Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/3978/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 09.06.2023. Зареєстровано: 09.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/308/321/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021071170000572

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/3978/22
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07 червня 2023 року                                м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , законного представника потерпілої ОСОБА_8  ОСОБА_9 , адвоката малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_11 , розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2021 за № 12021071170000572 щодо обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нікополь Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянна України,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, п.п. 2, 4 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України,-
		В СТ АН ОВ ИВ:
		02 жовтня 2021 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_6 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме, у будинку АДРЕСА_2 , де у той час знаходилися також його малолітні діти: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітні падчерки: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також його дружина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , розпочав сварку з останньою з приводу того, що місцевими жителями обговорюється виховання ОСОБА_14 у його сім`ї. 
		ОСОБА_14 , побоючись за власну безпеку, через вікно у жилій кімнаті будинку залишила його та направилася до бесідки на території дворогосподарства. На прохання матері ОСОБА_15 ОСОБА_14 повернулася до будинку, однак, через те, що конфлікт не було вичерпано, вона спробувала втекти. Тоді ОСОБА_6 наздогнав ОСОБА_14 на території подвір`я та затягнув її до будинку. 
		Будучи розлюченим поведінкою ОСОБА_14 , ОСОБА_6 у приміщенні жилої кімнати будинку умисно з метою вбивства ОСОБА_14 , знаючи достовірно про те, що вона є малолітньою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді її смерті та бажаючи настання таких наслідків, незважаючи на її безпорадний стан, зумовлений малолітнім віком, вжиття нею заходів для самозахисту, використовуючи явну перевагу в силі, з особливою жорстокістю, завдаючи особливих фізичних страждань, упродовж тривалого часу у невстановленій органом досудового розслідування послідовності руками, затиснутими у кулак, ногами у взутті та уламком дерев`яної ніжки столу наносив численні удари у різні частини тіла ОСОБА_14 , у тому числі у життєво важливі органи, а саме, в область голови та грудної клітки, заподіявши їй не менше 75 ударів, які призвели до численних тілесних ушкоджень, у тому числі - тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент їх спричинення. 
		Указані дії були вчинені ОСОБА_6 у присутності малолітньої ОСОБА_8 , яка перебувала у сусідній кімнаті і чула плач старшої сестри, та у подальшому, коли ОСОБА_14 зайшла до кімнати, де вона перебувала, бачила на ОСОБА_14 сліди побиття, який усвідомлював, що такими діями завдає ОСОБА_8 особливих психічних, моральних страждань.
		Унаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_14 загинула на місці події. 
		Смерть ОСОБА_14 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, грудної клітки, попереку, верхніх та нижніх кінцівок, яка супроводжувалась субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, закритою тупою травмою грудної клітки у вигляді забою лівої легені, обширними гематомами голови, тулубу, кінцівок з масивними крововиливами у підлягаючі м`язи, крововиливами міжфакцій з розвитком централізації кровообігу, травматичного та гіповолемічного шоку у поєднанні з травматичним набряком головного мозку.
		Унаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_14 були заподіяні тілесні ушкодження у виді рани волосистої частини голови в лобно-тім`яної ділянці по центру, рани волосистої частини голови в лівій тьмяно-скроневій ділянці; садно чола посередині на межі росту волосся, трьох саден в ділянці перенісся, синця спинки носа, садна лівої надбрівної дуги, садна у правій скуловій ділянці біля зовнішнього кута ока, синця в правій орбітальній ділянці із захопленням верхньої та нижньої повіки, на фоні якого в підочній ділянці два садна, садна в правій щічній ділянці, садна червоної кайми верхньої губи, синця слизової оболонки верхньої губи, площини здирання нижньої щелепи справа, рани передньої поверхні правої вушної раковини в ділянці мочки між козелком і проти козелком, де навколо рани синець, садна кінчика носа, синця в лівій орбітальній ділянці із захопленням верхньої та нижньої повіки, синця правої орбітальної ділянки із захопленням верхньої та нижньої повіки, на фоні якого в підочній ділянці два садна, садна лівої надочної ділянки, садна зовнішнього кута лівого ока, садна в лівій виличній ділянці, площини здирання в лівій щічній ділянці біля крила носа, садна в лівій щічній ділянці біля крила носа, садна в лівій щічній ділянці, синця передньої поверхні лівої вушної раковини, садна підборіддя зліва, двох синців передньої право-бокової поверхні шиї в нижній третині, синця лівого плечового суглобу на передній поверхні, гематоми правого плеча по зовнішній верхній поверхні від верхньої до середньої третини, садна правого плеча в нижній третині по зовнішній поверхні, синця правого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні, гематоми правого передпліччя по зовнішній поверхні у верхній третині, двох синців правого передпліччя в середній третині по верхній поверхні, садна правого передпліччя по внутрішній верхній поверхні в середній третині, синця тильної поверхні правої кисті в ділянці 2-го пальця, на фоні якого садно, синця тильної поверхні правої кисті в ділянці 3-го пальця, на фоні якого садно, синця тильної поверхні правої кисті з переходом на променево-зап`ястний суглоб, на фоні якого садно, садно правої бокової поверхні черева в ділянці мезогастрію та на 2 см вище від вище описаного садна - синець, синця правого ліктьового суглобу по внутрішній поверхні, синця правого передпліччя в середній третині по зовнішньо-нижній поверхні, синця правого передпліччя у верхній третині по зовнішньо-нижній поверхні, синця тильної поверхні правої кисті в ділянці 5-го пальця, синця правого плеча у верхній третині по внутрішній поверхні, садна правого стегна у верхній третині по верхній поверхні, гематоми правого стегна від верхньої до нижньої третини по зовнішній поверхні, на фоні якої множинні садна у верхній третині по зовнішній поверхні та у середній третині, синця правого колінного суглобу по зовнішній поверхні, синця правого колінного суглобу по внутрішній поверхні, синця правої гомілки у верхній третині по внутрішній поверхні, гематоми правої гомілки від середньої до нижньої третини по зовнішній поверхні, на фоні якої у середній третині по верхній поверхні три відшарування епідермісу та садно в нижній третині по зовнішній поверхні, гематоми правого гомілково-ступневого суглобу, на фоні якого в ділянці латерального надмищелка садно, площини здирання тильної поверхні правої ступні по зовнішній поверхні у вигляді множинних лінійних саден, гематоми лівої гомілки від верхньої до нижньої третини по зовнішній передній поверхні, на фоні якої у верхній третині по зовнішній поверхні рана та у середній третині по середній поверхні дві рани та у нижній третині по зовнішній поверхні рана, синця лівого колінного суглобу на передній поверхні, на фоні якого по зовнішній поверхні садно, синця нижньої третини по зовнішній поверхні лівого стегна, на фоні якого садно, садна лівого стегна у середній третині по зовнішній поверхні, де на 3 см вище описаного садно та на 4 см вище ще садно, садна лівого стегна у верхній третині по зовнішній поверхні, гематоми лівого передпліччя від верхньої до нижньої третини по внутрішній нижній поверхні, на фоні якого у середній третині по внутрішній поверхні садно та у верхній третині по нижній поверхні садно та у нижній третині по зовнішній поверхні садно, гематоми лівого плеча від верхньої до нижньої третини по зовнішньо-передній поверхні, синця лівого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні, де тут же садно, гематоми лівого передпліччя від верхньої до середньої третини по верхній поверхні, на фоні якої у середній третині садно, синця лівого передпліччя в ділянці променево-зап`ястного суглобу, синця тильної поверхні лівої кисті біля 1-го пальця, синця тильної поверхні лівої кисті біля 2-го пальця, садна тильної поверхні лівої кисті в ділянці 3-го пальця, садна тильної поверхні лівої кисті в ділянці 4-го пальця біля нігтьової фаланги, садна тильної поверхні лівої кисті в ділянці 5-го пальця, садна 5-го пальця лівої кисті по зовнішній поверхні на 2 см нижче від вище описаного садно по зовнішній поверхні, рана долонної поверхні лівої кисті між 4 і 5 пальцями, синця долонної поверхні лівої кисті біля 1-го пальця, садна у лівій надлопатковій ділянці, синця у лівій лопатковій ділянці, де на 2 см нижче від вище описаного виявлено синець, трьох саден спини в грудному відділі лівіше на 2 см від хребетного стовпа, садна спини у грудному відділі в ділянці хребетного стовпа, синця спини в грудному відділі хребетного стовпа, двох саден правої сідниці у нижньому внутрішньому квадраті, гематоми правого стегна від верхньої третини із захопленням внутрішнього квадрата правої сідниці до нижньої третини стегна по зовнішній поверхні, на фоні якої у верхній третині стегна по зовнішній поверхні множинні садна, садно правого стегна у середній третині по нижній поверхні, гематоми лівої сідниці у нижньому зовнішньому квадраті, забою лівої легені, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу та крововиливів під м`які тканини голови в лобно-тім`яній ділянці по центру, в тім`яно-скроневій, в потилично-тім`яній ділянці зліва, в чоло-тім`яно-скроневій ділянці справа, в чоло-тім`яній ділянці зліва, в потилично-тім`яній ділянці по центру і справа.
		Вказані тілесні ушкодження за давністю виникнення вкладаються у час події, що мала місце 02.10.2021.
		Тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини, а саме: забою нижньої долі лівої легені, забою речовини головного мозку, з вираженим малокрів`ям внутрішніх органів, з врахуванням даних судово-гістологічного дослідження є прижиттєвими, були небезпечними для життя у момент їх спричинення і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_14 . 
		Тілесні ушкодження у вигляді саден, синців, площини здирань, відшарування епідермісу на шкірних покривах обличчя, тулубу, обох верхніх та нижніх кінцівок та правої вушної раковини є прижиттєвими, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6 днів, і за цією ознакою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, і знаходяться в опосередкованому причинному зв`язку із настанням смерті.
		Тілесні ушкодження у вигляді забійних ран волосистої частини голови, лівої гомілки є прижиттєвими, потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 21 день, і за цією ознакою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.
		Заподіяні ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді площини здирань на шкірних покривах обличчя в області тіла нижньої щелепи справа, в лівій щічній ділянці (біля крила носа), тильної поверхні правої ступні по зовнішній поверхні та відшарування епідермісу на шкірних покривах правої гомілки в середній третині по верхній поверхні могли виникнути унаслідок дії тупих твердих предметів по механізму тертя-ковзання. Усі інші заподіяні ОСОБА_14 02.10.2021 тілесні ушкодження виникли від дії обмеженої поверхні тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими можуть бути затиснуті в кулак руки, ноги у взутті сторонньої людини, а також при нанесенні ударів тупим твердим предметом у формі двогранного кута, при чому вищевказані рани волосистої частини голови в лобно-тім`яній ділянці по центру, волосистої частини голови в лівій тім`яно-скроневій, правої вушної раковини, лівої гомілки могли виникнути унаслідок дії такого предмету дещо під кутом.
		Окрім цього, 02 жовтня 2021 року у невстановлений органом досудового розслідування час ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме, у будинку АДРЕСА_2 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи настання таких наслідків, знаючи достовірно, що його падчерка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є малолітньою, незважаючи на її безпорадний стан, зумовлений малолітнім віком, рукою, затиснутою у кулак, ногою у взутті та палицею під час сімейної сварки ниці ґрунті раптово виниклих неприязних відносин заподіяв їй в область голови, нижніх кінцівок та спини не менше 12 ударів.
		У результаті протиправних дій ОСОБА_6 . ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у виді синців на шкірних покривах обличчя у ділянці чола зліва, в лівій орбітальній ділянці, верхньої третини по зовнішній поверхні правого стегна, правого стегна в нижній третині по зовнішній поверхні, лівого стегна в середній третині по передній поверхні, лівого стегна у верхній третині по зовнішній поверхні, правого стегна в нижній третині по задній поверхні, на фоні якого виявлено три садна, та саден на шкірних покривах на межі росту волосся в лобній ділянці посередині, в ділянці червоної кайми нижньої губи зліва, спини в поперековій ділянці зліва.
		Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, та вкладаються у час події, що мала місце 02.10.2021.
		Такими умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п.п. 2, 4 ч.2 ст.115, ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, а саме, умисне вбивство малолітньої дитини, вчинене з особливою жорстокістю, та умисне легке тілесне ушкодження.
		Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_6 , вину у вчинені кримінального правопорушення визнав частково. Показав, що в той день ближче до обіду пішов на роботу, де йому сказали що може йти додому. Повертаючись додому зайшов в магазин за продуктами. По дорозі зустрів ОСОБА_16 передав їй пакети з продуктами, сам пішов в інший магазин за кісточками. Купивши такі, по дорозі зустрів ОСОБА_17 біля їх двору. До цього купив пиво і ніс з собою. ОСОБА_6 повідомив, що 02.10.2021 він зустрів своїх знайомих ОСОБА_18 та її чоловіка ОСОБА_19 . Випив пиво з ОСОБА_20 , потім захотів ще випити. Розпочав розмову з ОСОБА_18 з приводу того, що серед жителів села, де вони проживають, ширяться чутки, що його падчерка ОСОБА_21 втікає з дому через погане поводження з нею в сім`ї. Йому через три години стало погано, він вирвав. 
		Приблизно о 16.00 год він направився додому. У приміщенні кухні він завів розмову з даного приводу зі своєю дружиною. Подальший перебіг подій того вечора ОСОБА_6 не зміг відтворити. 
		Проте, повідомив, що прокинувся приблизно о пів 04.00 год ранку від плачу сина ОСОБА_22 , який був у дитячій кімнаті. Коли він на плач дитини зайшов до кімнати, то звернув увагу, що старша падчерка ОСОБА_21 лежала впоперек ліжка. У цій кімнаті окрім ОСОБА_22 та ОСОБА_23 була також й ОСОБА_24 . 
		Підійшовши до ОСОБА_23 та торкнувшись її - він відчув, що її тіло холодне. Однак він почав робити зовнішній масаж серця. Коли зрозумів, що вона не подає жодних ознак життя - знайшов телефон та викликав працівників поліції. 
		ОСОБА_6 повідомив, що 02.10.2021 він протягом дня вживав алкогольні напої, пиво та самогон у ОСОБА_18 .. Який у нього був стан не знає. Але щось його обурило те, що сказала ОСОБА_17 . 
		При цьому, припустив, що, можливо, тілесні ушкодження ОСОБА_14 були заподіяні ним, однак, за яких обставин він не пам`ятає. Не пам`ятає хто зламав стіл, одягнутий був у спортивні штани і кросівки, які оглядались в судовому засіданні. Кросівки були робочі і пошкодженні раніше до подій які мали місце 02.10.2021. Звідки кров на одязі не знає і не пам`ятає. Чи бив ОСОБА_24 також не пам`ятає. 
		Щодо виховання дітей, зокрема, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , зауважив, що відносини з ОСОБА_25 у нього були хороші. У вихованні ОСОБА_24 , коли вона не дослухалася до нього, він міг застосувати незначну фізичну силу. 
