 
		Щодо зауважень ТОВ «Гір-Інтернешнл», що законодавство щодо неплатоспроможності для етапу досудової санації не передбачає можливості прощення 20% боргу, як це санкціоновано судом.
		Так, План санації ПрАТ «ДМЗ» (в новій редакції зі змінами) передбачає продовження терміну відстрочки виконання зобов`язань строком на 3 (три) роки з подальшим розстроченням боргу на 1 (один) рік і погашення заборгованості поквартально рівними частинами та часткове прощення (списання) боргу.
		План санації (в новій редакції зі змінами) передбачає наступні зміни порядку задоволення вимог кредиторів:
		- заборгованість в розмірі 80% від загальної суми боргу підлягає відстроченню строком на 3 (три) роки від дня затвердження Господарським судом Дніпропетровської області змін до Плану санації ПрАТ «ДМЗ». Загальний строк відстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 по справі №904/3325/20, складає 5 (п`ять) років;
		- після завершення терміну відстрочення, заборгованість в розмірі 80% від загальної суми боргу підлягає розстроченню на 1 (один) рік, погашення здійснюється поквартально рівними частинами. Загальний строк розстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 по справі №904/3325/20, складає 1 (один) рік;
		- заборгованість в розмірі 20% боргу  підлягає прощенню (списанню) на протязі 3 (трьох) років з дати постановлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження Плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «ДМЗ» (в новій редакції зі змінами).
		Порядок та умови задоволення вимог «Інших кредиторів» наведені у Додатку № 1 до Плану досудової санації.
		Слід зауважити, що згідно ч. 2 ст. 5 КУзПБ Планом санації може бути передбачено:
		- поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів;
		- різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій;
		- заходи з отримання позик чи кредитів;
		- умови, передбачені частиною другою статті 51 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУзПБ заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини.
		Отже, такий захід як списання (прощення) боргу або його частини може бути передбачений та застосований умовами плану досудової санації, що узгоджується з положеннями ст.ст. 5, 51 КУзПБ та відповідно спростовує доводи апелянта.
		 
		Щодо тверджень ТОВ «Гір-Інтернешнл» про те, що суд першої інстанції допустив ситуацію, яка еквівалентна поруки держави за боржника.
		Так, в суді першої інстанції кредитор посилався на те, що, таке втручання призведе до того, що він опиниться під забороною стягнення заборгованості з боржника протягом 5 років. Крім того від імені держави кредитора буде позбавлено права на повернення 20% кредиторських вимог. На думку кредитора така ситуація має бути кваліфікована як покладення на кредитора надмірного економічного тягаря.
		Варто зазначити, що стаття 5 КУзПБ регулює порядок санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, яка визначає умови, що можуть бути застосовані до плану досудової санації.
		А тому, постановлення ухвали суду за результатами розгляду заяви боржника про затвердження плану досудової санації або затвердження змін до такого плану не є порукою держави за боржника, а є за своєю суттю судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду відповідної заяви, з урахуванням обставин відповідної судової справи, і справа №904/3325/20 не є винятковою, де судом застосовані такі процедури та заходи, як затвердження плану санації (змін до плану санації) та введення досудової санації боржника.
		Отже, будь-якої поруки або втручання держави в даному випадку не відбувається, а має місце лише здійснення судового процесу, в межах якого оцінюються відповідні обставини та докази, за результатом чого судом приймається відповідне судове рішення.
		В свою чергу, ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Тобто приписи ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції ст. 1 Першого протоколу гарантують особі мирне володіння майном, однак і встановлюють можливість обмеження її прав з боку держави на певних умовах, передбачених законом, у суспільних інтересах.
		Встановлення у плані санації розміру, порядку та строків погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації, передбачено абз. 1 ч. 2 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства. Тобто, законодавець визначив, що в самій процедурі санації встановлюються розмір, порядок та строки погашення вимог кредиторів і це є необхідними умовами, за яких план санації може бути успішно реалізований та затверджений судом. Можливість включення до плану санації такого заходу як прощення (списання) боргів чи їх частини прямо передбачена в ч. 3 ст. 5 КУзПБ.
