Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/18824/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2023. Зареєстровано: 03.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2023.

Номер судового провадження: 2/569/153/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/18824/21
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 травня 2023 року                                                        місто Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді Першко О.О.,
		секретар судового засідання Прокопчук Л.М., 
		з участю позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача ОСОБА_2 ,
		представника відповідача ОСОБА_3 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,
		 
		                                В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі відповідач), в якому просить: визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію інформацію стосовно нього, яка поширена відповідачем під ніком « ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 )», ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 59 хв. у соціальній інтернет-мережі «Facebook» в публічному доступі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: «Про чувака, що два тижні тому намагався запихнути у мене член - пам`ятаєте, того, що представився фотографом, а потім замкнув мене в квартирі і чіплявся - вчора мені написала одна жінка, що я не маю того забувати і прощати. Я з нею згодна, бо одна справа - це доросла я, а інша - то молоді дівчата, яким він може нашкодити, і такими темпами у Рівному з`явиться новий маніяк. Тим часом він на питання всіх наших спільних знайомих відповідає, що нічого не було і я видумую. Звична річ для психопатів. Він позитивно світився кілька днів тому на сесії облради у Рівному, скрізь, де його запрошують і не запрошують, хоча багато звідки поперли, зокрема і з Правої організації, членом якої він досі представляється. Але в процесі з`ясування обставин я дізналася цікаву річ - тобто логічну: він чіплявся багато до кого з відомих жінок у Рівному, включно з висиланням своїх дікпіків у приват, що в більшості випадків списували на молоді юні гормони. І тут йому не повезло нарватися на мене, не знаючи мене. А я: 1) Уявлення не мала про його політичні амбіції, 2) Жодного бажання не мала мати з ним інтимні стосунки ні за яких обставин та умов, 3) Запитала про нього в людей, яким він не присилав дікпіки, і отримала відповідь, що просто милий хлопчик вчиться фотографувати. Проте ж хлопчик не милий, не хороший, він брехливий, він небезпечний, він підлий. Це, зрештою, відбилося на кількох його невдалих політичних кар`єрах у тих місцях, куди він пхався. До того ж, він якось вже переслідував свою колишню дівчину, пишучи і роблячи їй погані речі, аж поки його не заспокоїв її партнер. Крім того, зробив підлість багатьом своїм побратимам.», а також «Проте чи подіє на психопата хвиля хейту у ФБ? Він відмиється, відмажеться, всіх обісре і буде гвалтувати обманом дівчат далі. Побити його? А це подіє? Тож питання: як йому пояснити, що є згода, а є незгода? І коли згоди нема, ти не маєш права тикати член у жодну жінку. А є, взагалі, честь. Придумувати міфи та історії про себе, щоб обманом заманювати людину в закритий простір? Це нікчемно. Скажіть, що я маю йому зробити, без рукоприкладства, щоб він не торкався жінок і не гвалтував їх? Якщо він хворий і небезпечний?» та зобов`язати відповідача у п`ятиденний строк після набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію у такий самий спосіб, яким вона була поширене, а саме шляхом опублікування спростування недостовірної інформації в соціальній інтернет-мережі «Facebook», що поширена вказана вище інформація є недостовірною та видалити її з допису, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 100 000 грн. 00 коп.
		Свої позовні вимоги мотивує тим, що в опублікованому у соціальній мережі «Facebook» дописі від 24 серпня 2021 року відповідач відкрито звинуватила його у зґвалтуванні. Багато публічних людей не лише з Рівного, а й з України підхопили цей допис і почали поширювати його. Він на той час був у Києві на параді до Дня незалежності України, як ветеран війни-доброволець, і ні про що не підозрював. Лише увечері його побратим надіслав йому скріншоти допису. Також, у цьому дописі відповідач наголошує на його громадсько-політичній діяльності та ідеологічному світогляді, фактично дискримінуючи його права людини. Називає його «психопатом», який є небезпечним для суспільства. Також відповідач закликає людей побити його. Після цього на його адресу в соцмережах почали надходити погрози: працівник правоохоронних органів з Києва пропонував «зламати йому ноги»; рівненські «активісти» - спалити житло та побити його. До нього почали звертатися журналісти з медіа: «0362»; «Рівне 1»; «Рівнемедія»; «Радіотрек». Усім журналістам він дав однакову відповідь, що буде відстоювати свою честь і гідність в суді. Поширена відповідачем недостовірна інформація завдала шкоди його гідності, оскільки принижує його як людину. Також завдано шкоду його честі, адже поширена недостовірна інформація негативно впливає на соціальну оцінку суспільства, яке має свої загальноприйнятні уявлення про добро та зло, позитив та негатив. Ділова репутація теж постраждала, оскільки ділова репутація набувається кожною особою протягом певного часу завдяки професійним якостям, в даному випадку як громадського діяча. 