		У ході допиту ОСОБА_6 повідомив, що саме він зателефонував до поліції після того, як виявив ОСОБА_26 мертвою. Одночасно підтвердив, що чоловічий голос на аудіозаписі виклику працівників полії належить йому. Проте, сам факт цієї розмови, під час якої він на запитання працівників поліції зазначив, що напередодні увечері, будучи розлюченим у стані алкогольного сп`яніння, він побив свою падчерку ОСОБА_26 , ОСОБА_6 не пам`ятає. Але чому так відповів, вважає що крім нього ніхто не міг цього зробити, тому десь на підсвідомому рівні так відповів. 
		ОСОБА_6 зазначив, що розуміє, необхідність нести покарання. Але вину визнає частково, оскільки жодного умислу на вбивство дитини не мав, відносився до ОСОБА_23 як до своєї дитини. 
		Діючи відповідно достатті 22 КПК України, суд створив всі необхідні умови для здійснення кримінального провадження на засадах змагальності, обстоювання сторонами своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими цим Кодексом засобами, забезпечив стороні обвинувачення і стороні захисту можливість надання судовій колегії всіх потрібних, на їх думку, доказів.
		Як на докази вини ОСОБА_6 за п.п. 2, 4 ч.2 ст.115, ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України сторона обвинувачення посилається на показання свідків, наявні в матеріалах кримінального провадження письмові та речові докази.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що до ОСОБА_23 в її сім`ї застосовували психологічне та фізичне насильство. Виражалося воно, зокрема, у тому, що ОСОБА_26 як старшу дитину залучали до виконання хатньої роботи, фізично карали за її невиконання, залишали для догляду на неї молодших дітей. Про несприятливий психологічний клімат у родині свідчило те, що ОСОБА_21 була залякана та замкнута. 
		У спілкуванні між подружжям також постійно були постійні конфлікти та сварки. Окрім цього, ОСОБА_18 повідомила про неодноразові звернення ОСОБА_15 до них по допомогу після побиття її ОСОБА_6 . Зокрема, з метою захисту вона шукала притулку у них вдома уночі після того, як була побита та разом з дітьми прийшла до їхнього будинку. Але з заявою до поліції ОСОБА_15 не зверталась, боялась. 
		Про обставини, що передували вбивству ОСОБА_14 , повідомила, що приблизно за тиждень до цього на прохання місцевих жителів вона у соціальній мережі розшукала ОСОБА_27 та при зустрічі з ним повідомила, що ОСОБА_26 потрібно забрати з сім`ї через її побиття батьками. 
		02 жовтня 2021 року ОСОБА_6 прийшов до них додому, обурений тим, що ОСОБА_18 звернулася до батька ОСОБА_23 . ОСОБА_6 був у стані алкогольного сп`яніння. Він намагався переконати ОСОБА_18 у тому, що вона помиляється щодо застосування насильства до ОСОБА_23 . У своє виправдання ОСОБА_6 говорив про те, що він б`є дружину, «оскільки вона це заслуговує», однак, дітей не кривдить.
		Приблизно о 15.00 год після телефонного дзвінка ОСОБА_6 дружині ОСОБА_21 принесла йому гроші на випивку. Відлучившись, він знову повернувся з пивом. У них вдома він вживав лише пиво. 
		ОСОБА_6 пішов від них приблизно о 15.30 год. Вона казала ОСОБА_28 не бити дітей, на що той їй нагло улибався в лице. 
		На наступний день дізнались, що ОСОБА_26 вбили. 
		Згодом, після вбивства ОСОБА_14 . ОСОБА_15 просила, щоб вона всім казала, що вона жертва насильства. Але вона відповідала їй, що не скаже, бо вона мала можливість звернутись у поліцію. На що ОСОБА_15 казала, що ОСОБА_29 постійно бив її. 
		ОСОБА_18 зазначила про те, що ОСОБА_6 у стані сп`яніння поводив себе агресивно.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показав, що за тиждень до події його дружина ОСОБА_18 просила знайти номер телефона батька ОСОБА_24 . Показав, що між його дружиною ОСОБА_18 та ОСОБА_6 02.10.2021 відбулася розмова, у ході якої останній висловлював невдоволення тим, що дружина звернулася до рідного батька потерпілої з метою забрати ОСОБА_14 з їхньої сім`ї. ОСОБА_6 вже був випивший, потім відправляв дитину за грошима для пива. ОСОБА_6 розмовляв по телефону з дружиною ОСОБА_15 , казав дома поговорим, і на його думку з сарказмом сказав їй «прийду додому всіх поб`ю і піду спати». 
		Показав, що раніше спілкувались сім`ями з ОСОБА_31 , коли появлялись гроші ОСОБА_32 пив, в той день був дуже п`яний. 
		Щодо взаємовідносин в сім`ї ОСОБА_33 повідомив, що у стані сп`яніння ОСОБА_6 сварився з дружиною. Зазначив, що коли ОСОБА_6 був п`яний, він в драках був. Також ОСОБА_30 зазначив, що ОСОБА_29 казав давав ремня дітям, але він не бачив особисто щоб ОСОБА_29 бив дітей. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , показала що проживать кілька років у шлюбі з ОСОБА_34 , відношення у сім`ї було до всіх дітей однакове, непорозуміння були, але з цього приводу розмовляли, побиттів не було. Показала, що 02.10.2021 близько 16 год. 00 хв. прийшов її чоловік ОСОБА_6 додому, не був дуже п`яний, але нетверезий. Спокійно себе поводив, довгий час говорили, що чутки ходять по селі про погане виховання дітей. Потім щось сталося він ударив її по голові. Діти були в кімнаті. Вона пішла їм сказати щоб сиділи тихо. Де він був в цей час вона не знає, але він вдарив її другий раз по голові, пішла кров. Вийшла ОСОБА_21 , почалась бійка між нею, дитиною та чоловіком. ОСОБА_32 хаотично наносив удари, він не чув і не розумів. Розбив стіл, взяв можливо від стола палку. Удари наносив руками, ногами і палкою. Бійка продовжувалась недовго, вона відштовхнула його і палку. У ОСОБА_23 був набряк, дитині сказала, щоб та пішла у свою кімнату і пішла сама туди. 
		Міжкімнатних дверей не було, в дальній кімнаті були ОСОБА_24 і ОСОБА_22 . ОСОБА_35 чоловік виявив ОСОБА_26 мертвою на ліжку, було темно ще. Звідки сліди крові на вулиці були вона не знає. Стосовно ОСОБА_24 не бачила і не чула щоб бив. 
		У ході розгляду справи судом допитано як свідка ОСОБА_36 , яка є практикуючим психологом, та була залучена для участі у допиті ОСОБА_8 під час досудового розслідування. 
		У своїх показаннях вона повідомила про те, що їй стало відомо під час допиту ОСОБА_37 , а також безпосередньо від неї під час занять.
		Свідок показала, що працює з ОСОБА_24 з 2021 року, проводить індивідуальні занняття, дитина розповідає про ситуацію, в якій вказує про «Серьожу». Розповідає про те, що чула удари палкою, про те, що мама була присутня, казала що сестричка ОСОБА_38 не могла убігти, оскільки ноги були побиті. Пояснювала що ОСОБА_39 за волоси затянув ОСОБА_26 в кімнату, він дуже п`яний. Майя важко дихала, потім ранком померла. Дитина розказувала, що нікому це не розказувала, оскільки ОСОБА_39 її приб`є. Казала що в цей саме день ОСОБА_39 бив її тоже палкою. 
		Свідок пояснила, що стан дитини ОСОБА_8 був дуже важкий, вона зажималась. ОСОБА_36 підтвердила, що унаслідок вбивства старшої сестри у ОСОБА_8 , коли вона потрапила до центру, було діагностовано ПТСР. У зв`язку з цим вона відвідує психолого-педагогічний центр, де їй надають необхідну психологічну допомогу.
		ОСОБА_8 мала великий страх до ОСОБА_6 .. Однак дитина розуміє про ще в неї питають на свій вік. Оціюючи показання потерпілої, свідок зазначила, що про їх правдивість свідчать, зокрема, тілесні реакції дитини, які у неї викликали спогади при розповіді про обставини вбивства сестри. При допиті дитини були створені такі умови, за яких ОСОБА_24 відчувала себе у безпеці. До надмірного фантазування дитина не схильна. Такі пояснення вона надавала при заннятях у формі гри. Схильності до фантазування у потерпілоїне має.
		Показання ОСОБА_36 щодо обставин вбивства відповідають тим, які надала дівчинка. 
		З огляду на ці обставини психолог наголосила на тому, що повторний допит дитини у суді призведе до її ретравматизації.
		Допитана як свідок завідувач психолого-педагогічного центру, практикуючий психолог, ОСОБА_40 підтвердила, що до центру ОСОБА_8 потрапила у стані, який свідчив про наявність у неї психологічної травми. 
		Довгий час дитина не розповідала нічого, потім почала розповідати. Зазначила що дитина має феномінальну пам`ять. Не можна було відновлювати одразу почуття, щоб не викликати психоз у дитини. Розповідати про події почала пізніше. Про події, що відбулися 02.10.2021, ОСОБА_8 повідомляла їй про те, що ОСОБА_6 бив сестру палицею. Казала «Серьожа забив її», казала що палкою і п`яний був. Казала що мама била також сестру. ОСОБА_41 починав, і заставляв маму. Каже що її теж били. Казала що боялася ОСОБА_42 бо він її вб`є. При чому свідок пояснив, що дитна говорила про «били» як про норму. Зазначивши вказані події є травмою на все життя. 
		Щодо допиту ОСОБА_8 у суді ствердила, що з огляду на обстановку, що передбачає проведення цієї процесуальної дії, вік та стан дитини - це неможливо. Участь ОСОБА_24 у допиті буде для неї травматичною, фактична вся робота з психологом буде втрачена тоді. 
		Окрім цього, ОСОБА_40 зробила висновок про те, що в сім`ї ОСОБА_33 мало місце домашнє насильство, ОСОБА_8 зазнавала його і від матері, і від вітчима. Указані обставини були відображені ОСОБА_43 у наданому нею висновку від 01.12.2021.
		Допитана як свідок законний представник ОСОБА_9 під час її допиту у суді повідомила, що від онуки ОСОБА_8 , а також під час її допиту на досудовому розслідуванні, їй відомо, що 02.10.2021 ОСОБА_6 увечері у стані алкогольного сп`яніння побив ОСОБА_14 через те, що вона втекла з дому через вікно. ОСОБА_6 привів ОСОБА_26 додому та почав заподіювати удари палицею. Свідком побиття була ОСОБА_15 , яка зі слів ОСОБА_44 , у цей час кормила доньку ОСОБА_45 . ОСОБА_46 була у дитячій кімнаті, де укладала спати брата. Вона чула плач сестри, коли її били. 
		Коли ОСОБА_21 зайшла до дитячої кімнати, як повідомляла ОСОБА_24 , - у неї все обличчя було червоне. Майя лягла у своє ліжко. 
		Того вечора ОСОБА_15 у дитячій кімнаті укладала ОСОБА_8 спати. Погладивши її по обличчю, вона пішла до іншої кімнати, де був ОСОБА_6 та найменша донька ОСОБА_47 .
		На ранок ОСОБА_6 виявив ОСОБА_26 мертвою. 
		Щодо заподіяння тілесних ушкоджень онуці ОСОБА_9 підтвердила, що дівчинка повідомляла про заподіяння вітчимом їй ударів палицею.
		Після вбивства ОСОБА_14 . Ніколетту забрали у сім`ю батька. Після цієї події дитина була замкнута та налякана, а на її тілі були синці. 
		Про смерть ОСОБА_14 ОСОБА_9 дізналася 03.10.2021 від ОСОБА_27 у телефонній розмові.
		Після смерті сестри ОСОБА_46 брала участь у телевізійній програмі, під час якої було проведено її опитування. Інформація надавалася дівчинкою самостійно, ОСОБА_9 не була присутня під час її опитування.
		Також законний представник повідомила, що від онуки їй відомо про застосування фізичного насильства до неї та ОСОБА_23 і до цього випадку. 
		Зазначила, що вона не мала можливості спілкуватися з ОСОБА_24 , поки вона жила окремо, оскільки ОСОБА_15 перешкоджала у цьому. 
		Проти допиту ОСОБА_8 у судовому засіданні законний представник заперечила. 
		Законний представник ОСОБА_48 , допитаний як свідок, повідомив, що від своєї доньки ОСОБА_8 йому стало відомо про застосування до неї та ОСОБА_14 фізичного насильства матір`ю та вітчимом протягом того періоду, коли вона проживала у сім`ї ОСОБА_6 . Майя та ОСОБА_24 боялися вітчима.
		ОСОБА_48 та його рідні не мали можливості з спілкуватися з ОСОБА_24 , оскільки ОСОБА_15 уникала його родини та перешкоджала у цьому. 
		Після вбивства ОСОБА_14 . ОСОБА_8 проживає разом з ним. Коли донька потрапила до його сім`ї - вона була психологічно травмована, залякана, замкнута, важко йшла на контакт. 
		Про подію, що відбулася 02.10.2021, від ОСОБА_8 йому відомо, що дочка чула, як ОСОБА_26 били та вона плакала. Коли ОСОБА_24 попросили принести води - вона побачила ОСОБА_26 у тій кімнаті, де їй наносили удари. 
		Проти допиту ОСОБА_8 у суді її батько заперечив. 
		Судом з урахуванням віку потерпілої, негативних наслідків для її психологічного здоров`я, яких вона зазнала у зв`язку із вбивством сестри, відповідно до позиції сторони обвинувачення, законних представників потерпілої, спеціаліста психолога, сторони захисту, враховано інтереси дитини та судовий розгляд проведено без її участі.
		Поряд з цим, судом досліджено відеозапис допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування, проведеного за правилами «зеленої кімнати», у якому вона розповіла про обставини вчиненого злочину. 
		Указана практика відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.11.2021 у справі № 369/1044/19. 
		У ній, зокрема, констатовано, з огляду на положення ч.1 (3) ст. 232 КПК України дослідження доказу - відеозапису допиту малолітнього свідка за правилами «зеленої кімнати» й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів, допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини - свідка чи жертви злочинних посягань.
		Так, під час допиту ОСОБА_8 повідомила, що її сестра ОСОБА_21 втекла з дому, у зв`язку з чим розпочалася сварка. Коли ОСОБА_21 повернулася  ОСОБА_6 почав її бити палицею. Описуючи стан старшої сестри, ОСОБА_8 зазначила, що вона не могла ходити. ОСОБА_8 бачила, як ОСОБА_6 тягнув ОСОБА_26 за волосся до дитячої кімнати. 
		Того вечора ОСОБА_6 був «сильно п`яний». 
