Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/23166/22-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2023.
Дата набрання законної сили: 24.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 
		24  травня  2023  року                                                                                   місто Київ 
		 
		                                                                                   справа № 757/23166/22-ц                                                                       провадження№22-ц/824/4346/2023  
		      
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.  за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Громадської спілки "Українська асоціація футболу", подану адвокатом  Бєлкіним Марком Леонідовичем,
		на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 5 вересня 2022  року про забезпечення позову, постановлену у складі судді Соколова О.М.,
		 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської спілки «Українська асоціація футболу», Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» про визнання незаконними та скасування протоколу засідання Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» та визнання незаконними дій Громадської спілки «Українська асоціація футболу» щодо організації та проведення ХХV Конгресу Української асоціації футболу,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 5 вересня 2022 року задоволено заяву представника позивача адвоката Бутенко І.О. про забезпечення позову у справі за позовом   ОСОБА_1 до ГС "Українська асоціація футболу", ГО "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" про визнання незаконним та скасування протоколу засідання ГО "Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України" та визнання незаконними дій ГС "Українська асоціація футболу", щодо організації та проведення ХХV Конгресу Української асоціації футболу.
		Заборонено ГС "Українська асоціація футболу" вчиняти дії щодо підготовки, проведення і розгляду на звітно-виборному XXV Конгресі УАФ питань порядку денного в частині обрання Президента УАФ, обрання перших віце-президентів, віце-президентів, членів Виконавчого комітету та аудиторського органу УАФ.
		Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ГС "Українська асоціація футболу" - адвокат  Бєлкін М.Л. подав апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		Вважає оскаржувану ухвалу незаконною і необґрунтованою, прийнятою внаслідок неправильного з`ясування обставин справи, які підлягають встановленню, та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, а також з порушенням норм процесуального права.
		Зокрема зазначає, що судом при вирішенні питання про забезпечення позову не враховано, що забезпечення немайнових вимог позивача не допускається, як і не допускається забезпечення вимог у позові, що не підлягає примусовому виконанню.
		Не враховано правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 381/4019/18, відповідно до якого співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Позивачем в заяві не зазначено в чому полягатиме неможливість виконати рішення суду, або чому права позивача неможливо буде відновити.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову у цій справі, суд не пересвідчився, чи існує спір та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з`ясував обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення предмету позову.
		Заходи забезпечення позову в цій справі стосуються не лише позивача та відповідачів, а стосуються прав всіх членів ГС «УАФ», які не зможуть взяти участь у Конгресі, а також фізичних осіб, які висувались на відповідні посади президента, віце-президентів, членів Виконкому УАФ. Питання впливу на права та інтереси вказаних осіб судом не досліджувалось.
		Заборонивши відповідачу вчиняти дії щодо підготовки та проведення Конгресу УАФ (Конгрес - вищий орган управлення ГС «УАФ»),судом було здійснено втручання в діяльність громадської організації, чим порушено принцип «належного урядування», вимоги Конституції України, Законів України, загальновизнаних правових принципів та внутрішніх документів УАФ.
		Заходи забезпечення позову вжиті оскаржуваною ухвалою суду не відповідають критерію розумності, обґрунтованості та адекватності та є незаконними.
		Законність або незаконність протоколу №2 виконкому ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України», а також законність або незаконність дій виконкому ГО «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» не має жодного впливу на заходи, які може вчиняти ГС «Українська асоціація футболу» щодо підготовки та проведення XXV Конгресу Українська асоціація футболу в частині обрання Президента УАФ, обрання перших віце-президентів, віце-президентів, членів Виконавчого комітету та аудиторського органу УАФ.
		Учасники справи  своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. 
		В судовому засіданні представник  відповідача   Громадської спілки " Українська асоціація футболу" -  адвокат Бєлкін М.Л.  підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду  скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким  відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
		Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи  в установленому законом порядку. 
		Конверти відправлені на адреси позивача ОСОБА_1 та відповідача Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» повернулися до суду з довідками поштових відділень із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" /том №2, а.с.57-58, 59-60/, а тому відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України судові повістки вважаються врученими адресатам.
		Крім того, позивач ОСОБА_1   повідомлений про день та час розгляду справи судом через оголошення на  офіційному  веб-сайті Судової влади України /а.с.53,54/, а його представник - адвокат Бутенко І.О. шляхом направлення судового повідомлення  на адресу електронної пошти, яка зазначалась останньою в її заявах.     
		За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися,   відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
		Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення  представника  Громадської спілки " Українська асоціація футболу" -  адвоката Бєлкіна М.Л.,  перевіривши законність і обґрунтованість  постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Як убачається з матеріалів позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  Громадської спілки «Українська асоціація футболу», Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» про визнання незаконними та скасування протоколу засідання Громадської організації «Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України» та визнання незаконними дій Громадської спілки «Українська асоціація футболу» щодо організації та проведення ХХV Конгресу Української асоціації футболу.
		Одночасно з позовною заявою представник позивача - адвокат Бутенко І.О. подала заяву про забезпечення позову, в якій  просила  заборонити Громадській спілці  " Українська асоціація футболу" вчиняти дії щодо підготовки, проведення і розгляду  на звітно - виборному ХХV Конгресі УАФ питань порядку денного в частині обрання Президента УАФ, обрання перших віце-президентів, віце- президентів  членів виконавчого комітету та аудиторського органу УАФ.
