Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 732/254/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2023. Зареєстровано: 07.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2023.
Дата набрання законної сили: 20.09.2023
Результат оскарження 20.09.2023 Чернігівський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/732/48/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023271320000014

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                   справа № 732/254/23                      
		провадження № 1-кп/732/48/23 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 06.06.2023 року     місто Городня 
		 
		Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городня кримінальне провадженню, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023271320000014 від 19.01.2023 по обвинуваченню за ч.5 ст. 407 КК України
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з профейсійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації (військова частина НОМЕР_1 ), неодруженого, дітей не має, раніше не судимого,-
		за участі учасників кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		   Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2022 № 47 на посаду старшого стрільця механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, 22.11.2022 близько 22:00 годин, в порушення вимог ст.ст.17,65 Конституції України, п.п. 1,2 ст.1, п.4 ст. 2 Закону України „Про військовий обов`язок і військову службу, ст.ст.11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, що було визначено в АДРЕСА_2 . 17.02.2023 солдат ОСОБА_3 самостійно прибув до місця служби в АДРЕСА_2 та приступив до виконання обов`язків військової служби.
		   Таким чином, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , старший стрілець механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону солдат ОСОБА_3 внаслідок самовільного залишення місця служби, що було визначено в АДРЕСА_2 , обов`язки військової служби з 22:00 годин 22.11.2022 по 16.02.2023 включно не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а перебував у м. Чернігів, де займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби.
		Обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав, підтвердив, що самовільно залишив місце служби, що було визначено в АДРЕСА_2 та обов`язки військової служби з 22:00 годин 22.11.2022 по 16.02.2023 не виконував. Перебував вдома за адресою: АДРЕСА_1 . Мав тимчасовий заробіток через мережу інтернет. Вказував, що причиною залишення ним місця служби була неправомірна поведінка командира ОСОБА_5 , з яким виник конфлікт 21.11.2022. Зокрема, 21.11.2022 із дозволу свого безпосереднього керівника, як розповів обвинувачений у суді, ОСОБА_3 виїхав вирішити свої справи до міста. А коли повертався до місця служби біля блокпосту машину, за кермом якої був ОСОБА_3 , підрізав автомобіль, за кермом якого знаходився командир ОСОБА_5 . У подальшому ОСОБА_5 порізав колеса автомобіля, яким керував ОСОБА_3 , мотивуючи це тим, що за внутрішніми інстукціями солдатам забороняється використовувати власний транспорт. За вказівкою ОСОБА_6 автомобіль, подарований ОСОБА_3 його батьком, евакуювали у невідомому для власника напрямку, а солдата ОСОБА_3 відвезли у наркологічний диспансер для обстеження. 22.11.2022, як слідує з показань ОСОБА_3 , його разом із командиром роти та командиром батальйону викликали на КСП батальйону. Під час розмови ОСОБА_5 натякнув, що він може організувати загибель ОСОБА_3 . Тому, побоючись за своє життя, ОСОБА_3 залишив місце служби. Визнає, що його дії були самовільними і що він не намагався залагодити конфлікт та врегулювати свою подальшу службу згідно із Статутом. Підтвердив, що він не ініціював звернення щодо перевірки дій ОСОБА_5 до війської прокуратури і що Військова служба правопорядку не прибула на місце виниклого конфлікту. Обвинуваченим підтверджено, що із 17.02.2023 він продовжив виконання обов`язків служби у визначеному командуванням військової частини місці і що спілкування з командуванням частково налагоджено, зараз він виконує обов`язки військової служби у Донецькій області, в зоні активних бойових дій. Визнає, що на час інкримінованого діяння мав діяти у встановлений Законом спосіб, що убезпечило б його від кваліфікації дій як самовільнене залишення місця служби.
		Крім фактичних даних, встановлених під час допиту обвинуваченого, судом з`ясовано фактичні дані, що відображені у письмових доказах, зібраних на стадії досудового розслідування, оцінено такі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України.
