Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/7194/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Терористичний акт.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2023. Зареєстровано: 01.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/462/17/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140040000710

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 461/7194/18 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 травня 2023 року                                                 Залізничний  районний суд міста Львова
		 
		                            у складі:
		                               головуючого - судді:                         ОСОБА_1 ,
		                               суддів:                                         ОСОБА_2 , 
		                                                                        ОСОБА_3 ,
		                                    за участю секретаря:                         ОСОБА_4 
		                                   з участю прокурора:                         ОСОБА_5 ,
		                               обвинуваченого                         ОСОБА_6 
		                                                                        ОСОБА_7 
		                                   захиcників:                                 ОСОБА_8 ,
		                                                                        ОСОБА_9 
		                                    
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
		 
		                                ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця                                 міста Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, не                                                 працюючого, неодруженого, згідно ст. 89 КК України раніше не судженого,                                 проживаючого за адресою:      АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, 
		 
		                                ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця                                 міста Києва, українця, громадянинва України, з вищою освітою, одруженого,                                 згідно ст. 89 КК України раніше не судженого, зареєстрованого та                                                 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		 
		у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 309 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 згідно обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи у м.Києві, на початку березня 2018 року, за попередньою змовою групою осіб, взявши на себе роль організатора злочину та залучивши за грошову винагороду ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які виконували роль організатора та виконавця відповідно, керуючи діями останніх, організував вчинення 23.03.2018, приблизно о 14 год., на місці паркування туристичних автобусів, що розташоване навпроти будівель під №1 на вулиці Кривоноса та під №34 на вулиці Винниченка у м.Львові, терористичного акту шляхом підпалу із використанням запалювальної речовини, яка складалась із суміші бензину і мастила, пасажирського автобуса марки «Scania-Irizar», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , номер кузова (VIN-код) №  НОМЕР_2 , 2010 року випуску, що створювало небезпеку для життя та здоров`я людей, а також заподіяння значної майнової шкоди, з метою залякування населення та провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща. Разом з тим, вважаючи, що вчиненим злочином не досягнуто його мети, оскільки даний злочин не набув широкого розголосу, ОСОБА_6 , перебуваючи у м.Києві, у проміжку часу з 24 по 28 березня 2018 року, прийняв рішення повторно організувати вчинення терористичного акту шляхом підпалу у м.Львові пасажирського автобуса з реєстраційними номерними знаками Республіки Польща, з метою залякування населення та провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща. З метою реалізації свого злочинного задуму, спрямованого на вчинення терористичного акту, ОСОБА_6 у проміжку часу з 24 по 28 березня 2018 року зустрівся у м.Києві із ОСОБА_7 та, мотивуючи недосягненням мети вчинення попереднього злочину, запропонував останньому за грошову винагороду організувати вчинення терористичного акту в м. Львові шляхом вчинення підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши при цьому на місці злочину листівки, розфарбовані чорним та червоним кольорами для справляння враження вчинення злочину представниками націоналістичних сил України, з метою залякування населення, у першу чергу іноземних громадян, викликання паніки, страху з приводу відвідування України, а також з метою провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща. Отримавши згоду ОСОБА_7 на вчинення злочину, ОСОБА_6 забезпечив останнього грошовими коштами та агітаційними матеріалами для реалізації злочинного умислу на вчинення терористичного акту, дав вказівку повідомляти про хід підготовки до терористичного акту та результати його вчинення через засоби зв`язку, використовуючи елементи конспірації з метою запобігання викриття їх протиправної діяльності.
		При цьому, ОСОБА_6 організовуючи вчинення терористичного акту та залучаючи до його вчинення ОСОБА_7 , обов`язковою умовою вчинення терористичного акту визначив підпал у м.Львові пасажирського автобуса з реєстраційними номерними знаками Республіки Польща та залишення на місці злочину листівок, розфарбованих чорним та червоним кольорами для справляння враження вчинення злочину представниками націоналістичних сил України, не конкретизуючи безпосереднє місце вчинення злочину у м.Львові та не обираючи об`єкт злочину із конкретними ідентифікаційними ознаками 28 березня 2018 року в м. Вишгород Київської області ОСОБА_7 , на виконання злочинної вказівки ОСОБА_6 та керуючись інструкціями останнього, зустрівся із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким знайомий з 2016 року, та запропонував останньому за грошову винагороду вчинити у період з 30 березня по 2 квітня 2018 року у м. Львові підпал пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши на місці злочину листівки із зображенням червоного і чорного кольорів для справляння враження здійснення вказаних протиправних дій представниками націоналістичних сил України. На вказану пропозицію ОСОБА_7 ОСОБА_10 погодився. Отримавши згоду ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , діючи згідно вказівок ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_10 про необхідність виїхати у м. Львів, підготувати запалювальну суміш, підшукати у даному місті об`єкт терористичного акту - пасажирський автобус з реєстраційними номерами Республіки Польща, здійснити його підпал та приклеїти на видному місці або на самому автобусі листівки, розфарбовані у червоний та чорний кольори. Для забезпечення виконання ОСОБА_10 відведеної йому ролі, ОСОБА_7 , діючи згідно вказівок ОСОБА_6 , надав ОСОБА_10 2000 грн., сім-картку оператора мобільного зв`язку для повідомлення про вчинення терористичного акту, а також три листівки на аркуші паперу формату А4, розфарбовані чорним та червоним кольорами.
		При цьому, ОСОБА_7 наголосив ОСОБА_10 про необхідність дотримання правил конспірації як під час готування до терористичного акту, так і після його вчинення, а також у вказані ОСОБА_7 спосіб та формі, що доведена йому до відома ОСОБА_6 , інформувати його про вчинення підпалу. 31 березня 2018 року ОСОБА_10 , на виконання відведеної йому ОСОБА_7 , згідно досягнутої із ОСОБА_6 злочинної домовленості, ролі виконавця терористичного акту шляхом вчинення у м. Львові підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, виїхав на попутному невстановленому автомобілі у м. Львів. Одночасно, ОСОБА_6 отримував інформацію від ОСОБА_7 про хід готування до вчинення терористичного акту ОСОБА_10 . Того ж дня, прибувши у м. Львів у вечірній час, ОСОБА_10 з метою попередження нанесення шкоди життю чи здоров`ю людей або заподіяння значної майнової шкоди звернувся в Управління СБ України у Львівській області та повідомив про протиправну діяльність ОСОБА_7 01 квітня 2018 року ОСОБА_6 за допомогою мобільного телефону, використовуючи наперед узгоджені умовні слова, отримав від ОСОБА_7 доповідь про нібито вчинення ОСОБА_10 терористичного акту шляхом підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща у м. Львові на вул. Стрийській.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 у невстановлені органом досудового розслідування час, місці та спосіб, умисно, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 , Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, всупереч передбаченого законом порядку придбав 46 (сорок шість) пістолетних патронів кал. 9мм Р.А., які відносяться до бойових припасів до вогнепальної зброї, після чого перемістив їх за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де зберігав до 01.04.2018 без передбаченого законом дозволу, помістивши на полицю зі своїми особистими речами в гардеробі. 01.04.2018 за адресою фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході проведення обшуку слідчим слідчого
		відділу Управління СБ України у Львівській області, серед інших речей та предметів, виявлено та вилучено 46 набоїв (патронів).
		У відповідності до висновку експерта Львівського НДЕКЦ МВС України № 5/147 від 24.05.2018, 46 (сорок шість) пістолетних патронів кал. 9мм Р.А., які споряджені еластичним вражаючим елементом, вилучені 01.04.2018 за адресою фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , є боєприпасами, придатними до стрільби зі зброї кал. 9мм Р.А., конструкція яких дозволяє проводити постріли такими патронами. Дані патрони виготовлені шляхом саморобної зборки з складових частин промислового виготовлення - куль, порохового заряду та капсюльованих гільз холостих патронів сучасного чеського виробництва.
