Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 558/447/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2023. Зареєстровано: 06.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2023.
Дата набрання законної сили: 22.08.2023
Номер судового провадження: 2/558/19/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 558/447/22
		номер провадження 2/558/19/23 
		 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		24 травня 2023 року                       смт Демидівка
		Рівненської області
		Демидівський районний суд Рівненської області
		в складі:
		одноособово судді Олексюк А. О.,
		секретар судового засідання Хом`як О. О.,
		за  участю:
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача АТ КБ "Приватбанк" - Ляхова О. В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача, розірвання кредитного договору та закриття кредитної картки,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1  звернувся до суду з позовною заявою до АТ КБ "Приватбанк" про розірвання кредитного  договору, укладеного 28 квітня 2011 року шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка була перепідписана з метою оновлення даних анкети 14 січня 2022 року і на підставі яких видавались кредитні картки з внутрішнім номером обліку банківських операцій SAMDN51000095430859 від 02.07.2013 по картці/рахунку  НОМЕР_1  та НОМЕР_2  (  НОМЕР_3 ). Позивач також просить закрити кредитну картку № НОМЕР_2  видану йому  Комерційним банком "Приватбанк" та припинити нарахування відсотків по даній картці, скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані йому  з 22.07.2022 року та будуть нараховані по день закриття картки. 
		В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та АТ КБ "Приватбанк" було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного кредитного договору, позивач, як позичальник отримав кредит у розмірі 7000,00 грн у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_4 (на даний момент заблокована). Термін дії даної карточки закінчився 04/22 і з того часу він нею не користується. Крім того, протягом 2021-2022 року відповідач без відома та без згоди позивача збільшив останньому кредитний ліміт картки до 25000 грн.
		22.07.2022 року невідома особа, невідомим позивачу шляхом, перевиготовила сім-карту, яка була його фінансовим номером НОМЕР_5 , здійснила вхід до "Приват 24" позивача та перерахувала кошти з його кредитної картки на картку для виплат та юніорську карту його дочки, а з них невідомим особам. Виявивши даний факт, 22.07.2022 року позивач негайно звернувся у відділення Приватбанку смт Демидівка Рівненської області, де заблокував свої картки у Приватбанку. Також відразу у відділенні банку, позивач подав заявки на повернення коштів на його рахунки. Повідомив працівникам банку, що він 22.07.2022 не вчиняв будь-яких розпоряджень на списання грошових коштів з його рахунку шляхом подання платіжних доручень до АТ КБ "Приватбанк" ні в письмовому, ні в електронному виді з використанням електронної системи "Приват 24", або у будь-який інший спосіб. Також повідомив, що не передавав нікому свої картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам.
		Відразу 22.07.2022 позивачем до відділення поліції № 1 смт Млинів Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області була подана заява про незаконне перевиготовлення сім-карти невідомою особою та стягнення коштів в сумі 16 080, 91 грн через "Приват 24". За результатами поданої заяви порушено кримінальне провадження № 12022186160000145.
		Відповідно до виписок по картках позивача,  отриманих у відділені банку,  видно, що шахраї перераховували кошти на карту позивача для виплат НОМЕР_6  (на даний момент заблокована) та юніорську карту його  дочки  НОМЕР_7 . Потім з тих карток відразу перераховувалися кошти невідомим особам. Також шахраями з невідомих позивачу  причин було проведено  оплату за доставку газу в сумі 406.60 грн по особовому рахунку, який позивач один раз проплачував своїм родичам через "Приват 24" і він зберігся в системі в розділі комунальні послуги. Внаслідок таких дій на картці ОСОБА_1  для виплат  залишились кошти, які були перекинуті з його кредитної картки і не виведені з неї в розмірі 1290 грн. Також на юніорській карті його дочки залишились кошти, які були перекинуті з його кредитної картки і не виведені з неї в розмірі 100 грн.
