Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/51/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2023.
Дата набрання законної сили: 07.06.2023
Номер судового провадження: 51-2327км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013180300001726

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 червня 2023 року
		м. Київ
		справа № 545/51/22
		провадження № 51-2327км23
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду 
		у складі:
		головуючого                                                             ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                               ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                                 ОСОБА_5 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої  ОСОБА_6  на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року.
		Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року задоволено клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 та закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013180300001726 від 16 вересня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.  122 Кримінального кодексу України (далі - КК), на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року - без змін.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Не погодившись із рішеннями судів, ОСОБА_6 звернулася до Суду з касаційною скаргою, у  якій ставить вимогу про скасування ухвал Полтавського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року та Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року. На її думку, оскаржені судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 419 КПК. Стверджує, що суд апеляційної інстанції не  зважив належним чином на доводи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема на твердження про відсутність підстав для закриття судом кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки вона вказувала на конкретних осіб, які причетні до нанесення їй тілесних ушкоджень, а обставини кримінального провадження залишились належним чином нез`ясованими під час досудового розслідування. 
		Також не погоджується з висновками апеляційного суду стосовно її доводів про порушення територіальної підсудності досудового розслідування справи. Наводить доводи про недотримання місцевим судом правил територіальної підсудності.
		Крім того, наголошує, що суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності, належним чином не повідомивши її про дату, час і місце судового засідання. Звертає увагу Суду, що дізнавшись про судове засідання, подала клопотання про відкладення розгляду справи, однак суд безпідставно відмовив у його задоволенні.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримала вимоги касаційної скарги і вважала, що вона підлягає частковому задоволенню.
		Інші учасники, були належним чином повідомлені про місце, день і час судового розгляду. ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_8 подали клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		У касаційній скарзі потерпіла зазначила про порушення правил територіальної підсудності, допущене, на її думку, судом першої інстанції.
		Аналогічні доводи були предметом перевірки апеляційного суду, який обґрунтовано не вбачав порушень кримінального процесуального закону в цій частині. Суд установив, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК, вчинено в с. Безручки Полтавського району, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Полтавського районного суду Полтавської області, а тому і розгляд клопотання прокурора цим судом не суперечить наведеним вище положенням КПК.
		Такі висновки апеляційного суду колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правильними та не вбачає порушень кримінального процесуального закону з огляду на зміст ст.  32 КПК, якою визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
		Натомість колегія суддів погоджується з доводами потерпілої про необґрунтоване закриття провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК та недотримання судами попередніх інстанцій вимог статей 370, 419 КПК.
		За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і  вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Законність як засада кримінального провадження відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Публічність, згідно зі ст. 25 КПК, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. 
		Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Частиною 1 ст. 122 КК встановлена відповідальність за заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто за умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину. Санкція вказаної норми кримінального закону передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до  3  років, отже, відповідно до положень ст. 12 КК вказане кримінальне правопорушення є  нетяжким злочином. 
		Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 КПК встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, серед яких і кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КК, і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років. 
		Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим усіх зібраних та перевірених доказів.
		Спираючись на відомості, відображені у клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження № 12013180300001726 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.  122 КК, місцевий суд виходив із того, що за наслідками досудового розслідування не встановлено, хто саме вчинив кримінальне правопорушення, в провадженні, де жодній особі не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а  строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення закінчився, з огляду на що, дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК.
		Полтавський апеляційний суд таке рішення місцевого суду вважав правильним і таким, що відповідає вимогам ст. 370 КПК.
		Однак, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів суду касаційної інстанції такий висновок вважає передчасним.
		За матеріалами судового провадження 16 вересня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013180300001726 було внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.  122 КК. У 2013-2015 роках у цьому провадженні було допитано потерпілу ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , отримано висновок експерта № 1786, додаткові висновки експерта № 2025, № 820, № 1196. 
		16 липня 2015 року слідчий СВ Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області ухвалив постанову про закриття кримінального провадження № 1201318300001726 на підставі п.  2 ч. 1 ст. 284 КПК.
		Зазначена постанова слідчого була скасована ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави 07 жовтня 2020 року, який вказав на передчасність та  необґрунтованість висновків органу досудового розслідування про наявність підстав до закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Слідчий суддя обґрунтовано звернув увагу на те, що в розумінні вимог кримінального процесуального закону, висновок про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення передбачає наявність самої події кримінального правопорушення і, за таких обставин, рішення слідчого має містити вказівку на те, яке діяння мало місце та які ознаки кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні. Закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення можливе відносно конкретних осіб, натомість, слідчий зазначив лише про відсутність складу злочину, проте, в діях яких осіб не вказав. Крім того, слідчим не було здійснено належних заходів по збиранню та дослідженню доказів в порядку, визначеному статтями 91-94 КПК, не проведено в достатньому обсязі слідчі дії, отже, рішення слідчого не  можна вважати законним і обґрунтованим.
		При цьому, ухвалами слідчих суддів неодноразово було задоволено скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, що не свідчить про якісне, повне і всебічне дослідження обставин кримінального провадження під час здійснення досудового розслідування. Так,  10  березня 2021 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави зобов`язано слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в  Полтавській області розглянути клопотання ОСОБА_6 від 18 та 20 січня 2021 року. Аналогічне рішення слідчий суддя постановив 20  травня 2021 року та зобов`язав слідчого СВ  Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області в порядку ст. 220 КПК розглянути клопотання ОСОБА_6 від 18 та 20 січня 2021 року про проведення процесуальних, слідчих дій у кримінальному провадженні № 12013180300001726. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від  14 липня 2021 року скасовано рішення слідчого від 25 червня 2021 року про відмову в  задоволенні клопотання ОСОБА_6 про проведення слідчого експерименту.
		05 жовтня 2021 року ухвалою слідчого судді задоволено скаргу ОСОБА_6 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження та скасовано постанову слідчого від  25  вересня 2021 року про закриття цього кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК. Слідчий суддя встановив при цьому, що слідчим недотримано вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що доводи ОСОБА_6 в своїй переважній більшості є обґрунтованими.
		Зміст оскарженого в касаційному порядку рішення суду першої інстанції свідчить, що, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, місцевий суд не надав належної оцінки доводам ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення щодо неї конкретними особами, про недотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження. 
		Апеляційний суд також не звернув належної уваги на доводи потерпілої, яка в апеляційній скарзі наголошувала, що особа, яка вчинила злочин стосовно неї, встановлена ще у 2013 році, що слідчим не здійснено всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, внаслідок чого цей суд ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
		Допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування оскаржених рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, з  огляду на що, колегія суддів не перевіряє інших доводів стосовно дотримання порядку проведення судового розгляду в місцевому суді.
		Колегія суддів звертає увагу, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи. В свою чергу суд, під час вирішення питання про закриття кримінального провадження, має враховувати чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
		Під час нового розгляду в суді першої інстанції необхідно врахувати викладене вище, провести судовий розгляд відповідно до вимог КПК, за наслідком якого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		Керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 травня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2023 року скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                                         ОСОБА_2                                                   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...