		Окрім ОСОБА_8 побиття ОСОБА_14 бачила також й її мама ОСОБА_15 , яка знаходилася у тій кімнаті, де ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_23 , з молодшими дітьми ОСОБА_49 і ОСОБА_22 . 
		Зі слів ОСОБА_8 подія відбувалася у вечірній час і тривала до пізньої пори. Коли вона укладала молодшого братика спати - то чула плач її сестри ОСОБА_23 . ОСОБА_15 у цей час була у кімнаті, де знаходилася ОСОБА_21 та вітчим. На питання, чи намагалася мама перешкодити вітчиму, ОСОБА_8 повідомила, що вона у цей час кормила доньку ОСОБА_50 . По допомогу ніхто не кликав, її також не просили це зробити. Зі слів ОСОБА_8 , ОСОБА_21 покинути будинок не могла, оскільки не в змозі була ходити. 
		Коли нарешті ОСОБА_21 зайшла до дитячої кімнати - вона лягла у своє ліжко. Описуючи зовнішній стан сестри, ОСОБА_46 зазначила, що «у неї було червоне обличчя». 
		Потерпіла повідомила, що того вечора мама укладала її спати мама у дитячій кімнаті, де на той час була і ОСОБА_21 . ОСОБА_15 погладила ОСОБА_24 перед сном і пішла спати до іншої кімнати. Після цього у дитячу кімнату ніхто не заходив.
		ОСОБА_6 спав також у іншій кімнаті. 
		Як повідомила дівчинка, коли вона лягла спати - вона чула, як старша сестра дихала. Однак, згодом вона перестала дихати. Ніколетта пояснила це тим, що її сестричка померла.
		На ранок мама витирала підлогу у тій кімнаті, де відбувалася подія. 
		ОСОБА_8 підтвердила, що ОСОБА_6 того вечора бив і її палицею. Під час огляду лікарем у неї виявили синці на стегні та обличчі.
		При наданні оцінки показанням ОСОБА_8 щодо їх допустимості, належності та достовірності судом враховується, що показання потерпілої отримані у встановленому законом порядку. Під час допиту ОСОБА_8 були присутні бабуся потерпілої ОСОБА_9 та психолог ОСОБА_51 . Стосовно кваліфікації психолога необхідно зазначити про те, що у неї наявний диплом психолога, сертифікати про отримання кваліфікації гештальт-терапевт, проходження навчальної програми «Психотравма і ПТСР», а також інших. 
		Цей спеціаліст був залучений до слідчої дії з урахуванням тієї обставини, що між нею та потерпілою встановилися довірливі відносини, що було важливим для того, щоб малолітня потерпіла відчувала себе у безпеці у присутності такої особи.
		У доступній для ОСОБА_8 формі їй пояснено вимоги ст. 63 Конституції України, мету зустрічі, та з огляду на вік з`ясовано її здатність відрізняти правду від брехні. 
		При підготовці до допиту використано Методичні рекомендації щодо організації роботи з дітьми за методикою « ОСОБА_52 ». 
		Власне допит потерпілої відбувався у знайомому для дівчинки місці  психолого-педагогічному центрі.
		Отже, при проведенні цієї слідчої дії були створені такі умови, щоб ОСОБА_46 відчувала себе у безпеці. 
		Перед допитом їй було наголошено на необхідності розповісти про те, що бачила вона. 
		Надані дитиною показання свідчать про те, що нею відтворювалися події, які вона спостерігала особисто. Про це свідчить, зокрема, формулювання відповідей, демонстрація на власному тілі місць побиття, назва предметів, якими були нанесені тілесні ушкодження («палка»), а також її реакції на окремі, травмуючі, питання, коли їй потрібно було трохи більше часу, щоб дати відповідь.
		Показання ОСОБА_8 є послідовними, логічними та узгоджуються з іншими дослідженими під час судового розгляду доказами.
		Будь-якого впливу з присутніх на дитину під час її опитування не було. 
		Посилання сторони захисту на відповідь у висновку судово-психіатричного експерта №137 від 24.05.2022 року на перше питання, а саме згідно якого ОСОБА_8 при наданні нею показань під час допиту 21.02.2022 року не могла в повному обсязі розуміти події, що мали місце 02.01.2021 року унаслідок яких настала смерть її сестри ОСОБА_14 , як і будь-яка дитина даної вікової категорії через не сформованість психологічних та психічних процесі, колегія суддів вважає необґрунтованим.
		Зокрема, експертом у висновку № 137 від 24.05.2022 констатовано, що ОСОБА_8 при наданні нею показань під час допиту 21.02.2022 року не могла в повному обсязі розуміти події, що мали місце 02.01.2021 року унаслідок яких настала смерть її сестри ОСОБА_14 , як і будь-яка дитина даної вікової категорії через не сформованість психологічних та психічних процесі; у відеозаписі від 21.02.2022 допиту малолітньої ОСОБА_8 щодо відтворення обстановки та обставин події будь-яких ознак здійснення на неї психологічного тиску з боку осіб, які брали участь у проведенні допиту не встановлено. Надані нею показання відповідають її віку та інтелектуальному розвитку.
		Одночасно у висновку експертом зазначено про те, що ОСОБА_8 жила та розвивалася всупереч негативному психологічному клімату у сім`ї. Дана ситуація є психотравмуючою для неї. ОСОБА_6 у сім`ї проявляв погане відношення до ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , рідше - до ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_15 у ситації, що досліджувалася, є пасивною. 
		Оцінюючи наведені висновки експерта, суд виходить з такого. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Експерт, який дає висновок щодо психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, не має права стверджувати у висновку, чи мав підозрюваний, обвинувачений такий психічний стан, який становить елемент кримінального правопорушення або елемент, що виключає відповідальність за кримінальне правопорушення. Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку (ст. 101 ч.ч.1,3,5,6,10 КПК України). 
		Колегія суддів враховує, що висновок судово-психіатричного експерта №137 від 24.05.2022 року проводився в межах іншого кримінального провадження, амбулаторно, одноосібно, у відсутності самої малолітньої ОСОБА_8 , такий фактично зроблений на основі даних протоколів слідчих дій, які суперечать в деталях тим доказам та показам допитаних в судовому засіданні в якості свідків експертам, експертні висновки в наведені частині що ОСОБА_8 при наданні нею показань під час допиту 21.02.2022 року не могла в повному обсязі розуміти події, що мали місце 02.01.2021 року унаслідок яких настала смерть її сестри ОСОБА_14 , як і будь-яка дитина даної вікової категорії через не сформованість психологічних та психічних процесі, суперечать встановленим судом обставинам справи та сукупності інших доказів, проаналізованих у судовому засіданні.
		Відповідно до пунктів 68, 72 Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 17.11.2010 слід уникати прямого контакту, протистояння або спілкування між дитиною-жертвою або дитиною-свідком з підозрюваним, наскільки це можливо, якщо тільки дитина-жертва не вимагає цього.
		З огляду на вказані норми міжнародного законодавства, а також те, що під час судового розгляду вжито максимальних заходів для встановлення необхідності забезпечення явки малолітньої потерпілої ОСОБА_8 до суду, підтверджено її показання іншими доказами, відсутність потерпілої через поважну причину, а саме обтяжливість допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - вважаю, що використання цього доказу судом відповідатиме процесуальним вимогам і справедливості процесу в цілому, враховуючи відсутність перехресного допиту малолітньої потерпілої у суді. 
		Указана позиція відповідає судовій практиці. Зокрема, у своїх постановах Верховний Суд зазначає, що засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. Вказане кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 04.03.2020 у справі № 332/2216/17, від 23.11.2021 у справі № 369/1044/19 та від 16.03.2021 у справі № 236/1583/19.
		Так, у постанові від 16.03.2021 Верховний Суд зазначає, що на переконання суду, перехресний допит у суді малолітньої дитини допустимий лише у виняткових випадках.
		Також Верховний Суд в ухвалі від 03.06.2022 у справі № 200/12044/18 зазначив, що посилання судів першої та апеляційної інстанцій у судових рішеннях на показання малолітнього потерпілого, надані під час досудового розслідування, не можна вважати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки це не перешкодило суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
		З допиту потерпілого ОСОБА_27 йому у понеділок, 27.09.2021, зателефонувала ОСОБА_18 та попросила зустрічі, щоб поспілкуватися, оскільки серед жителів села велися розмови про втечу його доньки ОСОБА_23 з дому. 
		Тоді, після зустрічей з ОСОБА_53 та ОСОБА_18 , яка у розмові повідомила, що ОСОБА_21 зазнає побиття від ОСОБА_6 , він вирішив забрати її до себе у сім`ю.
		З цією метою звернувся до служби в справах дітей Закарпатської обласної державної адміністрації, а також до поліції. У поліції йому повідомили, що 30.09.2021 було заплановано виїзд у населені пункти, що входять до Сюртівської об`єднаної територіальної громади. Окрім цього, ОСОБА_27 домовися про зустріч з адвокатом 04.10.2021. Однак, 03.10.2021 йому зателефонувала ОСОБА_53 та повідомила, що його донька загинула. На місце події він поїхав зі своїм товаришем. До будинку зайти йому не дозволили. Проте, він бачив, що ОСОБА_21 була сильно побита. Також, коли з будинку виносили ОСОБА_24  він бачив синці на її обличчі.
		ОСОБА_54 підтримував відносини з ОСОБА_25 , навідуючись та спілкуючись з нею телефоном. Однак, з 2020 року вони перестали бачитися, оскільки сім`я ОСОБА_33 вела ізольований спосіб життя, уникали його. 
		Допитана як свідок ОСОБА_53 показала, що є підприємцем має магазин, є депутатом ради, дізналась від ОСОБА_9 про звернення в адміністрацію про неналежне виконання батьківських прав. Звертався батько дитини, та бабуся. Знає ОСОБА_6 як односельчанина в Паладь-Комарівці. 03.10.2021 було вбивство дитини, про це все село говорило. Чула до цього, що в селі говорили про те, що ОСОБА_21 бігала боса по скошеній траві в полі. Про що вона повідомляла ОСОБА_55 , яка була в дружніх стосунках з сім`єю ОСОБА_33 . Після чого ОСОБА_56 дзвонила батьку ОСОБА_23 який звернувся з заявою про це до сільської ради. Особисто свідком події не була. Зазначила, що ОСОБА_29 спочатку добре поводився з дружиною, а потім через рік, помінявся. 
		Допитана як свідок ОСОБА_57 показала, що є сусідкою в будинку сім`ї ОСОБА_33 . Нічого не чула в той вечір, коли сталась подія, вранці прийшла поліція і сказали про вбивство дитини. З ОСОБА_34 не розмовляли, ОСОБА_26 не дуже часто бачили, і не знали добре її. Тільки «привіт». Сварок не чули, синців на дітях не бачили. 
		Допитана як свідок ОСОБА_58 показала, що є сусідкою в будинку сім`ї ОСОБА_33 . Нічого не знає про подію. Два роки живуть поруч, сварки не чули. 
		Показання ОСОБА_36 , ОСОБА_59 , ОСОБА_9 , ОСОБА_60 про обставини вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень стосовно ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , які їм стали відомі зі слів останньої, є належними та допустимими доказами. 
		Слід зауважити, що судова практика складається таким чином, що в інтересах малолітніх осіб, які є потерпілими або свідками кримінальних правопорушень, їхні показання безпосередньо не досліджуються, а допитуються інші особи, і показання визнаються показаннями з чужих слів. 
		Указане кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.03.2021 у справі № 236/1583/19, та відповідає міжнародним документам у сфері захисту прав дитини. 
		Від допиту інших свідків сторона обвинувачення відмовилась, сторона захисту клопотань про допит свідків не заявляла.
		Крім показань свідків, законних представників, потерпілих в обґрунтування винуватості ОСОБА_6 , у вчиненні ним кримінальних правопорушеннь передбачених ч.1 ст.125, п.п. 2, 4 ч.2 ст.115 КК Українисторона обвинувачення посилається на надані суду й безпосередньо досліджені ним письмові та речові докази.
		Так, відповідно до листа Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Закарпатській області, наданого технічного носія із аудіозаписом та рапорту 03.10.2021 о 04.41 год на лінію «102» звернувся ОСОБА_6 . 
		Останній щодо виклику наряду поліції пояснив, що телефонує у зв`язку із смертю дитини ОСОБА_14 . Напередодні ввечері він у стані алкогольного сп`яніння побив її. Причиною побиття стало те, що дитина втікала з дому, у зв`язку з чим її карали. Того дня вона також втекла з дому. На ранок, коли він прокинувся від плачу молодшої дитини, - виявив, що ОСОБА_14 померла. 
		На іншому звуковому файлі відображено розмову між ОСОБА_6 , ОСОБА_15 з працівником поліції. У розмові з працівником поліції ОСОБА_15 заперечила факт побиття дитини, повідомила, що ОСОБА_26 знайшли мертвою, принесли її додому з поля. ОСОБА_6 , втручаючись у розмову, зазначив про те, що дружина говорить нісенітницю. Додав, що після побиття ОСОБА_14 він наказав їй піти у свою кімнату, а на ранок виявив її мертвою.
		При наданні оцінки указаному доказу слід врахувати те, що аудіофіксація звернення до підрозділу поліції за номером «102» здійснювалася працівниками указаного підрозділу із дотриманням вимог наказу МВС України № 357 від 27.04.2020. У даному випадку мав місце ситуативний характер з`ясування інформації, що зафіксована аудіозаписом. Вказані дані підтверджуються протоколом огляду документа (звукозапису) від 18.01.2022.
		Відповідно до листа КНП «Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги» 03.10.2021 о 04.47 год на лінію 103 надійшов виклик, зроблений працівниками поліції. За результатами виїзду бригади екстреної медичної допомоги констатовано смерть ОСОБА_14 . 
		Завдяки відомостям, зафіксованим у протоколі огляду місця події у приміщенні будинку за місцем проживання сім`ї ОСОБА_33 , отримано інформацію про безпосередню обстановку на місці події, механізм вчинення злочину, його наслідки та характер цієї події. Огляд проведено 03.10.2021 у період часу з 07.00 по 10.20 год. 
		При огляді території, що веде до будинку, зокрема, на бетонній доріжці , виявлено плями крові. Такі ж сліди зафіксовано й на ролеті, установленій на внутрішній частині вхідних дверей до будинку. Окрім цього, на лавиці поблизу вхідних дверей виявлено дерев`яний уламок також зі слідами крові. 
		Безпосередньо у будинку, у приміщенні кухні під стіною знаходилися дерев`яні уламки частин столу та стільців. На цих уламках наявні сліди крові, а також волосини. Оглядом встановлено, що це поламані деталі столу та стільців: ніжок та верхньої частини стільців і столу. 
		У ванній кімнаті у пральній машинці виявлено одяг, рушники зі слідами крові. Поряд з пральною машинкою стояла швабра з ганчіркою, на якій також виявлено волосся. 