		19 жовтня 2021 року представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Дупак В.Г. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. 
		14 вересня 2022 року від адвоката Дупака В.Г. надійшла заява про відмову від надання правової допомоги ОСОБА_4 у зв`язку із розірванням договору-доручення № 01/10 від 01 жовтня 2021 року про надання правової допомоги в односторонньому порядку.
		23 травня 2023 року від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява, в якій вона просить не брати до уваги доводи відзиву на позовну заяву поданого адвокатом Дупаком В.Г. 
		Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали з мотивів у ньому наведених та просили його задовольнити. Одночасно представник позивача відмовився від допиту свідків.
		Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судових засідань. 23 травня 2023 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та за участі її представника адвоката Орловської Я.Б. Просила відмовити в задоволенні позову.
		Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, просила відмовити в їх задоволенні. Вказала, що всі твердження позивача не відповідають дійсності. Дев`яносто відсотків інформації, яку просить визнати ОСОБА_1 як недостовірну, є оціночним судженням. Також, позивач не подав доказів, що сторінка у соціальній інтернет-мережі «Facebook» належить ОСОБА_4 , і що на вказаній сторінці поширено допис саме про позивача. Окрім того, триває кримінальне провадження, а тому не можна стверджувати чи поширена інформація є недостовірною.
		Представником відповідача ОСОБА_7 було заявлено клопотання про зупинення провадження, в задоволенні якого ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 року відмовлено.
		Представником позивача було заявлено клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 року задоволено, однак в судовому засіданні 23 травня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 відмовився від допиту свідків.
		Представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 рок задоволено.
		Представником відповідача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2023 року відмовлено.
		Представником відповідача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про повернення до підготовчого провадження, в задоволенні якого ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2023 року відмовлено.
		Представником відповідача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків, витребування, забезпечення та долучення доказів. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2023 року заяву про поновлення пропущених процесуальних строків залишено без задоволення, відповідно судом відмовлено у витребуванні та долучені доказів. Клопотання в частині забезпечення доказів повернуто в порядку ч. 4 ст. 117 ЦПК України. 
		Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
		Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 59 хв. у соціальній інтернет-мережі «Facebook» в публічному доступі за посиланням https://www.facebook.com/nadika.yawir.10/ ОСОБА_4 під ніком « ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 )» опубліковано допис. У вказаному дописі міститься інформація, яку позивач вважає недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а саме: «Про чувака, що два тижні тому намагався запихнути у мене член - пам`ятаєте, того, що представився фотографом, а потім замкнув мене в квартирі і чіплявся - вчора мені написала одна жінка, що я не маю того забувати і прощати. Я з нею згодна, бо одна справа - це доросла я, а інша - то молоді дівчата, яким він може нашкодити, і такими темпами у Рівному з`явиться новий маніяк. Тим часом він на питання всіх наших спільних знайомих відповідає, що нічого не було і я видумую. Звична річ для психопатів. Він позитивно світився кілька днів тому на сесії облради у Рівному, скрізь, де його запрошують і не запрошують, хоча багато звідки поперли, зокрема і з Правої організації, членом якої він досі представляється. Але в процесі з`ясування обставин я дізналася цікаву річ - тобто логічну: він чіплявся багато до кого з відомих жінок у Рівному, включно з висиланням своїх дікпіків у приват, що в більшості випадків списували на молоді юні гормони. І тут йому не повезло