Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/13071/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2023. Зареєстровано: 31.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2023.
Дата набрання законної сили: 20.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/308/1006/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022130000000149

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/13071/22
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29.05.2023                                                                   місто Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: 
		головуючої судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022130000000149 від 11.05.2022, про обвинувачення:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Сватове, Луганська область, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , документ що посвідчує особу: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 17.08.1995, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і Збройних Сил РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.
		Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та Збройних Сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців Збройних Сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
		При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
		З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
		Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника ПП ЗС РФ ОСОБА_6 перед Академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.
		У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та Збройних Сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
		Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалося викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини XX століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
		У березні-квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, Російської Федерації на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VІІІ від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
		Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України. Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року указом президента Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. 
		Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. 
		Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		У зв`язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, 08.03.2022 захоплено місто Сватове, у зв`язку із чим, на підтвердження контролю над містом, на будівлі Сватівської районної ради, розташованої за адресою: майдан Злагоди, 25, м. Сватове, Сватівський район, Луганської області, незаконними збройними формуваннями встановлено прапор так званої «ЛНР».
		Указом Голови Луганської Народної Республіки від 03.03.2022 УГ-125/22 створена Адміністрація Сватівського району Луганської Народної Республіки.
		09.04.2022 Уряд т.зв. «ЛНР» своєю постановою створив управління Пенсійного фонду (ПФ) ЛНР у звільнених Старобільському, Біловодському, Новопсковському та Сватівському районах Республіки.
		У квітні 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причин не виявилося можливим) громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Сватово Сватівського району Луганської області, достовірно знаючи про незаконність дій співучасників збройних формувань так званої «ЛНР» та окупаційної адміністрації РФ на тимчасово окупованій території Луганської області, діючи з єдиним злочинним умислом з мотивів заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, з метою зміни меж території України та поширення на неї впливу РФ, перешкоджання євроінтеграційному курсу розвитку України, встановлення контролю РФ над політичними та економічними процесами в Україні, маючи умисел на зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території в м. Сватово Сватівського району Луганської області, надала свою добровільну згоду на призначення її на посаду виконуючої обов`язки начальника Сватівського районного управління Пенсійного фонду т.зв. «ЛНР».
		Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_5 , з початку квітня 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим), перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області - у м. Сватово Сватівського району Луганської області, приступила до виконання обов`язків начальника Сватівського районного управління Пенсійного фонду т.зв. «ЛНР» незаконно створеного окупаційною адміністрацією РФ та в умовах воєнного стану, під час російсько-української війни, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції окупаційного органу, співпрацює з представниками інших органів окупаційної влади РФ, сприяє їм в незаконному захопленні державної влади на території України з метою подальшого становлення та легалізації на тимчасово окупованій території Луганської області так званої «ЛНР».
		Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. 
		Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 7 КПК України основними засадами судочинства в Україні є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом, повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 28.11.2022 ухвалено рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої. У зв`язку з цим обвинувачена ОСОБА_5 не була допитана судом в якості обвинуваченої по суті пред`явленого їй обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п. п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно з ч. 1 ст. 10 КПК України суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Обвинувачена ОСОБА_5 , будучи обізнаною, що відносно неї розпочато кримінальне провадження та обвинувальний акт направлено до суду, у судові засідання не з`явилася, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр».
		Суд вважає, що дослідженими у суді доказами винуватість ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена.
		Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_8 пояснила, що у березні 2022 року почалася окупація міста Сватове, а у квітні 2022 року - створення управління пенсійного фонду так званої «ЛНР». Начальником цього управлення була призначена ОСОБА_5 . Зазначена інформація була розміщена в Інтернеті на офіційному сайті так званої «ЛНР». На її думку, ОСОБА_5 причетна до організації пенсійного фонду так званої «ЛНР», оскільки очолила організацію. Зазначила, що у людей був вибір залишатися або покинути окуповану територію, однак ОСОБА_5 залишилася. Вона особисто була знайомою з ОСОБА_5 .
		Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_9 пояснила, що їй відомо з джерел Інтернету, що ОСОБА_5 очолила управління пенсійного фонду так званої «ЛНР». Вона особисто знайома з ОСОБА_5 , яка працювала бухгалтером, що обслуговувався їхнім казначейством. Через Інтернет вона побачила фотографію з ОСОБА_5 , на якій остання отримувала грамоту як працівник пенсійного фонду так званої «ЛНР». Також їй розповідала знайома ОСОБА_10 , що ОСОБА_5 пішла працювати у пенсійний фонд так званої «ЛНР». Особисто їй ОСОБА_5 не казала, що працює у пенсійному фонді так званої «ЛНР».
		Відповідно до ст. ст. 84, 85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Крім того, винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами, а саме:
		рапортом заступника начальника 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про виявлення кримінального правопорушення від 08.05.2022, відповідно до якого Сватівським РВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях отримана інформація щодо участі громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сватове Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , в протиправній діяльності незаконного органів влади (підрозділу т.зв. «Ради міністрів ЛНР» та місцевої адміністрації т.зв. «ЛНР»), створеному окупаційною владою РФ на ТОТ Сватівського району Луганської області. Протиправна діяльність вищевказаної особи полягає в тому, що вона за власної згоди була призначена окупаційною владою та з 01.04.2022 виконує обов`язки начальника Сватівського районного управління Пенсійного фонду т.зв. «ЛНР», яка в умовах воєнного стану, під час російсько-української війни, приймає участь та сприяє окупаційній владі в незаконному захопленні держаної влади та територій України. Зокрема, перебуваючи в окупованому РФ м. Сватове Сватівського району Луганської області, виконуючи свої посадові обов`язки, ОСОБА_5 співпрацює з представниками профільного міністерства «Ради міністрів ЛНР», та Адміністрації Сватівського району т.зв. «ЛНР» з питань створення та діяльності місцевого підрозділів пенсійного фонду в структурі т.зв. «ЛНР», яка під час своєї діяльності також вчиняє інші протиправні дії по сприянню окупаційній владі РФ, з метою подальшого становлення та легалізації на ТОТ Луганської області т.зв. «ЛНР». Докази протиправної діяльності ОСОБА_5 містяться на офіційному сайті державних установ т.зв. «ЛНР» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 а також підтверджуються свідченнями колишнього начальника Сватівського підрозділу державного казначейства ОСОБА_9 (перебуває в м. Київ);
		протоколом огляду від 20.05.2022, яким оглянуто опубліковані в мережі Інтернет, а саме офіційного сайту «Луганський інформаційний центр» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 де ІНФОРМАЦІЯ_5 опубліковано статтю під назвою « Правительство ЛНР создало управления Пенсионного фонда ЛНР в четырех освобожденных районах», в якій містяться дані щодо створення так званої Урядом «ЛНР» на тимчасово окупованій території Луганської області підрозділів так званого пенсійного фонду « ЛНР », зокрема в п. 1.4 зазначено про створення державної установи т.зв. «ЛНР» - управління Пенсійного фонду так званого «ЛНР» у Сватівському районі (міжрайонного);
		відповіддю заступника начальника 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 27.05.2022 за реєстраційним № 78/3/33/1110, згідно з якою під час виконання доручення СВ 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях, в рамках кримінального провадження № 22022130000000149 від 11.05.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, щодо добровільної участі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в протиправній діяльності незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Луганської області та заняття нею посади в структурі Пенсійного фонду т.зв. «ЛНР», Сватівським РВ 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях встановлено та допитано у якості свідків осіб, які безпосередньо контактували з ОСОБА_5 , начальника Управління Державної казначейської служби України у Сватівському районі Луганської області ОСОБА_9 та головного спеціаліста Управління ОСОБА_8 , яким відомі дані щодо участі ОСОБА_5 в протиправній діяльності підрозділу т.