Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/9856/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2023. Зареєстровано: 01.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2023.
Дата набрання законної сили: 28.09.2023
Номер судового провадження: П/520/11380/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		30 травня 2023 року № 520/9856/22 
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп. НОМЕР_1 ) до заступника начальника МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова ГТУЮ у Харківській області Звездін Валерій Володимирович, начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східне міжрегіональне управління юстиції(м.Харків) Міністерства юстиції Арутюн Баргесян, Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східне міжрегіональне управління юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції (місто Харків, пр.Гагаріна, будинок 181, Літ. "Ж-8" ЄДРОУ 44045454) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
		У С Т А Н О В И В:
		Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд:
		задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 , визнати неправомірними дії Заступника начальника відділу МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова ГТУЮ у Харківській області (Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східне міжрегіональне управління юстиції (м.Харків)) Звездіна В.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 216770,19 грн від 27 червня 2019 року в межах виконавчого провадження № 66738738. 
		задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 скасувати постанову Заступника начальника відділу МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова ГТУЮ у Харківській області (Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східне міжрегіональне управління юстиції (м.Харків)) Звездіна В.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 216770,19 грн від 27 червня 2019 року в межах виконавчого провадження № 66738738 та постанови Заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східне міжрегіональне управління юстиції (м.Харків)) Звездіна В.В. від 31 липня 2019 року № 59444751 про відкриття виконавчого провадження. 
		визнати неправомірними дії Начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східне міжрегіональне управління юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України Арутюна БАРСЕГЯН щодо відмови в закритті виконавчого провадження АСВП № 59444751 від 31.07.2019 з примусового виконання постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 216770,19 грн оформленої листом № 515118 від 26.10.2022р.
		В обґрунтування вимог зазначено, що державний виконавець не вчиняв дії з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом, а тому у нього не було підстав для стягнення з боржника виконавчого збору, визначеного у спірній постанові.
		Відповідач Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м.Харкові СМУМЮ надав відзив на адміністративний позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
		Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
		27 вересня 2013 р. Орджонікідзевський районній суд м. Харкова ухвалено заочне рішення згідно якого з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості за кредитним договором №014/07/-514-07 від 04.05.2007 року в загальному розмірі 68608 ( шістдесят вісім тисяч шістсот вісім) грн.36к., за кредитним договором №010/42- 1/0574 від 26.08.2011 року в загальному розмірі 2167701 ( два мільйона сто шістдесят сім тисяч сімсот одна) грн..90к. 
		17.10.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист №2029/7639/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"грощових коштів в розмірі 2167701 ( два мільйона сто шістдесят сім тисяч сімсот одна) грн..90к. 
		29.10.2014 року Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Харкові було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66738738 з примусового виконання виконавчого листа №2029/7639/12. 
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2018 року задоволено Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Форінт» про заміну стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Форінт» у виконавчому провадженні №2029/7639/12 від 17.10.2014 року, видані на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.09.2013 року по справі № 2029/7639/12 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 014/07/1-514-07 від 04.05.2007 року та за кредитним договором № 010/42-1/0574 від 26.08.2011 року та кредитним договором № 014/07-01-0486-08 від 10.06.2008 року
		27.06.2019 року до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному і Немишлянському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання. 
		27.06.2019 року Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Індустріальному і Немишлянському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану та виконавчий лист №2029/7639/12 повернуто Фінансовій Компанії «Форінт»
		27.06.2019 року заступником начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному і Немишлянському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Звездіним В.В. винесено постанову № 45233102 про стягнення виконавчого збору як виконавчий документ, згідно якої з ОСОБА_2 підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 216770,19грн. 
		На підставі зазначеної вище постанови, заступником начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному і Немишлянському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Звездіним В.В. 31.07.2019 року відкривається виконавче провадження № 594444751, щодо примусового стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 216770,19грн. 
		15.02.2021 заступником начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному і Немишлянському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Звездіним В.В. винесена постанова про передачу провадження № 594444751 в новоутворений відділ ДВС. 
		23.02.2021 заступником начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східне міжрегіональне управління юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 594444751. 
		07.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області БАБЕНКО Дмитром Анатолійовичем заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Форінт» про примусове виконання виконавчого листа №2029/7639/12 від 17.10.2014 року відкрите виконавче провадження № 61206043 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 014/07/1-514-07 від 04.05.2007 року в загальному розмірі 68608, 35 грн. та за кредитним договором № 010/42-1/0574 від 26.08.2011 року. в загальному розмірі 2167701 ( два мільйона сто шістдесят сім тисяч сімсот одна) грн..90к. 
