Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/17718/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2023.
Дата набрання законної сили: 24.05.2023
Номер судового провадження: 61-12118ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                    
		 
		24 травня 2023 року
		м. Київ 
		 
		справа № 759/17718/21
		провадження № 61-12118св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів:  Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,  Коротуна В. М.,               Тітова М. Ю.,           
		 
		учасники справи:
		позивач  - ОСОБА_1 ,
		відповідач  - Державне підприємство «Антонов»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Антонов» про визнання незаконними дії роботодавця щодо відсторонення від роботи та запровадження простою і стягнення середнього заробітку
		 
		за касаційною скаргою Державного підприємства «Антонов» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року у складі судді П`ятничук І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада               2022 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Гуля В. В., Мельника Я. С.,   
		 
		                                                                        ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Описова частина
		Короткий зміст позову
		У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними дії Державного підприємства «Антонов» (далі - ДП «Антонов») щодо запровадження стосовно нього простою з 09 березня до                     29 червня 2021 року; стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за період з 09 березня до 29 червня 2021 року в сумі 685 767,66 грн, в тому числі всі податки та обов`язкові збори.
		 
		На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що він працював у ДП «Антонов»  з 01 лютого 2006 року до 29 червня 2021 року.                        01 грудня 2020 року його було призначено на посаду начальника бюро підготовки договорів відділу забезпечення наземного обслуговування та одразу  направлено у відрядження для виконання авіатранспортних перевезень на літаку Ан-124 як керівника авіаперевезення. Після повернення з відрядження            з 10 лютого до 02 березня 2021 року він проходив навчання у Центрі підготовки льотного складу ДП «Антонов». 09 березня 2021 року без пояснення причин йому заблокували доступ до робочого місця та персональний доступ до корпоративної пошти і сайту підприємства. З розрахункових листків за березень - червень    2021 року позивачу стало відомо, що в ці місяці йому нараховувався простій не           з вини працівника. Жодного документа, що на ДП «Антонов» призупинено роботи, в яких він бере участь за посадою, і що в структурному підрозділі, в якому він працює, оголошено простій, до його відома не доведено. Зазначив, що часткове перебування працівників у відрядженнях, запровадження дистанційної роботи, важливість і велика кількість роботи, яку виконував його структурний підрозділ, свідчать про те, що підстав для оголошення простою ні економічного, ні організаційного, ні карантинного характеру не було. Вважав, що незаконне відсторонення його від роботи та запровадження щодо нього простою без належних на те законних підстав та з порушенням процедури призвели до того, що він недоотримав значний розмір заробітної плати в сумі 685 767,66 грн. 
		 
