Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/601/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2023. Зареєстровано: 30.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2023.
Дата набрання законної сили: 23.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		У Х В А Л А 
		 
		23.05.2023 Справа № 905/601/23 
		 
		Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, 7; код ЄДРПОУ 42086719)
		 
		до боржника Приватного малого підприємства «Приз» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Рози Люксембург, буд.33А; код ЄДРПОУ 23032623) 
		 
		про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №635 в сумі 32 982,08грн, з яких: 30 543,99грн  сума боргу за спожиту електроенергію, 470,23грн  3% річних, 1967,86грн  інфляційні, а також сплачений заявником судовий збір у розмірі 214,72грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», звернувся до Господарського суду Донецької області, з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №635 в сумі 32 982,08грн, з яких: 30 543,99грн  сума боргу за спожиту електроенергію, 470,23грн  3% річних, 1967,86грн  інфляційні, а також сплачений заявником судовий збір у розмірі 214,72грн., з боржника, Приватного малого підприємства «Приз».
		В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на невиконання боржником умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №635, в частині оплати спожитої електричної енергії в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 30 543,99грн, що також стало підставою для нарахування інфляції та 3% річних.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023, вказаній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/601/23 та передано на розгляд судді Демідовій П.В.
		Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі  ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
		Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
		Положеннями статті 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Ці приписи законодавства є спеціальними, такими що підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
		Зі змісту заяви вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» та Приватним малим підприємством «Приз» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відповідно до п.1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статтей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно з заявою-приєднання яка є додатком до цього договору.
		Заявником зазначено, що відповідач 01.01.2019 приєднався до умов публічного договору, шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати, в підтвердження чого ним надано виписку по власному рахунку станом на 28.02.2019 з першою оплатою по договору 635 за січень 2019 року, з якої вбачається отримання коштів від ПМП «Приз» в якості оплати за електроенергію за договором 635 в сумі 4000,00грн та в сумі 4620,00грн.
		Статтею 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно з ч.ч.1-3 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
		Матеріали заяви не містять доказів в підтвердження підписання боржником наданого договору шляхом приєднання до його умов, наявність відповідних дій спрямованих на укладення договору, в даному випадку оплата за електроенергію, свідчить, що договір укладено, проте не може свідчити про його укладення саме у письмовій формі, відповідно до вимог викладених у статті 207 ЦК України, у зв`язку з чим вимога заявника не відповідає ст.148 ГПК України, оскільки заявлена не на підставі договору, укладеного у письмовій (в тому числі електронній) формі.
		Крім того, суд зауважує, що до матеріалів заяви долучено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за яким постачальником послуг є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські електричні мережі», а не заявник.
		Стосовно вимоги про стягнення 3% річних в сумі 470,23грн та інфляційних в сумі 1967,86грн, суд зазначає, що оскільки вимога за основною сумою боргу не може бути розглянута в межах наказного провадження, то відповідні нарахування здійснені на підставі ст.625 ЦК України також не підлягають розгляду в межах зазначеного провадження, у зв`язку з необхідністю доведення заявником факту наявності боргу та обставин, на які він посилається як на підставу свої вимог. 
		Відповідно до п.1, п.3 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу або заяву подано з порушенням ст. 150 ГПК України.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку у задоволенні заяви про видачу судового наказу відмовити, на підставі п.1,п.3 ч.1 ст.152 ГПК України.
		Одночасно суд роз`яснює, що відмова у видачі судового наказу на вказаній підставі унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою, при цьому заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
		У зв`язку з обмеженням у фінансуванні на придбання знаків поштового відправлення (поштових марок), ухвала буде направлена на електронні адреси сторін.
		Керуючись ст.ст.12, 147, 148, 152 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Приватного малого підприємства «Приз» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №635 в сумі 32 982,08грн, з яких: 30 543,99грн  сума боргу за спожиту електроенергію, 470,23грн  3% річних, 1967,86грн  інфляційні, а також сплачений заявником судовий збір у розмірі 214,72грн. відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. 
		Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.
		 
		 
		Суддя П.В. Демідова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...