Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/1081/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2023. Зареєстровано: 08.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2023.
Дата набрання законної сили: 10.07.2023
Номер судового провадження: 1-кп/683/204/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023243100000133

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		   
		Справа № 683/1081/23  
		1-кп/683/204/2023
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		07 червня 2023 року м. Старокостянтинів
		 
		Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю:
		секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Старокостянтинові кримінальне провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лядовени Ришканського району Республіки Молдова, зареєстрованого та проживаючого  по  АДРЕСА_1 , молдаванина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого:
		-03 березня 2014 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 роки;
		-18 липня 2014 року Летичівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 3 роки, відповідно ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 18 листопада 2014 року вирок змінено та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку 3 роки;
		-02 червня 2016 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 294, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. 19 грудня 2018 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду замінено невідбуту частину строку покарання більш м`яким покаранням у вигляді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт;
		-07 червня 2021 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі;
		-31 січня 2022 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст.69 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 січня 2023 року не відбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 3 місяці 24 дні, призначеного вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 січня 2022 року за ст. ст. 185 ч.3, 69, 70 ч. 4 КК України заміненона 240 годин громадських робіт, з яких відпрацьовано 46 год.;
		-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимий, востаннє 31.01.2022 Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці, невідбуту частину якого у виді 3 місяці 24 дні 10.01.2023 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області на підставі ч. 3 ст. 82 КК України замінено на 240 годин громадських робіт, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності, не відпрацювавши 194 години громадських робіт.
		Так, ОСОБА_4 15.03.2023 біля 18 год. 55 хв. достовірно знаючи що на всій території України з 24.02.2022 діє воєнний стан, введений згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи поблизу майданчику видачі вантажів відділення № 1 ТОВ «Нова Пошта», що розташована по вул. Івана Франка, 19 м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, таємно, повторно викрав велосипед марки «Mifa» моделі «City Comfort» міського типу сірого кольору вартістю 4 212 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на вказану суму.
		Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
		Крім того, 11 березня 2023 року, близько 23 год. 30 хв., у ОСОБА_4 , який знаходився поряд з домогосподарством розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебуває у фактичному користуванні та розпорядженні ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на незаконне проникнення до житлового будинку даного домогосподарства з метою подальшої ночівлі в ньому. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, а саме до житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, якою проголошено, що кожному гарантується недоторканість житла, ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Україною, якою закріплено право людини на недоторканість житла або іншого володіння особи, умисно, протиправно, всупереч волі ОСОБА_7 , без законних на те підстав, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, підійшов до вказаного будинку та застосовуючи фізичну силу, вирвав замок вхідних дерев`яних дверей, після чого незаконно проник у приміщення житлового будинку, чим порушив недоторканість житла ОСОБА_7 .
		Своїми умисними діями, які виразились у незаконному проникненні до житла,  ОСОБА_4 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 , свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав, щиро розкаявся та показав, що дійсно у вищевказаному місці та часі, за обставин викладених в обвинувальному акті, він викрав належне потерпілій майно, розмір та вартість якого не оспорює, крім того вказав, що проник до житлового будинку по АДРЕСА_2 з метою подальшої ночівлі в ньому. 
		Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене обвинуваченому обвинувачення. 
		Таким чином, дії  ОСОБА_4 , слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання. 
		Згідно із ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення, призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		ОСОБА_4 , раніше судимий, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Згідно висновку судово - психіатричної експертизи № 175 від 29.03.2023 року  ОСОБА_4 , в період інкримінованого йому злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, виявляв органічний розлад особистості судинного генезису з легкими змінами.  ОСОБА_4 усвідомлював свої дії та міг керувати ними на період інкримінованого йому злочину. ОСОБА_4 на даний час виявляє органічний розлад особистості судинного генезису з легкими змінами, проте він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В  ОСОБА_4 будь-яких інших відхилень у нервово - психічному стані, крім вищенаведеного, не виявлено. ОСОБА_4 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. 
		Даючи оцінку такому висновку, суд знаходить його науково обґрунтованим та достатньо аргументованим, таким, що відповідає об`єктивній поведінці обвинуваченого під час судового розгляду, а тому, погоджуючись з зазначеним висновком, суд визнає  ОСОБА_4 осудним і відповідальним за скоєне.
		Суд враховує, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_6 заподіяну шкоду, що є обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому за кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України є рецидив кримінальних правопорушень.
		Згідно обвинувального акту обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 за кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, зазначено рецидив злочину.
		Однак, згідно п.1 ч.1 ст.67 КК України при призначені покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються лише рецидив злочинів.
		Оскільки ОСОБА_4 засуджується за кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.162 КК України, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, а не злочином, тому з обвинувачення за вказаним епізодом слід виключити рецидив, як обтяжуючу покарання обставину.
		За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому  ОСОБА_4  покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої вказаною статтею, та за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі в межах санкції,  з призначенням остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, оскільки вважає, що виправлення та перевихованняОСОБА_4  повинно відбуватися в умовах ізоляції від суспільства.
		Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		При цьому суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення через короткий проміжок часу після звільнення від відбування покарання, має не зняту та не погашену судимість за вчинення аналогічного злочинів, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, реально відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, однак це не призвело до позитивних змін його особистості та не створило у нього готовності до  самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні корисливі кримінальні правопорушення.  Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі достатньої сукупності обставин, що пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
		Окрім того, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4  не відбув покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 січня 2022 року, у виді позбавлення волі строком 3 місяці 24 дні, яке ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 січня 2023 року замінено на 240 годин громадських робіт, з яких 46 год. відпрацьовано, суд знаходить за необхідне на підставі ст. 71 КК України та із застосуванням ст. 72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Оскільки ОСОБА_4 засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально, раніше судимий, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність, ухилитись від суду та відбування покарання, тому останньому з метою забезпечення виконання судового рішення до набрання вироком чинності слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою. Лише такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
		Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» ОСОБА_4  в строк відбуття покарання слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 16.03.2023 (дня затримання) до вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Цивільний позов в провадженні відсутній.
		В порядку ст. 174 КПК України накладений ухвалою слідчого судді від 20 березня 2023 року (справа № 683/823/23) арешт на речовий доказ, у якому відпала потреба, - слід скасувати. 
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити йому покарання:
		-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		-за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі
		На підставі ст. 71, п. г) ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового  приєднання невідбутої частини покарання за вирокомСтарокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 січня 2022 року у виді позбавлення волі строком 3 місяці 24 дні, невідбуту частину якого ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 січня 2023 року заміненона 240 годин громадських робіт, остаточно визначити покарання у виді 5 (п`яти) років 20 (двадцяти) днів позбавлення волі.
		До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.
		       Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбуття покарання час попереднього ув`язнення з 16 березня 2023 року до дня вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 березня 2023 року на велосипед марки «Mifa» моделі «Сіty Comfort» міського типу, сірого кольору,- скасувати.
		Речові докази по справі:
		-велосипед марки «Mifa» моделі «Сіty Comfort» міського типу, сірого кольору,
		який переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, повернути за належністю ОСОБА_6 ;
		       -     компакт диск формату CD-R з написом «VIDEX» залишити в матеріалах справи.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області. 
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...