Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/71/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано судом: 09.06.2023. Зареєстровано: 09.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2023.
Дата набрання законної сили: 30.06.2023
Номер судового провадження: 2/907/71/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		"02" червня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/71/23 
		 
		Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф., 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/71/23 
		за позовною заявою Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, в інтересах держави в особі Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради, смт. Гришківці Бердичівського району
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС- ГРУП», м. Ужгород
		про стягнення суми 335 782,98 грн.
		 
		Без повідомлення (виклику) учасників справи.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		 Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 335 782,98 грн. надмірно сплачених коштів за договором №19-197 від 04.01.2019 р. на постачання природного газу, та Додаткових Угод до договору №3 від 25.01.2019 р., №4 від 29.01.2019, №5 від 18.02.2019 р., та №9 від 19.02.2020 р. посилаючись на порушення відповідачем умов договору та положень статей 2, 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», статті 131 Конституції України, статей 2, 4, 5, 20, 27, 53, 55, 73, 80, 91, 96, 162-164, 171, 172 Господарського процесуального кодексу України, статей 215, 216, 670 Цивільного кодексу України, преамбули та статей 1-3, 7, 36, 37 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції на момент укладення оспорюваних додаткових угод, статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» у поточній редакції.
		Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		З огляду на наведене, оскільки справа №907/71/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
		Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.01.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
		Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
		Ухвала суду від 31.01.2023 була надіслана відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, таке повернуто до суду 23.02.2023, з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
		Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
		Верховний Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
		Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
		Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
		Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.
		Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
		Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
		Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		 
		Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		29 листопада 2018 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» Комунальним навчальним закладом «Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради (з 25.06.2020  Бердичівська спеціальна школа Житомирської обласної ради) оприлюднено оголошення UA-2018-11-29-00157-а на закупівлю Природного газу у кількості 140 тис куб. м., з очікуваною вартістю 2302330,00 грн.
		У відкритих торгах прийняли участь 5 учасників: ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» з остаточною пропозицією 1 241 096,00 грн; ТОВ «КАСТУМ» з остаточною пропозицією 1 251 600,00 грн; ТОВ «АС» з остаточною пропозицією 1 323 000,00 грн; ТОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ» з остаточною пропозицією 1360 800,00 грн; ТОВ «Енергогазрезерв» із остаточною пропозицією 1 449 000,00 грн; ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» з остаточною пропозицією 1 610 000,00 грн.
		Відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів Комунального навчального закладу «Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради від 17.12.2019 переможцем закупівлі визначено ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» з остаточною ціновою пропозицією 1 241 096,00 грн. з ПДВ, тобто з ціною 8 864,98 грн з ПДВ за 1000 куб.м.
		На цій підставі між замовником закупівлі та переможцем відкритих торгів 04.01.2019 укладено договір про постачання природного газу № 19-197 (далі - договір).
		За умовами п. 1.1 договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у 2019 році природний газ (далі - газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним Договором. 
		Згідно п. 1 .2 Договору річний плановий обсяг постачання газу становить 140000 м.куб.
		Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. на момент укладення договору, без урахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 7 387,49 грн, крім того ПДВ 1477,50 грн, разом 8 864,98 грн.