		Крім того, згідно обвинувального акту, на початку березня 2018 року в м.Києві (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) обвинувачений ОСОБА_6 запропонував обвинуваченому ОСОБА_7 за грошову винагороду організувати вчинення терористичного акту в м. Львові шляхом вчинення підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши при цьому на місці злочину листівки, розфарбовані чорним та червоним кольорами для справляння враження вчинення злочину представниками націоналістичних сил України, з метою залякування населення, у першу чергу іноземних громадян, викликання паніки, страху з приводу відвідування України, а також з метою провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща. Отримавши згоду ОСОБА_7 на вчинення злочину, ОСОБА_6 забезпечив останнього грошовими коштами та агітаційними матеріалами для реалізації злочинного умислу на вчинення терористичного акту. 
		Приблизно в період з 14 березня 2018 року по 20 березня 2018 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) в м. Києві ОСОБА_7 , на виконання злочинної вказівки ОСОБА_6 , зустрівся із ОСОБА_10 , з яким знайомий з 2016 року, та запропонував останньому за грошову винагороду вчинити у період з 21 березня по 23 березня 2018 року у м. Львові підпал пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши на місці злочину листівки із зображенням червоного і чорного кольорів для справляння враження здійснення вказаних протиправних дій представниками націоналістичних сил України. На вказану пропозицію ОСОБА_7 ОСОБА_10 погодився. Отримавши згоду ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , діючи згідно вказівок ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_10 про необхідність виїхати у м. Львів, де ОСОБА_7 йому буде надано заздалегідь підготовлену запалювальну суміш та вказано на підшуканий у даному місті об`єкт терористичного акту - пасажирський автобус з реєстраційними номерами Республіки Польща, а також необхідність здійснити його підпал та приклеїти на видному місці або на самому автобусі листівки із зображенням червоно-чорного прапора. За вчинення вказаних дій ОСОБА_7 пообіцяв ОСОБА_10 в якості винагороди попередньо придбаний ОСОБА_10 в місті Львові за грошові кошти ОСОБА_6 в розмірі 400 доларів США, передані йому через ОСОБА_7 , автомобіль марки «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
		Для забезпечення виконання ОСОБА_10 відведеної йому ролі, ОСОБА_7 , виконуючи надані ОСОБА_6 вказівки щодо вчинення злочину, надав ОСОБА_10 грошові кошти, мобільний телефон та сім-картку оператора мобільного зв`язку для повідомлення про вчинення терористичного акту. При цьому, ОСОБА_7 наголосив ОСОБА_10 про необхідність дотримання правил конспірації як під час готування до терористичного акту, так і після його вчинення, а також у визначені ОСОБА_6 спосіб та формі інформувати ОСОБА_7 про вчинення підпалу. 21 березня 2018 року ОСОБА_10 , на виконання відведеної йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ролі виконавця терористичного акту шляхом вчинення у м. Львові підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, виїхав з міста Києва залізничним транспортом до міста Львова, прибувши до місця призначення того ж дня.
		Діючи згідно вказівок ОСОБА_6 та з метою забезпечення виконання ОСОБА_10 відведеної йому ролі у вчиненні терористичного акту, ОСОБА_7 22 березня 2018 року зустрівся з ОСОБА_10 у місті Львові та надав йому чорний поліетиленовий пакет із заздалегідь підготовленою ним ємністю із запалювальною речовиною для використання під час вчинення терористичного акту та декілька листівок на аркуші паперу формату А4, розфарбованих чорним та червоним кольорами, а також вказав на місце вчинення терористичного акту, що знаходиться на місці паркування туристичних автобусів, що розташоване навпроти будівель під №1 на вулиці Кривоноса та під №34 на вулиці Винниченка у м.Львові.
		Крім того, ОСОБА_7 надано ОСОБА_10 придбаний за гроші та за вказівкою ОСОБА_6 автомобіль марки «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , для конспіративного пересування по місту Львову і залишення місця вчинення злочину. 23 березня 2018 року, прибувши на місце паркування туристичних автобусів, що розташоване навпроти будівель під №1 на вулиці Кривоноса та під №34 на вулиці Винниченка у м.Львові, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_10 на виконання спільного злочинного умислу і безпосередніх вказівок ОСОБА_7 , який, у свою чергу, виконував вказівки ОСОБА_6 , з метою вчинення терористичного акту вилив на задню ліву пару коліс пасажирського автобуса марки «Scania-Irizar», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , номер кузова (VIN-код) №  НОМЕР_2 , 2010 року випуску, отриману від ОСОБА_7 запалювальну суміш, яка складалась із суміші бензину та мастила, та наклеїв на корпус вказаного автобуса декілька листівок на аркушах паперу формату А4, розфарбованих чорним та червоним кольорами. Виконавши дані дії та бажаючи виконати відведену йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 роль виконавця злочину, ОСОБА_10 вчинив підпал даного пасажирського автобусу шляхом запалювання вилитої ним суміші, після чого покинув місце вчинення злочину.
		Того ж дня, ОСОБА_10 за допомогою мобільного телефону, використовуючи наперед узгоджені умовні слова, здійснив доповідь ОСОБА_7 , а останній ОСОБА_6 , про вчинення терористичного акту шляхом підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща.
		Крім того, згідно обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи у м.Києві, на початку березня 2018 року, за попередньою змовою групою осіб, взявши на себе роль організатора злочину та залучивши за грошову винагороду ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які виконували роль організатора та виконавця відповідно, керуючи діями останніх, організував вчинення 23.03.2018, приблизно о 14 год., на місці паркування туристичних автобусів, що розташоване навпроти будівель під №1 на вулиці Кривоноса та під №34 на вулиці Винниченка у м.Львові, терористичного акту шляхом підпалу із використанням запалювальної речовини, яка складалась із суміші бензину і мастила, пасажирського автобуса марки «Scania-Irizar», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , номер кузова (VIN-код) №  НОМЕР_2 , 2010 року випуску, що створювало небезпеку для життя та здоров`я людей, а також заподіяння значної майнової шкоди, з метою залякування населення та провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща. Разом з тим, вважаючи, що вчиненим злочином не досягнуто його мети, оскільки даний злочин не набув широкого розголосу, ОСОБА_6 , перебуваючи у м.Києві, у проміжку часу з 24 по 28 березня 2018 року, прийняв рішення повторно організувати вчинення терористичного акту шляхом підпалу у м.Львові пасажирського автобуса з реєстраційними номерними знаками Республіки Польща, з метою залякування населення та провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща.
		З метою реалізації свого злочинного задуму, спрямованого на вчинення терористичного акту, ОСОБА_6 у проміжку часу з 24 по 28 березня 2018 року зустрівся у м.Києві із ОСОБА_7 та, мотивуючи недосягненням мети вчинення попереднього злочину, запропонував останньому за грошову винагороду організувати вчинення терористичного акту в м. Львові шляхом вчинення підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши при цьому на місці злочину листівки, розфарбовані чорним та червоним кольорами для справляння враження вчинення злочину представниками націоналістичних сил України, з метою залякування населення, у першу чергу іноземних громадян, викликання паніки, страху з приводу відвідування України, а також з метою провокування міжнародного ускладнення у відносинах України та Республіки Польща. Отримавши згоду ОСОБА_7 на вчинення злочину, ОСОБА_6 забезпечив останнього грошовими коштами та агітаційними матеріалами для реалізації злочинного умислу на вчинення терористичного акту, дав вказівку повідомляти про хід підготовки до терористичного акту та результати його вчинення через засоби зв`язку, використовуючи елементи конспірації з метою запобігання викриття їх протиправної діяльності. При цьому, ОСОБА_6 організовуючи вчинення терористичного акту та залучаючи до його вчинення ОСОБА_7 , обов`язковою умовою вчинення терористичного акту визначив підпал у м.Львові пасажирського автобуса з реєстраційними номерними знаками Республіки Польща та залишення на місці злочину листівок, розфарбованих чорним та червоним кольорами для справляння враження вчинення злочину представниками націоналістичних сил України, не конкретизуючи безпосереднє місце вчинення злочину у м.Львові та не обираючи об`єкт злочину із конкретними ідентифікаційними ознаками. 28 березня 2018 року в м. Вишгород Київської області ОСОБА_7 , на виконання злочинної вказівки ОСОБА_6 та керуючись інструкціями останнього, зустрівся із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким знайомий з 2016 року, та запропонував останньому за грошову винагороду вчинити у період з 30 березня по 2 квітня 2018 року у м. Львові підпал пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишивши на місці злочину листівки із зображенням червоного і чорного кольорів для справляння враження здійснення вказаних протиправних дій представниками націоналістичних сил України. На вказану пропозицію ОСОБА_7 ОСОБА_10 погодився. Отримавши згоду ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , діючи згідно вказівок ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_10 про необхідність виїхати у м. Львів, підготувати запалювальну суміш, підшукати у даному місті об`єкт терористичного акту - пасажирський автобус з реєстраційними номерами Республіки Польща, здійснити його підпал та приклеїти на видному місці або на самому автобусі листівки, розфарбовані у червоний та чорний кольори.
