Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/865/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2023. Зареєстровано: 01.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.06.2023.
Дата набрання законної сили: 17.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 травня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  914/865/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
		за участю секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
		на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 (головуючий Орищин Г. В., судді Галушко Н. А., Желік М. Б.) та рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2022 (суддя Кітаєва С. Б.)
		у справі №  914/865/22
		за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги"
		до Установи благодійного фонду "Центр медичних інновацій"
		про розірвання договорів оренди та зобов`язання повернути об`єкти оренди,
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог 
		1. У травні 2022 року Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління, Позивач-1) та Комунальне некомерційне підприємство "Львівське територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" (далі - КНП "Львівське ТМО" Багатопрофільна клінічна лікарня", Позивач-2) звернулись до Господарського суду Львівської області з позовом до Установи благодійного фонду "Центр медичних інновацій" (далі - УБФ "Центр медичних інновацій", Відповідач) про:
		- розірвання Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №  Л-8848-13 від 31.10.2013 (зі змінами), укладеного між Управлінням та УБФ "Центр медичних інновацій";
		- зобов`язання УБФ "Центр медичних інновацій" повернути об`єкт оренди за Договором оренди №  Л-8848-13 від 31.10.2013 (зі змінами) шляхом виселення з нежитлових приміщень цоколя загальною площею 669,5 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. П.  Орлика, 4. Стягувач - КНП "Львівське ТМО "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" (код ЄДРПОУ 44496574);
		- розірвання Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №  Г-10840-17 від 29.12.2017 (зі змінами), укладеного між Управлінням та УБФ "Центр медичних інновацій";
		- зобов`язання УБФ "Центр медичних інновацій" повернути об`єкт оренди за Договором оренди №  Г-10840-17 від 29.12.2017 (зі змінами) шляхом виселення з нежитлових приміщень цоколя, третього та четвертого поверхів загальною площею 1  171,1 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. П. Орлика, 4. Стягувач - КНП "Львівське ТМО "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги";
		- розірвання Договору оренди нерухомого майна №  Ш-12791-21 (А) від 16.11.2021, укладеного між Управлінням та УБФ "Центр медичних інновацій";
		- зобов`язання УБФ "Центр медичних інновацій" повернути об`єкт оренди за Договором оренди №  Ш-12791-21 (А) від 16.11.2021 шляхом виселення з частини нежитлового приміщення першого поверху корисною площею 6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. П. Орлика, 4. Стягувач - КНП "Львівське ТМО "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги".
		2. Позов обґрунтовано тим, що після укладення спірних договорів оренди відбулася істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні цих договорів, які відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, що є підставою для їх розірвання за рішенням суду, адже з початком військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану на всій території України, відбулося масове переміщення людей, у тому числі дітей, з регіонів, у яких активно ведуться бойові дії, та які потребують невідкладної медичної допомоги, у зв`язку з чим у балансоутримувача - КП "Львівське ТМО "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги", яке є правонаступником Комунального некомерційного підприємства "Міська дитяча лікарня м. Львова", виникла нагальна потреба в приміщеннях, які було передано в оренду за спірними договорами, оскільки для забезпечення належного лікування переміщених дітей та їх комфортної реабілітації, медзакладу потрібні всі наявні у лікарні площі.
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.09.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		4. Судові рішення мотивовано тим, що Позивач-2 як Балансоутримувач не наділений повноваженням ініціювати розірвання договору оренди, а отже і правом звертатися до суду з позовом про розірвання договорів оренди; Позивачем-1 не доведено належними доказами існування порушеного права, у зв`язку з переданням частини приміщень лікарні в оренду Відповідачу, який реалізує загальнодержавні, регіональні та місцеві програми розвитку охорони здоров`я в Україні шляхом забезпечення права громадян на якісну медичну допомогу та співпрацює з державними і комунальними підприємствами у реалізації благодійних програм, надаючи безоплатну медичну допомогу (медичну діагностику) неповнолітнім дітям, загиблих (померлих) учасників Антитерористичної операції об`єднаних сил, Героїв Небесної Сотні, а також захисникам України; наведені у позовній заяві доводи, не свідчать про наявність істотної зміни обставин, за наявності яких можливе розірвання договорів оренди з підстав, передбачених положеннями частини другої статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки наслідки воєнних дій стосуються обох сторін таких договорів, зокрема, як Орендодавця, так і Орендаря; Позивачі не вчиняли дії, спрямовані на пошук додаткових (приміщень), внаслідок чого вірогідним видається відсутність такої умови, із чотирьох необхідних, визначених у частині другій статті 652 Цивільного кодексу України, як зміна обставин, зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалася; матеріали справи не містять доказів, що у вказаних закладах охорони здоров`я (лікарні) відсутні місця для можливого розміщення в наявних у Позивача-2 приміщеннях внутрішньо переміщених осіб, в тому числі дітей та їх законних представників, які потребують довготривалої медичної допомоги та реабілітації; відсоток внутрішньо переміщених пацієнтів, які проходять лікування в установах Позивача-2 від початку повномасштабних воєнних є незначним; у спірних договорах оренди не передбачено умови, за якими ризик обставин несе лише Орендар - УБФ "Центр медичних інновацій".