		У кімнаті, вхід до якої здійснюється з коридору, на підлозі, шторі та листі гіпсокартону виявлено сліди крові. На підлозі - дерев`яний уламок. З приміщення цієї кімнати вилучено спортивні брюки зі слідами крові та чоловічі кросівки. Кросівок на праву ногу - розірваний та зі слідами крові. 
		З цієї кімнати наявний вхід до дитячої кімнати. Міжкімнатні двері відсутні. На підлозі у цій кімнаті, шторі, предметах меблів виявлено сліди крові. У дитячій кімнаті розміщувалися дитяче ліжечко та два розкладні дивани, на одному з яких виявлено труп дитини з ознаками насильницької смерті.
		На трупі дівчинки - численні синці на обличчі, верхніх та нижніх кінцівках, тулубі, рани на волосистій частині голови, на лівій гомілці.
		Ряд речових доказів, вилучених у ході огляду місця події, зокрема, уламки дерев`яних деталей столу та стільця, взуття ОСОБА_6 , спортивні брюки тощо, були оглянуті та досліджені судом в судовому засіданні у присутності сторні кримінального провадження. 
		Протоколом огляду від 06.10.2021 зафіксовано вилучення одягу, що був на потерпілій, на час вчинення злочину. Безпосереднім оглядом цих речей у суді встановлено, що речі, які були на ОСОБА_14 , просякнуті кров`ю.
		Проведені судово-медичні та комісійна судово-медична експертизи дали відповідь про характер, ступінь тяжкості та механізм заподіяних ОСОБА_14 та ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, характеристику знарядь злочину, а також причину смерті ОСОБА_14 .
		Так, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 536 від 02.12.2021, комісійної судово-медичної експертизи № 4 від 03.03.2022 встановлено, що смерть ОСОБА_14 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, грудної клітки, попереку, верхніх та нижніх кінцівок, яка супроводжувалась субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, закритою тупою травмою грудної клітки у вигляді забою лівої легені, обширними гематомами голови, тулубу, кінцівок з масивними крововиливами у підлягаючі м`язи, крововиливами міжфакцій з розвитком централізації кровообігу, травматичного та гіповолемічного шоку у поєднанні з травматичним набряком головного мозку.
		Потерпілій ОСОБА_14 було заподіяно не менше 75 ударів, у тому числі у життєво важливі органи, які призвели до численних тілесних ушкоджень, у тому числі небезпечних для життя у момент їх причинення. 
		Так, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 536 від 02.12.2021 на основі даних судово-медичного дослідження трупа дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 приймаючи до уваги дані додаткових лабораторних досліджень, згідно з питаннями, поставленими на вирішення експерту, експерт прийшов до слідуючого підсумку. 
		Смерть дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, грудної клітки, попереку, верхніх та нижніх кінцівок, яка супроводжувалася субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, закритою тупою травмою грудної клітки у вигляді забою лівої легені, обширними гематомами голови, тулубу, кінцівок з масивними крововиливами у підлягаючі м`язи, крововиливами міжфасцій з розвитком централізації кровообігу, травматичного та гіповолемічного шоку, що в поєднанні з травматичним набряком головного мозку явилося безпосередньою причиною настання смерті. Даний висновок про причину смерті підтверджується виявленням при судово- медичному дослідженні трупа дитини вказаних вище прижиттєвих травматичних ушкоджень, «шокових змін» нирок та легенів, малокрівям внутрішніх органів та даними судово- гістологічного дослідження внутрішніх органів.
		Приймаючи до уваги умови зовнішнього середовища, в якому знаходився труп дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та трупні зміни, виявлені на ній можна допустити, що з моменту смерті до судово-медичного дослідження трупа пройшло біля 24-48 годин.
		При судово-медичному дослідженні трупа на тілі дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді:
		забійних рани волосистої частини голови в лобно- тім`яній ділянці по центру, волосистої частини голови в лівій тімяно -скроневій, правої вушної раковини, лівої гомілки;
		підшкірних обширних гематом з просоченням кров`ю в підлягаючі м`які тканини на шкірних покривах правого плеча по зовнішній верхній поверхні від верхньої до середньої третини, правого передпліччя по зовнішній верхній поверхні у верхній третині, правого стегна від верхньої до нижньої третини по зовнішній верхній поверхні, правої гомілки від середньої до нижньої третини по зовнішній верхній поверхні, правого гомілково- ступневого суглобу, лівої гомілки від верхньої до нижньої третини по зовнішній передній поверхні, лівого передпліччя від верхньої до нижньої третини по внутрішній нижній поверхні, лівого плеча від верхньої до нижньої третини по зовнішньо передній поверхні, лівого передпліччя від верхньої до середньої третини по верхній поверхні, правого стегна від верхньої третини стегна із захопленням нижнього зовнішнього квадранта правої сідниці до нижньої третини стегна по зовнішній поверхні, лівої сідниці у нижньому зовнішньому квадранті; синців, саден на шкірних покривах обличчя в ділянці чола посередині на межі росту волосся ,в області перенісся ,в області спинки носа, в області лівої надбрівної дуги, в правій скроневій ділянці біля зовнішнього кута ока, в правій орбітальній ділянці, в правій підочній ділянці, в правій щічній ділянці, в області червоній кайми верхньої губи виявлено, на слизовій оболонці верхньої губи, передньої поверхні правої вушної раковини, в області кінчика носа, в лівій орбітальній ділянці, в правій орбітальній ділянці, в правій підочній ділянці, в лівій надочній ділянці, біля зовнішнього кута лівого ока, в лівій виличній ділянці, в лівій щічній ділянці, передньої поверхні лівої вушної раковини, в області тіла підборіддя зліва , передньої право - бокової поверхні шиї в нижній третині, лівого плечового суглобу на передній поверхні , правого плеча в нижній третині по зовнішній поверхні, правого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні, правого передпліччя в середній третині по верхній поверхні, правого передпліччя по внутрішній верхній поверхні в середній третині, тильної поверхні правої кисті в області 2 пальця, тильної поверхні правої кисті в області 3 пальця ,тильної поверхні правої кисті з переходом на променево - зап`ястних суглоб, право - боковій поверхні черева в області мезогастрія, правого ліктьового суглобу по внутрішній поверхні, правого передпліччя в середній третині по зовнішньо -нижній поверхні виявлено, правого передпліччя у верхній третині по зовнішньо -нижній поверхні, тильної поверхні правої кисті в області 5 пальця, правого плеча у верхній третині по внутрішній поверхні, правого стегна у верхній третині по верхній поверхні , правого стегна верхній третині по зовнішній поверхні, правого колінного суглобу по зовнішній поверхні виявлено, правого колінного суглобу по внутрішній поверхні, правої гомілки у верхній третині по внутрішній поверхні , правої гомілки в нижній третині по зовнішній поверхні, правого гомілково- ступневого суглобу, лівого колінного суглобу на передній поверхні, нижньої третини по зовнішній поверхні лівого стегна, лівого стегна в середній третині по зовнішній передній поверхні, лівого стегна у верхній третині по зовнішній поверхні, лівого передпліччя в середній третині по внутрішній поверхні та у верхній третині по нижній поверхні, лівого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні, лівого передпліччя в середній третині по верхній поверхні, лівого передпліччя в області променево- зап`ястного суглобу, тильної поверхні лівої кисті біля 1 пальця, тильної поверхні лівої кисті в біля 2 пальця, тильної поверхні лівої кисті в області 3 пальця, тильної поверхні лівої кисті в області 4 пальця біля нігтьової фаланги,тильної поверхні лівої кисті в області 5 пальця, в області 5 пальця лівої кисті по зовнішній поверхні, долонної поверхні лівої кисті біля 1 пальця, спини в лівій надлопаточній ділянці, спини в лівій лопаточній ділянці, правого плечового суглобу на задній поверхні, спини в міжлопаточній ділянці, спини в грудному відділі лівіше на 2 см від хребетного стовпа, спини в грудному відділі в області хребетного стовпа, спини в грудному відділі хребетного стовпа зліва та справа , спини в грудному відділі дещо справа від хребетного стовпа, спини в грудному відділі лівіше від хребетного стовпа, області миски справа, правої сідниці у нижньому внутрішньому квадранті ,правого стегна у верхній третині по зовнішній поверхні, правого стегна в середній третині по нижній поверхні; площини здирань на шкірних покривах обличчя в області тіла нижньої щелепи справа, обличчя в лівій щічній ділянці, тильної поверхні правої ступні по зовнішній поверхні; відшарування епідермісу на шкірних покривах правої гомілки в середній третині по верхній поверхні; крововиливу під м`які тканини голови по периферії ран в лобно- тім`яній ділянці по центру, в тімяно -скроневій ділянці, в потилично - тім`яній ділянці зліва, чоло- тімяно - скроневій ділянці справа, в чоло- тім`яній ділянці зліва, в потилично - тім`яній ділянці по центру і справа; забою головного мозку; субарахноїдального крововиливу крупно вогнищевого характеру на випуклій поверхні обох півкуль; забою лівої легені; рани долонної поверхні лівої кисті між 4 і 5 пальцями.
		Тілесні ушкодження у вигляді саден на шкірних покривах правого плеча, синців в міжлопаточній ділянці, спини в грудному відділі дещо справа від хребетного стовпа, спини в грудному відділі лівіше від хребетного стовпа, області миски справа могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії , якими могли бути руки, ноги сторонньої людини, по своїм анатом -морфологічним особливостям могли виникнути за 6-8 діб до моменту судово- медичного дослідження, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5. Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження , що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. Тілесні ушкодження у вигляді саден, синців, площини здирань, відшарування епідермісу на шкірних покривах обличчя, тулубу, обох верхніх та нижніх кінцівок та правої вушної раковини є прижиттєвими, мають незначні скороминущі наслідки , тривалістю не більше як 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, і знаходяться в опосередкованому причинному зв`язку із настанням смерті його.
		Тілесні ушкодження у вигляді забійних ран волосистої частини голови, лівої гомілки є прижиттєвими, потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 21 день, і по цій ознаці, згідно п.2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. 
		Тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини а саме: забою нижньої долі лівої легені, забою речовини головного мозку, з вираженим малокрівям внутрішніх органів, з врахуванням даних судово-гістологічного дослідження - висновку експерта № 1133 від 21.10.2021р. є прижиттєвими, були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3.  Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, є прижиттєвими, і знаходяться
		в прямому причинно- наслідковому зв`язку з настанням смерті її.
		Тілесні ушкодження у вигляді площини здирань на шкірних покривах обличчя в області тіла нижньої щелепи справа, в лівій щічній ділянці (біля крила носа), тильної поверхні правої ступні по зовнішній поверхні та відшарування епідермісу на шкірних покривах правої гомілки в середній третині по верхній поверхні могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму тертя - ковзання.
		Всі інші вищеперераховані тілесні ушкодження виникли від дії обмеженої поверхні тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими можуть бути затиснуті в кулак руки, обуті ноги сторонньої людини, а також при нанесенні ударів тупих твердих предметів у форму двохгранного кута, при чому вищевказані рани волосистої частини голови в лобно- тім`яній ділянці по центру, волосистої частини голови в лівій тімяно - скроневій, правої вушної раковини, лівої гомілки, згідно висновку експерта №40- мк від 12.11.21р. могли виникнути внаслідок дії такого предмету дещо під кутом.
		В момент спричинення тілесних ушкоджень вона могла знаходитися ,як у вертикальному або
		близькому до нього положенні так і в горизонтальному або близькому до нього положенні. При судово- медичному дослідженні тіла трупа ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено не менше 100 місць прикладання травмуючої сили.
		Враховуючи кількість , локалізацію та характер тілесних ушкоджень виявлених при судово-
		медичному дослідженні тіла трупа ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виключена
		можливість виникнення їх в результаті падіння з висоти власного росту, удару об якийсь предмет, або ж спричинення їх власноручно.
		По давності виникнення вищеперераховані тілесні ушкодження можуть вкладатись в дату 
		події, яка мала місце 02.10.2021 року.
		При судово-токсикологічному дослідженні в кров і від трупа дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , алкоголю не виявлено.
		Так, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 4 від 03.03.2022 встановлено на основі даних комісійної судово-медичної експертизи по факту смерті дитини ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з врахуванням даних Висновку експерта № 536 від 02.12.2021 р. та Висновку експерта № 1/21 від 02.12.2021 р., відповідно з питаннями, поставленими на вирішення даної експертизи, судово-медична експертна комісія прийшла до слідуючого підсумку.