		Як правильно зауважив суд першої інстанції, в даному випадку йдеться про заходи прямо передбачені законом. Більше того, такі заходи вживаються для досягнення легітимної мети - відновлення платоспроможності боржника. Враховуючи поточний фінансовий стан боржника, за інших умов, якби ТОВ "ГІР-ІНТЕРНЕШНЛ" не отримало від ПрАТ "ДМЗ" належних до сплати коштів у строк, в який зобов`язання мало бути виконане, зазначена заборгованість могла бути присуджена до стягнення в судовому порядку, однак можливість реального виконання рішення була б неминуче поставлена в залежність від існуючої на сьогоднішній день неспроможності боржника виконати, після настання встановленого строку, грошові зобов`язання, без застосування процедури досудової санації. Саме неможливістю повного погашення заборгованості перед кредиторами і обґрунтовується прощення (списання) 20 % боргу. 
		Тому, обґрунтованим видається висновок суду, що вказане не може бути кваліфіковане як порушення Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і свідчити про покладення на кредитора надмірного економічного тягаря.
		 
		Щодо заяв кредиторів ТОВ «Метпромбуд Інвест» та ТОВ «ТД ТЕК-Україна» про припинення процедури санації.
		Заяви кредиторів про припинення процедури санації, серед іншого, обґрунтовані:
		- невідповідністю вимогам закону змісту як плану санації, затвердженого ухвалою від 31.07.2020 року, так і нової редакції плану санації, схваленої зборами кредиторів 29.06.2022 року. в частині їх конкретизації та доведенні реальності вчинення таких заходів; 
		- ненаданням боржником доказів виконання заходів відновлення платоспроможності, передбачених планом санації, затвердженим ухвалою господарського суду від 31.07.2020 року; 
		- невиконанням боржником діючого плану санації, затвердженого ухвалою господарського суду від 31.07.2020 року в частині погашення частини заборгованості кредиторів у ІІІ кварталі 2022 року.
		За заявою боржника або кредитора господарський суд може припинити процедуру санації у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний.
		Ухвала господарського суду про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті судом, а план санації вважається розірваним. У такому разі вимоги кредиторів відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині (ч.ч. 4-5 ст. 5 КУзПБ).
		Таким чином законодавець передбачив, що не будь-яке порушення є підставою для припинення процедури санації, а процедура припиняється лише за наявності підстав вважати, що такий план не буде виконаний.
		Кредитори посилаються на те, що зміст як плану санації (затверджений ухвалою від 31.07.2020 року), так і нової редакції плану санації (схвалена зборами кредиторів 29.06.2022 року) в частині конкретизації та доведенні реальності вчинення заходів відновлення платоспроможності боржника, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 5 КУзПБ; заходи внесені до плану, на думку кредиторів є абстрактними. Вказані обставини кредитори вважають підставою для припинення процедури санації. 
		В той же час, як вже було зазначено вище, приписи ч. 2 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства засвідчують відсутність вимог щодо деталізації боржником в плані досудової санації зазначеної інформації, тобто її обсяг може бути обмежений вказівкою на обрані боржником заходи. 
		Посилання кредиторів на ненадання боржником доказів виконання заходів відновлення платоспроможності, передбачених планом санації, затвердженим ухвалою господарського суду від 31.07.2020 року частково спростовуються документами, наданими боржником на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2022 року, які свідчать про те, що значна частина заходів виконувалась. Ненадання належних доказів виконання усіх заходів, передбачених діючим планом санації, не може бути підставою для припинення процедури санації, оскільки це не свідчить про те, що такий план не буде виконаний взагалі. При цьому в зв`язку з тим, що на розгляді суду одночасно перебуває заява про внесення змін до плану санації, а також заява про припинення процедури санації, суд повинен оцінювати перспективи виконання плану санації (в контексті ч. 4 ст. 5 КУзПБ) з урахуванням наявності або відсутності підстав для внесення змін до плану санації.
		Боржником не було виконано вимоги плану санації, затвердженого ухвалою господарського суду від 31.07.2020 року в частині погашення частини заборгованості у ІІІ кварталі 2022 року. Проте таке порушення виконання діючого на момент судового розгляду плану санації не може бути безумовною підставою для припинення процедури санації божника, з огляду на схвалені зборами кредиторів 29.06.2022 року зміни до плану санації, і подану боржником 01.07.2022 року заяву про затвердження таких змін. Внесення змін до плану санації було обґрунтовано погіршенням фінансового стану боржника на початку 2022 року і, відповідно, неможливістю виконувати діючий план санації, затверджений ухвалою від 31.07.2020 року. 
