Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/692/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2023. Зареєстровано: 14.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2023.
Дата набрання законної сили: 12.10.2023
Результат оскарження 12.10.2023 Харківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/621/7/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220000000217

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		621/692/18
		1-кп/621/7/23
		В И Р О К
		іменем України
		14 червня 2023 року                                        м.Зміїв                    Зміївський районний суд Харківської області
		   в складі судді - ОСОБА_1 
		   за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		   за участю сторін кримінального провадження:
		   з боку обвинувачення: прокурора  ОСОБА_3 
		   з боку захисту: обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		   захисника - ОСОБА_5 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв кримінальне провадження № 12018220000000217 за обвинуваченням
		                       ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
		   у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		                  ВСТАНОВИВ:
		    24.02.2018, близько 21 год 30 хв, ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Харківській в с. Таранівка Чугуївського району Харківської області в напрямку м. Мерефа. В ході руху, діючи необережно в порушення п. п. 10.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п. 10.1 - перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.4 - в населених пунктах рух трапнспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год; водій ОСОБА_4 , рухаючись по населеному пункту з перевищенням швидкості, зі швидкістю 70 км/год, у темний час доби, маючи об`єктивну видимість проїзної частини 70 м та пішоходів не менше 93 м, перед початком обгону легкового автомобіля, який рухався перед ним у попутному напрямку, не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, незважаючи на те, що міг об`єктивно бачити двох пішоходів, які йшли по лівій стороні проїзної частини в попутному напрямку, ще до початку свого обгону, проявив неуважність і в процесі обгону скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який рухався по проїзній частині в попутному напрямку, ближче до її середини, в результаті чого ОСОБА_6 , згідно висновку судово - медичної експертизи № 58-Змт/18 від 21.03.2018 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за ознакою загрози для життя у вигляді закритої черепно - мозкової травми, травми грудної клітини, внутрішніх крововиливів та переломів нижніх кінцівок, від яких він помер на місці дорожньо - транспортної пригоди. Згідно з висновком судово - автотехнічної експртизи № 388/18 від 21.03.2018 у даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 Правил дорожньогго руху України. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди.
		   Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, пояснив, що кримінальне правопорушення вчинене ним за вищевикладених обставин. Обставини скоєння кримінального правопорушення не оспорював. Цивільний позов ОСОБА_7 визнав у повному обсязі. 
		   В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що про обставини дорожньо - транспортної пригоди їй відомо зі слів свідків. Завданим злочином їй завдано матеріальну та моральну шкоду.
		   Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 24.02.2018 він їхав по території населеного пункту зі сторони с. Таранівка разом з братом та товаришем. Бачив попереду на дорозі двох людей. Його обігнав автомобіль обвинуваченого, після чого побачив як збили людей.
		   Допитаний свідок ОСОБА_9 пояснив, що 24.02.2018, близько 22 год, їхали разом з братом на автомобілі з с. Таранівка в напрямку м. Харків. Бачив, що попереду йдуть по дорозі два чоловіка, один з них йшов по узбіччю. Потім почув хлопок і побачив, що одного пішохода збив автомобіль обвинуваченого.
		   Свідок ОСОБА_10 пояснила, що 24.02.2018 їхала в автомобілі разом з обвинуваченим, знаходилася на пасажирському сидінні, бачила попереду зі спини двох пішоходів, одного з них збили передньою частиною автомобіля.
		   Допитаний свідок ОСОБА_11 пояснив, що 24.02.2018 в с. Таранівка їхав на автомобілі ВАЗ-2107. Попереду по проїзній частині дороги йшли два пішоходи. Ділянка дороги була не освітлена, ширина дороги приблизно п`ять метрів. Почув хлопок і побачив, що машину обвинуваченого розвернуло, один з пішоходів лежав на землі, після чого викликав поліцію.
		   Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що 24.02.2018 йшов разом з ОСОБА_6 по дорозі. Він йшов по краю дороги, а поруч по краю проїзної частини рухався ОСОБА_6 , так як тротуар був покритий льодом. Почув удар і метрів через сто побачив, що зупинилася машина, яка збила ОСОБА_6 . 
