Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/13825/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2023. Зареєстровано: 31.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2023.

Номер судового провадження: 2/758/1503/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 758/13825/19 
		Категорія 17 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 липня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді -    Захарчук С. С.,
		за участю секретаря судового засідання - Сікора  М. Ю., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання дій несанкціонованими, зобов`язання вчинити дії, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - «АТ «ПУМБ»») із позовом, у якому, згідно із заявою про збільшення позовних вимог від 12 грудня 2019 року, просив суд:
		1. Визнати списання грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за транзакціями:
		- 19 травня 2019 року - переказ коштів (сервіс cash to card) по договору 52057342; транзитний рахунок по операціях в рамках сервісу С2А/А2С; сума: 2 650 грн.; рахунок, на який списано грошові кошти - НОМЕР_6;
		- 19 травня 2019 року - переказ коштів (сервіс cash to card)  по договору 52057342; транзитний рахунок по операціях в рамках сервісу С2А/А2С; сума: 14 500 грн.; рахунок, на який списано грошові кошти - НОМЕР_6;
		- 19 травня 2019 року - переказ коштів (сервіс cash to card)  по договору 52057342; транзитний рахунок по операціях в рамках сервісу С2А/А2С; сума: 14 500 грн.; рахунок, на який списано грошові кошти - НОМЕР_6,
		такими, що вчинені несанкціоновано (без розпорядження власника банківського рахунку та/або іншої особи, що уповноважена на розпорядження рахунком).
		2. Зобов`язати АТ «ПУМБ» відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням указаних операцій.
		3. Стягнути з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1   пеню в сумі: 6 666 грн. 30 коп. 
		4. Зобов`язати АТ «ПУМБ» повернути на банківський рахунок, що належить ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», ідентифікаційний код 14282829) безпідставно сплачені грошові кошти в сумі: 10 100 грн. 
		5. Зобов`язати АТ «ПУМБ» повернути на банківський рахунок, що належить ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», ідентифікаційний код 14282829) безпідставно списані 1 грудня 2019 року грошові кошти в сумі: 4 395 грн. 60 коп.
		6. Стягнути на користь ОСОБА_1 з АТ «ПУМБ» компенсацію за спричинення моральної шкоди в сумі: 30 000 грн. 
		Позивач також просив суд вирішити питання про стягнення на його користь судового збору.
		Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником банківського рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ». Внаслідок безпідставних переказів грошових коштів за позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі: 30 500 грн. Позивач наголошує, що як власник банківського рахунку, своєї згоди на указані дії з його грошовими коштами не надавав.
		З метою урегулювання спірної ситуації, позивач звернувся до Банку, проте за наслідками розгляду відповідачем заяви держателя картки, відповідачем було прийнято рішення про стягнення з позивача суми заборгованості, яка виникла внаслідок спірних переказів та надано розстрочку на погашення строком 6 місяців.
		Позивач зазначає, що станом на 1 грудня 2019 року сума безпідставно списаних відповідачем грошових коштів становить: 36045 грн. 60 коп.
		Таким чином, стверджуючи, що своєї згоди на указані грошові операції позивач не надавав, ОСОБА_1 вбачає свої права порушеними та просить суд захистити їх у судовому порядку.
		Суд вирішив розглядати цю справу у порядку загального позовного провадження.
		На електронну адресу суду надійшов відзив від АТ «ПУМБ», у якому Банк заперечує проти позову у повному обсязі, просить суд відмовити у його задоволенні. 
		Відзив обґрунтований тим, що спірні банківські операції були здійснені за згоди позивача, адже на його мобільний телефон, указаний у договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - «ДКБО»), направлялись відповідні коди для підтвердження його наміру вчинити указані перекази грошових коштів. Ці коди були успішно введені й транзакції були вчинені. Відповідач також застеріг, що позивач зобов`язувався не передавати інформацію, яка може бути використана для проведення банківських операцій по картці, третім особам. Тож, у разі, якщо така інформація стала відома третім особам і вони її використали за для вчинення переказів не з волі позивача, відповідальність за це несе сам позивач.  
		Окрім того, відповідач звертав увагу, що позивачем були порушені строки звернення до Банку за для проведення службового розслідування, адже ДКБО передбачає негайне звернення у такому разі, позивач же звернувся із заявою до Банку через 4 місяці після спірної події.
		Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлена належним чином. До суду позивач направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.
		Відповідач також свого права на участь у судовому засіданні не використав. Про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
		Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, за наявними в справі матеріалами.
		Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
		Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , подав до АТ «ПУМБ» заяву № НОМЕР_3 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - «ДКБО») від 13 грудня 2018 року (а.с. 21).
		Указаною заяву позивач підтвердив, що підтверджує факт прийняття публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО, яка розміщена на сайті відповідача в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть йому бути надані в процесі обслуговування.
		До того ж, на підставі цієї заяви позивачу був відкритий в АТ «ПУМБ» рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надано кредитну картку, кредитний ліміт за якою встановлено в межах суми: 30 000 грн., за процентною ставкою 47,88% річних.
		Вищевказаною заявою позивач підтвердив, що отримав у непошкодженому стані платіжну карту і ПІН, а також факт того, що з правилами користування платіжною карткою він ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватись.
		Таким чином, відповідно до публічної пропозиції АТ «ПУМБ», сторони вступили у договірні відносини. 
		20 травня 2019 року позивач подав до АТ «ПУМБ» заяву, якою повідомив, що він не надавав своєї згоди на здійснення транзакцій по його рахунку № НОМЕР_1 від 18 травня 2019 року на суми: 2 650 грн., 14 500 грн., 14 500 грн. (а.с. 22).
		Цією ж заявою підтвердив, що картка знаходилась у нього на момент здійснення транзакцій.
		Як убачається із заяви №2001194968301 від 27 червня 2019 року у позивача наявна заборгованість по банківському рахунку № НОМЕР_1 у розмірі: 30 500 грн.
		Указаною заявою позивач ініціював перед Банком питання зміни умов ДКБО.
		Цією ж заявою позивач підтвердив, що здійснив розголошення третім особам інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 2.4 частини 2 розділу ІІ ДКБО) та у зв`язку із чим виникла указана заборгованості за картковим рахунком.
		В матеріалах справи також наявна виписка по рахунку позивача № НОМЕР_1 , з якої вбачається, що 19 травня 2019 року, серед іншого, були здійснені спірні транзакції, а саме:
		- переказ коштів (сервіс cash to card) по договору 52057342; транзитний рахунок по операціях в рамках сервісу С2А/А2С; сума: 2 650 грн.; рахунок, на який списано грошові кошти - № НОМЕР_4 ;
		- переказ коштів (сервіс cash to card)  по договору 52057342; транзитний рахунок по операціях в рамках сервісу С2А/А2С; сума: 14 500 грн.; рахунок, на який списано грошові кошти - № НОМЕР_4 ;
		- переказ коштів (сервіс cash to card)  по договору 52057342; транзитний рахунок по операціях в рамках сервісу С2А/А2С; сума: 14 500 грн.; рахунок, на який списано грошові кошти - НОМЕР_6 (а.с. 24-25).
		На свій банківський рахунок № НОМЕР_4 ОСОБА_1 було внесено готівкові кошти 10 липня 2019 року у сумі: 4 900 грн. (а.с. 26), 7 серпня 2019 року у сумі: 5 200 грн. (а.с. 27).
		За фактом вчинення указаних спірних транзакції Печерським УП ГУНП у місті Києві було внесено відомості до ЄРДР за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України (а.с. 28).
		До того ж, з письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих слідчому Печерського УП ГУНП у місті Києві, вбачається, що 18 травня 2019 року на його мобільний телефон ( НОМЕР_5 ) зателефонував невідомий чоловік, який представився працівником оператора мобільного зв`язку «Vodafone» і пояснив, що у зв`язку із плановими технічними роботами з метою покращення мобільного зв`язку, попросив позивача вимкнути і потім увімкнути його мобільний телефон, що він і зробив. Після цього у ОСОБА_1 повністю зник мобільний зв`язок, але позивач цьому не надав увагу. До сервісного центру «Vodafone», з метою відновлення мобільного зв`язку, позивач звернувся лише 20 травня 2019 року. Спірні банківські операції ж відбулись 19 травня 2019 року (а.с. 61-62).
		У цих поясненнях слідчому позивач також висловив припущення, що його персональні дані могли стати доступними у зв`язку із придбанням ним 17 травня 2019 року мобільного телефону у кредит. 
