Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/639/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); доручення, комісії, управління майном.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2023. Зареєстровано: 14.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2023.
Дата набрання законної сили: 14.06.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		______________________________________________________________________
		 
		УХВАЛА 
		 
		14 червня 2023 року м. ХарківСправа № 922/639/23 
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Ємельянової О.О.
		при секретарі судового засідання Катречко Д.С. 
		розглянувши матеріали справи у порядку загального позовного провадження 
		за позовом Заступник керівника Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4) в інтересах держави, в особі Міністерства енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (63524, Харківська обл., Чугуївський р-н., смт. Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16) про розірвання договоруза участю представників сторін:
		позивача: Сірик В.В.
		відповідача: не з`явився; 
		прокурора: Вольда М.А. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" про розірвання концесійного договору від 20.04.2012 року укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія".
		Також до стягнення заявлені судові витрати.
		Ухвалою суду від 06.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 31.05.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті, оголошено перерву до 14 червня 2023 року о(б) 14:00 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача від 31.05.2023 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
		13.06.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 15121/23 від 13.06.2023 року) про призначення експертизи, у якому останній, просить суд, повернутися на попередню стадію розгляду справи - підготовчого провадження. Призначити судову експертизу у справі № 922/639/23.
		Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Присутній у судовому засіданні представник позивача та прокурор проти наданого відповідачем до суду клопотання заперечував.
		Суд дослідивши матеріали справи, та клопотання відповідача (вх. № 15121/23 від 13.06.2023 року) про призначення експертизи, зазначає наступне.
		В обґрунтування наданого до суду клопотання у цій частині, відповідач зокрема зазначає, відповідач з моменту укладення договору та до настання енергетичної кризи в державі (01.07.2019 року прийняття закону про ринок електричної енергії) виконувало всі обов`язки по договору концесії належним чином.
		З 01.07.2019 року, коли і відбувся перехід на нову модель ринку електричної енергії, через паливну розбалансованість галузі та кризу в енергетичній галузі, органи державної влади в тому числі Міністерство та НКРЕКП приймали рішення, які завдавали Відповідачу фінансових збитків, що є прямим наслідком введення неробочої моделі ринку електроенергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.07.2019 року, та низькою ціною на ринку електроенергії - нижче собівартості, а особливості господарської діяльності Відповідача не дозволяють йому впливати на цінову політику в енергетичній сфері - все це разом призводить до погіршення фінансового стану підприємства, і такі збитки відповідно до пункту 52 підлягають відшкодуванню в повному обсязі. З переходом на нову модель енергоринку, перед підприємствами енергетичного сектору залишилися мільярдні борги ДП «Енергоринок», в тому числі перед підприємством відповідача близько 89 000 000 грн. та накладено мораторій на стягнення цих боргів у судовому порядку. 4. Відповідач сплачував до початку кризи в енергетиці концесійні платежі регулярно. 
		У зв`язку з кризовою ситуацією, що склалася на ринку електричної енергії, у відповідача виникла необхідність переглянути (зменшити) розмір концесійного платежу, і відповідач звертався до Міністерства з цим питанням. У 2020 році Кабінет Міністрів України Постановою №706 від 12 серпня затвердив нову Методику розрахунку концесійних платежів, яка є прозорою і гнучкою, і відповідає ринковим формулам розрахунків у залежності від доходу або вартості ринкових активів. Нова методика передбачає різні способи розрахунку концесійних платежів, де концесієдавцем обирається спосіб розрахунку концесійного платежу з урахуванням сфери господарської діяльності, в якій буде провадитися концесійна діяльність. 
		Але, через низку факторів, які не залежали від волі концесіонера і безпосередньо суттєво вплинули на його господарську діяльність та істотно змінили ті обставини та умови, якими сторони керувалися у процесі укладення Концесійного договору у 2012 році. З 24.02.2022 року внаслідок бойових дій пошкоджено залізничні колії, що унеможливлює надходження вугілля на ТЕЦ, що призвело до переходу в режим роботі з 100 % використання газу в якості палива. Зазначений режим не передбачувався при встановленні тарифів та розрахунку собівартості електроенергії та значно змінює собівартість виробництва теплової енергії, і НКРЕКП відмовляє у компенсації тарифу по його собівартості. 
		Зазначені умови призвели до повної неможливості для підприємства забезпечити розрахунки та, як наслідок, ставлять під загрозу стабільне виробництво теплової та електричної енергії в місті. Працюючі в екстремальних умовах війни наше підприємство після закінчення опалювального сезону повністю Наказом №589 від 31.03.2022 року призупинило виробничу діяльність Філії Теплоелектроцентраль з 01 квітня 2022 року до особливого розпорядження, в першу чергу задля збереження життя та здоров`я своїх працівників, оскільки виробничі потужності знаходяться на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії. Відповідно до пункту 53 та пункту 54 Концесійного договору, сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання, чи не виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це наслідком обставин непереборної сили (форсмажорних обставин). Строк виконання сторонами зобов`язань за цим договором відкладається на час дії форс-мажорних обставин.
		Отже, невиконання зобов`язань відповідачем по договору відбулося у зв`язку з низкою не залежних від його волі та дій обставин та факторів, які викликані, в першу чергу, державною політикою у енергетичні сфері, від якої фінансово постраждало не тільки підприємство Відповідача а і інші підприємства ПЕК. Окрім внутрішньодержавних факторів, почалася війна, яка повністю зупинила роботу ТЕЦ. Відсутність вини відповідача, невідповідність умов договору чинному законодавству, невідповідність розміру концесійного платежу реальному стану об`єкту концесії ще до воєнних дій, а після воєнних тим більше, повністю підпадає під дію пункту 58 Договору концесії  виникнення обставин які викликають необхідність зміни умов договору, а не його розірвання. 
