Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/1874/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано для оприлюднення: 07.06.2023. Зареєстровано: 08.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2023.
Дата набрання законної сили: 07.06.2023
Номер судового провадження: 33/811/714/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 442/1874/23                Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П. 
		Провадження № 33/811/714/23         Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 червня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі:
		 
		судді  Стельмаха І.О.
		з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
		захисника  адвоката Волошин С.П.
		законного представника потерпілої ОСОБА_2  ОСОБА_3 ,
		представника потерпілої ОСОБА_2  адвоката Радковського Т.Р.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2023 року,
		в с т а н о в и в :
		Постановою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2023 року,
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою:      АДРЕСА_1 
		 
		визнана виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_1 536 грн 80 коп. судового збору.
		ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона перебуваючи на посаді старшого тренера в ДЮСШ ім. Боберського, що знаходиться за адресою: вул. Дацка, 2а у м. Дрогобичі Львівської області, в період часу з серпня 2020 року по січень 2023 року, зокрема 14.02.2023, 17.08.2020, здійснювала булінг відносно учениці малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке полягало у систематичному психологічному тиску, негативному ставленні під час тренування малолітньої ОСОБА_2 тренером ОСОБА_1 , відповідно до довідки №27 малолітній ОСОБА_2 могла бути завдана шкода психічному здоров`ю.
		На постанову судді Логин Н.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: вона не вчиняла булінгу відносно малолітньої ОСОБА_2 ; у протоколі зазначені свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з пояснень яких не слідують факти булінгу; зміст протоколу спростовується змістом заяви ОСОБА_6 від 24.02.2023 поданої до начальника Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, в якій нічого не зазначено про подію булінгу 14.02.2023 відносно ОСОБА_2 
		ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_1 вчиняла відносно дочки Яни булінг у виді психологічного тиску через ОСОБА_5 , яка є її безпосереднім тренером, що полягало у недопусканні її доньки ОСОБА_2 до змагань. Однак, це не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_2 приймала участь у всіх змаганнях, які проводилися, що вбачається з численних грамот, які є в матеріалах справи та з листа Дрогобицької ДЮСШ за № 141/01-17 від 08.05.2023 в якому вказано, що ОСОБА_7 у період з 2020 року по 2023 рік неодноразово приймала участь у змаганнях, скарг про включення її в команду від батьків не надходило.
		Під час допиту законного представника потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , останні суду повідомили, що вони перебувають у неприязних стосунках з нею, що ставить під сумнів достовірність їх свідчень.
		Звертає увагу на те, що у протоколі не викладено об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, а саме: не зазначено, які саме дії були вчинені нею по відношенню до потерпілої ОСОБА_2 , чи є такі діяння систематичного характеру, якщо так, то в який період з вказівкою на час і дату вони вчиненні.
		У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , її захисник Волошин С.П. апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити з підстав наведених в апеляційній скарзі. Додатково пояснили, що Наказ про зняття ОСОБА_1 з посади старшого тренера рішенням суду скасовано у зв`язку із порушенням процедури його прийняття, яка визначена КЗпП України. 
		Законний представник потерпілої ОСОБА_2  ОСОБА_3 , адвокат Радковський Т.Р. апеляційну скаргу заперечили, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.
		Крім того представник потерпілої ОСОБА_2  адвокат Карпінець В.Ю. надіслала письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить постанову судді першої інстанції залишити без змін, розгляд справи проводити у її відсутності. Зазначає, що дії ОСОБА_1 були, як вербального, так і невербального характеру, як по відношенню до малолітньої ОСОБА_9 , так і інших учасників освітнього процесу. Її дії носять систематичний та травмуючий характер, як в присутності спостерігачів, так і наодинці з жертвою. Наслідки її дій очевидні та підтверджені психологом.
		Булінг (цькування) щодо малолітньої ОСОБА_7 знайшов прояв у наступних діях ОСОБА_10 : перешкоди в допуску до змагань (до кожного зі змагань, зазначеного в дипломах, грамотах, подяках, сертифікатах, долучених до матеріалів справи), організація додаткових перешкод для допуску до змагань, до навчання плаванню.; цькування образливими словами, висміювання в присутності інших осіб, в тому числі дітей, спілкування на підвищених тонах з дитиною, крики в присутності дітей та дорослих, з метою зганьбити, принизити. Психологічне насильство у формі криків та образ на рахунок іншого учасника освітнього процесу - тренера ОСОБА_5 в момент, коли та відстоює права дитини, в присутності дитини, демонстративно, як для неї самої, так і інших осіб; налаштовувала інших тренерів проти малолітньої дитини; насмішки з досягнень дитини ( ОСОБА_7 ), применшення її значення в колективі. Демонстративна поведінка стосовно жертви (малолітньої потерпілої), для того, щоб підкреслити її несприйняття - як словами, жестами, так і поведінкою. 