		Короткий зміст вимог касаційної скарги поданої Позивачем-1
		5. Позивач-1 - Управління подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2022, і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
		6. На обґрунтування доводів касаційної скарги, Управління з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує на те, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, положення частини другої статті 652 Цивільного кодексу України, оскільки у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо наявності підстав для розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин у подібних правовідносинах, а саме, в ситуації коли істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору оренди, пов`язується з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України; об`єктом оренди є незадіяні до моменту повномасштабної збройної агресії приміщення медичного закладу, у яких виникла потреба, з огляду на необхідність розміщення та надання медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які прибувають з територій де ведуться активні воєнні дії; істотна зміна обставин полягає у виниклій гострій потребі в додаткових приміщеннях для розміщення та лікування внутрішньо переміщених осіб - пацієнтів медичного закладу.
		Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
		7. УБФ "Центр медичних інновацій" подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому заперечила доводи касаційної скарги та просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		Фактичні обставини справи встановлені судами
		8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Управлінням (Орендодавець) та УБФ "Центр медичних інновацій" (Орендар) укладено Договори оренди нерухомого майна №  Л-88 48-13 від 31.10.2013, №  Г-10840-17 від 29.12.2017, №  Ш-12791-21 (А) від 16.11.2021 (далі - Договори оренди), об`єктами оренди за якими є нежитлові приміщення міської дитячої клінічної лікарні на вул. П. Орлика, 4, загальною площею (за трьома договорами) 1  846,6 кв. м, а саме:
		1) за Договором оренди №  Л-8848-13 від 31.10.2013 (із змінами внесеними Договорами №  Л-8848-13 (Д-16) від 25.01.2016 та №  Л-8848-13 (Д-18) від 07.03.2018) в оренду передано нежитлові приміщення цоколя загальною площею 669,5 кв. м для розміщення консультативно-діагностичного центру з використанням різнопрофільного діагностичного обладнання на строк до 31.10.2023. Об`єкт оренди знаходиться на балансі Комунальної міської дитячої клінічної лікарні (надалі-балансоутримувач) і належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради;
		зазначені у Договорі №  Л-8848-13 від 31.10.2013 нежитлові приміщення за адресою: м.  Львів, вул. П. Орлика, 4, загальною площею 669,5 кв. м, під індексними номерами, погодженими у Договорі, передано балансоутримувачем - Комунальною міською дитячою клінічною лікарнею Орендарю - УБФ "Центр медичних інновацій" за актом приймання-передачі від 05.11.2013;
		2) за Договором оренди №  Г-10840-17 від 29.12.2017 (в редакції Додаткової угоди №  Г-10840-17 (Д-21) від 20.07.2021, за умовами якої сторонами договору є Орендодавець, Орендар та Балансоутримувач - КНП "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова") в оренду передано нежитлові приміщення цоколя, третього та четвертого поверхів, загальною площею 1  171,1 кв. м, для здійснення діяльності Орендаря, яка зазначена в його Установчому акті, на строк до 29.12.2042. Об`єкт оренди знаходиться на балансі Комунальної міської дитячої клінічної лікарні і належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради;
		зазначені у Договорі №  Г-10840-17 від 29.12.2017 нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. П. Орлика, 4, загальною площею 1  171,1 кв. м, під індексними номерами, погодженими в Договорі, передано балансоутримувачем - Комунальною міською дитячою клінічною лікарнею Орендарю - УБФ "Центр медичних інновацій") за актом приймання-передачі від 29.12.2017;
		3) за Договором оренди №  Ш-12791-21 (А) від 16.11.2021, сторонами якого є Орендодавець, Орендар і Балансоутримувач - КНП "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова", в оренду передано частину нежитлового приміщення першого поверху корисною площею 6 кв. м, для розміщення кисневого пункту, необхідного у медичній діяльності, на строк до 16.11.2026;
		зазначене у Договорі №  Ш-12791-21 (А) від 16.11.2021 нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. П. Орлика, 4, загальною площею 6 кв. м, під індексним номером 1, передано балансоутримувачем - КНП "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова" Орендарю - УБФ "Центр медичних інновацій" за актом приймання-передачі від 16.11.2021.
