Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 443/480/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2023. Зареєстровано: 07.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.06.2023.
Дата набрання законної сили: 17.08.2023 (частково)
Результат оскарження 17.08.2023 Апеляційний суд Львівської області: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/443/82/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022140000000294

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №443/480/23
		Провадження №1-кп/443/82/23
		 
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		06 червня 2023 року                                                                        місто Жидачів
		 
		Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді                                 ОСОБА_1 , 
		секретар судового засідання                 ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №22022140000000294 від 21.12.2022) стосовно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Озерне Лиманського району Донецької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з професійно-технічною освітою, не одруженого, відповідно до статті 89 КК України вважається такими, що не має судимості, 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК України, 
		 
		за участю:
		прокурора                                         ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого                                 ОСОБА_3 ,
		захисника                                         ОСОБА_5 , -
		 
		встановив:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_3 у період повномасштабної збройної агресії російської федерації, однак не пізніше травня 2022 року, діючи з прямим умислом, маючи на меті завдати шкоду інтересам України щодо забезпечення обороноздатності та територіальної цілісності держави у спосіб надання допомоги незаконним збройним формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, у веденні бойових дій проти Збройних Сил України, у період воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, встановив зв`язок із учасником незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР» ОСОБА_6 , використовуючи для зв`язку з ним, отримання завдань та надання інформації соціально орієнтовану мережу «Однокласники», з використанням особистої сторінки у цій мережі «ОСОБА_3».
		За результатами встановленого контакту із представником незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР» ОСОБА_6 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, способу та часу, у період повномасштабної збройної агресії російської федерації, але не пізніше травня 2022 року, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, у період воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у м. Лиман на території Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області, де на той час проживав, здійснив збір з метою передачі представнику незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР» відомостей про місця розташування, способи пересування та маскування підрозділів Збройних Сил України та Сил оборони України на території Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області. 
		У подальшому, 07.05.2022 о 12 год 53 хв, 08.05.2022 о 20 год 03 хв, 20 год 19 хв, 20 год 23 хв та 20 год 26 хв ОСОБА_3 , виїхавши з місця постійного проживання на територію Львівської області, перебуваючи у смт. Гніздичів Стрийського району Львівської області, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання допомоги незаконним збройним формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших підрозділів Сил оборони України, використовуючи власний мобільний телефон марки Realme C11 2021, повідомив з використанням облікового запису « ОСОБА_3 » у соціально орієнтованій мережі «Однокласники» представнику незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР» ОСОБА_6 інформацію про місця розташування, способи пересування та маскування підрозділів Збройних Сил України та Сил оборони України на території Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області, надавши у такий спосіб допомогу незаконним збройним формуваннях, створеним на тимчасово окупованій території, у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших підрозділів Сил оборони України.
		Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - частина 7 статті 111-1 КК України.
		 
		Правова позиція сторони обвинувачення.
		Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений слідчим ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_8 та затверджений прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 .
		Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, які були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду. 
		Під час виступу у судових дебатах прокурор вважає, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.
		 
