Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 177/11/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2023.
Дата набрання законної сили: 31.05.2023
Номер судового провадження: 61-14634ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                 
		Іменем України
		31 травня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 177/11/20
		провадження № 61-14634св21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка  В. В.,
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 ,
		заінтересовані особи: Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Криворізький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2021 року у складі судді Суботіної С. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст вимог заяви
		У січні 2020 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Криворізький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернулась до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.
		Заява обґрунтована тим, що з 2007 року до 2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , від якого народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		17 травня 2014 року її чоловіка ОСОБА_3 призвано на військову службу за мобілізацією, а з 07 червня 2014 року до 31 серпня 2014року у складі військової частини - польова пошта НОМЕР_1 він брав участь у антитерористичній операції (далі - АТО) на території Донецької області.
		Відповідно до матеріалів службового розслідування, проведеного у військовій частині -польова пошта НОМЕР_1 , «солдат ОСОБА_3 вважається таким, що 31 серпня 2014 року, за обставин виходу з оточення в районі н. п. Іловайськ Донецької області зник безвісти» та вважається зниклим без вісти до сьогодні. З того часу за місцем його проживання немає відомостей про його місце перебування.
		Визнання ОСОБА_3 померлим необхідне для реалізації права заявниці на частину спільної сумісної власності, отримання неповнолітнім ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого та отримання відповідних пільг.
		Просила оголосити ОСОБА_3 померлим. 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2020 року залучено  ОСОБА_2 як заінтересовану особу до участі у справі.
		Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2021 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року, заяву  ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Глеюватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Криворізький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції                    (м. Дніпро), ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою задоволено. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Червоне Криворізького району Дніпропетровської області, оголошено померлим з дня набрання законної сили рішенням суду.
		Задовольнивши заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що суду не надано належних доказів про відоме місце перебування ОСОБА_3 , а також, що на сьогодні ОСОБА_3 протиправно позбавлений волі та перебуває у полоні.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
		Суди не надали належної правової оцінки тому, що предметом експертизи був фрагмент ребра військовослужбовця № 644/л (акт розтину від 04 вересня 2014 року № 644/л КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР»), але самого акта розтину від 04 вересня 2014 року № 644/л у матеріалах справи не було, що ставить під сумнів висновок експерта від 23 жовтня 2018 року № 585, згідно з яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним сином загиблого в зоні АТО військовослужбовця, акт розтину якого за № 644/л.
		Суди не звернули увагу, що у матеріалах справи немає належного доказу (акт розтину, постанова про встановлення особи трупу), який би підтверджував, що фрагмент ребра військовослужбовця № 644/л належить ОСОБА_3 .
		Суди не взяли до уваги належним чином засвідчену копія витягу з наказу командира в/ч польова пошта НОМЕР_2 від 24 червня 2015 року № 199 (а. с. 37), згідно з якою солдат ОСОБА_3 перебуває у полоні, що підтверджує те, що ОСОБА_3 живий, тому згідно з частиною другою статті 46 ЦК України суди завчасно до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій постановив рішення яким оголосив ОСОБА_3 померлим.
		Суди не застосували правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17, провадження                               № 61-39967св18.
		Аргументи інших учасників справи
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. 
		У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
		Позиція Верховного Суду
		Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що з 2007 року до 2013 року ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_2 .
		Відповідно до повідомлення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17 жовтня 2014 року, ОСОБА_3 17 травня 2014 року призвано на військову службу за мобілізацією. З 07 червня 2014 року до 31 серпня 2014 року у складі військової частини - польова пошта НОМЕР_1 він брав безпосередню участь у АТО на території Донецької області. За обставин виходу з оточення в районі н. п. Іловайськ Донецької області, 31 серпня 2014 року ОСОБА_3 зник безвісти.
		Згідно з відповіддю Штабу Антитерористичного центру при СБУ від 12 лютого 2020 року ОСОБА_3 рахується безвісти зниклим в районі проведення АТО, інформації щодо його місцезнаходження немає.
