Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/3207/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2023. Зареєстровано: 05.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/521/339/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019160000000539

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 521/3207/20
		Провадження по справі №1-кп/521/339/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 червня 2023 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		у присутності обвинуваченого ОСОБА_7 
		адвокатів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42019160000000539 від 10.10.2019 щодо: 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, українця за національністю, одруженого, працюючого на посаді головного спеціаліста відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Суд визнає доведеним, що ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, реєстрація права власності на об`єкти торгівлі, оформлення дозвільних документів на об`єкт нерухомості не входить до компетенції старшого інспектора відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», а укладення договору на право користування місцями для розташування малих архітектурних форм та тимчасових споруд відноситься до виключної компетенції управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, користуючись довірою ОСОБА_10 , запевнив останнього щодо своїх можливостей у оформленні технічного паспорту на торгівельний об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в якому останній здійснює свою підприємницьку діяльність, та укладенні останнім тимчасового договору оренди з управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради. Зловживаючи довірою, ОСОБА_7 викликав у ОСОБА_10 хибну впевненість у законності своїх намірів. В послідуючому, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами, належними ОСОБА_10 , 29.10.2019 приблизно о 13.40 годині, перебуваючи на території торгівельного об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює свою діяльність ОСОБА_10 , зловживаючи довірою останнього, з корисливих мотивів, умисно, незаконно заволодів чужим майном, належним ОСОБА_10 , а саме грошовими коштами у розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу НБУ по відношенню до гривні становить 75 180 (сімдесят п`ять тисяч сто вісімдесят) гривень, заподіявши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
		Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство). 
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенції), з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд скористався правом, наданим ч. 3 ст. 337 КПК України, і вийшов за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 368 КК України на ч 1. ст. 190 КК України, оскільки це покращує становище обвинуваченого ОСОБА_7 . 
		Суд визнає винним ОСОБА_7 за ч.1 ст. 190 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство). 
		В зв`язку з чим суд зробив такий висновок, - викладено нижче.
		ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту: 
		ОСОБА_7 перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», тобто будучи службовою особою в підпорядкованих структурних органах Одеської міської ради, використовуючи надане йому службове становище, 29.10.2019 приблизно о 13:40 год., перебуваючи на території торгівельного об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, в якому здійснює свою діяльність ОСОБА_10 вимагав та отримав для себе від останнього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу НБУ по відношенню до гривни становить 75 180 (сімдесят п`ять тисяч сто вісімдесят) гривень, за невчинення дій, з використанням наданого йому службового становища, а саме невжиття заходів реагування направлених на демонтаж тимчасового об`єкту торгівлі, у якому свою діяльність здійснює ОСОБА_10 ..
		Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. 
		Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, не визнав та суду пояснив, що з 2015 року працює старшим інспектором у КУ «Муніципальної служби розвитку торгівлі ОМР». Згідно посадовій інструкції в його обов`язки входило: здійснювати моніторинг тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі, за результатом якого складати акт; брати участь у складанні актів обстеження тимчасових споруд; вручати вимоги, приписи про усунення порушень розміщення тимчасових споруд. Акт обстеження має типову форму, передбачену рішенням ОМР від 09.10.2013 р. № 3961 та складається комісією інспекторів управління. Акт розглядається директором КУ «Муніципальної служби розвитку торгівлі у ОМР», а потім директором, за результатами цього розгляду, вживаються заходи відповідного реагування. Кожний день зранку, він прибував в управління, де йому та іншим інспекторам повідомлялося, на яку ділянку в Малиновському районі сьогодні треба виїхати. Отримавши завдання, він виїжджав на вказану керівництвом ділянку у Малиновському районі При виявленні тимчасової споруди, йому необхідно зробити фото-фіксацію об`єкта, яка передавалася потім до відділу демонтажу та до договірного відділу. В цих відділах перевірялась інформація щодо цього об`єкту, зокрема на наявність дозвільних документів. Якщо документи були відсутні, саме в цих відділах формувався припис та віддавався інспектору, який відвозив припис правопорушнику, пояснюючи про необхідність офіційно оформити документи. Припис підписує директор КУ «Муніципальної служби розвитку торгівлі ОМР». Перший припис - це вимога надати документи на об`єкт. Другий припис - на демонтаж об`єкту. Рішення про демонтаж приймається колегіально директором та заступником начальника КУ «Муніципальної служби розвитку торгівлі у ОМР». З потерпілим ОСОБА_10 був знайомим давно, вони мали гарні відносини. ОСОБА_10 перший звернувся до нього з проханням, просив допомогти оформити документи на проведення законної торгівлі. Він дійсно погодився допомогти ОСОБА_10 з цим питанням, та повідомив, що вся процедура оформлення документів коштує 3000 доларів США. Гроші призначались для оформлення документів: 500 доларів США - геодезисту; 500 доларів США - для виготовлення нового технічного паспорту, залишок від цієї суми мав би піти на різні послуги. Грошові кошти у ОСОБА_10 не вимагав, та не погрожував. Те що мав декілька розмов зі ОСОБА_10 , в ході яких обговорювалися питання надання йому правової допомоги для оформлення дозвільних документів на торгівлю у Малиновському районі міста Одеси та оформлення право встановлювальних документів на об`єкт торгівлі, не заперечував. В судовому засіданні на запитання суду обвинувачений стверджував, що за період його роботи у КУ «Муніципальної служби розвитку торгівлі у ОМР», тобто з 2015 року і по теперішній час, він жодного разу не складав протоколи про адміністративні правопорушення, тому що в нього таких повноважень не має і керівництво КУ ніколи не зобов`язувало його складати такі протоколи. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, за відмову від давання показань та приведеним до присяги, розповів, що за адресою: АДРЕСА_3 , побудував кафе, в якому виготовляв та продавав каву, шашлики, інші напої. Зареєструватися як приватний підприємець не встиг, дозволу на торгівлю також не отримував. Приблизно влітку 2019 року, ОСОБА_7 приїхав до нього з перевіркою, до цього він ОСОБА_7 не знав. Прибувши за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 показав посвідчення, що в посвідченні було написано, він не запам`ятав. Потім ОСОБА_7 спитав хто дозволив збудувати в цьому місці кафе, спитав чи є документи. Після цього між ними зав`язалася розмова, в ході якої ОСОБА_7 запропонував допомогу в оформленні документів на тимчасову споруду для здійснення законної підприємницької діяльності. Він розповів ОСОБА_7 , що його кафе знаходиться на земельній ділянці, на якій розташований житловий будинок, належний далекій родичці його дружини ОСОБА_12 .. Вони з дружиною домовилися з ОСОБА_12 щодо встановлення тимчасової споруди, яку він називає - кафе. ОСОБА_7 , сказав, що перевірив інформацію щодо наявності документів на землю і нічого не знайшов, тобто землевідвід на цю ділянку відсутній і питання оформлення земельної ділянки треба також вирішувати. ОСОБА_7 пояснив, що зможе допомогти оформити право власності на його об`єкт, але спочатку допоможе укласти договір оренди, з правом здійснювати торгівлю у цьому приміщенні та повідомив, що ця процедура коштує 3000 доларів США. ОСОБА_7 повідомив, що треба зібрати документи, тому що у іншому випадку законно працювати не вдасться. Обвинувачений сказав що ці питання треба вирішити до осені, і дав час зібрати гроші. Засумнівавшись в тому, що ОСОБА_7 має повноваження зробити такі документи, він вирішив звернутись до СБУ, де написав відповідну заяву про вимагання в нього грошових коштів за оформлення права власності на кафе. Грошові кошти у розмірі 3000 доларів США, він особисто передав працівниками правоохоронних органів для помітки, з метою викриття ОСОБА_7 .. Гроші належать йому. 
		В ході перехресного допиту свідок ОСОБА_10 , повідомив, що які саме необхідно зібрати документи для офіційного зайняття торгівельною діяльністю, не пам`ятає. Через два тижні після написання заяви до СБУ, за ініціативою ОСОБА_7 , відбулась їх зустріч, зустрілись знов у кафе. ОСОБА_7 спитав, коли будуть гроші за оформлення документів, він відповів, що треба почекати. Третя зустріч відбулась 29.10.2019 року приблизно 12:00 до 14:00, він повідомив ОСОБА_7 , що зібрав потрібну грошову суму. 29.10.2020 року ОСОБА_7 приїхав у кафе за адресою: АДРЕСА_3 , де він передав обвинуваченому 3000 доларів США, купюрами по 100 доларів США. В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 неодноразово повідомляв, що ОСОБА_7 запропонував йому свою допомогу у оформленні технічного паспорту на об`єкт торгівлі, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , з подальшим вирішенням питання відведення земельної ділянки, та повідомив, що він, до виготовлення указаних документів, має можливість оформити тимчасовий договір оренди з управлінням торгівлі міської ради. При цьому ОСОБА_10 підтвердив суду, що ОСОБА_7 не вимагав від нього грошових коштів за невжиття заходів щодо демонтажу об`єкта торгівлі, та не погрожував можливістю настання шкідливих наслідків для нього у випадку їх не надання. Гроші мали б бути передані за допомогу у оформленні технічного паспорту на об`єкт торгівлі ОСОБА_10 , розташований за адресою: АДРЕСА_3 , з подальшим вирішенням питання відведення земельної ділянки та подальшим оформленням права власності. Саме сумніви у тому, що ОСОБА_7 зможе вирішити ці питання, і стали приводом для звернення до правоохоронних органів, оскільки він був впевнений що його обманюють. 
		В судовому засіданні прокурор відмовилася від допиту свідка ОСОБА_12 .
		Щодо свідка ОСОБА_13 , судом неодноразово приймалися рішення про здійснення примусового приводу вказаного свідка в судові засідання. Постанови суду про привід свідка не виконанні, відповідно до інформації, яка зазначена у рапортах працівників поліції, свідок ОСОБА_13 виїхав за межі України, ще на початку повномасштабного вторгнення російської федерації до України. 
		Ухвалою суду від 20 березня 2023 року прокурору встановлено строк для подачі до суду доказів до 28 березня 2023 року та зобов`язано забезпечити явку до суду для допиту свідка ОСОБА_13 . 
		Ухвала суду від 20.03.2023 року не виконана.
		Докази, на які посилається сторона обвинувачення:
		Фактичні дані, які містяться у наступному:
		- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого за № 42019160000000539 10 жовтня 2019 року зареєстровано кримінальне провадження з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наступного змісту «службові особи органів місцевого самоврядування Одеської області вимагають неправомірну вигоду для себе за вчинення дій з використанням наданої їм влади та службового становища».
		(том 1 а.с. 104);
		- заяві ОСОБА_10 , на адресу прокурора Одеської області від 09.10.2019 року, зареєстрована за № 4943, прийнята на особистому прийомі, в якій ОСОБА_10 , вказує, що в нього вимагають неправомірну вигоду службові особи органу місцевого самоврядування Одеської області. У зв`язку з чим просить зареєструвати його заяву у ЄРДР та провести досудове розслідування;
		( том 1 а.с. 104-а); 
		- протоколі про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії від 25 жовтня 2019 року, згідно якого старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області майором ОСОБА_14 у службовому приміщенні №330 адмінбудівлі УСБУ в Одеській області (м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 43) за результатами проведення 24.10.2019 негласного розшукового заходу у вигляді аудіоконтролю (ст. 260 КПК України) ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання доручення прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_16 №15/2-4432т ВІД 02.10.2019 за кримінальним провадженням №42019156000000539 від 10.10.2019, відповідно до ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду 7227т та 7528т від 16.10.2019 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дії стосовно ОСОБА_7 , 1988 р.н. та ОСОБА_10 1967 р.н. шляхом аудіоконтролю за ним та місцем його перебування, з дотриманням вимог ст. 41, 104 та 252 КПК України складено цей протокол про те, що в ході його проведення отримано фактичні данні, які мають доказове значення за вказаним кримінальним провадження. Матеріали оперативно-технічного заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області, копія розмови, аудіо відео матеріали зберігаються на оптичному диску DVD-R, реєстраційний номер №65/4/52-1086т від 18.10.2019, таємно та має доказове значення за вказаним кримінальним провадженням. 