		9. Балансоутримувачем об`єктів оренди за вищезазначеними Договорами оренди виступало КНП "Міська дитяча лікарня м. Львова", правонаступником якого є Позивач-2 - КНП "Львівське ТМО "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги".
		10. У зв`язку із введенням Указом Президента №  64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану на всій території України із 05.30 год 24.02.2022, який у подальшому було продовжено, виконаним комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №  164 від 14.03.2022 "Про ефективне використання приміщень КНП "Львівське ТМО "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги", яким призупинено дію Договорів оренди №  Л-88 48-13 від 31.10.2013, №  Г-10840-17 від 29.12.2017, №  Ш-12791-21 (А) від 16.11.2021, а тому Позивач-2 як Балансоутримувач звернувся з листом до Позивача-1 як Орендодавця, у якому повідомив про необхідність розірвання вказаних Договорів з підстав істотної зміни обставин, зазначивши про те, що з початку повномасштабної війни з російською федерацією лікарня зобов`язана здійснювати розміщення та лікування дітей сімей вимушених переселенців з регіонів у яких активно ведуться бойові дії, кількість таких дітей постійно зростає, і у відокремленому підрозділі "Лікарня Святого Миколая" КНП "1 територіально медичне об`єднання міста Львова" не вистачає місць для розміщення усіх дітей, які потребують медичної допомоги, що свідчить про критичну необхідність використання лікарнею переданих в оренду площ для забезпечення комфортних умов розміщення внутрішньо переміщених дітей під час лікування та реабілітації. Крім цього, Балансоутримувач в листі навів інформацію про кількість пролікованих та проконсультованих дітей, розмір переданих в оренду площ.
		11. Управління 06.04.2022 звернулося до Орендаря - УБФ "Центр медичних інновацій" з листом, у якому запропонувало розірвати Договори оренди №  Л-8848-13 від 31.10.2013, №  Г-10840-17 від 29.12.2017, №  Ш-12791-21 (А) від 16.11.2021 з підстав істотної зміни обставин, зумовлених причинами, які Орендар та Балансоутримувач не могли передбачити в момент укладення таких договорів та усунути їх після виникнення.
		12. У відповідь УБФ "Центр медичних інновацій" повідомила, що з початком військової агресії російської федерації проти України вона є оператором міжнародної благодійної програми в медичному та логістичному напрямку, про що поінформовані органи місцевої влади, і в цьому напрямку здійснюється надання медичної діагностичної та консультативної допомоги біженцям з районів ведення бойових дій та інших міст України. З огляду на такі обставини, на переконання УБФ "Центр медичних інновацій", наслідком реалізації пропозиції Орендодавця щодо розірвання договорів стане порушення співвідношення інтересів сторін цих договорів, що позбавить зацікавлені сторони, в тому числі і Управління та Балансоутримувача того, на що вони розраховували при укладенні вказаних Договорів оренди. Також Орендарем зауважено, що у листі-пропозиції Орендодавця про розірвання Договорів оренди не наведено чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 Цивільного кодексу України, настання одночасно яких, є підставою для дострокового розірвання договорів. В той же час, УБФ "Центр медичних інновацій" висловлювала готовність розглянути питання щодо співпраці з Балансоутримувачем орендованих приміщень в частині вирішення питання розміщення в цих приміщеннях внутрішньо переміщених осіб, а саме дітей та їх законних представників, які потребують довготривалої медичної допомоги, та декларувала бажання взяти участь в невідкладних програмах медичної допомоги, які ініційовані Львівською міською радою.
		13. За наведених обставин, Позивачі звернулися до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги наявністю підстав, передбачених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України для розірвання спірних Договорів оренди та повернення об`єктів оренди Балансоутримувачу.
		14. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що умовами Договорів оренди №  Л-8848-13 від 31.10.2013 (із змінами внесеними до нього договором №  Л-8848-13 (Д-16) від 25.01.2016), №  Л-8848-13 (Д-1 8) від 07.03.2018, №  Ш-12791-21 (А) від 16.11.2021 не передбачено їх дострокового припинення на вимогу Балансоутримувача майна; передане в оренду на підставі спірних договорів майно є комунальною власність Львівської міської територіальної громади, представницьким органом якої виступає Львівська міська рада, а тому, з урахуванням положень статті 287 Господарського кодексу України, статей 317, 759 Цивільного кодексу України, лише власнику майна належить право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів; до того ж, зазначені законодавчі положення не наділяють Балансоутримувача правом виступати Орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права Орендодавця, тому, Балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про розірвання договорів оренди та зобов`язання Орендаря повернути орендоване майно, навіть за наявності умов у спірних договорах щодо зобов`язання Орендаря повернути майно саме Балансоутримувачу. Такі обставини стали підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Позивача-2.