		Вище вказані кошти, якими не скористались шахраї, в сумах  406.60 грн, 1290 грн та 100 грн були повернуті позивачем на кредитну картку  17 серпня 2022 року. Внаслідок зазначених вище дій та у зв`язку із нарахуванням відсотків банком  у позивача наявна заборгованість перед банком станом на 23.09.2022 в сумі 14638,76  гривень.
		02.08.2022 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому, посилаючись на вищевикладені обставини, просив відповідача призупинити нарахування відсотків за кредитом, списати заборгованість та стягнути дані кошти із винної особи, яка буде встановлена в результаті слідства за рішенням суду. На що відповідач у відповіді від 14.08.2022 року № 20.1.0.0.0/7-220809/27622 на електронну адресу позивача надіслав лист з відмовою. Позивач зазначає, що у відповіді відповідача зазначено платіжну картку № НОМЕР_1 , якої у позивача ніколи не було. Крім того, позивач вказує, що 28.07.2022 року він звернувся у відділення Приватбанку в смт Демидівка Рівненської області, де йому виготовили взамін заблокованих, нову кредитну картку № НОМЕР_2 і нову картку для виплат № НОМЕР_8 , які і є на даний момент у користуванні позивача. Під час перевиготовлення карток позивачем була підписана у відділенні банку заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг із текстом кредитного договору від 28.07.2022.
		Також позивач зазначив, що у разі надходження заявки про неправомірні дії або списання коштів з рахунків, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або неналежного отримувача. Суми коштів по операціях, які оскаржуються клієнтом, повертаються на поточний рахунок клієнта після повного врегулювання питання з протилежною стороною - банком, який представив операцію до оплати, відповідно до Правил Міжнародних платіжних систем. Про те, заявки позивача на повернення коштів на його рахунки ( заявка № 2050265, заявка № 2050267, заявка № 2050282) подані ним в день крадіжки коштів, відповідачем не опрацьовані та не виконані.
		Враховуючи вище викладене, позивач вважає, що він, як користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з його карткових рахунків відбулося не за його розпорядженням і він не повинен нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. Враховуючи наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, позивач вважає, що не повинен нести відповідальність за дії, які не вчиняв. Також він не може нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		З вище викладених підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
		Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити у повному обсязі. Суду пояснив, що він не лише письмово звертався до Банку після виявлення шахрайських дій з його карткою, а і усно відразу після виявлення такого факту. Працівники Банку запевнили, що після перевірки цього випадку кошти будуть повернуті, однак йому постійно нараховують відсотки за користування коштами, яких він не знімав. Вважає, що Банк, як сторона договірних відносин має дбати за безпеку своїх клієнтів, тим більше, що він багато років є клієнтом Банку і добросовісним користувачем банківських послуг. Вважає, що він, підписавши анкету- заяву щодо приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, отримавши картку Банку з встановленим кредитним лімітом, фактично заключив з Банком кредитний договір на використання кредитних коштів та з встановлення відсотків за користування кредитними коштами. Однак він кредитних коштів для своїх потреб не знімав, їх зняли шахраї, а йому по сьогодні нараховують відсотки за користування даними коштами. Це є незаконно. Тому, в силу ст 652 ЦК України бажає розірвати кредитний договір з Банком, оскільки Банк істотно порушує договір, знаючи що з його картки відбулося шахрайське викрадення коштів, Банк нараховує йому відсотки по кредиту, постійно до нього телефонують працівники Банку з вимогами про повернення коштів, яких він в Банку не брав. Тобто він значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, а саме на добросовісне обслуговування його, як клієнта Банку. Тим більше службою безпеки Банку встановлено, що кошти з його кредитної картки шахраї перераховували на картки сторонніх осіб у м. Кривий Ріг і за 22.07.2022 року було повідомлено Банк про шахрайство відносно 37 клієнтів Банку по 76-ти транзакціям на загальну суму 337 257, 57 грн. Це свідчить про те, що його вини в списанні коштів з його кредитної картки не було, а отже Банк мав би зарахувати ці кошти назад на його картку і ні в якому випадку не нараховувати на них відсотки, оскільки він цими коштами не користувався. Банк не проявив жодного розуміння і змусив його звернутися до суду за захистом порушених його прав і законних інтересів. 
