Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/16273/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2023. Зареєстровано: 14.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2023.
Дата набрання законної сили: 08.06.2023
Номер судового провадження: 11-кп/813/1522/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021162470000755

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/1522/23
		Справа № 521/16273/21 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.06.2023 року                                                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд в складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8  - адвоката  ОСОБА_7  на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2023 року у кримінальному провадженні №12021162470000755 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
		установив
		 
		Зміст оскаржуваного судового рішення
		Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 на 60 днів, тобто до 20.07.2023 року. Також оскаржуваним рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Рішення суду першої інстанції вмотивовано наявністю достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, даних про зменшення чи відсутність яких не встановлено, зважаючи на обставини інкримінованого обвинуваченому злочину проти життя та здоров`я особи, що є особливо тяжким.
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу. 
		Доводи апеляційної скарги обґрунтовує наступним:
		- клопотання прокурора є формальним та таким, що впродовж двох років не зазнало змін;
		- прокурором доказів на існування зазначених у клопотанні ризиків не надано, клопотання є необґрунтованим;
		- судом не приділено уваги доводам сторони захисту щодо наявності підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу.
		На підставі наведеного захисник обвинуваченого просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити частково клопотання прокурора, задовольнити клопотання захисника та змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.
		Позиції учасників судового розгляду
		В судовому засіданні апеляційного суду:
		захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати;
		прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
		Мотиви апеляційного суду
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
		Так ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що передусім національні судові органи повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення (справа «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії»).
		У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
		Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених прокурором ризиків, апеляційний суд враховує такі обставини.
		Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення надано відповідні докази на підтвердження існування ризиків, які знайшли своє відображення в оскаржуваній ухвалі.
		Суд першої інстанції дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак приймається до уваги наступне.
		Апеляційний суд погоджується з викладеним в ухвалі висновком про існування вказаних в клопотанні прокурора ризиків, а саме: можливого переховування від органів досудового розслідування та суду.
		При цьому, апеляційний суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, вчинив злочин вперше, наявність постійного місця проживання, а також те що відповідно до довідки сектору в Одеській області Філії Державної Установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях №12.05.2023 №204/ОММЧ-21-23-вн, згідно якої 03.05.2023 року проведено огляд психіатра. Попередній діагноз: гіперактивний розлад, що поєднується з розумовою відсталістю та стереотипними рухами.
		Крім того, апеляційний суд також приймає до уваги, що на даний час у справі триває судове слідство, судові засідання відкладаються з різних процесуальних підстав (непов`язаних із обвинуваченим), зокрема, у даному кримінальному провадженні з об`єктивних причин не видається за можливе забезпечити явку всіх свідків у судове засідання. У кримінальному провадженні наразі допитані судом не всі свідки, однак допитаний очевидець події.
		Водночас, розумність строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, переконливості аргументів заявника, викладених у клопотанні про звільнення; продовження тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (справа "Харченко проти України").
		Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ "Панченко проти Росії"). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ "Бекчиєв проти Молдови").
		При цьому, акцентується увага на ряд рішень ЄСПЛ щодо надмірних строків тримання під вартою і висловлену позицію з приводу недопущення тримання під вартою за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період.
		Як наголошує ЄСПЛ, відповідальність за те, щоб у кожному конкретному випадку тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого не перевищувала розумний строк, лягає у першу чергу на національні судові органи.
		Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою ("Мерабішвілі проти Грузії").
		Обвинувачений ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні тримається під вартою з 15.06.2021 року. Вказаний строк наразі перебуває за межами розумного.
		Водночас судова колегія вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх матеріалів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, а суддею не в повній мірі враховані обставини, які вказують на необхідність застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.
		Крім того, обставини вчиненого кримінального правопорушення свідчать про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.
		За таких обставин, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги захисника обґрунтованими, а висновок судді про необхідність продовження виняткового запобіжного заходу, виходячи з вимог ст.177, 178, 183, 194 КПК України таким, який не відповідає матеріалам провадження та є необґрунтованим та вважає за можливим і необхідним обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання, який на думку колегії суддів буде достатнім для запобігання існуючим ризикам.
		Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини та характер інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність на даній стадії існуючого ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, наявність у обвинуваченого місця проживання, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на останнього відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 183, 194, 199, 331, 370, 392, 404, 405, 407, 419, 422-1, 532 КПК України, апеляційний суд,
		ухвалив
		 
		Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах захисту обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
		Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22.05.2023 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні №12021162470000755 від 15.06.2020 року - скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
		Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло цілодобово, строком до 07.08.2023 року.
		Звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 з-під варти.
		Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
		- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими з приводу даного кримінального провадження;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий та накладене грошове стягнення.
		Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов`язань. 
		Виконання ухвали Одеського апеляційного суду про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді домашнього арешту та контроль за його поведінкою покласти на начальника ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (за місцем проживання). 
		Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді домашнього арешту становить до 07.08.2023 року.
		Копію ухвали невідкладно надіслати на адресу ДУ «Одеський слідчий ізолятор», для виконання в частині звільнення з під варти, прокурору - до відома, та начальнику ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за місцем проживання - для виконання в частині контролю за виконанням домашнього арешту. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягє.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду
		ОСОБА_2                                 ОСОБА_3                                 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...