		Відповідно до п. 2.4. Договору зміна ціни природного газу, крім п. 2.6 Договору, визначається в додаткових угодах до даного Договору. Ціну газу може бути змінено протягом місяця поставки.
		Збільшення ціни на газ, в тому числі протягом місяця поставки, що відбувається у зв`язку зі зміною ціни на підставі набрання чинності відповідних нормативно-правових актів органів державної влади України, які впливають на ціну газу, у тому числі тарифів на транспортування і розподіл газу, є встановленою для Споживача, їм погодженою, та обов`язковою для розрахунків між Сторонами за даним Договором (п. 2.6 Договору).
		Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині не виконаних зобов`язань до їх повного виконання. Умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в цьому договорі (п. 10.1 Договору).
		У подальшому протягом 2019 року між ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» та Комунальним навчальним закладом «Бердичівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради (з 25.06.2020 - Бердичівська спеціальна школа Житомирської обласної ради) укладено ряд додаткових угод до Договору про збільшення та зменшення первісної ціни природного газу, яка була визначена за результатами відкритих торгів, із одночасною зміною загальної суми Договору.
		Так, 25.01.2019 між Споживачем та Постачальником укладено додаткову угоду № 3 до Договору, яка набрала чинності з дати підписання. Зазначеною додатковою угодою внесено зміни до пункту 1.2 Договору, відповідно до яких збільшено ціну за 1000 куб. м до 9750,00 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 127 292 куб.м. Таким чином, вартість природного газу зросла на 9,98 % від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання Договору.
		Підставою для збільшення ціни на газ став експертний висновок Черкаської торгово промислової палати № 0-10 від 04.01.2019, відповідно до якого з 01.01.2019 вартість 1000 куб.м. газу з ПДВ за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу становить 10 822 грн.
		Додатковою угодою № 4 від 29.01.2019 внесені зміни до пункту 1.2 Договору, відповідно до яких збільшено ціну за 1000 куб. м до 10 720,00 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 115 774 куб.м. Таким чином, вартість природного газу зросла на 20,93 % від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання Договору.
		Підставою для збільшення ціни на газ стала - довідка № 1 Асоціації «Газові трейдери України» від 08.01.2019 р.
		Надалі між Споживачем та Постачальником підписано додаткову угоду № 5 від 18.02.2019, якою внесені зміни до пункту 1.2 договору, відповідно до яких збільшено ціну за 1000 куб. м до 11700,00 грн з ПДВ та зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 10 6077 куб.м. Тобто, вартість природного газу зросла на 31,98 % від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання Договору.
		Підставою для збільшення ціни на газ став експертний висновок Житомирської торгово промислової палати № В-248 від 12.02.2019, відповідно до якого станом на 12.02.2019 середня ціна на природній газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України без транспортування за 1000 куб.м. газу з ПДВ становить 11 700,00 грн.
		Додатковою угодою № 7 від 24.12.2019 продовжено термін дії Договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі. 
		Додатковою угодою № 8 від 24.01.2020, у зв`язку із продовженням терміну дії договору, збільшено суму Договору на 248 219,19 грн.
		Додатковою угодою № 9 від 19.02.2020, яка набрала чинності з 01.01.2020, зменшено ціну за газ до 10550,00 грн. з ПДВ за 1 тис. куб.м. та визначено плановий обсяг постачання газу протягом дії Договору у розмірі 126894,406 куб.м.
		З актів прийому-передачі природного газу до договору №19-197 від 04.01.2019 вбачається, що Бердичівською спеціальною школою Житомирської обласної ради отримано природний газ у кількості 126 879,693 куб.м. на суму 1 460 568,92 грн. з ПДВ.
		Згідно платіжних доручень за вказаний обсяг газу споживачем сплачено 1 460 568,92 грн. 
		За доводами прокурора укладення додаткових угод № 3-5 та 9 до договору відбулося за відсутності належного обґрунтування та з порушенням приписів ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», що унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створює загрозу інтересам держави. Таким чином, на підставі незаконних додаткових угод надміру безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 335 782,98 грн.
		Прокурор стверджує, що вказані обставини свідчать про нікчемність укладених додаткових угод та надають підстави для стягнення надміру сплачених коштів.
		 