		Представники відповідача АТ КБ "Приватбанк" - Мельник В. М., Кузін Є. В. , Адаменко Т. С., та Ляхов О. В. позов не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Представником відповідача АТ КБ "Приватбанк" - Мельник В. М. було надано відзив на позовну заяву. Відповідно до змісту відзиву, представник вважає, що вказаний позов є безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. 
		Позивач просить розірвати кредитний договір. Названа позовна вимога є неконкретизованою, оскільки не містить відомостей, про який саме договір йдеться мова, зокрема його номер, коли і між ким він укладений. Всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України ОСОБА_1 не надає вказаного договору ні на паперових носіях, ні в електронному вигляді. 
		Долучена до позову копія заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг працівниками Банку була підписана ОСОБА_1 28 липня 2022 року, тобто після виникнення між сторонами спірних правовідносин. 
		Отже, позивач просить визнати розірваним договір, не подавши суду жодних доказів про те, хто є сторонами даного правочину, а також про його істотні умови.
		Позивачем не оспорюється факт виникнення та існування кредитних відносин до 22 липня 2022 року, тобто до моменту здійснення спірних транзакцій з використанням платіжних карт, виданих на ім`я ОСОБА_1 .
		Позивач стверджує, що він отримав платіжну картку НОМЕР_4 , на якій встановлено кредитний ліміт в розмірі 7000,00 грн., який в подальшому було збільшено до 25000,00 грн.
		Доказів видачі та отримання даної картки позивачем не подано. Відомості про збільшення кредитного ліміту по вказаній картці з 7000,00 грн до 25000,00 грн в додатках до позову також відсутні.
		Відповідач вважає, що в  порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивачем не надано жодних доказів  виготовлення невідомою особою сім-картки за номером фінансового телефону  НОМЕР_9 , а також несанкціонованого доступу до особистої сторінки в система Інтернет-банкінгу «Приват 24» та незаконного, на думку позивача, заволодіння грошовими коштами, які перебували на кредитному рахунку, зокрема, перерахування цих коштів на ім`я невідомих осіб.
		Відповідач, вважає, що доводи позивача про незаконне заволодіння коштами невідомими особами в сумі 16080, 91 грн. не заслуговують на увагу.
		Дослідженням виписок про рух коштів, які наявні в матеріалах справи, можна встановити, що позивач регулярно перераховував кошти зі своїх рахунків на користь інших осіб, в тому числі на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших. Проте, факт здійснення названих транзакцій позивачем під сумнів не ставиться та останнім не оспорюється, як і фактично не оспорюється перерахування коштів на ім`я ОСОБА_6 . Зокрема, не зважаючи на наявність даних про особу, на чиє ім`я здійснювалися фінансові операції ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_7 не звертався, а чомусь звернувся з такими вимогами до AT КБ «Приватбанк».
		Не дивлячись на те, що факт вчинення протиправних, на думку ОСОБА_1 , дій мав місце 22 липня 2022 року, із відповідною заявою на адресу Банку позивач звернувся лише 02 серпня 2022 року, тобто більш, ніж через 10 днів після здійснення оспорюваних транзакцій.
		Жодні докази звернення позивача за вищевказаними фактами до AT КБ "Приватбанк» до цього строку, зокрема, 22 липня 2022 року, як стверджує ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні.
		Відтак, відповідач був позбавлений можливості в будь-який спосіб вжити заходів, пов`язаних з обставинами, викладеними в позові. Саме тому відсутні підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.
		Разом з тим, згідно листа AT КБ «Приватбанк», від 14 серпня 2022 року № 20.1.0.0.0/7-220809/27622, переказ коштів з картки  НОМЕР_1  був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів InternetBankingПриват24. Вхід в "Приват 24" був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 . При даній процедурі клієнт вводить своє ім`я користувача і пароль та входить у "Приват 24", створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише і за допомогою використання фінансового телефону ОСОБА_1 та іншої особистої формації.