		Правова позиція сторони захисту.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що вину по пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК України, визнає повністю та надав суду показання, за змістом яких він був знайомий з ОСОБА_10 , який проживав неподалік від нього, однак близько 10 років тому переїхав до міста Донецьк. Спілкувався з ним через свою сторінку у «Однокласники» - « ОСОБА_11 », де писав йому повідомлення та бачив фотографію ОСОБА_12 у військовій формі. ОСОБА_12 підтримував росію. Розповідав останньому про прильот у його будинок. У травні ОСОБА_12 попросив надати інформацію про перебування військ у ОСОБА_13 . Він повідомляв йому адреси, однак не знав, чи є там якісь воєнні. ОСОБА_12 добре орієнтується у адресах. Припускав, що він може бути військовим і інформація може бути використана проти України. Коли їх обстрілювали росіяни був у шоковому стані. Волонтери допомогли виїхати на Захід України. У смт. Гніздичів, куди переїхали, випивав та конфліктував з іншими людьми через тему війни. Мети передавати дані у нього не було. Вважає, що зробив неправильно, однак чому саме так зробив сказати не може. 
		Захисник зазначив суду, що сторона обвинувачення не надала суду доказів причетності ОСОБА_14 до бандформувань. Крім цього, залишається незрозумілим, якими мотивами керувався ОСОБА_3 при вчинені інкримінованих йому дій. Також, ОСОБА_3 не повідомляв координати з прив`язкою до об`єктів і його дії не мали цілеспрямованого та систематичного характеру.
		Під час виступу у судових дебатах захисник звернув увагу суду на визнання вини обвинуваченим та давання ним визнавальних показань, а також на певні вади психічного здоров`я обвинуваченого.
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК України за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, кожному з яких судом надана ретельна оцінка з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:
		показаннями свідка ОСОБА_15 , за змістом яких ОСОБА_3 приїхав приблизно 12.12.2022 і проживав у школі смт. Гніздичів разом з мамою у одній кімнаті. Виконував внутрішній розпорядок. Сусіди пожалілися на шум у кімнаті. При з`ясуванні обставин стало відомо, що ОСОБА_3 голосно слухав контент на російській мові, про що йому співжительки по кімнаті зробили зауваження. Він не реагував на зауваження та погрожував, що зітре селище, бо знає, куди звертатися, а інших - уб`є, задушить. У війні винуватив Західну Україну. Діалог з ОСОБА_3 у неї не склався. Під час спілкування ОСОБА_3 сказав фразу «Дістали ваші бандерівські штучки». Мати ОСОБА_3 просила вибачення за цей конфлікт;
		показаннями свідка ОСОБА_16 , за змістом яких вона є внутрішньо переміщеною особою та проживає в школі смт. Гніздичів. Потім переселили. Конфліктів з ОСОБА_3 не було. У кімнаті жили четверо: ОСОБА_3 з мамою, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Останні поскаржилися на грубу поведінку ОСОБА_3 , який голосно слухав проросійський контент, грубо реагував на зауваження, погрожував, через що вони боялися, бо серйозно сприймали його погрози. Зі слів дівчат казав, що він має знайомих у російській федерації, повідомить координати і направить ракети, які знесуть школу. До інциденту нарікань на його поведінку не було;
		показаннями свідка ОСОБА_19 , за змістом яких вона жила у одній кімнаті з ОСОБА_3 , його мамою та ОСОБА_20 . ОСОБА_3 часто вживав алкогольні напої. Включав голосно сумнівний контент і на зауваження не реагував. Ставав агресивним через зауваження, шарпав за одяг, погрожував, що подзвонить і наведе ракети на школу, заріже, вб`є. Крім цього, ОСОБА_3 тероризував маму і вимагав у неї гроші;
		показаннями свідка ОСОБА_20 , за змістом яких поселили її у кімнату разом з ОСОБА_3 і мамою. ОСОБА_3 тверезим був нормальним, спокійним, а коли зловживав спиртними напоями - ставав агресивним. Приблизно у першій половині грудня ОСОБА_3 був випившим і голосно включив телефон, зміст якого був проти України. На зауваження відреагував агресивно, почав шарпати та погрожувати фізичною розправою, до неї нецензурно лаявся. При розмові з директором установи казав, що подзвонить у росію і ракетами зметуть тут все. Його погрози вона сприймала серйозно;
		повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та рапортом, якими повідомлено начальника Стрийського РВ УСБУ у Львівській області та начальника УСБУ у Львівській області про отримання у ході контррозвідувальних заходів даних стосовно громадянина України ОСОБА_3 , який надає допомогу незаконним збройним (воєнізованим) формуванням держави-агресора у веденні бойових дій проти ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (а.к.п.38, 39);
		протоколом огляду від 21.12.2022, відповідно до якого встановлено наявність у російській соціальній мережі «Однокласники» зареєстрованої сторінки (облікового запису) « ОСОБА_3 », на якій розміщені фотографії ОСОБА_3 (а.к.п.49-51);
		протоколом огляду від 21.12.2022, згідно з яким встановлено наявність у російській соціальній мережі «Однокласники» зареєстрованої сторінки (облікового запису) «александр иващенко», на якій розміщені фотографії осіб у військовій формі, зі зброєю у руках (а.к.п.120-122);
		протоколом огляду від 23.12.2022, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон марки Realme С11 (ІМЕІ1: НОМЕР_1 ) та виявлено на ньому при відкритті електронного застосунку « ОСОБА_21 » веб-сторінку - профіль користувача « ОСОБА_22 » соціально-орієнтованої мережі «ОК (Однокласники)», обмін повідомленнями на цій сторінці, зокрема з «алксандр иващенко» та зміст цих повідомлень (а.к.п.52-59);
		протоколом огляду від 27.12.2022, згідно з яким оглянуто у всесвітній мережі Інтернет загальнодоступну інформацію про місця розташування підрозділів ЗСУ (Сил оборони України) на території Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області, виходячи з протоколу допиту підозрюваного від 23.12.2022 та протоколу огляду мобільного телефону від 23.10.2022 (а.к.п.63-64, 65-67);
		протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме: аудіо контролю особи від 27.12.2022, за змістом якого уповноваженою особою здійснювався аудіоконтроль ОСОБА_3 , зокрема 22.12.2022 з невстановленою особою, у якій, зокрема обговорювали особу на ім`я « ОСОБА_23 », перебування цієї особи у друзях ОСОБА_3 в «Однокласниках», переписування з цією особою та зміст цієї переписки, у тому числі щодо розташування ЗСУ, розуміння ОСОБА_3 , що ця особа перебуває у Донецьку та воює добровольцем (а.к.п.105-115); 
