Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/2582/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2023. Зареєстровано: 06.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2023.
Дата набрання законної сили: 30.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/461/422/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022140000000262

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/2582/23
		1-кп/461/422/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		30.05.2023                                                м.Львів 
		 
		Галицький районний суд міста Львова 
		в складі:
		головуючого    судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		з участю: 
		прокурора             ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №461/2582/23 відносно:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Довжанськ (попередня назва м.Свердловськ) Луганської області, українеця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст.258-3 КК України, ч.2 ст.260 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_5 , будучи громадянином України, всупереч конституційному обов`язку захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, не сприймаючи державну владу України, підтримуючи ідеї та погляди терористичної організації «Луганська народна республіка» (далі «ЛНР»), з метою її підтримки та реалізації свого злочинного умислу на завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній безпеці України, діючи умисно, усвідомлюючи свої дії, у 2015 році (більш точний час не встановлено) отримав паспорт громадянина терористичної організації ЛНР серії НОМЕР_1 .
		23.02.2022 ОСОБА_5 на пропозицію невстановлених осіб з числа військовослужбовців незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації ЛНР, яку він отримав перебуваючи за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , добровільно прибув до відділення незаконного збройного формування «Народної міліції», що на вулиці Данила Виставки в м. Суходільськ Довжанського району Луганської області, після чого спільно з іншими мобілізованими особами відправився до пункту збору мобілізованих «ЛНР», а саме військкомату у АДРЕСА_2 , де від невстановлених осіб, з числа військовослужбовців незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації ЛНР, отримав повістку на своє ім`я.
		Тоді ж, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про оголошену мобілізацію чоловіків призовного віку від 18 до 55 років до складу терористичної організації «ЛНР», діючи умисно, усвідомлюючи свої незаконні дії, без будь-якого фізичного примусу та морального тиску, надав невстановленим працівникам вказаної установи свої особисті документи, що підтверджують особу, для подальшого зарахування на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією, чим надав згоду на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією.
		Того ж дня, ОСОБА_5 та приблизно 40 інших мобілізованих осіб з числа військовослужбовців незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», за їх згодою, було доставлено до 4-х поверхової будівлі у м. Луганську за невстановленою адресою, де їм було видано військове майно: військову форму з розпізнавальними знаками терористичної організації «ЛНР», взуття, шкарпетки, речовий мішок, казанок, ложку, плащ-палатку, каску, протигаз та бушлат.
		Оформивши необхідні документи, 23.02.2022 ОСОБА_5 , з метою реалізації злочинного плану, спрямованого на здійснення протиправних дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, спільно з іншими невстановленими мобілізованими особами з числа військовослужбовців незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», відправився до Луганського національного аграрного університету, де 24.02.2022 військове керівництво з числа вказаних осіб почало формувати відповідні батальйони.
		24.02.2022 ОСОБА_5 за рішенням невстановлених осіб з числа військовослужбовців терористичної організації «ЛНР», за невстановлених обставин зараховано до списків особового складу 1 відділення 3 взводу 2 батальйону 202 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», на посаду гранатометника.
		26.02.2022, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав стрілецьку зброю (АК-74), 4 магазини до нього та РПГ-7.
		   28.02.2022 ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб з числа військовослужбовців 1 відділення 3 взводу 2 батальйону 202 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ЛНР» доставлено до залізничної станції Червона Могила Луганської області, з якої на потягах перевезено до м. Валуйки Белгородської області рф.
		На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , сумлінно виконував накази та розпорядження військового керівництва, спрямовані на забезпечення виконання обов`язків військової служби у незаконних збройних формуваннях окупаційної адміністрації російської федерації.
		За час перебування у військовій частині у АДРЕСА_2 , неподалік АДРЕСА_3 рф, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виконуючи вказівки та вимоги інструкторів з числа військових незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ЛНР», пройшов повноцінну військову підготовку, яка супроводжувалась тактичним веденням бою, здійсненням штурму, наступу та відступу, з метою забезпечення бойових дій рф проти України. Під час проходження вищевказаного військового навчання, ОСОБА_5 набув навичок стрільби з гранатомету та стрілецької зброї АК-74.
		Крім того, протягом 3 днів перебування у вказаному населеному пункті, ОСОБА_5 , розвантажував ящики з автоматами, гвинтівками, гранатометами, станковими протитанковими гранатометами, патронами, гранатами, які складали у визначеному місці. 