		Як слідує із названого листа, згідно п. 2.1.4.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг, котрі розміщені на офіційному сайті, і до яких приєднався ОСОБА_1 , клієнт зобов`язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.
		Відповідно до п. 2.1.4.12.3 Умов та Правил, Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.
		Факт укладення кредитного договору до моменту вчинення 22 липня 2022 року відповідних транзакцій та приєднання до Умов та Правил позивачем не оспорюється, а відтак, в силу положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.
		Таким чином, позивачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не доведено належними та допустимими доказами, що спірні фінансові операції відбулися з вини працівників AT КБ «Приватбанк» та, що мало місце незаконне списання коштів з рахунків позивача  на користь третіх осіб.
		Позивач, серед іншого, звернувся з позовними вимогами про закриття кредитної картки № НОМЕР_10 .
		Проте відповідач вважає, що в матеріалах справи відсутні докази оформлення та видачі на ім`я позивача кредитної картки з таким номером.
		Поряд з цим, чинним законодавством, в тому числі нормативно -правовими актами Національного Банку України, не передбачено можливості вчинення банківськими установами такої дії, як закриття кредитної картки.
		Крім того, некоректною є позовна вимога про припинення нарахування відсотків по кредитній картці.
		По-перше, відсотки по кредитній картці не нараховуються. 
		По-друге, із змісту цієї вимоги не зрозуміло, про  які саме відсотки йдеться мова і я в якій саме сумі.
		Позивач, як на правову підставу для розірвання кредитного договору посилається на положення ст. 651 ЦК України, якими визначено підстави для розірвання договору у разі істотного порушення договору однією із сторін такого договору.
		Однак, у змісті позовної заяви відсутні будь-які відомості про те, які саме умови договору було порушено відповідачем, в тому числі з посиланням на відповідні положення, і що такі порушення були істотними.
		В порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивач не надає жодних доказів протиправних дій з боку працівників Банку, які б свідчили про наявність підстав для розірвання кредитного договору.
		Більш того, з відповіді Банку від 14 серпня 2022 року, слідує, що переказ коштів з платіжної картки позивача, який відбувся 22 липня 2022 року, був здійснений у "Приват24" під авторизацією ОСОБА_1 з використанням фінансового телефону останнього та інших особистих даних.
		Посилання на положення ст. 1073 ЦК України є недоречними, оскільки вони регулюють питання, що стосуються договору банківського рахунку, а позивач звернувся з позовною вимогою про розірвання кредитного договору.
		Представник відповідача також вказав, що Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформований посадовими особами  Національної поліції України про те, що невідома особа здійснила вхід в особистий кабінет  ОСОБА_1   у «Приват24», після чого перерахувала грошові кошти в сумі 16080,91 грн  з його кредитної  картки, в результаті чого заподіяла матеріального збитку на вказану суму, не є доказом вчинення  кримінального правопорушення.
		В даному випадку, позивачем не надано будь-яких доказів постановлення вироку чи іншого судового рішення, яке набрало законної сили, щодо незаконного заволодіння шахрайським шляхом вказаними грошовими коштами.
		Крім того, названі кредитні грошові кошти є власністю Банку, а не ОСОБА_1 , оскільки вони є кредитними коштами. Жодних вимог, в тому числі позовних, щодо стягнення згаданих коштів з позивача Банк не пред`являв.
		Якщо припустити факт незаконного заволодіння кредитними коштами третіми особами, дана обставина не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки в такому випадку відповідні збитки завдані Банку, а не позивачу, саме у зв`язку з тим, що ці кредитні кошти є власністю Банку.
		Позивач серед іншого звернувся до суду з позовною вимогою про припинення нарахування по кредитній картці відсотків, скасування всіх нарахованих платежів, відсотків та заборгованості по них.
		Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача.
		Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також не підлягають задоволенню з вищезазначених підстав.