		протоколом огляду від 06.01.2023, згідно з яким отримано інформацію із всесвітньої мережі Інтернет, яка стосується Генштабу ЗСУ та пов`язаної з нею інформацію щодо міста Лиман, зокрема щодо оперативної інформації станом на 05.05.2022 - 07.05.2022, 09.05.2022, 22.05.2022 - 27.05.2022 (а.к.п.85-94);
		протоколом огляду від 12.01.2023, відповідно до якого отримано інформацію із всесвітньої мережі Інтернет, яка стосується карти бойових дій та пов`язаної з нею інформацією щодо міста Лиман з 01.05.2022 по 30.05.2022 (а.к.п.95-103);
		інформацією від 26.01.2023, наданою Лиманською військовою адміністрацією, за змістом якої у період з 07 та 08 травня 2022 року на території Лиманської міської громади перебували Сили оборони України, що виконували завдання із оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Зокрема тимчасовими місцями дислокації Сил оборони України на території Лиманської міської громади були приміщення Лиманського медичного коледжу Донецького НМУ (м. Лиман, вул. Кірова,27); територія поблизу адміністративних приміщень лінійної станції « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Донецької залізниці, що знаходиться в лісі в північно-західній стороні від АДРЕСА_2 ; у лісі неподалік території КНП Лиманська центральна районна лікарня ( АДРЕСА_3 ) були облаштовані позиції ЗСУ (а.к.п.71);
		інформацією від 07.02.2023, наданою військовою частиною НОМЕР_2 , за змістом якої у період часу з квітня по червень 2022 року особовий склад військової частини НОМЕР_2 виконував бойове засідання із оборони України на території АДРЕСА_4 . Вказані у запиті адреси на той час входили до батальйонних районів оборони 2 та 3 десантно-штурмових батальйонів, в цей період противник безперервно та систематично здійснював артилерійські обстріли позицій підрозділів бригади (а.к.п.68);
		протоколом огляду від 27.02.2023, згідно з яким оглянуто додаток до протоколу тимчасового доступу від 23.02.2023, а саме: оптичний носій інформації DVD-R, у якому міститься електронний файл з інформацією про зв`язок, абонентів, надання телекомунікаційних послуг стосовно абонентського телефонного номера НОМЕР_3 за період з 24.02.2022 по 18.12.2022. Зокрема встановлено перебування мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_3 у період з 24.02.2022 по 04.05.2022 у зоні дії базових станцій операторів мобільного зв`язку, розташованих на території Дніпропетровської, Черкаської, Хмельницької та Тернопільської областей, і у період з 07.05.2022 по 18.12.2022 на території Стрийського району Львівської області. У період з 24.02.2022 по 03.05.2022 мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_3 перебував у зоні дії базових станцій операторів мобільного зв`язку, розташованих на території м. Лиман Краматорського району Донецької області (а.к.п.72-81);
		інформацією ГУ ДМС України у Львівській області від 10.03.2023, за змістом якої ОСОБА_6 документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Лиманським відділом ГУ ДМС України в Донецькій області (а.к.п.116);
		протоколом огляду від 12.12.2022, згідно з яким встановлено наявність на сайті «Миротворець» даних про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає у м. Донецьк та перебуває у розшуку за статтею 408 ч.1 КК України (а.к.п.146-148).
		Окремої уваги заслуговує безпосередньо досліджений судом у судовому засіданні висновок судово-психіатричного експерта №92 від 02.02.2023, згідно з якими ОСОБА_3 на даний час психічним захворюванням не страждає, виявляє легку розумову відсталість у вигляді олігофренії в степені легкої дебільності та може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.к.п.123-124).
		З метою оцінки вказаних вище доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали (процесуальні докази): 
		постанови про визначення складу слідчої групи від 21.12.2022 та призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 21.12.2022, якими у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК України визначено слідчу групу, яка здійснювати відповідне досудове розслідування, та призначено групу прокурорів (а.к.п.41-42, 43-44);
		доручення слідчого у порядку ст..ст. 40, 41 КПК України, яким доручено підлеглим співробітникам провести в найкоротші терміни слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів та перевірку вже отриманих доказів (а.к.п.45-46, 47-48);
		ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 22.12.2022, 27.12.2022 та протоколи тимчасового доступу до речей і документів від 23.12.2022, 23.02.2023, відповідно до яких надано слідчим суддею уповноваженим особам дозвіл на: тимчасовий доступ до інформації та відомостей, які знаходяться на мобільному телефоні марки Realme С11 (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 ), що належить ОСОБА_3 ; тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» стосовно абонентського телефонного номера НОМЕР_3 , а також виконано зазначені доступи визначеною уповноваженою особою (а.к.п.60, 61, 82, 83);
		запит про надання інформації військовою частиною НОМЕР_2 від 13.01.2023, у якому зазначено прохання про надання інформації про розташування підрозділів ЗСУ (Сил оборони України) у вказаних в запиті місцях (а.к.п.69-70);
		ухвала слідчого судді Львівського апеляційного суду від 22.12.2022, якою надано дозвіл у кримінальному провадженні №22022140000000294 від 21.12.2022 на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (а.к.п.104);
		постанова про визнання речовими доказами від 23.12.2022, якою визнано речовим доказом мобільний телефон марки «Realme C11» (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ), з номерами телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_6 (а.к.п..149-150);
		ухвала слідчого судді Львівського апеляційного суду від 27.12.2022, згідно з якою накладено арешт на мобільний телефон марки «Realme C11» (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ), з номерами телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_6 (а.к.п.151).
		Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (№22022140000000294 від 21.12.2022) (а.к.п.40) підтверджує законність вчинених уповноваженими особами (слідчими, прокурорами) процесуальних дій відповідно до вимог КПК України у межах зазначеного кримінального провадження після внесення відповідних відомостей про вчинення кримінального правопорушення до реєстру.
		 