		На вказаному носії інформації міститься 3 файли у вигляді двох файлів з відеозаписом «191024_1136», «191024_1137» та одного файлу з аудіозаписом під назвою «Track 2» отримані в ході проведення вказаного заходу 24.10.2019. При відкритті файлу «191024_1136» встановлено, що він являє собою відеозапис зі звуковим супроводом - тривалістю 51 хвилин 03 секунди, при відкритті файлу « НОМЕР_1 » встановлено, що він являє собою відеозапис зі звуковим супроводом - тривалістю 50 хвилин 44 секунди, при відкритті файлу «Track 2», встановлено, що він являє собою аудіозапис - тривалістю 51 хвилин 22 секунд на якому зафіксовано бесіди осіб, в подальшому ідентифікованих як: ОСОБА_7 , 1988 р.н. та ОСОБА_10 , 1967 р.н., що відбулась під час їх особистої зустрічі 24.10.2019 о 11 годині 47 хвилин. Бесіда проводилась на російській мові за голосовим образом - ОСОБА_10 1947 р.н. та ОСОБА_7 1988 р.н. Розмова починається з 11 минути відеозапису. Відеозапис починається з того, що ОСОБА_10 по телефону спілкується з ОСОБА_17 та прямує до перехресть вулиць Дальницьке шосе та Проселочна м. Одеса неподалік від будинку за адресою: м. Одеса, вул. Дальницьке шосе 15 . Зі змісту розмови випливає, що на неодноразові запитання ОСОБА_10 , ОСОБА_7 відповідає, що питання яке він має вирішити для ОСОБА_10 це оформлення документів відповідно до яких ОСОБА_10 зможе безперешкодно здійснювати торгівлю у вказаному об`єкті, зокрема йдеться мова про оформлення договору оренди земельної ділянки, дозволу на торгівлю та у подальшому права власності на приміщення, в якому ОСОБА_10 , на той час, здійснював торгівлю продуктами харчування, їжею та напоями; 
		(том 1 а.с. 106-113);
		- протоколі вилучення грошових коштів особи від 29.10.2019 року, з якого вбачається, що старший оперуповноважений в ОВС 1 сектору 1 відділу Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Одеській області майор ОСОБА_14 , на виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , №04/2/5-4615т від 24.10.2019 у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019160000000539 від 10.10.2019, у присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а також заявника ОСОБА_10 , склав даний протокол про вилучення грошових коштів. Метою дії являється вилучення грошових купюр, необхідних для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди посадовою особою КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради» ОСОБА_7 який вимагає 3000 доларів США за не вжиття заходів щодо демонтажу обладнання для ведення торгівлі на перехресті вулиць Дальницьке шосе та Проселочної м. Одеси (поблизу будинку розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дальницьке шосе, буд 15). Купюрами є: долари США номіналом по 100 (сто) доларів США кількості 30(тридцяти) купюр з наступними серійними номерами: : КВ 80829985 D; НВ 947720856 І; НА 25655006 В; КК 66887895 А; КК 16885460 С; KG 38392518 А; НВ 54195157 R; КВ 39961470 G; КВ 66727862 Е; FF 46079203 В; КВ 68320192 Р; КК 77705139 В; FL 1287027 В; КВ 06040249 J; КВ 03400440 М; FL 24436968 A; KF 31685736 D; НВ 74711602 L; KL 45248517 А; КК 42907049 В; KL 78053123 A; DB 71495262 С; FF 71442273 В; FB 53219126 В; АВ 97488959 Е; HD 63855891 В; КВ 28981821 І; FF 60000343 В; НВ 88305873 F; КВ 98530409 G, на загальну суму 3000 (гри тисячі) доларів США. Грошові кошти вилучені у громадянина ОСОБА_10 для отримання доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди посадовою особою комунальної установи «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради». Місце проведення дії, кабінет № 330 Управління СБ України в Одеській області розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 43. Вказані грошові кошти на загальну суму 3000 (три тисячі) доларів США пред`явлені понятим та заявнику ОСОБА_10 . ОСОБА_10 роз`яснено, що за участь у проведені контролю за вчиненням злочину стосовно посадової особи КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», який вимагає неправомірну вигоду у розмірі за не вжиття заходів щодо демонтажу обладнання для ведення торгівлі на перехресті вулиць Дальницьке шосе та Проселочної м.Одеси (поблизу будинку розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дальницьке шосе, буд 15) він не несе кримінальної відповідальності за ст. 369 («Пропозиція або надання неправомірної вигоди») Кримінального кодексу України.
		(том 1 а.с. 115-116);
		- протоколі вручення грошових коштів від 29 жовтня 2019 року, з якого вбачається, що старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 1 відділу Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Одеській області майор ОСОБА_14 , на виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , №04/2/5-4615 т від 24.10.2019 у зв`язку з із розслідуванням кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019160000000539 від 10.10.2019, у присутності понятих:1. ОСОБА_20 2. ОСОБА_19 , заявника ОСОБА_10 , склав даний протокол про вручення грошових коштів. Метою дії являється вручення грошових купюр, необхідних для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаного з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди посадовою особою КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської Ради» ОСОБА_7 , який вимагає 3000 доларів США за невжиття заходів щодо демонтажу обладнання для ведення торгівлі на перехресті вулиць Дальницьке шосе та Проселочної м.Одеси ( поблизу будинку розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дальницьке шосе, буд.15). Купюрами є: долари США номіналом по 100 ( сто) доларів у кількості 30 ( тридцяти) купюр, з наступними серійними номерами: КВ 80829985 D; НВ 947720856 І; НА 25655006 В; КК 66887895 А; КК 16885460 С; KG 38392518 А; НВ 54195157 R; КВ 39961470 G; КВ 66727862 Е; FF 46079203 В; КВ 68320192 Р; КК 77705139 В; FL 1287027 В; КВ 06040249 J; КВ 03400440 М; FL 24436968 A; KF 31685736 D; НВ 74711602 L; KL 45248517 А; КК 42907049 В; KL 78053123 A; DB 71495262 С; FF 71442273 В; FB 53219126 В; АВ 97488959 Е; HD 63855891 В; КВ 28981821 І; FF 60000343 В; НВ 88305873 F; КВ 98530409 G, на загальну суму 3000 (три тисячі) доларів США. Грошові кошти вручені громадянину ОСОБА_10 для отримання доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди посадовою особою КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради». Місце проведення дії, кабінет №330 Управління СБ України в Одеській області, розташованого за адресою: м. Одеса вулиця Єврейська, будинок №43.Вказані грошові кошти на загальну суму 3000 (три) тисячі доларів США пред`явлені понятим та заявнику ОСОБА_10 .. На момент огляду ОСОБА_10 був одягнутий у куртку темно-синього кольору, светр у полоску, штани чорного кольору та сіре взуття. Під час огляду ніяких речей, крім особистого телефону та сумки для особистих речей, при собі нічого не було. ОСОБА_10 вручено грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) доларів США, які він поклав у сумку для особистих речей. ОСОБА_10 роз`яснено, що за участь у проведені контролю за вчиненням злочину стосовно посадової особи КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», який вимагає неправомірну вигоду у розмірі за не вжиття заходів щодо демонтажу обладнання для ведення торгівлі на перехресті вулиць Дальницьке шосе та Проселочної м.Одеси (поблизу будинку розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дальницьке шосе, буд 15) він не несе кримінальної відповідальності за ст. 369 («Пропозиція або надання неправомірної вигоди») Кримінального кодексу України.
		(том 1 а.с.117-118); 
		-         протоколі освідування особи від 29.10.2019, з якого вбачається, що о 13 год. 47 хв. на земельній ділянці (пішохідній частині) уздовж проїзної частини навпроти будинку 15 по вулиці Дальницьке шосе в м. Одеса, проведено освідування особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_4 , посада: головний інспектор Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі ОМР». При освідченні використовувалась ультрафіолетова лампа. Під час освідування долоні рук ОСОБА_7 було освітлено променями ультрафіолетової лампи, в результаті чого під люмінесцентною лампою, було виявлено свічення зеленого кольору на лівій долоні руці ОСОБА_7 . Далі за допомогою шматків вати, які взяті з розпечатаного в присутності вищевказаних осіб полімерного пакету, запечатаного заводським способом, та спирту, взятого з розпечатаної в присутності вищевказаних осіб пляшки, запечатаної заводським способом, з долоней та пальців правої та лівої рук громадянина ОСОБА_7 з роблені змиви, які поміщені в окремі полімерні пакети, кожний з яких опечатаний за допомогою нитки та паперових бірок, на бірках розміщені підписи осіб, які були присутні при освідченні. Полімерні пакети, що містять змиви з рук ОСОБА_7 , є додатком до протоколу освідування. Змив з правої руки на ватному тампоні поміщено в поліетиленовий прозорий файл та конверт білого кольору, після опечатаний та упакований. Змив з правої руки на ватному тампоні поміщено в поліетиленовий прозорий файл та конверті білого кольору, після опечатаний та упакований. 
		(том 1 а.с. 121-123);
		- протоколі огляду місця події від 29 жовтня 2019 року, згідно якого об`єктом огляду є ділянка тротуару на перехресті вулиць Проселочна та Дальницьке шосе біля бару-кафе «ІНФОРМАЦІЯ_5», де знаходився громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головний спеціаліст КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради». В ході огляду встановлено, що біля вказаного кафе з фасаду знаходиться автомобіль марки «Фольцваген таурек» білого кольору, державні номери НОМЕР_2 , який стоїть на відстані приблизно 4 метри на тротуарі від кафе. ОСОБА_7 під час огляду знаходився біля світлофору на перехресті вказаних вулиць на відстані приблизно 2 метри від кафе-баре «ІНФОРМАЦІЯ_5». Під час огляду було проведено освідування особи ОСОБА_7 про що складено відповідний протокол. Під час огляду нічого не виявлено. 
		(том 1 а.с. 124-126);
		- протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.10.2019 року, з якого вбачається, що старший слідчий в ОВС майор поліції ОСОБА_21 , 29.10.2019 року об «13» годині «47» хвилин, за адресою: м. Одеса, вулиця Дальницьке шосе, із застосуванням технічних засобів фіксації, цифрової відеокамери «Soni HD», відповідно до ст.ст.40,104,131,132,208-211,213 КПК України затримав особу, підозрювану у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного інспектора КУ «Муніципальна служба розвитку ОМР». Слідчий ОСОБА_21 на підставі ч.3 ст.208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст.223 і ст.236 КПК України, у присутності понятих: ОСОБА_19 та ОСОБА_22 , здійснив обшук затриманої особи, під час якого виявлено та вилучено: . грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 30 купюр на суму 3000 доларів США з наступними серійними номерами: КВ 80829985 D; НВ 947720856 І; НА 25655006 В; КК 66887895 А; КК 16885460 С; KG 38392518 А; НВ 54195157 R; КВ 39961470 G; КВ 66727862 Е; FF 46079203 В; КВ 68320192 Р; КК 77705139 В; FL 1287027 В; КВ 06040249 J; КВ 03400440 М; FL 24436968 A; KF 31685736 D; НВ 74711602 L; KL 45248517 А; КК 42907049 В; KL 78053123 A; DB 71495262 С; FF 71442273 В; FB 53219126 В; АВ 97488959 Е; HD 63855891 В; КВ 28981821 І; FF 60000343 В; НВ 88305873 F; КВ 98530409 G.
		2. грошові кошти номіналом 500 гривень, у кількості 8 купюр, на суму 4 000 гривень;
		3. грошові кошти номіналом 200 гривень, у кількості 6 купюр, на суму 1 200 гривень;
		4. банківська картка «Південний Банк» № НОМЕР_3 ;
		5. банківська картка «Південний Банк» № НОМЕР_4 ;
		6. банківська картка «Укргазбанк» № НОМЕР_5 ;
		7. посвідчення КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі ОМР» НОМЕР_18 на Ім`я ОСОБА_7 ;
		8. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_6 на «Volkswagen Touareg», д/н НОМЕР_2 ;
		9. слот для сім картки «Київстар» № НОМЕР_7 ;
		10. ключ з брелком-сигналізацією від транспортного засобу «Volkswagen Touareg»;
		11. Мобільний телефон «Айфон 10», ІМЕІ НОМЕР_8 , з сім-карткою НОМЕР_9 .
		( том 1 а.с.127-131);
		- постанові про долучення до кримінального провадження речових доказів від 30 жовтня 2019 року, згідно якої визначено речовим доказом у кримінальному провадженні наступне вилучене майно: I) Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_7 :
		1. грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 30 купюр на суму 3000 доларів США з наступними серійними номерами: КВ 80829985 D; НВ 947720856 І; НА 25655006 В; КК 66887895 А; КК 16885460 С; KG 38392518 А; НВ 54195157 R; КВ 39961470 G; КВ 66727862 Е; FF 46079203 В; КВ 68320192 Р; КК 77705139 В; FL 1287027 В; КВ 06040249 J; КВ 03400440 М; FL 24436968 A; KF 31685736 D; НВ 74711602 L; KL 45248517 А; КК 42907049 В; KL 78053123 A; DB 71495262 С; FF 71442273 В; FB 53219126 В; АВ 97488959 Е; HD 63855891 В; КВ 28981821 І; FF 60000343 В; НВ 88305873 F; КВ 98530409 G.
		2. грошові кошти номіналом 500 гривень, у кількості 8 купюр, на суму 4 000 гривень;
		3. грошові кошти номіналом 200 гривень, у кількості 6 купюр, на суму 1 200 гривень;
		4. банківська картка «Південний Банк» № НОМЕР_3 ;
		5. банківська картка «Південний Банк» № НОМЕР_4 ;
		6. банківська картка «Укргазбанк» № НОМЕР_5 ;
		7. посвідчення КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі ОМР» НОМЕР_18 на Ім`я ОСОБА_7 ;
		8. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_6 на «Volkswagen Touareg», д/н НОМЕР_2 ;
		9. слот для сім картки «Київстар» № НОМЕР_7 ;
		10. ключ з брелком-сигналізацією від транспортного засобу «Volkswagen Touareg»;
		11. Мобільний телефон «Айфон 10», ІМЕІ НОМЕР_8 , з сім-карткою НОМЕР_9 .