		Через низку факторів, які не залежали від волі концесіонера і безпосередньо суттєво вплинули на його господарську діяльність та істотно змінили ті обставини та умови, якими сторони керувалися у процесі укладення Концесійного договору у 2012 року, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме, чи відповідає розмір концесійного платежу реальному стану об`єкта концесії, та чи є причинно-наслідковий зв`язок між факторами та обставинами які виникли у зв`язку зі суттєвою зміною законодавства в енергетичній сфері у 2019 року в порівнянні з 2012 року коли було укладено договір та розраховано концесійний платіж на фінансову неможливість виконувати Відповідачем умови договору, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, і тому є потреба провести експертизу, в якій задати зазначені питання експерту. Та із посиланням на практику Верховного Суду викладену у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, 22.06.2021 у справі № 923/525/20, просить суд, повернутися на попередню стадію розгляду справи - підготовчого провадження, та призначити судову експертизу у справі № 922/639/23.
		Суд не приймає вищевикладені твердження відповідача, з огляду на наступне.
		Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
		Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
		За приписами статті 177 Господарського процесуального кодексу України одним з завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
		Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
		Згідно зі статтею 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
		Приписами частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
		Згідно із частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
		Частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема: учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
		У даному випадку, суд враховує, що позивач звернувся із даним до суду 20.02.2023 року. Ухвалою суду від 06.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. 
		У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву (вх.. № 8508/23 від 07.04.2023 року). Крім того, судом ухвалою суду від 05.04.2023 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом було продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів.
		Враховуючи вищевикладене, у підготовчому засіданні, судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
		У зв`язку із чим, відповідач не був обмежений у можливості реалізації процесуальних прав, зокрема, наданих йому Господарським процесуальним кодексом України, на відповідній стадії судового процесу, а саме у підготовчому провадженні.
		З огляду на вищевикладене, суд не вбачає існування жодних обставин, які б перешкоджали представнику відповідача заявити клопотання під час підготовчого провадження.
		Приписами статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі Шульга проти України).
		Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі Скордіно проти Італії). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах Скордіно проти Італії, Сюрмелі проти Німеччини).
		Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
		У рішенні ЄСПЛ у справі Дія 97 проти України зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.
		Такими нормами, у даному разі, є норми чинного Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, врегульовано права та обов`язків учасників справи та порядок реалізації ними таких прав.
		Суд звертає увагу відповідача у справі на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі №204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
		Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. 
		В даному випадку судом не встановлено підстав та обставин для повернення до стадії підготовчого провадження.
		Зважаючи на те, що матеріали справи містять достатню кількість доказів для справедливого та неупередженого вирішення даного спору, а судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, у зв`язку із чи чим, клопотання відповідача викладене у пункті 1 прохальної частини клопотання про призначення експертизи (вх. № 15121/23 від 13.06.2023 року) про повернення на попередню стадію розгляду справи - підготовчого провадження - не підлягає задоволенню.
		Щодо клопотання відповідача викладеного у пункті 2 прохальної частини клопотання про призначення експертизи (вх. № 15121/23 від 13.06.2023 року) про призначення судової експертизи у справі № 922/639/23, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 1 частин 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, в яких встановити відповідні обставини неможливо.
		При цьому, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
		Пунктами 1-3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
		Згідно пункту 1 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
		Відповідно до вимог пункту 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
		Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 10.05.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче засідання у справі. Призначено розгляд справи по сутні на "31" травня 2023 року.
		У судовому засіданні 31.05.2023 року судом було розпочато розгляд справи по суті.
		З огляду на вищевикладене, та оскільки відповідачем клопотання про призначення судової експертизи у справі №922/639/23 подано на стадії розгляду справи по суті, суд дійшов до висновку про повернення його заявнику.
		Керуючись статтями 207, 234 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У клопотання відповідача викладеному у пункті 1 прохальної частини клопотання про призначення експертизи (вх. № 15121/23 від 13.06.2023 року) про повернення на попередню стадію розгляду справи - підготовчого провадження.  відмовити.
		Клопотання відповідача викладене у пункті 2 прохальної частини клопотання про призначення експертизи (вх. № 15121/23 від 13.06.2023 року) про призначення судової експертизи у справі № 922/639/23 повернути відповідачу.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 14 червня 2023 року.
		Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
		Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
		 
		Ухвалу підписано 14 червня 2023 року 
		 
		СуддяО.О. Ємельянова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...