		Враховуючи викладене, позивач просив позов задовольнити.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Святошинський районний суд м. Києва рішенням від 20 липня 2022 року позов задовольнив. Визнав незаконними дії ДП «Антонов» щодо оголошення стосовно ОСОБА_1 простою з 09 березня до 29 червня 2021 року. Стягнув з ДП «Антонов» на користь ОСОБА_1 різницю середньої заробітної плати та виплаченої заробітної плати у період простою за період з 09 березня 2021 року до 29 червня 2021 року (включно) у сумі 685 767,66 грн, в тому числі всі податки та обов`язкові збори. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених позивачем вимог.
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду
		Київський апеляційний суд постановою від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ДП «Антонов» залишив без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року - без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 02 грудня 2022 року,                       ДП «Антонов» просить скасувати рішення Святошинського районного суду                    м. Києва від 20 липня 2022 року і постанову Київського апеляційного суду                 від 02 листопада 2022 року  та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми статей 34, 46, 113 та 235 КЗпП без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 06 квітня 2021 року у справі  № 910/10011/19, від 22 вересня 2022 року                    у справі № 910/3009/18, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17,                             від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі                     № 569/17272/15, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18,                                        від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 11 вересня 2019 року                 у справі № 487/10132/14, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 34, 113, 46 та 235 КЗпП України у взаємному правозастосуванні зі статтями 62, 64, 65                   ГК України та постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року               № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
		На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначив, що суди неправильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та порушили норми процесуального права. 
		Введення простою на підприємстві загалом та щодо позивача зокрема є належним і достатнім виконанням підприємством статей 34, 113 КЗпП України.
		Суди не врахували, що першопричиною введення простоїв на ДП «Антонов»                  з 2020 року є обставини, викликані не організаційними і внутрішньогосподарськими процесами діяльності підприємства, а саме об`єктивними, загальновідомими обставинами непереборної сили, які не залежать від волі та прийнятих рішень юридичної особи, які, у свою чергу, зумовили відсутність організаційних і технічних умов, необхідних для виконання роботи, що і стало підставою для безальтернативного введення простою на виконання норм законодавства та вимог ДК «УКРОБОРОНПРОМ».
		Законодавство лише в загальних рисах регулює питання введення простою, однак не передбачає порядку та процедури його введення, що у комплексному правозастосуванні статті 34 КЗпП України з положеннями статей 64, 65 ГК України надає роботодавцеві право та правомочності на власний розсуд  врегульовувати порядок та особливості введення простою на підприємстві, дотримуючись при цьому конституційних та законодавчих гарантій і прав працівників в частині права на оплату праці.
		Щодо ОСОБА_1 гарантії, передбачені трудовим законодавством, підприємство дотримало повністю, що не оспорюється позивачем під час розгляду справи, однак виявилися для нього недостатніми, а підстави та обставини введення простою - неочевидними.
		Суди не врахували норми частин першої, другої статті 153 КЗпП України, якими визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.
		Саме з метою попередження ситуації, небезпечної для життя та здоров`я співробітників, а також через відсутність організаційно-технічних умов для роботи на ДП «Антонов» в оскаржуваний період було оголошено простій для всіх працівників підприємства, крім задіяних в безаварійному обслуговуванні енергетичного чи іншого обладнання, що забезпечує техногенну безпеку, або зайнятих у виконанні термінових виробничих завдань.
		Суди проігнорували той факт, що для запровадження простою не вимагається згоди працівника; це питання вирішується роботодавцем, виходячи з дійсних обставин відсутності організаційних або технічних умов для продовження нормальної роботи підприємства у штатному режимі.
		Висновок судів про те, що відповідач не запропонував позивачу іншу роботу, хоча з наказів нібито випливає, що така можливість існувала, є поверхневим і необґрунтованим, таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та зроблений внаслідок неправильного з`ясування дійсних обставин справи, неправильного тлумачення та застосування норм матеріального права, зокрема статті 34 КЗпП України, а тому є підстави для скасування оскаржуваних судових рішень в повному обсязі.
		Крім цього, обов`язок роботодавця про доведення під підпис працівнику наказу щодо введення на підприємстві простою законодавством не передбачено. 
		Факт того, що позивач був обізнаний про введення простою та не міг цього не знати, підтверджується його відсутністю на робочому місці та на території підприємства в оспорюваних ним періодах простою 2021 року, невиконанням будь-якої роботи (нездійсненням трудових обов`язків і функцій), систематичним отриманням на власний розрахунковий рахунок виплат від підприємства відповідно до статті 113 КЗпП України та відсутністю звернень і скарг у зв`язку                з цим на адресу керівників та підприємства в цілому.
		Факт уведення карантинних обмежень в України, які діяли протягом оскаржуваного позивачем періоду простою, є загальновідомим, тому не потребує окремого доказування.
		Задоволення позовних вимог про стягнення різниці середньої та фактично виплаченої позивачу заробітної плати у період простою з 09 березня                                  до 29 червня 2021 року через визнання незаконними дій підприємства щодо відсторонення (яке насправді не мало місця, оскільки помилково ототожнене                    з уведенням простою), є неналежним способом захисту прав позивача та не призводить до їх поновлення у передбачений законом спосіб.
		27 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень. Ухвалюючи рішення про незаконність дій відповідача щодо оголошення простою, суди встановили порушення відповідачем процедури запровадження простою щодо позивача, які полягають у недоведені до його відома інформації про простій, що протиправно позбавило його інформації про період простою, його причини, дату закінчення, режим роботи, робочий час та форму оплати праці.
		Суди, виходячи з того, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів наявності підстав (зупинення роботи) для запровадження відповідачем персонально щодо нього простою, а також належних і допустимих доказів пропонування переведення його на іншу роботу на час простою, дійшли обґрунтованого висновку, що позовна вимога про визнання незаконними дій відповідача щодо оголошення стосовно позивача простою з 09 березня                          до 29 червня 2021 року підлягає задоволенню.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 
		 