		   Свідок ОСОБА_13 пояснив, що був присутнім під час проведення слідчого експеримента. Які пояснення давали свідки він не чув, замірів не бачив, в протоколі не розписувався.
		   Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що потерпіла доводиться сестрою. Вона була на місці ДТП, а також під час проведення слідчого експеримента. Спостерігала зі сторони.
		   Допитаний у судовому засдіанні експерт ОСОБА_15 підтвердив висновки, викладені ним у висновках експерта № 388/18 від 21.03.2018 та № 396/18 від 22.03.2018. При проведенні експертизи керувався вихідним даними, зазначеними у постанові слідчого.
		   В судовому засіданні досліджені письмові докази:
		   - витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12018220000000217 від 25.02.2018 (т. 1 а.п. 87);
		   - протокол огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 24.02.2018 (т. 1 а.п. 103-116);
		   - протокол огляду і затримання транспортного засобу автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 25.02.2018 (т. 1 а.п. 117);
		   - ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.02.2018 про накладення арешту на автомобіль ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 1 а.п. 119-120);
		   - висновок експерта № 58-Змт/18 від 21.03.2018, згідно якого на тілі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження мають ознаки їх прижиттєвості і утворилися від дії тупих предметів по механізму удару, якими цілком могли бути передні частини автотранспортного засобу, що рухався, і могли бути отримані в умовах дорожньо - транспортної події (наїзд на пішохода), в строк і при обставинах, вказних в постанові. У момент первинного контакту з автотранспортним засобом, що рухався, потерпілий ОСОБА_6 був розташований у вертикальному положенні, і був обернений задньо - лівою бічною поверхнею тулуба до автотранспортного засобу, про що свідчить локалізація тілесних ушкоджень. По ступеню тяжкості вищезгадана сукупна тупа травма тіла, що утворилася по єдиному механізму у своїй сукупності відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя (згідно п. 2.1.3 Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.). Причиною смерті ОСОБА_6 стала вищезгадана сукупна тупа травма тіла (т. 1 а.п. 127-129) 
		   - висновок експерта Харківського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України № 396/18 від 22.03.2017, згідно якого в дорожньо - транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4 повинен був діяти згідно вимог п. п. 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. В дорожньо - транспортній обстановці, яка склалася, водій автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4 не мав можливості уникнути ДТП шляхом виконання вимог Правил долрожнього руху України. В діях водія автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились би у причинному зв`язку з подією пригоди (т. 1 а.п. 94-99)
		   - висновок експерта Харківського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України № 388/18 від 21.03.2017, згідно якого в дорожньо - транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4 повинен був діяти згідно вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В дорожньо - транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля ВАЗ-2108 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання п. 10.1 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з подією пригоди (т. 1 а.п. 99-102)
		   - висновок експертів Національного наукового центра "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" № 4911/22970/08-118/2021 за результатами проведення комплексної судової автотехнічної та судово - медичної експертизи від 29.09.2021, за висновками якого в момент первинного контакту з автомобілем ВАЗ-2108 пішохід ОСОБА_6 знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні та був повернутий переважно лівою задньо - боковою поверхнею тіла до лівої передньої частини автомобіля ВАЗ-2108. Враховуючи те, що ДТП мало місце в межах населеного пункту, швидкість руху автомобіля ВАЗ-2108 не повинна була перевищувати 50 км/год. В дорожній ситуації згідно даних слідчого експерименту від 12.03.2018 за участю водія ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_10 водій ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з вимогами п. п. 12.2, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. Згідно даних слідчого експерименту від 12.03.2018 за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , водій ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 10.1, 12.2 та 12.4 Правил дорожнього руху України. Згідно даних слідчого експерименту від 12.03.2018 за участю водія ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п. п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходился у причинному зв`язку з ДТП. Обрана водієм ОСОБА_4 швидкість руху автомобіля відповідала умовам видимості елементів проїзної частини, а його дії по вибору швидкості руху автомобіля по умовам видимості елементів проїзної частини не суперечили вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України. Згідно даних слідчого експерименту від 12.03.2018 за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 технічна можливість уникнути ДТП для водія ОСОБА_4 визначалася виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. п. 10.1, 12.2 та 12.4 Правил дорожнього руху України, а невідповідність його дій вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходилася у причинному зв`язку з ДТП (т. 2 а.п. 157-170)
		   - протокол огляду траснпортного засобу автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 05.03.2018 (т. 1 а.п. 133)
		   - протокол проведення слідчого експеримента від 12.03.2018 за участю ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 (т. 1 а.п. 134-143)
		   - протокол проведення слідчого експерименту від 16.03.2020 (т. 2 а.п. 57-62)
		   - постанова слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 про визнання автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , речовим доказом, який зберігається на майданчику тимчасового затримання транспортних засобів ДП "Інформресурси" за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107 (т. 1 а.п. 118);
		   - постанова слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_16 від 28.02.2018 про визнання речовими доказами (т. 1 а.п. 132)
		   Дослідивши всудовому засіданнідокази уїх сукупніостіта взаємозв`язку, суд дійшоввисновку продоведенність вини ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки доржнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. Правова кваліфікація за ч. 2 ст. 286 КК України.