		Адвокат Карпінець В.Ю. наголошує, що систематичність булінгу зі сторони ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідків наданим в судовому засіданні та їх письмовими поясненнями наявними у матеріалах справи.
		Також звертає увагу на наявний у матеріалах відеозапис з якого вбачається, що ОСОБА_10 агресивно махає руками перед обличчям тренера ОСОБА_11 при цьому ОСОБА_10 виставила ногу на бортик басейну, кричить, чим лякає присутніх в залі дітей. Яна розуміє, що все це відбувається через неї. Яна стоїть і дивиться як ОСОБА_10 і ОСОБА_12 кричать на ОСОБА_11 , не відриваючи погляд, чує і сприймає все на свій адрес. На відео видно, як ОСОБА_13 плаче в пристуності свого тренера ОСОБА_11 (Зі слів ОСОБА_14 сказала: «Вони мене все одно не допустять»). На відео також видно, що як тільки ОСОБА_13 взяла старт - всі скупчилися на бортику, що підкреслює особливу увагу до її запливу. ОСОБА_10 підходить до ОСОБА_15 , говорить з ним, тисне на ОСОБА_15 , дитина чує, йде до свого тренера. При перегляді відео матір ОСОБА_16 зауважила: «Дитина піджала під себе ніжки, що свідчить, що вона злякалася». Тренер ОСОБА_11 не допустила запливу на дистанцію 200 м, заперечувала щодо запливу на 100 м. Діти пливли дистанцію 100 м за вказівкою ОСОБА_10 , хоча до такого запливу вони не готувалися.
		Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Волошин С.П., представника потерпілої ОСОБА_2  адвоката Радковського Т.Р., законного представника потерпілої ОСОБА_2  ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. 
		Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
		протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП від 13 березня 2023 року серії ВАВ №782244 (а.с. 2);
		завою ОСОБА_6 від 24.02.2023 зі змісту якої вбачається, що її донька, ОСОБА_7 почала відвідувати спортивну школу у серпні 2018 року, займалась у маленькому басейні із тренером ОСОБА_17 . Жодних проблем і нарікань, що з її сторони, що зі сторони тренера не було. Дитина поводила себе слухняно, виконувала всі вказівки тренера. У березні 2020 року тренер переводить дитину у великий басейн, де вони познайомились з ОСОБА_1 , яка з першого дня почала переслідувати її дитину. Постійно робить зауваження в крикливій, хамській формі, погрози, коли дитина почала показувати хороші спортивні результати, ОСОБА_1 використовуючи свою посаду, не допускала дитину до спортивних змагань, що провокувало суперечки з їхнім тренером ОСОБА_17 і травмувало її дитину, через те що вона не розуміла причину сварок і чому їй не дають можливість виступати.
		У серпні 2020 року через постійні сварки з ОСОБА_1 їх тренер ОСОБА_17 звільнилась з роботи. Тренування стала проводити ОСОБА_1 , яка 17.08.2020 під час тренування в хамський формі, вигнала її дитину з басейну, не зважаючи на те, що дитина маленька (тільки виповнилось 8 років), поряд зі школою проїзна частина дороги, а також в цей час велись ремонті роботи безпосередньо біля школи, чим наразила життя та здоров`я її доньки на небезпеку. Вона звернулась зі скаргою до директора ДЮСШ ОСОБА_18 . Була проведена перевірка, всі її слова були підтверджені свідками, також вона надала заключення психолога, де було вказано, що дитина перебуває у стресовому стані. Зі слів директора, ОСОБА_1 оголосили догану. У присутності завуча школи ОСОБА_19 , ОСОБА_1 визнала свою провину і принесла вибачення, їй та дитині. На прохання дирекції школи вона не стала звертатись у поліцію, сподіваючись, що більше такого не повториться.