		II) Під час проведення обшуку транспортному засобі «Volkswagen Touareg», д/н НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_10 :
		1. аркуш паперу з рукописними записами «адреси та цифри»;
		2. слот для сім-картки;
		3. аркуші паперу формату A4 з надрукованим текстом, а саме різноманітні документи на 140 аркушах;
		4. флеш-накопичувач «SP Silicon Power 32 GB», в корпусі чорного кольору;
		5. флеш-накопичувач «Team Group 8GB», в корпусі чорного кольору;
		6. мобільний телефон «Nokia, model 206», ІМЕІ - НОМЕР_11 , ІМЕІ НОМЕР_12 , з сім-карткою;
		7. аркуші паперу скріплені між собою скоришивача «Паспорт прив`язки» на 12 арк.;
		8. аркуші паперу скріплені        між        собою        скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 11 арк.;
		9. аркуші паперу скріплені між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 16 арк.;
		10. аркуші паперу скріплені        між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 23 арк.;
		11. мобільний телефон «Samsung, s/n НОМЕР_13 »;
		12. транспортний засіб «Volkswagen Touareg», д/н НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_10 .
		III) Під час проведення обшуку робочого місця ОСОБА_7 , розташованого в службовому кабінеті КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради» № 703, за адресою: м. Одеса, вулиця Косовська, 2-Д:
		1. Цифровий и8В-накопичувач інформації в корпусі чорного кольору «БР 32 вВ»;
		2. Системний блок персонального комп`ютера, в корпусі чорного кольору «Logic Power» на боковій стороні якого, ліворуч, наклеєно папір білого кольору, на якому міститься рукописний текст, наступного змісту: «КУ 10240013»;
		3. Фото-фіксація, список СПД, з чорновими записами на 29-ти арк.;
		4. Копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та інші копії документи на об`єкти нерухомого майна, на 19-ти аркушах;
		5. Вимога (припис) з підписами, однак незаповнені, на 20-ти арк.;
		6. Вимога (припис) про демонтаж елементу вуличної торгівлі з тисками печатки та підписами, у кількості 38-ми штук, на 1-му аркуші;
		7. Незаповнені повідомлення з відтисками печатки та підписами, на 15-ти шах;
		8. Незаповнені повідомлення з відтисками печатки, на 1-му аркуші кожне, кількості 14 штук;
		9. Копія списків СПД, з фотознімками на 44 аркушах;
		10. Копія протоколу № 010852 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП від 23.05.2019 з повісткою на 24.06.2019;
		11. Акт обстеження тимчасової споруди;
		12. Акти обстеження елементу вуличної торгівлі СПД, корінні вимог та фіксація до них на 1-му аркуші кожен, у кількості 13-ти одиниць:
		13. Копія протоколу № 010920 про притягнення до відповідальності за ст. 152 КУпАП від 20.08.2019, на 2-х арк.:
		14. Фото-фіксація та відривні талони на 20-ти арк .
		15. Акт обстеження та відривний талон у кількості: 5- і кожний;
		16. Зошит в твердій обкладинці із фотографіє соняшника, в якому міститься записи щодо прибуття співробітників на роботу, із зазначення прізвища, дати та часу прибуття, а також підписи; 
		17. Рішення ОМР № 4254-VII від 30.01.2019;
		18. Наказ № 48/К від 23.12.2015 про призначення ОСОБА_7 на посаду;
		19. Посадова інструкція головного спеціаліста відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району;
		20. Штатний розпис КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради».
		(том 1 а.с. 133-138);
		-        висновку № 19-7435 криміналістичної експерти спеціальних хімічних речовин по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019160000000539, складений 22.11.2019 року, відповідно до якого на наданих на дослідження грошових купюрах загальною сумою 3000 доларів США , а саме КВ80829985D, HB 94720856 I, НА 25655006 В, КК66887895 А, КК 16885460 С, KG 38392518 А, НВ 54195157 R, KB39961470G, КВ 66727862 Е, FF 46079203 В, КВ 68320192 Р, КК 77705139 В, FL12870278 В, КВ 06040249 J, КВ 03400440 М, FL 24436968 A, KF 31685736 D, НВ 74711602 L, KL 45248517 А, КК 42907049 В, KL 78053123 А, DB71495262C, FF 71442273 В, FB 53219126 В, АВ 97488959 Е, НЕ) 63855891 В, КВ28981821 I, FF 60000343 В, НВ 88305873 F, КВ 98530409 G, на чоловічій сумці чорного кольору, вилучених під час проведення особистого обшуку 29.10.2019 ОСОБА_7 , на ватних тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_7 , здійсненими під час освідування, та на аркуші паперу, який знаходився в конверті з контрольним зразком спеціальної хімічної речовини, є спецбарвник (сліди спецбарвника, відповідно) - люмінесцентний порошок. Спец барвник (люмінесцентний порошок), виявлений на вище перелічених грошових купюрах, на чоловічій сумці чорного кольору, вилучених під час проведення особистого обшуку 29.10.2019 ОСОБА_7 , спецбарвник (люмінесцентний порошок), сліди якого виявлено на ватних тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_7 , здійсненими під час освідування, та спецбарвник (люмінесцентний порошок) на аркуші паперу, який знаходиться в конверті з контрольним зразком спеціальної хімічної речовини, мають загально родову приналежність. 
		(том 1 а.с. 162-166);
		- протоколі ідентифікації ( помітки) грошових коштів від 29 жовтня 2019 року, з якого вбачається, що старший оперуповноважений в ОВС 1 сектору 1 відділу Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Одеській області майор ОСОБА_14 , у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР №42019160000000539 від 10.10.2019, склав даний протокол про ідентифікацію ( помітку) грошових коштів. Метою дії являється огляд та помітка грошових купюр, необхідних для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди посадовою особою КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі ОМР» ОСОБА_7 , який вимагає 3000 доларів за невжиття заходів щодо демонтажу обладнання для ведення торгівлі на перехресті вулиць Дальницьке шосе та Проселочної м. Одеси( поблизу будинку розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Дальницьке шосе,буд15). Купюрами є: долари США номіналом по 100 ( сто) доларів США у кількості 30 купюр, з наступними серійними номерами: КВ80829985D, HB 94720856 I, НА 25655006 В, КК66887895 А, КК 16885460 С, KG 38392518 А, НВ 54195157 R, KB39961470G, КВ 66727862 Е, FF 46079203 В, КВ 68320192 Р, КК 77705139 В, FL12870278 В, КВ 06040249 J, КВ 03400440 М, FL 24436968 A, KF 31685736 D, НВ 74711602 L, KL 45248517 А, КК 42907049 В, KL 78053123 А, DB71495262C, FF 71442273 В, FB 53219126 В, АВ 97488959 Е, НЕ) 63855891 В, КВ28981821 I, FF 60000343 В, НВ 88305873 F, КВ 98530409 G на загальну суму 3000 ( три тисячі) доларів США. Грошові кошти у розмірі 2000 ( дві тисячі) доларів помічені спеціальним препаратом - «Промінь -1». Зразок препарату поміщено у поліетиленовий файл та в конверт білого кольору. Конверт опечатано печаткою №25 «Для пакетів УСБУ в Одеській області». Місце проведення дії, кабінет №330 Управління СБ України в Одеській області, розташованого: м. Одеса вулиця Єврейська,43. В подальшому вказані грошові кошти будуть вручені громадянину України ОСОБА_10 , для отримання доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаного з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди посадовою особою КУ ««Муніципальна служба розвитку торгівлі ОМР» ОСОБА_7 
		(том 1 а.с. - 219-220); 
		- протоколі за результатами негласних слідчих ( розшукових) дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10 грудня 2019 року, з якого вбачається що старший оперуповноважений в ОВС 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області майор ОСОБА_14 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР № №42019160000000539 від 10.10.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на підставі ухвал слідчого судді Одеського апеляційного суду 7527т та 7528т від 16.10.2019 про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, із застосуванням технічних засобів з обмеженим доступом, провів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_14 , що належить ОСОБА_10 та з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру НОМЕР_15 , що є особистим телефоном та використовується ОСОБА_7 .. Матеріали проведеного заходу надійшли з Центру оперативно-технічних заходів Управління СБ України в Одеській області: оригінал розмов (746 фрагментів) та їх повний обсяг 335,5мб.( тривалість 12 годин 12хвилин 54 секунди) зберігаються на оптичному носії інформації - оптичному диску DVD-R, реєстраційний номер№65/4/52-1154т від 31.10.2019 року, таємно. В протоколі зазначена деталізація розмови, яка відбулася 22.10.2019 року, між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .. Так 22.10.2019 року об 13:09:21 ОСОБА_7 на його особистий номер НОМЕР_15 зателефонував ОСОБА_10 з номеру НОМЕР_14 та повідомив, що він готовий та щоб ОСОБА_7 до нього під`їхав. Крім того, в результаті розмови ОСОБА_10 запитує у ОСОБА_7 стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно приміщення в якому ОСОБА_10 здійснює торгівлю. ОСОБА_10 повідомляє, що протокол складений дівчиною по імені Дар`я, і йому треба сплатити штраф у розмірі 1600 гривень. За пропозицією ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 домовляються зустрітися 24 числа. 23.10.2019 о 16:55:38 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_10 на номер НОМЕР_14 та повідомив ОСОБА_10 інформацію відносно складеного протоколу, а саме те, що ніякий протокол по базі Одеської міської Ради у відношенні ОСОБА_10 не значиться. ОСОБА_7 запитує ОСОБА_10 відносно зустрічі 24.10.19, на що ОСОБА_10 відповідає, що зустріч не відбудеться, оскільки треба уточнити деталі з дружиною. 25.10.2019 о 16:58:49 ОСОБА_7 на його особистий номер НОМЕР_15 зателефонував ОСОБА_10 з номеру НОМЕР_14 , учасники розмови домовляються про зустріч у вівторок. 
		(том 1а.с.229-236); 
		- протоколі проведення негласних слідчих ( розшукових) дій від 09 грудня 2019 року, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 1 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області майором ОСОБА_14 , у службовому приміщенні №330 адмінбудівлі УСБУ в Одеській області, за результатами проведення 29.10.2019 негласного розшукового заходу у вигляді аудіо-відео контролю ОСОБА_7 , відповідно до ухвал слідчого судді Одеського апеляційного суду 7527т та 7528 т від 16.10.2019 про надання дозволу на проведення негласних (слідчих) розшукових дій стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_10 шляхом аудіо-відео контролю за ним та місцем його перебування, складено цей протокол про те, що в ході його проведення отримано фактичні дані, які мають доказове значення за вказаним кримінальним провадженням. Матеріали оперативно-технічного заходу надійшли з ВОД УСБУ в Одеській області, копія розмови, аудіо відео матеріали зберігаються на оптичному диску DVD-R, реєстраційний номер №65/4/52-1111т від 22.10.2019, таємно та має доказове значення за вказаним кримінальним провадженням. На вказаному носії інформації містяться 3 файли у вигляді двох файлів з відеозаписом «191029_1248», «191029_1249ch1» та одного файлу з аудіо записом під назвою «Treck 2» отримані в ході проведення вказаного заходу 29.10.2019. На вказаному носії інформації міститься 3 файли у вигляді двох файлів з відеозаписом «192029_1248», «191029_1249_ ch» та одного файлу з аудіо записом під назвою « Trak 2» отримані в ході проведення вказаного заходу 29.10.2019. При відкритті файлу «192029_1248» встановлено, що він уявляє собою відеозапис зі звуковим супроводом -тривалістю 1 година 1 хвилина 33 секунди, при відкритті файлу «191029 _1249_ ch » встановлено що він являє собою відеозапис зі звуковим супроводом - тривалістю 1 година 00 хвилин 44 секунди, при відкритті файлу « Trak 2» встановлено, що він являє собою аудіозапис - тривалістю 1 година 2 хвилини 19 секунд, на якому зафіксовано бесіди осіб, в подальшому ідентифікованих як : ОСОБА_7 1988р.н., та ОСОБА_10 ,1967 р.н., що відбулась під час їх особистої зустрічі 24.10.2019 о 11 годині 47 хвилин. Бесіда проводилася на російській мові за голосовим образом - ОСОБА_10 1967 р.н. та ОСОБА_7 , 1988 р.н.. Розмова починається з 45 хвилини відеозапису. Відеозапис починається з того, що ОСОБА_10 телефонує ОСОБА_7 та прямує на своє робоче місто на торгівельну точку розташовану не перехресті вулиць Дальницьке шосе та Проселочна неподалік від будинку за адресою: м. Одеса вулиця Дальницьке шосе,15. На 45 хвилині до торгівельної точки заходить ОСОБА_7 та починається розмова. ОСОБА_10 подзвонив по телефону та розпочалася одностороння розмова. ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_7 , що вже їде до себе та чекає на нього. ОСОБА_7 увійшовши до приміщення чекає на ОСОБА_10 , який розмовляє з іншими особами на інші теми, що не стосуються суті. Після цього ОСОБА_7 звертається до ОСОБА_10 та вони розпочинають розмову. У протоколі зафіксована деталізація розмови, яка відбулася між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , 29 жовтня 2019. Так ОСОБА_10 запитує у ОСОБА_7 -« Понятно. А что мне будет, как говориться, ну вот за эту трешку сейчас, да? ОСОБА_7 відповідає: - Да.Давай так, мы делаем тебе право собственности, технический паспорт, ты постоишь, и мы летом тебе, подумай, может быть, мы сделаем тебе договор наш з Управлением торговли договор аренды, с городом? ОСОБА_10 цікавиться, чи не будуть його чіпати. ОСОБА_7 запитує: Хто? ОСОБА_10 відповідає:- Но даже как этот, что звонил за эту, оплатить штраф? ОСОБА_7 : Нет, это же договор з городом там у тебя. Здесь право собственности бессрочное. А там будет срок: год, два, три. В этом весь прикол. ОСОБА_10 : Ага, здесь на пожизненное, а там получается, пока не сделают документы, да ? ОСОБА_7 : « Поэтому делай сейчас право собственности, подожди, и к лету скажи: «Так, я сделал право собственности, я хочу здесь сделать землеотвод». ОСОБА_10 : Она потом мне сделает землеотводы! ОСОБА_7 : Ничего она тебе не сделает, через суд сделаем. Что она тебе сделает? У тебя право собственности на землю. Надо будет с судами, ну, хорошо, я прийду в суд, у меня право собственности. Все. Единственное что, площадка, да. Ну пока пусть стоит, она не мешает. Так, все, я уехал. ОСОБА_10 : «Ну что ты уехал?» Рахує до тридцяти. На, ОСОБА_7, считай! На резинку тебе. Я тебе просто говорю, что деньги любят счет. Далі розмова між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 продовжується та стосується майбутніх перспектив щодо встановлення нового павільйону.