зв. «Пенсійного фонду «ЛНР». За отриманими даними (в ході допиту свідків), діяльність т.зв. Управління Пенсійного фонду «ЛНР» в Сватівському районі» було розпочато приблизно 8-12 квітня 2022 р., яке розміщене в приміщеннях Сватівського підрозділу ПФУ в Луганській області за адресою: Луганська область, Сватівський район, м. Сватове, вул. 50 років Перемоги, 38, про що також протягом квітня 2022 року публікувалось на офіційних Інтернет сайтах (групах соціальних мереж) т.зв. «ЛНР», зокрема за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 До сфери діяльності Сватівського підрозділу т.зв. Пенсійного фонду «ЛНР» входить реєстрація платників та отримувачів пенсійних виплат на ТОТ новоствореної т.зв. адміністрацій Сватівського району «ЛНР», а також здійснення їм відповідних виплат. За інформацією свідків, ОСОБА_5 було призначено виконуючою обов`язки начальника т.зв. Управління Пенсійного фонду «ЛНР» в Сватівському районі ОСОБА_5 приблизно 08.04.2022. Станом на 01.05.2022 дані про її призначення в.о. начальника Сватівського підрозділу т.зв. Пенсійного фонду «ЛНР» вже були розміщені на офіційному сайті т.зв. Пенсійного фонду «ЛНР». За попереднім оглядом мережі Інтернет на офіційному ресурсі т.зв. Пенсійного фонду «ЛНР» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 раніше було зафіксовано дані щодо заняття ОСОБА_5 посади в.о. начальника т.зв. «Управління пенсіонного фонду ЛНР в Сватівському районі». Через блокування даного ресурсу (технічні несправності) провести за дорученням огляд даного сайту та розділу на даний час не представилось за можливе. Сватівським РВ вживаються заходи з подальшого проведення відповідного огляду даного Інтернет ресурсу. Під час виконання доручення встановлено, що ОСОБА_5 має паспорт громадянки України: серія (номер) НОМЕР_1 , виданий 17.08.1995 Сватівським РВ УМВСУ в Луганській області. Встановлено, що вона підтримує стосунки з матір`ю (м. Сватове) - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешкає на ТОТ Луганської області за адресою: АДРЕСА_1;
		протокол огляду від 31.05.2022, яким оглянуто офіційний сайт «Пенсійного фонду ЛНР» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 на якому міститься, серед інших створених територіальних підрозділів «управлінь» так званого «Пенсійного фонду ЛНР», інформація щодо так званого «Управління Пенсійного фонду ЛНР в Сватівському районі» (міжрайонного) із зазначенням керівника підрозділу, виконуючої повноваження начальника управління: ОСОБА_5 , адреси: АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
		речовим доказом - диском DVD-R, на якому збережено дані з Інтернет ресурсу, а саме офіційного сайту «Луганський інформаційний центр» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 де ІНФОРМАЦІЯ_5 опубліковано статтю під назвою « Правительство ЛНР создало управления Пенсионного фонда ЛНР в четырех освобожденных районах», в якій містяться дані щодо створення т.зв. Урядом «ЛНР» на ТОТ Луганської області підрозділів т.зв. пенсійного фонду «ЛНР», зокрема в п. 1.4 зазначено про створення державної установи т.зв. «ЛНР» - управління Пенсійного фонду т.зв. «ЛНР» у Сватівському районі (міжрайонного);
		протоколом про пред`явлення для впізнання за участі свідка ОСОБА_12 від 25.06.2022, з якого вбачається, що перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками у свідка попередньо з`ясовано, чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання співробітника СБУ свідок відповіла, що ОСОБА_5 вона знає особисто з 2014 року, з часу коли їх діти почали навчатися в одному класі Сватівської загальноосвітньої школи № 8. Свідку відомо, що раніше ОСОБА_5 тривалий час працювала в Сватівському підрозділі ПФУ в Луганській області. Під час шкільного навчального процесу свідок багаторазово спілкувалася та контактувала з ОСОБА_5 , яка має середній зріст та середню статуру, на вигляд 42-44 роки, має темний колір волосся. Свідку запропоновано впізнати ОСОБА_5 за фотознімками. Після цього, свідку надана фототаблиця, на якій фотознімок особи, яка пред`являється для впізнання, пред`являється разом з трьома іншими фотознімками осіб тієї ж самої статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі. Усі фотознімки розміщені у фототаблиці, яка є додатком до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками пронумеровані та надруковані на одному аркуші паперу. Свідку було задане питання, чи впізнає вона кого-небудь з осіб, зображених на фотознімках, та якщо впізнає, то при яких обставинах вона з ними познайомилася та де їх бачила. Свідок уважно роздивилася фотографії та повідомила, що вона впізнає особу на фотознімку під номером 1, як мешканку м. Сватове Луганської області, виконуючу обов`язки начальника Управління Пенсійного фонду т.