		З 01.09.2020 вона перевела дочку ОСОБА_20 до тренера ОСОБА_5 і дитина продовжила заняття. З тренером ОСОБА_5 у Яни склались чудові стосунки. Дитина систематично відвідує тренування, має дуже хороші спортивні показники. На поведінку дитини зі сторони тренера нарікань не було. Однак, після зміни керівництва школи, ОСОБА_1 продовжила цькувати і ображати її дитину. Будь-які дитячі, незначні пустощі ОСОБА_21 призводили до крику, погроз, образ зі сторони ОСОБА_1 . ОСОБА_13 сумлінно займається плаванням і відповідно дуже хоче приймати участь у змаганнях, але ОСОБА_1 постійно чинить перепони. Не допускає дитину до змагань. Лише після звернень їх тренера ОСОБА_5 до дирекції ДЮСШ, Яну все ж таки допускали до змагань. ОСОБА_1 робила все, щоб психологічно травмувати дитину, а саме:
		07.02.2020 на змаганнях у м. Червонограді вигнала дитину з нагородження, з криком аргументуючи тим, що ОСОБА_13 нічого не варта і до нагородження не потрапила. Проте, ОСОБА_13 посіла перше місце і нагородження було затримано іншими тренерами, щоб ОСОБА_13 мала змогу повернутись і отримати нагороду;
		04.03.2020 на змаганнях під час проведення параду спортсменів, вирвала з рук дитини табличку з назвою їхнього міста і не дозволила на параді її нести, хоча інший тренер вручив саме ОСОБА_22 ;
		17.03.2021 вони їхали на змагання у м. Миколаїв. В цей час був спалах коронавірусу, тому щоб забезпечити безпеку дитини, вона отримала дозвіл від директора ДЮСШ, відвезти дитину на змагання власним транспортом. Вони доїхали до смт. Меденичі, їм подзвонили батьки і повідомили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_23 (тренер ДЮСШ) тримає автобус з дітьми у і шантажує всіх, що поки вона не посадить дитину в автобус зі всіма дітьми, вони нікуди не поїдуть. Вона була змушена повернутись, і з плачем її дитина сіла в автобус. Щоб не травмувати дитину ще більше, вона їхала позаду автобуса.
		02.06.2021 під час змагань, перед самим стартом ОСОБА_1 накричала на ОСОБА_20 , сказавши: чого вона припхалась на змагання, вона нічого не варта, «Вихованки тренера ОСОБА_23 тебе просту порвуть», чим налякала та розстроїла дитину.
		В серпні 2021 року відбувся дуже важливий етап змагань, Акваліги Захід у м. Львові. Знаючи, що ОСОБА_13 претендує на кубок «Акваліга» (підсумок за рік) і кожен етап дуже важливий, ОСОБА_1 не допускає Яну до змагань, без пояснень. Їх тренер ОСОБА_5 , була змушена звертатись за дозволом напряму до організаторів змагань. Поки чекали дозволу, ОСОБА_13 дуже переживала, а ОСОБА_1 на кожному тренуванні, наголошувала дитині, що вона нікуди не поїде. Вони все ж таки поїхали, і в січні 2022 року ОСОБА_13 виграла золотий кубок «Акваліги», посівши перше місце в абсолютному рейтингу. ОСОБА_1 не дозволила урочисто привітати ОСОБА_20 в басейні, хоча по відношенню до інших діток така практика використовується.
		Тобто свій тиск і булінг на її дитину ОСОБА_1 не припиняє ніколи. Так 17-18.02.2023 відбувся Чемпіонат з області, напередодні ОСОБА_20 знову не допускали до змагань, під час тренування ОСОБА_1 та ОСОБА_23 , постійно кричали і сварились з їхнім тренером на очах дітей, але на це дуже гостро реагувала саме її дитина. У лютому їх тренер змусила ОСОБА_1 провести чесний відбір на змагання, і звичайно Яна легко його пройшла, але це нічого не дало. ОСОБА_1 знову кричала, в басейні при дітях, погрожувала тренеру і дитині, а ОСОБА_23 взагалі погрожував поламати дитині руку або ногу. Яна сильно налякалась і дуже сильно плакала, всю ніч не спала. Це все звичайно вплинуло на її результат на змаганнях. Вона звернулась до психолога. З першого відвідування лікар підтвердив її побоювання, щодо психо-ємоційного стану дитини.