		( том 1 а.с. 237-243) 
		- протоколі обшуку від 29 жовтня 2019 року складеного слідчим СУ ГУ НП в Одеській області ОСОБА_25 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42019160000000539 від 10.10.2019 року за участю заступника начальника відділу бухгалтерського та організаційного забезпечення ОСОБА_26 (КУ). Директора КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі у ОМР Байло В.А., у присутності понятих ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , із застосуванням цифрової відеокамери «SONY» HDR CX на цифровий накопичувач інформації формата macro SD. Відповідно до протоколу ОСОБА_13 запропоновано видати копію положення КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі у ОМР» та інші документи. На що ОСОБА_13 заявила, що видає зазначені вище документи, та надає доступ до робочого місця ОСОБА_7 . В зв`язку з чим проведено обшук робочого місця ОСОБА_7 , розташованого в кабінеті 703 за адресою: АДРЕСА_6 . В ході проведення обшуку виявлено: об`єктом обшуку являється робочий кабінет співробітника КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі у ОМР» ОСОБА_7 , який обіймає посаду старшого інспектора відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі у ОМР», розташований на 7му поверсі кабінет № 703, за адресою: м. Одеса, вул.. Косовського 2-Д. В ході обшуку виявлено та вилучено: цифровий накопичувач інформації (флеш USB) «SP 32 GB» в корпусі чорного кольору; системний блок персонального комп`ютера «Logic Power» в корпусі чорного кольору, на боковій стороні якого міститься наклейка на якій виконано рукописний текст наступного змісту: «КУ 10240013». Поміщенні в картонну коробку, опечатана паперовою контрольною стрічкою, на якій поставили свої підписи учасники слідчої дії. Безпосередньо на робочому місці ОСОБА_7 виявлено та вилучено наступне: фото-фіксація, список СПД, з чорновими записами 299-ти аркушах; копію витягу з ДРРП, інші дозвільні документи на об`єкти нерухомого майна на 19-ти аркушах; вимога (припис) підписана однак не заповнена на 20-ти аркушах; вимога (припис) про демонтаж елементу вуличної торгівлі з відтиском печатки та підписами (незаповнені) у кількості 38 одиниць на одному аркуші кожному; повідомлення з відтиском печатки та підписами, однак незаповнений на 15-ти аркушах; «уведомления с подписями и оттисками печати», однак не заповнений на одному аркуші кожний, в кількості 14 одиниць; копія списків СГД, з фото-фіксацією на 44 аркушів; копія протоколу № 010852 за ст. 152 КУпАП від 23.05.2019 з повісткою на 24.06.2019 р., акт обстеження тимчасової споруди; акти обстеження елементу вуличної торгівлі СПД, корінці вимог та фото-фіксація до них одному аркуші кожен, у кількості 13-ти одиниць; копія протоколу № 010920 за ст. 152 КУпАП від 20.08.2019р. на двох аркушах; фото-фіксація та відривний талон на 20-ти аркушах; акт обстеження та відривний талон у кількості п`ять одиниць на одному аркуші кожен; зошит в твердій обкладинці і фотографією соняшника, в якій зазначено час, дату та ПІП працівника КУ з підписами. Серед іншого директором зазначено ОСОБА_29 надано завірені належним чином копії документів: рішення № 4254-VII від 30.01.2019 року; наказ № 48/К від 23.12.2015 року про призначення ОСОБА_7 ; посадова інструкція головного спеціаліста відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району; штатний розпис КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі у ОМР».
		(том 2 а.с. 53-57);
		-        наказі № 48/К КУ «Муніципальної служби розвитку торгівлі у ОМР» від 23.12.2015 року з якого вбачається, що ОСОБА_7 призначено на посаду старшого інспектора відділу розвитку та експлуатації Малиновського район КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі у ОМР», з окладом згідно зі штатним розкладом та встановлено надбавку в розмірі 50 % посадового окладу з 04.01.2016 року.
		( том 2 а.с. 58);
		-        посадовій інструкції від 01.01.2019 р. головного спеціаліста відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району, з якої вбачається у розділі 2 Посадової інструкції зазначено, що згідно функціональних обов`язків ОСОБА_7 : 
		2.1. Виконує покладені на нього безпосередніми керівниками функціональні обов`язки, дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку.
		2.2. Своєчасно та якісно виконує накази, розпорядження та доручення начальника відділу, директора Установи, керівництва Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, пов`язані з виконанням покладених на відділ задач за дорученнями начальника Управління.
		2.3. Бере участь в ефективній взаємодії з іншими структурними підрозділами Установи для розгляду питань, що належать до компетенції відділу.
		2.4. Своєчасно та якісно розглядає звернення громадян, громадських об`єднань, установ, підприємств та організацій, що належать до компетенції відділу
		2.5 Надає консультативну допомогу суб`єктам господарювання з питань підготовки попередньої документації.
		2.6. Здійснює моніторинг тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі, за результатами якого складає акти.
		2.7. Бере участь в складанні актів обстеження тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі посадовими особами управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
		2.8. Вручає вимоги (приписи) про усунення порушень Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та чинного законодавства.
		2.9. Вручає приписи про демонтаж тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі.
		2.10. Надає дані юридичному сектору для підготовки проектів рішень виконавчого комітету Одеської міської ради з демонтажу тимчасових споруд.
		2.11. Готує проекти наказів начальника особами управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради з демонтажу елементів вуличної торгівлі.
		2.12. Систематизує дані з обліку тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі.
		2.13.Складає протоколи про адміністративні правопорушення в порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		2.14. Забезпечує ведення діловодства і збереження робочої документації згідно чинного законодавства.
		2.15. Приймає участь у демонтажу тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі на території міста.
		( том 2 а.с.59-61).
		Висновки суду щодо клопотання сторони захисту про недопустимість доказів.
		Під час судового розгляду справи захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_9 подано до суду клопотання про визнання недопустимими доказів у кримінальному провадженні № 42019160000000539.
		Розглядаючи заявлені клопотання про визнання доказів недопустимими, суд приходить до висновку, що задоволенню останні не підлягають з наступних підстав.
		Так, статтею 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають траво під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
		Так, в клопотаннях захисника вказується про визнання недопустимими наступних доказів:
		-        протоколу        про        результати        проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю особи від 25.10.2019 № 65/4/5339т; 
		-        протоколу        про        результати        проведення негласної слідчої розшукової) дії - аудіо-, відео контролю особи від 09.12.2019 № 65/4/6128т;
		-        протоколу        про        результати        проведення        негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.12.2019;
		-        протоколу ідентифікації (помітки) грошових коштів від 29.10.2019 № 65/4/5363т.
		При вирішенні вказаного клопотання, суд враховує наступне. 
		Правову основу проведення негласних слідчих (розшукових) дій, захисту інформації при проведенні цих слідчих дій становлять Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінальний кодекс України, Закони України «Про прокуратуру», «Про державну таємницю», «Про оперативно-розшукову діяльність», Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом ГПУ, МВС, СБУ, АДПС, МФУ, МЮУ 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі - Інструкція). Порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 (далі - Порядок). Звід відомостей, що становлять державну таємницю (далі - ЗВДТ) (затверджений наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за № 902/11182), та інші нормативно-правові акти.
		Щодо провокації вчинення злочину.
		Під час судового розгляду сторона захисту заявляла, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 мала місце провокація з боку органу досудового розслідування, а тому усі докази у цій справі мають бути визнані недопустимими.
		Зокрема, захисник обвинуваченого стверджує, що в розпорядженні органу досудового розслідування не було будь-яких об`єктивно встановлених відомостей щодо наявності підготовчих дій до вчинення злочину чи попереднього наміру на його вчинення, тобто не було підстав для проведення оперативних заходів відносно нього. Крім того, захисник зазначив, що дії залученого стороною обвинувачення заявника ОСОБА_10 не були пасивними, а навпаки, мали провокативний характер, зокрема, саме він шукав зустрічей з ОСОБА_7 і від нього виходила ініціатива обговорити питання оформлення відповідних документів.
		Однак, суд зауважує, що правоохоронні органи дійсно стикаються із суттєвими складнощами в боротьбі з тяжкими злочинами, зокрема, корупційними, і що це зумовлює необхідність у застосуванні особливих методів їх розслідування. З огляду на цю необхідність, ані національне законодавство, ані прецедентне право ЄСПЛ не забороняє проведення співробітниками відповідних органів таємних операцій під прикриттям, використання агентурних методів та здійснення інших особливих оперативних заходів для розкриття злочинів такої категорії.
		Так, зокрема, у справі « Ramanauskas v. Lithuania» (§49) ЄСПЛ визнає, що в боротьбі з організованою злочинністю і корупцією поліції все частіше НЕОБХІДНО використовувати таємних агентів, які забезпечені оперативною легендою, інформаторів і негласні методи оперативної роботи.
		Так само неодноразово ЄСПЛ вказував, що використання таких методів саме по собі не перешкоджає праву особи на справедливий судовий розгляд, однак лише за умови наявності ясних, адекватних і достатніх процесуальних гарантій, які не допускають провокації (правова позиція, викладена у рішеннях у справах ЄСПЛ у справах «Ramanauskas v. Lithuania» (§51, §53), «Bannikova v. Russia» (§35), «Veselov and others v. Russia» (§89 і §93), а також у справі «Lagutin and v. Russia» (§90).
		Провокація хоча і є досить привабливим для правоохоронних органів способом розкриття злочинів, однак суперечить меті і цілям, заради досягнення яких такі органи створюються у демократичній державі. Очевидно, що до таких цілей не належить створення нових злочинів, коли злочинна задумка походить від представників держави, і коли саме вони вкладають у свідомість невинної особи схильність до вчинення правопорушення та спонукають до нього, щоб в подальшому притягнути таку особу до відповідальності.
		Використання таких провокативних методів і здобутих в їх результаті доказів не може бути виправдане ані ступенем суспільної небезпечності певних видів кримінальних правопорушень, ані суспільним інтересом в їх розслідуванні, оскільки наявність доведеної провокації позбавляє особу справедливого судового розгляду з самого початку справи. При цьому, як зазначає ЄСПЛ, право на справедливий суд займає настільки тверду позицію в демократичному суспільстві, що ним не можна жертвувати заради доцільності («Ramanauskas v. Lithuania», §53). Тому використання провокативних методів і отриманих завдяки ним доказів жодним чином не може бути виправдано і однозначно призводить до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.
		У зв`язку із цим, ст. 6 Конвенції покладає на суд позитивне зобов`язання щодо ретельної перевірки факту наявності провокації з боку державних органів чи їх агентів. При цьому відповідний обов`язок виникає незалежно від того, чи порушує це питання сторона захисту.
		З огляду на це, суд має чітко розрізняти провокацію, яка порушує вимоги статті 6 Конвенції, від допустимої поведінки при використанні законних таємних методів, оскільки від висновків про те, чи допустимою була поведінка представників держави при збиранні доказів, залежить можливість їх використання під час судового розгляду і доля справи в цілому.
		У національному законодавстві та судовій практиці, а також в прецедентному праві ЄСПЛ вироблено ряд критеріїв, що дозволяють відокремити провокацію від допустимих методів розслідування. 
