Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/11206/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2023. Зареєстровано: 09.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2023.
Дата набрання законної сили: 07.06.2023
Номер судового провадження: К/990/1471/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 червня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 240/11206/21
		адміністративне провадження № К/990/1471/22 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючий - Стародуб О.П.,
		судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 (суддя - Семенюк М.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 (головуючий суддя - Моніч Б.С., судді - Ватаманюк Р.В., Драчук Т.О.) 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,-
		ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просив:   
		- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведено виплати 13.04.2020 у сумі 1390,00 грн.;
		- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недовиплачену разову грошову допомогу до 5 травня, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведеної виплати 13.04.2020 суми 1390,00 грн - 6800,00 грн.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Позивач є учасником бойових дій, перебуває на обліку в Житомирському обласному центрі по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. 
		В квітні 2020 на його картковий рахунок АТ «КБ Приватбанк» було зараховано грошову допомогу до 5 травня в сумі 1390 грн. 
		27.02.2020 рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 визнано неконституційним окреме положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосуються  у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного місцевого бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. 
		Листом №8342/02 від 04.06.2021 відповідач повідомив позивачу, що Центром проведено розрахунок недоотриманої допомоги за 2020 рік, що становить 6800 грн. Кошти від Міністерства соціальної політики України на здійснення доплати одержувачам разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік не надходили, відповідно Центр не має можливості виплатити позивачу недоотриману допомогу.  
		Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач 13.04.2021 звернувся до суду з цим позовом.
		ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. 
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, надавши докази поважності причин його пропуску. 
		Позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначається, що строк звернення до суду не є пропущеним, оскільки про порушення своїх прав він дізнався 13.01.2021 (дата прийняття Верховним Судом постанови у справі №440/2722/20).
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2021, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021, позовну заяву залишено без розгляду. 
		Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права 07.06.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України. В заяві про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку позивачем не вказано обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких.
		Суди попередніх інстанцій також виходили з того, що про порушення свого права позивач повинен був дізнатися після отримання грошової допомоги до 5 травня. Водночас, позивач не обґрунтував поважних та об`єктивних причин пропуску звернення до суду.
		Також суд апеляційної інстанції покликався на те, що виплата грошової допомоги до 5 травня є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка  її отримує. 
		Крім того, суд покликався на те, що допомога до 5 травня була виплачена позивачу в квітні 2020, отже саме з цієї дати йому було відомо її розмір, отже з цього часу позивач мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо нормативно-правових актів, на підставі яких був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
		При постановлені оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій також керувалися правовими висновками Верховного Суду, які викладені у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17,  від 22.07.2021 у справі №420/718/20, від 21.02.2020 у справі №340/1019/19.
		ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		Позивач вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020 відповідач мав відновити виплату грошової допомоги до 5 травня розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».  
		Посилаючись на те, що грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідачем у належному розмірі не здійснено, позивач вважає, що така поведінка держави в особі її компетентних органів не відповідає принципу належного врядування. 
		Також позивач покликався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.11.2019 у справі №608/957/16-а. 
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої та другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Відповідно до абзацу 5 пункту 28 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон №3551-XII) щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
		Абзацом 1 статті 17-1 Закону України Закону №3551-XII встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
		Абзацом 4 статті 17-1 Закон №3551-XI встановлено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
		Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у 2020 році щодо виплати разової щорічної грошової допомоги, строк звернення до суду розпочався 30.09.2020, а з позовом до суду позивач звернувся 07.06.2021.
		За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, а підстави його пропуску визнали неповажними.
		Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що судами помилково визначено початок перебігу строку звернення до суду з 30.09.2020 є безпідставним, оскільки такі висновки відповідають приписам статті 17-1 Закону №3551-XII щодо кінцевого строку звернення за отриманням допомоги.
		Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права викладений у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 14.08.2018 у справі №472/2190/17, від 14.05.2019 у справі №815/3087/18, від 03.10.2019 у справі №577/3931/16-а та від 24.02.2022 №300/1673/21.
		Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов висновку, що « … відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку…».
		За таких обставин, посилання позивача на те, що початок перебігу процесуального строку слід обчислювати з часу отримання відповіді на його звернення також є безпідставним.
		При цьому, правовідносини щодо отримання позивачем спірної допомоги не є триваючими і виходячи із законодавчо встановленої кінцевої дати звернення за її отриманням, станом на час звернення позивача до суду, припинились.
		За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
		Покликання позивача в обґрунтування касаційної скраги на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.11.2019 у справі № 608/957/16-а, є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки на відміну від справи яка розглядається у справі № 608/957/16-а правовідносини щодо перерахунку пенсії тривали і станом на час звернення позивача до суду не припинились.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		О.П. Стародуб
		А.А. Єзеров 
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...