Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/6896/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2023. Зареєстровано: 09.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/953/550/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022000000002633

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/6896/22 
		н/п 1-кп/953/550/23 
		               ВИРОК 
		      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		       
		"07" червня 2023 р.                                    м. Харків   
		Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
		головуючого -        судді ОСОБА_1 ,
		суддів -             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарях -         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю прокурорів -     ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника -            адвоката ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого -         ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання обвинувальний акт, направлений з Харківської обласної прокуратури, за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000002633 від 17.08.2022, за обвинуваченням:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новий Бурлук Печенізького району (в теперішній час - Чугуївський район) Харківської області, громадянина України, розлученого, освіта середньо-спеціальна, пенсіонера, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
		1) вироком Харківського районного суду Харківської області від 02.09.1996 за ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції КК України 1960 року) до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 45 КК України (в редакції КК України 1960 року) звільнений з умовним строком на 1 рік, на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.03.1997 ст. 45 КК України (в редакції КК України 1960 року) скасована, направлений для відбування покарання до місць позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений умовно-достроково 31.03.1999 за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.03.1999 на невідбутий строк 11 місяців 16 днів;
		2) вироком Печенізького районного суду Харківської області від 16.02.2001 за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції КК України 1960 року) до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 45 КК України (в редакції КК України 1960 року) звільнений з умовним строком на 2 роки, та штрафом в дохід держави 680 гр.;
		3) вироком Печенізького районного суду Харківської області від 04.04.2003 за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальнім строком на 1 рік;
		4) вироком Печенізького районного суду Харківської області від 14.11.2003 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, звільнений з Темнівської виправної колонії Харківської області (№ 100) умовно-достроково 14.10.2005 за постановою Харківського районного суду Харківської області на невідбутий строк 1 рік 6 днів;
		5) вироком Печенізького районного суду Харківської області від 24.10.2006 за ч. 3 ст. 185, ст. 395, ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, звільнений з Дерачівської виправної колонії Харківської області (№ 109) умовно-достроково 30.03.2009 за постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 20.03.2009 на невідбутий строк 7 місяців 9 днів;
		6) вироком Печенізького районного суду Харківської області від 31.07.2009 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений з Дерачівської виправної колонії Харківської області (№ 109) умовно-достроково 25.02.2013 за ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15.02.2013 на невідбутий строк 11 місяців 16 днів;
		7) вироком Печенізького районного суду Харківської області від 26.02.2014 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;
		8) вироком Печенізького районного суду Харківської області від 10.06.2014 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 7 місяців, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.01.2016 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк позбавлення волі з 23.04.2014 по 11.07.2014 із розрахунку 1 день за 2 дні позбавлення волі, звільнений з Дергачівської виправної колонії Харківської області (№ 109) умовно-достроково 29.11.2016 за ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21.11.2016 на невідбутий строк 9 місяців 15 днів
		9) вироком Печенізького районного суду Харківської області від 16.01.2018 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнений з Темнівської виправної колонії Харківської області (№ 100) умовно-достроково 19.06.2020 за ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11.06.2020 на невідбутий строк 11 місяців 13 днів,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
		                                   встановив :
		ОСОБА_9 до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (російської федерації, далі «рф»), мешкав в с. Новий Бурлук Чугуївського району Харківської області.
		24.02.2022 російською федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна, в тому числі й населених пунктів Чугуївської територіальної громади району Харківської області.
		Таким чином, ОСОБА_9 , як житель вказаної громади, за вищевказаних обставин опинився на тимчасово окупованій території України.
		Згідно з Конституцією України, вона є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. 
		24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.
		ОСОБА_9 , будучи громадянином України, перебуваючи на території тимчасово окупованого з 25.02.2022 с. Новий Бурлук Чугуївського району Харківської області, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, керуючись антидержавницькими мотивами, в умовах тимчасової окупації, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора, вирішив стати на шлях скоєння протиправної діяльності проти основ національної безпеки України, умисно вчиняв дії, спрямовані на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди інтересам своєї держави, здійснюючи пособництво державі-агресору шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора, її збройних формувань, за наступних обставин.
		Після того, як з 25.02.2022 на тимчасово окупованій території с. Новий Бурлук представниками окупаційної влади було припинено нормальну роботу державних установ та господарських підприємств України, ОСОБА_9 , будучи особою, схильною до вчинення злочинів проти власності, оцінивши ситуацію, що склалася, у період з третьої декади квітня 2022 року по 12 вересня 2022 року, керуючись антидержавницькими мотивами, переслідуючи мету завдання шкоди Україні, вчиняв умисні дії, спрямовані на виявлення та протиправне вилучення, матеріальних ресурсів та інших речей, що знаходились в житлових будинках у мешканців с. Новий Бурлук Чугуївського району Харківської області, з метою допомоги державі-агресору.