зв. «ЛНР» в Сватівському районі» ОСОБА_5 , з якою вона раніше періодично спілкувалася з робочих питань;
		протоколом про пред`явлення для впізнання за участі свідка ОСОБА_8 від 28.06.2022, з якого вбачається, що перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками у свідка попередньо з`ясовано, чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання співробітника СБУ свідок відповіла, що ОСОБА_5 вона знає особисто з січня 2021 року, початку її роботи в Управлінні Держказначейства, з якою вона спілкувалася з робочих питань. На той час вона працювала бухгалтером в Фонді індивідуального будівництва на селі. Вона багаторазово особисто приносила на погодження до Управління Держказначейства документи для проведення платежів. Свідок періодично з нею спілкувалася, останній раз бачила її взимку 2022 року. ОСОБА_5 має середній зріст та середню статуру, на вигляд 42-44 роки, темний колір волосся. Свідку запропоновано впізнати ОСОБА_5 за фотознімками. Після цього, свідку надана фототаблиця, на якій фотознімок особи, яка пред`являється для впізнання, пред`являється разом з трьома іншими фотознімками осіб тієї ж самої статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі. Усі фотознімки розміщені у фототаблиці, яка є додатком до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками пронумеровані та надруковані на одному аркуші паперу. Свідку було задане питання, чи впізнає вона кого-небудь з осіб, зображених на фотознімках, та якщо впізнає, то при яких обставинах вона з ними познайомилася та де їх бачила. Свідок уважно роздивилася фотографії та повідомила, що вона впізнає особу на фотознімку під номером 1, як мешканку м. Сватове Луганської області, виконуючу обов`язки начальника Управління Пенсійного фонду т.зв. «ЛНР» в Сватівському районі» ОСОБА_5 , з якою вона раніше періодично спілкувалася з робочих питань;
		протоколом про пред`явлення для впізнання за участі свідка ОСОБА_9 від 29.06.2022, з якого вбачається, що перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками у свідка попередньо з`ясовано, чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання співробітника СБУ свідок відповіла, що ОСОБА_5 вона знає особисто останні два роки. На той час вона працювала головним бухгалтером в КП «Фонд індивідуального будівництва на селі» (з розташуванням в м. Сватове). Під час роботи вона багаторазово особисто приносила до їхнього управління платіжні документи для реєстрації та оформлення. З ОСОБА_5 вона періодично спілкувалася з робочих питань, останній раз бачила її незадовго до окупації Сватівського району (взимку 2022 року). ОСОБА_5 на вигляд 42-44 роки, має середню статуру та середній зріст, темний колір волосся. Свідку запропоновано впізнати ОСОБА_5 за фотознімками. Після цього, свідку надана фототаблиця, на якій фотознімок особи, яка пред`являється для впізнання, пред`являється разом з трьома іншими фотознімками осіб тієї ж самої статі, які не мають різких відмінностей у зовнішності та одязі. Усі фотознімки розміщені у фототаблиці, яка є додатком до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками пронумеровані та надруковані на одному аркуші паперу. Свідку було задане питання, чи впізнає вона кого-небудь з осіб, зображених на фотознімках, та якщо впізнає, то при яких обставинах вона з ними познайомилася та де їх бачила. Свідок уважно роздивилася фотографії та повідомила, що вона впізнає особу на фотознімку під номером 1, як мешканку м. Сватове Луганської області, виконуючу обов`язки начальника «Управління Пенсійного фонду т.зв. «ЛНР» в Сватівському районі» ОСОБА_5 , з якою вона раніше періодично спілкувалась з робочих питань.