		У загальному розумінні провокація має місце, коли відповідні агенти - співробітники сил правопорядку або особи, що діють за їхніми інструкціями, - не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності у переважно пасивній манері, а здійснюють такий вплив на особу, що спонукає її до вчинення злочину, який інакше не був би вчинений, з метою уможливити викриття злочину, отримання доказів і пред`явлення обвинувачення («Ramanauskas v. Lithuania», §55).
		При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: 1) наявність підстав для проведення відповідних заходів та 2) роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину.
		Належними підставами здійснення відповідних оперативних заходів є конкретні, об`єктивно встановлені та достатні фактичні дані, що вказують на можливе вчинення особою злочину або готування до його вчинення. Зокрема, представники правоохоронного органу повинні продемонструвати, що до початку таких заходів вони володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки обвинуваченого для вчинення дій, які становлять злочин, а також те, що якісь злочинні дії було вже скоєно на момент їх втручання. При цьому, будь-яка попередня інформація про наявний злочинний намір має давати можливість її перевірити, і органи влади мають бути здатні у будь-який час довести, що вони мали достатні підстави для проведення негласної операції (Bannikova v. Russia, §40; Vanyan v. Russia, §49, Khudobin v. Russia, §134).
		Що стосується ролі співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину, то суд має з`ясувати, чи не здійснювали вони тиску на обвинуваченого для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливого спонукання, обіцянок фінансової вигоди або звернення до почуття жалю. Завдання суду у таких ситуаціях встановити ступінь втручання агентів держави і з`ясувати, чи був би злочин вчинений без такого втручання. У цьому контексті важливим є момент початку здійснення відповідних оперативних заходів, щоб визначити, «приєдналися» представники держави до злочину, який особа вже почала здійснювати без будь-якої участі з їхнього боку, чи вони вийшли за рамки надання можливості скоїти правопорушення та схиляли особу до його вчинення.
		Застосовуючи вказані критерії та правила до обставин даного кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність провокації з боку сторони обвинувачення при проведенні відносно обвинуваченого ОСОБА_7 негласних слідчих розшукових дій, виходячи з таких міркувань.
		З огляду на обставини кримінального правопорушення, у правоохоронного органу на момент початку контролю за вчиненням злочину було достатньо конкретних та об`єктивно встановлених відомостей про можливе вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_7 ..
		Що стосується характеру дій залученої стороною обвинувачення особи, то указана особа діяла переважно в пасивній формі, не здійснюючи впливу та наполегливого спонукання, які б викликали у особи намір на вчинення злочину. Натомість такий намір у обвинуваченого виник ще до початку вказаної НСРД, що підтверджується матеріалами аудіо- відеоконтролю. Зокрема, під час зустрічі 24 жовтня 2019 року ОСОБА_7 першим завів розмову про оформлення правовстановлюючих документів на об`єкт торгівлі.
		Факт того, що саме ОСОБА_7 приїздив до ОСОБА_10 за місцем здійснення ним підприємницької діяльності оцінюється судом як ініціативна поведінка обвинуваченого у спілкуванні із ОСОБА_10 з приводу виконання попередньої домовленості, оскільки саме він одразу розпочав розмову з цього приводу і самостійно висловився про необхідність надання грошових коштів за оформлення правовстановлюючих документів.
		Крім того, показовою є реакція обвинуваченого ОСОБА_7 при отриманні грошових коштів, які йому передав ОСОБА_10 .. Вказане свідчить про самостійну та ініціативну реалізацію обвинуваченим свого наміру на вчинення кримінального правопорушення.
		Таким чином, судом встановлено, що залучений правоохоронним органом ОСОБА_10 не вчиняв жодних активних дій з метою викликати у обвинуваченого намір на вчинення злочину. Натомість, правоохоронці приєднались в той момент, коли такий намір уже сформувався. Пасивний характер дій ОСОБА_10 і в той же час ініціативна поведінка обвинуваченого свідчать про те, що кримінальне правопорушення було би вчинене і без втручання представників правоохоронного органу, а тому за переконанням суду провокація відсутня.
		Водночас суд звертає увагу суду на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у рішенні «Яку б а проти України» вказує, що право на розкриття доказів не є абсолютним і у кримінальному провадженні можуть виникати конкуруючі інтереси, наприклад, національна безпека та необхідність зберігати в таємниці поліцейські методи розслідування злочинів. При цьому відповідні обмеження обов`язково повинні компенсуватись гарантіями змагального судового процесу та рівності сторін і передбачати належні гарантії захисту інтересів обвинуваченого.
		Щодо суб`єкта складання протоколів за результатами контролю за вчиненням злочину.
		Як стверджує сторона захисту, на порушення ч. 1 ст. 106 КПК України, протокол огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів від 29.10.2019 року, а також протоколи про результати проведення НСРД від 25.10.2019, 09.12.2019 та 10.12.2019 складено оперативним співробітником, а не слідчим чи прокурором та за відсутності відповідного доручення від них.
		Так, відповідно до положень вказаної вище Інструкції, протоколи про хід і результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій (або їх етапів) складаються слідчим лише у тому випадку, якщо вони проводяться за його безпосередньої участі, в усіх інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу.
		З огляду на це, протокол огляду, ідентифікації та помічення грошових коштів, а також протокол про результати контролю за вчиненням злочину мали бути і були складені саме оперативними працівниками, а не слідчим, оскільки останній вказані дії не проводив (аналогічна правова позиція викладена у постанові ККС ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 295/7911/18).
		Крім цього, сторона захисту не враховує важливі фактичні обставини і через це робить неправильні висновки щодо відсутності в оперативних працівників повноважень на проведення НСРД.
		Так, згідно з ч. 1 ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи не мають права здійснювати будь-які дії у кримінальному проваджені за власною ініціативою і здійснюють слідчі дії (в т.ч. негласні) лише за письмовим дорученням слідчого чи прокурора.
		При цьому, відповідно до Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012, доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій повинно бути мотивованим, містити інформацію, яка необхідна для його виконання, чітко поставлене завдання, що підлягає вирішенню, строки його виконання, тощо.
		Крім того, відповідно до вимог вказаної Інструкції, до доручення слідчого, прокурора додається ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії чи постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
		Таким чином, для правомірного проведення оперативними працівниками будь-яких слідчих дій (в т.ч. негласних) прокурор або слідчий мають надати їм відповідне письмове доручення. У такому дорученні має бути вказано, проведення якої конкретно слідчої дії доручається, на підставі і в межах якого дозвільного документу її слід провести (якщо він вимагається згідно із законом), в які строки і в якому порядку.
		За результатами судового розгляду справи встановлено, що в матеріалах кримінального провадження міститься доручення прокурора на проведення оперативними підрозділами НСРД, із зазначенням правової підстави для ї проведення.
		Таким чином проведення контролю за вчиненням злочину було здійснено на підставі наявного в матеріалах справи письмового доручення, наданого в порядку ст. 41 КПК України, а тому відсутні підстави для визнання недопустимими результатів контролю за вчиненням злочину, проведеного на виконання такого доручення.
		Щодо порушення порядку складання протоколу НСРД та строку його направлення ПРОКУРОРУ.
		На переконання сторони захисту, протоколи про результати проведення НСРд від 25.10.2019, 09.12.2019 та 10.12.2019 також складені з порушенням вимог КПК України. Зокрема, всупереч вимог ч. 4 ст. 271 КПК України, останні були складені не у день фактичного закінчення контролю за вчиненням злочину. Крім того, вказаний протокол направлений прокурору з порушенням строку, встановленого ч. 3 ст. 252 КПК України.
		Згідно з ч. 4 ст. 271 КПК України, про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, безпосередньо після отримання від ОСОБА_10 обумовлених грошових коштів, ОСОБА_7 було затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину та проведено його особистий обшук та освідування.
		При цьому, вказані дії здійснювались у присутності понятих та сторони захисту із застосуванням технічних засобів фіксації. Таким чином, в даному випадку контроль за вчиненням злочину фактично закінчився відкритим фіксуванням, а тому складання протоколу про результати проведення вказаного НСРД мало б здійснюватися у присутності обвинуваченого.
		Водночас, складання такого протоколу потребувало значного часу у зв`язку з великим обсягом інформації, яку необхідно було опрацювати для його оформлення, а тому в органу досудового розслідування була відсутня можливість скласти його у присутності обвинуваченого безпосередньо у день його затримання.
		З цих підстав, суд вважає виправданим складання вказаного протоколу пізніше, ніж після фактичного завершення НСРД, оскільки це жодним чином не вплинуло на повноту та правомірність досудового розслідування.
		При цьому, в даному випадку неможливо стверджувати про порушення права ОСОБА_7 на захист, оскільки відкриту фіксацію, передбачену ч. 4 ст. 271 КПК України, фактично було забезпечено шляхом складання в присутності обвинуваченого протоколу огляду місця події та протоколу затримання, в ході чого стороні захисту надавалась можливість вказати свої заперечення та зауваження стосовно проведених відносно ОСОБА_7 процесуальних та слідчих дій. Водночас, жодних зауважень з приводу порядку фіксації контролю за вчиненням злочину ані обвинуваченим, ані його захисником висловлено не було.
		За таких обставин, складання протоколу не в день фактичного завершення НСРД і за відсутності обвинуваченого не є порушенням права на захист, а тому відсутні підстави для визнання результатів такого НСРД недопустимими доказами (аналогічну позицію висловлено також і в постанові ККС ВС від 24 березня 2021 року у справі 520/2989/16-к).
		Що стосується недотримання органом досудового розслідування встановленого ч. З ст. 252 КПК України 24-годинного строку передачі протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії прокурору, то таке порушення, на думку суду, не є істотним, а тому не зумовлює визнання відповідного протоколу недопустимим доказом.
		Так, допущене органом досудового розслідування порушення визначеного кримінальним процесуальним законом строку хоча і порушує форму кримінального процесу, однак може негативно впливати лише на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором, і не має істотного впливу на права підозрюваного, зокрема й право на захист. При цьому, сторона захисту не обмежена у можливості висловити свої зауваження з приводу цієї НСРД та врахувати її результати під час підготовки лінії захисту, а тому несвоєчасне повідомлення прокурора про результати НСРД не містить ознак істотного порушення, а тому і не зумовлює визнання відповідних доказів недопустимими.
		Щодо інших зауважень до проведення аудіо- відеоконтролю за особою та контролю за вчиненням злочину.
		Так, сторона захисту висловила ще ряд зауважень до проведених НСРД, які вони вважають істотними і такими, що впливають на допустимість відповідних доказів, а саме:
		-відсутні відомості про огляд та вручення заявнику технічних засобів фіксації для проведення за його участю НСРД, не вказано також відомості про перелік, найменування та характеристики таких технічних засобів, немає відомостей про оперативних працівників, які встановлювали і знімали з заявника таку спеціальну техніку; не вказано технічні засоби, на яких здійснювалось копіювання грошових коштів;
		- у протоколах не відображено весь хід слідчих дій, зокрема, неможливо встановити весь шлях заявника із заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами до місця їх контрольованої передачі;
		- до їх проведення були залучені особи, які не мають доступу до державної таємниці, зокрема, заявник та поняті;
		- заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, що використовувались при здійсненні контролю за вчиненням злочину, всупереч вимогам законодавства, були надані самим заявником, а не видані зі спеціального фонду органу досудового розслідування;
		-немає відомостей про залучення заявника до проведення НСРД;
		Оцінюючи вказані зауваження сторони захисту, суд виходить з наступного.
		Доводи сторони захисту про недопустимість протоколу контролю за вчиненням злочину, а також протоколу за результатами аудіо-, відеоконтролю за особою з тих підстав, що у них не вказано відомостей про використану під час його проведення спецтехніку, зокрема характеристику, назви та серійні номери спеціальних технічних засобів, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки, по-перше, КПК України не вимагає зазначення таких відомостей, а по-друге, відомості про методи проведення НСРД та засоби, які для цього використовувались, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню.
		Згідно ч. 1 ст. 246 КПК України відомості про факт та методи проведення НСРД не підлягають розголошенню. Таке обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відповідних відомостей обумовлено віднесенням їх до державної таємниці.
		Так, Зводом відомостей, що становлять державну таємницю встановлено, що до державної таємниці належать, зокрема, відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки - устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.
		Таким чином, відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, а тому їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці. Натомість стороною захисту будь-яким чином не обґрунтовано необхідність відкриття відомостей про ідентифікуючі ознаки спеціальних технічних засобів, призначених для негласного отримання інформації.
		Так само статті 104, 105, 107, 252, 266, 271 КПК України не містять вимог щодо зазначення у протоколах технічних характеристик обладнання і працівників оперативного підрозділу, які встановлювали на особу заявника та знімали з нього спеціальне обладнання, а також відомостей про маршрут заявника до місця події, а тому посилання на ці обставини як на підставу для визнання відповідних доказів недопустимими є необґрунтованим.
		У цьому провадженні здійснювались, зокрема, аудіо- та відеоконтроль за особою, в результаті чого були отримані відповідні електронні файли. За результатами вивчення цих файлів стороною обвинувачення було складено відповідні протоколи, зміст яких відповідає згаданим вище вимогам КПК України.