		Всередині квітня 2022 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , продовжуючи діяти на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, свідомо виконуючи вимоги військового керівництва незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР», в тому числі командира роти ОСОБА_6 , прибув до с. Старовірове Харківської області. Перебуваючи на території одного з багатоповерхових будинків, що знаходився поблизу піщаного кар`єру в с. Старовірове Харківської області, ОСОБА_5 , спільно з іншими мобілізованими, з числа військових незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ЛНР», маючи на озброєнні стрілецьку зброю (ак-74), РПГ-7 та належний боєкомплект, здійснював, на виконання вказівок військового керівництва, в тому числі командира роти ОСОБА_6 розвантажування та завантаження на боєкомплектів, різного роду ракет, ракетних артснарядів різного калібру, боєкомплектів до різних систем залпового вогню.
		Крім того, перебуваючи на вказаній території до 28 квітня 2022, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , а також інші мобілізовані особи з числа військових незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ЛНР» виконували обов`язки караульної служби по охороні території та складів з боєприпасами. 
		28.04.2022, ОСОБА_5 , виконуючи бойові завдання у складі незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ЛНР», на виконання вказівок військового керівництва, на автомобільній техніці вказаного формування, спільно з іншими 70 мобілізованими військовослужбовцями, прибув до с. Іванівка Харківської області, та на наступний день - до АДРЕСА_4 , де з 29.04.2022 до 12.09.2022, усвідомлюючи характер своїх дій, виконував обов`язки по облаштуванню та укріпленню вогневих позицій зс рф в лісосмузі для ведення бою, облаштуванню окопів, будівництві бліндажів, а також караульної служби по охороні території та складів з боєприпасами.
		У період з 23.02.2022 по 13.09.2022 ОСОБА_7 забезпечував виконання обов`язків військової служби у незаконних збройних формуваннях окупаційної адміністрації російської федерації, в тому числі:
		служити псевдодержаві, дотримуватися конституції і законів ЛНР;
		з честю нести високе звання військовослужбовця, дорожити честю
		і бойовою славою ЛНР;
		строго і точно виконувати вимоги загальновійськових статутів;
		в період проходження військової служби добросовісно виконувати всі загальні, посадові і спеціальні завдання військовослужбовців установлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами ЛНР;
		дотримуватися військової дисципліни, виконувати накази, розпорядження і вимоги командира (начальника);
		дотримуватися установленого порядку користування військовою технікою (апаратурою), берегти в таємниці відомості, отримані в ході проходження військової служби.
		Відтак, громадянин України ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у складі 1 відділення 3 взводу 2 батальйону 202 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ЛНР», у період з 23.02.2022 до 13.09.2022, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, із закріпленою стрілецькою зброю (АК-74) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил російської федерації та терористичної організації «ЛНР», виконував обов`язки гранатометника в різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил російської федерації та терористичної організації «ЛНР» в населених пунктах Луганської та Харківської областей, які ними захоплені та окуповані під час збройного конфлікту.
		Злочинна діяльність ОСОБА_5 припинена 13.09.2022 військовослужбовцями Збройних Сил України під час бойових дій у м. Куп`янськ Харківської області.
