Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/2113/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 30.05.2023. Зареєстровано: 31.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2023.
Дата набрання законної сили: 25.10.2023
Результат оскарження 25.10.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/620/2142/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 травня 2023 року Чернігів Справа № 620/2113/23
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу 
		за позовомДержавного підприємства "Холминський спиртовий завод"доДержавної податкової служби Українипровизнання протиправним та скасування розпорядження, У С Т А Н О В И В:
		Державне підприємство «Холминський спиртовий завод» звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження №41-р/р від 10.02.2023 «Про анулювання ліцензії».
		Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що позивач є виробником спирту етилового ректифікованого, що здійснює свою виробничу діяльність на підставі ліцензії № 361 (терміном дії з 04.05.2017 до 04.05.2022). Водночас, Розпорядженням ДПС України № 41-р/р від 10.02.2023 вказану ліцензію було анульовано в зв`язку з відключенням, припиненням функціонування або не встановленням на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження з посиланням на статтю 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Позивач зазначає, що підстави, вказані в розпорядженні про анулювання ліцензії можуть бути застосовані лише для відмови у видачі такої, в той час як для анулювання ліцензії закон передбачає інші підстави, що визначені в статті 3 Закону №481. Також позивач зазначає, що протягом 2020-2023 років відповідачем неодноразово проводили перевірки підприємства за результатами яких зауваження щодо функціонування систем відеоспостережень відсутні. Лише в акті перевірки від 19.01.2023 року представники ДПС України вперше змінили свою думку і вказали, що такі об`єкти/місця на заводі як: розварювання та оцукрення сусла; вирощування дріжджових клітин (дріжджове відділення); спиртосховище; лабораторія  не забезпечені встановленими системами цілодобового, безперервного відеоспостереження. Проте у тому ж акті перевірки на сторінці 4 зазначено, що під час проведення перевірки такі 4 камери було встановлено, про що є відповідний акт. Таким чином, з моменту початку перевірки і до моменту її завершення Відповідач підтвердив наявність усіх 14 камер цілодобового відеоспостереження. У той же час, позивач зазначає, що існуючим законодавством України до цього часу не регламентовано на рівні нормативного акту питання кількості, місць розташування, та самої процедури функціонування цілодобових систем відеоспостереження. 
		Відповідач у встановлений судом строк надіслав відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просить відмовити, оскільки під час проведеної перевірки було встановлено, що на етапах виробництва спирту, які входять до повного технологічного циклу виробництва спирту, в умовах підприємства не встановлені та не підключені в систему камер безперервного та цілодобового відеоспостереження, а саме: розварювання та оцукрення сусла; вирощування дріжджових клітин (дріжджове відділення); спиртосховище; лабораторія. Такі етапи виробництва є одними з основних у виготовленні та обліку підакцизної продукції, на яких необхідно забезпечити функціонування цілодобової системи відеоспостереження. Крім того, відповідач зауважив, що посадовими особами підприємства, наявні порушення засвідчені підписами без зауважень. Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган діяв в межах визначених чинним законодавством.
		Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		Ухвалою суду від 21.03.2021 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
		Ухвалою суду від 28.03.2023 заяву позивача про забезпечення позову задоволено.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
		Державне підприємство «Холминський спиртовий завод» (код ЄДРПОУ 00375314) зареєстроване 30.12.1996, основним видом діяльності є 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (а.с. 9).
		Держаною податковою службою України видано підприємству позивача ліцензію на виробництво спирту етилового з терміном дії з 04.05.2017 по 04.05.2022 (а.с. 61), яка, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» вважається діючою до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили.
		На підставі наказів ДПС України від 09.01.2023 №4-к та №5-к представники ДПС України та ГУ ДПС у Чернігівській області за участю членів комісії ДП «Холминський спиртовий завод» провели роботи з перевірки стану та наявності пломб.
		За наслідками перевірки стану та наявності пломб, їх зняття та накладення в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на брагоректифікаційній установці акцизного складу ДП «Холминський спиртовий завод» Державною податковою службою України складено акт від 19.01.2023, в якому зафіксовано, що на етапах виробництва спирту, які входять до повного технологічного циклу виробництва спирту, в умовах підприємства не встановлені та не підключені в систему камер безперервного та цілодобового відеоспостереження, а саме: розварювання та оцукрення сусла; вирощування дріжджових клітин (дріжджове відділення); спиртосховище; лабораторія (а.с. 45-51, 156-161).
		Розпорядженням Державної податкової служби України від 10.02.2023 №41-р/п анульовано ліцензію на виробництво спирту етилового №361, терміном дії з 04.05.2017 по 04.05.2022 у зв`язку з відключенням, припиненням функціонування або не встановленням на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження (а.с. 155).
		Не погоджуючись із розпорядженням відповідача про анулювання ліцензії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
		Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
		Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Контролюючими органами, згідно із п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
		Відповідно до п.п. 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
		Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»).
		Порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481).
		Згідно зі статтею 1 Закону №481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
		Так, стаття 2 Закону №481 встановлює, що виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.
		Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.
		Порядок анулювання ліцензій встановлений в статті 3 Закону №481.
		Так, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі:
		заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії;
		рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
		несплати чергового платежу за ліцензію;
		акта про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку;
		акта про виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами);
		акта про встановлення факту наявності документа, який засвідчує передачу іншому суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) у власність, володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв чи тютюнових виробів;
		рішення суду про встановлення невідповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції;
		рішення суду про встановлення факту переробки, виробництва та/або реалізації малим виробництвом виноробної продукції вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових із виноматеріалів, придбаних та/або отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду;
		рішення суду про встановлення факту переробки, виробництва та/або реалізації малим виробництвом виноробної продукції вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових з використанням спирту та/або перевищення обсягу виробництва продукції, зазначеного у статті 1 цього Закону;
		акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
		акта про встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
		акта, що засвідчує факт відмови суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
		акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб`єкта господарювання спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;
		рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб`єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".
		Розпорядження про анулювання ліцензії приймається:
		на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії;
		на третій робочий день з дня отримання рішення суду, яке є підставою для анулювання ліцензії відповідно до вимог цієї статті, або заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії;
		на шостий робочий день з дня отримання рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб`єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції";
		на наступний робочий день після дати останнього спливу терміну сплати чергового платежу за наступний щорічний строк дії відповідної ліцензії у разі відсутності сплати чергового платежу.
		Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:
		вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті;
		направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
		Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
		Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування.
		Аналіз вказаних норм чинного законодавства, що регулюють порядок надання та анулювання ліцензій на виробництво спирту дає підстави для висновку, що підстави та порядок анулювання ліцензій передбачає саме стаття 3 Закону №481, втім стаття 2 вказаного Закону регулює, зокрема, вимоги видачі цих ліцензій, а також встановлює підставу для відмови у видачі ліцензії на виробництва спирту в разі недотримання зазначених вимог, що також може бути підставою і для анулювання цієї ліцензії (відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії).
		Водночас, стаття 3 Закону №481 не містить такої підстави для анулювання ліцензії, як невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження.
		Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд).
		Так, у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).
		Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74).
		Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
		Відповідно до п.п. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 ПК України проведення пломбування місць можливого доступу до спирту на акцизних складах, на території яких виробляється спирт етиловий, у тому числі біоетанол, і на території підприємств, які є виробниками продукції, зазначеної у пункті 229.1 статті 229 цього Кодексу, здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у якому встановлюються вимоги до пломбування обладнання, устаткування, спиртових комунікацій та приладів обліку спирту, у тому числі витратомірів-лічильників спирту етилового, масових витратомірів.
		Схема встановлення цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового на акцизних складах, на території яких виробляється спирт етиловий, у тому числі біоетанол, надсилається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку не пізніше 10 робочих днів, що настають за днем введення такої системи в експлуатацію.
		Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний склад  це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.
		У той же час, повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства ст. 1 Закону №481).
		Згідно із статтею 8 Закону №481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), виробничі цехи, дільниці, лабораторії та інші структурні підрозділи, які здійснюють виробництво і контроль за виробництвом спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, крім малих виробництв виноробної продукції, та тютюнових виробів, підлягають обов`язковій атестації на відповідність вимогам, що встановлені чинними законодавчими актами України щодо забезпечення життя та здоров`я людей, охорони навколишнього природного середовища, повного технологічного циклу виробництва коньяку, алкогольних напоїв за коньячною технологією і тютюнових виробів, а також відповідність санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам.
		Атестація суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) проводиться центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства.
		Ліцензія на право виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видається після проведення атестації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), яка є чинною протягом терміну дії зазначеної ліцензії. У разі внесення в період дії ліцензії змін до вимог стосовно проведення обов`язкової атестації або стосовно повного технологічного циклу виробництва, передбачених частинами першою або сьомою цієї статті, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) підлягає переатестації в частині цих змін.
		Сукупність норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що факт отримання ліцензії на виробництво спирту етилового встановлює дотримання суб`єктом господарювання всіх вимог законодавства для провадження певного виду ліцензійної діяльності, а неодноразові перевірки підприємства з боку податкового органу підтверджують наявність та дотримання цих вимог у подальшому. У той же час зазначення як підставу для анулювання ліцензії статтю 2 Закону №481 із посиланням на відсутність встановлених камер відеоспостереження на 4х етапах виробництва, викликає сумніви в частині того, чи ці етапи виробництва є новими, чи входили ці етапи до схеми цілодобової системи відеоспостереження за виробництвом спирту поданої до органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Акт перевірки не містить посилання на вказані обставини, що виключає можливість встановити наявність спірних порушень, момент їх виникнення та інші обставини із наданням нормативно-правової оцінки. 