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
		 
		Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне. 
		Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
		Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
		У п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:
		- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;
		- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
		Бердичівська спеціальна школа Житомирської обласної ради є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалися розрахунки за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії.
		Отже, у даному випадку Бердичівська спеціальна школа Житомирської обласної ради є розпорядником бюджетних коштів, який отримав від головного розпорядника бюджетних коштів бюджетне асигнування, тобто повноваження на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів із бюджету за укладеними за наслідками проведеної публічної закупівлі договором. 
		Відтак Бердичівська спеціальна школа, здійснюючи закупівлю природного газу та реалізуючи делеговані їй органом місцевого самоврядування з цією метою повноваження розпорядника бюджетних коштів, виступає суб`єктом владних повноважень при здійсненні делегованих публічно-владних управлінських функцій та є органом, що в розумінні статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
		За доводами прокурора які підтверджуються матеріалами справи, Житомирською обласною радою та Бердичівською спеціальною школою Житомирської обласної ради не забезпечено належного виконання функцій щодо ефективного використання коштів місцевого бюджету та допущено пасивність у захисті порушених інтересів територіальної громади.
		У зв`язку з чим, Бердичівською окружною прокуратурою на адресу Житомирської обласної ради та Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради надіслано повідомлення про намір звернення до суду в інтересах держави від 02.01.2023. №50-90-17вих23 та від 02.01.2023 № 50-90-18вих23 відповідно, в яких викладено обставини укладення додаткових угод до Договору, та запропоновано звернутися до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади.
		У відповідь Житомирською обласною радою на адресу окружної прокуратури надіслано лист від 19.01.2023 №р-5-21/52, яким повідомлено про підтримку позиції окружної прокуратури та не; заперечення проти її звернення г. до суду в інтересах держави з відповідним позовом на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
		Крім того, Бердичівська спеціальна школа Житомирської обласної ради листом від 05.01.2023 №762 повідомила, що даний навчальний заклад не має можливості самостійно звернутися із даним позовом та не заперечує проти подання позовної заяви в його інтересах.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради.
		Відповідно до ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.
		В ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Абзацом другим частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Згідно вимог ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами (частина 1).
		Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 2).
		Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина 3).
		Частина 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачає, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
		Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, за таким договором продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662); покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692).
		За частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".
		Вказаний Закон (в редакції, яка діяла на момент укладення Договору і додаткових угоди до нього) передбачав, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).
		За приписами ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у наведеній вище редакції умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
		Як встановлено матеріалами справи, Договір № 19-197 на постачання природного газу від 04.01.2019 укладено за результатами публічних закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
		Станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором.
		До вказаного Договору укладено додаткові угоди, за якими зменшено загальну кількість одиниць товару (обсягу постачання природного газу), що збільшило ціну за одиницю товару.
		Вище зазначено, що Закон України "Про публічні закупівлі", який діяв в редакції на момент укладення Договору і додаткових угод, встановлював імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.
		Згідно наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що підставами для підвищення ціни природного газу стали подані Відповідачем експертний висновок Черкаської торгово промислової палати № 0-10 від 04.01.2019, довідка № 1 Асоціації «Газові трейдери України» від 08.01.2019 р. та експертний висновок Житомирської торгово промислової палати № В-248 від 12.02.2019. 
		Суд зауважує, що метою регулювання, передбаченої ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
		Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Отже, для внесення змін до вже укладеного договору постачальник повинен обґрунтувати, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендерній ціні та довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
		Разом з тим, суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У вказаних документах лише визначено вартість природного газу на конкретну дату та не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення; у них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.
		В ст. 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
		Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13).
		Відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Поміж тим, укладення додаткових угод № 3-5 та 9 до договору за якими підвищено ціну, призвело до нівелювання результатів відкритих торгів. Таким чином, замовник втратив можливість скористатися пропозиціями іншого учасника відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити не зміг.
		Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі".
		Наведене надає підстави для висновку, що додаткові угоди № 3-5 та 9 до договору укладені з порушенням вимог, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, яка діяла на момент укладення додаткових угод.
		В ст. 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
		Оскільки зменшення об`єму постачання природного газу згідно додаткових угод № 3-5 та 9 до договору пов`язано зі збільшенням ціни на газ, суд дійшов висновку, що нікчемність вказаних додаткових угод в частині збільшення ціни має наслідком нікчемність всіх додаткових угод.
		Таким чином, Відповідно до Договору № 19-197 ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» зобов`язано поставити Комунальному навчальному закладу «Бердичівсыка спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради (з 25.06.2020 - Бердичівська спеціальна школа Житомирської обласної ради) 140 000 м. куб. природного газу на суму 1 241 096,00 грн, однак згідно актів прийому-передачі природного газу поставило лише 126 879,693 куб.м. на суму 1 460 568,92 грн.
		Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
		Окрім того, як повідомляє Прокурор, згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", ціни на природний газ для бюджетних організацій протягом 2019 року демонстрували тенденцію до зниження.
		Аналогічні відомості щодо ціни газу наведені на загальнодоступному ресурсі ТБ "Українська енергетична біржа".
		На сайті НКРЕКП розміщені результати моніторингу функціонування ринку природного газу за І квартал 2019 року, де зокрема вказано, що: "протягом І кварталу 2019 року (січень-березень) ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів показали тенденцію до зниження.
		Як зазначено, в ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на дату укладення додаткових угод) передбачалось, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
		Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18)).
		Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
		За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
		Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 вказано, що договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.
		Враховуючи наведене та за встановлених судом обставин укладення додаткових угод до Договору, за якими збільшено ціну на природний газ, з порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку, що такі угоди є нікчемними (недійсними) в силу приписів ст. 37 зазначеного Закону.
		За частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Частиною 1 ст. 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Отже, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою нікчемність всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди буде ціна по послідуючій угоді фактично перевищувати підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених в ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент вчинення правочину) у порівнянні із основним договором.
		Оскільки, в силу вищенаведеного додаткові угоди, якими зменшено ціну предмета закупівлі є нікчемними то, правовідносини з постачання газу між Бердичівською спеціальної школою Житомирської обласної ради, смт. Гришківці Бердичівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» регулюються Договором у його первинній редакції.
		З актів прийому-передачі природного газу до договору №19-197 від 04.01.2019 вбачається, що Бердичівською спеціальною школою Житомирської обласної ради отримано природний газ у кількості 126 879,693 куб.м. на суму 1 460 568,92 грн. з ПДВ.
		Згідно платіжних доручень за вказаний обсяг газу споживачем сплачено 1 460 568,92 грн. 
		Враховуючи, що поставка газу здійснювалась за завищеними цінами, з розрахунку за 8864,98 грн. за 1000 м.куб Бердичівська спеціальна школа Житомирської обласної ради, повинна була сплатити 1 124 785,94 грн. 
		Натомість нею безпідставно сплачено бюджетних коштів у розмірі 335 782,98грн.
		Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
		За вказаних обставин та у зв`язку з тим, що відповідачем передано споживачу меншу кількість товару, ніж це встановлено Договором, отримана відповідачем оплата у сумі 335 782,98 грн за товар, який був поставлений за цінами, які визначені у нікчемних угодах, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.
		З огляду на наведене, суд констатує, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливлюють раціональне та ефективне використання державних коштів і створюють загрозу інтересам держави у подальшому. Відтак, суд доходить до висновку, що із відповідача слід стягнути надмірно сплачені кошти за постачання природного газу в сумі 335 782,98 грн.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, в інтересах держави в особі Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради, смт. Гришківці Бердичівського району до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС- ГРУП», м. Ужгород про стягнення суми 335 782,98 грн. підлягають задоволенню повністю.
		 
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
		 
		Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 53, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради (13337, вул. Житомирська, 155, смт. Гришківці Бердичівського району Житомирської обл., код ЄДРПОУ 13578947, UA348201720344210004000033512 в ДКСУ м. Київ) суму 335 782,98 грн. (триста тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 98 коп.) надмірно сплачених коштів.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 53, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Житомирської обласної прокуратури на розрахунковий рахунок UA598201720343110001000011049 Державна, казначейська служба України, код ЄДРПОУ 02909950 суму 5 036,74 грн. (п`ять тисяч тридцять шість гривень 74 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
		Видати наказ. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено: 09.06.2023
		 
		Суддя О.Ф. Ремецькі

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...