		На її неодноразові прохання до ОСОБА_1 залишити дитину у спокої і не травмувати її ОСОБА_1 не реагує. Тільки насміхається з неї, що вона нічого не зможе з нею вирішити, вона як працює, так і буде працювати, а їй радить забрати дитину з секції плавання, бо вона не припинить її переслідувати (а.с. 3-4);
		письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 03.03.2023 та 09.03.2023 з приводу некоректної поведінки тренерів ДЮСШ, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_23 в яких зазначила, що 28.12.2022 у м. Дрогобичі відбулись обласні змагання з плавання до яких тренером ОСОБА_1 її дочка ОСОБА_13 не була допущена. На її звернення до адміністрації щодо не допуску дитини до змагань, отримала відповідь, що діти 2012 року народження у змаганнях участі не беруть, що виявилось неправдою, оскільки участь приймали діти 2012-2013 р.н. з інших міст області. Дитина засмутилась та дуже переживала, що не зможе взяти участь у змаганнях. На 17-18 лютого 2023 року були анонсовані обласні змагання з проведенням у м. Дрогобичі. І знову старший тренер ОСОБА_1 , суддя змагань ОСОБА_23 не допускають її дочку, насміхаються над дитиною, що вона знову не зможе виступили. Вона звернулась до адміністрації школи ОСОБА_24 , який пообіцяв провести чесний відбір, і якщо ОСОБА_13 підтвердить свій результат, візьме участь у змаганнях. 14.02.2023 відбувся відбір серед учнів ДЮСШ на змагання. Яна пройшла його, показавши хороший результат, що спровокувало невмотивовану агресію по відношенню до їхнього тренера ОСОБА_5 . У присутності дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_23 у крикливій, зухвалій формі сперечались з ОСОБА_5 щодо участі її дочки на змаганнях. Яна в цей час перебувала у басейні і дуже налякалась. Вона з іншими батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_25 перебували у холі школи. І до них прибігли діти і повідомили, що в басейні дуже кричать і зараз буде бійка між тренерами. Діти були налякані і плакали. Вона побігла до басейну та почула крики із вживанням нецензурної лексики від ОСОБА_1 та ОСОБА_23 у присутності малолітніх вихованців даної школи. Дитина вибігла з басейну зі сльозами, оскільки стала очевидцем неетичної поведінки тренерів і дуже налякалась, оскільки конфлікт відбувся саме через неї. ЇЇ знову ображали та в чергове не допускали до змагань. Вона неодноразово протягом трьох років зверталась за допомогою до адміністрації ДЮСШ, відділу освіти та міського голови м. Дрогобича щодо випадків неприпустимої поведінки тренерів ОСОБА_1 та ОСОБА_23 , проте результату не було, її дочка продовжує потерпати від дій ОСОБА_1 (а.с. 5,8-9);
		письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 09.03.2023 зі змісту яких вбачається, що у березні 2020 року відбувся конфлікт у ДЮСШ між тренером ОСОБА_17 та ОСОБА_1 у присутності малолітніх дітей, які тренуються у ДЮСШ. Дочка ОСОБА_13 прийшла додому у пригніченому стані, скаржилась на тренера ОСОБА_1 , яка не хоче брати її на змагання. Тренер ОСОБА_17 через постійні конфлікти із старшим тренером ОСОБА_1 вимушена була звільнитись з ДЮСШ. Після цього 16.08.2020 тренер ОСОБА_1 у зухвалій формі витягнула його дитину з басейну. Кричала, що вона ніколи більше не буде займатись у басейні та вигнала дитину з приміщення ДЮСШ. Він та дружина звертались до адміністрації ДЮСШ з приводу поведінки ОСОБА_1 , якій зі слів ОСОБА_19 , було винесено догану, та ОСОБА_1 вибачилась перед дитиною. З 2020 року дочка займається у тренера ОСОБА_5 . Тренер ОСОБА_1 постійно створює перешкоди для участі дочки ОСОБА_21 у змаганнях, мотивуючи тим, що «Это мой бассейн», «Я тут главная». Кожен виїзд дочки на змагання супроводжується конфліктом із тренером ОСОБА_1 . Так, на змаганнях 04.03.2020 під час проведення параду спортсменів ОСОБА_1 забрала табличку з назвою їхнього міста з рук дитини. У м. Червонограді вигнала дитину з нагородження, що стало причиною затримання нагородження для того, щоб ОСОБА_13 таки одержала нагороду. 17.03.2021 дружина везла дочку на змагання у м. Миколаїв, оскільки був коронавірус, але тренери ОСОБА_1 та ОСОБА_23 змусили їх повернутись, щоб дочка їхала з іншими дітьми в автобусі. Біля автобуса ОСОБА_1 та ОСОБА_26 кричали на дитину, поки вони не вийшли з машини. 2021 року тренер ОСОБА_1 не допускала дочку до нагородження. Звертались до відділу освіти та мера м. Дрогобича для забезпечення належного тренування дочки та усунення ОСОБА_1 та ОСОБА_23 від контактування із дочкою (а.с 6-7);