		Враховуючи зазначене, суд зазначає, що ДП «Холминський спиртовий завод» не могло отримати ліцензію на виробництво спирту без попередньої перевірки контролюючим органом встановлення та безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження, що також підтверджують і акти перевірок, які проводились податковим органом протягом всього часу дії ліцензії, остання з яких відбулась 04.01.2023 і за результатами перевірки Підприємства з питань дотримання вимог законодавства України у сфері обігу спирту, спиртовмісної продукції, наявності ліцензій, свідоцтв порушень не встановлено (а.с. 40-44).
		Крім того, як вказано в акті перевірки від 19.01.2023 (за результатами якого прийнято спірне розпорядження) під час проведення перевірки ПП «ІТ Центр» виконано роботи по монтажу не встановлених камер відеоспостереження (акт додається) (а.с. 48), що вказує на врахування позивачем рекомендацій, наданих відповідачем в ході перевірки, а також підтверджує виправлення встановленого недоліку в ході перевірки і до прийняття оскаржуваного розпорядження.
		Своєю чергою слід також зауважити, що за попередніми перевірками суб`єкта господарювання кількість встановлених камер відеоспостереження не викликала жодних зауважень з боку контролюючого органу. 
		Судом також встановлено, що контролюючим органом було проведено інвентаризацію залишків спирту етилового ректифікованого та встановлено, що недостачі знаходяться в межах норм природних втрат. 
		Крім того, перед початком робіт було проведено перевірку наявності та стан пломб, які є без видимих розривів і в задовільному стані, що відповідає опису від 28.10.2020 (а.с. 45-46). 
		Тобто, за наслідками проведеної перевірки ДПС України на підприємстві не було встановлено надлишків чи недостачі спирту, пломби знайдено неушкодженими, спиртовимірювальні апарати не розкривались, а не встановлені камери відеоспостереження встановлені до закінчення самої перевірки, що свідчить про відсутність вчинення протиправних дій ДП «Холминський спиртовий завод».
		Суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що наказами про відрядження від 09.01.2023 №4-к та №5-к перевірка проведена з питань стану та наявності пломб, їх зняття та накладення в місцях можливого доступу до спирту та спиртовмісних продуктів на брагоректифікаційній установці акцизного складу ДП «Холминський спиртовий завод», за наслідками якої складено акт перевірки від 19.01.2023. Втім, відповідачем окрім наявності та стану пломб проведена перевірка встановленої та безперервно функціонуючої цілодобової системи відеоспостереження. 
		Із акту перевірки вбачається, що від Державної податкової служби України перевірку 19.01.2023 проводив головний державний інспектор Чубар Артем Костянтинович, який проводив такі перевірки і в 2020 році, 2021 році та в 2022 році, під час яких було зафіксовано, що на підприємстві позивача встановлена та функціонує система відеоспостереження.
		Водночас у практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Серков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання держави у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; 3) чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
		Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
		Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" мас широке значення (рішення у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення у справі "Трегубенко проти України").
		Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
		Зважаючи на обставини справи, що розглядається, суд вважає недопустимою з точки зору верховенства права ситуацію, за якої відповідач анулює ліцензію на виробництво спирту етилового у зв`язку з невстановленням цілодобових систем відеоспостереження на всіх етапах виробництва, що не було підставою для відмови у видачі ліцензії, а крім того виправлено суб`єктом в ході перевірки.
		Відтак втручання у роботу позивача за встановлених обставин, на думку суду, не може вважатися пропорційним та становить "індивідуальний та надмірний тягар" для позивача.
		У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
		Суд також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 року, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
		Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади "правової процедури", яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.
		Крім того, не можна залишити поза увагою і норми податкового законодавства, в яких містяться визначення дії презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).
		А також, коли норми Податкового кодексу України суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ст. 56 ПКУ).
		В силу положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
		Враховуючи вищевказане, суд вважає, що оскаржуване Розпорядження Державної податкової служби України від 10.02.2023 №41-р/п, щодо анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового Державному підприємству «Холминський спиртовий завод» прийнято без з`ясування всіх обставин та є необґрунтованим, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
		Позивач поніс судові витрати, які складаються зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2684,00 грн та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 805,20 грн, що підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		Позов Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження №41-р/р від 10.02.2023 «Про анулювання ліцензії» - задовольнити повністю.
		Розпорядження Державної податкової служби України №41-р/р від 10.02.2023 «Про анулювання ліцензії» скасувати.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» судові витрати в розмірі 3489,20 грн.
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Позивач: Державне підприємство "Холминський спиртовий завод", вул. Центральна, 98, смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, 15331, код ЄДРПОУ 00375314. 
		Відповідач: Державна податкова служба України, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393. 
		Дата складення повного рішення суду - 30.05.2023. 
		Суддя Ю. О. Скалозуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...