Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/3257/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2023. Зареєстровано: 09.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2023.
Дата набрання законної сили: 08.06.2023
Номер судового провадження: К/990/11847/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 червня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 640/3257/19
		адміністративне провадження № К/990/11847/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНЕІР» ЛТД про стягнення заборгованості, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 (суддя - Горовенко А. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 (колегія суддів у складі: Кузьмишина В. М., Ватаманюка Р. В., Сушка О. О.),
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та історія справи
		У лютому 2019 року Державна авіаційна служба України (далі- позивач, ДАС України, Державіаслужба) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНЕІР» ЛТД (далі - відповідач, ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД), в якому просила: стягнути з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД на користь Державіаслужби заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 4  365  871,51 грн.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державіаслужби до ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД про стягнення заборгованості зі сплати державних зборів до Державного фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.  
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2019 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2021 клопотання ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД про передачу адміністративної справи за територіальною підсудністю задоволено. Передано адміністративну справу № 640/3257/19 за територіальною підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.  
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 клопотання ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД про залишення без розгляду позову задоволено частково. Залишено без розгляду позов Державіаслужби в частині вимог про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 №  984. В іншій частині клопотання ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД про залишення позову без розгляду - залишено без задоволення.
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 апеляційну скаргу Державіаслужби задоволено, скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 про залишення без розгляду позову Державіаслужби в частині вимог про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984 та справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984 та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, з урахуванням висновків суду.
		Короткий зміст оскарженого рішення суду апеляційної інстанцій 
		Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2022, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023, визнано неповажними підстави, вказані Державіаслужбою в заяві від 15 липня 2022 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД про стягнення заборгованості. Залишено без розгляду позов Державіаслужби в частині вимог про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 №  984.
		Суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду в частині указаних позовних вимог та не надав належних і допустимих доказів поважності причин такого пропуску, у зв`язку із чим адміністративний позов в частині сплати простроченої заборгованості у сумі розміром 1  825  928,46 грн за серпень 2018 року згідно рахунку-фактурі від 21.09.2018 №  984 залишив без розгляду.
		Суд апеляційної інстанції погодився з указаними висновками суду першої інстанції. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		Не погоджуючись із судовим рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 скасувати в частині вимог про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 №  984, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В іншій частині ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 не оскаржені, тому не переглядаються.
		Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник указує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, визнавши неповажними указані ним причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом і залишивши позов без розгляду в оскарженій частині. Заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті, а розгляд справи по суті спору має завершитися ухваленням рішення, чого не врахували суди в оскаржених судових рішеннях. Залишаючи без розгляду позов в частині вимог на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984, суди попередніх інстанцій залишили без уваги, що Державіаслужба до подання позову зверталась до відповідача із листом щодо необхідності сплати простроченої заборгованості, який отриманий відповідачем 14.11.2018 і у відповідь на який відповідач 12.03.2019 надав графік сплати заборгованості і гарантував її виплату до вересня 2019 року. Суди не забезпечили оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності при прийнятті оскаржених судових рішень. 
		Позиція інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 - без змін, указуючи на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень. Подаючи клопотання про залишення без розгляду позову Державіаслужби, відповідач не був обізнаний про завершення підготовчого засідання, оскільки не брав участь при обговорення такого питання та не отримував відповідне судове рішення.
		Рух касаційної скарги
		03.04.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної авіаційної служби України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від  06.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від  06.02.2023.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від  13.03.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк  Н.  М.  - для розгляду даної судової справи. 
		Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2023 касаційну скаргу Державної авіаційної служби України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №  640/3257/19 залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
		12.04.2023 надійшла заява Державної авіаційної служби України про усунення недоліків на виконання ухвали Верховного Суду від 05.04.2023. 
		Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2023 клопотання Державної авіаційної служби України про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено Державній авіаційній службі України строк на касаційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі № 640/3257/19. Відкрито касаційне провадження за указаною скаргою Державної авіаційної служби України. Витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 640/3257/19. 
		Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		Позиція Верховного Суду
		Релевантні джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи 
		Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке. 
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 в частині, яка переглядається, відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (стаття 5 цього Кодексу).
		Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
		За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
		Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
		Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
		Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
		Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
		В даному випадку, для визначення тримісячного строку звернення позивача з цим позовом, необхідно встановити день виникнення підстав, які дають позивачу право на пред`явлення визначених законом вимог.
		Перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, які справляються із суб`єктів авіаційної діяльності, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях регламентовано Положенням про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженим КМУ 28.09.1993 №  819 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 №1101.
		Державні збори, які справляються Державіаслужбою із суб`єктів авіаційної діяльності (далі - державні збори) в установленому цим Положенням порядку, зараховуються до Фонду (пункт 3 Положення).
		Пунктом 8 Положення визначено, що розрахунок державних зборів здійснює Державіаслужба. За результатами розрахунку державних зборів суб`єкту авіаційної діяльності оформляється відповідний рахунок-фактура на сплату державного збору.
		Платником рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, є авіаперевізник, який виконував повітряні перевезення.
		Пунктом 10 Положення передбачено, що розрахунок державних зборів, визначених пунктом 4 цього Положення, проводиться щомісяця на підставі інформації провайдера аеронавігаційного обслуговування про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги. Провайдер аеронавігаційного обслуговування подає щомісяця до 20 числа наступного періоду Державіаслужбі інформацію про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги. Державні збори сплачуються провайдером аеронавігаційного обслуговування протягом 30 днів з дати оформлення відповідного рахунка-фактури, якою є наступний робочий день, що настає за датою надходження до Державіаслужби звіту провайдера аеронавігаційного обслуговування про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги.
		Державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури, наданого для їх сплати, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом. Рахунок-фактура на сплату державних зборів надсилається провайдеру аеронавігаційного обслуговування факсимільним зв`язком або електронною поштою в день оформлення, а протягом двох робочих днів - поштою (рекомендованим листом).
		Суди попередніх інстанцій установили, що державні збори сплачуються провайдером аеронавігаційного обслуговування протягом 30 днів з дати оформлення відповідного рахунка-фактури, який є наступний робочий день, що настає за датою надходження до Державіаслужби звіту провайдера аеронавігаційного обслуговування про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги. Держані збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури, наданого для їх сплати, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом.
		Позовна заява була подана до суду першої інстанції 21 лютого 2019 року.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2020  року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. В цій ухвалі питання поновлення строку звернення до адміністративного суду не вирішувалося.
		Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
		Відповідачем зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому, з урахуванням норм пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, відповідач просив залишити позов без розгляду.
		Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984 та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, з урахуванням висновків суду.
		На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем подано до суду заяву від 15.07.2022 за вх.№32905/22 про поновлення строку звернення до суду.
		На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача за серпень 2018 року позивач вказує, що до подання позовної заяви Державіаслужба звернулась до ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД із листом від 02.11.2018 № 1.15-13601-18 щодо необхідності сплати простроченої заборгованості у сумі розміром 1 825 928,46 грн за серпень 2018 року по рахунку-фактурі від 21.09.2018 № 984. Вказаний лист відповідачем отримано 14.11.2018.
		Позивач вважав, що днем, коли у Державіаслужби виникли підстави для звернення до адміністративного суду є наступний день після спливу 30 днів з моменту реєстрації листа Державіаслужби відповідачем, тобто з 15.12.2018.
		Саме тому, на думку Державіаслужби, звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва 21.02.2019 з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача за період з серпня по жовтень 2018 року здійснено в межах строку, встановленого положеннями КАС України.
		Суди попередніх інстанцій з такими доводами позивача не погодились та визнали неповажними підстави, вказані Державіаслужбою у заяві від 15.07.2022 про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД про стягнення заборгованості, та залишили без розгляду позов Державіаслужби в частині вимог про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984.
		Суди установили, що спірним є заборгованість відповідача зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі розміром 4 365 871,51 грн, до якої, зокрема, включена спірна заборгованість за серпень 2018 року на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984 на суму 1  825 928,46 грн. 
		Вказаний рахунок мав бути оплачений у 30-денний строк з дати оформлення відповідного рахунка-фактури. Після закінчення строку для добровільної сплати визначеної ним суми, остання набуває статусу заборгованості.
		Тому, строк звернення до суду з позовною вимогою про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості згідно рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984 за серпень 2018 року становить з 22.10.2018 по 22.01.2019.
		У зв`язку із чим, звернувшись 21 лютого 2019 року до суду з позовною вимогою про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості згідно рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984, Державіаслужба пропустила строк для звернення до суду з позовними вимогами в цій частині без зазначення поважності причин такого пропуску. 
		Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення без розгляду позову Державіаслужби в частині вимог про стягнення з ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984.
		Доводи касаційної скарги про те, що заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті, а розгляд справи по суті спору має завершитися виключно ухваленням рішення, чого, на думку скаржника, не врахували суди в оскаржених судових рішеннях, не дають у цій справі підстав для скасування правильного по суті рішення судів попередніх інстанцій, оскільки згідно вимог частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Також скаржник в касаційній скарзі указав, що суди попередніх інстанцій, залишаючи без розгляду позов в частині вимог на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984, залишили без уваги, що Державіаслужба до подання позову зверталась до відповідача із листом щодо необхідності сплати простроченої заборгованості, який отриманий відповідачем 14.11.2018 і у відповідь на який відповідач 12.03.2019 надав графік сплати заборгованості і гарантував її виплату до вересня 2019 року. 
		Такі доводи також не указують на підстави для скасування оскаржених судових рішень, оскільки пункт 10 Положення простроченою заборгованістю перед Фондом установлює державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури, наданого для їх сплати.
		Позивач звернувся до суду із позовними вимогами, в частині яка переглядається, на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984. Даних про оформлення іншого рахунка-фактури щодо заборгованості за серпень 2018 року судами попередніх інстанцій не встановлено, а позасудові домовленості сторін щодо суми спірної заборгованості та порядку її погашення боржником не змінюють передбачений законом строк для звернення до суду із даним позовом на підставі спірного рахунку-фактури.
		Є неприйнятними також доводи касаційної скарги про те, що суди не забезпечили оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності при прийнятті оскаржених судових рішень.
		Верховний Суд наголошує, що процесуальним законом зобов`язано учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга статті 44 КАС України).
		Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
		Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
		Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
		Практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
		Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
		Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
		Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень в частині, яка переглядається.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в частині, яка переглядається - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення. 
		Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНЕІР» ЛТД заборгованості зі сплати державних зборів за перевезення пасажирів та багажу на підставі рахунку-фактури від 21.09.2018 № 984 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк   А.В. Жук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...