		письмовими поясненнями малолітньої ОСОБА_2 зі змісту яких вбачається, що 17.08.2020 тренер ОСОБА_1 вигнала її з басейну. Після чого мама змінила тренера і вона почала тренуватись у тренера ОСОБА_5 . У листопаді 2022 року ОСОБА_1 зайшла на тренування до її групи і почала голосно кричати на її тренера. Сварка відбулась між тренерами через те, що ОСОБА_1 не дозволяла їхати їй на змагання, що її дуже засмутило. Також на змаганнях у м. Червонограді, тренер ОСОБА_1 сказала їй, що вона ніхто, ні на що не заслуговує і їй не потрібно займатись плаванням. Коли вона стала до нагородження, то ОСОБА_1 шарпнула її, і сказала, щоб вона йшла звідси, оскільки нічого не виграла. Але її оголосили, як переможницю змагань і вона отримала медаль. 14.02.2023 на тренуванні зайшли тренер ОСОБА_1 та ОСОБА_26 та знову почали кричати на тренера ОСОБА_5 і на тренера ОСОБА_4 , не дозволяли її тренеру висувати її на змагання. Вона чула їхні крики і дуже злякалась, почала плакати, оскільки знала, що конфлікт стосується її, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_26 в чергове не допускають її до участі у змаганнях. Вона розплакалась та підійшла до тренера ОСОБА_5 , яка її обняла та заспокоювала. Також тренер ОСОБА_1 сварила її товариша ОСОБА_27 , говорила, щоб він не товаришував з нею та заборонила йому з нею розмовляти (а.с. 10);
		довідкою практичного психолога ОСОБА_28 №27 від 03.03.2023 щодо особистісних особливостей і психоемоційного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до якої виходячи з отриманої в ході консультування інформації і керуючись науковими засадами вікової, педагогічної, соціальної і медичної психології, з гармонійного розвитку і успішного проходження ОСОБА_29 її кризи, а також збереження її психічного здоров`я, батькам і педагогам рекомендується:    відзначати найменші досягнення і поступ у розвитку дівчинки; здійснювати індивідуальний підхід до потреб і уподобань дитини, задовільняти потребу у повазі до унікальності її особистості. 
		ОСОБА_1 рекомендується: у подальшому утримуватися від висловлювань і вчинків, що є несумісними з педагогічною етикою при спілкуванні з вихованцями, зокрема, із ОСОБА_29 ; вибудовувати стосунки з вихованцями, спираючись на демократичний стиль спілкування;    передбачати наслідки дії своїх висловів і вчинків на психіку дітей, особистість яких перебуває на стадії формування; до появи суттєвого поступу у виконанні перелічених рекомендацій, мінімізувати спілкування з вихованкою ДЮСШ ОСОБА_29 . Для покращення психологічного стану ОСОБА_30 рекомендується пройти курс психокорекційних занять (а.с. 11-14);
		письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 07.03.2023 відповідно до яких вона працює тренером-викладачем з плавання у ДЮСШ ім. І. Боберського біля 30-ти років. ОСОБА_6 є мамою ОСОБА_7 , котра навчається у ДЮСШ приблизно 5 років, є здібною дитиною, на змаганнях посідає призові місця. Старший тренер ОСОБА_1 та ОСОБА_23 упереджено ставляться до ОСОБА_9 , а саме: створюють перешкоди, щоб дитина не брала участі у змаганнях. Раніше тренером ОСОБА_31 була ОСОБА_17 і після її звільнення тренером Яни стала ОСОБА_1 , яка упереджено ставилась до дитини, кричала на неї під час тренувань, виганяла додому. Все це відбувалось у її присутності у 2020 році. Через таке ставлення ОСОБА_1 до ОСОБА_32 , мама перевела дитину до тренера ОСОБА_5 . Однак, зверхнє ставлення ОСОБА_1 та ОСОБА_23 до ОСОБА_7 не припинилось і не припиняється. Вона була на всіх змаганнях, як тренер команди, а тому всі факти викладенні у заяві ОСОБА_6 може підтвердити, як такі, що дійсно були, вона була свідком. 14.02.2023 у присутності дітей, коли проводився відбір учасників, які мали брати участь у змаганнях ОСОБА_1 та ОСОБА_23 поводили себе неадекватно, а саме кричали на неї та тренера ОСОБА_5 . З їхньої сторони була неадекватна поведінка у присутності дітей (а.с. 15);