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, вони узгоджуються між собою.
		В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, передбаченому КПК України. 
		Доводи захисника про те, що суд не може брати до уваги як доказ протокол про пред`явлення для впізнання обвинуваченої за участі свідка, оскільки такий здобуто не у судовому засіданні, - суд оцінює критично з тих підстав, що пред`явлення особи для впізнання було проведено відповідно до вимог ст. 228 КПК України, особи на фотознімках були тієї ж статі та не мали різких відмінностей у віці, зовнішності з особою, яка підлягала впізнанню. Таким чином, суд приходить до висновку, що істотних порушень кримінального процесуального закону при проведенні цієї слідчої дії допущено не було, а доводи захисника про визнання протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками недопустимим доказом є неприйнятним припущенням.
		Інші доводи захисника про те, що інформація, розміщена на сайті так званої «ЛНР», що міститься на диску DVD-R, викликає сумніви, судом відхиляються у зв`язку з необґрунтованістю, оскільки зазначений диск DVD-R визнано речовим доказом у рамках даного кримінального провадження та інформацію, що міститься на ньому, досліджено судом.
		При цьому суд зазначає, що єдиним критерієм визнання доказу недопустимим є очевидна недопустимість, яка полягає у відсутності сумнівів у тому, що було порушено КПК України. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 235/4339/17-к.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для ухвалення рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		При цьому під час судового розгляду справи суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено та судом достовірно встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 умисно, з початку квітня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області - у м. Сватово, приступила до виконання обов`язків начальника Сватівського районного управління Пенсійного фонду т.зв. «ЛНР» та в умовах воєнного стану виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції окупаційного органу, співпрацює з представниками інших органів окупаційної влади РФ, сприяє їм в незаконному захопленні державної влади на території України з метою подальшого становлення та легалізації на тимчасово окупованій території Луганської області так званої «ЛНР», тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази у справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинувачену ОСОБА_5 винуватою у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення, як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
		Вважаючи достатньо забезпеченими під час судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинувачених, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_5 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
		У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України відносяться до тяжкого злочину.
		Отже, особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		Обираючи обвинуваченій ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, обставини вчинення такого, характер діянь, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої та обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання.
		Обставини, відповідно до ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Обставини, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкції, встановленої ч. 5 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації особистого майна.
		Частиною 2 ст. 55 КК України передбачено позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, виходячи з обставин вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність позбавити обвинувачену ОСОБА_5 права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, оскільки вона вчинила суспільно-небезпечне кримінальне правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України.
		На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. 
		Призначаючи покарання суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженої особи і що відповідно до ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
		Цивільний позов не заявлений.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.
		Процесуальних витрат немає.
		Питання щодо речового доказу вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на строк 10 (десять) років та з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
		Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_5 обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Речовий доказ: диск DVD-R, на якому зроблено запис «додаток до протоколу огляду від 20.05.2022 Пенсійний ф. т.зв. ЛНР» та проставлено підпис о/співробітника, що зберігається при матеріалах кримінального провадження як додаток до протоколу огляду від 20.05.2022 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду згідно зі статтею 323 КПК України.
		 
		       Головуюча                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...