		Ухвалою слідчогосудді Галицькогорайонного судум.Львовавід 27.03.2023року кримінальнепровадження №22022140000000262від 28.11.2022за підозрою ОСОБА_5  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
		Відповідно до ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбаченихстаттями109,110,110-2,111,111-1,111-2,112,113,114,114-1,114-2,115,116,118,частиною другоюстатті 121,частиною другоюстатті 127, частинамидругоюітретьоюстатті 146,статтями 146-1,147,частинами другою - п`ятоюстатті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем),статтями 209,255-258,258-1,258-2,258-3,258-4,258-5,348,364,364-1,365,365-2,368,368-2,368-3,368-4,369,369-2,370,379,400,408,436,436-1,437,438,439,440,441,442,443,444,445,446,447Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
		Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених участині другійстатті 297-1цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно з вищевказаним виклик в судові засідання ОСОБА_5 здійснювався шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» №98 від 17.05.2023 року.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст. 323 КПК України) суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Винуватість  ОСОБА_5 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
		-протоколом огляду від 11.11.2022 року, з яких вбачається тексти указів про визнання російською федерацією ЛНР та ДНР та договори про співпрацю;
		-протоколом огляду від 08.11.2022 року, з якого вбачається інформація про проведення бойових дій в Харківській області на початку вересня 2022 року щодо обставин взяття в полон військовослужбовців рф та «ЛНР/ДНР»;
		-протоколом огляду електронної сторінки від 09.11.2022 року, з якої вбачаються публікації щодо розмови військового так званої ЛНР про втечу з Балаклеї та щодо очікування атаки ЗСУ;
		-повідомленням начальника ГВ КР УСБУ у Львівській області ОСОБА_8 від 21.11.2022 року щодо встановлення обставин участі громадянами України у збройному конфлікті проти України, яким встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняв діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, а саме перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, брав участь у терористичних організаціях «ЛНР», а також в діяльності не передбачених законом збройних формуваннях  терористичних організаціях «ЛНР». А також ОСОБА_5 2402.2022 призначений на посаду гранатометника 202 полку 2 батальйону 2 роти 3 роти 28.02.2022 року отримав вогнепальну зброю автомат АК-74 разом із 4 магазинами та РПГ-7 у кількості 1 штука. За період служби створював та облаштовував оборонні позиції в с.Яковенково, Балаклійського району, Харківської області до м.Балаклея Харківської області, здійснював караул на тимчасово окупованих територіях, здійснював зведення так званих «бійниць», що слугували для ведення вогню зброї по Збройним Силам України, створював схрони з боєприпасами (патрони, димові шашки, гранати та інші), а також здійснював завантаження, розвантаження та охорону боєприпасів, які використовують для враження живої сили противник та знищення військової техніки ЗС України;
		-протоколом огляду від 08.11.2022 року, яким виявлено сторінка в соціальній мережі «Одноклассники», яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		-щирим каяттям ОСОБА_5 , написаним ним власноруч 17.11.2022 року, з якого вбачається, що останній усвідомлює, що вчинив злочин проти України, а саме: державну зраду у вигляді переходу на бік ворога (російської федерації) у складі незаконного збройного формування створеного терористичною організацією Луганської Народної Республіки;
		-окремою справою військовополоненого ОСОБА_5 , з якої вбачається список військовополонених (затриманих), які потрапили у полон у ході бойових дій з підрозділами Збройних Сил Російської Федерації та інших іноземних держав, серед яких ОСОБА_5 (дата потрапляння у полон: 12.09.2022 року, Куп`янськ);
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.11.2022 року, який оголошений та використаний судом в якості доказу в порядку, передбаченому ч.11 ст.615 КПК України, яким встановлено осіб, які разом з свідком брали участь в бойових діях проти України, серед яких ОСОБА_10 , з останнім свідок зазначив, що познайомився в приміщенні гуртожитку сільськогосподарського інституту в м.Луганську. А також те, що ОСОБА_10 з 23 лютого 2022 року проходив службу у 202 полку 2 батальйону 2 роти;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.11.2022 року, який оголошений та використаний судом в якості доказу в порядку, передбаченому ч.11 ст.615 КПК України, яким встановлено, що разом з даним свідком ОСОБА_10 брав участь у бойових діях проти України;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.11.2022 року, який оголошений та використаний судом в якості доказу в порядку, передбаченому ч.11 ст.615 КПК України, яким встановлено, що ОСОБА_5 ,1997 року народження перебував у полоні на території України; 
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 04.11.2022 року, який оголошений та використаний судом в якості доказу в порядку, передбаченому ч.11 ст.615 КПК України, яким встановлено, що ОСОБА_10 перебував у полоні на території України як військовослужбовець збройних сил російської федерації або ЛНР/ДНР та останній здійснював професійні обов`язки автоматника та гранатометника;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 08.11.2022 року, який оголошений та використаний судом в якості доказу в порядку, передбаченому ч.11 ст.615 КПК України, з якого вбачається, що ОСОБА_5 разом з даним свідком брали участь в бойових діях проти України;
		-протоколом про проведення пред`явлення для впізнання від 19.11.2022 року, яким зафіксовано впізнання підозрюваним ОСОБА_12 на фотознімку №1 ОСОБА_5 , який проходив службу в складі 1 відділення 3 взводу НОМЕР_2 батальйону НОМЕР_3 стрільцевого полку НЗФ «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР»;
