Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 425/2551/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 12.06.2023. Зареєстровано: 13.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2023.
Дата набрання законної сили: 12.06.2023
Номер судового провадження: К/9901/25274/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 червня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 425/2551/17
		адміністративне провадження № К/9901/25274/18  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П.
		суддів:  Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 (головуючий суддя - Василенко Л.А., судді: Гайдар А.В., Ястребова Л.В.) 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області щодо відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк з 18.05.2017;
		зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області призначити йому щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк з 18.05.2017;
		зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області виплатити йому недоотримані ним за травень 2017 року 169,29 грн. щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
		ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з довідкою №917000026 від 29.10.2014 позивача взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції  з м. Луганська до м. Рубіжного Луганської області.
		Рішенням відповідача від 22.12.2016 позивачу призначено допомогу переміщеним особам на проживання за період з 18.11.2016 до 17.05.2017.
		10.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житло-комунальних послуг.
		Листом відповідача №7/221 від 12.05.2017 позивачу повідомлено про неможливість призначення адресної допомоги на підставі заяви від 10.05.2017, оскільки йому призначено адресну допомогу з 18.11.2016 до 17.05.2017. Також зазначено, що позивач звертався 04.05.2017 до УПСЗН з приводу видачі талона на прийом до спеціаліста на 18.05.2017 щодо надання заяви для продовження виплати допомоги на наступний період. У зв`язку з тим, що позивачем повідомлено про його перебування з 15.05.2017 до 18.05.2017 у м.Києві та повернення 19.05.2017 до м.Рубіжного, останньому видано інший талон на прийом до спеціаліста на 22.05.2017. Крім того, у разі повернення раніше до м.Рубіжного, позивачу запропоновано звернутися до відповідача з відповідною заявою про призначення адресної допомоги на наступний період.
		З копії проїзного документу серія БУ №880408, виданого ОСОБА_1 встановлено прибуття потягу Київ ПАС-Рубіжне до м.Рубіжного 19.05.2017 о 12-13.
		22.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житло-комунальних послуг. 
		На підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 06.06.2017 та витягу з протоколу комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 08.06.2017 №17 відповідачем прийнято рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 12.06.2017, яким позивачу призначено допомогу переміщеним особам на проживання за період з 22.05.2017 до 21.11.2017.
		Не погодившись з тим, що адресну допомогу на проживання відповідачем призначено з 22.05.2017, а не з 18.05.2017, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
		Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 09.11.2017 позов задоволено. 
		Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк з 18.05.2017. 
		Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк з 18.05.2017.
		Зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за травень 2017 року у розмірі 169,29 грн.
		Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018, постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 09.11.2017 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач для призначення щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний строк виконав всі умови п.3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, а саме: надав заяву про призначення вказаної допомоги на наступний шестимісячний строк (10.05.2017 та 22.05.2017), повідомив про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, що виплачувалась, а також пройшов перевірку матеріально-побутових умов сім`ї за місцем проживання, що підтверджується наданим відповідачем актом від 06.06.2017. Визначення відповідачем наступного шестимісячного строку для призначення позивачу щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний строк починаючи з 22.05.2017, а не з 18.05.2017 є неправомірним.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням вимог пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014                    № 505, дії відповідача з призначення позивачу щомісячної адресної допомоги з 22.05.2017, тобто, з дати звернення позивача з відповідною заявою до відповідача, є правомірними.
		ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		В обґрунтування касаційної скарги скаржник покликається на порушення судом апеляційної  інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення. 
		Зокрема, покликається на те, що для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний строк не потрібно знову звертатись з новою заявою про надання такої допомоги, оскільки Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання передбачає лише інформування уповноваженого органу про відсутність змін, що впливають на призначення такої допомоги. Саме тому день подання такої заяви про відсутність змін не є днем звернення за призначенням грошової допомоги, а є днем, коли внутрішньо переміщена особа лише повідомила уповноважений орган про відсутність вказаних змін.
		Також покликається на те, що вимога відповідача щодо надання заяви  про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам 18.05.2017 є неправомірною. Визначення відповідачем наступного шестимісячного строку для призначення грошової допомоги з 22.05.2017, а не з 18.05.2017 є необґрунтованим. 
		Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 - без змін.
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Згідно статті 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, далі по тексту (далі - Порядок № 505).
		Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 Порядку № 505 (в редакції на час виникнення спірних відносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
		Пунктом 3 Порядку № 505 передбачено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі-уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім`ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї). 
		Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
		Уповноважені органи: протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї (пункт 8 Порядку №505).
		Згідно пункту 10 Порядку № 505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог пункту 3 Порядку позивач подав відповідачу заяву, в якій повідомив про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`явив довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		При цьому, Порядком №505 не передбачено коли саме повинна бути подана така заява.
		Пунктом 2 Порядку №505 визначено день, з якого надається грошова допомога при її першому призначенні.
		Натомість, Порядок №505 не визначає день, з якого така допомога призначається на наступних шість місяців.
		Водночас, враховуючи наявність можливості продовження виплати допомоги на наступний термін, таким днем є день, наступний за останнім днем шестимісячного строку, на який було призначено допомогу позивачу. 
		Крім того, судами встановлено, що обставини, які є підставою для відмови у призначенні спірної допомоги на наступний шестимісячний строк, відповідачем не встановлено.
		Враховуючи, що до закінчення строку, на який було призначено допомогу, позивач подав заяву про продовження її виплати 10.05.2017 та безпосередньо звернувся до відповідача з цього ж питання 22.05.2017, продовження виплати такої допомоги слід було здійснювати з 18.05.2017 - наступного дня за останнім днем шестимісячного строку.
		За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача та прийняв рішення про задоволення позову.
		Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Враховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити. 
		Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі                                  № 425/2551/17 - скасувати. 
		Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 09.11.2017 у справі                                  № 425/2551/17 - залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Судді:
		О.П. Стародуб
		А.А. Єзеров
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...