Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/13974/21-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2023.
Дата набрання законної сили: 31.05.2023
Номер судового провадження: 61-10048ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова                            
		Іменем України
		 
		31 травня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 757/13974/21-ц
		провадження № 61-10048св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданою представником Дроздом Романом Юрійовичем на постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., суддів Сушко Л. П., Суханової Є. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та судових рішень 
		У березні 2021 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк», в якому просила стягнути 24 566,84 доларів США та 63 562,74 грн, з яких: суму 3% річних від простроченої суми у доларах США у розмірі 24 566,84 долари США, суму 3% річних від простроченої суми у гривні у розмірі 9 102,74 грн, 54 460,00 грн інфляційних втрат.
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з АТ КБ «ПриватБанк» на користь  ОСОБА_1 за період з 10 березня 2018 року по 10 березня 2021 року суму 3% річних від простроченої суми у доларах США у розмірі 12 144,78 долари США, суму 3% річних від простроченої суми у гривні у розмірі 4 500,00 грн, 9 906,04 грн інфляційних втрат з відрахуванням податків та зборів згідно чинного законодавства. В задоволенні інших вимог позову відмовлено.
		29 жовтня 2021 року представником ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення про компенсацію здійснених витрат, понесених на професійну правничу допомогу, яку було надано ТОВ «ЮРИСТИ БЕЗПРОБЛЕМ». До вказаної заяви долучено рахунки про оплату та меморіальні ордери.
		Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року заяву задоволено. Стягнено із АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 100,00 грн. 
		Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що всі дії, вчинені ТОВ «ЮРИСТИ БЕЗПРОБЛЕМ» в межах розгляду цієї цивільної справи, є правничою допомогою в розумінні вимог закону в межах саме даної цивільної справи, отже витрати здійснені на оплату послуг ТОВ «ЮРИСТИ БЕЗПРОБЛЕМ» підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
		Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у справі відповідач ставить під сумнів саме докази на підтвердження реальності здійснення відповідних витрат на правничу допомогу. Разом з тим, доказами на підтвердження реальності витрат можуть бути: протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення.
		Слушними є доводи апеляційної скарги з приводу неналежності доказів здійснення витрат, надані представником позивача в суді першої інстанції, оскільки долучені меморіальні ордери не містять посилань на платника або ж жодних посилань на відношення до витрат здійснених на оплату зобов`язань ОСОБА_1 за договором. Крім того, вказані меморіальні ордери містять посилання в призначенні платежу на прізвище осіб, які не є учасниками справи або ж представниками позивача. Таким чином, меморіальні ордери не можуть бути належними доказами реальності здійснення витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 . Рахунки долучені представником позивача також не вказують на здійснення витрат, оскільки відсутнє підтвердження факту їх оплати.
		Докази долучені представником ОСОБА_1 при подачі відзиву апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи та вказані докази повинні були бути надані в суді першої інстанції при вирішення відповідної заяви.
		Аргументи учасників справи
		У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - Дрозд Р. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції. Вирішити питання про розподіл судових витрат у справі та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати за розгляд справи у апеляційній та касаційній інстанціях.
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що з конструкції рахунків за правничу допомогу вбачається, що у кожному з них відображено вид юридичної послуги та вартості такої послуги. Рахунки містять реквізити: унікальний номер рахунку, вид послуги, суму послуги. У кожному меморіальному ордері міститься інформація про призначення платежу та суму оплати. У рахунках та меморіальних ордерах у їх сукупності вбачається, що номер рахунку та сума послуги відображається у кожному меморіальному ордері, яким підтверджується оплата за конкретним рахунком.
		Позивачем подано до суду: правочин про надання правових послуг - угода, рахунки, що відображають суму правових послуг, меморіальні ордери, що свідчать про оплату позивачем таких послуг та розрахунок витрат, оферту та додаток до Угоди про надання юридичних послуг (повноваження). Офертою не передбачено передачу робіт за актом приймання-передачі виконаних робіт.
		У суді касаційної інстанції попередній розрахунок судових витрат позивача становить 1 800,00 грн, з яких: 1 600,00 грн за підготовку касаційної скарги, 200,00 грн - відправка до суду.
		У листопаді 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до суду відзив, у якому просило залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу без задоволення.
		Відзив мотивований тим, що у постанові від 27 червня 2018 у справі №826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Долучені позивачем до матеріалів справи меморіальні ордери не містять посилань на платника або ж жодних посилань на відношення до витрат здійснених на оплату зобов`язань ОСОБА_1 за договором, тому не можуть бути належними доказами реальності здійснення витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 .
		В матеріалах справи відсутні звіти наданих послуг або акти приймання - передачі наданих послуг за підписом ОСОБА_1 . Договір про надання правової допомоги від 30 жовтня 2020 року також не містить підписів сторін, доказів підпису за допомогою ЕЦП також не надано до матеріалів справи. Постановою від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, надання усних і письмових консультацій з подальшим записом про це в журналі».
		Тому позивачем не надано жодного доказу понесення витрат на правову допомогу.
		Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
		Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
		В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №464/104/16-ц, у постановах Верховного Суду України від 20 травня 2014 року у справі № 3-20гс14, від 18 травня 2016 року у справі № 3-194гс16, у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 910/9739/19, від 20 вересня 2022 року у справі № 127/24598/18, від 21 вересня 2022 року у справі № 237/3566/17, від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18). 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(частина друга статті 137 ЦПК України).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), на яку є посилання в касаційній скарзі, вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
		Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
		У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». 
		Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4зазначеного Закону).
		Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогуадвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.
		Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (див. пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
		У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
		У справі, що переглядається:
		представництво інтересів ОСОБА_1 в судах першої та апеляційної інстанцій здійснювалося адвокатами Дрозд Р. Ю. та Дрозд К. Т. на підставі ордерів серії АЕ №1046088 від 03 грудня 2020 року та серії АЕ №1024835 від 03 червня 2021 року відповідно, в яких визначено про надання правової допомоги на підставі договору б/н від 30 жовтня 2020 року та які видані адвокатами, що здійснюють адвокатську діяльність індивідуально (а. с. 29, 95). До касаційної скарги Дрозд Р. Ю. також надав копію вказаного ордеру серії АЕ №1046088 від 03 грудня 2020 року;
		у заяві про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 просила про компенсацію здійснених нею витрат, понесених на юридичні послуги ТОВ «ЮРИСТИ БЕЗПРОБЛЕМ», та посилалась на документи на підтвердження витрат на юридичні послуги цього товариства (угода про надання юридичних послуг, додаток до Угоди про надання юридичних послуг (повноваження) від 30 жовтня 2020 року, рахунки, меморіальні ордери, розрахунок витрат (а. с. 22-25, 196-210));
		матеріали справи не містять належних доказів понесених  ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась їй у справі адвокатами Дрозд Р. Ю. та Дрозд К. Т., що згідно наданих до справи ордерів здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, а також відповідних договорів про надання правової допомоги з цими адвокатами.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для компенсації ОСОБА_1 витрат на юридичні послуги ТОВ «ЮРИСТИ БЕЗПРОБЛЕМ», проте помилково послався на інші мотиви. Тому оскаржену постанову суду апеляційної інстанції належить змінити в мотивувальній частині.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції частково ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині залишити без змін.
		Оскільки судове рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 400, 402, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року суду змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                  В. І. Крат 
		 
		Судді:                                                                            Н. О. Антоненко
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                     Є. В. Краснощоков
		 
		М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...