		При судово-медичному дослідженні трупа на тілі дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: - забійних рани волосистої частини голови в лобно-тім`яній ділянці по центру, волосистої частини голови в лівій тім`яно-скроневій, правої вушної раковини, лівої гомілки; - підшкірних обширних гематом з просоченням кров`ю в підлягаючі м`які тканини на шкірних покривах правого плеча по зовнішній верхній поверхні від верхньої до середньої третини, правого передпліччя по зовнішній верхній поверхні у верхній третині, правого стегна від верхньої до нижньої третини по зовнішній верхній поверхні, правої гомілки від середньої до нижньої третини по зовнішній верхній поверхні, правого гомілково-ступневого суглобу, лівої гомілки від верхньої до нижньої третини по зовнішній передній поверхні, лівого передпліччя від верхньої до нижньої третини по внутрішній нижній поверхні, лівого плеча від верхньої до нижньої третини по зовнішньо передній поверхні, лівого передпліччя від верхньої до середньої третини по верхній поверхні, правого стегна від верхньої третини стегна із захопленням нижнього зовнішнього квадранта правої сідниці до нижньої третини стегна по зовнішній поверхні, лівої сідниці у нижньому зовнішньому квадранті; - синців, саден на шкірних покривах обличчя в ділянці чола посередині на межі росту волосся ,в області перенісся, в області спинки носа, в області лівої надбрівної дуги, в правій скроневій ділянці біля зовнішнього кута ока, в правій орбітальній ділянці, в правій підочній ділянці, в правій щічній ділянці, в області червоній кайми верхньої губи виявлено, на слизовій оболонці верхньої губи, передньої поверхні правої вушної раковини, в області кінчика носа, в лівій орбітальній ділянці, в правій орбітальній ділянці, в правій підочній ділянці, в лівій надочній ділянці, біля зовнішнього кута лівого ока, в лівій виличній ділянці, в лівій щічній ділянці, передньої поверхні лівої вушної раковини, в області тіла підборіддя зліва, передньої право-бокової поверхні шиї в нижній третині, лівого плечового суглобу на передній поверхні, правого плеча в нижній третині по зовнішній поверхні, правого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні, правого передпліччя в середній третині по верхній поверхні, правого передпліччя по внутрішній верхній поверхні в середній третині, тильної поверхні правої кисті в області 2 пальця, тильної поверхні правої кисті в області 3 пальця, тильної поверхні правої кисті з переходом на променево-зап`ястних суглоб, право-боковій поверхні черева в області мезогастрію, правого ліктьового суглобу по внутрішній поверхні, правого передпліччя в середній третині по зовнішньо-нижній поверхні виявлено, правого передпліччя у верхній третині по зовнішньо -нижній поверхні, тильної поверхні правої кисті в області 5 пальця, правого плеча у верхній третині по внутрішній поверхні, правого стегна у верхній третині по верхній поверхні, правого стегна верхній третині по зовнішній поверхні, правого колінного суглобу по зовнішній поверхні виявлено, правого колінного суглобу по внутрішній поверхні, правої гомілки у верхній третині по внутрішній поверхні, правої гомілки в нижній третині по зовнішній поверхні, правого гомілково- ступневого суглобу, лівого колінного суглобу на передній поверхні, нижньої третини по зовнішній поверхні лівого стегна, лівого стегна в середній третині по зовнішній передній поверхні, лівого стегна у верхній третині по зовнішній поверхні, лівого передпліччя в середній третині по внутрішній поверхні та у верхній третині по нижній поверхні, лівого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні, лівого передпліччя в середній третині по верхній поверхні, лівого передпліччя в області променево-зап`ястного суглобу, тильної поверхні лівої кисті біля 1 пальця, тильної поверхні лівої кисті в біля 2 пальця, тильної поверхні лівої кисті в області 3 пальця, тильної поверхні лівої кисті в області 4 пальця біля нігтьової фаланги, тильної поверхні лівої кисті в області 5 пальця, в області 5 пальця лівої кисті по зовнішній поверхні, долонної поверхні лівої кисті біля 1 пальця, спини в лівій надлопатковій ділянці, спини в лівій лопатковій ділянці, правого плечового суглобу на задній поверхні, спини в міжлопатковій ділянці, спини в грудному відділі лівіше на 2 см від хребетного стовпа, спини в грудному відділі в області хребетного стовпа, спини в грудному відділі хребетного стовпа зліва та справа, спини в грудному відділі дещо справа від хребетного стовпа, спини в грудному відділі лівіше від хребетного стовпа, області миски справа, правої сідниці у нижньому внутрішньому квадранті ,правого стегна у верхній третині по зовнішній поверхні, правого стегна в середній третині по нижній поверхні; - площини здирань на шкірних покривах обличчя в області тіла нижньої щелепи справа, обличчя в лівій щічній ділянці, тильної поверхні правої ступні по зовнішній поверхні; - відшарування епідермісу на шкірних покривах правої гомілки в середній третині по верхній поверхні; - крововиливу під м`які тканини голови по периферії ран в лобно- тім`яній ділянці по центру, в тім`яно-скроневій ділянці, в потилично-тім`яній ділянці зліва, чоло-тім`яно-скроневій ділянці справа, в чоло-тім`яній ділянці зліва, в потилично- тім`яній ділянці по центру і справа; - забою головного мозку; - субарахноїдального крововиливу крупно вогнищевого характеру на випуклій поверхні обох півкуль; - забою лівої легені; - рани долонної поверхні лівої кисті між 4 і 5 пальцями. При цьому було нанесено не менше 80 ударів з яких 5 ударів нанесено за 6-8 діб до моменту судово- медичного дослідження трупа дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тілесні ушкодження у вигляді саден на шкірних покривах правого плеча, синців в міжлопатковій ділянці, спини в грудному відділі дещо справа від хребетного стовпа, спини в грудному відділі лівіше від хребетного стовпа, області миски справа могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії , якими могли бути руки, ноги сторонньої людини, по своїм анатомо-морфологічним особливостям могли виникнути за 6-8 діб до моменту судово-медичного дослідження, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6 днів і по цій ознаці згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.
		Тілесні ушкодження у вигляді саден, синців, площини здирань, відшарування епідермісу на шкірних покривах обличчя, тулубу, обох верхніх та нижніх кінцівок та правої вушної раковини є прижиттєвими, мають незначні скороминущі наслідки , тривалістю не більше як 6 днів і по цій ознаці згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, і знаходяться в опосередкованому причинному зв`язку із настанням смерті його. Тілесні ушкодження у вигляді забійних ран волосистої частини голови, лівої гомілки є прижиттєвими ,потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 21 день, і по цій ознаці, згідно п. 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № б МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини а саме: забою нижньої долі лівої легені, забою речовини головного мозку, з вираженим малокров`ям внутрішніх органів, з врахуванням даних судово-гістологічного дослідження - висновку експерта № 1133 від 21.10.2021 р. є прижиттєвими, були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3.  Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, є прижиттєвими, і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті її. Тілесні ушкодження у вигляді площини здирань на шкірних покривах обличчя в області тіла нижньої щелепи справа, в лівій щічній ділянці (біля крила носа), тильної поверхні правої ступні по зовнішній поверхні та відшарування епідермісу на шкірних покривах правої гомілки в середній третині по верхній поверхні могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму тертя - ковзання. Всі інші вищеперераховані тілесні ушкодження виникли від дії обмеженої поверхні тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими можуть бути затиснуті в кулак руки, обуті ноги сторонньої людини, а також при нанесенні ударів тупих твердих предметів у форму двогранного кута, при чому вищевказані рани волосистої частини голови в лобно-тім`яній ділянці по центру, волосистої частини голови в лівій тім`яно-скроневій, правої вушної раковини, лівої гомілки, згідно висновку експерта № 40-мк від 12.11.21 р. могли виникнути внаслідок дії такого предмету дещо під кутом.
		У разі надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, можливо було запобігти настанню смерті дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		На момент судово-медичної експертизи трупа дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ознак, які б вказували на переміщення трупа. Зміни положення, після настання смерті, не виявлено.
		Виявлені на трупі дитини ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 , тілесні ушкодження у вигляді: гематоми правого плеча по зовнішній поверхні від верхньої до середньої третини, синця правого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні, гематоми правого передпліччя по зовнішній поверхні верхній третині, двох синців правого передпліччя у середній третині по верхній поверхні, садна правого передпліччя по внутрішній верхній поверхні у середній третині, синця тильної поверхні правої кисті в ділянці 2-го пальця, на фоні якого садно, синця тильної поверхні правої кисті в ділянці 3- го пальця, на фоні якого садно, синця тильної поверхні правої кисті з переходом на променево-зап`ястний суглоб, на фоні якого садно, синця правого передпліччя у середній третині по зовнішньо-нижній поверхні, синця правого передпліччя у верхній третині, по зовнішньо-нижній поверхні, синця тильної поверхні правої кисті в ділянці 5-го пальця, на фоні якого садно, гематоми лівого передпліччя від верхньої до нижньої третини по внутрішній поверхні, на фоні якого у середній третині по внутрішній поверхні садно та у верхній третині по нижній поверхні садно та у нижній третині по зовнішній поверхні садно, гематоми лівого плеча від верхньої до нижньої третини по зовнішньо-передній поверхні, синця лівого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні та тут же садна, гематоми лівого передпліччя від верхньої до середньої третини по верхній поверхні, на фоні якої у середній третині садно, синця лівого передпліччя в ділянці променево- зап`ястного суглобу, синця тильної поверхні, лівої кисті біля 1-го пальця, синця тильної поверхні лівої кисті біля 2-го пальця, садна тильної поверхні лівої кисті в ділянці 3-го пальця, садна тильної поверхні лівої кисті в ділянці 4-го пальця біля нігтьової фаланги, садна тильної поверхні лівої кисті в ділянці 5-го пальця, садна 5-го пальця лівої кисті по зовнішній поверхні, де на 2 см нижче садно по зовнішній поверхні, можуть бути характерними для самозахисту.
		Не виключна можливість, що після заподіяння тілесних ушкоджень дитині ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , остання могла вчиняти певні дії (ходити, сідати) до розвитку пато-морфологічних та клінічних ознак.
		Тілесні ушкодження, що виявлені на тілі трупа дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у вигляді:
		садна правого плечового суглобу по зовнішній поверхні, синця в між лопатковій ділянці, двох синців спини в грудному відділі хребетного стовпа зліва та справа, синці спини в грудному відділі дещо справа від хребта та синці в ділянці миски справа, які виникли за 6-8 діб до моменту судово-медичного дослідження та не вкладаються в час події, що мала місце 02.10.2021 року;
		рани волосистої частини голови в лобно-тім`яній ділянці по центру, рани волосистої частини голови в лівій тьмяно-скроневій ділянці; садно чола по середині на межі росту волосся, трьох саден в ділянці перенісся, синця спинки носа, садна лівої надбрівної дуги, садна в правій скуловій ділянці біля зовнішнього кута ока, синця в правій орбітальній ділянці із захопленням верхньої та нижньої повіки, на фоні якого в підочній ділянці два садна, садна в правій щічній ділянці, садна червоної кайми верхньої губи, синця слизової оболонки верхньої губи, площини здирання нижньої щелепи справа, рани передньої поверхні правої вушної раковини в ділянці мочки між козелком і проти козелком, де навколо рани синець, садна кінчика носа, синця в лівій орбітальній ділянці із захопленням верхньої та нижньої повіки, синця правої орбітальної ділянки із захопленням верхньої та нижньої повіки, на фоні якого в підочній ділянці два садна, садна лівої надочної ділянки, садна зовнішнього кута лівого ока, садна в лівій виличній ділянці, площини здирання в лівій щічній ділянці біля крила носа, садна в лівій щічній ділянці, синця передньої поверхні лівої вушної раковини, садна підборіддя зліва, двох синців передньої право-бокової поверхні шиї в нижній третині, синця лівого плечового суглобу на передній поверхні, гематоми правого плеча по зовнішній верхній поверхні від верхньої до середньої третини, садна правого плеча в нижній третині по зовнішній поверхні, синця правого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні, гематоми правого передпліччя по зовнішній поверхні у верхній третині, двох синців правого передпліччя в середній третині по верхній поверхні, садна правого передпліччя по внутрішній верхній поверхні в середній третині, синця тильної поверхні правої кисті в ділянці 2-го пальця, на фоні якого садно, синця тильної поверхні правої кисті в ділянці 3-го пальця, на фоні якого садно, синця тильної поверхні правої кисті з переходом на променево-зап`ястний суглоб, на фоні якого садно, садно правої бокової поверхні черева в ділянці мезогастрію та на 2 см. вище від вище описаного садна синець, синця правого ліктьового суглобу по внутрішній поверхні, синця правого передпліччя в середній третині по зовнішньо-нижній поверхні, синця правого передпліччя у верхній третині по зовнішньо-нижній поверхні, синця тильної поверхні правої кисті в ділянці 5-го пальця, синця правого плеча у верхній третині по внутрішній поверхні, садна правого стегна у верхній третині по верхній поверхні, гематоми правого стегна від верхньої до нижньої третини по зовнішній поверхні, на фоні якої множинні садна у верхній третині по зовнішній поверхні та у середній третині, синця правого колінного суглобу по зовнішній поверхні, синця правого колінного суглобу по внутрішній поверхні, синця правої гомілки у верхній третині по внутрішній поверхні, гематоми правої гомілки від середньої до нижньої третини по зовнішній поверхні, на фоні якої у середній третині по верхній поверхні три відшарування епідермісу та садно в нижній третині по зовнішній поверхні, гематоми правого гомілково-ступневого суглобу, на фоні якого в ділянці латерального надмищелка садно, площини здирання тильної поверхні правої ступні по зовнішній поверхні у вигляд множинних лінійних саден, гематоми лівої гомілки від верхньої до нижньої третини по зовнішній передній поверхні, на фоні якої у верхній третині по зовнішній поверхні рана та у середній третині по середній поверхні дві рани та у нижній третині по зовнішній поверхні рана, синця лівого колінного суглобу на передній поверхні, на фоні якого по зовнішній поверхні садно, синця нижньої третини по зовнішній поверхні лівого стегна, на фоні якого садно, садна лівого стегна у середній третині по зовнішній поверхні, де на 3 см вище описаного садно та на 4 см вище ще садно, садна лівого стегна у верхній третині по зовнішній поверхні, гематоми лівого передпліччя від верхньої до нижньої третини по внутрішній нижній поверхні, на фоні якого у середній третині по внутрішній поверхні садно та у верхній третині по нижній поверхні садно та у нижній третині по зовнішній поверхні садно, гематоми лівого плеча від верхньої до нижньої третини по зовнішньо-передній поверхні, синця лівого ліктьового суглобу по зовнішній поверхні, де тут же садно, гематоми лівого передпліччя від верхньої до середньої третини по верхній поверхні, на фоні якої у середній третині садно, синця лівого передпліччя в ділянці промнемо-зап`ястного суглобу, синця тильної поверхні лівої кисті біля 1-го пальця, синця тильної поверхні лівої кисті біля 2-го пальця, садна тильної поверхні лівої кисті в ділянці 3-го пальця, садна тильної поверхні лівої кисті в ділянці 4-го пальця біля нігтьової фаланги, садна тильної поверхні лівої кисті в ділянці 5-го пальця, садна 5-го пальця лівої кисті по зовнішній поверхні на 2 см нижче від вище описаного садно по зовнішній поверхні, рана долонної поверхні лівої кисті між 4 і 5 пальцями, синця долонної поверхні лівої кисті біля 1-го пальця, садна у лівій надлопатковій ділянці, синця у лівій лопатковій ділянки, де на 2 см нижче від вище описаного виявлено синець, трьох саден спини в грудному відділі лівіше на 2 см від хребетного стовпа, садна спини у грудному відділі в ділянці хребетного стовпа, синця спини в грудному відділі хребетного стовпа, двох саден правої сідниці у нижньому внутрішньому квадраті, гематоми правого стегна від верхньої третини із захопленням внутрішнього квадранта правої сідниці до нижньої третини стегна по зовнішній поверхні, на фоні якої у верхній третині стегна по зовнішній поверхні множинні садна, садно правого стегна у середній третині по нижній поверхні, гематоми лівої сідниці у нижньому зовнішньому квадранті, забою лівої легені, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу та крововиливів під м`які тканини голови в лобно-тім`яній ділянці по центру, в тім`яно-скроневій, в потилично-тім`яній ділянці зліва, в чоло-тім`яно-скроневій ділянці справа, в чоло-тім`яній ділянці зліва, в потилично-тім`яній ділянці по центру і справа, які можуть вкладатись в час події, що мала місце 02.10.2021 року. З моменту нанесення тілесних ушкоджень і до моменту настання смерті дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , могло пройти від декілька хвилин до декілька годин.
		   Із матеріалів кримінального провадження № 12021071170000572 том. 1, арк. 125- 129 пояснення від 03.10.2021 р. ОСОБА_62 відомо, що: «...Привівши її на кухню, почав лаяти Майю та наносити їй тілесні ушкодження руками та ногами по різним частинам тіла... ОСОБА_63 у вітальній кімнаті ОСОБА_32 продовжував наносити ОСОБА_23 тілесні ушкодження дерев`яною ніжкою від стола... Даним предметом ОСОБА_32 наносив ОСОБА_23 тілесні ушкодження по всім частинам тіла і коли вона падала на підлогу від нанесених ударів, то піднімав її і продовжував бити далі.»