		Звернення ОСОБА_1 з вищевказаними позовними вимогами в жодному разі не сприятиме відновленню та захисту його прав і законних інтересів.
		За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		Представник відповідача Ляхов О. В. повністю підтримав відзив, поданий у справі, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що вини Банку немає, тому Банк не може відповідати за шахрайські дії інших осіб. Крім того вказав, що ОСОБА_8 не укладав з Банком жодного кредитного договору, а лише підписав анкету - заяву щодо приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За своєю правовою природою це є Договір надання банківських послуг, а не кредитний договір. Після встановлення осіб, які шахрайськими методами заволоділи коштами ОСОБА_1 , він матиме право звертатися до них з позовними вимогами щодо повернення коштів. Банк не може бути відповідачем по даній справі.
		Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, дійшов до наступного висновку.
		Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих учасниками справи.
		Ухвалою Демидівського районнного суду Рівненської області від 03 жовтня 2022 року прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк" про захист прав споживача, розірвання кредитного договору та закриття кредитної картки. 
		10 лютого 2023 року ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області за клопотанням позивача ОСОБА_1 витребувано докази по справі.
		18 квітня 2023 року ухвалою Демидівського районнного суду Рівненської області закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
		Судом не вживались заходи забезпечення позову, зупинення та поновлення провадження по справі.
		Під час розгляду справи в суді встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ознайомившись із Умовами та Правилами надання банківських послуг у АТ КБ "Приватбанк" та підписавши анкету-заяву, надав згоду, що заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг", складає договір, укладений між ним та АТ КБ "Приватбанк". (а. с. 13 -23). Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст.1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України).
		Відповідачем оспорюється факт укладення саме кредитного договору.
		Разом з тим, відповідно до п. 2.1.1.1.1 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, передбачено, що на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України, Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" клієнт приєднується до цих Умов та Правил. Паспорт споживчого кредиту та Тарифи банку є невід`ємною частиною цього договору. Фінансовою послугою Банку згідно Умов та Правил надання банківських послуг є відкриття та обслуговування поточного рахунку, споживче кредитування.
		В даній заяві про приєднання передбачено порядок та умови надання кредиту.
		Отже, факт існування кредитних відносин між ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанком" в судовому засіданні знайшов своє підтвердження. В своїх поясненнях на виконання ухвали суду від 10.02.2023 року долучених до матеріалів службової перевірки за фактом шахрайства, сама представник АТ КБ "Приватбанк" адвокат Адаменко Т.С. пояснила, що кредитні відносини між Банком та ОСОБА_1 виникли на підставі анкети-заяви, підписаної 28 квітня 2011 року. В подальшому, з метою оновлення даних анкети заява перепідписувалася. Остання анкета-заява перепідписана 14.01.2022 року. 02.07.2013 року, 09.12.2014 року, 28.10.2016 року ОСОБА_1 було видано банківські картки. Під час видачі цих карток нові договори не укладалися, а лише присвоювалися внутрішні номери для обліку банківських операцій.( а.с.140).
		Відповідно до виписки по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) і додатковим рахункам договору SAMDN51000095430859 від 02.07.2013 за період 01.07.2022-22.07.2022, а саме 22.07.2022 по картці здійснено перекази на загальну суму 16 080, 91. Кошти були переведені через додаток "Приват24". Крім того, 22 липня 2022 року через "Приват24" було здійснено оплату за доставку газу в сумі 406,60 грн. Авторизація здійснювалась з допомогою фінансового номеру телефону з використанням паролів, вказаних в SMS-повідомленнях. /а. с.7/.
		23 липня 2022 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про шахрайські дії, скоєні невідомою особою, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом заміни номеру мобільного телефону ОСОБА_1 , здійснила вхід у його особистий кабінет "Приват24", після чого перерахувала грошові кошти у сумі 16080,91 грн з його кредитної картки, в результаті чого заподіяла матеріального збитку на вказану суму (Витяг з ЄРДР, № кримінального провадження № 12022186160000145) /а. с. 6/.