		Для забезпечення виконання ОСОБА_10 відведеної йому ролі, ОСОБА_7 , діючи згідно вказівок ОСОБА_6 , надав ОСОБА_10 2000 грн., сім-картку оператора мобільного зв`язку для повідомлення про вчинення терористичного акту, а також три листівки на аркуші паперу формату А4, розфарбовані чорним та червоним кольорами. При цьому, ОСОБА_7 наголосив ОСОБА_10 по необхідність дотримання правил конспірації як під час готування до терористичного акту, так і після його вчинення, а також у вказані ОСОБА_7 спосіб та формі, що доведена йому до відома ОСОБА_6 , інформувати його про вчинення підпалу. 31 березня 2018 року ОСОБА_10 , на виконання відведеної йому ОСОБА_7 , згідно досягнутої із ОСОБА_6 злочинної домовленості, ролі виконавця терористичного акту шляхом вчинення у м. Львові підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща, виїхав на попутному невстановленому автомобілі у м. Львів. Одночасно, ОСОБА_6 отримував інформацію від ОСОБА_7 про хід готування до вчинення терористичного акту ОСОБА_10 . Того ж дня, прибувши у м. Львів у вечірній час, ОСОБА_10 з метою попередження нанесення шкоди життю чи здоров`ю людей або заподіяння значної майнової шкоди звернувся в Управління СБ України у Львівській області та повідомив про протиправну діяльність ОСОБА_7 01 квітня 2018 року ОСОБА_6 за допомогою мобільного телефону, використовуючи наперед узгоджені умовні слова, отримав від ОСОБА_7 доповідь про нібито вчинення ОСОБА_10 терористичного акту шляхом підпалу пасажирського автобуса з реєстраційними номерами Республіки Польща у м. Львові на вул. Стрийській.
		Крім того, ОСОБА_7 у невстановлений у ході досудового розслідування час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу, незаконно придбав без мети збуту подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, що містить психоактивний компонент тетрагідроканабінол і є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Усвідомлюючи те, що дана речовина відноситься до наркотичного засобу, обіг якого заборонено, переніс вказану речовину до гаражу, що перебуває у його володінні та розташований біля будинку 4 на вулиці Толбухіна у місті Києві (координати 50.464390, 30.418536), та незаконно зберігав без мети збуту, помістивши на полицю в гаражі, до 01.04.2018.
		01 квітня 2018 року, у володінні ОСОБА_7 , а саме у вищевказаному гаражі, що знаходиться біля будинку 4 на вулиці Толбухіна у місті Києві (координати 50.464390, НОМЕР_4 ), в ході проведення обшуку слідчим слідчого відділу Управління Уже в дорозі! України у Львівській області, серед інших предметів, виявлено та вилучено два пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору з різким запахом. У відповідності до висновку експерта Львівського НДЕКЦ МВС України № 3/337 від 07.05.2018, надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору містить психоактивний компонент тетрагідроканабінол і є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 25,75 грам. Вилучений у ході обшуку наркотичний засіб канабіс, згідно Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров?я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» кількість вилученої в ОСОБА_7 наркотичної речовини - канабісу масою 25,75 грам, перевищує невеликі розміри наркотичних засобів.
		 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, не визнав та відповідно до ст. 63 Конституції України, вказав, що інші покази давати не бажає. 
		  В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_7 , свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 309 КК України, не визнав та відповідно до ст. 63 Конституції України, вказав, що інші покази давати не бажає.
		Суд вважає, що факт скоєння злочину та винність обвинувачених ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , у вчиненні злочинних дій за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, не знайшли свого ствердження доказами, які суд, керуючись законом, оцінює з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, прокурор на підтвердження обвинувачення  ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , покликається на наступні докази: витяги з ЄРДР за №22018140000000021; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 26 березня 2018 року; рапорт про вчинення кримінального правопорушення від 26 березня 2018 року; витяг з ЄРДР №22018140000000023; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 05 квітня 2018 року; заяви ОСОБА_10 , від 31 березня 2018 року та від 01 квітня 2018 року; протоколи допитів свідка ОСОБА_10 , від 31 березня 2018 року та 01 квітня 2018 року; лист від ТОВ «Сканія Україна» від 02 квітня 2018 року; рапорт про подію від 23 березня 2018 року; звіт про причину виникнення пожежі від 23 березня 2018 року; акт про пожежу від 23 березня 2018 року; протокол про отримання заяви про злочин від 24 березня 2018 року; протокол огляду місця події від 24 березня 2018 року з додатком; лист від ГУ ДС України з НС у Львівській області з додатком від 31 березня 2018 року; витяги з ЄРДР № 12018140040000710;  протокол проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_10 від 01 квітня 2018 року; протоколи обшуку від 01 квітня 2018 року, 02 квітня 2018 року; протоколи огляду від 04 квітня 2018 року; протоколи затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_6 , від 02 квітня 2018 року, ОСОБА_7 від 01 квітня 2018 року; протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 ; протоколи огляду (відео з камер спостереження) від 30 березня 2018 року; звіт про причину пожежі від 20 квітня 2018 року; лист з ТОВ «Сканія Україна» від 25 квітня 2018 року; висновки експерта №2/45е від 10 травня 2018 року та 3/350 від 07 травня 2018 року, 4/766 від 02 травня 2018 року; протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_10 , від 16 травня 2018 року; протоколи тимчасового доступу до речей та документів від 18 травня 2018 року, від 08 червня 2018 року, 06 липня 2018 року; протокол огляду від 19 травня 2018 року; висновки експерта: 3/357 від 07 травня 2018 року, 5/147 від 24 травня 2018 року, 10/361 від 04 липня 2018 року, 10/362 від 04 липня 2018 року, №3/336 від 11 липня 2018 року; висновок судово-психіатричного експерта № 284 від 14 червня 2018 року та №280 від 14 червня 2018 року; лист від Львівської філії ТОВ «Сканія Україна» від 18 травня 2018 року; висновок судових експертів №3227/3228 від 23 липня 2018 року та №3221/3222 від 23 липня 2018 року, №3222/3226 від 24 липня 2018 року, № 3223/3224 від 24 липня 2018 року, №3740/3741 від 24 липня 2018 року; протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02 квітня 2018 року, з додатком; протокол виготовлення імітаційних засобів від 01 квітня 2018 року; протокол про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 01 квітня 2018 року; витяг з ЄРДР за №22018140000000054; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 01 серпня 2018 року; рапорти про вчинення кримінального правопорушення від 01 серпня 2018 року; витяг з ЄРДР №22018140000000055; протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26 травня 2018 року з додатками; висновки експерта №98 від 03 вересня 2018 року, №102 - №125 від 28 серпня 2018 року; протокол огляду від 18 серпня 2018 року; лист від готелю «ПанХостел» від 01 квітня 2018 року; протоколи огляду від 02 липня 2018 року та 02 квітня 2018 року.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який є водієм ТОВ «Евакуатор Спецтранс», повідомив про те, що в той день він працював водієм евакуатора та йому надійшло повідомлення про необхідність евакуювання туристичного автобуса на польській реєстрації. Приїхавши за викликом, на місці був лише водій вищезазначеного автобусу та його представник. Оглянувши автобус, ним було виявлено каністру, обвуглену та чорного кольору, з запахом схожим на бензин. Повідомив, що саме він вперше знайшов  каністру, та ніхто до нього про неї не знав /звукозапис судового засідання 24:00- 35:18; 29 червня 2021 року/.  
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , який є слідчим поліції повідомив, що на початку березня 2018 року, він був в складі слідчо-оперативної групи, та їм повідомили про необхідність виїзду на пожежу в районі вул. Кривоноса. По приїзду, ними було виявлено автобус на польській реєстрації, біля задньої частини якої, ним знайдено пластикову пляшку в деформованому вигляді, з різким запахом бензину (біля заднього правого колеса на землі, тобто від місця водія ззаду). Вказав, що на той час як вони приїхали, пасажирів в автобусі не було. На уточнююче питання головуючого в судовому засіданні щодо того, хто саме знайшов пляшку, оскільки в іншому судовому засіданні інший свідок повідомив, що це він її знайшов, - свідок ОСОБА_12 , повідомив, що пляшку знайшов він та він же її і опечатав /звукозапис судового 11:33:10; 22 вересня 2022 року/. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , який в той день працював старшим помічником начальника зміни (з питань оперативного реагування) оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Львівській області повідомив, що 23 березня 2018 року, вони перебували на добовому чергуванні. На місце події прибули приблизно через 2 хвилини після виклику, та на місці не було нікого крім водія. Оглянувши автобус, було виявлено оголену проводку транспортного засобу. Крім того, було встановлено, що з-під правого заднього колеса автобуса йшов густий чорний дим, відкритого вогню не було. Постраждалих на місці події також не було, а причини займання йому невідомі /звукозапис судового засідання 13:01 - 23:00  29 червня 2021 року/. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , який працював охоронцем Управління римокатолицької церкви Львівської архієпархії, повідомив, що 23 березня 2018 виконував обов`язки по охороні Управління римокатолицької церкви Львівської архієпархії, що на вул. Винниченка, 32. Через якийсь час, він побачив, що навпроти Управління, на паркінгу задимівся один автобус на польській реєстрації, однак чому саме він почав диміти, йому невідомо. Додатково вказав, що він не бачив щоб хтось підпалював автобус. Дим виходив з-під заднього колеса автобуса. Вказав, що на час пожежі пасажирів у ньому не було /звукозапис судового засідання 29 червня 2021 року 0:27-12:58/. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , який працював  провідним інспектором Галицького РВ міста Львова ГУ ДСНС України у Львівській області та проводив повторний розгляд матеріалів про пожежу автобуса, від 23 березня 2018 року та склав звіт від 20 квітня 2018 року, повідомив, що його висновок грунтується на основі поданих йому СБ України матеріалів кримінального провадження. Огляд транспортного засобу або ж пляшки/каністри ним не проводився /звукозапис судового засідання за 12 жовтня 2021 року/.