		Із матеріалів кримінального провадження № 12021071170000572 том. 5, арк. 40-42 протоколу допиту від 03.10.2021 р. ОСОБА_6 відомо, що: «...я побіг за ОСОБА_25 та наздогнав її біля хфіртки воріт... Після чого почав вести її до будинку, при цьому наносив їй удари долонею в область голови. Коли я завів ОСОБА_26 до будинку, почав наносити удари долонею, кулаками та ногами в область голови та тулуба. Будучи на кухні я взяв дерев`яну палку, а саме прямокутної форми ніжку з під стола, почав наносити ОСОБА_23 удари в область тулуба, голови. Точну кількість нанесених ударів сказати не можу, оскільки втратив контроль, однак їх було дуже багато.»
		Беручи до уваги характер, локалізацію та механізм виникнення тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в повній мірі можуть відповідати механізму заподіяння тілесних ушкоджень, про який стверджують у показаннях ОСОБА_6 будучи допитаним як підозрюваний та ОСОБА_15 будучи допитана як свідок.
		Факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 348 від 25.10.2021. Експертом встановлено, що ОСОБА_8 спричинено легкі тілесні ушкодження у виді синців на обличчі зліва, обох стегон, в лобній ділянці, в ділянці нижньої губи та спини. Так, відповідно до даного висновку на основі викладених даних судово-медичного обстеження малолітньої ОСОБА_64 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно з питаннями, поставленими на вирішення даної експертизи, експерт прийшов до слідуючого підсумку.
		На момент судово- медичного обстеження на тілі малолітньої ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді : синців на шкірних покривах обличчя в ділянці чола зліва , в лівій орбітальній ділянці, тильної поверхні правої кисті, правого передпліччя в нижній третині по зовнішній поверхні, правого передпліччя у верхній третині по нижній поверхні, правої сідниці у нижньо зовнішньому квадранті, верхньої третини по зовнішній поверхні правого стегна, правого стегна в нижній третині по зовнішній поверхні, лівого стегна в середній третині по передній поверхні, лівого стегна у верхній третині по зовнішній поверхні, у верхньо зовнішньому квадранті правої сідниці,правого стегна в нижній третині по задній поверхні на фоні якого виявлено три садна та саден на шкірних покривах на межі росту волосся в лобній ділянці посередині, в ділянці червоної кайми нижньої губи зліва спини в поперековій ділянці зліва.
		Тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах правого передпліччя у верхній третині по задній поверхні могло виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по механізму здавлення , яким міг бути палець кисті сторонньої людини.
		Всі інші вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів та тупого твердого предмету із переважаючою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії, яким могли бути руки затиснуті в кулак та обуті ноги сторонньої людини, а також предмет на який вказує малолітня (палиця).
		На момент отримання вищевказаних тілесних ушкоджень, виявлених у малолітньої ОСОБА_8 , 2016 р.н., вона могла знаходитися як у вертикальному або близькому до нього положенні, так і в горизонтальному або близькому до нього положенні.
		По давності виникнення тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на шкірних покривах обличчя в ділянці чола зліва на фоні набряку м`яких тканин, на межі росту волосся в лобній ділянці по центру , в ділянці червоної кайми нижньої губи зліва, верхньої третини по зовнішній поверхні правого стегна, правого стегна в нижній третині по зовнішній поверхні, правого стегна в нижній третині по задній поверхні на фоні якого виявлено три садна, спини в поперековій ділянці зліва, лівого стегна в середній третині по передній поверхні, лівого стегна у верхній третині по зовнішній поверхні, вкладаються в час події , яка мала місце 02.10.2021 року і не суперечить обставинам справи, при цьому малолітній ОСОБА_8 , 2016 р.н. було спричинено не менше 12 ударів.
		По давності виникнення тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах правої сідниці у нижньо- зовнішньому та у верхньо -зовнішньому квадранті, тильної поверхні правої кисті, правого передпліччя у нижній третині по зовнішній поверхні, правого передпліччя у верхній третині по нижній поверхні своїм анатомо- морфологічним особливостям могли виникнути приблизно за 3-8 діб до моменту судово- медичного обстеження при цьому малолітній ОСОБА_8 , 2016 р.н. було спричинено не менше п`яти ударів.
		Всі інші вище вказані тілесні ушкодження, враховуючи анатомо -морфологічні особливості, Дані тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки , тривалістю не більше як 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження , що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.
		Даними щодо наявності та кількості алкоголю в крові малолітньої ОСОБА_8 , 2016 на момент події, судово- медичний експерт не володіє .
		На момент отримання вищевказаних тілесних ушкоджень , виявлених у малолітньої ОСОБА_8 , 2016 р.н. не були небезпечними для життя і здоров`я.
		Аналіз висновків судово-медичних експертиз свідчить про те, що фізичне насильство застосовувалося до потерпілих і раніше, до події 02.10.2021.
		Крім того, висновком судово-медичної експертизи № 347 від 25.10.2021 на момент судово- медичного обстеження на тілі гр. ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді: відшарування епідермісу долонної поверхні правої кисті. Вищевказане тілесне ушкодження могло виникнути внаслідок дії тупого твердого предмету по механізму тертя  ковзання. По давності виникнення вище вказані тілесні ушкодження , по своїм анатомо- морфологічним особливостям , вкладаються в час події , яка мала місце 02.10.2021 року. Дані тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки , тривалістю не більше як 6 днів і по цій ознаці згідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.
		Відповідно до цих висновків тілесні ушкодження ОСОБА_14 , ОСОБА_8 могли бути заподіяні руками, затиснутими у кулак, ногою у взутті, а також тупим твердим предметом у формі двогранного кута. 
		Використання ОСОБА_6 як знаряддя для вбивства потерпілої ОСОБА_14 , дерев`яного уламка ніжки столу, а також заподіяння ударів ногою у взутті підтверджено також й висновками молекулярно-генетичних експертиз.
		Так, у висновку експерта № СЕ-19/109-21/11776-БД від 14.12.2021 констатовано, що на п`ятьох уламках деталей дерев`яного столу виявлено кров людини і клітини з ядрами, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_14 .
		Висновком молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-21/11774-БД від 13.12.2021 підтверджено збіг слідів крові, виявлених на чоловічому кросівку, з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_14 .
		Цією ж експертизою підтверджено збіг генетичних ознак слідів крові, виявлених на спортивних штанах ОСОБА_6 , вилучених у ході огляду місця події, з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_14 .
		У результаті проведення молекулярно-генетичної експертизи встановлено, що домінуючі ознаки слідів крові, виявлених на об`єктах, схожих на волосся, що були вилучені при детальному огляді швабри у ванній кімнаті, збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_14 (висновок експерта № СЕ-19/109-21/11780-БД від 20.01.2022р.). 
		Збіг клітин з ядрами, виявлених на фрагменті деревини, вилученому при огляді місця події, з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_14 , встановлено висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/109-21/11775-БД від 07.02.2022.
		Також за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/109-21/11779-БД від 08.12.2021 року) підтверджено, що генетичні ознаки слідів крові, виявленої у двох змивах з плям крові, що були на доріжці у дворі будинку АДРЕСА_2 , та у змиві з поверхні гіпсокартону у кімнаті, де потерпілій ОСОБА_14 наносилися удари, збігаються між собою і збігаються з генетичними ознаками зразка її крові. 
		Окрім цього, цією експертизою встановлено, що генетичні ознаки слідів крові, виявлених на вирізці з ролети, установленої на вхідних дверях до будинку, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_6 . 
		Проведені судові імунологічні експертизи підтвердили, що виявлена кров на вирізках з покривала, штори, простині, махровому рушнику, пеленці, халаті, джинсових шортах, змиві з поверхні стола, що були вилучені у ході огляду місця події у будинку АДРЕСА_2 , може походити за рахунок крові наданого на дослідження зразка крові трупа ОСОБА_14 (висновки експертиз №№ СЕ-19/107-21/10195-БД від 29.12.2021 р., СЕ-19/107-21/10196-БД від 28.12.2021 р., СЕ-19/107-21/10197-БД від 28.12.2021, СЕ-19/107-21/10199-БД від 28.12.2021 р. , СЕ-19/107-21/10198-БД від 25.01.2022 року, СЕ-19/107-21/10202-БД від 28.12.2021 р., СЕ-19/107-21/10201-БД від 25.01.2022 року, СЕ-19/107-21/10200-БД від 26.01.2022 р., СЕ-19/107-21/10203-БД від 26.01.2022 року ). Зокрема на наданих для дослідження претдемтах виявлено кров, яка належить людині, а при серологічному дослідженні у обєктах виявлено антиген В та ізогемаглютинін анти-А системи АВ0, сліди крові можуть походити від особи (осіб), кров якої (яких) відноситься до групи В (III) системи АВ0.
		Згідно висновку судової імунологічної експертизи від 14.03.2022 року № СЕ-19/107-22/1834-БД при дослідженні висушеного зразка крові трупа ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (об`єкт №1) - виявлено антиген В та ізогемаглютинін анти-А системи АВ0. Дані сліди крові можуть походити від особи (осіб), кров якої (яких) відноситься до групи В (III) системи АВ0. Кров трупа ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , належить до групи В (III) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. Виявлена кров групи В (III) анти-А по ізосерологічній системі АВ0 на досліджуваних об`єктах згідно висновків експерта: №№ СЕ-19/107-21/10195- БД, СЕ-19/107-21/10196-БД, СЕ-19/107-21/10197-БД, СЕ-19/107-21/10198-БД, СЕ-19/107-21/10199-БД, СЕ-19/107-21/10200-БД, СЕ-19/107-21/10201 -БД5 СЕ- 19/107-21/10202-БД, СЕ-19/107-21/10203-БД - може походити за рахунок крові даного на дослідження зразка крові трупа ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..
		Відповідно до протоколів огляду від 03.10.2021 та 21.10.2021 в Сюртівській сільській ради вилучено та оглянуто звернення ОСОБА_27 від 27.09.2021, акти проведення оцінки рівня безпеки дитини, складених стосовно ОСОБА_65 та ОСОБА_66 , ОСОБА_8 , довідку про склад сім`ї ОСОБА_15 та інші документи. 
		На час вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому діянь він психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (висновок судово-психіатричної експертизи №12 від 27.01.2022).
		Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . 
		У судовому засіданні предметом дослідження був також відеозапис телепрограми «Не батьки, а звірі», що відбулася 31.10.2021. 
		Цей електронний доказ був наданий стороною обвинувачення з метою повноти та об`єктивності надання судом оцінки позасудових показань малолітньої ОСОБА_8 . 
		Так, судом переглянуто окремий фрагмент відеозапису, на якому відображено опитування психологом ОСОБА_44 у зв`язку із подією, що відбулася 02.10.2021. Дівчинка на питання психолога повідомляє про те, що вітчим бив їх рукою, ногою та палицею. Вона відчувала біль в області сідниць та голови. На обличчі зліва у неї був синець. Ніколетта повідомила про те, що вітчим бив ОСОБА_26 в іншій кімнаті. Ніколетта заходила до цієї кімнати, коли вітчим наказав принести води. Там вона бачила ОСОБА_26 , яка була у крові. Ніколетта не допомагала сестрі, оскільки боялась побиття вітчимом. 
		Відповідно до дослідженого під час судового розгляду висновку психолога від 10.11.2021 під час спілкування психолога з ОСОБА_8 з нею був встановлений контакт, дівчинка розповіла, що вона чула та безпосередньо бачила того вечора. 
		Також у ході судового розгляду встановлено, що потерпіла ОСОБА_8 у зв`язку із психологічною травмою, якої вона зазнала, проходить реабілітацію. 
		Стороною обвинувачення з метою оцінки позасудових показань потерпілої надано суду й відеозапис занять з дитиною.
		Переглядом цього відеозапису встановлено, що ОСОБА_46 у ході розмови з психологом надає детальну інформацію про склад її сім`ї. Характеризуючи ОСОБА_6 , вона висловлює своє негативне ставлення до нього, стверджує, що він був «дуже поганий», «дуже злий», «бив усіх», у тому числі і її. Говорить, що вона його боялася. 
		Про події, що відбулися 02.10.2021, повідомила, що чула звуки з кімнати, де ОСОБА_6 бив Майю палицею. Її він також бив палицею. Про причину побиття сестри ОСОБА_8 зазначила, що це відбулося через те, що ОСОБА_21 втекла з дому через вікно, оскільки боялася вітчима. 
		Крім цього про винуватість ОСОБА_6 у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених за п.п. 2, 4 ч.2 ст.115, ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.
		Зокрема, протоколом прийняття заяви ОСОБА_9 про кримінальне правопорушення від 20.12.2021; Рапортом про отримання повідомлення про вчинення вбивства; Констатуюча довідка лікарня екстреної медичної допомоги про смерть ОСОБА_14 ; Копія лікарського свідоцтва про смерть № 548 від 05.10.2021 ОСОБА_14 ;; Довідка чергового лікаря КНП «Центральна міська клінічна лікарня» від 03.10.2021; протоколом огляду місця події від 06.10.2021 (одяг ОСОБА_14 ); копією рішення виконавчого комітету Сюртівської сільської ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_15 та ОСОБА_6 » № 97/2021 від 12.11.2021; копією акту про факт передачі дитини; Копія рішення виконавчої комітету Сюртівської с/р № 87/2021; Інформацією директора Шишлівського ліцею та копія акту проведення службового розслідування від 21.10.2021; копією особової справи № К/402 ОСОБА_14 ; Листом відділу кримінального аналізу ГУНП в Закарпатській області та досьє на ОСОБА_6 ; Листом Сюртівської сільської ради від 12.10.2021, довідкою про склад сім`ї ОСОБА_6 , характеристикою ОСОБА_6 за місцем проживання; Протоколом медичного освідчення ОСОБА_6 для встановлення факту вживання алкоголя та стану сп`яніння від 03.10.2021; Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.10.2021.
		Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_14 , така народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьками вказано ОСОБА_27 , ОСОБА_67 , копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 , така народилась ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьками вказано ОСОБА_68 , ОСОБА_67 .
		Згідно копій свідоцтв про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копії свідоцтва про народження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьками вказано ОСОБА_6 , ОСОБА_15 .
		У відповідності до пункту 2статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,статті 62 Конституції України,статті 17 КПК Україникожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено відповідно до закону; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» роз`яснено, що обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного є неприпустимим, коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення та всі можливості збирання додаткових доказів вичерпано, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок. У справі «Барбера, Мессегу і Хабардо» проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини, рішення якого застосовуються судами як джерело права на виконаннястатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006, підкреслив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати вимогам достатності та переконливості, а в справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Відповідно дост. 368 ч. 1 п.п. 1-3 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчинені цього кримінального правопорушення.