		30 вересня 2019 року до АТ «ПУМБ» від позивача надійшла заява про повернення безпідставно списаних коштів та проведення службового розслідування за фактом несанкціонованого списання грошових коштів (а.с. 29).
		14 січня 2020 року відповідач направив лист ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 18 травня 2019 року зафіксовано вхід до системи дистанційного обслуговування інтернет-банкінгу «ПУМБ online» та здійснено 3 спірні транзакції з переказу грошових коштів на загальну суму: 31 650 грн. (а.с. 64).
		У цій відповіді Банк також зауважив, що при здійсненні кожної з цих грошових операцій позивачу надсилались одноразові коди підтвердження для здійснення переказів на телефон, вказаний позивачем у анкеті Банку, а саме: НОМЕР_5 , після чого ці коди успішно були введені. Також «SMS-повідомлення» про успішні операції по картці надсилались позивачу на цей же телефонний номер. 
		Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - «ЦК України»), положеннями кредитного договору.
		Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. 
		Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
		Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно із частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 14.12. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Згідно із пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року №705 (далі - «Положення») (чинне на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
		Згідно із пунктом 2.2.1. Розділу І частини другої ДКБО договір вважається укладеним, а умови публічної пропозиції акцептованими клієнтом з моменту оформлення заяви на приєднання до договору за умови подання клієнтом документів і відомостей, необхідних для з`ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами договору.
		Пункт 2.2.2. Розділу І частини другої ДКБО передбачає, що дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання до договору, якщо інше не передбачено умовами договору га/або заявою па приєднання до договору.
		Відповідно до пункту 2.2.5. Розділу 1 частини другої ДКБО підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору.
		Відповідно до пункту 5.1.7. Розділу І частини п`ятої ДКБО клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
		Пунктом 8.1. Розділу 1 частини восьмої ДКБО визначено, що сторони безвідклично підтверджують, що цей договір сторони уклали у тому числі на підставі принципу свободи договору, визначеного статтями 6 та 627 ЦК України. Сторони також безвідклично підтверджують, що положення цього договору є зрозумілими, розумними та справедливими. Сторони погоджуються з тим, що жодна з них при укладенні цього договору не позбавляється прав, які звичайно мала, а також що цей договір не виключає/не обмежує відповідальність за порушення зобов`язання жодної сторони. Клієнт запевняє, що договір не містить будь-яких обтяжливих умов для нього і є прийнятним в цілому, зі всіма умовами в редакції банку.
		Згідно з пунктом 8.4. Розділу 1 частини восьмої ДКБО приєднанням до цього договору клієнт підтверджує, що він: а) у повній мірі ознайомлений з вимогами законодавства України, а саме: зі змістом статті 190 та статті 222 Кримінального кодексу України «Шахрайство» та «Шахрайство з фінансовими ресурсами»; б) до моменту укладення цього Договору ознайомлений Банком з інформацією про фінансові (банківські) послуги за цим Договором, умови їх надання, механізмом захисту прав споживачів та порядком урегулювання спірних питань, що виникають в процесі надання фінансових послуг, а також іншою інформацією згідно частини другої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зміст вказаної інформації Клієнту зрозумілий.
		Частина четверта Розділу 2 ДКБО регулює умови надання кредитного ліміту у формі овердрафту та кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією.
		Відповідно до пункту 4.1.1. кредитні кошти у формі овердрафту за картковим рахунком можуть бути надані банком клієнтам - резидентам України, які акцептували публічну пропозицію банку на укладення цього договору і обрали відповідну послугу чи пакет послуг, до наповнення якого входить послуга з надання овердрафту.
		Відповідно до пункту 4.1.2. Умови кредитування за овердрафтом, а саме: розміри кредитних лімітів, процентні ставки за користування кредитними коштами за овердрафтом і комісії по овердрафту, а також орієнтовний графік платежів, обчислення загальної вартості та реальної річної процентної ставки за користування овердрафтом, виходячи з орієнтовної суми використання клієнтом кредитного ліміту, визначені в «Умовах надання та обслуговування «Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою» та «Автоматичного овердрафту-» (Додаток №2 до Договору), якщо Сторони не домовились про інші розміри Кредитного ліміту, процентної ставки за користування кредитними коштами і комісії по Овердрафту шляхом визначення їх розміру у відповідній Заяві на приєднання до Договору.