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , повідомили, що приїхавши на місце події ними було виявлено задимлення автобусу. Після огляду транспортного засобу припустили, що найбільш ймовірною причиною пожежі міг бути тепловий прояв електроенергії в результаті короткого замикання електромережі в моторному відсіку. Вказали, що на парковці був лише водій, який застосовував до задимлення вогнегасник /звукозаписи судового засідання за 12 жовтня 2-21 року та 22 вересня 2022 року/.
		Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в приміщенні Вишгородського районного суду Київської області, свідок ОСОБА_10 , повідомив, що вказівки щодо підпалу йому надавав обвинувачений ОСОБА_7 . Злочин потрібно було здійснити на замовлення, однак хто був замовником підпалу, йому невідомо. Додатково повідомив, що спочатку підпал вони організовували на вул. Стрийській у м. Львові, біля автобусного заводу, однак, відмовились від цього, оскільки там було досить багато людей, тому обрали менш людне місце - навпроти будівель під АДРЕСА_4 , адже лише там не було людей (десь далеко був один охоронець). Вказав, що якби його дії мали б призвести до людських жертв або руйнувань, він би відмовився щось вчиняти. Прийшовши на місце злочину, ОСОБА_10 , приніс з собою каністру заповнену до половини бензином, та вчинивши підпал, залишив її біля колеса транспортного засобу.  
		Слід зауважити, що об`єктивна сторона терористичного акту виявляється у двох формах: 1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров`я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків; 2) погроза вчинення зазначених дій. Для закінченого складу терористичного акту у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших загально-небезпечних дій необхідно, щоб будь-яка з них створювала реальну небезпеку для життя чи здоров`я людини або заподіювала значну майнову шкоду чи настання інших тяжких наслідків. Небезпека для життя чи здоров`я людини або заподіяння значної матеріальної шкоди чи настання інших тяжких наслідків - це реальна можливість, висока, максимальна вірогідність настання цих наслідків. Вона дорівнює або наближається до неминучості, призвела б до настання тяжких наслідків, якби її не було зупинено, усунено. Тобто, створення небезпеки для життя чи здоров`я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 258) полягають у таких змінах у навколишньому світі, коли виникає реальна загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи здоров`ю особи, власності, нормальному функціонуванню транспорту, зв`язку, забезпеченню споживачів водою, енергією, продуктами харчування тощо. Реальність загрози визначається з урахуванням місця та часу терористичного акту, наявності людей чи матеріальних цінностей, використовуваних знарядь та засобів, їх вражаючих властивостей і потужності тощо.
		В той же час, з суб`єктивної сторони терористичний акт може бути вчинений лише з прямим умислом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони терористичного акту є наявність мети: 1) порушення громадської безпеки; 2) залякування населення; 3) провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; 4) вплив на прийняття рішень, вчинення або невчинення дій державною владою чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об' єднаннями громадян, юридичними особами; 5) привертання уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).
		Порушення громадської безпеки як мета терористичного акту, є намаганням винного терориста кинути певний виклик суспільству, його захищеності, гарантованості від загроз, позбавити людей почуття безпеки (спокою), поставити в небезпеку життя і здоров`я людей та інші цінності суспільства, створити і продемонструвати небезпеку настання тяжких наслідків або їх заподіяння, посіяти жах смерті, страх за власне життя та родини і інших людей, нанести суспільству психологічну травму.
		 Залякування населення - це прагнення терориста викликати у населення теро-фобію, зробити його боязким, лякливим, посіяти страх, жах, паніку тощо. В той же час, провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення - це підбивання (підбурювання) до настання таких подій.
		Однак у пред`явленому  ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , обвинуваченні за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, вказано що вони вчинили терористичний акт за попередньою змовою групою осіб, оскільки вчинили підпал, що створив небезпеку для життя чи здоров`я людини та заподіяли значну майнову шкоду, з метою залякування населення та провокаціїю міжнародного ускладнення, а також здійснили організацію вчинення за попередньою змовою групою осіб, повторно, закінчений замах на терористичний акт, а саме підпал, що створив небезпеку для життя чи здоров`я людини та заподіяли значну майнову шкоду, з метою залякування населення та провокацію міжнародного ускладнення. 
		Так, згідно протоколу заяви (повідомлення) про злочин від 24 березня 2018 року, ОСОБА_22 , просив встановити причину пошкодження його автобусу Scania Irizar, державний номерний знак: НОМЕР_1 , де загорілось заднє колесо та корпус обшивки над колесом /матеріали кримінального провадження, том 1, а.с. 65-66/.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, директором Львівської філії ТОВ «Сканія Україна», було надано відповідь слідчому в ОВС слідчого відділу України СБУ у Львівській області, про те, що 23 березня 2018 року, до їхньої станції технічного обслуговування надійшов запит на ремонт автобусу Scania Irizar, К440 ЕВ6х2*4NI, VIN: НОМЕР_2 , державний номерний знак: НОМЕР_1 , дата виготовлення - 13 жовтня 2009 року, що належить польському підприємцю F.U.H Tadeusz Rzemyk, V.A.T no PL6261004796, зі скаргою на пошкодження електропроводки внаслідок пожежі в моторному відсіку /матеріали кримінального провадження, том 1, а.с.41/.
		Згідно звіту від 23 березня 2018 року, про причини виникнення пожежі в автобусі Scania Irizar, державний номерний знак: НОМЕР_1 , що сталася 23 лютого 2018 року, на вул. Кривоноса, 1, в м. Львові, в ньому вказано три найбільш ймовірні версії виникнення горіння: необережне поводження з відкритим вогнем, паління; занесення стороннього джерела запалювання з ознаками спеціальної підготовки події; тепловий прояв електроенергії, в результаті короткого замикання електромережі в моторному відсіку автобуса. Зі слів паркувальника: сторонніх людей біля автобуса не було, а сам паркувальник не палить. Розглядаючи версію занесення стороннього джерела запалювання з ознаками спеціальної підготовки події, вказано, що не було виявлено прямих ознак спеціальної підготовки, спрямованої на створення інтенсивного розвитку пожежі, ускладенення її виявлення та гасіння. В процесі огляду не було виявлено ЛЗР, ГР, технічні, електротехнічні чи хімічні засоби здійснення підпалу. На момент прибуття пожежних підрозділів - водій автобуса був присутній, тому версія виникнення горіння від занесення стороннього джерела запалювання є малоймовірною. Вказано, що можна припустити, що в електромережі, яка знаходилась в моторному відсіку могли виникати струмові перевантаження, що перевищують допустимі значення, які призводять до перевантажень в приладах та апаратах. При перевищенні допустимих струмових навантажень відбувається нагрів проводів в результаті чого вони не встигають віддавати тепло навколишньому середовизу і нагрівається. Найбільш вірогідною причиною пожежі зазначено - коротке замикання бортової електромережі /матеріали кримінального провадження, том 1, а.с. 60-62/. 
		Замикання електромережі транспортного засобу, стверджується й актом про пожежу, де в графі «причина пожежі», вказано - коротке замикання електропроводки /матеріали кримінального провадження, том 1, а.с. 64/.
		Також в відповіді ДСНС України Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області  №58-21/2169, вказано, що ймовірною причиною пожежі є коротке замикання електропроводки /матеріали кримінального провадження, том 1, а.с. 77/.
		Вказані документи, що надані стороною обвинувачення спростовують той факт, що обвинуваченими було здійснено умисний підпал пасажирського автобусу, оскільки з вказаної документації не стверджується загорання шляхом підпалу.
		Суду також було надано висновок Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 10 травня 2018 року №2/45е, в якому встановлено, що найбільш ймовірною причиною пожежі в автобусі «Scania», номерний знак: НОМЕР_1 , - є внесення стороннього джерела запалювання - відкритого вогню у вигляді полум?я на деталі автобуса з використанням ітенсифікатора горіння. Як вбачається з вказаного висновку експерта,  на експертизу було надано: ухвалу суду про призначення пожежно- технічної експертизи та копії  матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 26 березня 2018 року за №22018140000000021 в одному томі на 21 аркуші та пакет з деформованою пластиковою пляшкою з залишками речовини з різким запахом бензину. Автобус, про який експертом було встановлено висновок про можливий його підпал, в дослідження надано не було /матеріали кримінального провадження, том 3, а.с. 44-45/. 