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд має керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ст.17ч. 2,4 КПК України.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Згідно у п. 54 справи «Лопатін і Медведський проти України» (заяви №№ 2278/03 та 6222/03) зазначено, що при оцінці доказів Суд застосовує стандарт оцінки доказів «поза розумним сумнівом». Такі докази можуть випливати з співіснування достатньо сильних, чітких і послідовних умовиводів або схожих неспростовних припущень стосовно фактів.
		Водночас, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідност. 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Орган досудового розслідування кваліфікував дії ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 2, 4 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України, а саме, умисного вбивства малолітньої дитини, вчиненому з особливою жорстокістю та у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, а саме, умисного легкого тілесного ушкодження. 
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченогост. 115 КК Українихарактеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідками у вигляді смерті людини, причинного зв`язку між зазначеним дією і наслідками. Вбивство має місце тільки тоді, коли діяння винного було безпосередньо спрямоване на позбавлення життя іншої людини, але злочинний умисел (смерть) може настати з причин, незалежних від волі винного. Вбивство може бути вчинено лише при наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Якщо такий умисел не встановлено, то вчинене необхідно кваліфікувати за наслідками, які настали.
		Суб`єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.
		Відповідно дост. 115 КК Українипри відмежуванні умисного вбивства від умисного вбивства вчиненого у стані сильного душевного хвилювання слід приймати до уваги суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а саме, коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний, хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання. Питання про умисел слід вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме спосіб, знаряддя злочину, кількість, локалізація, характер поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Якщо такий факт не встановлений, умисне вбивство відсутнє, а вчинене належить кваліфікувати за наслідками, що настали, а саме на заподіяння умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (в стані афекту), що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.
		Окрім типових елементів складу умисного вбивства, цьому злочину притаманні такі особливі компоненти об`єктивної сторони, як час та обстановка, а також специфічний характер умислу - раптовий, афектований.
		Характерною рисою афектованого наміру є те, що він виникає під безперервним, дедалі зростаючим до критичної межі хвилювання тиском емоцій, й у цьому сенсі він (намір) набуває змушеного характеру. Своєрідно змінюючи свідомість і переломлюючи волю винної особи, стан афекту «спонукає» її розв`язувати проблему і конфліктну ситуацію.
		З огляду на положенняст.24 ККпрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
		Тобто підставою розмежування двох видів умислу є те, що при прямому умислі винувата особа бажає настання суспільно небезпечних наслідків, а при непрямому виявляє байдужість до таких наслідків, не бажає, але свідомо припускає настання суспільно небезпечних наслідків.
		Свідомість при непрямому умислі є аналогічною свідомості в умислі прямому. І в цьому разі свідомість особи включає розуміння всіх фактичних обставин, що характеризують об`єктивні ознаки конкретного складу злочину, в тому числі характеру і значення об`єкта і предмета посягання, характеру дії і бездіяльності, а також місця, часу, способу їх вчинення та ін. Вона також містить розуміння суспільної небезпечності, шкідливості свого діяння і його наслідків.
		При цьому, згідно висновку судово-психіатричного експерта, на час вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому діянь він психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
		Згідно ч. 10ст. 101 КПК Українивисновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку, що стороною обвинувачення не було виконано.
		Відповідно дост. 22 КПК Українипрокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.
		Визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, судам необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій обвинуваченого, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя; обстановки, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень; поведінки обвинуваченого стосовно потерпілого до та після вчинення злочину.
		При цьому, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		Пункти 2 та 4 Частини 2статті 115 КК Українивстановлює кримінальну відповідальність за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, малолітньої дитини, вчиненому з особливою жорстокістю.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 на момент спричинення ударів потерпілій ОСОБА_14 , а саме було заподіяно не менше 75 ударів, у тому числі у життєво важливі органи, які призвели до численних тілесних ушкоджень, у тому числі небезпечних для життя у момент їх заподіяння, внаслідок чого остання померла на місці події, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, в силу свого життєвого досвіду, та, як осудна особа, свідомо припускав настання суспільно небезпечних наслідків.
		Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_6 під час події перебував у стані алкогольного сп`яніння, вказане підтверджується показами самого ОСОБА_6 , та свідків допитаних в судовому засіданні. Так, суд зазначає, що факт перебування ОСОБА_6 02.10.2021 у стані алкогольного сп`яніння не підтверджений належним доказом оригіналом результату проходження тесту за допомогою газоаналізатора. Також суд зауважує, що факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння може підтверджуватись не лише медичними документами, а й іншими доказами, які були предметом дослідження під час судового розгляду, зокрема і показами потерпілих та свідків, про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах № 372/2291/16 від 21.11.2019, № 643/20474/15 від 11.02.2020.
		Крім того, з практики Верховного Суду, зокрема у постанові № 672/ 1402/17 від 01.12.2021 встановлено, що нормиКПК Українине передбачають необхідність доказування стану алкогольного сп`яніння певним видом доказів.
		Згідно досліджених доказів в судовому засіданні, та показів свідків, потерпіла ОСОБА_14 , проживала разом з ОСОБА_6 в одному будинку, де у той час знаходилися також його малолітні діти: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітні падчерки: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також його дружина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 розпочав сварку з останньою з приводу того, що місцевими жителями обговорюється виховання ОСОБА_14 у його сім`ї, будучи розлюченим поведінкою ОСОБА_14 , ОСОБА_6 у приміщенні жилої кімнати будинку умисно упродовж тривалого часу у невстановленій органом досудового розслідування послідовності руками, затиснутими у кулак, ногами у взутті та уламком дерев`яної ніжки столу наносив численні удари у різні частини тіла ОСОБА_14 , у тому числі у життєво важливі органи, а саме, в область голови та грудної клітки, заподіявши їй не менше 75 ударів, які призвели до численних тілесних ушкоджень, у тому числі - тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент їх спричинення, що підтверджує виниклі неприязні відносини між обвинуваченим та потерпілою щодо її поведінки. Доказів того, що обвинувачений прямо не бажаючи настання смерті потерпілої, однак свідомо припускаючи її настання, виходячи з вищеописаного характеру протиправних дій, діяв з непрямим умислом матеріали кримінального провадження не містять.
		На підставі досліджених доказів суд вважає, що в обвинуваченого був мотив для вчинення умисного вбивства, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з падчеркою ОСОБА_14 , з приводу того, що місцевими жителями обговорюється виховання ОСОБА_14 у його сім`ї, в ході сварки з дружиною ОСОБА_69 , маючи умисел на заподіяння смерті ОСОБА_14 , тримаючи в руках дерев`яну палку, та бажаючи настання смерті останньої, наніс умисно руками, затиснутими у кулак, ногами у взутті та уламком дерев`яної ніжки столу численні удари у різні частини тіла ОСОБА_14 , у тому числі у життєво важливі органи, а саме, в область голови та грудної клітки, заподіявши їй не менше 75 ударів, внаслідок чого остання померла на місці події.
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 в частині не визнання вини щодо вбивства ОСОБА_14 спростовуються матеріалами справи і його вина у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими в сукупності та належно оціненими в судовому засіданні доказами, які узгоджується між собою, відповідають судово-медичним даним, показам свідків, а тому відповідають фактичним обставинам справи.
		Зазначені вище докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченою діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням свідків, письмовими та речовим доказами по справі.
		Обвинувачений спочатку заперечував наявність у нього умислу на вбивство потерпілої, показав про те, що не пам`ятає всіх подій, проте в ході судового розгляду дані твердження обвинуваченого щодо відсутності умислу на вбивство потерпілої та відсутності його вини у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
		Посилання обвинуваченого на відсутність умислу заподіяти смерть потерпілій, покази про те, що не пам`ятає всіх подій, є такими, що суперечать іншим, зібраним у справі доказам, є способом захисту й обумовлені намаганням уникнути відповідальності та покарання за фактично вчинений ним злочин, а також спростовуються самим характером дій обвинуваченого, який наніс численні удари потерпілій, що і стало безпосередньою причиною смерті, а тілесні ушкодження знаходяться в зоні не доступній для нанесення собі власноручно, як ОСОБА_6 , так і потерпілі перебували в будинку разом на час вказаних подій, тому на думку суду зазначені дії свідчать про наявність у ОСОБА_6 умислу саме на вбивство ОСОБА_14 , який виник в сварці щодо поведінки малолітньої дитини.
		В даному провадженні судом не встановлено підстав для необхідної оборони, невідкладної необхідності в заподіянні шкоди потерпілому при встановлених судом обставинах, за яких були нанесені удари потерпілій.
		Ці обставини в поєднанні з іншими об`єктивними даними справи: характером взаємин між потерпілою ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , які передували злочину, між якими і раніше виникали конфлікти, що підтверджується показами свідків; віком та станом алкогольного сп`яніння обвинуваченого; віком потерпілої; характером, локалізацією та механізмом спричинення тілесних ушкоджень; те, що на час події ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння, свідчать, що ОСОБА_6 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і свідомо припускав їх настання, діяв з непрямим умислом на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_14 ..
		Водночас, колегія суддів зазначає, що за нормативно-правовим визначенням умисне вбивство з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, з наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. При цьому якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
		При цьому, умисне вбивство може бути вчинене з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажає смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання. Тобто, вбивство, яке було наслідком дії особи, котра хоча й не ставила собі за мету позбавлення життя, але байдуже ставилася до такого наслідку, можливість якого вона свідомо допускала, має кваліфікуватися як умисне вбивство.
		З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла переконливого висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 , заподіюючи тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_14 за встановлених судом обставин, розумів можливі негативні наслідки своїх дій, у тому числі й ті, що фактично настали. Обвинувачений, завдаючи численних ударів руками і взутими ногами, та уламком дерев`яної ніжки столу по тулубу та життєво важливому органу - голові потерпілої, усвідомлював небезпечний характер своїх дій, що вони таким чином посягають на життя ОСОБА_14 , та передбачав, що наслідками таких дій може стати смерть останньої.
		Таким чином, з обставин розглянутої кримінальної справи вбачається, що обвинувачений, хоча і прямо не бажав смерті потерпілої, але передбачав, що завдаючи множинні удари із силою руками, ногами та іншими підручними предметами по голові та тулубу ОСОБА_14 , свідомо допускав настання таких наслідків  смерть потерпілої, тобто його дії свідчать фактично про вчинення умисного вбивства потерпілої з непрямим умислом.
		Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 30 жовтня 2014 року по справі № 5-11кс14.
		При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки настання смерті ОСОБА_14 охоплювалося умислом обвинуваченого, то його дії не можуть бути кваліфіковані, як заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, що спричинило його смерть. Відповідно доводи сторони захисту, щодо неправильної кваліфікації дій обвинуваченого, є безпідставними.
		Доводи сторони захисту, що ОСОБА_6 мав реальну можливість продовжити заподіяння потерпілій ОСОБА_14 ударів у життєво важливі органи, чого не зробив, а ОСОБА_15 , що перебувала на місці скоєння злочину, не вчиняла жодних дій, які б можна було розцінити як активну протидію злочинним діям, що завадили ОСОБА_6 довести свій умисел на вбивство до кінця колегія суддів вважає необґрунтованими, та такими які спростовуються дослідженими доказами в сукупності. 
		Крім цього не є слушними і доводи сторони захисту, що після спричинення потерпілій ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, остання в певний проміжок часу була жива та могла здійснювати активні дії, а саме: ходити, говорити, тощо, так як проміжок часу, протягом яких ОСОБА_14 була жива після спричинення їй тілесних ушкоджень, означає, що це загальний строк, починаючи від нанесення потерпілій першого удару, а не останнього.
		Та обставина, що смерть потерпілої настала через деякий час після нанесення їй обвинуваченим тілесних ушкоджень, не свідчить про відсутність умислу на вбивство, оскільки зазначені дії ОСОБА_6 під час заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій особі, свідчать про умисел на умисне вбивство, а саме на те, що ОСОБА_6 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, завдаючи потерпілій особливих фізичних страждань, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав настання смерті з особливою жорстокістю. 
		Поряд з цим, суд враховує, що на даний час триває судовий розгляд про обвинувачення ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, за фактом залишення нею у небезпеці доньки ОСОБА_14 , унаслідок чого настала її смерть.
		Враховуючи заподіяння ОСОБА_6 множинних ударів руками, ногами та іншими підручними предметами в область розташування життєво-важливих органів потерпілої ОСОБА_14 , спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, а також їх кількість, свідчить про те, що обвинувачений мав саме непрямий умисел на вбивство ОСОБА_14 , малолітньої особи, та з особливою жорстокістю.
		На підставі п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також, якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
		Враховуючи наведе, колегія суддів бере до уваги значну кількість нанесених обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_14 , а саме до 75 ударів, у співвідношенні з коротким проміжком часу, протягом якого вони завдавались, зважаючи на спрямованість умислу винної особи, мотив вбивства та конкретні обставини його вчинення, а саме те, що удари обвинуваченим були нанесені в життєво важливі органи потерпілої, по голові, як руками, зжатими у кулак, ногами, взутими у чоботи, так із використанням підручних речей, таких як дерев`яна палиця (уламок від стола).
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, про скоєння обвинуваченим вбивства з особливою жорстокістю, про що свідчить спосіб нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, від яких та відчувала сильний фізичний біль, сила, з якою завдавалися такі удари, їх кількість, нанесення ударів в життєво важливі органи ОСОБА_14 , що також відбувалось у безпосередній присутності близької потерпілій особі. Наведене доводить усвідомлення ОСОБА_6 під час скоєння вбивства потерпілої завдання потерпілій ОСОБА_14 цими діями особливих страждань.
		Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 10 грудня 2015 року по справі № 5-204кс15.
		Про виняткові фізичні страждання потерпілої ОСОБА_14 свідчить значна кількість заподіяних їй тілесних ушкоджень травмуючими предметами у обмеженому просторі, за відсутності у неї можливості чинити опір обвинуваченому внаслідок її безпорадного стану. Побиття дитини, яка була у свідомості, тривало значний період часу. З огляду на ці обставини ОСОБА_6 потерпілій спричинено страждання, які виходять за межі страждань, притаманних будь-якому вбивству.
		Окрім цього, наявність цієї кваліфікуючої ознаки має місце і у тому випадку, коли вбивство вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань. 
		Фактичні обставини кримінального провадження, показання потерпілої ОСОБА_8 , її законних представників свідчать про те, що ОСОБА_6 , позбавляючи ОСОБА_14 життя, у будинку, де перебувала п`ятилітня сестра потерпілої - ОСОБА_8 , усвідомлював, що такими діями спричиняє їй особливі психічні, моральні страждання. Зокрема, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_8 чула плач сестри під час її побиття, бачила наслідки цього жорсткого злочину на ній та спостерігала обстановку в будинку після вбивства сестри. Ті переживання, яких зазнала дівчинка у зв`язку з цим, спричинили їй тяжку психологічну травму. 
		Згідно зіст. 85 КПКналежними також є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		При цьому, чиннийКПКне містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.