		   Частиною 2 ст. 50 КК України закріплено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень якзасудженими, так і іншими особами. Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		   Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.
		   Суд, при визначенні виду та міри покарання, в межах санкції ч. 2 ст. 286 ККУкраїни, врахувує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_4 , наслідки, що настали, а також обставини, що пом`якшують покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, молодий вік обвинуваченого, статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 ), який не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра (т. 1 а.п. 158, 159), позитивну характеристику за місцем проживання (т. 1 а.п. 156), відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		   Судом враховано сукупність всіх обставин, що призвели до дорожньо - транспортної пригоди та шкідливих наслідків, зокрема, відсутність освітлення дороги в темну пору доби. Обставини, встановлені у висновку експертів Національного наукового центра "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" № 4911/22970/08-118/2021 від 29.09.2021, а саме, потерпілий ОСОБА_6 в момент дорожньо - транспортної пригоди був одягнутий у куртку чорного кольору із синтетичної тканини, брюки спортивні чорного кольору із шерстяної тканини (т. 2 а.п. 160 зворот). Потерпілий ОСОБА_6 перед контактом з автомобілем під керуванням ОСОБА_4 був розташований у вертикальному положенні і був обернений задньо-лівою бічною поверхнею тулуба до автотранспортного засобу. При цьому знаходився в стані кроку з опорою на обидві кінцівки, ближче до середини проїжджої частини (т. 2 а.с. 162)
		   Судом враховано показання свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що перед первинним контактом з автомобілем ВАЗ-2108 ОСОБА_6 рухався по проїжджій частини дороги, так як тротуар був покритий льодом.
		   Відповідно до п. п. 4.1, 4.4, п.п. а п. 4.14 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи. Пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.
		   Відповідно до висновку експертів Національного наукового центра "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" № 4911/22970/08-118/2021 за результатами проведення комплексної судової автотехнічної та судово - медичної енкспертизи від 29.09.2021, обрана водієм ОСОБА_4 швидкість руху автомобіля відповідала умовам видимості елементів проїзної частини, а його дії по вибору швидкості руху автомобіля по умовам видимості елементів проїзжджої частини не суперечили вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України.
		   Суд вважає, що такі обставини як рух пішохода ОСОБА_6 в темну пору доби, в неосвітленому місці, у темному одязі, без світовідбиваючих елементів вплинули на розвиток причинно - наслідкового зв`язку у механізмі цієї дорожньо - траснпортної пригоди.
		   Вказані обставини не виключають винуватість водія ОСОБА_4 , однак, впливають на ступінь його вини.
		   Судом також враховується посткримінальна поведінка обвинуваченого, який зупинився після дорожньо - транспортної пригоди та не втік з місця події, інших учасників дорожнього руху, зокрема потерпілого, який йшов по проїжджій частині, ближче до її середени, без світловідбиваючих смуг на одязі або світловідбивачів, що передувала події, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, ставлення до наслідків злочину, вважає можливим призначення основного покарання в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
		   Зважаючи на ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення та наслідків, що настали, суд вважає доцільним призначення обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на два роки як заходу примусу для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		   Суд вважає, що визначений розмір як основного, так і додаткового покарання, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		   Виходячи з положень ч. 1 ст. 75 КК України, обов`язковою умовою прийняття судом рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є наявність обставин, які б переконливо свідчили про можливість його виправлення без відбування покарання. Такі обставини мають давати підстави для висновку, що передбачені ст. 76 КК України наглядові та соціально-виховні заходи будуть ефективними й достатніми для досягнення вищевказаної мети.