		Щодо протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25.10.2019, 09.12.2019 та 10.12.2019, то в них також відображені фактичні дані щодо ходу процесуальних дій, які мають значення для кримінального провадження, та надають можливість зрозуміти перебіг їх проведення. Відомості, які на думку захисту, мають міститись у протоколі, зокрема, щодо маршруту пересування заявника, не впливають на достовірність здобутих фактичних даних. Яке значення мають відомості, наведені стороною захисту та як вони можуть вплинути на обставини, що підлягають доказуванню у цьому провадженні, сторона захисту не пояснила.
		За таких обставин, відсутність у відповідних протоколах відомостей, про які вказує сторона захисту, узгоджується із положеннями чинного законодавства і не зумовлює визнання результатів такої НСРД недопустимими доказами (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС від 20 травня 2020 року у справі №585/1899/17 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19).
		Безпідставними, є також доводи про недопустимість результатів НСРД через відсутність у понятих та заявника доступу до державної таємниці. Чинне законодавство не містить вимог щодо залучення до участі в проведенні НСРД лише осіб, які мають право доступу до державної таємниці. До того ж, в процесуальних документах з відомостями про НСРД, які підлягали засекреченню (постанови, ухвали слідчих суддів, протоколи), не міститься підписів заявника або понятих щодо ознайомлення з цими матеріалами, а присутність понятих під час проведення контролю за чиненням злочину взагалі не передбачена положеннями чинного законодавства (аналогічна позиція відображена у постановах ККС ВС від 05 серпня 2020 року у справі № 700/361/17 та від 24 вересня 2020 року у справі № 758/689/19).
		Не є переконливим також і посилання на незаконність походження грошових коштів, шо використовувались при проведені контролю за вчиненням злочину, як на істотне порушення вимог процесуального закону. По-перше, джерело походження грошових коштів, що використовуються при проведенні НСРД, законодавчо не визначено, по-друге, їх надання заявником не суперечить вимогам ст. 271, 273 КПК України і не спричиняє істотного порушення прав обвинуваченого, а по-третє, саме по собі не впливає на результати відповідної слідчої дії. До того ж, належність чи неналежність відповідних грошових коштів органу досудового розслідування не входить до обсягу обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України.
		Таким чином, факт надання заявником власних грошових коштів для проведення відповідної НСРД не свідчить про її незаконність в цілому, а лише може вплинути на оцінку характеру дій такого заявника при вирішенні питання про наявність провокації.
		Щодо порядку залучення заявника ОСОБА_10 до проведення контролю за вчиненням злочину, суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до положень ч. 6 ст. 246 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися інші особи. У контексті вказаної норми заявник ОСОБА_10 є іншою особою, яка за рішенням слідчого чи прокурора могла бути залучена до проведення контролю за вчиненням злочину. При цьому, положеннями даної статті не передбачено необхідності винесення слідчим/прокурором окремої постанови щодо такого залучення. КПК України загалом не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, викладалося у формі постанови, оскільки за змістом ч. 3 ст. 110 КПК України постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом або коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Відповідно, відсутність у даному випадку рішення про залучення ОСОБА_10 до проведення НСРД, викладеного письмово у формі постанови, не суперечить положенням кримінального процесуального законодавства, а тому доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними.
		Так само законодавством не передбачено і подання особою, що залучається до проведення НСРД, письмової заяви про надання згоди на участь у таких діях. До того ж сам факт участі ОСОБА_10 у проведенні контролю за вчиненням злочину, який він підтвердив під час судового розгляду, свідчить про його добровільну згоду на таку участь (аналогічні висновки містяться у постановах ККС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 738/689/19 та від 19 лютого 2020 року у справі № 295/7911/18). Крім того, судом окремо досліджено письмову згоду ОСОБА_10 на обмеження в добровільному порядку його конституційних прав, у зв`язку із проведенням стосовно нього НСРД.
		Інші зауваження сторони захисту носять формалістичний характер і не ставлять під сумнів законність проведених дій. Крім того, стороною захисту не обґрунтовано, яким чином окремі формальні недоліки призводять до істотного порушення прав та свобод людини, а тому, з огляду на положення ст. 87 КПК України, вони не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими.
		Щодо результатів освідування.
		Сторона обвинувачення обґрунтовує факт одержання ОСОБА_7 грошових коштів від ОСОБА_10 також результатами освідування, проведеного 29 жовтня 2019 року, під час якого було зроблено змиви з правої та лівої рук обвинуваченого.
		За змістом ст. 241 КПК України освідування - це слідча дія, що полягає в огляді підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Вказана слідча дія здійснюється на підставі постанови прокурора, яка перед початком її проведення пред`являється особі, що підлягає освідуванню. Про проведення освідування складається протокол, в якому зазначається час і місце освідування особи, відомості про понятих, хід і результати освідування, доповнення та зауваження щодо проведення цієї слідчої дії.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що процедура освідування обвинуваченого була проведена за його добровільною згодою, в присутності двох понятих, із забезпеченням повної відеофіксації і попереднім роз`ясненням прав учасникам такої слідчої дії, а також на підставі постанови прокурора, яка була пред`явлена ОСОБА_7 перед початком освідування.
		Враховуючи, що стороною обвинувачення проводився контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, під час якого використовувались заздалегідь помічені спеціальною хімічною речовиною грошові кошти, то у прокурора були фактичні підстави для винесення постанови про освідування з метою виявлення відповідних слідів кримінального правопорушення - нашарування вказаної спеціальної хімічної речовини на тілі та/або одязі ОСОБА_7 .. З цих підстав виправданим видається виготовлення відповідної постанови до початку проведення огляду місця події.
		Щодо інших зауважень сторони захисту.
		У своїх запереченнях і зауваженнях сторона захисту зазначала про ряд інших недоліків і порушень, допущених стороною обвинувачення при проведенні слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні, які, на переконання суду, не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення для ухвалення остаточного рішення у цій справі. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції хоча і зобов`язують суди обґрунтовувати свої рішення, однак не вимагають детальної відповіді на кожен з аргументів сторін. Згідно з позицією ЄСПЛ, рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті і що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи. При цьому, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (правові позиції, викладені у рішеннях у справах «Boldea v. Romania», § 30; «Моrеіrа Ferreira v. Portugal (№ 2)», § 84; «S.C. IMH Suceava S.R.L. v. Romania», § 40); «Ruiz Torija v.Spain», § 29; «Серявін та інші проти України», § 58) [23].
		Окрім цього, вже у судових дебатах адвокат ОСОБА_9 стверджував, що прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 не виконав приписи ч.5 ст.36, ч.7 ст.214, ч.1 ст.216 КПК України, а саме після внесення відомостей до ЄРДР невідкладно, але не пізніше наступного дня після початку кримінального провадження, не передав наявних у нього матеріалів до належного органу досудового розслідування з дотриманням правил підслідності. Натомість на початковому етапі розслідування прокурор самостійно ініціював, призначив і доручив проведення НСРД, що є підставою для визнання отриманих за результатами цих слідчих дій доказів недопустимими. 
		Вирішуючи питання, чи є недопустимими докази, отримані внаслідок проведення досудового розслідування самостійно прокурором без створення слідчої групи, суд виходить з такого.
		Недопустимими є докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (пункт2 частини3 статті 87 КПК).
		Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР (частина1 статті214КПК). Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (частина7 статті214КПК).
		Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема: (1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК; (2)у необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК; (3)доручати проведення слідчих(розшукових)дій та НСРД відповідним оперативним підрозділам; (4)приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК; (5)самостійно подавати слідчому судді клопотання про проведення НСРД (пункти1, 4, 5, 9 частини2 статті36КПК).
		Проведення стосовно посадової (службової) особи слідчих дій, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення.
		Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (частина4 статті246КПК). Аудіо-, відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді (стаття260КПК).
		З підстав, викладених вище вбачається, що закон допускає процесуальну активність прокурора у кримінальному провадженні в частині самостійного проведення слідчих дій, а в окремих випадках визначає його як суб`єкта з виключними процесуальними повноваженнями щодо вчинення окремих процесуальних дій чи прийняття певних процесуальних рішень. Процесуальна активність прокурора повинна визнаватись неправомірною лише у разі, коли комплекс слідчих дій, проведений прокурором, настільки значний за обсягом, що це нівелює таку конституційну функцію прокуратури як нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (досудове розслідування проведене прокурором призвело до фактичної відсутності нагляду, як необхідного правового механізму контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування) та не викликана необхідністю, яку можна розумним чином пояснити.
		Процесуальними документами, які знаходяться у кримінальному провадження доведено перебування матеріалів кримінального провадження у прокурора та направлення їх до органу досудового розслідування пізніше наступного дня з моменту реєстрації ним кримінального провадження. Однак це жодним чином не вплинуло та не впливає на достовірність отриманих доказів, а також не підриває загальну справедливість судового розгляду в розумінні Конвенції.
		Крім цього, враховуючи стислі строки можливої зустрічі ОСОБА_10 з ОСОБА_7 та потребу у проведенні невідкладних слідчих дій, витрачання часу на фактичне передання матеріалів кримінального провадження до органу досудового розслідування та очікування прокурором початку проведення відповідної перевірки повідомлених обставин слідчими, могло призвести до безповоротної втрати доказів у кримінальному провадженні.
		При цьому основні слідчі дії (за виключенням невідкладних та тих, вчинення яких належить до виключної компетенції прокурора) проводились слідчими або за відповідним дорученням працівником оперативного підрозділу, а тому не вбачається проведення прокурором самостійно досудового розслідування до такого рівня, що це поставило під сумнів ефективність та здійснюваність прокурорського нагляду.
		Вимоги частини7 статті214 КПК не забороняють проводити досудове розслідування прокурору. Її мета забезпечити невідкладність початку досудового розслідування. У цьому випадку прокурор невідкладно розпочав досудове розслідування самостійно, що відповідає статті36КПК. З наведеного слідує, що прокурор для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень не вчиняв жодних процесуальних дій поза своїми повноваженнями, передбаченими КПК. З цих підстав суд відхиляє наведений вище довід захисту щодо недопустимості доказів.
		Таким чином, суд оцінив та надав вичерпні відповіді на усі вагомі аргументи сторони захисту.
		Висновки суду щодо кваліфікації злочину інкримінованого ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 368 КК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Суду доведено, що ОСОБА_7 на момент подій працював відповідно до наказу №48/к від 23.12.2015 на посаді старшого інспектора відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району Комунальної установи «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради. 
		Відповідно до статті 2 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно- розпорядчих та консультативно дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Відповідно до статті 3 Закону України « Про службу в органах місцевого самоврядування», посадами в органах місцевого самоврядування є: - виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; - виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;-посади на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі або за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. У відповідності до статей 14 та 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», в органах місцевого самоврядування встановлюються категорії посад та відповідні ранги.
		Проаналізувавши вищенаведені вимоги діючого законодавства України, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_7 , посадову Інструкцію старшого інспектора КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 не є посадовою особою органу місцевого самоврядування, оскільки не призначався на посаду розпорядженням Одеського міського голови, йому не встановлювався ранг та категорія посадової особи органу місцевого самоврядування, він не проходив процедуру призначення на посаду на конкурсній основі, не має повноважень щодо здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій. ОСОБА_7 , як старший інспектор КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради» не виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції за спеціальними повноваженнями, інших повноважень не має. 
		Так, у відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України та п. 1 Примітки до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 3, ст. 22, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є посадові або службові особи, на яких постійно чи тимчасово покладено виконання функцій держави, які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності. Вказаним особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Зазначені особи зобов`язані вживати невідкладно заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди визначені ст. 24 цього Закону.
		Диспозицією частини 3 статті 368 КК України визначено кримінальну відповідальність, зокрема, за одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаної з вимаганням неправомірної вигоди.
		Суб`єкт зазначеного кримінального правопорушення спеціальний, ним є службова особа, яка займає відповідальне становище, форма вини - прямий умисел.
		ОСОБА_7 не був представником влади та службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, тому з врахуванням положень п. «в» ч.1 ст.3, ст.22, ч.1 ст. 65 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за цією ознакою не відносився до категорії службових осіб, зазначених у п. 1 Примітки до ст. 364 КК України.
		Поруч з цим, у пред`явленому ОСОБА_7 обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України зазначено, що останній вимагав та отримав для себе від ОСОБА_10 неправомірну вигоду за не вчинення дій, з використанням наданого йому службового становища, а саме невжиття заходів реагування направлених на демонтаж тимчасового об`єкту торгівлі, у якому свою діяльність здійснює ОСОБА_10 ..
		Однак, доказів кваліфікуючої ознаки ч. 3 ст. 368 КК України "поєднане з вимаганням неправомірної вигоди" стороною обвинувачення, суду не надано. Свідок ОСОБА_10 стверджував у суді, що ОСОБА_7 запропонував йому свою допомогу у оформленні технічного паспорту на об`єкт торгівлі останнього, розташований за адресою: АДРЕСА_3 а також у оформленні договору з Управлінням, який надає дозвіл на торгівлю з подальшим оформленням права власності на об`єкт торгівлі. Свідок ОСОБА_10 заперечував вимагання хабаря з боку ОСОБА_7 за невжиття заходів щодо демонтажу об`єкта торгівлі.