		Відповідно до листа начальника кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_4 від 03 березня 2020 року громадяни ОСОБА_3 з 29 серпня 2014 року рахується зниклим безвісті в районі м. Іловайськ Донецької області. У районі зникнення безвісті ОСОБА_3 виявлено залишки тіла невстановленої особи. За результатами ДНК тесту встановлено збіг ДНК знайдених залишків з ДНК родичів ОСОБА_3 .
		На цей час кадровий центр Сухопутних військ Збройних Сил України не має відомостей про те, що громадянин ОСОБА_3 живий, перебуває у полоні, знаходиться на непідконтрольній території з інших причин, виїхав за межі України.
		Відповідно до наказу командира Військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 15 травня 2015 року призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців частини під час виходу з оточення в районі м. Іловайськ Донецької області.
		Згідно з актом службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців частини під час виходу з оточення в районі м. Іловайськ Донецької області та наказу від 16 липня 2015 року про результати розслідування за фактом безвісти відсутніх військовослужбовців частини під час виходу з оточення в районі м. Іловайськ Донецької області ОСОБА_3 вважається безвісти відсутнім, з 29 серпня 2014 року.
		Відомостей про те, що ОСОБА_3 живий, перебуває у полоні, знаходиться на непідконтрольній території з інших причин, виїхав за межі України у кадровому центрі Збройних Сил України немає.
		Згідно з листом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних сил України ОСОБА_6 від 08 січня 2015 року, за інформацією наданою Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України військовослужбовець ОСОБА_3 ,. після поранення 28 серпня 2014 року під час проведення антитерористичної операції був евакуйований до лікарні міста Старобешево, де також на той час проходили бойові дії. Розшукові заходи щодо встановлення місця знаходження військовослужбовця позитивних результатів не дали.
		Відповідно до довідки Комунального підприємства «Криворізька центральна районна лікарня» Криворізької районної ради Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року № 367, останнє звернення ОСОБА_3 до закладу охорони здоров`я відбулося 16 лютого 2008 року, з 2014 року до 2020 року, ОСОБА_3 за медичною допомогою не звертався.
		Згідно з довідкою Державної прикордонної служби від 12 лютого 2020 року ОСОБА_3 з 11 лютого 2015 року до 04 лютого 2020 року державний кордон не перетинав.
		Відповідно до листа Криворізького РВП КПП ГУНП в Дніпропетровській області від 11 березня 2020 року 09 жовтня 2014 року заведено оперативно-розшукову справу № 20516009 щодо безвісти зниклого у зоні проведення АТО Донецької області ОСОБА_3 за заявою його брата ОСОБА_2 , відомості внесено до ЄРДР № 12014040450001006 за частиною першою статті 115 КК України. 
		Постановою заступника начальника СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі висновку генетичної експертизи Комунального закладу «Дніпропетровське ОБ СМЕ» ДОР 28 листопада 2018 року ОСОБА_3 визнано як померлого, на підставі чого оперативно-розшукову справу закрито. ОСОБА_2 залучено як потерпілого.
		Кримінальне провадження від 29 вересня 2014 року № 12014040450001006 перебувало в провадженні ВП № 1 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області (колишнє Нікольське ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області) та в 2019 році спрямовано до СВ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за підслідністю.
		Згідно з листом Донецької обласної прокуратури від 25 вересня 2020 року кримінальне провадження від 29 вересня 2014 року № 12014040450001006 об`єднано з кримінальним провадженням від 08 серпня 2014 року № 12014050410001774 за фактом зникнення в зоні проведення АТО військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_3 за частиною третьою статті 258 КК України. Досудове розслідування здійснюється слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
		Відповідно до висновку експерта № 585 судово-медичної експертизи проведеної у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним сином загиблого в зоні АТО військовослужбовця № 644/л, з ймовірністю не менше 99,99967%, з урахуванням мутації в одному локусі - не менше 99,67%. Також виявлено співпадіння гаплотипів загиблого в зоні АТО військовослужбовця № 644/л і  ОСОБА_2 , що свідчить про належність досліджених осіб одному чоловічому роду (спадковість по чоловічій лінії).