		При цьому, частиною 3 ст. 101 КПК України встановлено, що висновок експерта повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. 
		Так, на переконання суду, вказаний висновок складений без однієї з фундаментальних вимог - безпосередності дослідження, всебічного аналізу і синтезу результатів дослідження, оскільки для його складання, експерту не було надано пасажирський автобус. Без безпосереднього та самостійного огляду  експертом транспортного засобу, в якому виникло загорання, лише на основі матеріалів кримінального провадження, неможливо об?єктивно оцінити причини загорання, а вказівка в висновку експерта на те, що «ймовірною» причиною пожежі є внесення стороннього джерела запалювання - в силу своєї невизначеності тлумачиться на користь обвинувачених, у відповідності до ст. 62 Конституції України. А відтак, вказаний висновок експерта, судом не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ вчинення обвинуваченими інкримінованих злочинів за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України.
		З вказаних підстав, судом не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ звіт про причину виникнення пожежі в автобусі від 20 квітня 2018 року, оскільки такий також було складено без безпосереднього огляду експертом транспортного засобу, в якому виникло загорання або ж замикання. Вказане було також підтверджено й самим експертом ОСОБА_15 , під час його допиту в судовому засіданні, оскільки ним повідомлено що звіт складено лише на основі поданих йому органом досудового розслідування матеріалів кримінального провадження, без безпосереднього дослідження автобусу та пляшки/каністри.
		З вказаних причин, судом не можуть бути прийняті й показання свідка ОСОБА_15 , який проводив повторний розгляд матеріалів про пожежу автобуса, від 23 березня 2018 року і складав звіт від 20 квітня 2018 року, оскільки він сам підтвердив той факт, що ним не досліджувався транспортний засіб, а звіт складено лише на основі поданих йому СБ України матеріалів кримінального провадження.
		Крім того, в обвинувальному акті вказано, що обвинувачені ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , шляхом вчинення підпалу пасажирського автобусу з реєстраційними номерами Республіки Польща, залишили на місці злочину листівки, розфарбовані чорним та червоним кольорами для справляння враження вчинення злочину представниками націоналістичних сил України. Однак, в матеріалах справи містяться відповіді Львівської філії ТОВ «Сканія Україна» та фототаблиці звіту про причини виникнення пожежі в автобусі від 20 квітня 2018 року, в яких наявні фотографії зазначеного автобусу, та на ньому, біля нього чи десь поблизу, - відсутні будь-які листівки на аркушах паперу формату А4, розфарбовані чорним та червоним кольорами /матеріали кримінального провадження, том 1, а.с. 44-55, т. 2 а.с. 226/. Вказане також стверджується й протоколом огляду від 24 березня 2023 року, де вказано, що під час огляду місця події виявлено лише деформовано пластикову пляшку та більше нічого виявлено не було /матеріали кримінального провадження, том 1, а.с. 69/.
		Щодо теорії сторони обвинувачення відносно того, що обвинуваченим ОСОБА_7 , надавались вказівки свідку ОСОБА_10 , щодо вчинення злочину, то вона також не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи належними та допустимими доказами. Надані суду протоколи про результати проведення негласних слідчих дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02 квітня 2018 року, з додатками, жодним чином не підтверджують надання ні обвинуваченим ОСОБА_6 , ні обвинуваченим ОСОБА_7 , вказівок свідку ОСОБА_10 , чи будь-кому іншому, щодо здійснення терористичного акту, створення небезпеки для життя чи здоров`я людини та/або заподіяння значної майнової шкоди, з метою залякування громадян України, Республіки Польщі чи будь-яких інших громадян та/або провокації міжнародного ускладнення. Вказані протоколи стверджують лише спілкування між цим особами на теми, що не стосуються кримінального провадження та вчинення будь-якого злочину. 
		На обґрунтування вчинення обвинуваченими дій, передбачених 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, суду було також надано протокол огляду від 31 березня 2018 року, яким встановлено, що під час огляду зовнішнього накопичувача та відтворення відеозапису з камер відеоспостереження території навколо Львівської Архідієцезі РКЦ (Курія), за адресою м. Львів, вул. Винниченка, 32, встановлено, що о 14:03:59, помічено чоловіка у темній шапці зі світлою полосою, одягнутого у темну довгу куртку, сині джинси та темне взуття. В правій руці, він тримав чорний пакет, з яким рухався по вул. Кривоноса, в напрямку вул. Винниченка. О 14:04:17, вказаний чоловік разом з пакетом переходив дорогу пішохідним переходом в напрямку припаркованих автобусів. Після цього, о 14:11:48, чоловік без пакету, швидкою ходою переходив дорогу від припаркованих автобусів до будівлі Курії. О 14:13:00, фіксується задимлення в районі припаркованих автобусів /матеріали кримінального провадження, том 2, а.с. 219-220/.
		Так,  стороною обвинувачення стверджується, що на вказаному відеозаписі зображений свідок ОСОБА_10 . Одночасно з цим, суду було надано абсолютно суперечливий з вказаним протоколом висновок Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 11 липня 2018 року №3/336, з якого вбачається, що на поверхнях наданих на дослідження трьох кепках, штанах, комбінезоні, куртці світло-коричневого кольору, куртці чорного кольору та куртці чорного кольору з підкладкою оранжевого кольору, - слідів продуктів пострілу не виявлено /матеріали кримінального провадження, том 7, а.с. 49-89/. Відтак, якби вказаний підпал було вчинено ОСОБА_10 , на його одязі б залишились будь-які сліди продуктів горіння.
		Крім того, як вбачається з висновку Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 02 травня 2018 року №4/766, на поверхні картонної коробки, вилученої під час огляду місця події від 01 квітня 2018 року, на вул. Толобухіна та на вул. Вишгородська, в м. Києві, виявлено два сліди пальців рук №1 та №2, а на поверхнях дев?яносто чотирьох аркушах паперу формату А4, вилучених там само, слідів папілярних узорів не виявлено. Два сліди пальців рук №1 та № 2, максимальними розмірами по вісях 14х11 мм, 15х15 мм, виявлені на поверхні картонної коробки, вилученої з місця події від 01 квітня 2018 року, на вул. Толобухіна та на вул. Вишгородська, в м. Києві, для ідентифікації особи непридатні. /матеріали кримінального провадження, том 3, а.с. 195-200/. 
		А відтак, вказані докази не можуть бути прийняті судом як такі, що стверджують винність обвинувачених у інкримінованих злочинах за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що на відеозаписах в протоколі огляду від 31 березня 2018 року, не встановлено, що вказаний невідомий чоловік здійснив підпал туристичного автобусу, або ж залишив на місці злочину листівки формату А4, розфарбовані чорним та червоним кольорами, або ж вчинив інші злочинні дії, як і не встановлено, що цей невідомий чоловік є обвинуваченим ОСОБА_6 , або ж обвинуваченим ОСОБА_7 , або ж свідком ОСОБА_10 .
		Щодо показань допитаних в судовому засіданні свідків, суд зазначає наступне. Жоден з них не підтвердив про наявність будь-яких листівок формату А4, розфарбованих чорними та червоним кольорами на місці злочину, як і про наявність громадян Республіки Польща, або ж громадян інших країн на території парковки, по її близу або ж в самому автобусі. З пояснень вказаних свідків жодним чином не вбачається, що обвинувачені здійснювали дії, спрямовані на вчинення терористичного акту, створювали небезпеку для життя чи здоров`я людини та заподіювали значної майнової шкоди, з метою залякування населення та провокації міжнародного ускладнення. В той же час, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , повідомив, що саме він вперше знайшов  каністру з запахом схожим на бензин, та ніхто до нього про неї не знав /звукозапис судового засідання 26:25; 0:20, 29 червня 2021 року/. При цьому, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , на аналогічне запитання повідомив, що це саме ним було знайдено пластикову пляшку з різким запахом бензину /звукозапис судового 11:33:10; 22 вересня 2022 року/ Однак, свідок ОСОБА_10 , чітко зазначив в судовому засіданні про те, що лишав на місці злочину каністру. Вказані розбіжності в показаннях свідків, щодо того, хто ж саме виявив каністру чи пляшку, стороною обвинувачення усунуті не були. 
		Крім того, суд звертає увагу на показання свідка ОСОБА_10 , який сам повідомив, що для вчинення злочину, вони підшуковували безлюдне місце, а в разі якби його дії мали б призвести до людських жертв або руйнувань, він би взагалі відмовився вчиняти злочинні дії. 
		Крім того, щодо епізоду (по вул. Стрийській) про обвинувачення в організації вчинення терористичного акту за попередньою змовою групою осіб, а саме підпалу, що створювало небезпеку для життя чи здоров`я людини та заподіяння значної майнової шкоди, з метою залякування населення та провокації міжнародного ускладнення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, то вказані обставини представником сторони обвинувачення у свідка ОСОБА_23 , взагалі не з`ясовувались та свідком не було надано жодних грунтовних пояснень по цьому епізоду. 
