Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/5847/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2023. Зареєстровано: 02.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2023.
Дата набрання законної сили: 04.07.2023
Номер судового провадження: 1-кп/522/1751/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000141

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа №522/5847/23
		Провадження №1-кп/522/1751/23
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 червня 2023 року                                м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_2 ,
		здійснивши судовий розгляд, на підставі обвинувального акту, кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022230000000141 від 14 травня 2022 року, у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Покровка Бікинського району Хабаровського краю Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не обраного депутатом рад будь-якого рівня, одруженого, документованого паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Нововоронцовським РВ УМВС України в Херсонській області 15.12.1999, раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 1111, ч. 1 ст. 1112 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 , 
		захисника  ОСОБА_5 
		   
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_6 , а також інші представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 р., принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 р. та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 р. № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил (далі  ЗС) РФ на територію України.
		   Так, о 04 годині 30 хвилин 24.02.2022 р. ЗС РФ, діючи з метою фактичного знищення держави - Україна, зміни меж території та державного кордону України, вчинили військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з убивствами цивільних осіб, а також напади на об`єкти військової та критичної інфраструктури держави.
		У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. введено воєнний стан, який на цей час відповідно до чинного законодавства продовжено.
		Згідно ст. 1-1 п. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 р. тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Відповідно до повідомлення Херсонської обласної військової адміністрації № 01-01-252470/0/22/16 від 07.06.2022 р. збройні формування РФ встановили та здійснювали на фактичний контроль над територією Херсонської області (окрім звільнених окремих населених пунктів), а також впровадили діяльність підконтрольної їм окупаційної адміністрації.
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянин України,  ОСОБА_3 на території с. Нововоскресенське Бериславського району Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією військ РФ, прийнявши пропозицію російських окупаційних військ, приблизно у березні 2022 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, добровільно зайняв посаду так званого «Главы Нововоскресенского сельского совета военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области».
		На займаній посаді «Главы Нововоскресенского сельского совета военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области» ОСОБА_3 у період часу з моменту свого призначення до кінця вересня 2022 року, точної дати досудовим розслідування не встановлено, виконував організаційно-розпорядчі функції у незаконному органі влади, який створено на тимчасово окупованій території Херсонської області. 
		Зокрема, ОСОБА_3 на займаній посаді організовував та контролював діяльність населеного пункту, проводив зустрічі з місцевими жителями, займався антиукраїнською пропагандою. 
		Окрім того, ОСОБА_3 шляхом використання праці інших осіб, організував прибирання та обслуговування території с. Нововоскресенське Бериславського району Херсонської області.
		У подальшому  ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді «Главы Нововоскресенского сельского совета военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области», на території с. Нововоскресенське Бериславського району Херсонської області вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди України шляхом підтримки рішення окупаційної адміністрації держави-агресора. 
		Встановлено, що з метою інтеграції системи освіти на окупованій території Херсонської області з системою освіти РФ та відновлення роботи учбових та виховних закладів на тимчасово окупованій частині території Херсонської області створено незаконний орган влади в окупаційній адміністрації держави-агресора «Департамент освіти і науки військово-цивільної адміністрації Херсонської області», який розпочав свою роботу та який від окупаційної влади очолила громадянка України ОСОБА_7 
		14.06.2022 р. «начальник Департаменту освіти і науки ВЦА Херсонської області» ОСОБА_8 публічно заявила про інтеграцію навчальних закладів Херсонської області в освітню систему РФ, про надання РФ підручників, про формування викладацького складу. 
		Основним завданням «Департаменту освіти і науки військово-цивільної адміністрації Херсонської області» є реалізація та підтримка рішень та дій держави-агресора шляхом впровадження на території Херсонської області стандартів освіти РФ, зокрема з метою підтримання окупаційної політики у вказаному напрямку та створення її позитивного іміджу серед місцевого населення. 
		Будучи обізнанимпро вищезазначенірішення «Департаментуосвіти інауки військово-цивільноїадміністрації Херсонськоїобласті» ОСОБА_3 на територіїс.Нововоскресенське Бериславськогорайону Херсонськоїобласті упроміжок часуз липняпо вересень2022року,точної датидосудовим розслідуванняне встановлено,підтримав рішеннята діїокупаційної адміністраціїдержави-агресорашляхом проведення зустрічей з місцевим населенням щодо впровадження російської освітньої програми на території с. Нововоскресенське, пропонував вчителям їхати на територію тимчасово окупованої території АР Крим на переатестацію. 
		 