		Позивач ОСОБА_1 22 липня 2022 року повідомив про вказані обставини відповідача за телефоном гарячої лінії 3700 та звернувся до найближчого відділення Приватбанку в смт Демидівка Рівненської області, де заблокував свої картки у Приватбанку та отримав виписки по картках, з яких було викрадено грошові кошти. Подав заявки на повернення коштів на його рахунки (заявка № 2050265, заявка № 2050267 та заявка № 2050282). 
		Про те, що позивач дійсно звертався за телефоном гарячої лінії Приватбанку 3700, підтверджують матеріали розслідування, кримінальне провадження № 12022186160000145, а саме з інформації, отриманої в результаті тимчасового доступу до речей і документів, підтверджується факт здійснення повідомлення ОСОБА_1 на гарячу лінію Приватбанку 3700 - СРА-голосової послуги для заблокування карток, з яких було здійснено перерахунок грошових коштів шахраями. /а.с. 72-88/.
		02 серпня 2022 року ОСОБА_1 , у зв`язку з внесенням відомостей до ЄРДР по факту незаконного перевиготовлення сім-картки та стягнення коштів в сумі 16080,91 грн, звернувся до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із заявою про припинення нарахування процентів за кредитом, списання заборгованості та стягнення даних коштів із винної особи, яка буде встановлена в результаті за рішенням суду. /а. с. 11/.
		14 серпня 2022 року позивачу ОСОБА_1 листом ПАТ КБ "Приватбанк" відмовили в задоволенні його заяви . /а. с. 12/.
		Під час розгляду справи в суді досліджено матеріали службової перевірки за фактами здійснення оспорюваних транзакцій ОСОБА_1 , які мали місце 22.07.2022. Подія-ІТ 17865. 
		З матеріалів перевірки вбачається, що з карти ОСОБА_1 НОМЕР_11 шахраями було виведено 16 081 грн, з яких 9619 грн виведено на карти інших банків та оплату газу (карти іншого банку: НОМЕР_15, НОМЕР_16. Встановити особу ОСОБА_9 , за якого було сплачено 406,60 грн "за розподіл газу", не представилось можливим: 6242 грн перераховано на іншу карту ОСОБА_1 НОМЕР_6 . У подальшому з карти ОСОБА_1 НОМЕР_6 кошти в сумі: 2361,81 грн перераховані на карту ОСОБА_10 НОМЕР_12 ; 2600 грн на карту ОСОБА_11 НОМЕР_7 ; залишок після таких перерахунків на карті ОСОБА_1 НОМЕР_6 склав 1294,99 грн. Грошові кошти з карти ОСОБА_11 НОМЕР_7 в сумі - 2512,57 грн також були перераховані на карту ОСОБА_10 НОМЕР_12 . Таким чином, з виведених 16081 грн з карти ОСОБА_1 НОМЕР_11 коштів 9619 грн перераховано на карти інших банків та оплату газу; 4874,38 на карту ОСОБА_10 НОМЕР_12 , та зняті в той же день (22.07.2022) через банкомати Приватбанку у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області: CADN8129 - 4500 грн та CADN3336 - 500 грн. По отриманим фото з банкоматів ідентифікувати особу не представляється можливим. 
		В ході ознайомлення з інформацією, яка є у програмних комплексах Банку встановлено, що 12.08.2022 ОСОБА_10 , ІПН: НОМЕР_13 , іd-1031720288, внесена до списку обмежень з кодифікатором 1.41. 
		За висновком службової перевірки прийнято рішення підготувати та направити звернення до управління протидії кіберзлочинності в Дніпропетровській області Департаменту кіберполіції НПУ щодо оперативного реагування відносно виявлених даною перевіркою можливих шахраїв та встановлених потерпілих від шахрайства клієнтів банку. Також висновком встановлено, що оскільки ОСОБА_1 уже звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення щодо нього шахрайства і по даному факту відкрито кримінальне провадження, то повторне звернення про здійснення досудового розслідування по даному факту не допускається. /а. с. 141-147/. 
