Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/4783/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2023. Зареєстровано: 31.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2023.
Дата набрання законної сили: 29.05.2023
Номер судового провадження: 11-сс/803/1219/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000003209

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-сс/803/1219/23 Справа № 183/4783/23   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 травня 2023 року                                м. Дніпро
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :
		Головуючого судді      ОСОБА_2 ,
		суддів      ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_5 
		прокурора ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду в режимівідеоконференції матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
		підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК України (далі  КК), -
		В С Т А Н О В И Л А :
		Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого  начальника відділення №3 СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_11 , погоджене прокурором групи прокурорів  заступником керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_12 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25червня 2023року, без визначення розміру застави.
		 
		З матеріалів провадження убачається, що органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у тому, що він, під час окупації російськими військами с.Семенівка Куп`янського району Харківської області провадив господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі з окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		Так, ОСОБА_8 є фізичною особою-підприємцем, який здійснює господарську діяльність у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур на території Куп`янського району Харківської області.
		Після тимчасової окупації російськими військами території Куп`янського району Харківської області та створення підпорядкованої, керованої та фінансованої російською федерацією окупаційної адміністрації, до якої входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України в тому числі і на території с. Семенівка, у громадянина України ОСОБА_8 , у період часу з кінця березня 2022, але не раніше 16.03.2022, по вересень 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об`єктивних причин встановити не виявилося можливим, виник злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності, у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі з окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		Реалізуючи свій вищезазначений злочинний умисел, будучи достеменно обізнаним про факт ведення військами та іншими незаконними збройними та воєнізованими формуваннями рф агресивної війни проти України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, ОСОБА_8 , встановивши стійкі робочі та ідеологічні зв`язки з представниками незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією та незаконними збройними та воєнізованими формуваннями держави-агресора, з кінця березня 2022, але не раніше 16.03.2022, по вересень 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об`єктивних причин встановити виявилося не можливим, здійснював господарську діяльність у взаємодії з так званою «Военно-гражданской администрацией».
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, фізична особа підприємець ОСОБА_8 з власної ініціативи та підтримуючи збройну агресію рф на території України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, маючи постійний зв`язок з представниками країни-агресора рф, перебуваючи у тісних зв`язках із керівною ланкою військовослужбовців рф, з метою особистого збагачення, а також отримання привілейованого ставлення від представників окупаційних сил отримав «Патент на торговую деятельность, сферу общественного питания, сферы обслуживания населения» від 01.08.2022, специфікація: «оптовая торговля зерном, необработанным табаком, семенами и кормами для животных», який виданий незаконно створеною на території м. Куп`янська т.зв. «Временной гражданской администрацией Харьковской области», реалізував врожай пшениці 2022 року за російські рублі на умовах подальшої сплати 5% від отриманого прибутку відповідно до патенту.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_8 , підозрюється у колабораційній діяльності, а саме у провадженні господарської діяльності, у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України.
		 
		21.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК. 
		 
		26.04.2023 о 06-10 годині ОСОБА_8 було затримано в порядку ст.208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК.
		 
		 
		 