		У вказаний період часу, ОСОБА_10 , діючи добровільно, умисно, з метою заподіяння шкоди національній безпеці України, постійно перебуваючи у колі осіб з числа військових збройних формувань держави-агресора «рф», які переміщувалися по вищевказаному населеному пункту на військовій техніці з маркуванням латинською буквою «Z», що відповідно до загальнодоступних відкритих даних, розміщених у всесвітній мережі «Інтернет», є офіційним маркуванням збройних формувань держави-агресора, які вторглися на суверенну територію України, добровільно надавав їм допомогу у придбанні продуктів харчування, а також надавав останнім місце для проживання за місцем свого тимчасового перебування, у будинках АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , та зберігання за вказаними адресами викрадених у односельчан речей, матеріальних ресурсів, тим самим всіляко підтримував у такий спосіб дії та рішення держави-агресора з метою завдання шкоди України. 
		Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, ОСОБА_9 у період часу з кінця квітня 2022 року по 12 вересня 2022 року, добровільно, умисно, реалізуючи мету завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора, керуючись антидержавницькими мотивами, у взаємодії з представниками російських окупаційних військ неодноразово приймав участь у проведенні обшуків у будинках мешканців с. Новий Бурлук Чугуївського району Харківської області, з метою подальшого виявлення та вилучення матеріальних ресурсів та інших речей, для передачі представникам держави-агресора, її збройним формуванням.
		Колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 111-2 КК України як пособництво державі - агресору, а саме: умисні дії, спрямовані на допомогу збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій збройних формувань держави-агресора.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, просив перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 111-2 КК України на будь-який інший, більш м`який склад кримінального правопорушення, оскільки він не завдавав шкоди Україні, не здійснював дій, спрямованих на допомогу збройним формуванням держави-агресора, а тому склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 111-2 КК України, в його діях відсутній. ОСОБА_9 пояснив, що він не колаборант, просив його виправдати. Зазначив, що його змушували показувати будинки людей, біля нього стояли люди з автоматами. Він не приймав участь разом з окупантами в незаконному заволодінні речами з будівель людей. В комендантський час він був вдома, а окупанти били вікна в будинках та крали речі. Місця для зберігання награбованого окупантами майна він не надавав. Він здійснював тимчасовий нагляд за будинками АДРЕСА_5 , за дорученням племінника та сестри. Пояснив, що перебував в «комендатурі» окупаційної влади, щоб вирішити питання про виїзд сестри та племінника. Біла пов`язка на руці означала, що він пересувається «з миром», «буряти» це сприймали так. Державу він не зраджував, злочинів не вчиняв. 
		 
		Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, встановлені колегією суддів обставини повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які колегія суддів вважає належними та допустимими, а саме:
		- даними, що містяться в повідомленні начальника 1 відділу 5 управління Департаменту військової контррозвідки СБУ в Харківській області від 16.08.2022 про вчинення злочину ОСОБА_9 , зокрема, про те, що в ході виконання завдань з контррозвідувального забезпечення військових формувань України, розташованих на території Харківського регіону, проведено комплекс контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на отримання відомостей про факт скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України. Так, в ході здійснення згаданої діяльності було встановлено, що громадянин України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 25.02.2022, знаходячись с. Новий Бурлук Печенізького району Харквської області, перебуваючи на посаді помічника військового коменданта російсько-окупаційних військ на території згаданого селища, здійснював діяльність, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території (проводив обшуки на території селища, організовував розміщення та забезпечення окупантів в селищі) (а.с. 111); 
		- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що під час окупації, з початку війни він знаходився у селі Новий Бурлук. 