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
		Відповідно до частини першої  статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
		Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
		Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
		Звернувшись із заявою про визнання ОСОБА_3 померлим, ОСОБА_1 зазначала, що рішення суду їй необхідне для реалізації права на частину спільної сумісної власності, отримання неповнолітнім ОСОБА_2 статусу члена сім`ї загиблого та отримання державних соціальних гарантій, передбачених для членів родини загиблих військовослужбовців.
		Верховний Суд зазначає, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. 
		Отже, громадянин  може  бути  оголошений  в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
		Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
		Суди, належним чином оцінивши надані заявницею та заінтересованими особами докази, з урахуванням того, що заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні також підтвердив, що у місці постійного проживання ОСОБА_3 з серпня 2014 року відсутні відомості про його місце перебування, останній раз вони спілкувалися 27 серпня 2014 року, встановили, що ОСОБА_3 пропав безвісти у серпні 2014 року під час безпосередньої участі в АТО, а саме, під час виходу з оточення в районі населеного пункту Іловайськ Донецької області, тобто, за обставин, що загрожували йому смертю, до сьогодні немає відомостей щодо місця його перебування як за місцем його постійного проживання, так і за місцем проходження служби Військова частина польова пошта НОМЕР_1 , тому дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 .
		Оскільки день вірогідної смерті ОСОБА_3 точно встановити неможливо, то суди дійшли правильного висновку про оголошення його померлим з дня набрання рішенням законної сили.
		Доводи касаційної скарги, що в матеріалах справи є належним чином засвідчена копія витягу з наказу командира Військова частина польова пошта НОМЕР_2 від 24 червня 2015 року № 199 про те, що ОСОБА_3 знаходиться у полоні, є безпідставними, оскільки відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи від 23 жовтня 2018 року № 585 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним сином загиблого в зоні АТО військовослужбовця № 644/л із ймовірністю не менше 99,99967%, з урахуванням мутації в одному локусі - не менше 99,67%. Також виявлено співпадіння гаплотипів загиблого в зоні АТО військовослужбовця № 644/л і  ОСОБА_2 , що свідчить про належність досліджених осіб одному чоловічому роду (спадковість по чоловічій лінії) (том 1, а. с. 109 - 113). 
		Крім того, немає відомостей про те, що ОСОБА_3 живий чи перебуває у полоні, знаходиться на непідконтрольній території з інших причин, виїхав за межі України у кадровому центрі Збройних Сил України (том 1, а. с. 85).
		Доводи касаційної скарги, що передчасно до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій суд постановив рішення, яким оголосив ОСОБА_3 померлим з урахуванням вимог частини другої статті 46 ЦК України, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_3 брав участь в АТО.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» №116/2018, змінено формат проведення АТО, що дає підстави оголосити померлим ОСОБА_3 відповідно до статті 46 ЦК України.
		Крім того, ОСОБА_1 звернулася до суду 08 січня 2020 року майже після спливу двох років після закінчення АТО.
		Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди не застосували правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17, провадження № 61-39967св18. 
		Визначаючи подібність правовідносин, Верховний Суд враховує правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження                  № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед, за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. 
		У  справі № 154/2135/17, провадження № 61-39967св18, Військова частина НОМЕР_3 звернулася до суду із заявою про оголошення військовослужбовця   ОСОБА_5 безвісно відсутнім.
		Верховний Суд у цій справі зазначив, що виходячи зі змісту статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, зокрема внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою (про яку немає відомостей про місце її перебування в місці її постійного проживання) на підставі частини першої статті 43 ЦК України.
		Посилання в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17, провадження № 61-39967св18,  є безпідставним, оскільки у вказаній справі встановлені відмінні від справи, яка переглядається, фактичні обставини.
		Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки зводяться до незгоди з висновками судів щодо встановлення та оцінки обставин справи, яким суди надали належну оцінку та ухвалили рішення відповідно до встановлених та оцінених обставин справи.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. 
		Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                               О. В. Ступак
		Судді:                                                                                                           І. Ю. Гулейков
		А. С. Олійник
		С. О. Погрібний
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...