		Дані покази підтверджуються і протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.12.2019 та від 10.12.2019. на яких зафіксовані діалоги ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які відбувалися 22.10.2019 о 13.09 год., 23.10.2019 о 16.55 год., 24.10.2019 о 11.22 год., 25.10.2019 о 16.58 год., 29.10.2019 о 12.54 год.. 
		Інших належних і допустимих доказів вимагання - немає.
		Згідно тексту обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», тобто будучи службовою особою в підпорядкованих структурних органах Одеської міської ради, використовуючи надане йому службове становище, 29.10.2019 приблизно о 13.40 годині, перебуваючи на території торгівельного об`єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює свою діяльність ОСОБА_10 , вимагав та отримав для себе від останнього, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу НБУ по відношенню до гривні становить 75 180 (сімдесят п`ять тисяч сто вісімдесят) гривень, за не вчинення дій, з використанням наданого йому службового становища, а саме невжиття заходів реагування направлених на демонтаж тимчасового об`єкту торгівлі, у якому свою діяльність здійснює ОСОБА_10 ..
		При цьому, які саме заходи реагування направлені на демонтаж тимчасового об`єкту торгівлі, у якому свою діяльність здійснює ОСОБА_10 , мав би здійснити обвинувачений ОСОБА_7 , займаючи посаду головного інспектора відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі, виконуючи свої посадові обов`язки, стороною обвинувачення суду не наведено. Відсутнє таке обґрунтування і у формулюванні обвинувачення, пред`явленому ОСОБА_7 .. 
		Як вказувалося вище у мотивувальній частині вироку до посадових обов`язків старшого інспектора відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради» ОСОБА_7 , у відповідності до дослідженої під час судового розгляду кримінального провадження посадової інструкції, затвердженої директором вказаної установи 01.01.2019, відносяться:
		- здійснення моніторингу тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі, за результатами якого складає акти ; 
		- участь в складанні актів обстеження тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі посадовими особами управління розвитку споживчого ринку та захисту праву споживачів Одеської міської ради;
		- вручення вимог (приписів) про усунення порушень правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та чинного законодавства (п. 2.8.);
		- вручення приписів про демонтаж тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі (п. 2.9.);
		- надання даних юридичному сектору для підготовки проектів рішень виконавчого комітету Одеської міської ради з демонтажу тимчасових споруд; ;
		- готування проектів наказів начальника особами управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради з демонтажу елементів вуличної торгівлі (п. 2.11.);
		- систематизація даних з обліку тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі (п. 2.12.);
		- складання протоколів про адміністративні правопорушення в порядку, передбаченому КУпАП;
		- приймання участі у демонтажу тимчасових споруд та елементів вуличної торгівлі на території міста ;
		Таким чином аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, якими обґрунтовувалось обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: документи, які регламентують службові повноваження ОСОБА_7 (наказ директора КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради» № 48/к від 23.12.2015 та посадову інструкцію старшого інспектора відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніціпальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», затверджену директором вказаної установи 01.01.2019), а також інші письмові докази у справі, а саме: протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.12.2019 щодо проведення на підставі ухвали слідчого судді Одеського апеляційного суду № 7528т від 16.10.2019 аудіо-, відеоконтролю за ОСОБА_7 та ОСОБА_10 та місцем їх перебування з додатком до нього, де зафіксовано діалог ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , що відбувся у приміщенні торгівельного об`єкту, розташованого у АДРЕСА_3 , 24.10.2019 о 11.47 год. та відеозапис цієї зустрічі, протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.12.2019 щодо проведення на підставі ухвал слідчого судді Одеського апеляційного суду № 7527т від 16.10.2019 та № 7528т від 16.10.2019 зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру (телекомунікаційної мережі «Київстар») НОМЕР_14 , що належить ОСОБА_10 та з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру (телекомунікаційної мережі «Київстар») НОМЕР_15 , що належить ОСОБА_7 , з додатком до нього, на яких зафіксовані діалоги ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які відбувалися 22.10.2019 о 13.09 год., 23.10.2019 о 16.55 год., 24.10.2019 о 11.22 год., 25.10.2019 о 16.58 год., 29.10.2019 о 12.54 год.. та показання потерпілого ОСОБА_10 , допитаного у судовому засіданні, який показав суду, що ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_10 свою допомогу у оформленні права власності на об`єкт торгівлі останнього, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , з подальшим вирішенням питання відведення земельної ділянки. При цьому свідок підтвердив суду, що ОСОБА_7 не вимагав від нього грошових коштів за невжиття заходів щодо демонтажу об`єкта торгівлі та не погрожував можливістю настання шкідливих наслідків для ОСОБА_10 у випадку їх не надання, не встановлено, що старший інспектор відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніціпальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», мав повноваження щодо вжиття заходів реагування, направлених на демонтаж тимчасового об`єкту торгівлі, у якому свою діяльність здійснював ОСОБА_10 , утім використовуючи своє службове становище міг не вживати вказані заходи, вимагаючи та отримавши при цьому неправомірну вигоду.
		Як виходить з матеріалів кримінального провадження, досліджених у судовому засіданні, оформлення правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості, не відноситься до компетенції відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», та не входить до посадових обов`язків старшого інспектора вказаного відділу.
		Крім того, аналізуючи положення вимог Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», Закон України від 06.09.2005 № 2807-VI «Про благоустрій населених пунктів», Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», Рішення Одеської міської ради від 09.10.2013 № 3961-VI «Про розгляд подання заступника прокурора міста Одеси від 19.07.2013 № 07/1-7690вх13 про скасування рішення Одеської міської ради від 18.07.2013 № 3646-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у місті Одесі», Регламент взаємодії виконавчих органів Одеської міської ради з питань розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в м. Одеса від 31.08.2015 № 59/19/05-06/31ОД, встановлено, що укладання договору на право користування місцями для розташування малих архітектурних форм та тимчасових споруд відноситься до виключної компетенції управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
		Згідно зі статтею 21 Закону України « Про благоустрій населених пунктів», МАФ віднесений до елементів благоустрою. Саме цим законом, а також Постановою КМУ №548 від 25.05.2011 регулюються правові і економічні відносини між підприємцем та місцевою владою в особі міської /сільської рад. Видачу дозвільної документації на МАФ у тому числі на оренду земельної ділянки проводять місцеві органи управління. Згідно зі статтею 16 також Постанови КМУ №548 від 25.05.2011 забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торгівельні лотки, павільйони, кіоски. Підприємці, які порушили законодавство в сфері благоустрою населених пунктів ( в тому числі на підставі незаконного розміщення МАФів), виплачують штраф у розмірах рівних фактичним витратам на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об`єкта благоустрою або навколишнього середовища ( стаття 42 Закону). Демонтувати МАФи, які не мають відповідного дозволу на роботу, уповноважені виключно міські або районні служби благоустрою. Демонтаж відбувається у наступному порядку: уповноважений орган складає припис і протокол, в яких зазначається геометричні розміри об`єкта, описується його зовнішній вигляд ( копія надається власнику МАФу); об`єкт опечатується, що гарантує збереження продукції та іншого майна, що знаходиться в ньому; якщо власник об`єкту не має наміру оскаржити вказане рішення в суді, то він заплатить адміністративний штраф, після чого МАФ демонтують. 
		Тобто, протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог законодавства у сфері благоустрою складається одночасно з приписом, який може бути оскаржений до суду. Однак, ОСОБА_7 , відповідно до своїх посадових обов`язків не наділений повноваженнями щодо складання таких документів. 
		Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації. 
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дія цього Закону поширюється на відносини , що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене не території України, та обтяжень таких прав. Відповідно до ст.5 ч.4 Закону не підлягають державній реєстрації речові права на малі архітектурні форми, тимчасові некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливо без їх знецінення та зміни призначення. Відповідно до ст.6 Закону до суб`єктів державної реєстрації прав належать: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (Київська, Севастопольська міські районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону, у разі прийняття відповідною радою такого рішення. Відповідно до Закону України «Про розміщення малих архітектурних форм (мафів), мала архітектурна форма (маф) для здійснення підприємницької діяльності - тимчасова, яка правило одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструктивних матеріалів без влаштування фундаменту та стаціонарного підключення до інженерних мереж. 
		Враховуючи вищенаведене, слід дійти до висновку, що право власності на мафи не підлягає державній реєстрації, а тому і повноваження ОСОБА_7 , який отримав від ОСОБА_10 грошові кошти, у тому числі і за реєстрацію права власності на об`єкт торгівлі, відсутні. За своїми посадовими обов`язками не є ОСОБА_7 і суб`єктом державної реєстрації прав. 
		Таким чином, за результатами судового розгляду справи не доведено суб`єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що інкриміновано ОСОБА_7 , а саме те, що останній є службовою особою, яка займає відповідальне становище, та не встановлено, які умови створив головний спеціаліст відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніціпальна служба розвитку торгівлі ОМР» ОСОБА_7 , за яких ОСОБА_10 змушений був погодитись та дати йому неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та інтересів, та які заходи мали вживатись до ОСОБА_10 в разі відмови давати неправомірну вигоду.
		Проаналізувавши наявні докази, суд вважає, що сторона обвинувачення помилково витлумачила функціональні повноваження ОСОБА_7 , що призвело до висновків, які суперечать фактичним обставинам справи.
		Згідно вимог чинного законодавства ОСОБА_7 за жодних умов не міг вжити будь-яких заходів щодо здійснення демонтажу тимчасової споруди, оскільки це не входило у його повноваження. 
		Враховуючи зазначене, об`єктивна можливість вчинення особисто ОСОБА_7 дій, спрямованих на демонтаж тимчасової споруди - відсутня, оскільки такі питання не належали до його компетенції.
		Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 квітня 2002 року N 5 "Про судову практику у справах про хабарництво" відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Таким чином, суду не доведено виконання чи невиконання конкретних дій, які ОСОБА_7 міг або повинен був виконати з використанням наданої йому влади, покладених на нього організаційно-розпорядчих обов`язків, або таких, які він не уповноважений був вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами міг вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Тобто, не доведена частина об`єктивної сторони ч. 3 ст. 368 КК України, адже не встановлено з використанням якої наданої влади чи службового становища мав діяти ОСОБА_7 заради одержання неправомірної вигоди.
		Детально вивчивши усі надані сторонами докази впродовж тривалого судового розгляду, суд робить висновок, що в діях ОСОБА_7 наявний склад іншого злочину - шахрайства шляхом зловживання довірою.
		Фактично, ОСОБА_7 не міг вирішити проблеми ОСОБА_10 через відсутність можливостей і повноважень. Але він, зловживаючи довірою зі ОСОБА_10 обіцяв допомогти йому оформити право власності на об`єкт, в якому ОСОБА_10 здійснював торгівлю, з подальшим відведенням земельної ділянки. ОСОБА_7 не заперечує, що велись розмови між ним і ОСОБА_10 з приводу надання допомоги ОСОБА_10 з його боку у вирішенні питань щодо оформлення права власності на об`єкт, у якому свою підприємницьку діяльність здійснював ОСОБА_10 , він мав допомогти у пошуку інженера, для виготовлення технічного паспорту, знайти спеціаліста з питань землеустрою. 
		Тож, ОСОБА_7 не маючи для цього повноважень, через довірливі відносини зі ОСОБА_10 з огляду на його посаду у відділі розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі», створив вигляд допомоги ОСОБА_10 в оформленні документів, що підтверджують право власності на торгівельний об`єкт та договору на право користування місцями для розташування малих архітектурних форм та тимчасових споруд. Що є якраз складом злочину, передбаченого ст. 190 КК України, - шахрайство.
		Шахрайство підтверджується окрім показів усіх учасників, ще і багаточисельними іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду, які надала сторона обвинувачення і які є належними та допустимими.
		Зафіксовано факт зустрічі ОСОБА_7 і ОСОБА_10 в момент передачі коштів. ОСОБА_7 затримано на місці злочину. В результаті контролю за вчиненням злочину, всі кошти було помічено, а потім ці ж помічені кошти вилучені у ОСОБА_7 (всі ці прямі докази детально аналізувались вище).
		Відповідно до висновку № 19-7435 криміналістичної експерти спеціальних хімічних речовин по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019160000000539, складеного 22.11.2019 року, відповідно до якого на наданих на дослідження грошових купюрах загальною сумою 3000 доларів США , а саме КВ80829985D, HB 94720856 I, НА 25655006 В, КК66887895 А, КК 16885460 С, KG 38392518 А, НВ 54195157 R, KB39961470G, КВ 66727862 Е, FF 46079203 В, КВ 68320192 Р, КК 77705139 В, FL12870278 В, КВ 06040249 J, КВ 03400440 М, FL 24436968 A, KF 31685736 D, НВ 74711602 L, KL 45248517 А, КК 42907049 В, KL 78053123 А, DB71495262C, FF 71442273 В, FB 53219126 В, АВ 97488959 Е, НЕ) 63855891 В, КВ28981821 I, FF 60000343 В, НВ 88305873 F, КВ 98530409 G, на чоловічій сумці чорного кольору, вилучених під час проведення особистого обшуку 29.10.2019 ОСОБА_7 , на ватних тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_7 , здійсненими під час освідування, та на аркуші паперу, який знаходився в конверті з контрольним зразком спеціальної хімічної речовини, є спецбарвник (сліди спецбарвника, відповідно) - люмінесцентний порошок. Спец барвник (люмінесцентний порошок), виявлений на вище перелічених грошових купюрах, на чоловічій сумці чорного кольору, вилучених під час проведення особистого обшуку 29.10.2019 ОСОБА_7 , спецбарвник (люмінесцентний порошок), сліди якого виявлено на ватних тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_7 , здійсненими під час освідування, та спецбарвник (люмінесцентний порошок) на аркуші паперу, який знаходиться в конверті з контрольним зразком спеціальної хімічної речовини, мають загально родову приналежність. 