нарватися на мене, не знаючи мене. А я: 1) Уявлення не мала про його політичні амбіції, 2) Жодного бажання не мала мати з ним інтимні стосунки ні за яких обставин та умов, 3) Запитала про нього в людей, яким він не присилав дікпіки, і отримала відповідь, що просто милий хлопчик вчиться фотографувати. Проте ж хлопчик не милий, не хороший, він брехливий, він небезпечний, він підлий. Це, зрештою, відбилося на кількох його невдалих політичних кар`єрах у тих місцях, куди він пхався. До того ж, він якось вже переслідував свою колишню дівчину, пишучи і роблячи їй погані речі, аж поки його не заспокоїв її партнер. Крім того, зробив підлість багатьом своїм побратимам», а також «Проте чи подіє на психопата хвиля хейту у ФБ? Він відмиється, відмажеться, всіх обісре і буде гвалтувати обманом дівчат далі. Побити його? А це подіє? Тож питання: як йому пояснити, що є згода, а є незгода? І коли згоди нема, ти не маєш права тикати член у жодну жінку. А є, взагалі, честь. Придумувати міфи та історії про себе, щоб обманом заманювати людину в закритий простір? Це нікчемно. Скажіть, що я маю йому зробити, без рукоприкладства, щоб він не торкався жінок і не гвалтував їх? Якщо він хворий і небезпечний?». До вказаного допису долучено скрінкопії переписки з ОСОБА_1 .
		Також, на основі опублікованої ОСОБА_4 інформації 24 серпня 2021 року на сайті міста Рівне «0362.ua» опубліковано статтю «Збоченець, маніяк чи пікапер? У Рівному активіст ґвалтує дівчат під виглядом фотографа». 
		В подальшому 26 серпня 2021 року на сайті « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано статтю «Відомого активіста з Рівного звинувачують у сексуальних домаганнях».
		07 вересня 2021 року інтернет-виданням «4 влада» було опубліковано статтю «П`ятеро жінок розповіли про сексуальне насильство рівненського політичного активіста. Рівнянка каже, що її зґвалтували, поліція - що злочину немає». 
		ІНФОРМАЦІЯ_4 на сайті «Ostroh.info» опубліковано статтю «Четверо дівчат розповіли про домагання з боку аспіранта ОА ОСОБА_1 - ЧВ (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)».
		На сторінці «Радіо-трек» ІНФОРМАЦІЯ_4 опубліковано статтю «Не однією ОСОБА_4 . Рівненського активіста після секс-скандалу шукає поліція». 
		ІНФОРМАЦІЯ_4 на інтернет-телеканалі «hromadske» опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » звинуватили у зґвалтуваннях. Він заперечує». 
		10 вересня 2021 року інтернет-виданням «OBOZREVATEL» опубліковано статтю «Ексголову рівненського «Правого сектору» звинуватили у зґвалтуваннях: він усе заперечує і пригрозив судом».
		Також, 12 жовтня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 152 КК України за рапортом старшого о/у Рівненського РУП Лук`янчука С. про те, що в нього перебуває на розгляді заява ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , який 10 серпня 2021 року перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , без її згоди вступив з нею в статевий зв`язок.
		Як слідує з відповіді РРУП ГУНП в Рівненській області від 27 січня 2022 року № 11аз/200/6-22 станом на 21 січня 2022 року у кримінальному провадженні за № 12021181010002041 від 12 жовтня 2021 року прийнято рішення згідно п. 2 ст. 284 КПК України про закриття.
		Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2023 року в справі №569/21506/21 скасовано постанову слідчого відділу Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Потапчук Т.О. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021181010002042 від 12 жовтня 2021 року.
		Окрім того, як слідує з трудової книжки НОМЕР_1 Подвишенний 15 листопада 2017 року був зарахований до аспірантури Національного університету «Острозька академія».
		Відповідно до довідки за вих. № 380 від 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 зарахований аспірантом денної форми навчання зі спеціальності 035 Філологія Національного університету «Острозька академія». Термі навчання в аспірантурі з 01 листопада 2017 року по 01 листопада 2021 року.
		У 2012 та 2013 роках ОСОБА_12 отримав подяки Національного університету «Острозька академія» як волонтер Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Учитель року з предметів духовно-морального спрямування-212» та за активну громадську діяльність.