		письмовими поясненнями ОСОБА_5 про те, що вона є тренером-викладачем у ДЮСШ ім. Боберського у м. Дрогобичі. Малолітню ОСОБА_7 тренує з 2020 року. ОСОБА_7 є перспективною спортсменкою, здобуває призові місця та має І-й юнацький розряд. Коли відбуваються відбори на змагання, дана дитина висувається, як краща кандидатура, на всі змагання. На основі цього, завжди відбуваються конфлікти із тренером ОСОБА_1 та ОСОБА_26 , які з невідомих причин, не допускають ОСОБА_32 до участі у змаганнях. Останній конфлікт відбувся 14.02.2023 при відборі на чемпіонат Львівської області. Даний конфлікт вчинили ОСОБА_23 та ОСОБА_1 , які прийшовши на закінчення її заняття, почали кричали у присутності дітей, серед яких була присутня ОСОБА_7 . Зокрема вирішувалось питання участі ОСОБА_21 у чемпіонаті. Дитина чула, що ОСОБА_1 та ОСОБА_23 у грубій формі не дозволяли ОСОБА_7 навіть після відбіркового запливу, приймати участь у змаганнях, і дитина почула це вийшовши з басейну, та почала плакати. Вона обійняла дитину, почала заспокоювати, а ОСОБА_1 та ОСОБА_23 єхидно усміхались. Зазначає, що ОСОБА_1 була присутня на всіх змаганнях, окрім у м. Миколаєві 2022 року (а.с. 16);
		письмовими поясненнями ОСОБА_8 про те, що вона-мама малолітньої ОСОБА_33 , яка займається у ДЮСШ протягом 5 років. Неодноразово стикалась особисто із хамською поведінкою тренерів ОСОБА_1 та ОСОБА_23 , тому нею було подані скарги у відповідні органи. Також неодноразово зверталась до директора, який не вирішив конфлікту. 14.02.2023 у приміщенні ДЮСШ близько 17:30 год. вона стала свідком конфлікту тренерів даної спортивної школи. З приміщення де знаходиться басейн було чути крики, дуже голосно кричали ОСОБА_1 та ОСОБА_23 . Як виявилось причиною конфлікту стало те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_23 не допускали ОСОБА_7 до змагань. Конфлікт відбувся у присутності всіх дітей, у тому числі її дочки ОСОБА_34 . Діти були дуже перелякані та вибігали із басейну, та повідомили, що тренера будуть зараз бити ОСОБА_5 . Зайшовши у роздягальню басейну, побачила, як ОСОБА_1 та ОСОБА_23 біля вікна дуже кричали на ОСОБА_5 вживаючи нецензурну лексику у присутності дітей. Побачивши їх, конфлікт припинили, коли вони вийшли, конфлікт розпочався знову (а.с. 17);
		письмовими поясненнями ОСОБА_35 про те, що коли вона чекала свою дитину з плавання, була очевидцем, як ОСОБА_7 вибігла заплакана, шукала маму. На її намагання заспокоїти, дитина не реагувала, була у стані стресу. Син повідомив їй, що тренер ОСОБА_1 , кричала на ОСОБА_20 (а.с. 18);
		заявою ОСОБА_3 щодо проведення службового розслідування у ДЮСШ щодо переслідування та цькування його дитини на протязі трьох років тренером з плавання ОСОБА_1 та ОСОБА_23 (а.с. 63);
		відповіддю начальника відділу освіти Вовківа В. від 14.03.2023 адресовану ОСОБА_3 зі змісту якої вбачається, що відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради заяву від 15.02.2023 розглянув. Для службової перевірки Дрогобицької дитячо-юнацької спортивної школи ім. І. Боберського відносно фактів, викладених у листі, було створено комісію відділу освіти (наказ відділу освіти №01-2/39 від 03.03.2023). Питання участі ОСОБА_9 , в офіційних змаганнях Львівської федерації плавання було вирішено позитивно. Комісією відділу освіти були озвучені рекомендації для дирекції дитячо-юнацької спортивної школи, а саме: оголосити дисциплінарне стягнення (догану) методисту Дрогобицької дитячо-юнацької школи ОСОБА_1 ; оголосити дисциплінарне стягнення (догану) тренеру-викладачу відділення плавання ОСОБА_23 . Крім того, задля уникнення подальшої конфронтації та вирішення конфліктних ситуацій у колективі тренерів-викладачів відділення плавання та вихованців даного відділення запропоновано зняти з посади старшого тренера-викладача відділення плавання ОСОБА_1 (а.с. 50);
		відповіддю начальника відділу освіти Вовківа В. від 20.04.2023 адресованої ОСОБА_3 зі змісту якої вбачається, що після проведеної службової перевірки Дрогобицької дитячо-юнацької спортивної школи ім. І. Боберського комісією відділу освіти притягнуто до дисциплінарної відповідальності тренера-викладача ОСОБА_23 (наказ № 11/08-01 від 16.03.2023), а ОСОБА_1 знято з посади старшого тренера відділення плавання з 16.03.2023 (наказ № 12/08-01 від 16.03.2023) (а.с. 52);
		висновком психолога ЦПРПП ДМР ОСОБА_36 зі змісту якого вбачається, що на запрошення головного спеціаліста відділу освіти ОСОБА_37 її було залучено в комісію для службової перевірки Дрогобицької ДЮСШ у якості психолога для з`ясування обставин конфлікту між старшим тренером відділення плавання ОСОБА_10 та тренером ОСОБА_38 з неповнолітніми вихованцями відділення плавання та їхнім тренером ОСОБА_11 13.03.2023 проведено дві співбесіди з групою ОСОБА_11 та групою ОСОБА_39 . Зі слів дітей групи ОСОБА_11 , тренери ОСОБА_10 та ОСОБА_12 поводили себе неетично щодо вихованців. У їх присутності тренери вживали фрази, зміст яких можна трактувати, як образливий (а.с 70).
