Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/5559/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 05.06.2023. Зареєстровано: 06.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2023.
Дата набрання законної сили: 15.08.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 червня 2023 року Справа № 160/5559/23  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича  за участі секретаря судового засіданняДивнич Д.І. за участі:   представника позивача представника відповідача Валах О. не з`явився  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 531-п від 04.01.2023 року «Про завершення службового розслідування».
		Позовні вимоги обгрунтовані наступним:
		оскаржуваним наказом позивачу оголосили сувору догану;
		оскаржуваний наказ винесений на підставі проведеного службового розслідування;
		під час проведення службового розслідування позивача позбавили прав, які передбачені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України: позивач не був ознайомлений з наказом про проведення стосовно нього службового розслідування; був позбавлений прав військовослужбовця, стосовно якого провадиться службове розслідування; позивач не був належним чином ознайомлений із наказом військової частини НОМЕР_1 № 531-п від 04.01.2023 року «Про завершення службового розслідування»;
		застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як сувора догана нічим не обгрунтовано, є недоцільним та передчасним тому, що такому виду дисциплінарного стягнення передує два менш жорстких дисциплінарних стягнення  зауваження та догана;
		в оскаржуваному наказі безпідставно вказано, що позивач скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 172-15 та ч.2 ст. 172-16 КУпАП, оскільки матеріали службового розслідування не містять жодних доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності (відсутній протокол про адміністративне правопорушення та рішення суду у справі про адміністративне правопорушення).
		Ухвалою суду від 22.03.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребувано від відповідача докази та пояснення.
		Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовну з наступних підстав:
		за результатами проведеного відносно позивача службового розслідування встановлено, що позивач не виконав два накази командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/290622 та 77/290622, а саме: не провів службові розслідування;
		внаслідок зазначеної бездіяльності позивача суттєво вплинуло на військову дисципліну в підрозділі, призвело до безкарності солдатів, відносно яких позивач повинен був провести службове розслідування;
		позивач відмовився під час проведення відносно нього службового розслідування від надання будь-яких пояснень відносно не виконання двох наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/ НОМЕР_2 та 77/ НОМЕР_2 ;
		вид дисциплінарного стягнення, який обраний відносно позивача, повністю відповідає проступку, який вчинив позивач.
		Ухвалою суду від 26.04.2023 року повторно витребувано від відповідача пояснення та докази.
		Ухвалою суду від 24.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та клопотав про винесення окремої ухвали, оскільки представник позивача спотворив факти та надав суду неправдиві відомості, оскільки справа № 204/11823/22 не має відношення до оскаржуваного наказу та проведеного стосовно позивача службового розслідування. 
		Відповідач у судове засідання під час розгляду справи по суті вдруге не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений телефонограмами, які містяться у матеріалах справи.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.01.2023 року № 531-п «Про завершення службового розслідування» наказано службове розслідування вважати завершеним; за порушення вимог статей 11,12,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України  притягнути до дисциплінарної відповідальності заступника командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_1  оголосити сувору догану; …..враховуючи факт притягнення до дисциплінарної відповідальності та скоєння адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-15 та ч.2 ст. 172-16 КУпАП заступника командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 позбавити премії за грудень 2022 року та додаткової грошової винагороди за грудень 2022 року; заступнику командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 провести службові розслідування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/290622 та 77/290622 та у разі вбачання в діях порушників службової кримінального правопорушення  направити матеріали службового розслідування до спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил та Державного бюро розслідувань для прийняття правового рішення в порядку встановленому КПК України та внесення відомостей до ЄРДР відповідно до статей 214,216 КПК України та повідомити Донецький зональний відділ ВСП.
		Наказ обгрунтованим наступним:
		стосовно позивача проведено службове розслідування;
		позивач умисно не виконав накази командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/290622 та 77/290622 про проведення службових розслідувань та не направлення матеріалів до органу досудового розслідування, що суттєво вплинуло на військову дисципліну в підрозділі, що значно знизило його боєздатність;
		вказані дії позивача призвели до порушення військової дисципліни та порушив приписи статей 11,12,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
		Винесенню оскаржуваного наказу передувало проведення відносно позивача службове розслідування, яке призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.12.2022 року №444-п «Про призначення службового розслідування», копія якого міститься у матеріалах справи, та відповідно до якого проведення службового розслідування доручено заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення підполковнику ОСОБА_2 , строк проведення службового розслідування до 04.01.2023 року.