		У 2015 році як студент Національного університету «Острозька академія» позивач нагороджений сертифікатом Рівненської обласної державної адміністрації за особисті творчі здобутки та активну участь у розвитку інтелектуального потенціалу України. А у 2017 році нагороджений сертифікатом Верховної Ради України за участь у програмі стажування в Апараті Верховної Ради України.
		Грамотою Національної спілки письменників України Рівненської обласної організації відзначено ОСОБА_1 за активну письменницьку діяльність, промоцію літературного руху на Рівненщині, особистий вагомий внесок у розвиток українського слова та вітчизняної книги на теренах області.
		Як слідує з довідки, виданої інформаційним агентством ГО «Рівненська Горинь», ОСОБА_1 з 04 січня 2021 року був позаштатним кореспондентом інформаційного агентства ГО «Рівненська Горинь». У зв`язку з резонансним звинуваченням на його адресу інформаційним агентством ГО «Рівненська Горинь» 30 серпня 2021 року тимчасово призупинено співпрацю з ОСОБА_1 до з`ясування обставин справи.
		Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 09 листопада 2018 року, ОСОБА_1 є ветераном-добровольцем, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України.
		Відповідно до довідки від 05 березня 2019 року виданої начальником штабу 10-ї РС ДУК ПС ОСОБА_1 перебував з 15.08.2017 по 18.09.2017, з 03.02.2018 по 21.03.2018, 07.06.2018 по 17.06.2018, з 14.07.2018 по 16.08.2018 та з 15.10.2018 по 15.11.2018 у зоні бойових дій (АТО-ООС) у підрозділах Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».
		Почесною грамотою міського голови О.Третяка 24 серпня 2021 року ОСОБА_1 нагороджено як учасника бойових дій, члена Рівненського відокремленого підрозділу громадської спілки «Спілки ветеранів війни з Росією» за високий професіоналізм, сумлінну працю на благо Рівненської міської територіальної громади, в ім`я становлення і процвітання Української держави та з нагоди 30-і річниці Незалежності України.
		30 червня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву на ім`я в.о. голови Рівненської обласної організації політичної партії «Правий сектор» ОСОБА_13 про виключення його з політичної партії за власним бажанням.
		Як слідує з інформаціє Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником Рівненської обласної організації політичної партії «Правий сектор».
		Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).
		Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
		Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).
		Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «фактів». Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
		Отже, при оцінці твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав. (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).
		Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
		Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне право положення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом - це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.
		Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.
		При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про її вину до того, як вона буде доведена відповідно до закону. Достатньо мати навіть за відсутності будь-якого формального висновку певні підстави припускати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним. Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, необхідно визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювану заяву було зроблено (пункт 42 рішення від 21 вересня 2006 року в справі «Грабчук проти України» (заява № 8599/02); пункт 48 рішення від 12 січня 2012 року в справі «Довженко проти України» (заява № 36650/03)).
		Інформація поширена ОСОБА_4 під ніком « ОСОБА_4 » ( ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 59 хв. у соціальній інтернет-мережі «Facebook» в публічному доступі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині: «Про чувака, що два тижні тому намагався запихнути у мене член - пам`ятаєте, того, що представився фотографом, а потім замкнув мене в квартирі і чіплявся...І коли згоди нема. Ти не маєш права тикати член у жодну жінку» не має характеру оціночних суджень, а є фактичними твердженнями негативного характеру вчинення позивачем злочину, передбаченого КК України, поширення якої спричинили порушення особистого немайнового права позивача.
		Виходячи з того, що відносно ОСОБА_1 відсутній обвинувальний вирок, що набрав законної сили, поширена відповідачем вказана вище інформація є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню. 
		У результаті розгляду справи не здобуто доказів на підтвердження достовірності вищевказаної поширеної негативної інформації.
		Щодо іншої поширеної ОСОБА_4 інформації під ніком « ОСОБА_4 » ( ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 59 хв. у соціальній інтернет-мережі «Facebook» суд вказує, що вона не є констатацією певного факту, фактичним твердженням, а є оціночним судженням, бо не містить фактичних даних. Зокрема відповідач висловлює власні погляди, критичні висловлювання на адресу позивача і не зобов`язана доводити їх правдивість.