		В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування ухвали слідчого судді у зв`язку незаконністю та необґрунтованістю.
		В обгрунтування зазначає, що слідчим суддею необґрунтовано було визнано доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК, оскільки стороною обвинувачення не було надано жодного допустимого доказу на підтвердження їх існування. Аргументує тим, що ОСОБА_8 не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування, так як декілька разів приїздив за викликом до оперативних співробітників задля надання показів, номеру свого телефону не змінював, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тяжко хворого батька та матір похилого віку, що надає йому можливість безперешкодного виїзду за кордон, однак цією можливістю він не скористався, саме через те, що не має наміру переховуватися. Крім того, під час всього часу досудового розслідування ОСОБА_8 не вчиняв впливу на свідків та не перешкоджав іншим чином досудовому розслідуванню кримінального провадження.
		   Водночас зазначає, що слідчий суддя не застосував вимоги ст. 178 КПК та не врахував даних про особу підозрюваного, який є фізичною особою-підприємцем, має двох неповнолітніх дітей, одружений, раніше не судимий, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні тяжко хворого батька та матір похилого віку.
		   Разом з цим вказує, що слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повністю проігнорував імперативні вимоги ч.2 ст.183 КПК, безпідставно, без зазначення жодних мотивів, обрав відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча під час розгляду клопотання було встановлено, що останній не переховувався від органів досудового розслідування чи суду, не перешкоджав кримінальному провадженню та йому не повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
		   Крім того, посилається також на неврахування слідчим суддею доводів сторони захисту щодо встановлення будь-якого розміру застави, що, на переконання апелянта, свідчить про необ`єктивність судового розгляду.
		На підставі вищевикладеного захисник просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2023 року та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити або надати можливість внесення застави.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення захисника на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, яка наполягала на її задоволенні, просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою визначити підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави передбачений законом, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		 
		Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
		Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону в повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.
		Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Згідно вимог ч.1ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		При цьому, за приписами ст.178 КПК, слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного/обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного/обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного/обвинуваченого; його майновий стан та наявність у нього судимостей тощо.
		З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 є раніше не судимою особою, та санкція ч.4 ст.111-1 КК, за якою йому повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
		Як зазначено у п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:
		b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом;
		c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
		Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
		Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію ЄСПЛ, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, №182).
		Згідно усталеної практики ЄСПЛ «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wloch v. Poland», п.109).
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення за ч.4 ст.111-1 КК доведена прокурором та встановлена слідчим суддею під час судового розгляду клопотання, не оспорюється стороною захисту в апеляційній скарзі, а тому згідно ч.1 ст.404 КПК, судом апеляційної інстанції не перевіряється.
		Наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК, а саме переховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду,незаконно впливатина свідківу цьомуж кримінальномупровадженні тавчинити іншекримінальне правопорушення належним чином мотивовано слідчим суддею у своїй ухвалі. 
		Зокрема, як зазначив слідчий суддя, про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду  свідчить як тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні так і те, що останній співпрацював з окупаційною владою на тимчасово окупованій території України, а тому може переховуватися від слідства та суду як на території України, так і території російської федерації.
		Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливатина свідківу цьомуж кримінальномупровадженні, вказує те, що йому достовірно відомо про місце проживання свідків у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, перебуваючи на свободі, останній може незаконно впливати на них у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Про наявність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить те, що останній добровільно співпрацював з окупаційною адміністрацією держави агресора, толерантно віднісся до захоплення частини території України, підтримував дії держави агресора, вбачається ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, тим самим зашкодити державі, адже дана категорія злочинів є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад.
		Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, відповідно до ч.1 ст.178 КПК, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у цьому злочині, та відомості про особу підозрюваного ОСОБА_8 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров`я, які не вказують на неможливість застосування запобіжного заходу, сімейний та майновий стан, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є фізичною особою-підприємцем, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, репутацію підозрюваного, відсутність судимостей, а також те, що він вчинив інкримінований злочин в період триваючої збройної агресії Російської Федерації та відсутність судимостей, та дійшов правильних висновків, що інші більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать його належної процесуальної поведінки та не зможуть запобігти встановленим ризикам.
		Таким чином визначені ч.2 ст.194 КПК підстави для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що зазначає у своїй апеляційній скарзі захисник, у наданих матеріалах кримінального провадження відсутні.
		Разом цим, відповідно до ст.ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб.
		Указами Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 від 12.08.2022 №573/2022 …. від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX) та від 15.08.2022 року № 2500-IX … 9259-ІХ від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05години 30хвилин 20травня 2023року строкомна 90діб (тобтодо 18серпня 2023року) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
		Згідно приписів ч.6 ст.176 КПК під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.
		Оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК та приписи вищевказаної статті не передбачають обрання альтернативного запобіжного заходу, тому відсутні підстави для застосування відносно нього інших більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, застави, на чому наполягає сторона захисту.
		На переконанняапеляційного суду,аргументи захисниката йогопосилання нанаявність упідозрюваного  ОСОБА_8 постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, роботи, родини та утриманців, а також відсутність судимостей не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки це не спростовує висновку суду про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Натомість, стороною захисту не надано апеляційному суду об`єктивних медичних даних про те, що за станом свого здоров`я ОСОБА_8 не зможе утримуватися в умовах СІЗО.
		За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК, недоведеність існування підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
		У той же час суд апеляційної інстанції не приймає до уваги надану прокурором заяву мешканців с. Семенівка Купянського району Харківької області з приводу тиску на них з боку інших осіб задля данання позитивних показань та характеристик на користь підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки викладені у цій заяві обставини не доводять існування встановлених слідчим суддею ризиків, перебачених ч.1 ст.177 КПК, а також інших обставин, встановлення яких впливає на вирішення питання про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні. 
		Натомість колегія суддів вважає, що всупереч доводам сторони захисту, слідчим суддею, були належним чином враховані положення п.3 ч.4 ст.183 КПК та обґрунтовано прийнято рішення про недоцільність у даному випадку визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК, пов`язаного із колабораційною діяльністю, вчиненого під час дії воєнного стану. Не вбачає таких підстав й суд апеляційної інстанції.
		Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, враховуючи обставини, передбачені ст.178 КПК, а також з дотриманням вимог ст.ст.194,196 КПК, дійшов висновку про доцільність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави. Тому доводи апеляційної скарги захисника  ОСОБА_7  є безпідставними та задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
		 
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити беззадоволення, а ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2023 року, якою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного за ч.4 ст.111-1 КК, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 червня 2023 року, без визначення розміру застави - залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		СУДДІ :
		 
		 
		    ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...