		08.08.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області БАБЕНКО Дмитром Анатолійовичем за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Форінт» про повернення виконавчого документу без виконання винесено постанову по виконавчому провадженню № 61206043 про повернення виконавчого документа стягувачу.
		Суд також звертає увагу на те, що позивачем оскаржується постанова про стягнення виконавчого збору від 27.06.2019 ВП № 66738738, тоді як згідно витягу з АСВП спірні правовідносини стосовно постанови про стягнення виконавчого збору виникли у межах виконавчого провадження 45233102
		По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
		До 05 жовтня 2016 року умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулював Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі  Закон № 606-XIV; в редакції на момент відкриття спірного виконавчого провадження).
		Статтею 25 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
		У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
		Згідно зі статтею 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
		Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.
		Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред`явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.
		У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
		Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі  Закон № 1404-VIII; в редакції, чинній на момент прийняття спірної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
		Частинами першою, другою, четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII (в редакції після 28 серпня 2018 року) передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
		Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
		Пунктом 3 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
		Частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
		Із матеріалів справи вбачаєжється, що 29.10.2014 року Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Харкові винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66738738 з примусового виконання виконавчого листа №2029/7639/12, тоді як спірна постанова про стягнення виконавчого збору прийнята 27.06.2019 року
		Отже, з моменту виникнення заборгованості позивача до прийняття постанови про стягнення виконавчого збору змінювалось законодавство відповідно до якого здійснювався обрахунок виконавчого збору.
		Із аналізу норм Закону №1404-VІІІ у редакції, що діяла до 28 серпня 2018 року, слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення із боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
		Законом №2475-VIII внесені зміни до статті 27 Закону №1404-VІІІ, які набрали чинності з 28 серпня 2018 року, і виходячи із цих змін виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
		Отже, із урахуванням редакцій Закону №1404-VIII, які були чинними у період існування заборгованості позивача та знаходження на примусовому виконанні виконавчого документа, база обрахунку виконавчого збору змінювалась, а саме: у період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28 серпня 2018 року - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
		Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року в справі №1-7/99 (про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
		Відтак, приписи статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року, зменшували відповідальність позивача як боржника у порівнянні з нормами статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, чинній після 28 серпня 2018 року, оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.
		Унесені Законом №2475-VIII до статті 27 Закону №1404-VІІІ зміни погіршили становище боржника.
		Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14 травня 2020 року в справі №640/685/19, від 29 липня 2020 року в справі №1340/5050/18, від 12 серпня 2020 року в справі №1340/5053/18, від 15 жовтня 2020 року в справі №280/5959/19, від 28 жовтня 2020 року в справі №400/878/20, від 21 січня 2021 року в справі №640/3430/19, від 28 січня 2021 року в справі №420/769/19 та від 20 травня 2021 року в справі №640/32814/20, яку враховує суд під час розгляду цієї справи.
		Суд не вбачає підстав для застосування висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними. У справі №2540/3203/18 постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору були винесені в один період, а саме - до внесення змін до статті 27 Закону №1404-VІІІ Законом України від 3 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для винесення постанови про стягнення із позивача виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові про стягнення виконавчого збору у розмірі 216770,19 грн від 27 червня 2019 року в межах виконавчого провадження № 45233102 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 31 липня 2019 року № 59444751 (як похідної), що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.
		В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає, оскільки обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача (скасування рішень суб`єкта владних повноважень, як акта індивідуальної дії, який створює для позивача відповідні наслідки), поглинає вимогу про визнання протиправними дій/бездіяльності, щодо їх прийняття/ скасування.
		Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 287 КАС України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов задовольнити частково
		Скасувати постанову Заступника начальника відділу МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова ГТУЮ у Харківській області (Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східне міжрегіональне управління юстиції (м.Харків)) Звездіна В.В. про стягнення виконавчого збору у розмірі 216770,19 грн від 27 червня 2019 року в межах виконавчого провадження № 45233102
		Скасувати постанову Заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східне міжрегіональне управління юстиції (м.Харків)) Звездіна В.В. від 31 липня 2019 року № 59444751 про відкриття виконавчого провадження. 
		В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.
		Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання). Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
		Суддя Зоркіна Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...