		15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо Позивача-1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що останнім не доведено існування порушеного права (чи законного інтересу), оскільки зі змісту позовної заяви і доказів, долучених на підтвердження заявлених позовних вимог, не вбачається обґрунтованої потреби Орендодавця в орендованих Відповідачем (Орендарем) площах; доводи, що війна зумовила виникнення у Балансоутримувача необхідність в орендованих площах для розміщування в цих приміщеннях внутрішньо переміщених осіб, в тому числі дітей та їх законних представників, які потребують довготривалої медичної допомоги та реабілітації, не свідчать про наявність одночасною чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, з якими закон пов`язує можливість розірвання договору.
		16. До того ж судом враховано, що УБФ "Центр медичних інновацій", починаючи з 2013 року було, укладено ряд договорів про співпрацю з лікарнями щодо спільної діяльності та вжиття необхідних заходів, з метою сприяння реалізації загальнодержавних, регіональних та місцевих програм, які спрямовані на ефективний розвиток системи охорони здоров`я України, забезпечення права громадян на якісну медичну допомогу, в межах яких сторони консолідували свої інформаційні, методичні, кадрові та інші ресурси з метою підвищення ефективності діяльності сторін, у напрямку сприяння впровадження новітніх лікувально-профілактичних, діагностичних та освітніх технологій у галузі охорони здоров`я. У 2021 році УБФ "Центр медичних інновацій" та Комунальний Заклад Львівської Обласної Ради Будинок Воїнам уклали Меморандум "Про співпрацю в Медичному центрі "NOVO", у якому сторони декларували своє бажання та готовність забезпечити безкоштовну медичну допомогу, а саме здійснити безоплатну медичну діагностику неповнолітніх дітей, загиблих (померлих) учасників Антитерористичної операції об`єднаних сил, Героїв Небесної Сотні.
		17. Після початку військової агресії російської федерації проти України, УБФ "Центр медичних інновацій" стала учасником Меморандуму "Про участь та співпрацю у "Міжнародному гуманітарному штабі" з метою співпраці із міжнародними громадськими організаціями, бізнес-партнерами та всіма небайдужими громадянами світової спільноти для забезпечення допомоги вимушено переміщеним особам та біженцям, які знайшли свій порятунок у Західних областях України. Також підписано інші Меморандуми предметом яких є співпраця щодо проведення (безкоштовно) "Центром медичних інновацій" магнітно-резонансної томографії чи комп`ютерної та іншої необхідної медичної діагностики методами, на підставі письмових скерувань медичних установ, з якими підписано такі Меморандуми.
		18. Водночас, за інформацією Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації від 17.06.2022 №  22-982/02/22, наданою на запит адвоката Парамонова С. О., ліжкова мережа КНП "Львівське ТМО "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" станом на 01.04.2022 становить 2233 ліжко-місць, з них 420 у виробничому підрозділу "Лікарня Святого Миколая". При цьому станом на 26.05.2022 у лікарні перебувало на лікуванні 51 внутрішньо переміщена дитина, з них 7 поранених та проліковано з 24.02.2022 - 707 дітей; станом на 09.06.2022 перебувало на лікуванні внутрішньо переміщених 54 дітей, з них 9 поранених та проліковано з 24.02.2022 - 794 дитини, що свідчить про відсутність "критичної ситуації" з розміщення дітей, які поступали з населених пунктів України через війну, на момент звернення Позивача-2 з листом до Позивача-1, як і станом на момент подання позову до суду (03.05.2022).
		19. Також судом враховано, що рішення виконавчим комітетом Львівської міської ради щодо призупинення дії договорів оренди нежитлових приміщень прийнято лише щодо Відповідача, проте щодо інших орендарів такі рішення не ухвалювалися.
		20. За наведених обставин та посилаючись на положення статті 652 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виникнення необхідності в орендованих площах для розміщення в цих приміщеннях внутрішньо переміщених осіб, в тому числі дітей та їх законних представників, які потребують довготривалої медичної допомоги та реабілітації як підстава для розірвання спірних договорів не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні суті істотної зміни обставин.
		21. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні позову.
		ПОЗИЦІЯ  ВЕРХОВНОГО  СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		22. В силу приписів частин першої - третьої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		23. Предметом спору у даній справі є вимога про розірвання договорів оренди та зобов`язання повернути об`єкти оренди.
