Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/2895/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 31.05.2023. Зареєстровано: 31.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2023.
Дата набрання законної сили: 03.07.2023
Номер судового провадження: 2/212/1401/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 212/2895/23
		2/212/1401/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		31 травня 2023 року                         м. Кривий Ріг
		Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		26 квітня 2023 року позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ним 01.10.2014 р. із відповідачем було укладено кредитний договір № SAMDNWFC00009970767 про надання кредиту у виді встановленого кредитного ліміту у сумі 35000 грн. За кредитним договором № SAMDNWFC00009970767 позивачем було погашено тіло кредиту та відсотки за його користування. Додавав, натомість, що 03.11.2021 року він звернувся до ВП № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області із заявою про те, що в період часу з 24.09.2021 р. по 25.10.2021 р. невідома особа під виглядом надавання послуг з заробітку на крипто валюті через сайт «trudesrom.platform.so» шахрайським шляхом заволоділа коштами, що належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із завданням матеріальної шкоди в сумі 4350 доларів США. З виписки по рахунку НОМЕР_1 та додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00009970767 від 01.10.2014 року за період з 01.10.2021 р. по 31.10.2021 р. вбачається, що 26.10.2021 року була здійснена операція (платіж) шахрайським шляхом на рахунок невідомій особі шляхом «переказу зі своєї картки» у сумі 28000 грн. Однак на підставі цієї незаконної суми боргу за кредитним договором № SAMDNWFC00009970767 від 01.10.2014 р. АТ КБ «Приватбанк» нарахував відсотки за користування грошовими коштами та пеню, що позивач вважає незаконним через недійсність проведення ним платежу в сумі 28000 грн. В той же час позивач за період з 26.10.2021 року по 22.08.2022 року обрахував відповідачу 3 відсотки річних в сумі 692,71 грн., інфляційні втрати в сумі 4334,40 грн. та пеню в сумі 18942,58 грн. На підставі переліченого просив суд визнати кредитний договір недійсним та зобов`язати відповідача повернути безпідставно набуті грошові кошти в сумі 28000 грн. та сплатити йому інфляційні збитки в сумі 4334,40 грн.
		Не погоджуючись із позовом ОСОБА_1 , представник АТ КБ «Приватбанк» подав відзив до суду, де посилався на те, що службовою перевіркою АТ КБ «Приватбанк» щодо спірної на думку позивача транзакції з переказу коштів у сумі 28000 грн. встановлено, що вона проведена на інтернет-сайті через сервіс компанії «ZETPayments» з коректним ручним введенням номера картки СVС - коду картки та коду для інтернет-платежів - «3-D Secure» з використанням фінансового номеру телефону НОМЕР_2 клієнта, ОСОБА_1 , самим позивачем. Перевіркою встановлено що, усі входи в «Приват24» були під акаунтом « НОМЕР_2 » клієнта ОСОБА_1 , в тому числі під час проведення операції з переводу грошових коштів на картку іншого банку 26.10.2021 р. об 15:15:43 год., зафіксовані з типового для клієнта пристрою: SM-G991B|SAMSUNG, який належать клієнту ОСОБА_1 та за типовою ІР-адресою НОМЕР_3 , яку використовує такий клієнт. Отже, в розумінні п. 1.24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 26.10.2021 р. відповідачем були здійснені належним чином банківські перекази через додаток «Приват24» на суму 28000 грн., які не є помилковими та вчинені не з вини банку, оскільки на час здійснення спірної транзакції у АТ КБ «Приватбанк» були відсутні будь-які заяви від клієнта про блокування карток та правові підстави для нездійснення цих платежів клієнта. Додавав, що договір кредитування був укладений між сторонами на підставі анкет-заяв позивача, якому видавались кредитні картки, а на час здійснення спірної операцій діяла кредитна картка ОСОБА_1 № НОМЕР_4 зі встановленим кредитним лімітом, якою позивач активно користувався. При цьому у порушення п. 14.16 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» позивач до теперішнього часу не звертався до АТ КБ «Приватбанк» з вимогою невизнання транзакцій та блокування картки. Таким чином просив суд в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» відмовити в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 27 квітня 2023 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
		Позивач не висловив заперечень проти проведення розгляду справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.