25-26.02.2022 в селище заїхали російські військові, через день поїхали, та через приблизно 15 днів заїхали ДНР та інші російські військові з білими пов`язками. Казали, що приїхали як комендатура. ОСОБА_9 бачив в комендатурі, де сидів начальник військ ДНР. Коли свідок приходив в комендатуру 15.05.2022 отримати перепустку на виїзд, він спитав на посту, чи є комендант, вони сказали щоб він чекав, і поки чекав побачив, як йшов ОСОБА_9 напідпитку, військові на посту сказали, що це йде їх помічник. На ньому була чорна роба, на руці та на нозі були білі пов`язки. ОСОБА_9 сидів з російськими військами за столом і спілкувався з ними, старшим там був військовий з позивним « ОСОБА_12 ». Також ОСОБА_9 він бачив у селищі з російськими військовим з білими пов`язками. Свідок виїхав з селища 22.05.2022. Після звільнення селища, у вересні 2022 року свідок з родиною повернулися до селища Новий Бурлук та побачили свою будівлю пограбованою. Сусіди сказали, що все награбоване знаходиться у сестри ОСОБА_9 , після чого свідок приїхав туди за своїми речами, вони знаходилися у літній кухні, він побачив там свої духовку та драбинку і забрав їх. Інше майно він знайшов на місці, де під час окупації були «буряти». Свідок чув, як ОСОБА_9 висловлювався проти України та підтримував російську федерацію. Свідок ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_9 добровільно надавав допомогу представникам російської влади, надавав їм інформацію про фермерів, в кого є зброя, гроші, де що знаходиться. До війни ОСОБА_9 в їх селищі випивав, займався крадіжками;
		- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що з початку війни він знаходився у АДРЕСА_6 , за місцем мешкання. ОСОБА_9 часто бачив, оскільки на його вулиці живе сестра та племінник ОСОБА_9 . ОСОБА_9 бачив також з російськими військовими, оскільки він жив біля них та ходив з ними. Одягнутий був у цивільний одяг та декілька разів бачив з білою пов`язкою на руці та на нозі. ОСОБА_9 в період окупації населеного пункту займався крадіжками, коли всі повиїжджали з села, він зносив багато речей до сестри, брав їх у інших пустих хатах, які люди покинули. Свідок дізнався про це, коли люди почали повертатися, вони почали шукати свої речі, і сестра ОСОБА_9 їх роздавала. ОСОБА_9 підтримував дії російських військових, вони йому давали воду, їжу, цигарки, вільно почував себе при них;
		- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що з початку війни він заходився у селі Новий Бурлук за місцем мешкання. На території їх селища стояли російські військові  артилерія, «буряти», «ДНРовці». Він бачив ОСОБА_9 на вул. Комсомольській із хлопцями ДНР, тобто російськими військовослужбовцями. Російські військові забрали у його свата автомобіль. Він також бачив ОСОБА_9 в автомобілі свата із командиром російських військових « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». ОСОБА_9 був одягнутий у цивільному одязі із білими пов`язками на руці та на нозі. Після того як свідок виїхав, у нього пограбували подвір`я, коли він повернувся сестра ОСОБА_9 повертала речі;
		- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що з початку війни він знаходився у селищі Новий Бурлук за місцем мешкання. ОСОБА_9 ходив разом із російськими військовими, їх командиром «Арою», вони разом випивали. Свідок бачив, як ОСОБА_9 по сусідським дворам вдень «лазив», виносив майно, замотане в ковдру. ОСОБА_9 приходив до свідка з російськими військовими з автоматами, шукали зброю, коштовності, ОСОБА_9 показував військовим, де, що шукати, вони забрали у свідка мобільний телефон. Свідок чув, як російський військовий сказав ОСОБА_9 , чого він водить їх по місцях, де нічого нема, і дав йому ляпас. У ОСОБА_9 на руці була пов`язка білого кольору. Бачив, як ОСОБА_9 їздив в автомобілі з російськими військовими. Застосування до ОСОБА_9 насильства зі сторони російських військових не бачив;
		- показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 , яка пояснила, що з початку війни вона знаходилася у селищі Новий Бурлук за місцем мешкання. 24.02.2023 зайшли російські військові до селища. В цей час ніхто не виїжджав з селища, тільки волонтери та ОСОБА_9 виїжджав з селища до Печенізького району. В березні 2022 року до селища зайшли російські війська, «ДНР», вони жили у школі, в подальшому, вони начепили собі білі пов`язки на руки та у них на техніці були букви «Z». Свідок повідомила, що вона живе в центрі, ОСОБА_9 було чутно, він гучно говорив, на нозі була біла пов`язка. Російські військові встановили порядки, згідно яким, щоб виїхати з села, треба прийти до них та взяти в комендатурі довідку, вона 21.05.2022 прийшла до російських військових за довідкою, та зустріла там ОСОБА_9 , він ходив по двору, на нозі була біла пов`язка. Після того, як селище звільнили, вона із сусідкою повернулися до селища, та пішли до сестри ОСОБА_9 за речами сусідки, у неї побачили багато техніки та посуди. Сестра ОСОБА_9 віддала з хати, де мекав ОСОБА_9 , табуретки сусідки.
		 
		Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством. 
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України колегією суддів не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні докази відповідають вимогам щодо їх отримання, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у колегії суддів. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки колегії суддів під час розгляду справи, судом встановлено не було.
		Дослідивши іперевіривши наданів ходісудового розглядупоказання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,які є процесуальнимиджерелами доказів,колегія суддівдійшла висновку,що ціпоказання єконкретними таузгоджуються між собою як сукупністьдоказів,які судомпокладено увирок. 
		Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб колегія суддів не вбачає.
		Підстави ставити під сумнів вказані вище показання відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у колегії суддів. 
		Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспекті ст.94 КПК з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст.91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, колегія суддів вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять факт вчинення обвинуваченим кримінально-караного діяння, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України і вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_9 . 
		Колегія суддів, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановленою та доведеною у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто пособництво державі - агресору, а саме: умисні дії, спрямовані на допомогу збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій збройних формувань держави-агресора.
		При цьому, показання свідка ОСОБА_11 в частині того, що після того, як він з родиною виїхав, до нього зателефонувала сусідка, і сказала, що ОСОБА_9 прийшов з російськими військами на обшук, вибили замок вхідної двері і пограбували будинок його батька, все що награбоване ОСОБА_9 відніс до своєї сестри, суд не приймає до уваги, оскільки в цій частині показання є такими, що надані з чужих слів. 
		 
		Доводи сторони захисту щодо перекваліфікації дій ОСОБА_9 та відсутності в діях останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. 
		Фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст. 111-1 КК, відповідно до статей 39 і 40 КК України.
		Суду не надано доказів, що ОСОБА_9 вчиняв пособництво державі - агресору, а саме, умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, у період часу з кінця квітня 2022 року по 12 вересня 2022 року, реалізуючи мету завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора, керуючись антидержавницькими мотивами, у взаємодії з представниками російських окупаційних військ, у с. Новий Бурлук Чугуївського району Харківської області, під безпосереднім впливом:
		а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування  в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою);
		б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов:
		    такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави,
		    цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та
		    при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток  шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		При цьому, пояснення допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 об`єктивно вказують на добровільність дій ОСОБА_9 , встановлені вище колегією суддів дії ОСОБА_9 були добровільними. 
		Ніяких об`єктивнихданих,які бсвідчили проте,що до ОСОБА_9 застосовувалися заходифізичного та/абопсихічного примусу у період часу з кінця квітня 2022 року по 12 вересня 2022 року, внаслідок застосування якого ОСОБА_9 вчинив пособництво державі - агресору, а саме, умисні дії, спрямовані на допомогу збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій збройних формувань держави-агресора, суду не надано. 
		З досліджених колегією суддів доказів, зазначених вище, встановлено, що ОСОБА_9 діяв добровільно. Докази, що його примушували до вчинення зазначених умисних дій, спрямованих на пособництво державі-агресору за встановлених вище колегією суддів обставин, відсутні. 
		Правові підстави вважати, що встановлені колегією суддів обставини вчинення ОСОБА_9 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у колегії суддів відсутні. З цих підстав колегія суддів вважає не доведеними та необґрунтованими доводи і вимоги захисника та обвинуваченого про виправдання ОСОБА_9 за ч.1 ст. 111-2 КК України.
		Обставини,що пом`якшуютьпокарання обвинуваченого,відповідно дост.66КК України,відсутні. 
		Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, обсяг обвинувачення не містить. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відомості про обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують чи/та обтяжують покарання.
		Вивченням особиобвинуваченого встановлено,що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем с. Новий Бурлук Печенізького району (в теперішній час - Чугуївський район) Харківської області, громадянином України, розлученим, має середньо-спеціальну освіту, є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, в тому числі проти власності (а.с. 124, 126, 127-130), має не зняті та не погашені судимості.
		ОСОБА_9 є осудним,на облікаху психіатрата наркологане перебуває (а.с. 118, 120). ОСОБА_9 має зареєстроване місце проживання (а.с. 139). Згідно довідки-інформації ДОП ВП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 31.08.2022, за місцем реєстрації ОСОБА_9 зарекомендував себе негативно, зловживає спиртними напоями (а.с. 132). Суд приймає до уваги данні щодо стану здоров`я ОСОБА_9 , що містяться в ксерокопії епікризу-виписки з історії хвороби, при цьому зазначає, що вони датовані ще 2013 роком (а.с. 45). 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , колегія суддів виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке віднесено до особливо тяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують чи/та обтяжують покарання.
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч. 1 ст. 111-2 КК України, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України як обов`язкового, у виді з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України як альтернативне, у виді конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю. Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 основного покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань, на думку колегії суддів, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
		З цих же підстав, дійшовши висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі, з призначеннямдодаткових покарань,зазначених вище,колегія суддівне вбачаєпідстав до застосування положення ст. 69 КК України щодо призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, оскільки, на думку суду, таке покарання не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» №27 колегія суддів залишає без змін до набрання цим вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 слід рахувати з 07.06.2023. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 12.09.2022 (а.с. 135-138) по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. 
		Судові витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні відсутні. 
		Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -
		                       У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 12 (дванадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» №27 - залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 07.06.2023. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 12.09.2022 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_9  в той же строк з моменту вручення йому копії цього вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                 ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                            ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...