		24. Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		25. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		26. Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		27. Положеннями частин першої та другої статті 598 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
		Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
		28. Відповідно до частини другої статті 214 Цивільного кодексу України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.
		29. У справі, що розглядається, між сторонами виникли орендні відносини. Особливості припинення договору оренди визначені у статті 291 Господарського кодексу України, у частині першій якої зазначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. 
		30. Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
		31. Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		32. Отже, розірвання договору в односторонньому порядку (розірвання договору на вимогу однієї із сторін) - це можливість однієї зі сторін припинити дію договору в разі порушення іншою стороною договору та в інших випадках, встановлених договором або законом. Заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді.
		При цьому за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).
		33. Враховуючи наведені вище законодавчі положення, Верховний Суд звертає увагу на те, що у спорі про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути об`єкт оренди, заінтересованою особою є сторона договору, яка ініціює розірвання договору з підстав, передбачених договором або законом.
		34. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій проте, що у Позивачів були відсутні правові підстави для ініціювання розірвання договорів оренди, за відсутності рішення власника комунального майна - Львівської міської ради переданого в оренду з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №  910/12224/17, здійснено без належної юридичної (правової) оцінки предмета та підстав позову у даній справі (№  914/865/22), що переглядається, та у справі №  910/12224/17, у якій предмет та підстави позову не є подібними до даних правовідносин.
		35. Частинами першою, другою статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
		2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		36. Зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.
		37. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.
		38. Аналіз наведеної норми вказує на те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору та/або розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
		39. Ухвалюючи в цій справі рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким також погодився апеляційний суд, окрім наведеного, виходив з того, що Позивачем-1 не доведено наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду.
		40. Проте суди попередніх інстанцій, зосередившись виключно на доводах та доказах Відповідача щодо забезпечення ним надання послуг медичного характеру в орендованих приміщення лікарні, зокрема, організації гуманітарної діяльності з надання медичних, консультативних та діагностичних послуг населенню, в тому числі дітям, відповідно до мети створення та статутних завдань, не надали належної правової оцінки доводам Позивачів щодо наявності у них порушених прав та законних інтересів у спірних правовідносинах, з урахуванням їх повноважень (правомочностей), визначених Львівською міською радою та необхідності надання медичної допомоги дітям сімей вимушених переселенців відповідно до повноважень покладених на Позивача-2, у тому числі рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №  164 від 14.03.2022; а також чи вплинула військова агресія російської федерації на зміну обставин (необхідність у використанні всіх приміщень лікарні для надання невідкладної медичної допомоги та лікування дітей, переміщених осіб, саме у закладі лікарні), які заінтересована сторона не могла передбачити в момент укладення спірних договорів, та чи можуть бути усунуті такі обставини після їх виникнення без залучення спірних орендованих приміщень, за рахунок інших приміщень та яких саме.
		41. Отже, суди попередніх інстанцій, відхиляючи наявність одночасно чотирьох умов, передбачених у частині другій статті 652 Цивільного кодексу України, як обов`язкових для розірвання договору, припустилися помилкового тлумачення змісту цих умов, а також належним чином не дослідили наявності обставин, на які посилаються Позивачі, що свідчать про існування зазначених у статті 652 вказаного Кодексу умов, у зв`язку з чим суди неправильно застосували приписи цієї норми матеріального права.
		42. Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
		43. Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
		44. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання договорів оренди комунального майна та його повернення, що свідчить про неправильне застосування частини третьої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 652, частини другої статті 24, частини першої статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		45. Відповідно до положень статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		46. У зв`язку з наведеним, рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не надали належної юридичної оцінки обставинам, які входять до предмета доказування у даних правовідносинах, невірно застосували положення норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чим допустили порушення норм процесуального права, тому ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.
		47. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відповідно до частини другої статті 300 ГПК України Верховний Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Висновки Верховного Суду
		48. Згідно пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		49. Зважаючи на викладене, висновки судів першої і апеляційної інстанцій не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин, встановлення яких є необхідним відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також відповідно до положень статті 308 і частини третьої статті 310 ГПК України оскаржувані судові рішення слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		50. З урахуванням наведеного касаційна скарга Управління підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		51. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і в залежності від встановлених обставин вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
		Щодо судових витрат
		52. У зв`язку з направлення справи на новий розгляд, відповідно до статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
		53. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задовольнити частково.
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2022 у справі №  914/865/22 скасувати.
		3. Справу №  914/865/22 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          В. Суховий
		 
		Судді                                                                                                    І. Берднік
		 
		                                                                                                    В. Зуєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...