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. 
		У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінгер проти Німеччини» Європейський суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, тоді як публічних осіб така норма не стосується.
		Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		ОСОБА_1 є керівником Рівненської обласної організації політичної партії «Правий сектор» та приймає активну участь у громадському житті міста Рівне та Рівненської області, тобто є публічною особою, яка в силу своєї публічності повинна бути готова до критики із значно ширшою допустимою межею. Отже, поширені щодо ОСОБА_1 оціночні судження ОСОБА_4 24 серпня 2021 року не входять до категорії недостовірної інформації.
		Відповідно до статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. 
		При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію. 
		В даному випадку позивачем обрано правильний спосіб захисту його порушеного права шляхом спростування недостовірної інформації. 
		Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту.
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Вирішуючи питання про вибір способу захисту особистого немайнового права необхідно керуватись роз`ясненнями, викладеними у п. 3, 25 Постанови Пленуму, в яких, серед іншого зазначено наступне: вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму, якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту.
		За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднене. 
		Таким чином, слід зобов`язати ОСОБА_4 у п`ятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати шляхом публікації на особистій веб-сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , що поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 59 хв. інформація у соціальній інтернет-мережі «Facebook» в публічному доступі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: «Про чувака, що два тижні тому намагався запихнути у мене член - пам`ятаєте, того, що представився фотографом, а потім замкнув мене в квартирі і чіплявся...І коли згоди нема. Ти не маєш права тикати член у жодну жінку» є такою, що не відповідає дійсності, порушує свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 та у п`ятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили видалити вказану інформацію з веб-сторінки у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі і у приниженні честі, гідності та ділової репутації фізичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Опублікування недостовірної інформації у соціальній інтернет-мережі «Facebook» завдало позивачу моральної шкоди, яка полягає у порушенні його особистих немайнових прав, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації, внаслідок чого порушилися його звичайні життєві зв`язки. 
		З урахуванням принципу справедливості та співмірності, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають задоволенню частково у розмірі 2 000 грн. 00 коп.
		Доводи у судових дебатах представника відповідача ОСОБА_3 , що позивачем не подано доказів, що інформацію поширено відносно нього і саме відповідачем не заслуговують на увагу, оскільки протягом всього часу розгляду справи відповідач не подавала заперечень, що сторінка під ніком « ОСОБА_4 » ( ОСОБА_4 ) у соціальній інтернет-мережі «Facebook» належить не їй, не вона опублікувала спірний допис і не відносно позивача. До спірного допису, як вже вище було зазначено, прикріплено скрінкопії переписки з ОСОБА_1 , де розміщена також його фотокартка. При цьому, відповідач звернулася до Рівненського РУП із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , який 10 серпня 2021 року перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , без її згоди вступив з нею в статевий зв`язок, а також відповідач надавала інтерв`ю журналістам, коментувала опублікований спірний допис, в зв`язку з чим у суду не виникає сумнівів щодо особи, яка поширила недостовірну інформацію та особи, стосовно якої вона поширена. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 928 грн. 00 коп.
		Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		 
		                                                     В И Р I Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.
		Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію інформацію стосовно ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_4 під ніком « ОСОБА_4 » ( ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 59 хв. у соціальній інтернет-мережі «Facebook» в публічному доступі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: «Про чувака, що два тижні тому намагався запихнути у мене член - пам`ятаєте, того, що представився фотографом, а потім замкнув мене в квартирі і чіплявся...І коли згоди нема. Ти не маєш права тикати член у жодну жінку», зобов`язати ОСОБА_4 у п`ятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати шляхом публікації на особистій веб-сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , що поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 59 хв. вищевказана інформація у соціальній інтернет-мережі «Facebook» в публічному доступі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 є такою, що не відповідає дійсності, порушує свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 , зобов`язати ОСОБА_4 у п`ятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили видалити вказану інформацію з веб-сторінки у соціальній мережі Facebook за посиланням https://www.facebook.com/nadika.yawir.10/
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 928 грн. 00 коп.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
		Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
		Повне рішення суду складено 02 червня 2023 року.
		 
		Суддя                                                                       О.О. Першко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...