		В матеріалах кримінального провадження також міститься протокол огляду від 24 березня 2018 року, з фототаблицями, де вказано, що під час огляду автобусу Scania Irizar, державний номерний знак: НОМЕР_1 , було виявлено лише деформовану пластикову пляшку. Додатково зазначено, що більше нічого виявлено не було /матеріали кримінального провадження, том 1, а.с. 67-75/. Відтак, судом не було встановлено, що це за каністра, яка була виявлена одним зі свідків, та чи була вона дійсно виявлена, якщо згідно протоколу огляду, нічого крім деформованої пластикової пляшки виявлено не було. 
		Крім того, суду не надано інформацію, скільки осіб знаходилось чи могло знаходитись під час перебування автобусу на стоянці, та чи вони взагалі мали там бути саме в той день та час біля/в автобусі. Більше того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , повідомив, що для здійснення підпалу вони підшуковували менш людне місце, та їм довелось змінювати обрану ціль, через наявність на ній великої кількості людей, що повністю суперечить самій меті вчинення терористичного акту, вказаній в обвинувальному акті - створення небезпеки для життя чи здоров`я людини та заподіяння значної майнової шкоди, з метою залякування населення. В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що мета є обов`язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258 КК та потребує обов`язкового встановлення під час кваліфікації дій особи за цією статтею. Терористичний акт вважається вчиненим з метою привертання уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного та з метою впливу на прийняття рішень, вчинення або невчинення дій державною владою чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об`єднаннями громадян, юридичними особами, у разі вчинення винуватим протиправних дій, спрямованих на зрив заходів військових комісаріатів з військової мобілізації, графіків постачання силам антитерористичної операції паливних матеріалів та військової техніки, що знаходилися на складських приміщеннях та залізничних станціях, зрив збору приватною установою гуманітарної допомоги. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 вересня 2022 року у справі № 639/1772/16-к.
		Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на частину 3 ст. 26 КПК України, якою  встановлено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. 
		Одночасно, суд зазначає, що стороною обвинувачення не було включено водія автобусу, ОСОБА_24 , в список свідків, яких слід допитати в ході розгляду справи. Крім того, жодною стороною кримінального провадження не було заявлено клопотання, щодо необхідності допиту фактично ключового свідка у даній справі, який безпосередньо був на місці злочину та міг би підтвердити чи спростувати будь-які сумніви щодо доведеності вини обвинувачених ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , оскільки, як було встановлено під час розгляду справи, жоден з допитаних свідків не був присутнім під час початку задимлення автобусу.
		Щодо виявлених під час обшуку в обвинуваченого ОСОБА_6 , наліпок чорно-червоного кольору, як підтвердження винності обвинувачених, то суду не було надано жодного нормативно-правового акту, який би стверджував про заборону фізичним особам мати їх в приватному користуванні, як і не доведено того, що листівки з зображенням чорно-червоного стягу є саме агітаційними матеріалами.  Вказане спростовує й висновок Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз, від 03 вересня 2018 року №98, про те, що самоклеючі плівки, друковані написи «optima», які були виявлені та вилучені в ході проведення обшуку, виготовлені до допомогою одного знакосинтезуючого пристрою - струменевого принтеру, оскільки не доведено того, що вони мали бути і були використані для вчинення злочину. 
		Як вбачається зі звіту про причину виникнення пожежі в автобусі від 23 березня 2018 року, орієнтовні прямі збитки від пожежі становлять 120 000 грн., орієнтовні побічні збитки від пожежі складають 176 500 грн. /матеріали кримінального провадження, том 1 а.с.60, т. 2 а.с.224/.
		       При цьому стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу, в тому числі і висновків експерта, у яких експертів попереджено про кримінальну відповідальність за складення завідомо неправдивих висновків, які б чітко та безсумнівно вказали вартість завданої злочином шкоди в розмірі 71 243, 1 грн.
		       Відтак, суду не надано належних та допустимих доказів заподіяння значної майнової шкоди, як і того, кому саме була завдана така шкода. 
		Щодо вироку Галицького районного суду м. Львова 21 травня 2018 року, про затвердження угоди від 16 травня 2018 року між прокурором ОСОБА_25 та обвинуваченим ОСОБА_10 , про визнання винуватості за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України та визнання ОСОБА_10 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, суд зазначає наступне.
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду, в своїй постанові від 18 травня 2020 року по справі № 639/2837/19, наголосила на тому, що дані про осіб, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальному акті, повідомленні про підозру, тощо) у даному чи іншому кримінальному провадженні, не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб. Ці процесуальні документи, на відміну від вироку суду, містять твердження сторони обвинувачення про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК), з викладенням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні у відповідності з вимогами ст. ст. 91, 92, 277, 291 КПК.
		Посилання у касаційній скарзі захисника на те, що встановлені вироком щодо підзахисного обставини можуть бути використані як беззаперечний доказ вини інших осіб, також є безпідставними. Чинний КПК не звільняє сторону обвинувачення від доказування відповідних обставин у кримінальному провадженні щодо однієї особи в разі наявності судового рішення стосовно іншої особи. 
		Відтак, вирок Галицького районного суду м. Львова 21 травня 2018 року, щодо затвердження мирової угоди та визнання свідка ОСОБА_10 , винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, жодним чином не має преюдиційного значення для кримінального провадження що розглядається відносно обвинувачених ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , а визнання вини ОСОБА_10 , не є доказом і їх вини. 
		Отже, дослідивши матеріали справи, судом не було отримано належних та допустимих доказів, а стороною обвинувачення не доведено наявність в діях обвинувачених ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , ознак злочинів, саме передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України. 
		При цьому, суд звертає увагу учасників справи, що в своїй постанові ККС зазначив, що положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Разом з тим, ці положення не вказують на те, що у разі непідтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення. Вказаний висновок суду стверджується постановою колегією суддів Третьої судової палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 243/1573/17.
		На переконання суду, стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу, в тому числі і висновків експерта, які б чітко та безсумнівно висвітлювали зазначені судом питання, доводили вчинення обвинуваченими дій, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, які б перебували у причинному зв`язку із наслідками, що настали, тобто в організації вчинення терористичного акту за попередньою змовою групою осіб, а саме підпалу, що створювало небезпеку для життя чи здоров`я людини та заподіяння значної майнової шкоди, з метою залякування населення та провокації міжнародного ускладнення та в організації вчинення за попередньою змовою групою осіб, повторно, закінченого замаху на терористичний акт, а саме підпалу, що створювало небезпеку для життя чи здоров`я людини та заподіяння значної майнової шкоди, з метою залякування населення та провокації міжнародного ускладнення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення. 
		Крім того, суд наголошує, що чітке відображення фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема, із обов`язковим зазначенням усіх ознак об`єктивної сторони злочину, суспільно небезпечні наслідки, спричинення майнової шкоди, причинний зв`язок між діянням і наслідками, має суттєве значення для аргументації доведеність винуватості особи, для реалізації права на захист та вирішення інших питань, зокрема передбачених ч. 4 ст. 67 КК України. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Тому надані стороною обвинувачення докази, у своїй сукупності, мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У відповідності до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 712/13361/15,  від 12 червня 2018 року, обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді,  а саме - винуватість особи у вчиненні  кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 688/788/15-к від 04 липня 2018 року обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Крім того, відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так,  практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії»  від 25 липня 2000 року).
		Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
		Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Севтап Везнедароглу проти Туреччини).
		Докази, тобто фактичні дані, зібрані у відповідності з вимогами кримінально процесуального закону, вказують на відстутність в діях обвинуваченого ОСОБА_6 , та обвинуваченого ОСОБА_7 , складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України.
		Отже, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що висновки сторони обвинувачення щодо доведеності винуватості  ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , у вчиненні ними злочину є непереконливими, суперечливим та передчасними, обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях, а тому обвинувачених в цій частині слід виправдати.
		В той же час, щодо кваліфікацій дій обвинуваченого ОСОБА_6 , за ч. 1 ст. 263 КК України, суд зазначає наступне.