		Відповідність безпосередньо досліджених судом доказів критеріям належності та допустимості.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і у своїй сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у статті 91 КПК України, вони зібрані у порядку, встановленому статтею 93 КПК України, жодних обставин, передбачених статтею 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
		Процесуальні докази, наведені у вироку, прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнав належними та допустимими, зібрані у встановленому законом порядку та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.
		Також, суд зауважує, що сторона захисту не оспорювала безпосередньо досліджені судом докази, надані стороною обвинувачення, та не наводила аргументів щодо їх неналежності чи недопустимості, а також не надавала суду інших доказів, які б прямо чи непрямо підтверджували існування чи відсутність обставин, що підлягали доказуванню у цьому кримінальному провадженні, з метою безпосереднього дослідження їх судом.
		 
		Мотиви відхилення аргументів (доводів) сторони захисту.
		Судом визнається загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах цього кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України (зокрема міста Донецьк) є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Також, не потребує окремого доказування факт формування на тимчасово окупованій території, зокрема «ДНР», яка 27.01.2015 визнана Верховною Радою України терористичною організацією, незаконних збройних та воєнізованих формувань, а також наявності на цій території збройних формуваннях держави-агресора. 
		Суд вважає аргументи захисника такими, що не заслуговують на увагу, оскільки такі не узгоджуються з показаннями обвинуваченого, який ствердив суду, що припускав причетність особи ( ОСОБА_12 ), якій він передавав інформацію про місця розташування ЗСУ та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, до незаконних збройних формувань, про що також свідчили і доступні йому у своїй сукупності фактичні дані (зокрема фото ОСОБА_12 у соціальній мережі «Однокласники», місце його перебування, поведінка цієї особи (запитувана ним інформація), а також з безпосередньо дослідженими судом доказами, належність і допустимість яких стороною захисту не оспорювалися.
		Інформація, яку обвинувачений ОСОБА_3 передав ОСОБА_24 , містила достатньо даних для визначення розташування, способи пересування та маскування підрозділів Збройних Сил України та Сил оборони України на території Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області. На підтвердження цього слугує не тільки зміст самої інформації, яку було передано, а також та обставина, що ОСОБА_12 , як колишній житель Лиману, добре знав цю місцевість.
		Відсутність у діях обвинуваченого ОСОБА_3 систематичності не впливає на зміст і суть обвинувачення, оскільки систематичність вчинення таких дій не є ознакою кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК України.
		Мета і мотив злочину - це факультативні ознаки суб`єктивної сторони злочину. Вони вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо зазначено у законі (в диспозиції статті Особливої частини КК) або коли вони однозначно випливають із змісту злочину. З огляду на викладене, на переконання суду, встановлення у цьому кримінальному провадженні мотиву злочину не є обов`язковим, оскільки це прямо не зазначено диспозицією частини 7 статті 111-1 КК України та не випливає на зміст цього злочину.
		 