		Крім того у суді першої інстанції було допитано в якості свідків, яких було попереджено про кримінальну відповідальність, а саме: свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , та які підтвердили факт вчинення булінгу тренером ОСОБА_1 відносно малолітньої ОСОБА_7 в період з 2020 року по 2023 рік, зокрема: звертання з використанням у своїй розмові слів, які принижують дитину, зневажливе ставлення, чіпляння, не допуск до змагань. Зокрема, тренер малолітньої ОСОБА_7 ствердила, що ОСОБА_1 просила її не брати цю ученицю, в подальшому перешкоджала її участі у змаганнях, упереджено ставилась до її здібностей. Свідок ОСОБА_8 ствердила, що неодноразово зверталась у відповідні органи зі скаргами на дії тренера ОСОБА_1 , зокрема, через конфлікт, що мав місце 14.02.2023 у приміщенні спортивної школи, про який дізналась від своєї доньки ОСОБА_40 . Остання розповіла, що сварка тренерів з використанням нецензурної лайки стосувалась намаганню ОСОБА_1 та ОСОБА_23 не допустити ОСОБА_20 до змагань. Діти дуже налякались і вибігли з басейну у вестибюль.
		Згідно з ч. 7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
		Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.
		Так, за диспозицією ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, під булінгом (цькуванням), належить розуміти діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського (публічного) порядку під час здійснення освітнього процесу (громадський порядок та громадська безпека в освітньому середовищі).
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-4 КУпАП, виражається у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій; наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (яка могла бути чи була заподіяна); причинний зв`язок між діянням та наслідками.
		Суб`єкт адміністративного правопорушення може бути як загальний, так і спеціальний (булінг стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи може бути вчинено будь-якою особою (загальний суб`єкт), а стосовно інших учасників освітнього процесу - лише малолітньою або неповнолітньою особою (спеціальний суб`єкт).
		Суб`єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків.
		Відповідно до п. 3-1 ст. 1 Закону України "Про освіту" типовими ознаками булінгу (цькування) є систематичність (повторюваність) діяння. Булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (п. 3-1 ч. 1 ст. 3 цього Закону), а також зазначені типові ознаки булінгу, а саме, систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності), а також дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Постановляючи оскарженупостанову,суддею першоїінстанції врахованописьмові поясненняпотерпілої ОСОБА_2 та її законних представників ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , письмові пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_35 , пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 надані у судовому засіданні, довідку психолога ОСОБА_28 , із врахуванням та оцінкою таких доказів суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. 
		У даному випадку апеляційний суд також бере до уваги письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 та її батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , письмові пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_35 , також пояснення свідків наданих суду першої інстанції, довідку психолога ОСОБА_28 , звернення батьків ОСОБА_2  ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з приводу переслідування та цькування їх доньки ОСОБА_2 тренерами ОСОБА_1 та ОСОБА_23 , які свідчать про наявність булінгу зі сторони ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 , який вчинявся неодноразово, протягом тривалого періоду, що могло завдати шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 та свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		Доводи апелянта про відсутність доказів об`єктивної сторони правопорушення, та недоведеності наслідків психологічного тиску є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що батьки ОСОБА_2 звертались до відділу освіти, адміністрації ДЮСШ щодо переслідування та цькування їх доньки ОСОБА_2 тренерами ОСОБА_1 та ОСОБА_23 . Факти булінгу підтвердженні письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , так і письмовими поясненнями самої потерпілої ОСОБА_2 та її батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , довідкою психолога, які суд вважає належними та допусти доказами, оскільки такі є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі.