		Як було встановлено під час розгляду справи, та виявлено згідно протоколу обшуку, від 01 квітня 2018 року, під час обшуку за адресою проживання обвинуваченого ОСОБА_6 , в АДРЕСА_3 , було виявлено набої для відстрілу із вогнепального пристрою травматичної дії калібру 9 мм в кількості 19 штук в поліетиленовому пакеті; набої для відстрілу із вогнепального пристрою травматичної дії калібру 9 мм в кількості 27 штук у білому конверті із написом «Кравченко» /матеріали кримінального провадження, том 2, а с.57-60/.
		Згідно висновку експерта від 24 травня 2018 року, №5/147, встановлено, сорок шість пістолетних патронів кал. 9 мм Р.А., які споряджені еластичним вражаючим елементом, вилучені 01 квітня 2018 за адресою фактичного проживання ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_3 , є боєприпасами, придатними для стрільби зі зброї кал. 9мм Р.А., конструкція якої дозволяє проводити постріли такими патронами. Надані патрони виготовлені шляхом саморобної зборки з складових частин промислового виготовлення - куль, порохового заряду та капсюльованих гільз холостих патронів, сучасного чеського виробництва /матеріали кримінального провадження, том 5, а с.166-169/.
		Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння злочину та винність обвинуваченого ОСОБА_6 , у вчиненні злочинних дій, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, доведені повністю.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_6 , слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він придбав та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
		Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, відсутність тяжких, невідворотних наслідків від вчинення злочину, обставини та мотиви скоєння злочину, особу обвинуваченого, який раніше суджений, за час перебування в Львівській установі виконання покарань (№19), неодноразово був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, на обліку в психоневрологічному диспанцері не перебуває, обставини, які пом`якшують покарання - відсутні, обставини, які обтяжують покарання - відсутні.
		На основі наведеного суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 ,  попередження нових злочинів, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		Щодо кваліфікацій дій обвинуваченого ОСОБА_7 , за ч. 1 ст. 309 КК України, суд зазначає наступне.
		Як вбачається з протоколу обшуку від 01 квітня 2018 року, в ході проведення обшуку в володінні ОСОБА_7 , - в гаражі на вул. Толобухіна, біля будинку 4, в м. Києві, було виявлено речовину зелено-коричневого кольору рослинного походження із запахом схожим на канабіс; пакет від кави «Окай», в середині якого знаходиться речовина зеленого кольору рослинного походження із запахом схожим на канабіс, вагою близько 100 грам /матеріали кримінального провадження, том 2, а с.39-42/.
		Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26 травня 2018 року, 27 березня 2018 року, о 10 год. 15 хв., обвинувачений ОСОБА_7 , приходив до гаражу, розташованого на вул. Толобухіна, біля будинку 4, в м. Києві та об 11 год. 00 хв., вийшов  з вказаного приміщення /матеріали кримінального провадження, том 7, а с.205-214/. Вказане свідчить про неодноразове відвідування та безперешкодне користування обвинуваченим вказаним приміщенням в особистих цілях.
		Згідно висновку експерта від 07 травня 2018 року №3/337, виявлена в ОСОБА_7 , речовина рослинного походження та надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження, яка міститься у полімерно-фольговому пакеті темно синього кольору і знаходиться в суміші з насінням коричнево-зеленого кольору, містить психоактивний компонент тетрагідроканабінол і є канабісом. Канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Насіння коноплі до наркотичних засобів та психотропних речовин не відноситься. Надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження, що знаходиться в прозорому, безбарвному полімерному пакеті з герметизуючою засібкою є сумішшю канабісу та тютюну. Тютюн до наркотичних засобів не відноситься. Канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Загальна маса канабісу (без тютюну та насіння) в перерахунку на висушену речовину становить 25,75 грам. Маса суміші подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору та насіння після проведеного дослідження становить 49,59 грам. Маса суміші подрібнених речовин рослинного походження зеленого та коричневого кольорів після проведеного дослідження становить 0,27 грам /матеріали кримінального провадження, том 5, а с.3-11/.
		Так, дії обвинуваченого ОСОБА_7 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, що згідно зі ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості /згідно правової кваліфікації станом на 01 квітня 2018 року, тобто на час виявлення злочину/.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до набрання вироком законної сили минуло п`ять років.
		Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		Оскільки обвинуваченого ОСОБА_7 , притягнуто до кримінальної відповідальності за дії, що мали місце 01 квітня 2018 року, зазначений термін давності минув. Судом враховується те, що обвинувачений від слідства та суду за скоєння злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України не ухилялася, перебіг давності відбувся не з його вини, суд вважає що обвинуваченого ОСОБА_7 , слід звільнити від призначеного покарання за ч. 1 ст. 309 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
		Речові докази: речовину зелено-коричневого кольору рослинного походження із запахом схожим на канабіс; пакет від кави «Окай», в середині якого знаходиться речовина зеленого кольору рослинного походження із запахом схожим на канабіс, вагою близько 100 грам, набої для відстрілу із вогнепального пристрою травматичної дії калібру 9 мм в кількості 19 штук в поліетиленовому пакеті; набої для відстрілу із вогнепального пристрою травматичної дії калібру 9 мм в кількості 27 штук у білому конверті із написом «Кравченко»,- слід знищити.
		-комплект двох автомобільних реєстраційних номерних знаків Республіки Польща серії НОМЕР_5 ; записник червоного кольору з рукописними записами; кепку чорного кольору; кепку темно синього кольору; кепку чорного кольору з жовтим логотипом «Ferrari»; дві пари штанів чорного кольору; куртку бежево-кавового кольору; зимову куртка чорного кольору з написом на бирці «VORGE», мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , фрагмент паперу із записом « НОМЕР_8 ОСОБА_26 , 7 12 тис», 5 купюр гривень України номіналом по 500 гривень, кожна з номерами: ВХ9098893, УД1449486, ЗБ7420115, БН3005719, БН1837571,- слід повернути обвинуваченому ОСОБА_7 ;
		- мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_9 , мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_11 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_12 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_13 із сім карткою № НОМЕР_14 оператора «Life»; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_15 із сім карткою № НОМЕР_16 оператора «Life»; мобільний телефон марки «Samsung Duos», ІМЕІ № НОМЕР_17 із сім карткою № НОМЕР_18 оператора «Київстар»; мобільний телефон марки «Ксіомі», ІМЕІ № НОМЕР_19 із сім карткою оператора «Life»; мобільний телефон марки «Samsung Duos Galaxy», ІМЕІ № НОМЕР_20 та НОМЕР_21 ; мобільний телефон марки «Кенексі», ІМЕІ № НОМЕР_22 та НОМЕР_23 із сім карткою оператора «Life»; мобільний телефон марки «Р9522», ІМЕІ № НОМЕР_24 із сім карткою оператора «Діджус» НОМЕР_25 та карткою пам`яті мікро SD об`ємом 2 Gb, із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «Блекбері», серійний № НОМЕР_26 із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «Canino Lamborghini», ІМЕІ № НОМЕР_27 , упакований в металічну коробку, в якій знаходиться гарнітура до нього; мобільний телефон марки «Samsung Duos», ІМЕІ № НОМЕР_28 та НОМЕР_29 із сім карткою оператора «Life» № НОМЕР_30 ; диктофон марки «Samsung Voice Yepp» в чохлі червоного кольору із мікрофоном в комплекті; комплект реєстраційних номерних знаків серії НОМЕР_31 ; печатка ТзОВ «Тарсін Груп»; записна книжка в коричневій шкіряній обкладинці; зошит в клітинку в обкладинці синьо-фіолетового кольору з рукописними написами; закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_27 серії НОМЕР_32 ; 42 аркуші самоклеючого паперу формату А-4, мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_33 та НОМЕР_34 , мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_35 , мобільний телефон марки «Samsung» IMEI 1 НОМЕР_36 ІМЕІ 2 НОМЕР_37 із двома сім-картами НОМЕР_38 , 8 купюр гривень України номіналом по 500 грн. кожна з номерами: ХА7549673, ВД5845288, ЗД4622296, ФБ2453323, УД5598131, ЛЗ5393005, ВЖ9182399, СГ5764228, дві скетч-карти на поповнення рахунку мобільного оператора «Vodafone», банківська карта «Приватбанк» № НОМЕР_39 , банківська карта «Приватбанк» № НОМЕР_40 ,  конверт на картку «Універсальна Gold» «Приватбанк» із написом «1803» та «Егоров Геннадий» із довідником користувача картки, квитанція № TS209372 від 30.03.2018 20.37 год. про поповнення рахунку на 4000 грн., тримач до сім-карти оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_41 , сім-карта IMSI НОМЕР_42 , сім-карта оператора мобільного зв`язку «Лайфселл» IMSI НОМЕР_43 , - слід повернути обвинуваченому ОСОБА_6 
		-паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_28 серії НОМЕР_44 , - слід залишити в матеріалах кримінального провадження; 
		Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалами Залізничного районного суду м. Львова від 03 квітня 2018 року, - слід скасувати.
		Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинувачених слід стягнути на користь держави витрати за проведення експертиз, які підтверджені довідками про витрати на її проведення.
		 