		31 травня 2023 року ухвалою суду було відмовлено представнику АТ КБ «Приватбанк» у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів за правилами загального позовного провадження.
		Також ухвалою суду від 31 травня 2023 року в задоволенні клопотання представника АТ КБ «Приватбанк» про витребування доказів у рамках даної справи було відмовлено.
		Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
		Судом встановлено, що за заявою від 3 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області із повідомленням про вчинення злочину за фактом заволодіння шахрайським чином грошовими коштами в проміжок часу з 13.10.2021 року по 25.10.2021 року в сумі 4350 доларів США, наслідок чого було 03.11.2021 року внесено відомості до ЄРДР за № 12021041730000860 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 190 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 02.08.2022 р.
		Наявність укладеного між сторонами кредитного договору № SAMDNWFC00009970767 від 01.10.2014 р. підтверджується долученою до справи випискою АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.10.2021 р. по 31.10.2021 р. щодо відкритого у такому банку ОСОБА_1 рахунку за картою «Універсальна Голд» № НОМЕР_1 в межах кредитного ліміту 35000 грн.
		При цьому переказ 26.10.2021 року з вказаного рахунку карти АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 в сумі 28000 грн. підтверджується випискою з карткового рахунку позивача за період з 01.10.2021 р. по 31.10.2021 р.
		На підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК.
		За ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Відповідно до положень статті 1073 ЦК у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно із п. 37.2 ст. 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.
		На підставі п. 14.16 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції до 1 серпня 2022 року, який діяв на момент спірних правовідносин) користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Суд зазначає, що у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 1 липня 2020 року по справі № 712/9107/18.
		Суд, натомість, зазначає, що матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 АТ КБ «Приватбанк» про несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку 26.10.2021 року з метою припинення нарахування відсотків та штрафних санкцій за невиконання ним перед відповідачем зобов`язань.
		Також ОСОБА_1 не доведено, що АТ КБ «ПриватБанк» має майнові претензії до нього з приводу виконання ним умов кредитного договору № SAMDNWFC00009970767.
		Суд звертає увагу на те, що при поданні заяви про вчинення відносно нього злочину 03.11.2021 року ОСОБА_1 вказував, що певні особи заволоділи шахрайським шляхом його грошовими коштами в проміжок часу з 13.10.2021 року по 25.10.2021 року в сумі 4350 доларів США, у той час, коли з карткового рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк» були переказані грошові кошти саме 26 жовтня 2021 року та в розмірі 28000 грн., а не доларів США.
		При цьому у справі відсутні актуальні відомості про стан кримінального провадження № 12021041730000860 за заявою ОСОБА_1 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 190 КК України, вже після 02.08.2022 р.
		Отже, встановивши, що  ОСОБА_1 не довів, що він звертався до відповідача з приводу безпідставного списання грошових коштів з його рахунку в АТ КБ «Приватбанк», а також не довів, що ним не вчинено дій чи бездіяльності, які сприяли незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, то суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог  ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк».
		Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 червня 2018 року по справі № 691/699/16-ц.
		На підставі викладеного обґрунтування, суд вбачає, що підстав для визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» 01.10.2014 року кредитного договору № SAMDNWFC00009970767 немає, як й підстав для зобов`язання відповідача повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти в сумі 28000 грн.
		Виходячи з наведеного вмотивування, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на наявність у нього законних підстав вимагати стягнення з АТ КБ «Приватбанк» інфляційних втрат та 3% річних, через що суд не оцінює розрахунок інфляційних втрат та 3% річний, долучений до справи позивачем.
		Також суд з наведених вище мотивів не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.
		Таким чином через недоведеність та необґрунтованість заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у задоволенні поданого ним до АТ КБ «Приватбанк» позову слід відмовити повністю.
		Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення суду складено та підписано 31 травня 2023 року.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1-Д.
		 
		 
		 
		Суддя                                                         Д. О. Козлов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...