		Таким чином АТ КБ "Приватбанком" визнано факт шахрайських дій щодо несанкціонованого зняття коштів з рахунків клієнта ОСОБА_1 .
		Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно ч.1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
		Відповідно до вимог пункту 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою  Правління Націнального банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Відповідно до п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 05 листопада 2014 року №705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 здійснив всі визначені заходи, які передбачені в даному випадку щодо доведення своєї невинуватості у здійсненні зазначених дій, а отже, як користувач картки не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя. Банк не довів, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Також банк не вжив заходів для негайного повернення коштів на рахунок ОСОБА_1 , заявки позивача про повернення коштів залишилися поза увагою банку, хоча як встановлено в суді, позивач в той же день повідомив банк про здійснення платіжних операцій з його карткового рахунку, яких він не замовляв та повідомив поліцію про здійснення шахрайських дій та перерахування невідомою особою грошових коштів з його кредитної картки.
		Суд дійшов обгрунтованого висновку про істотне порушення банком вимог Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Умов та правил надання банківських послуг, оскільки є факт здійснення операцій за кредитним рахунком позивача, які ним не замовлялися та не оформлялися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку він має погашати та нарахування відсотків за користування кредитними коштами, які ним не отримувалися, а сама послуга не замовлялася, тому суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення ст.651 ЦК України та розірвати кредитний договір.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно положень ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		З урахуванням положень пункту 37.2. статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, ПАТ КБ «Приватбанк» не надав доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що банківською карткою позивач не користувався, не втрачав, іншим особам не передавав, ПІН-коду нікому не повідомляв, та взагалі під час здійснення банківських операцій з картковим рахунком перебував у місці їх вчинення.
		Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15, в якій зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Пропорядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61 -3239св 18), від 20 червня 2018 року у справі №691/699/16-ц, (касаційне провадження №61 -16504св 18) вказану правову позицію підтримав.
		Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання (перерахування) грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за його розпорядженням і він не повинен нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, ОСОБА_1 повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. На підставі його заяви внесено відомості до ЄРДР та зареєстровано кримінальне провадження № 12022186160000145, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами.
		Про те, що позивач не перебував в місці зняття коштів, а саме в м. Кривий Ріг, підтверджують надані позивачем докази про його перебування на робочому місці в смт. Демидівка, Дубенського району Рівненської області, зокрема табель використання робочого часу за липень 2022 року та наказ про призначення на посаду від 02.05.2018 року ( а.с. 89, 90).
		Таким чином, беручи до уваги обставини встановлені судом, які підтверджуються належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 повністю.
		Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом на підставі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", за результатами вирішення даної цивільної справи, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з АТ КБ «ІІриватБанк» в дохід держави судовий збір в сумі 1073 грн 60 коп.
		На підставі наведеного, відповідно до ст. ст.  3, 6, 16, 203, 651, 1066, 1071, 1073 ЦК України, ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" , керуючись ст. ст. 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		 
		                        ВИРІШИВ:
		 
		Задовольнити позовну заяву  ОСОБА_1  до Акціонерного
		товариства Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача, розірвання кредитного договору та закриття кредитної картки.
		Розірвати кредитний договір, укладений 28 квітня 2011 року шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка була перепідписана з метою оновлення даних анкети 14 січня 2022 року і на підставі яких видавались кредитні картки із внутрішнім номером обліку банківських операцій SAMDN51000095430859 від 02.07.2013 по картці/рахунку НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ).
		Закрити кредитну картку № НОМЕР_2 видану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_14 ) Комерційним банком "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001) та припинити нарахування відсотків за кредитом по даній картці, скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані ОСОБА_1 з 22.07.2022 року та будуть нараховані по день закриття картки.
		Стягнути з Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001) на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (однієї тисячі сімдесят три) гривні 60 копійок. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		       Суддя:                                Алла ОЛЕКСЮК
		 
		 
		 
		Повний текст рішення складено 01 червня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...