		Належність ОСОБА_3 до субєкта інкримінованого злочину доводиться витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 47 від 26.02.2022 про призначення на посаду солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 , старшого стрільця механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону із 26.02.2022
		Факт відсутності у місці несення служби та невиконання обов`язків військової служби підтверджується повідомленням за підписом старшого військового містечка № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_7 , що в силу ст. 84 КПК України відображає фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність фактів й обставин, що мають значення для кримінального провадження. 
		За медичнимидокументами укримінальному провадженні ОСОБА_3 зачас проходженнявійськової службиу військовійчастині НОМЕР_1 ,за медичноюдопомогою незвертався. 
		Матеріалами службового розслідування, погодженого офіцером юридичної групи старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_8 , доводиться, що відсутність ОСОБА_9 виявлено під час ранкового шикування особового складу 1 механізованої роти на взводному опорному пункті „Флорида1 в АДРЕСА_2 23.11.2022 о 08 годині 00 хв. Пошуки на території підрозділу не надали результатів, на телефонні дзвінки ОСОБА_3 не відповідав.
		Не вважається самовільним залишення місця служби за наявності дозволу командира, або для виконання наказу командира, відрядження, прямування до нового розташування в/ч, лікування, переміщення/ротація, відпустка, навчання тощо. 
		Разом з тим, такі підстави у розглянутому провадженні не доводяться, обвинуваченим ОСОБА_3 визнається, що залишення місця служби було самовільним.
		Крім того, 24.02.2022 Президентом України підписано Указ „Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022, затверджений Законом № 2102-1Х від 24.02.2022. Такий стан у подальшому продовжувався згідно Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану», які затверджувалися Верховною Радою України ухваленням відповідних Законів, а тому на час вчинення інкримінованого ОСОБА_3 діяння воєнний стан в Україні тривав. Доводиться, що діяння було вчинено ОСОБА_3 в умовах воєнного стану.
		Обсяг обвинувачення та його об`єм знайшов підтвердження дослідженими у суді доказами.
		Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у самовільненому залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, вірно кваліфіковані за ч.5 ст. 407 КК України
		Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжкого злочину, а також наслідки, що настали; особу винного: його вік, сімейний стан, стан здоров`я, відсутність попередніх судимостей; відсутність обставин, які обтяжують його відповідальність.
		Підтвердилась у судовому засіданні така пом`якшуюча покарання обставина як щире каяття, тобто осуд своєї поведінки та готовність нести відповідальність за вчинене.
		Визначаючи покарання, суд керуєтьсяредакціями статтей 69,75КК України,що діялина часвчинення інкримінованого діяння,та враховує,що злочинрозпочався довведення вдію Закону№ 2839-1Xвід 13грудня 2022року „Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушення,Кримінального кодексуУкраїни таінших законодавчихактів Українищодо особливостейнесення військовоїслужби вумовах воєнногостану чив бойовійобстановці,однак продовживсятакий злочині післявведення всилу вказаногоЗакону,який набравчинності 27січня 2023року. Темпоральна (часова) дія кримінального закону забезпечується єдністю двох принципів - ультраактивності та ретроактивності. Так, за загальним правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (частина друга статті4КК України) - принцип ультраактивності дії кримінального закону. 
		Тому, з урахуванням того, що злочин тривав у часі і після 27 січня 2023 року, тобто під час дії Закону № 2839-1X від 13 грудня 2022 року, суд не уповноважений у застосуванні статті 69, ст. 75 КК України за кримінальне правопорушення, передбаченестаттею 407КК України.За такихобставин покаранняслід застосуватиу межахсанкції ч.5ст.407КК Українистроком мінімальноїйого межі. 
		Цивільний позов не заявлено. Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, як і підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,371,373,374 КПК України , суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України і призначити покарання за ч.5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.
		Строк відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_3 з метою приведення вироку до виконання.
		Копію вироку суду негайно після його проголошеннявручити обвинуваченому, прокурору.
		На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...