		 
		 
		Керуючись ст.ст. 332, 324 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України та виправдати за відсутності в його діях складу злочину передбаченого ч. ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України.
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та обрати йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 /три/ роки.
		 
		Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбуття призначеного покарання із визначенням 1 /одного/ року іспитового строку.
		 
		Відповідно до ч.1 статті 76 Кримінального кодексу України зобов?язати ОСОБА_6 :
		 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		 
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України та виправдати за відсутності в його діях складу злочину передбаченого ч. ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України.
		 
		ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та обрати йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 850 /вісімсот п?ятдесят/ гривень.
		 
		На підставі ст.ст. 49, 74 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, ОСОБА_7 звільнити від призначеного покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 850 /вісімсот п?ятдесят/ гривень.
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 , 1430 /одну тисячу чотириста тридцять/гривень, за проведення судової експертизи дослідження зброї (вул.Конюшинна, 24, м.Львів, 79040; одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014).
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 1001 /одну тисячу одну/ гривю за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (вул.Конюшинна, 24, м.Львів, 79040; одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014).
		 
		Речові докази: речовину зелено-коричневого кольору рослинного походження із запахом схожим на канабіс; пакет від кави «Окай», в середині якого знаходиться речовина зеленого кольору рослинного походження із запахом схожим на канабіс, вагою близько 100 грам, набої для відстрілу із вогнепального пристрою травматичної дії калібру 9 мм в кількості 19 штук в поліетиленовому пакеті; набої для відстрілу із вогнепального пристрою травматичної дії калібру 9 мм в кількості 27 штук у білому конверті із написом «Кравченко»- знищити.
		 
		-комплект двох автомобільних реєстраційних номерних знаків Республіки Польща серії НОМЕР_5 ; записник червоного кольору з рукописними записами; кепку чорного кольору; кепку темно синього кольору; кепку чорного кольору з жовтим логотипом «Ferrari»; дві пари штанів чорного кольору; куртку бежево-кавового кольору; зимову куртка чорного кольору з написом на бирці «VORGE», мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , фрагмент паперу із записом « НОМЕР_8 ОСОБА_26 , 7 12 тис», 5 купюр гривень України номіналом по 500 гривень, кожна з номерами: ВХ9098893, УД1449486, ЗБ7420115, БН3005719, БН1837571,- повернути обвинуваченому ОСОБА_7 ;
		 
		- мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_9 , мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_11 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_12 ; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_13 із сім карткою № НОМЕР_14 оператора «Life»; мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ № НОМЕР_15 із сім карткою № НОМЕР_16 оператора «Life»; мобільний телефон марки «Samsung Duos», ІМЕІ № НОМЕР_17 із сім карткою № НОМЕР_18 оператора «Київстар»; мобільний телефон марки «Ксіомі», ІМЕІ № НОМЕР_19 із сім карткою оператора «Life»; мобільний телефон марки «Samsung Duos Galaxy», ІМЕІ № НОМЕР_20 та НОМЕР_21 ; мобільний телефон марки «Кенексі», ІМЕІ № НОМЕР_22 та НОМЕР_23 із сім карткою оператора «Life»; мобільний телефон марки «Р9522», ІМЕІ № НОМЕР_24 із сім карткою оператора «Діджус» НОМЕР_25 та карткою пам`яті мікро SD об`ємом 2 Gb, із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «Блекбері», серійний № НОМЕР_26 із зарядним пристроєм до нього; мобільний телефон марки «Canino Lamborghini», ІМЕІ № НОМЕР_27 , упакований в металічну коробку, в якій знаходиться гарнітура до нього; мобільний телефон марки «Samsung Duos», ІМЕІ № НОМЕР_28 та НОМЕР_29 із сім карткою оператора «Life» № НОМЕР_30 ; диктофон марки «Samsung Voice Yepp» в чохлі червоного кольору із мікрофоном в комплекті; комплект реєстраційних номерних знаків серії НОМЕР_31 ; печатка ТзОВ «Тарсін Груп»; записна книжка в коричневій шкіряній обкладинці; зошит в клітинку в обкладинці синьо-фіолетового кольору з рукописними написами; закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_27 серії НОМЕР_32 ; 42 аркуші самоклеючого паперу формату А-4, мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_33 та НОМЕР_34 , мобільний телефон марки «Samsung» IMEI НОМЕР_35 , мобільний телефон марки «Samsung» IMEI 1 НОМЕР_36 ІМЕІ 2 НОМЕР_37 із двома сім-картами НОМЕР_38 , 8 купюр гривень України номіналом по 500 грн. кожна з номерами: ХА7549673, ВД5845288, ЗД4622296, ФБ2453323, УД5598131, ЛЗ5393005, ВЖ9182399, СГ5764228, дві скетч-карти на поповнення рахунку мобільного оператора «Vodafone», банківська карта «Приватбанк» № НОМЕР_39 , банківська карта «Приватбанк» № НОМЕР_40 ,  конверт на картку «Універсальна Gold» «Приватбанк» із написом «1803» та «Егоров Геннадий» із довідником користувача картки, квитанція № TS209372 від 30.03.2018 20.37 год. про поповнення рахунку на 4000 грн., тримач до сім-карти оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_41 , сім-карта IMSI НОМЕР_42 , сім-карта оператора мобільного зв`язку «Лайфселл» IMSI НОМЕР_43 , - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;
		 
		-паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_28 серії НОМЕР_44 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалами Залізничного районного суду м. Львова від 03 квітня 2018 року, - скасувати.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.
		 
		 
		                               Головуючий суддя:                          ОСОБА_1 
		 
		                               Судді:                                         ОСОБА_2 
		                               
		 
		                                                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...