		Висновки.
		Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеними факт надання ОСОБА_3 допомоги незаконним збройним формуванням, створеним на тимчасово окупованій території у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК України.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених уст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Водночас, згідно з положеннями статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к)
		Крім цього, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №759/7784/15-к та від 18.09.2019 у справі № 166/1065/18).
		З огляду на показання ОСОБА_3 , надані ним у судовому засіданні, які не були повністю чіткими, а також позицію, яку він висловлював щодо свого ставлення до вчиненого, яка була суперечливою, суд доходить висновку, що у своїй сукупності ці обставини свідчать про те, що він повністю не визнав своєї провини у вчиненому та не продемонстрував належної критичної оцінки своєму діянню, а відтак суд не визнає обставиною, яка пом`якшує покарання, щире каяття. 
		Водночас, суд зауважує, що безпосередньо досліджені судом докази та їх обсяг, не значний строк, протягом якого було проведено досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, дають підстави виснувати, що ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, тому суд визнає цю обставину, як пом`якшуючу (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України). Більше того, наявність цієї обставини також підтверджується позицією сторони обвинувачення, викладеної у обвинувальному акті. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України).
		 
		Мотиви призначення покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважає на вимоги статті 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7.
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є особливо тяжким злочином. 
		Обвинувачений посередньо характеризується за місцем тимчасового проживання, дані щодо перебування обвинуваченого на обліку у лікаря нарколога чи лікаря психіатра відсутні, не одружений, відповідно до статті 89 КК України вважається такими, що не має судимості.
		Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вважається таким, що не має судимості, посередньо характеризується за місцем проживання; обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також взявши до уваги фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, форму вини, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 7 статті 111-1 КК України у виді позбавлення волі.
		 
		Обґрунтованих підстав для застосування положень статті 69 КК України суд не вбачає.
		 
		При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд враховує, що обвинувачений офіційно не працює та не займається певною діяльністю, однак за віком є особою, яка може претендувати на зайняття посад в органах державної влади та місцевого самоврядування. З огляду на викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.
		 
		При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді конфіскації майна, суд зауважує, що статтями 51 та 52 КК України встановлено можливість застосування до осіб, визнаних винними у вчинені злочинів, одного із додаткових покарань у виді конфіскації майна.
		Відповідно до положень статті 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.
		Корисливим тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частині 5 статті 12 КК України, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.
		Суд зауважує, що ані під час досудового розслідування, ані під час розгляду кримінального провадження у суді, наявність у обвинуваченого корисливого мотиву при вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не встановлено. Відтак, з огляду на викладене, суд не вбачає обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
		Процесуальних витрат не понесено. 
		Обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили. 
		Застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна скасувати.
		 
		Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд - 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111-1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 13 (тринадцять) років та без конфіскації майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 23.12.2022 (дати обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою).
		 
		Речові докази (відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 23.12.2022), а саме: мобільний телефон марки «Realme C11» (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , номер телефону НОМЕР_3 та номер телефону НОМЕР_6 ) - конфіскувати у дохід держави.
		 
		Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		 
		Скасувати застосований відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.12.2022 (у справі №461/6956/22) захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
		 
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку (його повний текст) негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...