		В обґрунтування заяви  про забезпечення позову представник позивача адвокат Бутенко І.О. зазначала, що  позивачу ОСОБА_1   стало відомо, що 16 червня 2021 року  був складений протокол №2 засідання Виконавчого комітету АВФУ згідно якого, на засіданні нібито розглядалися питання, зокрема, про підтримку висунення кандидата на посаду Президента Української асоціації футболу і про висунення делегата на звітно-виборний XXV Конгрес Української асоціації футболу. Згідно вказаного протоколу від 16 червня 2021 року засідання Виконавчого комітету АВФУ проводилося шляхом використання засобів електронного зв`язку, під час якого були опитані 14 з 15 членів Виконкому Всеукраїнської спортивної асоціації ветеранів футболу України: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
		Позивач не приймав участь в опитуванні, про яке зазначено у протоколі від 16 червня 2021 року. З ним декілька разів намагалися говорити про підтримку діючого Президента АФУ, однак він з цим категорично не погоджувався. Аналогічну позицію також підтримували інші члени Виконавчого комітету АВФУ.
		За результатами засідання Виконавчого комітету АВФУ 16 червня 2021  року  прийняте рішення про підтримку висунення кандидатом на посаду Президента Української асоціації футболу ОСОБА_15 , діючого Президента Української асоціації футболу.
		Таким чином, особами, якими було складено протокол від 16 червня 2021 року до офіційного документа, яким цей протокол є, були внесені завідомо неправдиві відомості.
		Після того, як позивачеві стало відомо про незаконне складання протоколу засідання Виконавчого комітету АВФУ від 16 червня 2021 року, він вжив заходів до перевірки обставин пов`язаних взагалі з проведенням вказаного засідання і прийнятих рішень.
		Так, на адресу АВФУ від Української асоціації футболу 18 лютого 2022 року за №281 надійшов лист із офіційним запрошенням нібито обраного від АВФУ кандидата ОСОБА_9 для участі в роботі звітно-виборного XXV Конгресу Української асоціації футболу.
		Позивач, як член Виконавчого комітету АВФУ, участі в жодному засіданні, де б розглядалося таке питання, не приймав, жодних документів з цього приводу не підписував.
		Очевидно, що всі зазначені незаконні дії були вчинені невстановленими поки особами шляхом по суті фальсифікації протоколу № 2 засідання Виконавчого комітету АВФУ 16 червня 2021 року.
		Враховуючи факт надходження до АВФУ листа Української асоціації футболу від 18 лютого 2022 року за №281, невстановленими особами вже було надано до Адміністрації УАФ підроблений протокол № 2 засідання Виконавчого комітету АВФУ 16 червня 2021 року  і він був прийнятий, як належний і законний. 
		На сьогодні не існує жодних перешкод, аби під час проведення звітно- виборного XXV Конгресу Української асоціації футболу, від імені АВФУ прийняла участь неуповноважена особа, без законних на те правових підстав і на підставі по суті підробленого протоколу № 2 засідання Виконавчого комітету АВФУ 16 червня  2021 року. Це виключає можливість розгляду делегатами і прийняття під час проведення чергового звітно-виборного XXV Конгресу Української асоціації футболу законного рішення в законному складі щодо призначення Президента Української асоціації футболу.
		За таких обставин, дії уповноважених осіб Української асоціації футболу щодо підготовки та проведення XXV Конгресу Української асоціації футболу в частині обрання Президента УАФ, обрання перших віце-президентів, віце-президентів, членів Виконавчого комітету та аудиторського органу УАФ, є незаконними.
		Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що існують обґрунтовані ризики, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся. При цьому суд дійшов висновку, що  заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами та не є забороненими.
		Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком  суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Відповідно до частин першої, другої  статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. 
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 ст. 150 ЦПК України).  
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Виходячи з сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства, вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. 
		Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
		Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2019 року у справі №521/8746/18).
		Предметом  позову в цій справі є визнання незаконним та скасування протоколу засідання  ГО " Всеукраїнська спортивна асоціація ветеранів футболу України", визнання  незаконними дій ГО " Українська асоціація футболу" щодо організації та проведення  XXV Конгресу Української асоціації футболу.
		Суд першої інстанції при вжитті заходів забезпечення позову висновків щодо наявності зв`язку між обраним заходом забезпечення та предметом позову не мотивував, не обґрунтував чи спроможній такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
		Пунктом 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також: інші справи.
		За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
		Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
		Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних, кримінальних чи господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.
		Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
		Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Тому судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
		За нормами ст. 3 Закону України "Про громадські об`єднання" громадські об`єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.
		Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, (…) в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом. Рівність перед законом передбачає, що громадські об`єднання є рівними у своїх правах та обов`язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об`єднання.
		Враховуючи наведене, а також зважаючи на характер спірних правовідносин (пов`язаний з діяльністю та прийняттям рішень членами громадського об`єднання), втручання держави у  діяльність органу управління громадської спілки  шляхом здійснення судового контролю за прийнятими рішеннями суперечить принципу самоврядності громадських організацій, закріпленому в ст.3 Закону України "Про громадські об`єднання", суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову у справі, не пересвідчившись чи може спір, який виник між сторонами,  бути розглянутий у суді в порядку будь-якої юрисдикції.   
		За таких обставин, колегія суддів  дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є передчасною та підлягає скасуванню,  а  справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись  ст.ст. 259, 268, 367, 369, 374, 379, 381-384, 390  ЦПК  України, 
		суд,-
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Громадської спілки "Українська асоціація футболу", подану адвокатом  Бєлкіним Марком Леонідовичем, задовольнити частково.
		Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 5 вересня 2022  року  скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.  
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з  дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                              О.І. Шкоріна 
		 
		Судді:                                                                                 Л.Д. Поливач
		 
		                                                                                            А.М. Стрижеус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...