Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 451/577/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2023. Зареєстровано: 31.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2023.
Дата набрання законної сили: 30.06.2023
Номер судового провадження: 2/451/200/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		30 травня 2023 рокуСправа №451/577/23   Провадження № 2/451/200/23
		 
		 
		Радехівський районний суд Львівської області 
		у складі головуючого судді Семенишин О.З. 
		секретаря судового засідання Федорук І.Б.
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Радехів цивільну справу №451/577/23 за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, 
		 
		 у с т а н о в и в:
		 
		4 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. 
		В позовній заяві зазначає, що 9 грудня 2007 року, Рішенням виконавчого комітету Радехівської міської ради №320, розташованій в міському парку споруді оранжереї, було присвоєно окрему поштову адресу, а саме: АДРЕСА_1 . 14 грудня 2007 року на підставі Біржової угоди № 158 (Товарна біржа «Універсальна»), позивачем було придбано у відповідача металевий каркас оранжереї, яка знаходиться в м.Радехів; проспект Відродження, 1-г. Відповідно до Акту прийому-передачі споруди оранжереї в міському парку АДРЕСА_1 від 14.12.2007, Радехівська міська рада передала позивачу у власність споруду колишньої оранжереї в міському парку АДРЕСА_1 . З моменту придбання приміщення оранжереї, він відкрито володіє, користується та розпоряджається цим майном. Маючи намір оформити права власності на оранжерею в адміністративному порядку, він звернувся в органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Проте, в реєстрації належної йому оранжереї, що знаходиться в АДРЕСА_1 йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю всіх необхідних документів. Згідно з технічним паспортом, виготовленим 22.04.2021 Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», приміщення будівлі оранжереї в АДРЕСА_1 , складається із: підвалу площею 21,2 м.кв., паливної площею 21,6 м.кв., оранжереї площею 53,8 м.кв., оранжереї площею 62,0 м.кв., оранжереї площею 54,6 м.кв., тамбура площею 2,4 м.кв. Таким чином, позивач має невизнане право власності на приміщення нежитлової будівлі (оранжереї) по АДРЕСА_1 , загальною площею 215,6 м. кв. Тому, звертається до суду з даним позовом про визнання за ним права власності на вказане приміщення нежитлової будівлі (оранжереї), що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.1-5).
		4 травня 2023 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.26).
		Ухвалою судді від 15 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.42-43).
		У підготовче судове засідання позивач не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій позов підтримує повністю та просить задоволити, просить розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с.48).
		Представник Радехівської міської ради Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги визнає повністю, просить розгляд справи проводити без його участі (а.с.47).
		Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.
		Із врахуванням наведеного, на підставі ч. 4 ст.223 та ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі учасників справи, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.
		У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.206-207 ЦПК України.
		За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно з ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.
		Суд установив, що 9 грудня 2007 року, Рішенням виконавчого комітету Радехівської міської ради №320, розташованій в міському парку споруді оранжереї, було присвоєно окрему поштову адресу, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.16). 
		14 грудня 2007 року на підставі Біржової угоди № 158 (Універсальна товарна біржа), позивачем було придбано у відповідача металевий каркас оранжереї, яка знаходиться в м.Радехів; проспект Відродження, 1-г (а.с.15). 
		Відповідно до Акту прийому-передачі споруди оранжереї в міському парку м.Радехів по пр.Відродження, №1-г від 14.12.2007, Радехівська міська рада передала ОСОБА_1 у власність споруду колишньої оранжереї в міському парку АДРЕСА_1 (а.с.17). 
		Порядок укладання Договору на час його здійснення не суперечив вимогам діючого у той час законодавства, а саме Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 та відповідав вимогам ст. 224 ЦК України в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення між сторонами правовідносин за договором купівлі-продажу сторонами договору були виконані всі умови за укладеним договором. Зазначеною за договором спорудою оранжереї позивач користується дотепер.
		З моменту придбання приміщення оранжереї, позивач відкрито володіє, користується та розпоряджається цим майном. 
		Маючи намір оформити право власності на оранжерею в адміністративному порядку, він звернувся в органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Проте, в реєстрації належної йому оранжереї, що знаходиться в АДРЕСА_1 йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю всіх необхідних документів. 
		Згідно з Технічним паспортом, виготовленим 22.04.2021 Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», приміщення будівлі оранжереї в АДРЕСА_1 , складається з: підвалу площею 21,2 м.кв., паливної площею 21,6 м.кв., оранжереї площею 53,8 м.кв., оранжереї площею 62,0 м.кв., оранжереї площею 54,6 м.кв., тамбура площею 2,4 м.кв. Таким чином, позивач має невизнане право власності на приміщення нежитлової будівлі (оранжереї) по АДРЕСА_1 , загальною площею 215,6 м. кв. (а.с.18-25).
		Відповідно до Звіту про оцінку майна, що складений 14.03.2023 оцінювачем ТзОВ «Агенство нерухомості «Габріель», ринкова вартість будівлі оранжереї, загальною площею 215,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для цілей оподаткування складає 199892,00 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 00 копійок) (а.с.31-41).
		Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.12, 229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
		Позивач звернувся до суду з позовом на підставі ст. 344 ЦК Украни, в якому просив визнати право власності за набувальною давністю на приміщення нежитлової будівлі (оранжереї) по АДРЕСА_1 , загальною площею 215,6 м. кв.
		Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Відповідно до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
		Виходячи з положень цієї норми, право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.
		Тривалість володіння передбачає, що має закінчитися визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.
		Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.
		При цьому потрібно враховувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.
		Положення ч. 3 ст. 397 ЦК України щодо правомірності фактичного володіння майном не впливає на обов`язок суду перевіряти добросовісність володіння майном у випадку визнання права власності за набувальною давністю, оскільки відповідно до ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 398 ЦУ України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
		Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов`язку повернути річ власнику, а також йому не пред`являвся правомочною особою позов про повернення майна.
		Згідно з п. 9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2015 при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
		- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
		- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
		- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не зі своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
		Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Згідно з п. 13 вказаної Постанови пленуму ВССУ можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
		Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник.
		Умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 Цивільного кодексу України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності (такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду України у Постанові 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17, п.66-67).
		Суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 дотримані усі умови набуття права власності на спірне майно за набувальною давністю, а саме: законне та добросовісне заволодіння, а також відкрите, безперервне та безтитульне володіння нежитловим приміщенням (оранжереєю) загальною площею 215,6 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Між тим, установлений строк володіння спірним майном сплив, зокрема, пройшло п`ятнадцять років з моменту укладення Біржової угоди №158 від 14 грудня 2007 року, а також відсутні норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
		Узагальнюючи вищенаведене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи те, що у позивача немає іншого способу захисту порушених прав, суд робить висновки, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.
		У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.
		Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 16, 328, 344, 397, 398 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 200 206-207, 211, 223, 229, 247 ЦПК України, суд 
		 
		 у х в а л и в:
		 
		позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення (оранжерею) загальною площею 215,6 м.кв., що складається із: підвалу площею 21,2 м.кв., паливної площею 21,6 м.кв., оранжереї площею 53,8 м.кв., оранжереї площею 62,0 м.кв., оранжереї площею 54,6 м.кв., тамбура площею 2,4 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнути з Радехівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 , судові витрати в розмірі 1999 грн (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 00 копійок).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Сторони та інші учасники у справі: 
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: Радехівська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ: 26361149, місцезнаходження: пр. Відродження, 3, м. Радехів, Червоноградський р-н, Львівська обл., 80200. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддяСеменишин О. З. 
		 
		 
		Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 30 травня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...