		У матеріалах справи міститься також копія акту службового розслідування відносно позивача, який затверджено 04.01.2023 року командиром військової частини НОМЕР_1 .
		У акті службового розслідування зазначено, що позивач не виконав два накази командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/ НОМЕР_2 та 77/ НОМЕР_2 , а саме: не провів службові розслідування; внаслідок зазначеної бездіяльності позивача суттєво вплинуло на військову дисципліну в підрозділі, призвело до безкарності солдатів, відносно яких позивач повинен був провести службове розслідування; позивач відмовився під час проведення відносно нього службового розслідування від надання будь-яких пояснень відносно не виконання двох наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/290622 та 77/ НОМЕР_2 ; також у акті службового розслідування довідково зазначено, що стосовно позивача 17.10.2022 року наказом № 340-п «Про призначення службового розслідування» командира військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування яким встановлено не виконання позивачем наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2022 року № 148/240722, від 26.07.2022 року № 161/260722, від 26.07.2022 року № 160/260722 та від 28.07.2022 року № 160/ НОМЕР_3 , що суттєво вплинуло на військову дисципліну в підрозділі, що значно понизило його боєздатність; вказані дії позивача призвели до порушення військової дисципліни та порушив приписи статей 11,12,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; позивач вчинив зазначені дії в умовах воєнного стану; запропоновано позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності  оголосити сувору догану, позбавити позивача премії за грудень 2022 року та додаткової грошової винагороди за грудень 2022 року; заступнику командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 провести службові розслідування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/290622 та 77/290622 та у разі вбачання в діях порушників службової кримінального правопорушення  направити матеріали службового розслідування до спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил та Державного бюро розслідувань для прийняття правового рішення в порядку встановленому КПК України та внесення відомостей до ЄРДР відповідно до статей 214,216 КПК України та повідомити Донецький зональний відділ ВСП.
		Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
		Військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України (ст. 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
		Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів (ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
		Згідно вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:
		свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;
		беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини.
		Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується копією посвідчення офіцера, наказом командира військово частини НОМЕР_1 від 21.03.2022 року № 23 та наказом командира військово частини НОМЕР_1 від 01.09.2022 року № 198, копії яких містяться у матеріалах справи.
		Таким чином, позивач повинен неухильно виконувати накази командирів.
		Судом під час розгляду справи встановлено, що наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/290622 та 77/290622 про проведення службових розслідувань позивача було зобов`язано провести відносно військовослужбовців службові розслідування. 
		Відповідач надав суду лише копію наказу військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року № 75/290622. Копію наказу від 29.06.2022 року № 77/290622 відповідач суду не надав, що підтверджується Актом від 24.04.2023 року № 266 відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ, яким зафіксовано відсутність додатку до відзиву на позовну заяву  наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 29.06.2022 року № 77/2900622.
		Також суд в ухвалі про відкриття провадження у справі від 22.03.2023 року та в ухвалі від 26.04.2023 року витребував двічі від відповідача копію наказу від 29.06.2022 року № 77/290622 та докази доведення до позивача наказів військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/290622 та 77/290622 про проведення службових розслідувань.
		Однак відповідач не виконав вимоги вказаних вище двох ухвал суду та не надав суду витребувані судом документи та пояснення.
		Згідно вимог ч.9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
		Відповідач не надав суду доказів ознайомлення (доведення до відома) позивача з наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/290622 та 77/290622.
		Оскільки відповідач не надав суду доказів ознайомлення позивача з наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2022 року №№ 75/290622 та 77/290622, то суд під час розгляду справи не може дійти до висновку про те, що позивач порушив обов`язок військовослужбовця: виконувати накази командирів (начальників), оскільки для того щоб виконати наказ командира військовослужбовець повинен бути ознайомлений з даним наказом командира.
		Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено, що позивач не порушив військову дисципліну.
		Отже, оскаржуваний наказ відповідача в частині застосованого до позивача дисциплінарного стягнення з не є законним та не є обгрунтованим, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Стосовно правомірності пункту 2 оскаржуваного наказу, у якому зазначено «…..враховуючи факт притягнення до дисциплінарної відповідальності та скоєння адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-15 та ч.2 ст. 172-16 КУпАП заступника командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 позбавити премії за грудень 2022 року та додаткової грошової винагороди за грудень 2022 року», то суд зазначає наступне.
