Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/12033/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2023. Зареєстровано: 08.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2023.
Дата набрання законної сили: 08.06.2023
Номер судового провадження: 1-кс/760/5354/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023101110000412

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №760/12033/23
		1-кс/760/5354/23
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.06.2023                                                                 м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд міста Києва у складі: 
		Головуючого                                         слідчого судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання                  ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора                                          ОСОБА_3 ,
		підозрюваної                                          ОСОБА_4 ,
		захисника підозрюваної                         адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ромни Сумської області, громадянки України, незаміжньої, не маючої на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 
		якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, 
		у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000412 від 16.05.2023 р., 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До провадження Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України. 
		Клопотання слідчого мотивоване тим, що в ході досудового слідства встановлено, що за невстановленими досудовим розслідуванням обставинами, але не пізніше 16.05.2023 в громадянки України             ОСОБА_4 , яка перебувала у місті Києві за місцем свого проживання, виник та сформувався кримінальний протиправний умисел, направлений на поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами. Надалі, 16.05.2023, в нічний час доби під час здійснення ракетного обстрілу Російською Федерацією міста Києва, громадянка України  ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, перебуваючи за адресою свого проживання, а саме:  АДРЕСА_2 , використовуючи власний мобільний телефон з можливістю доступу до мережі Інтернет марки «Apple» назва моделі «iPhone 13 Pro Max», здійснила відеозйомку розташування Збройних Сил України та направлення систем ППО, а також результат ураження повітряних цілей. Так, того ж дня о 11 год 04 хв,  ОСОБА_4  продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, використовуючи власний обліковий запис (акаунт) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за номером мобільного телефону « НОМЕР_1 » в мобільному додатку - месенджері «Viber», поширила шляхом надсилання вище вказаного відеозапису шляхом відправлення повідомлення користувачу « ОСОБА_8  2а Квартира» з номером мобільного телефону « НОМЕР_2 ». В зазначеному відеозаписі міститься інформація про розміщення Збройних Сил України та направлення систем ППО, а також результат ураження повітряних цілей.  Крім того, цього ж дня, продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, використовуючи власний мобільний телефон з доступом до мережі Інтернет, в якому встановлений мобільний додаток «Telegram», здійснивши вхід в створену заздалегідь у месенджері «Telegram» групу (чат) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », учасниками якої є ОСОБА_9 ,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11  та ОСОБА_4 , остання розмістила відеозапис, яким зафіксовано розміщення Збройних Сил України та направлення систем ППО, а також результат ураження повітряних цілей, що мали місце 16.05.2023 у м. Києва. При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , здійснила вказане протиправне діяння в контексті триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розгорнута на всій її території, а отже, вчинила усі залежні від неї дії на шкоду інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільству та національній безпеці держави, чим довела свій злочин до кінця. Згідно відповіді начальника протиповітряної оборони угруповання сил і засобів оборони міста Києва від 30.05.2023 року встановлено, що на території Міжнародного аеропорту «Київ» 16.05.2023 року перебували підрозділи Збройних Сил України, що виконували бойове завдання з відсічі збройної агресії проти України. На вказаній території 16.05.2023 в період повітряної тривоги з 02 год 25 хв по 05 год 35 хв була розгорнута та застосовувалась позиція з озброєнням ППО, що здійснювала прикриття міста Києва від засобів повітряного нападу противника, які були обстріляні у вказаний період. Саме вказані обставини, зафіксовані відеозаписом, були несанкціоновано поширені ОСОБА_4  в мобільному додатку - месенджері «Viber» з власного облікового запису (акаунту) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за номером мобільного телефону « НОМЕР_1 », а також у групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у месенджері «Telegram». Інформація про дислокацію підрозділів за вказаною адресою у відкритому доступі офіційними джерелами Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалась. Крім того, згідно висновку експерта ІСТЕ СБУ № 28/8 від 25.05.2023 за наданим на дослідження файлами «photo1684428617.jpeg», «video5418139366033731659.mp4», «video5418139366033731661.mp4», «video5418139366033731663.mp4» та «video5418139366033731664.mp4», які скопійовані з мобільного телефону марки «Apple», модель «iPhone 13 Pro Max», який належить  ОСОБА_4 , використовуючи дані з відкритих джерел, можливо ідентифікувати на місцевості переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також місце розташування ППО.  Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в поширенні інформації про розташування Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими органами, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України. Зазначається, що 31.05.2023 року  ОСОБА_4  повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: проколом обшуку від 16.05.2023; протоколом обшуку від 16.05.2023 в ході якого вилучено мобільний телефон марки «Apple» назва моделі «iPhone 13 Pro Max», який належить ОСОБА_4 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 18.05.2023 року; Висновок експерта ІСТЕ СБУ № 28/8 від 25.05.2023 року; відповіддю на запит з ППО Київ від 26.05.2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 (власниця квартири в якій проживає ОСОБА_4 ) від 30.05.2023; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_12 ; протоколом огляду від 30.