		22 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		У період з 01 листопада 2010 року до 29 червня 2021 року ОСОБА_1 працював у ДП «Антонов». 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника бюро у відділ наземного забезпечення (256).
		 
		З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19),             з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин.
		 
		24 грудня 2020 року заступник генерального директора (з виробництва)                   Вітушко О. М. , заступник генерального директора (з проектування) Двейрін О. З., директор з інфраструктури Семенцов В. Ф. , директор фінансовий Шевченко Я. С. , директор з правових питань Дехтяренко І. В., директор з персоналу                                  Маєвський В. Є. , голова профкому Гуска В. П. склали акт, яким засвідчили, що              у зв`язку із скороченням обсягів виробництва, відсутністю технічних та організаційних умов, необхідних для виконання робіт, спричиненим світовим спадом економіки, сповільненням експортно-імпортних операцій через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також ускладнення виконанням виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, у тому числі щодо недопущення скупчення значних груп працівників на території підприємства, дотримання працівниками безпечної дистанції під час виконання трудових обов`язків тощо з 01 січня 2021 року призупиняється робота ДП «Антонов». Запропонували встановити початок простою, який поширюється на всіх працівників підприємства, з 01 січня 2021 року, крім працівників підрозділів, що виконують виробничі завдання, невідкладні роботи, роботи із життєзабезпечення діяльності підприємства.
		 
		28 грудня 2020 року в. о. генерального директора ДП «Антонов» Бичков С. А. видав наказ «Щодо оголошення періоду простою», яким у зв`язку із скороченням обсягів виробництва, відсутністю технічних та організаційних умов, необхідних для виконання робіт, що спричинені в тому числі і світовим спадом економіки, ускладненням та сповільненням експортно-імпортних операцій через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 у світі, та на виконання заходів органів державної влади і міського самоврядування щодо запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 про продовження дії карантину на всій території України, враховуючи акт простою від 24 грудня              2020 року, керуючись частиною першою статті 133 КЗпП України, оголошено простій не з вини працівників у період з 01 до 31 січня 2021 року для працівників підприємства, крім працівників, які зазначені в додатку 1 до цього наказу, що виконують виробничі завдання, невідкладні роботи, роботи із життєзабезпечення діяльності підприємства. Пунктом 2 цього наказу дозволено запровадження з 01 до 31 січня 2021 року дистанційної роботи на дому працівниками підприємства, посадові обов`язки яких дозволяють дистанційне виконання виробничих завдань.
		 
		Згідно з розрахунковим листком заробітної плати позивача йому за січень             2021 року (а. с. 33, 39-45) нараховувалась та виплачувалась винагорода за професіоналізм та якість роботи, винагорода за транспортні польоти, які він виконував протягом січня 2021 року.
		 