		-протоколом про проведення пред`явлення для впізнання від 25.11.2022 року, яким зафіксовано впізнання підозрюваним ОСОБА_11 на фотознімку №3 ОСОБА_5 , який проходив службу в складі 1 відділення 3 взводу НОМЕР_2 батальйону НОМЕР_3 стрільцевого полку НЗФ «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР»;
		-протоколом про проведення пред`явлення для впізнання від 19.11.202 року, яким зафіксовано впізнання підозрюваним ОСОБА_9 на фотознімку №1 ОСОБА_5 , який проходив службу в складі 1 відділення 3 взводу 2 батальйону НОМЕР_3 стрільцевого полку НЗФ «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР»;
		-протоколом про проведення пред`явлення для впізнання від 29.11.202 року, яким зафіксовано впізнання підозрюваним ОСОБА_13 на фотознімку №3 ОСОБА_5 , який проходив службу в складі 1 відділення 3 взводу 2 батальйону НОМЕР_3 стрільцевого полку НЗФ «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР»;
		-протоколом про проведення пред`явлення для впізнання від 29.11.202 року, яким зафіксовано впізнання підозрюваним ОСОБА_14 на фотознімку №3 ОСОБА_5 , який проходив службу в складі 1 відділення 3 взводу 2 батальйону НОМЕР_3 стрільцевого полку НЗФ «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР»;
		-протоколом про проведення пред`явлення для впізнання від 30.11.202 року, яким зафіксовано впізнання підозрюваним ОСОБА_15 на фотознімку №3 ОСОБА_5 , який проходив службу в складі 1 відділення 3 взводу 2 батальйону НОМЕР_3 стрільцевого полку НЗФ «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР»;
		-показаннями свідка ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює старшим оперуповноваженим СБУ України у Львівській області та нею проведена контррозвідка, якою встановлена причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень. ОСОБА_5 приймав участь в незаконному збройному формуванні, отримав автомат. Останній був гранатомечіком за посадою, облаштовував військові позиції, ніс караул. Був взятий в полон.
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.
		В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст.258-3 КК України, ч.2 ст.260 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбаченийКПК України.
		Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст.258-3 КК України, ч.2 ст.260 КК України доведена повністю.
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
		Поняття терористичної організації визначено в ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року і це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Також, відповідно до ст.1 вищезазначеного закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст.258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
		При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
		Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23 грудня 2005 року №13 роз`яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
		При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_5 усвідомлював, що «ЛНР», «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичних організацій «ЛНР», «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вказаних терористичних організаціях.
		Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
		Висновки суду про визнання «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, у Рішенні ЄСПЛ від 25 липня 2017 року у справі «Хлєбік проти України» безпосередньо зазначено, що на початку квітня 2014 року збройні угрупування почали захоплювати офіційні будівлі в Донецькій та Луганській областях й заявляти про створення самопроголошених утворень, відомих як «ДНР» і «ЛНР». У відповідь 14 квітня 2014 року Уряд України, який розглядає такі збройні формування як терористичні організації, санкціонував застосування проти них збройних сил шляхом введення в правове поле поняття «антитерористична операція».
		Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим по пред`явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_5 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.260 КК України є тяжким злочином, а кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України є особливо тяжкими злочинами, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується типово.
		Пом`якшуючих покарання обставин судом не встановлено.
		Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
		Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують ОСОБА_5 , суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		Відповідно до положень ч. 1 ст.70КК остаточне покарання ОСОБА_5 за вчинення цих кримінальних правопорушень необхідно визначити шляхом часткового складання призначених покарань.
		Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		Враховуючи, що за ч.1. ст. 111 КК України ОСОБА_5 вчинив злочин проти основ національної безпеки України та за ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України вчинив злочини проти громадської безпеки, cуд вирішив застосувати конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_5 на праві власності.
		Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
		Долю речових доказів необхідно вирішити впорядку, передбаченому положеннями ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,368,370,374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Визнати ОСОБА_5 винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України.
		Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст.111КК України у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності;
		Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 258-3КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності;
		Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст.260КК України у виді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
		Призначити ОСОБА_5 остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, у виді тринадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
		Запобіжний західвідносно ОСОБА_5  не обирати.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня звернення вироку до виконання
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...