		За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальні правопорушення, передбачені:
		 ч. 5 ст. 1111 ККУкраїни колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;
		 ч. 1 ст. 1112 ККУкраїни умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень та дій окупаційної адміністрації держави-агресора. 
		Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю, зазначив, що обставини кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальному акті, відповідають дійсності в повному обсязі. Обвинувачений зазначив, що на території с. Нововоскресенське Бериславського району Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією військ РФ, прийнявши пропозицію російських окупаційних військ, приблизно у березні 2022 року добровільно зайняв посаду «Главы Нововоскресенского сельского совета военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области». На займаній посаді «Главы Нововоскресенского сельского совета военно-гражданской администрации Бериславского административного района Херсонской области» ОСОБА_3 у період часу з моменту свого призначення до кінця вересня 2022 року виконував організаційно-розпорядчі функції у незаконному органі влади, який створено на тимчасово окупованій території Херсонської області. Обвинувачений на займаній посаді організовував та контролював діяльність населеного пункту, проводив зустрічі з місцевими жителями, займався антиукраїнською пропагандою: просив місцевих жителів не фотографувати військових, техніку та нікого не інформувати щодо кількості й пересування колон й військовослужбовців, обговорював питання щодо відпочинку дітей за рахунок окупаційної влади, брав участь на щотижневих нарадах окупаційної влади за участю голови військово-цивільної адміністрації Піскуна в м. Берислав. Ним шляхом використання праці інших осіб, організоване прибирання та обслуговування території с. Нововоскресенське Бериславського району Херсонської області. У подальшому  ОСОБА_3 ,перебуваючи напосаді «ГлавыНововоскресенского сельскогосовета военно-гражданскойадминистрации Бериславскогоадминистративного районаХерсонской области»,на територіїс.Нововоскресенське Бериславськогорайону Херсонськоїобласті вчинивумисні дії,спрямовані надопомогу окупаційнійадміністрації держави-агресора,з метоюзавдання шкодиУкраїни шляхомпідтримки рішенняокупаційної адміністраціїдержави-агресора.З метоюінтеграції системиосвіти наокупованій територіїХерсонської областіз системоюосвіти РФта відновленняроботи учбовихта виховнихзакладів натимчасово окупованійчастині територіїХерсонської областістворено незаконнийорган владив окупаційнійадміністрації держави-агресора«Департамент освітиі наукивійськово-цивільноїадміністрації Херсонськоїобласті»,який розпочавсвою роботута якийвід окупаційноївлади.Основним завданням«Департаменту освітиі наукивійськово-цивільноїадміністрації Херсонськоїобласті» булареалізація тапідтримка рішеньта дійдержави-агресорашляхом впровадженняна територіїХерсонської областістандартів освітиРФ,зокрема зметою підтриманняокупаційної політикиу вказаномунапрямку тастворення їїпозитивного іміджусеред місцевогонаселення.Будучи обізнанимпро вищезазначенірішення «Департаментуосвіти інауки військово-цивільноїадміністрації Херсонськоїобласті» ОСОБА_3 на територіїс.Нововоскресенське Бериславськогорайону Херсонськоїобласті упроміжок часуз липняпо вересень2022року підтримаврішення тадії окупаційноїадміністрації держави-агресорашляхом проведення зустрічей з місцевим населенням щодо впровадження російської освітньої програми на території с. Нововоскресенське, пропонував вчителям їхати на територію тимчасово окупованої території АР Крим на переатестацію. 
		 
		Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді:
		 за ч. 5 ст. 1111 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 10 (десять) років, без конфіскації майна.
		 за ч. 1 ст. 1112 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 11 (одинадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 11 (одинадцять) років, без конфіскації майна.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 11 (одинадцять) років, без конфіскації майна.
		 
		Обвинувачений та захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , просив суд застосувати ст. 69 КК України та призначити обвинуваченому покарання у вигляді:
		 за ч. 5 ст. 1111 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, без конфіскації майна,
		 за ч. 1 ст. 1112 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 8 (вісім) років без позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, без конфіскації майна.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, без конфіскації майна.
		 
		 
		 
		Приймаючи доуваги вищенаведене,судом встановлено,що винність обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 1111 та ч. 1 ст. 1112 КК України, повністю доведена та підтверджена матеріалами провадження.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд кваліфікує за ч. 5 ст. 1111 КК України  колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора та за ч. 1 ст. 1112 КК України  умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень та дій окупаційної адміністрації держави-агресора.
		Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
		Судом в порядку вимог ч.3 ст. 349 КПК України докази не досліджувалися, окрім характеризуючих матеріалів, наданих прокурором.
		Аналізуючи наданіобвинуваченим показіввчинення ним злочину за ч. 5 ст. 1111 та ч. 1 ст. 1112 КК України, суд, керуючись законом, оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 1111 та ч.1 ст. 1112 КК України, повністю доведена.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад злочинів, передбачених ч. 5 ст. 1111 та ч.1 ст. 1112 КК України, зі всіма кваліфікуючими ознаками.
		Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання  конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18)).
		Призначаючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у відповідностізі ст.65КК України,суд враховуєступінь тяжкостівчинених кримінальнихправопорушень (яківідповідно дост.12КК Україниє тяжким злочином (ч. 5 ст. 1111 КК України) та особливо тяжким (ч.1 ст.1112 КК України)), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.
		Пунктом 3 частини 1 статті 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		З урахуваннямвищенаведеного,керуючись вимогамививаженості тасправедливості,з метоювиправлення ізапобігання вчиненнюнових злочинів,суд приходить до висновку про те, що виправлення іперевиховання обвинуваченогоможливе виключнов умовахізоляції відсуспільства та вважає доцільним призначити обвинуваченому відбування покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленнямправа обійматипосади ворганах державноївлади,державного управління,місцевого самоврядуваннята займатисядіяльністю,яка пов`язаназ наданнямпублічних послугбез конфіскації майна. На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, достатнім і справедливим для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також соціальної реабілітації.
		Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Питання про речові докази, процесуальні витрати та цивільних позов, суд вирішує в порядку ст.100, 124, 129 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		По відношенню до ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 124, 129, 349, 368, 373-374, 376, 392-395, КПК України, суд, 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 1111 та ч. 1 ст. 1112 КК України та призначити покарання:
		 за ч. 5 ст. 1111 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 10 (десять) років, без конфіскації майна.
		 за ч. 1 ст. 1112 КК України у вигляді позбавлення волі, строком на 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 15 (п`ятнадцять) років, без конфіскації майна.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг на строк 15 (п`ятнадцять) років, без конфіскації майна. 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме строк позбавлення волі, рахувати з моменту ухвалення вироку.
		Зарахувати  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання термін з дати його затримання з 12.10.2022 року (один день затримання по ст.208 КПК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст.72 КК України)).
		Продовжити обраний відносно  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 
		Удостоверение №48 ОСОБА_9 , выданное главой «военно-гражданской администрации» що він головою «Нововоскресенского сельского совета ВГА Бериславского административного района Херсонской области»  зберігати в матеріалах кримінальної справи.
		Паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , виданий Нововоронцовським РВ УМВС України в Херсонській області від 15.12.1999 р., ІНН на ім`я ОСОБА_3 , Тимчасове посвідчення (взамін військового квитка) № НОМЕР_2 , мобільний телефон «Tecno» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 з SIM-карткою  повернути ОСОБА_3 .
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Приморського районного
		суду м. Одеси                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...