		28 січня 2021 року  в. о. генерального директора ДП «Антонов» Бичков С. А. видав наказ «Щодо оголошення періоду простою», яким у зв`язку із скороченням обсягів виробництва, відсутністю технічних та організаційних умов, необхідних для виконання робіт, спричинених в тому числі і світовим спадом економіки, ускладненням та сповільненням експортно-імпортних операцій через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 в світі, та на виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 про продовження дії карантину на всій території України, враховуючи акт простою від 24 грудня 2020 року, керуючись частиною першою статті 133 КЗпП України, оголошено простій не з вини працівників у період з 01 до 28 лютого 2021 року для працівників підприємства, крім працівників, які зазначені у додатку 1 до цього наказу, що виконують виробничі завдання, невідкладні роботи, роботи із життєзабезпечення діяльності підприємства.
		 
		Відповідно до додатку 2 до цього наказу від 28 січня 2021 року № 759 К позивач працював дистанційно на дому на період карантину з 01 до 28 лютого 2021 року.
		 
		Згідно з табелем обліку робочого часу за лютий 2021 року позивач відпрацював вісім робочих днів. Із розрахункового листка позивача за лютий 2021 року відомо, що позивачу нараховувалась та виплачувалась винагорода за професіоналізм та якість роботи, винагорода за транспортні польоти, які він виконував протягом цих періодів.
		 
		З 10 лютого до 02 березня 2021 року позивач проходив повний курс початкової підготовки «Спеціалізована англійська мова для операторів бортових» у Центрі підготовки льотного складу ДП «Антонов».
		 
		26 лютого 2021 року в. о. генерального директора ДП «Антонов» Бичков С. А. видав наказ «Щодо оголошення періоду простою» № 1789к, яким у зв`язку з поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 та на виконання заходів органів державної влади та міського самоврядування щодо запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 про продовження дії карантину на всій території України, керуючись частиною першою статті 133 КЗпП України, згідно з пунктом 1 якого керівникам за напрямками роботи у строк до 26 лютого 2021 року проаналізувати з врахуванням зростання обсягів робіт на підприємстві, в тому числі пов`язаних з необхідністю виконання контракту по літаку АН-178, виробничу необхідність у залученні підлеглих працівників до виконання виробничих завдань у період з 01 до 31 березня 2021 року та здійснити організаційні заходи для залучення до роботи максимально можливої кількості працівників, які будуть безпосередньо задіяні у виконанні виробничих завдань. Разом з цим, пунктом 3 цього наказу з метою запобігання виникненню виробничої ситуації, небезпечної для життя та здоров`я співробітників, за відсутності необхідних організаційно-технічних умов, оголошено простій не                    з вини працівників у період з 01 до 31 березня 2021 року для працівників підприємства, крім працівників, які зазначені в пункті 1 до цього наказу, та працівників, що не перебувають на роботі з поважних причин (щорічні та додаткові відпустки, тимчасова непрацездатність, виконання державних обов`язків, служба в армії, військові збори та ін.).
		 
		Подібні накази були видані в. о. генерального директора ДП «Антонов»                  Бичковим С. А. 29 березня 2021 року (№ 2674к) та 29 квітня 2021 року (№ 3567к), які діяли протягом квітня і травня 2021 року.
		 
		Відповідно до розрахункових листків позивача за період з березня до травня 2021 року йому нараховано простій.
		 
		Відповідно до додатку 1 до наказу від 26 лютого  2021 року № 1798к у списку  працівників, які будуть на простої в березні 2021 року, прізвища позивача немає. 
		 
		Відповідно до одного з додатків з однаковими реквізитами № 1 до наказу              від 29 березня 2021 року № 2674к позивача включено до списку працівників, які будуть перебувати на простої з 01 до 11, з 17 до 30 квітня 2021 року.  
		 
		Відповідно до додатку № 1 до наказу від 29 квітня 2021 року № 3567к у списку працівників, які будуть на простої в травні 2021 року, прізвища позивача немає. 
		 
		З 01 червня 2021 року простій не з вини працівників для співробітників ДП «Антонов» припинено відповідно до наказу від 31 травня 2021 року № 5689к. 
		 