		Навпаки,ст. 94 КПКвизначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
		Суд, за наявності наданих стороною обвинувачення доказів по інкримінованому йому кримінальному правопорушенню за п.2, 4 ч. 2 ст. 115КК України, дає суду для висновку поза розумним сумнівом, що ОСОБА_6 мав умисел на вбивство потерпілої, малолітньої особи, та з особливою жорстокістю.
		В частині першійстатті 337 КПК Україниунормовано проведення судового розгляду лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, при цьому, за змістомстатті 370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 КПК України.
		Таким чином всі досліджені докази, жодним чином не спростували обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_6 за п.2, 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Враховуючи викладене, суд, заслухавши учасників провадження, свідків та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_6 за п.2,4 ч. 2 ст. 115 КК України, які виразились у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, малолітньої особи, та з особливою жорстокістю, кваліфіковані вірно.
		Крім цього, суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він будь-яких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 не наносив та умислу на це не мав. Такі показання суд вважає намаганням обвинуваченого уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності. Зазначені показання обвинуваченого об`єктивно спростовуються показаннями безпосередньо допитаних в ході судового розгляду свідків, показаннями самої потерпілої, а також висновком експерта та іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.
		Поряд з цим, допитані на судовому розгляді свідки, покази яких суд оцінює безпосередньо, а також досліджений висновок експерта дають достатні підстав вважати про те, що подія мала місце, інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення, що відповідає стандарту доведення поза розумним сумнівом.
		Таким чином, суд дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_6 у спричиненні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 доведена повністю, суд вважає, що його дії кваліфіковані вірно заст. 125 ч.1 КК України.
		Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в завданні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.125 КК України.
		Не є слушними доводи сторони захисту, щодо необхідності звільнити ОСОБА_6 від покарання за ч.1 с.125 ККУ за спливом строку притягнення особи до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження в цій частині закрити. 
		Кримінальне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 125 КК України за класифікацією ст.. 12 ККУ є кримінальним проступком , який вчинений  ОСОБА_6 02 жовтня 2021 року.
		Згідно вимог ст.49 КК, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
		Тобто з часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 125 КК України не пройшло два роки. 
		Судом досліджені характеризуючи дані обвинуваченого.
		Вивченням відомостей щодо особи обвинуваченого, встановлено, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів. На даний час ОСОБА_6 відповідно до ст. 89 КК України судимості не має. Мав місце факт притягнення його 21.12.2017 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.
		На обліках у лікарів-спеціалістів обвинувачений не перебуває, відповідно до висновку судової психіатричної експертизи на час вчинення злочину міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 
		До складу його сім`ї входять дружина ОСОБА_15 , двоє малолітніх дітей: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , падчерка ОСОБА_8 . 
		Згідно з характеристикою, наданою головою старостою Паладь-Комарівецького старостинського округу, за період проживання у с. Паладь-Комарівці скарги на обвинуваченого не надходили.
		Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_6 є співвласником квартири АДРЕСА_3 .
		За наслідками судового розгляду обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , не встановлено. 
		Обставинами, передбаченими ст. 67 Кримінального кодексу України, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини (п.6 ч.1 ст.67 КК України, за обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України), вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини (п. 6 ч. 1 ст. 67 КПК України), вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах (п. 6-1 ч.1 ст.67 КК України) та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (п. 13 ч.1 ст.67 КК України). 
		Судом враховано, що обвинувачений на обліку в диспансерах міста не перебуває, скоїв зазначені злочині у стані алкогольного сп`яніння, потерпілий наполягали на призначенні суворої міри покарання, характер вчиненного злочинного діяння.
		За змістом ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та проступку обставини вчинення кримінальних правопорушеннь, особу обвинуваченого, який раніше не судимий згідно вимог ст. 89 КК України, не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах, його поведінку до і після вчинення кримінального правопорушення, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
		З урахуванням наведеного, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді громадських робіт та позбавлення волі в межах санкцій статтей кримінального закону, так, як його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства, і саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Колегія суддів не находить підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.69 КК України.
		При визначенні остаточного покарання обвинуваченому відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України, колегія суддів вважає за необхідне застосувати принцип поглинання призначених покарань.
		У відповідності до п. п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання, при призначенні покарання, суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів враховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків). Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема цінність тих суспільних відносин на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.
		Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Разом з цим, за вчинення особливо тяжкого злочину - вбивства, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України (у тому числі у пунктах 2, 4, які інкриміновано ОСОБА_6 ), законодавцем, крім строкового позбавлення волі, передбачено і найбільш суворе покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, тобто лише тоді, коли воно встановлене у санкції статті, за якою засуджується особа (лише за вчинення злочинів, за які визначено покарання у виді довічного позбавлення волі), якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.
		Таким чином, покарання у виді довічного позбавлення волі встановлюється лише за вчинення особливо тяжких злочинів. У ч. 6 ст. 12 КК України прямо зазначено, що злочин, за який передбачається покарання у виді довічного позбавлення волі, є особливо тяжким.
		Як вбачається з роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного і однакового застосування вказаної норми, які містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 7 лютого 2003 року Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи, довічне позбавлення волі призначається лише у випадках, спеціально передбачених КК України, і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк. Призначення цього покарання повинно мотивуватись у вироку з обов`язковим наведенням обставин, які, на думку суду, перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк.
		Тобто обставиною, яка зумовлює призначення довічного позбавлення волі й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи злочинця. Вона визначається сукупністю усіх зібраних у справі даних, що стосуються вчиненого злочину, особи винного й обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. На таку небезпеку можуть, зокрема, вказувати: наявність у вчиненому діянні декількох з альтернативно передбачених диспозицією ознак відповідного складу злочину; відсутність обставин, що пом`якшують покарання тощо.
		На думку колегії суддів, суд не може залишити поза увагою ті обставини, що покарання у виді довічного позбавлення волі є таким видом покарання, що застосовується у випадках, коли необхідність пожиттєвої ізоляції особи від суспільства обумовлюється особливими обставинами, що обтяжують відповідальність, та виключною небезпечністю особи винного.
		В даному конкретному випадку суд, призначаючи основне покарання ОСОБА_6 за п. 2,4 ч. 2 ст. 115 КК України, враховує винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним вбивства малолітньої потерпілої, з особливою жорстокістю, а саме те, що зазначений злочин відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та є тим випадком, спеціально передбаченим КК України, коли призначається довічне позбавлення волі.
		На думку колегії суддів, призначаючи обвинуваченому за п. 2,4 ч. 2 ст. 115 КК України найсуворіше покарання у виді довічного позбавлення волі, зважаючи на справедливість саме такого покарання, суд не може, обмежившись виключно посиланням на достатність покарання у виді позбавлення на певний строк, не дати відповідь на питання, що саме вплинуло на рішення про можливість застосувати позбавлення волі на певний строк, що в даному випадку суперечить принципу справедливості, який є однією із ключових засад всієї системи права, й особливе місце посідає цей принцип у кримінальному праві, де однією із складових принципу справедливості виступає співрозмірність вчиненого особою злочину та призначеного за нього покарання.
		Суд враховує, що вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я людини, конкретні обставини справи, обстановка, мотиви (використання малозначного приводу), велика кількість заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, спосіб вчинення злочину, а саме завдання потерпілій численних ударів руками і взутими ногами, та уламком дерев`яної ніжки столу по тулубу та життєво важливому органу - голові потерпілої, з особливою зухвалістю та жорстокістю, невідворотні наслідки у вигляді настання смерті потерпілого ОСОБА_14 , яка була малолітньою, падчеркою обвинуваченого, проживала в одному будинку з ним, вказані події відбувались на очах близьких осіб потерпілої, всі ці обставини у їх сукупності свідчать про високу суспільну небезпеку підсудного ОСОБА_6 , який здатний до неконтрольованих дій з проявами агресії, підтвердженням чого є вчинення ним умисного злочину проти життя та здоров`я людини за викладених у вироку обставин. Суд не встановив жодних обставин, які б пом`якшували покарання ОСОБА_6 .. Суд першої інстанції бере до уваги і думку потерпілої сторони, яка наполягала на суворому покаранні ОСОБА_6 у виді довічного позбавлення волі.
		На думку колегії суддів, поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 свідчить про чітко виражену антисоціальну спрямованість, зневажливе ставлення до закону та загальноприйнятих норм моралі, ОСОБА_6 становить особливо велику небезпеку для оточуючих його людей і в цілому для суспільства, а його відношення до скоєного свідчить про жорстокість та винятковий цинізм, саме тому останній підлягає постійній ізоляції від суспільства, якою відповідно до положень Кримінального кодексу України є довічне позбавлення волі, яке буде необхідним і справедливим за вчинені ним злочини.
		Колегія суддів вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_6 за сукупністю злочинів основне покарання у виді позбавлення волі на певний строк не буде відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і особі обвинуваченого внаслідок м`якості.
		При цьому колегія суддів враховує і практику рішень Європейського суду з прав людини. Так, в справі Скополла проти Італії від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Колегія суддів визнає підвищений рівеньсуспільної небезпеки вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, та приходить до висновку про необхідність призначення йому остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки покарання на певний строк не забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та не слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК.
		Колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 є суспільно-небезпечною особою, оскільки посягнув на життя і здоров`я двох людей, що єнайвищою соціальною цінністю, які є малолітніми особами, його падчерками.
		Колегія суддів вважає, що покарання у виді довічного позбавлення перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєних злочинів і особою винуватого, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде гарантувати безпеку для суспільства, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
		Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України»).Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в цій справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Van de Hurk v. the Netherlands», «Boldea v. Romania», «MoreiraFerreirav. Portugal»). 
		Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого покарання у межах санкції статті обвинувачення і приходить до переконання, що призначене обвинуваченому покарання у виді довічного позбавлення волі, передбаченого п.2,4 ч.2 ст.115 КК України, буде відповідати принципам справедливості, оскільки людина, її життя, здоров`я, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід`ємним правом людини і ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		Згідно зі статтею 208 КПК України, обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий 03 жовтня 2021. Суд вважає, що саме з цієї дати необхідно рахувати обвинуваченому строк відбування покарання.
		Щодо заявленого представником малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 цивільного позову суд зазначає наступне.
		Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентованийглавою 9 КПК України.
		Нормами кримінального процесуального закону, зокремаст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
		Виходячи зі змісту 128КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, котрий вчинив суспільно небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленимиКПКі при цьому застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу України.
		Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно до п. 2 ч. 2 ст.23 Цивільного кодексу Україниморальна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до вимог ч. 3ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.
		Із систематичного аналізу норм закону випливає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Під час судового розгляду встановлено, що потерпіла під час і після вчинення кримінального правопорушення щодо неї зазнала фізичних і душевних страждань, що виразились у тривалому переживанні з приводу спричинення їй легких тілесних ушкоджень, порушенні нормального та сталого режиму життєдіяльності викликаних вказаними подіями, подальшими слідчими діями та судовими засіданнями.
		Отже, суд з урахуванням вимогст. 23 ЦК України, а також роз`яснення, які містяться в п. п. 4, 9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. (з наступними змінами) визначає розмір відшкодування потерпілій моральної шкоди, який підлягає стягненню із обвинуваченого на користь останньої.
		Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілій ОСОБА_8 від протиправних дій ОСОБА_6 , пов`язаних із заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій, суд бере до уваги ступінь та глибину душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку із цими діями, а також негативні зміни в її житті, які сталися у зв`язку із цим. З урахуванням цього, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілій заподіяно моральну шкоду на суму 100000 гривень, яка повинна бути стягнута з обвинуваченого по справі.
		Саме такий розмір буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості .
		Цивільний позов потерпілим ОСОБА_27 в межах кримінального провадження не подавалось. 
		Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про скасування арешту на вище вказане майно.
		Судові витрати по справі за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.368,370,371, 394,475 КПК України,суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 2, 4 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання:
		за п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі;
		за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк двісті годин.
		На підставі ч. 1 ч. 2ст. 70 КК Україниостаточне покарання визначити за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Строк відбування покарання рахувати з 03 жовтня 2021року. 
		Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін  тримання під вартою.
		Цивільний позов законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 10000 (сто тисяч) гривень суми моральної шкоди.
		В решті позовних вимог законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз: у розмірі 94841 гривень 01 копійку.
		Речовий доказ  лазерний диск з відеозаписом на сторінці відеохостингу «youtube.com», лазерний диск з аудіо записом, лазерний диск з відеозаписом які скопійовані із робочого комп`ютера психолого-педагогічного центру - залишити при матеріалах провадження.
		Речові докази: - змив речовини бурого кольору з поверхні гіпсокартону, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на дитячі джинсові шорти зі слідами бурого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - зрізи нігтів рук від гр. ОСОБА_6 , які упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; змив речовини бурого кольору на стерильну марлеву серветку (об`єкт №2), який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого;- змив речовини бурого кольору на стерильну марлеву серветку (об`єкт №5), який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - вирізка з простині з речовиною бурого кольору, яку упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - чашка Петрі зі зразками волосся (з ванної кімнати), яку упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - вирізка зі слідами бурого кольору, яку упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - вирізка зі штори зі слідами бурого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - змив речовини бурого кольору з поверхні стола (№17); - предмет, зовні схожий на дерев`яний уламок (№9), який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на рушник з плямами бурого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, зовні схожий на дерев`яний уламок від ніжки стола, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на рушник (світлий) зі слідами бурого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - змив речовини бурого кольору на стерильну марлеву серветку, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - вирізка з покривала з речовиною бурого кольору, яку упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - вирізка зі штори зі слідами бурого кольору, яку упаковано до паперового конверту НПУ скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - змиви з рук гр. ОСОБА_6 , які упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на уламок столу з слідами бурого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на уламок столу з речовиною бурого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на уламок ніжки стола з речовиною бурого кольору; - чоловічий кросівок чорного кольору (лівий), який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - уламок дерев`яної палиці зі слідами бурого кольору (вулиця), який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на пеленку зі слідами бурого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - чашка Петрі зі зразками, схожими на волосся (№8), яку упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - чоловічі штани «PUMA», які упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - чашка Петрі зі зразками схожими на волосся (4шт), яку упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на пеленку зі слідами бурого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на верхню частину табуретки (розламнений навпіл), який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, зовні схожий на кросівок з речовиною бурого кольору (правий)(№11); - предмет, схожий на рушник рожевого кольору зі слідами бурого кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, схожий на халат зі слідами бурого кольору, який упаковано до картонної коробки; - предмет, зовні схожий на частину ніжки табурету з речовиною бурого кольору, який упакований до поліпропіленового мішку, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого; - предмет, зовні схожий на уламок столу з речовиною бурого кольору, який упакований до поліпропіленового мішку, скріпленого підписами понятих, експертів, та слідчого  знищити.
		Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		Головуючий суддя                                 ОСОБА_1 
		 
		Судді                                         ОСОБА_70                                              
		    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...