		   При вирішення питання про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням суд враховує відомості, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 : особистісні прояви винуватого в головних сферах життєдіяльності; його соціально-демографічні властивості; спосіб життя; соціальні зв`язки; посткримінальну поведінку; наявність джерел правомірного отримання доходів для забезпечення власних потреб та осіб, які знаходяться на його утриманні; наскільки його ціннісні орієнтири співпадають з загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 щиро каявся, висловив усвідомлення тяжких наслідків його необережного діяння.
		   Із досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій, в період з 2018 по червень 2023 року не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, в судовому засіданні визнав вину, дав детальні показання щодо обставин вчинення злочину, висловив жаль з приводу скоєного, відшкодував потерпілій заявлені нею до відшкодування завдані злочином збитки у вигляді матеріальної та моральної шкоди. 
		   Згідно наданої довідки командира військової частини НОМЕР_3 №652 від 20.03.2923 вбачається, що ОСОБА_4 з метою захисту України від військової агресії Російської Федерації призваний для проходження військової служби відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" на посаді водія - машиниста екскаватора роти інженерної підтримки військової частини НОМЕР_3 (т. 3 а.п. 25)
		   Обвинувачеий ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив про намір вступити до Збройних Сил України з метою захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
		   Відповідно до усталеної судової практики при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 ККсуди мають враховувати не тільки наслідки, що настали,а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення кримінального правопорушення, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшуютьі обтяжують покарання, та особу винного.
		   Разом із тим, процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, необхідно розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині.
		   При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості кримінального правопорушення, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
		   Враховуючи викладене та беручи до уваги конкретні обставини кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі та застосування до нього положень ст. 75 КК України, з покладенням відповідних обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.З метою додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання можливо досягти мети заходу примусу без ізоляції ОСОБА_4 від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку тривалістю2 роки, який буде достатнім для того, щоб останній довів своє виправлення. 
		   Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		   Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 суд виходить з нступного.
		   З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвнувачений ОСОБА_4 у повному обсязі відшкодував заявлену суму матеріальної та моральної шкоди (т. 1 а.п. 219, т. 3 а.п. 47-52) 
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постановівід 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) відступив від висновку, сформульованого у зазначених постановах, конкретизувавши його таким чином: закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Україниможливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
		   Враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено у повному обсязі, суд вважає за необхідне провадження в частині цивільного позову закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з повним відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди.
		   Судові витрати стягнути з обвинуваченого.
		   Питання речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
		   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд,
		                             УХВАЛИВ:
		   Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК україни та призначттии покрання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
		   На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з випробуванням, встановитиіспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
		   На підставі п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 ККУкраїни покласти на ОСОБА_4 обов`язки:
		   - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		   - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		   Провадження за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
		   Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення Харківським науково - дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України судової автотехнічної експертизи № 388/18 від 21.03.2017 у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн 00 коп; судові витрати за проведення Харківським науково - дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України судової автотехнічної експертизи № 396/18 від 22.03.2017 у розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн 00 коп; судові витрати за проведення Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" комплексної судової автотехнічної та судово - медичної експертизи № 4911/22970/08-118/2021 від 29.09.2021 у розмірі 8580 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 50 коп, а всього 10868 (десять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн 50 коп, які зарахувати на тр/рUA758999980314080544000020603, Зміївська міська ТГ ГУК Харків обл/МТГ Зміїв/24060300, код ОКПО 37874947, банк одержувача: Державне казначейство України.
		   Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2018 року на автомобіль ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		   Речові докази у кримінальному провадженні № 12018220000000217:
		   - автомоібль ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового затримання транспортних засобів ДП "Інформресурси", за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107 - повернути власнику ОСОБА_17 ;
		   - в`язану шапку чорного кольору та правий черевик фірми "Екко", які зберігаються в СУ ГУНП в Харківській області - повернути потерпілій ОСОБА_7 .
		   На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		   Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...