		Отже, позивача оскаржуваним пунктом наказу позбавлено премії та додаткової грошової винагороди за грудень 2022 року та вказано, що позивач скоїв адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-15 та ч.2 ст. 172-16 КУпАП.
		Згідно ст. 221 КУпАП саме судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст. 172-15 та ч.2 ст. 172-16 КУпАП.
		Отже, тільки рішенням суду, яке набрало законної сили, громадянина України можна визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-15 та ч.2 ст. 172-16 КУпАП.
		Матеріали службового розслідування відносно позивача не містять рішень судів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 та ч.2 ст. 172-16 КУпАП.
		За вказаних обставин відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що позивача скоїв адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-15 та ч.2 ст. 172-16 КУпАП.
		Судом під час розгляду справи встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2022 року № 198 позивачу повинні виплачувати в т.ч. і щомісячну премію відповідно до особистого внеску в загальний результат служби у розмірі 159 % посадового окладу.
		Порядок преміювання військовослужбовців визначено розділом XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі  Порядок).
		Згідно пункту 4 розділу XVI Порядку при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
		у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
		у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
		у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
		у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління),- 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
		Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).
		Таким чином, у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) премія виплачується, однак лише у розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
		Згідно пункту 5 розділу XVI Порядку військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:
		за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
		за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;
		у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
		у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини;
		у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
		у разі відрахування з ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування;
		у разі неуспішного закінчення ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання;
		у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення.
		у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності;
		у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов`язана із загибеллю людей.
		Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У письмових поясненнях відповідача від 15.05.2023 року вказано, що відносно позивача винесено постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2023 року у справі № 204/11823/22 (копія якої міститься у матеріалах справи), якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП та накладено на позивача штраф. Однак вказана вище постанова суду надійшла до відповідача лише 10.05.2023 року, про що відповідач самостійно вказує у додаткових поясненнях від 15.05.2023 року.
		Оскільки постанова суду отримана відповідачем у травні 2023 року, то саме за цей місяць відповідач вправі позбавити позивача премії.
		За вказаних обставин відповідач протиправно позбавив позивача премії за грудень 2022 року на підставі п.2 оскаржуваного наказу.
		Суд зазначає, що порядок виплати додаткової грошової винагороди визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
		Пунктом 2-1 вказаної вище постанови передбачено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди.
		На момент прийняття оскаржуваного наказу порядок виплати військовослужбовцям додаткової винагороди визначався окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29, відповідно до п.9 якого до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. не включати військовослужбовців, які:
		беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
		проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном;
		добровільно здалися в полон  з дня захоплення в полон, оголошеного наказом командира (начальника);
		самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували  за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного з залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника);
		відбувають покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах  з дня початку відбування покарання, оголошеного наказом командира (начальника) до дня фактичного завершення відбування покарання, оголошеного наказом командира (начальника);
		усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади  з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника) до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника);
		відмовились виконувати бойові накази (розпорядження)  за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);
		вживали алкогольні напої (наркотичні та психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння)  за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника);
		навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство (крім випадків доведення особи до самогубства, встановленого судом)  за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство;
		вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією  за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини;
		перебували (за час перебування) під вартою чи домашнім арештом або на навчанні за кордоном (крім тих, які проходили підготовку (навчання) щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) або у відпустках (за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення).
		Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів існування обставин перерахованих у пункті 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 відносно позивача на момент видання оскаржуваного наказу.
		У письмових поясненнях відповідача від 15.05.2023 року вказано, що відносно позивача винесено постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2023 року у справі № 204/11823/22, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП та накладено на позивача штраф. Однак вказана вище постанова суду надійшла до відповідача лише 10.05.2023 року, про що відповідач самостійно вказує у додаткових поясненнях від 15.05.2023 року.
		Оскільки постанова суду отримана відповідачем у травні 2023 року, то саме за цей місяць відповідач вправі позбавити позивача додаткової винагороди, яка визначена у постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
		Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено, що пункт 2 оскаржуваного наказу стосовно позбавлення позивача премії та додаткової грошової винагороди за грудень 2022 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
		Стосовно доводів позивача про те, що його не повідомили про проведення стосовно нього службового розслідування та не вручили копії наказу про проведення службового розслідування, акту службового розслідування та оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.
		Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року № 608 (далі  Порядок).