		Досліджені у ході проведення вказаної експертизи грошові кошти, 30 купюр з відповідними номерами та серіями, які вилучено у ОСОБА_7 , досліджено експертом, після чого приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу.
		При цьому, встановлено відповідність номерів та серій купюр відомостям, зазначеним у протоколі вилучення та вручення грошових купюр від 29.10.2019, протоколі ідентифікації ( помітки) грошових коштів від 29.10.2019 та протоколі огляду місця події від 29.10.2019.
		Шахрайство (ст. 190 КК України) - це форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
		При цьому шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов`язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди, внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб.
		Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм. Це означає, що шахрайство передбачає такий перехід певного предмета у володіння винного, який дозволяє йому реально здійснити хоча б первісне розпорядження. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення шахрайства, що відповідає правовій позицій Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 27 лютого 2018 року у справі N 541/440/15-к.
		Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння грошима ОСОБА_10 отримавши грошові кошти від ОСОБА_10 , він пішов до свого автомобілю, грошові кошти на момент затримання знаходилися у ОСОБА_7 ..
		За таких обставин, суд згідно загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівність перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження, повно і неупереджено, дослідивши усі надані докази, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, зробив висновок, що ОСОБА_7 винен у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
		Оскільки кваліфікація злочину за ч. 3 ст. 368 КК України була помилковою, суд, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заради ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, скористався правом, наданим ч. 3 ст. 337 КПК України, і перекваліфікував кримінальне правопорушення на ч. 1 ст. 190 КК України, пом`якшивши становище обвинуваченого ОСОБА_7 .. 
		Висновки суду щодо призначення покарання.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 і ст. 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення , який згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, який раніше не судимий, згідно характеристик ОСОБА_7 характеризується виключно позитивно, на диспансерному обліку в лікаря нарколога і психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню доньку 2022 року народження, продовжує працювати на посаді старшого інспектора КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради». 
		Судом враховується, що ОСОБА_7 в ході розгляду кримінального провадження не визнавав своєї вини у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення. 
		Судом не встановлено обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 .. 
		Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що справедливим буде призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді обмеження волі, яке забезпечить досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, кримінальним проступком.
		Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності через три роки у разі вчинення кримінального проступку.
		Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України - особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		Ураховуючи, що з дня вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, минуло більше трьох років, а також з огляду на відсутність в ході судового розгляду клопотань від учасників судового провадження про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України на підставі положень ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Щодо процесуальних витрат під час закриття провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, суд дійшов наступних висновків.
		Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави. 
		Арешти, накладені на майно, - скасувати. Питання речових доказів вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 100, ст. 124, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. 
		Відповідно до положень ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Речові докази: 
		- грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 30 купюр на суму 3 000 доларів США з наступними серійними номерами: KB80829985 D; НВ 947720856 I; НА 25655006 В; КК 66887895 А; КК16885460 С; KG38392518 А; НВ 54195157 R; КВ 39961470 G; КВ 66727862 Е; FF46079203 В; КВ 68320192 Р; КК 77705139 В; FL1287027 В; КВ 06040249 J; КВ 03400440 М; FL24436968 А; KF31685736D; НВ 74711602L; KL45248517 А; КК 42907049 В; KL78053123 А; DB71495262 С; FF71442273 В; FB53219126 В; АВ 97488959 Е;HD63855891 В; КВ 28981821 I;FF60000343 В; НВ 88305873 F;КВ 98530409 G - повернути ОСОБА_10 ;
		- грошові кошти номіналом 500 гривень, у кількості 8 купюр, на суму 4 000 гривень; грошові кошти номіналом 200 гривень, у кількості 6 купюр, на суму 1 200 гривень; банківська картка «Південний Банк» № НОМЕР_3 ; банківська картка «Південний Банк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Укргазбанк» № НОМЕР_5 ; посвідчення КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі ОМР» НОМЕР_18 на ім`я ОСОБА_7 ; слот для сім картки «Київстар» № НОМЕР_7 ; Мобільний телефон «Айфон 10», ІМЕІ НОМЕР_8 , з сім-карткою НОМЕР_16 ; аркуш паперу з рукописними записами «адреси та цифри»; слот для сім-картки; аркуші паперу формату А4 з надрукованим текстом, а саме різноманітні документи на 140 аркушах; флеш-накопичувач «SPSilicon Power 32 GB», в корпусі чорного кольору; флеш-накопичувач «Team Group 8GB», в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Nokia, model 206», IMEI - НОМЕР_11 , IMEI 2 НОМЕР_17 , з сім-карткою; аркуші паперу скріплені між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 12 аркушах; аркуші паперу скріплені між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 11 аркушах; аркуші паперу скріплені між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 16 аркушах; аркуші паперу скріплені між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 23 аркушах; мобільний телефон «Samsung, s/nНОМЕР_13» - повернути ОСОБА_7 
		- цифровий USB-накопичувач інформації в корпусі чорного кольору «SP 32 GB»; системний блок персонального комп`ютера, в корпусі чорного кольору «LogicPower» на боковій стороні якого, ліворуч, наклеєно папір білого кольору, на якому міститься рукописний текст, наступного змісту: «КУ 10240013»; фото-фіксація, список СПД, з чорновими записами на 29 аркушах; копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та інші копії документи на об`єкти нерухомого майна, на 19 аркушах; вимога (припис) з підписами, однак незаповнені, на 20 аркушах; вимога (припис) про демонтаж елементу вуличної торгівлі з відтисками печатки та підписами, у кількості 38 штук, на 1 аркуші кожна; незаповнені повідомлення з відтисками печатки та підписами, на 15 аркушах; незаповнені повідомлення з відтисками печатки, на 1 аркуші кожне, в кількості 14 штук; копія списків СПД, з фотознімками на 44 аркушах; копія протоколу № 010852 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП від 23.05.2019 з повісткою на 24.06.2019; акт обстеження тимчасової споруди; акти обстеження елементу вуличної торгівлі СПД, корінці вимог та фото фіксація до них на 1 аркуші кожен, у кількості 13 одиниць; копія протоколу № 010920 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП від 20.08.2019, на 2 аркушах; фото-фіксація та відривні талони на 20 аркушах; акт обстеження та відривний талон у кількості 5 штук, на 1 аркуші кожний; зошит в твердій обкладинці із фотографією соняшника, в якому містяться записи щодо прибуття співробітників на роботу, із зазначенням прізвища, дати та часу прибуття, а також підписи; рішення ОМР № 4254-VII від 30.01.2019; наказ № 48/К від 23.12.2015 про призначення ОСОБА_7 на посаду; посадова інструкція головного спеціаліста відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району; штатний розпис КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради» - повернути КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради»; 
		- транспортний засіб марки «Volkswagen Touareg», д/н НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_10 , ключ з брелком - сигналізацією від транспортного засобу «Volkswagen Touareg», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_6 на «Volkswagen Touareg», д/н НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_6 на «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; ключ з брелком-сигналізацією від транспортного засобу «Volkswagen Touareg», який переданий на відповідальне зберігання власнику, вважати повернутим за належністю.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.10.2019 року на майно яке було вилучене:
		І) Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_7 : 
		1. грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 30 купюр на суму 3 000 доларів США з наступними серійними номерами: KB80829985 D; НВ 947720856 I; НА 25655006 В; КК 66887895 А; КК16885460 С; KG38392518 А; НВ 54195157 R; КВ 39961470 G; КВ 66727862 Е; FF46079203 В; КВ 68320192 Р; КК 77705139 В; FL1287027 В; КВ 06040249 J; КВ 03400440 М; FL24436968 А; KF31685736D; НВ 74711602L; KL45248517 А; КК 42907049 В; KL78053123 А; DB71495262 С; FF71442273 В; FB53219126 В; АВ 97488959 Е;HD63855891 В; КВ 28981821 I;FF60000343 В; НВ 88305873 F;КВ 98530409 G.
		2. грошові кошти номіналом 500 гривень, у кількості 8 купюр, на суму 4 000 гривень;
		3. грошові кошти номіналом 200 гривень, у кількості 6 купюр, на суму 1 200 гривень;
		4. банківську картку «Південний Банк» № НОМЕР_3 ;
		5. банківську картку «Південний Банк» № НОМЕР_4 ;
		6. банківську картку «Укргазбанк» № НОМЕР_5 ;
		7. посвідчення КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі ОМР» НОМЕР_18 на ім`я ОСОБА_7 ;
		8. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_6 на «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
		9. слот для сім картки «Київстар» № НОМЕР_7 ;
		10. ключ з брелком-сигналізацією від транспортного засобу «Volkswagen Touareg»;
		11. Мобільний телефон «Айфон 10», ІМЕІ НОМЕР_8 , з сім-карткою НОМЕР_16 .
		ІІ) Під час проведення обшуку транспортному засобі «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_10 :
		1. аркуш паперу з рукописними записами «адреси та цифри»;
		2. слот для сім-картки;
		3. аркуш паперу формату А4 з надрукованим текстом, а саме різноманітні документи на 140 аркушах;
		4. флеш-накопичувач «SPSilicon Power 32 GB», в корпусі чорного кольору;
		5. флеш-накопичувач «Team Group 8GB», в корпусі чорного кольору;
		6. мобільний телефон «Nokia, model 206», IMEI - НОМЕР_11 , IMEI 2 НОМЕР_17 , з сім-карткою;
		7. аркуші паперу скріплені між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 12 аркушах;
		8. аркуші паперу скріплені між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 11 аркушах;
		9. аркуші паперу скріплені між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 16 аркушах;
		10. аркуші паперу скріплені між собою скорошивачем «Паспорт прив`язки» на 23 аркушах;
		11. мобільний телефон «Samsung, s/nНОМЕР_13»;
		12. транспортний засіб «VolkswagenTouareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_10 .
		ІІІ) Під час проведення обшуку робочого місця ОСОБА_7 , розташованого в службовому кабінеті № 703 в приміщенні КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради», за адресою: м. Одеса, вулиця Косовська, 2-Д:
		1. Цифровий USB-накопичувач інформації в корпусі чорного кольору «SP 32 GB»;
		2. Системний блок персонального комп`ютера, в корпусі чорного кольору «LogicPower» на боковій стороні якого, ліворуч, наклеєно папір білого кольору, на якому міститься рукописний текст, наступного змісту: «КУ 10240013»;
		3. Фото-фіксація, список СПД, з чорновими записами на 29 аркушах;
		4. Копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та інші копії документи на об`єкти нерухомого майна, на 19 аркушах;
		5. Вимога (припис) з підписами, однак незаповнені, на 20 аркушах;
		6. Вимога (припис) про демонтаж елементу вуличної торгівлі з відтисками печатки та підписами, у кількості 38 штук, на 1 аркуші кожна;
		7. Незаповнені повідомлення з відтисками печатки та підписами, на 15 аркушах;
		8. Незаповнені повідомлення з відтисками печатки, на 1 аркуші кожне, в кількості 14 штук;
		9. Копія списків СПД, з фотознімками на 44 аркушах;
		10. Копія протоколу № 010852 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП від 23.05.2019 з повісткою на 24.06.2019;
		11. Акт обстеження тимчасової споруди;
		12. Акти обстеження елементу вуличної торгівлі СПД, корінці вимог та фото фіксація до них на 1 аркуші кожен, у кількості 13 одиниць;
		13. Копія протоколу № 010920 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП від 20.08.2019, на 2 аркушах;
		14. Фото-фіксація та відривні талони на 20 аркушах;
		15. Акт обстеження та відривний талон у кількості 5 штук, на 1 аркуші кожний;
		16. Зошит в твердій обкладинці із фотографією соняшника, в якому містяться записи щодо прибуття співробітників на роботу, із зазначенням прізвища, дати та часу прибуття, а також підписи;
		17. Рішення ОМР № 4254-VII від 30.01.2019;
		18. Наказ № 48/К від 23.12.2015 про призначення ОСОБА_7 на посаду;
		19. Посадова інструкція головного спеціаліста відділу розвитку та експлуатації торгівлі Малиновського району;
		20. Штатний розпис КУ «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради».
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2019 року на нерухоме майно, яке перебуває у власності ОСОБА_31 , а саме на квартиру, загальною площею 34,7 метри квадратних, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий : ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...