		23 червня 2021 року т. в. о. заступника генерального директора (авіаційно-транспортної та льотно-випробувальної діяльності) Харченко М. Г. видав наказ № 5399к, згідно з пунктом 1 якого для ОСОБА_1 оголошено простій не з вини працівника у період з 22 до 25 червня 2021 року. У пункті 2 цього наказу зазначено, що період з 01 до 18 червня 2021 року для ОСОБА_1 слід вважати простоєм не з вини працівника.  
		 
		22 березня 2021 року відповідно до наказу № 2463к та 30 березня 2021 року відповідно до наказу № 2681к в структурній схемі та в штатному розписі підприємства відбулися зміни.
		 
		Наказом відповідача від 05 квітня 2021 року № 2880к позивача попереджено  про виключення  його посади з 01 червня 2021 року зі штатного розпису, з яким ОСОБА_1 ознайомився 26 квітня 2021 року.
		 
		29 червня 2021 року позивача звільнено у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права                  у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм                   права  в  межах   касаційної  скарги,  дійшов  висновку,  що  касаційна  скарга  не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		 
		За змістом статті 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.
		 
		Згідно зі статтею 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності                і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
		 
		Аналіз статті 34 КЗпП України свідчить про те, що обов`язковою підставою для введення простою на підприємстві є повна зупинка його роботи або роботи окремих підрозділів.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 84 КЗпП України у разі простою підприємства (установи, організації) з незалежних від працівників причин власник або уповноважений ним орган (роботодавець) може у визначеному колективним договором порядку надавати відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. За цих умов надання відпустки не ставиться у залежність від подання працівником заяви і термін перебування в ній не входить до часу оплачуваного простою, якщо це передбачено колективним договором.
		 
		Згідно з частинами першою та другою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
		 
		Суди встановили, що за період переведення ОСОБА_1 на посаду начальника бюро у відділ наземного забезпечення (256) з 01 грудня 2020 року до березня 2021 року він був задіяний у трудовому процесі, незважаючи на оголошений у ДП «Антонов» простій з 01 січня 2021 року.
		 
		Підприємство не надало доказів повної зупинки підрозділу в якому працював позивач, а також не надало доказів неможливості забезпечення дистанційної роботи позивача. Зміст наказів відповідача від 22 березня 2021 року № 2463к та від 30 березня 2021 року № 2681к щодо проведення змін у структурній схемі та           в штатному розписі підприємства доводить, що підприємство, керуючись у тому числі і принципами здійснення підприємницької діяльності, проводило скорочення чисельності штату працівників, які підлягали звільненню                               у передбаченому законом порядку, в результаті яких позивача звільнено. Також наказом ДП «Антонов» від 23 червня 2021 року № 5399к оголошено простій стосовно позивача у період, який сплинув ще до його видання.
		 
		Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання незаконними дій відповідача щодо оголошення стосовно позивача простою з 09 березня до 29 червня 2021 року. 
		 
		Оцінка  доказів у справі щодо обставин повної зупинки роботи ДП «Антонов» або підрозділу, в якому працював позивач є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений              у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
		 
		Крім того саме по собі прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про оголошення карантину не вказує про неможливість виконання роботи на підприємстві, де працював позивач.
		 
		Ураховуючи неправомірні дії відповідача, суди обґрунтовано стягнули середній заробіток за час неправомірного оголошення простою щодо позивача, вирахувавши різницю між отриманими ним сумами та сумами, які підлягали виплаті. 
		 
		Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом                         у постановах, зазначених заявником у касаційній скарзі.
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, значною мірою спрямовані на необхідність переоцінки доказів, що знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а також до трактування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на власний розсуд.
		 
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено             з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416  ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державного підприємства «Антонов» залишити без задоволення.
		Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року  залишити без змін. 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття,                       є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                    М. Є. Червинська 
		 
		Судді                                                                                                 А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                            Є. В. Коротенко
		 
		                                                                                                            В. М. Коротун
		 
		                                                                                                            М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...