Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/12791/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2023. Зареєстровано: 03.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/521/1621/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023230000000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №521/12791/23
		Провадження №1-кп/521/1621/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 травня 2023 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі: 
		головуючого судді        - ОСОБА_1 ,
		секретаря            - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду без проведення судового розгляду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22023230000000008 від 04 січня 2023 року, в порядку спрощеного провадження, за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,уродженця м.Херсон,документованого паспортомгромадянина України№ НОМЕР_1 виданий 24.12.2020Дністровським відділому м.Херсоні УДМСУкраїни вХерсонській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі  РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_4 , а також інші невстановлені представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме: віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ на територію України.
		Відповідно до статті 1 Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року (далі  Резолюція 3314, однією з мов підписання Резолюції): «Применение вооруженной силы государством первым в нарушение Устава является primafacie свидетельством акта агрессии».
		Відповідно до статті 3 вищевказаної Резолюції 3314: «Любое из следующих действий, независимо от объявления войны, с учетом и в соответствии с положениями статьи 2, будет квалифицироваться в качестве акта агрессии: 
		а) вторжение или нападение вооруженных сил государства на территорию другого государства или любая военная оккупация, какой бы временный характер она ни носила, являющаяся результатом такого вторжения или нападения, или любая аннексия с применением силы территории другого государства или части ее; 
		b) бомбардировка вооруженными силами государства территории другого государства или применение любого оружия государством против территории другого государства; 
		с) блокада портов или берегов государства вооруженными силами другого государства; 
		d) нападение вооруженными силами государства на сухопутные, морские или воздушные силы, или морские и воздушные флоты другого государства; 
		e) применение вооруженных сил одного государства, находящихся на территории другого государства по соглашению с принимающим государством, в нарушение условий, предусмотренных в соглашении, или любое продолжение их пребывания на такой территории по прекращению действия соглашения; 
		f) действие государства, позволяющего, чтобы его территория, которую оно предоставило в распоряжение другого государства, использовалась этим другим государством для совершения акта агрессии против третьего государства;
		g) засылка государством или от имени государства вооруженных банд, групп, иррегулярных сил или наемников, которые осуществляют акты применения вооруженной силы против другого государства, носящие столь серьезный характер, что это равносильно перечисленным выше актам, или его значительное участие в них».
		Отже, з урахуванням вищевикладених норм міжнародного гуманітарного права на території України розпочався збройний конфлікт внаслідок акту агресії РФ при наступних обставинах. 
		Так, 24.02.2022 близько 05:15 збройними силами РФ нанесено ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об`єктам України, а також введено на територію суверенної держави війська країни-агресора.
		У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 днів. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Згідно з Указом Президента№ 133/2022від 14.03.2022  строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента№259/2022від 18.04.2022  строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента№ 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 22.05.2022 № 2263-ІХ  строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Таким чином, з 24.02.2022 і до цього дня дії РФ проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії РФ проти України.
		Починаючи з 24 лютого 2022 року збройні формування РФ вторглися на територію Херсонської області та встановили контроль над нею, у тому числі через створені окупаційні адміністрації. 
		Тобто, відповідно до ст. 42 Гаазького положення від 18.10.1907, територія м. Херсона та області є окупованою, оскільки фактично перебуває під владою армії РФ.
		Відповідно до п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Статтею 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Статтею 68Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		У березні 2022 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) представниками держави-агресора з метою впровадження на тимчасово окупованій території України політики та законодавства РФ створено окупаційний орган виконавчої влади  так звану «військово-цивільну адміністрацію Херсонської області» (далі  «ВЦА Херсонської області»). 
		До завдань «ВЦА Херсонської області» відноситься: встановлення влади окупаційних військ РФ на території населених пунктів Херсонської області; керування процесами створення та діяльності окупаційних органів влади; створення умов неможливості дії українських органів влади та законів на вказаній території; впровадження обігу грошової одиниці, використання системи оподаткування, реєстрації та діяльності суб`єктів господарської діяльності, органів влади та місцевого самоврядування, надання освітніх та медичних послуг, роботу правоохоронної та судової систем тощо за законами держави-агресора; організація та проведення незаконного референдуму з питання приєднання частини тимчасово окупованої території Херсонської області до РФ. 
		При цьому указом окупаційної «ВЦА Херсонської області» № 138-р від 29.06.2022 утворено незаконний орган виконавчої влади  так званий «пенсионный фонд Херсонськой области», розташований на тимчасово окупованій території м. Херсон за адресою: вул. Комкова, 76-А.
		Разом з тим, громадянин України ОСОБА_3 , фактично проживаючи на території міста Херсон, будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення міста Херсон та Херсонської області збройними силами РФ, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, 01.07.2022 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , прийняв пропозицію від представника «пенсионного фонда Херсонськой области», що створений окупаційною адміністрацією держави-агресора (РФ) на тимчасово окупованій території м. Херсон та добровільно зайняв посаду, не пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме  так званого «системного адміністратора».
		Так ОСОБА_3 , зайнявши вищевказану посаду у незаконно створеному на тимчасово окупованій території м. Херсон органі, у період з 1 липня 2022 року по жовтень 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), забезпечував функціонування програмного забезпечення електронної платформи в окупаційному «пенсионном фонде Херсонськой области», здійснював ремонт та обслуговування комп`ютерної техніки, діючи в умовах воєнного стану та з метою завдання шкоди національним інтересам України.
		Дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність,тобто добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Положеннями ч. 2, ч. 3 ст.381КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
		В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302КПК України просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		До обвинувальногоакта доданописьмову заявуобвинуваченого ОСОБА_3 ,яка складеназа участізахисника ОСОБА_5 ,в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
		Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України.
		Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якої здійснює адвокат ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність,тобто добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Згідно з ч. 2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставинами, які відповідно до ст.66КК України пом`якшують покарання, суд враховує повне визнання обвинуваченим вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття.
		Обставин, які відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
		В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність, має місце реєстрації та проживання, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий.
		На підставі викладеного, при наявності вказаних обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме: повне визнання обвинуваченим вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого та враховуючи його поведінку після вчинення кримінального проступку, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв з`ясуванню обставин вчинення даного кримінального правопорушення, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, буде покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на певний строк, в межах санкції ч. 2 ст. 111-1 КК України, без конфіскації майна.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Цивільний позов по справі заявлений не був. 
		Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 5, 65, 68, 70, 71, 72 КК України, ст.ст. 100, 128, 368-371, 373-376 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або займатися діяльністю, які пов`язані із наданням публічних послуг строком на 10 (десять) років, без конфіскації всього майна, яке є власністю засудженого.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.
		У відповідності до частини 1 статті 394КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		 
		Суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...