		Заява про затвердження змін до плану санації та заява про припинення санації є взаємовиключними, оскільки задоволення однієї виключає можливість задоволення іншої і навпаки, тому ці заяви розглядаються судом у сукупності. В свою чергу, в зв`язку з тим, що наявні підстави для затвердження змін до плану санації ПрАТ «ДМЗ», порушення боржником умов погашення заборгованості на виконання діючого плану санації, не може бути таким, що дає підстави вважати, що такий план не буде виконаний. Оскільки розмір, умови і строки виконання грошових зобов`язань боржником перед кредиторами підлягають зміні.
		 
		Крім того, не погоджуючись зі змістом нової редакції плану санації боржника, кредитори, які виступали проти її затвердження, вказували на те, що нова редакція плану санації є економічно не ефективною через неможливість замінити джерело 70% вугільної сировини боржника, що закуповувалась в Російській Федерації до початку військової агресії, а боржник не вчинив жодних дій, спрямованих проведення перемовин з іноземними контрагентами щодо поставок сировини (вугілля), яка є необхідною для його господарської діяльності.
		З цього приводу, ПрАТ "ДМЗ" було надано суду письмові пояснення (т. 132 а.с. 227-229), в яких боржник повідомив, що в період з 01.08.2020 по 31.12.2021 частка вугілля, що постачалася з російської федерації у виробництві коксохімічної продукції склала 821,21 тис. тон. На підтвердження чого було надано копії: Контракту № ДГРУ-002169 від 24.12.2015; Контракту № 688/2020 від 13.08.2020; Контракту № 786/2020 від 08.09.2020, разом з копіями додатків до них та копіями первинних документів, складених на їх виконання.
		Також, ПрАТ "ДМЗ" зазначило, що в період з 01.08.2020 по 31.12.2021 вугілля закуповувалося в Польща та Чехії. Загальний обсяг закупівлі склав 34,8 тис. тон, що у процентному відношенні до вугілля, яке постачалося з рф, складає 4,23%. Долучено копії: Контракту № 05/10/2020PL від 05.10.2020 з додатками та первинною документацією, Контракту № 280/2021 від 29.03.2021 з додатками та первинною документацією, Контракту № 11.19.773 від 21.06.2019 з додатками та первинною документацією.
		Крім того, боржник вказав на те, що в інших країнах буде закуповуватися той обсяг вугілля, який буде покривати нестачу вугілля, яке не вдалося закупити на внутрішньому ринку України. Іншої сировини, яке закуповується з рф, немає.
		Поміж іншого, ПрАТ "ДМЗ" додано до пояснень копії договорів та первинних документів, що підтверджують закупівлю вугілля в Україні в період з 01.08.2020 по 31.12.2021.
		Колегія суддів зазначає, що хоча боржником не доведено заміщення закупівлі вугільної сировини з інших ринків, в тому числі внутрішнього та закордонних (відмінних від рф), проте вказане є триваючим процесом, який потребує значного обсягу часу та дій, а також ускладнюється такими факторами, як військова агресія проти України та запровадження на її території воєнного стану, відтак, відсутність на даному етапі повноцінного позитивного результату переорієнтування джерел постачання вугілля, само по собі ще не свідчить про неможливість виконання плану санації (в новій редакції зі змінами) та досягнення легітимної мети щодо недопущення загрози неплатоспроможності боржника та водночас максимально можливого реального задоволення кредиторських вимог.
		 
		Щодо пояснень ТОВ «Метпромбуд Інвест» та ТОВ «Гір-Інтернешнл» про необхідність проведення комплексної експертизи у справі № 904/3325/20.
		Так, проведення у справі експертизи, на думку вказаних кредиторів, обумовлена необхідністю встановлення наявності чи відсутності ознак неплатоспроможності ПрАТ "ДМЗ" та вигідності чи невигідності Плану санації для кредиторів порівняно з ліквідацією боржника. Вони стверджують, що наявність ознак неплатоспроможності боржника або її загрози може бути перевірена лише шляхом проведення судової експертизи, оскільки наявні документи не дозволяють об`єктивно визначити їх правдивість, оскільки подані документи складені на замовлення самого боржника, а особи, що складали подані документи пов`язані та заінтересовані із боржником за економічною ознакою, а також не несуть будь-якої юридичної відповідальності за результати своєї діяльності в межах судової справи. А тому, просили суд поставити перед експертом такі питання: яка ринкова вартість рухомого та нерухомого майна ПрАТ "ДМЗ" на території України станом на момент проведення експертизи?; яка номінальна та ринкова вартість корпоративних прав ПрАТ "ДМЗ" на території України станом на момент проведення експертизи?; як основні економічні показники (ліквідність, платоспроможність, прибутковість тощо) фінансово-господарського стану ПрАТ "ДМЗ" станом на 2019 р., 2020 р., 2021 р., 2022 р. характеризують господарсько-фінансову діяльність ПрАТ "ДМЗ"?; чи мали місце ознаки доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, прихованого банкрутства станом на 2019 р., 2020 р., 2021 р., 2022 р. за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства? чи відповідають визначені та задекларовані підприємством доходи за 2019-2022 р.р. первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?; чи відповідають визначені та задекларовані підприємством витрати за 2019-2022 р.р. первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?; чи підтверджується документально витрати підприємства за 2019-2022 р.р., що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг? 
		Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
		Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
		Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.
		Варто зазначити, що підставою для призначення експертизи є неможливість вирішення судом спору без залучення спеціальних знань, а для встановлення фактичних даних у порушених заявниками питаннях відсутня потреба у спеціальних знаннях, адже обставини, які необхідно дослідити при розгляді заяви про зміни до Плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, заяви (вх.№24266/22 від 28.07.2022) ТОВ "Метпромбуд Інвест" про припинення процедури санації та заяви (вх.№33303/22 від 05.10.2022) ТОВ "Метпромбуд Інвест" про припинення процедури санації, в першу чергу стосуються визначення вигідності плану санації для кредиторів, що встановлюється саме на підставі ліквідаційного аналізу.
		Крім того, слід зауважити, що судові процедури, які можуть застосовуватись до боржника, відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства мають строковий характер.
		Згідно абз. 1 та 2 ч. 8 ст. 5 КУзПБ господарський суд розглядає заяву про затвердження плану санації не пізніше одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду. 
		А за змістом ч. 3 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		На переконання колегії суддів, матеріали справи № 904/3325/20 містять достатні докази для прийняття судового рішення за результатом розгляду заяви ПрАТ "ДМЗ" про затвердження змін до Плану санації ПрАТ "ДМЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство, з урахуванням обмеження граничними строками судової процедури вирішення відповідного питання, зволікання щодо якого порушить не тільки процесуальні строки, визначені КУзПБ та ГПК України, а й принцип пропорційності господарського судочинства, з огляду на тривалий термін проведення експертизи та отримання судом висновку експерта. 
		До того ж, відповідно до ч. 17 ст. 39 КУзПБ провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.
		Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Решта доводів скаржників зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою доказів та встановленими обставинами, які не спростовані в апеляційному порядку, відтак відхиляються судом апеляційної інстанції.
		За таких умов, правильними видаються висновки місцевого господарського суду про наявність правових та фактичних підстав для затвердження Плану санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, б.3, ідентифікаційний код 05393056) до відкриття провадження у справі про банкрутство в новій редакції зі змінами та продовження досудової санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на строк, передбачений Планом санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" в новій редакції зі змінами. 
		Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.
		З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржників, наведені ними в апеляційних скаргах, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі № 904/3325/20. 
		Крім того, ТОВ «Гір-Інтернешнл» в апеляційній скарзі було наведено попередній розрахунок суми судових витрат, які апелянт поніс і які очікує понести.
		Зокрема, зазначено, що для надання професійної правничої допомоги, скаржник скористався допомогою адвокатів АО «Амбрела», про що було укладено Договір про надання правничої допомоги Ю/ГІР/02 від 24 лютого 2020 року та доручення № 9 від 24 липня 2022 року до Договору про надання правничої допомоги Ю/ГІР/02 від 24 лютого 2020 року, яке передбачає надання правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду справи № 904/3325/20.
		Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
		За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
		Як передбачено п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		Зважаючи на результат розгляду апеляційних скарг судом (залишення їх без задоволення, а оскаржуваного судового рішення  без змін), витрати ТОВ «Гір-Інтернешнл» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції залишаються за ним.
		Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на скаржників.
		Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІР-Інтернешнл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромбуд Інвест" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі № 904/3325/20 залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі №904/3325/20 залишити без змін.
		Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг та витрати на професійну правничу допомогу залишити за скаржниками.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови підписано 30.05.2023
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддяВ.Ф. Мороз
		 
		 
		Суддя А.Є. Чередко 
		 
		 
		Суддя Л.А. Коваль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...