		З наведеного поза розумним сумнівом вбачається, що ОСОБА_1 на протязі тривалого часу багаторазово, що відповідає ознакам систематичності, виступала в ролі кривдника (булера) по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_2 (жертви) здійснювала цькування, психологічно тиснула на останню, чинила перепони у допуску та відборі до змагань з плавання. 
		ОСОБА_1 є суб`єктом інкримінованого правопорушення, суб`єктивна сторона якого виразилась у вищезазначених умисних діях, об`єктом є відносини під час здійснення освітнього процесу між старшим тренером та учнем, об`єктивна сторона виразилась у психологічному тиску, образах, приниженнях, потерпіла ОСОБА_2 є малолітньою особою. З наведеного вбачається, що в діях ОСОБА_2 поза розумним сумнівом наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-4 КУпАП.
		Також апеляційний суд звертає увагу на наявний у матеріалах справи відеозапис з тренувань від 14.02.2023 на якому зафіксовано, що дійсно ОСОБА_1 неодноразово агресивно махає руками перед тренером ОСОБА_5 . Після запливу, ОСОБА_7 підходить до тренера ОСОБА_41 , яка обіймає дитину та заспокоює її, що дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що дійсно конфлікт 14.02.2023 таки мав місце та стосувався безпосередньо самої ОСОБА_2 .
		Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді старшого тренера в ДЮСШ ім. І. Боберського, що знаходиться за адресою: вул. Дацка, 2а у м. Дрогобичі Львівської області, в період часу з серпня 2020 року по січень 2023 року, 14.02.2023 (точні дати яких викладені у заяві та поясненнях ОСОБА_6 ), здійснювала булінг відносно учениці ДЮСШ ім. І. Боберського малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке полягало у систематичному психологічному тиску, негативному ставленні під час тренування малолітньої ОСОБА_2 , тренером ОСОБА_1 , відповідно до довідки №27 малолітній ОСОБА_2 могла бути завдана шкода психічному здоров`ю.
		Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами.
		Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 неодноразово, протягом тривалого періоду (трьох років) вчиняла булінг стосовно малолітньої ОСОБА_2 , яке виразилось у систематичному психологічному тиску, негативному ставленні під час тренувань малолітньої ОСОБА_2 . Вчинене діяння ОСОБА_1 могло завдати шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , відтак у її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не може бути суб`єктом даного правопорушення, з тих причин, що вона не є безпосереднім тренером ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки такі не ґрунтуються на законі. ОСОБА_1 обіймає посаду тренера-методиста ДЮСШ ім. І. Боберського, тобто є учасником освітнього процесу. Брала участь у проведенні тренувань та змагань з плавання учнями ДЮСШ ім. І. Боберського, в тому числі і ОСОБА_2 , а отже контактувала з ОСОБА_7 та мала можливість вчинити інкриміновані їй дії у визначений період часу. 
		При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
		Щодо тверджень ОСОБА_1 та її захисника Волошин С.П. про скасування Наказу про зняття ОСОБА_1 з посади старшого тренера, апеляційний суд звертає увагу на те, що такий (зі слів ОСОБА_1 та захисника Волошин С.П.) скасовано у зв`язку із порушенням процедури його прийняття, яка визначена КЗпП України, однак це не свідчить, що події булінгу не мали місця, серед яких подія 14.02.2023 з приводу чого і було проведено службову перевірку за результатами якої встановлено, що як ОСОБА_1 так і ОСОБА_26 , перевищили свої службові повноваження та норми поведінки при спілкуванні з тренером відділення плавання ОСОБА_5 у присутності вихованців. 
		Доводи апеляційної скарги про те, що зміст протоколу спростовується змістом заяви ОСОБА_6 від 24.02.2023, в якій нічого не зазначено про подію булінгу 14.02.2023 відносно ОСОБА_2 апеляційний суд до уваги не бере, оскільки протокол складено не лише на підставі заяви ОСОБА_6 від 24.02.2023, але і з врахуванням письмових пояснень самої потерпілої ОСОБА_2 , її законних представників ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , а також письмових пояснень свідків, в яких чітко зазначено про подію булінгу, яка мала місце 14.02.2023.
		Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
		Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
		Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 850 грн накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 173-4 КУпАП та є мінімальним, як за розміром так і за видом стягнення.
		Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
		Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
		З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
		Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
		 
		                       п о с т а н о в и в :
		 
		Постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 травня 2023 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
		Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя
		Львівського апеляційного суду                      І.О. Стельмах

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...