		Згідно пунктів 1 та 3 розділу ІІІ Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
		У відповідності до пункту 2 розділу IV Порядку особи, які проводять службове розслідування, мають право: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування); отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування; за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді.
		Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України (пункт 3 розділу IV Порядку).
		У відповідності до розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування. У разі якщо службове розслідування проводилося органом Військової служби правопорядку, акт та матеріали службового розслідування передаються на розгляд відповідному командиру (начальнику) військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, для прийняття рішення.
		У відповідності до пунктів 1 та 2 розділу VI Порядку за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
		Суд зазначає, що праву військовослужбовця на ознайомлення з актом службового розслідування не кореспондує обов`язок особи, яка проводить службове розслідування, направити (надати) екземпляр акту військовослужбовцю; військовослужбовець повиеен вчинити активні дії з метою реалізації права на ознайомлення з актом службового розслідування у вигляді звернення з відповідною заявою (рапортом).
		Аналогічна позицію викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2020 року у справі № 826/16420/18.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18.02.2021 року у справі № 1.380.2019.000616, пунктом 1 Розділу IV Порядку №608 встановлено обов`язок для особи, що здійснює службове розслідування, розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню. Проте, позивач із клопотанням щодо надання пояснень не звертався, висновок результату медичного огляду підписувати відмовився, після затримання в порядку статті 208 КПК України, одразу поскаржився на стан здоров`я та був госпіталізований. Тобто, позивач самостійно створив умови, які перешкоджали наданню відповідних пояснень. Окрім того, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що надання пояснень військовослужбовцем є лише одним з джерел отримання інформації, необхідної для встановлення обставин в межах службового розслідування, однак відсутність таких не перешкоджає проведенню службового розслідування та, за умови дотримання вимог щодо всебічності, повноти, своєчасності та об`єктивності проведення службового розслідування, притягненню військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
		Позивач не надав суду доказів звернення до відповідача із клопотанням про надання пояснень під час проведення відносно нього службового розслідування.
		Окрім того, надання пояснень військовослужбовцем є лише одним з джерел отримання інформації, необхідної для встановлення обставин в межах службового розслідування, однак відсутність таких не перешкоджає проведенню службового розслідування та, за умови дотримання вимог щодо всебічності, повноти, своєчасності та об`єктивності проведення службового розслідування, притягненню військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
		Окремо суд наголошує на тому, що окремі процедурні порушення під час проведення службового розслідування не є такими, що мають вплив на висновки службового розслідування та не можуть бути підставою для визнання протиправним пункту оскаржуваного позивачем наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		Щодо строку звернення з позовом до суду.
		Предметом спору є відносини публічної служби; строк звернення з позовом до суду у даних правовідносинах становить 1 місяць з моменту коли особа довідалась, або повинна була довідатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.5 ст. 122 КАС України).
		Відповідач не надав суду доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом, хоча суд в ухвалі від 16.03.2023 року про відкриття провадження у справі витребував дану інформацію.
		За вказаних обставин, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом, то строк звернення до суду позивачем не пропущено.
		Стосовно інших доводів сторін, то суд зазначає наступне.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Стосовно клопотання представника позивача про винесення відносно представника відповідача окремої ухвали суду.
		Представник позивача у клопотання від 24.05.2023 року просить суд винести окрему ухвалу стосовно представника відповідача та направити її відповідачу з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		Клопотання обгрунтовано тим, що представник відповідача умисно спотворив факти та надав суду неправдиві дані, а саме: постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2023 року у справі № 204/11823/22, як доказ того, що позивач був своєчасно повідомлений про проведення стосовно нього службового розслідування відповідачем.
		Згідно вимог ч.1 та ч.3 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
		Суд під час розгляду справи не встановив підстав та умов для винесення окремої ухвали відносно представника відповідача, оскільки судом під час розгляду справи не встановлено фактів, які зазначені у ч.1 та ч.3 ст. 249 КАС України.
		За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про винесення окремої ухвали суду.
		Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
		Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 39-А, пр-т. Дмитра Яворницького, 62, код ЄДРПОУ 26630767) про визнання протиправним та скасування наказу  задовольнити повністю
		Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 531-п від 04.01.2023 року «Про завершення службового розслідування» .
		Розподіл судових витрат не здійснюється.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст рішення суду складений 05 червня 2023 року.
		 
		Суддя С.В. Златін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...