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.05.2023; висновком Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 31/8 від 24.05.2023. Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які зумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної. Слідчий зазначає, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. Враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , яка підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, зважаючи на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою запобігання спробам підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, уникнути кримінальної відповідальності через виїзд на територію іноземної держави, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів. У разі застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів таких як застава, особиста порука чи особисте зобов`язання, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти встановленим ризикам, а також спілкуванню підозрюваної з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останньою впливу на свідків з метою зміни ними наданих показів та уникнення підозрюваною кримінальної відповідальності. 
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, наполягав на його задоволенні, зазначивши, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваної зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку на стадії досудового розслідування та запобігти ризикам, викладеним у клопотанні. 
		Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, аніж цілодобовий домашній арешт. Сторона захисту зазначила, що ризики, викладені у клопотанні слідчого, ніяким чином не обґрунтовують та не виправдовують запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням певних обов`язків. Захисник зазначив, що підозрювана ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від слідства або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на свідків у даному провадженні, а також відсутній ризик вчинення нею нового кримінального правопорушення. Пояснив, що підозрювана ніде не працює, живе за рахунок батьків, які її утримують, однак має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , у квартирі, яку підозрювана орендує на підставі договору оренди від 06.05.2023 р., зі строком оренди до 06.05.2024 року. Раніше до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не притягувалась, що у своїй сукупності вказує на можливість застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу. У зв`язку із викладеним, захисник просив долучити до матеріалів клопотання письмові заперечення, та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала свого захисника. 
		Вислухавши пояснення сторін, дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків. 
		Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		У відповідності до ст. 178 КПК України  при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		       Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000412 від 16.05.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2 КК України. Зі змісту інформації, викладеної у Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно ОСОБА_4 слідує, що 16.05.2023 р. громадянка України ОСОБА_4 здійснювала поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерства оборони України або іншими уповноваженими органами, вчинене в умовах воєнного стану /а. с. 10-12/.
		31.05.2023 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими органами, вчинене в умовах воєнного стану /а. с. 111-115/.
		В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано докази, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні: протокол обшуку від 16.05.2023 р. за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 ; письмові пояснення ОСОБА_4 ; протокол огляду від 18.05.2023 р.; висновок експерта від 25.05.2023 р. за № 28/8, відповідно до якого за результатами дослідження наданих файлів, вилучених із мобільного телефону підозрюваної ОСОБА_4 , встановлено, що використовуючи дані з відкритих джерел, можливо точно встановити напрямок до місця розташування підрозділу Збройних Сил України, а саме - вогневої позиції та розташування батареї ППО (тобто уявний вузький сектор, впродовж якого на мапі міста Києва знаходиться вогнева позиція батареї ППО); протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 30.05.2023 р.; протокол огляду від 30.05.2023 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 30.05.2023 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 30.05.2023 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 30.05.2023 р. /а. с. 10-110/.
		Відповідно до листа Начальника Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.05.2023 р. за № 376/849 відомості стосовно місця розташування або тимчасової дислокації у період 15.05.2023 - 16.05.2023 включно підрозділів Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а саме вогневих позицій та батарей ППО на території м. Києва у відкритому й будь-якому іншому доступі та формах на офіційних сторінках Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, а також Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ в соціальних мережах не розміщувались, офіційними представниками не висвітлювались.
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
		Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
		Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
		За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи,   слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про  наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, які могли б об`єктивно зв`язувати ОСОБА_4 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення. 
		Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Так, при розгляді клопотання слідчого, судом встановлено, що існують ризики, визначені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. 
		Зокрема, при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
		Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
		Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваній може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може їй загрожувати у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, підозрювана може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. 
		       Крім того, слідчим суддею враховано, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинене в умовах воєнного стану, запровадженого на території України на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, що із врахуванням систематичних ракетних обстрілів міста Києва, може вказувати на наявність ризику продовження вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, пов`язаних із несанкціонованим поширенням інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань. 
		При оцінці ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим суддею також прийнято до уваги особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, незаміжня, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, суспільно-корисною працею не займається, використовує на правах оренди житлову квартиру у АДРЕСА_2 , що вказує на відсутність у підозрюваної стійких соціальних зв`язків, які б могли бути стримуючим фактором для відвернення ризиків, встановлених судом та переліченим в ухвалі слідчого судді.
		Також, підозрюваній відомі відомості про свідків у даному кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику впливу на свідків з метою зміни останніми показів, наданих на досудовому розслідуванні. 
		Із врахуванням вищевикладеного, та стадії досудового розслідування, на якій перебуває кримінальне провадження, на переконання слідчого судді, інший із більш м`яких запобіжних заходів, аніж цілодобовий домашній арешт із покладенням на підозрювану обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 . 
		При прийнятті рішення про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та при відхиленні доводів сторони захисту про наявність підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, аніж цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя керувався тим, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
		Відповідно до системного аналізу вимог ст. ст. 2, 21, 337 КПК України, слідчий суддя розглядає клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у межах вимог, викладених слідчим у поданому клопотанні, та не має права самостійно вийти за межі вимог слідчого, погіршивши таким чином процесуальне становище підозрюваної ОСОБА_4 . 
		Водночас, приймаючи рішення про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків, суд враховує процесуальну мету застосування норми ч. 6 ст. 176 КПК України, яку вкладав в неї законодавець, приймаючи Закон України № 2198-IX від 14.04.2022, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2531-IX від 16.08.2022, № 2997-IX від 21.03.2023, а саме: неможливість застосування відносно особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 КК України, більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, за умови звернення слідчого/прокурора до слідчого судді/суду саме із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який у свою чергу безальтернативно має застосувати слідчий суддя/суд до підозрюваного у випадку наявності підстав, визначених ст. ст. 176-178, 194 КПК України. 
		В даному випадку, слідчий звернувся до слідчого судді саме із клопотанням про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків, перелічених у клопотанні слідчого. Що із врахуванням вимог ч. 6 ст. 176, 337 КПК України, не дозволяє слідчому судді застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 як більш м`якого запобіжного заходу, так і вийшовши за межі вимог клопотання, - запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Водночас, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого, оскільки чинним законодавством не визначено порядку зберігання у ДМС паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які здаються громадянами на виконання судових рішень. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. за № 231 втратила чинність 01.04.2015 р. У зв`язку із чим, слідчий суддя серед обов`язків, які покладає на підозрювану ОСОБА_4 , визначає обов`язок здати на зберігання слідчому у вказаному кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Також, слідчий суддя не вбачає логічного підґрунтя для покладення на підозрювану обов`язку не відлучатись із міста Києва, оскільки прийшов до висновку про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , цілодобово. 
		Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 196, 337, 376 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.   
		 
		Застосувати до підозрюваної  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 31 липня 2023 року включно, із забороною підозрюваній залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , цілодобово. 
		Покласти на підозрювану ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України:
		-не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду залежно від стадії кримінального провадження; 
		-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
		-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
		-здати на зберігання слідчому у вказаному кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. 
		 
		У задоволенні іншої частини клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити. 
		 
		Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
		 
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
		 
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		 
		Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 31 липня 2023 року включно.
		 
		Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку необхідності залишити житло, вона повинна отримати відповідний дозвіл на це слідчого, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження. 
		 
		В іншому випадку - залишення житла без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та може бути підставою для ініціювання питання слідчим, прокурором щодо його зміну на іншій, більш суворий запобіжний захід.
		 
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...