		Із запропонованими умовами позивач ознайомився та погодився з ними, підписавши кредитний договір 13 грудня 2018 року.
		До того ж, суд встановив, що позивач просив банк підключити його до SMS-банкінгу, номером мобільного телефону, на який будуть приходити відповідні повідомлення визначити - НОМЕР_5 .
		Відповідно до пункту 1.1.27. частини 1 розділу ІІ публічної пропозиції Клієнт може контролювати рух коштів за своїм картковим рахунком користуючись послугою «SMS-банкінг», яка може бути включена до пакету послуг або надаватися банком поза пакетом послуг в залежності від наповнення обраного клієнтом пакету послуг. 
		Клієнт має право відмовитися від користування послугою «SMS-банкінг», у разі якщо послуга «SMS-банкінг» входить до пакету послуг, письмово повідомивши про це Банк, при цьому Сторони погоджуються що ризик збитків від здійснення операцій після відмови Клієнта від послуги «SMS-банкінг» несе клієнт. У випадку відмови клієнта від користування послугою «SMS-банкінг», надання її здійснюється до отримання письмового повідомлення (заяви) від Клієнта про відмову.
		Підписанням заяви на приєднання до ДКБО позивач беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування, яка розміщена на сайті pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, що можуть бути надані ОСОБА_1 в процесі обслуговування. Більше того, в розділі «Підтвердження та запевнення» зазначено, що позивач ознайомлена із ДКБО та цілком згодна з ним, всі умови ДКБО позивачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
		Таким чином, суд погоджується із міркуваннями сторони відповідача, що у цьому випадку позивач, будучи держателем картки, вчинив усі дії, необхідні для здійснення спірних транзакцій. Доказів стверджувати протилежне суду стороною позивача не надано.
		Доводи позивача стосовно того, що указаних операцій він не вчиняв ґрунтують виключно на припущеннях, адже не підтверджені жодним доказом. 
		Згідно з заявою від 27 червня 2019 року поданою до банку, ОСОБА_1 підтвердив, що здійснив розголошення третім особам інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 2.4 частини 2 розділу ІІ ДКБО) та саме у зв`язку із цим виникла указана заборгованості за картковим рахунком.
		Від так, позивач фактично повідомивши третім особам інформацію, достатню для переказу грошових коштів з картки, порушив умови договору, які містять заборону розповсюдження третім особам цієї інформації.
		Враховуючи указане нормативне та договірне регулювання спірних правовідносин, крізь призму фактичних обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів той факт, що він не здійснював особисто переказ коштів за своєю банківською карткою, а також факт того, що він не передавав свою картку іншим особам чи не розголошував відомостей, які б дали змогу третім особам розпорядитися коштами за його картковим рахунком.
		У свою чергу судом не встановлено жодних порушень з боку АТ «ПУМБ» щодо проведення спірних транзакцій за рахунком позивача.
		Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
		Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди, з цього приводу суд зазначає про таке.
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає:
		1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. 
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Згідно з статтею 280 ЦК України встановлено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» в порядку, передбаченому зазначеним Законом, яка підлягає спростуванню.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві  про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Пунктом 5 вказаної постанови роз`яснено, що відповідно  до    загальних     підстав     цивільно-правової відповідальності  обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають:  наявність такої  шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача,  наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача та   вини  останнього  в  її  заподіянні.  Суд,  зокрема,  повинен з`ясувати,  чим   підтверджується   факт   заподіяння   позивачеві моральних  чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій  грошовій  сумі  чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при  цьому  виходить,  а  також інші  обставини,  що  мають  значення для вирішення спору.
		З урахуванням того, що судом не підтверджено факт порушення прав позивача з боку банку, позовні вимоги про відшкодування на його користь моральної шкоди суд також вбачає безпідставними, а тому дійшов висновку, що їх належить залишити без задоволення.
		Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Відповідно до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно із частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.  
		Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
		Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З огляду на результат розгляду справи судом, судовий збір на користь позивача не стягується.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1054, 1066, 1073 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) про визнання дій несанкціонованими, зобов`язання вчинити дії, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя        С. С. Захарчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...